CC BY
25
1НТРОДУКОВАН1 ВИДИ РОДУ CAPRIFOLIACEAE JUSS ТА ВИКОРИСТАННЯ IX В ОЗЕЛЕНЕНН1
Л.Г.ВАРЛАЩЕНКО, кандидат стьськогосподарських наук Уманський державний аграрний ушверситет
Вступ
Iсторiя свiтового садiвництва пов'язана з штродукщею дикорослих декоративних, плодових i япдних рослин. Великим резервом розширення 1х видового складу е рослиннi ресурси Gвропейсько-Азiатського центру i особливо лiси Правобережного Лiсостепу Украши. Вiдбiр кращих дикорослих мало поширених декоративних, плодових i ягiдних рослин мае велике практичне значення в зеленому будiвництвi Украши, яке найлшшого свого розвитку досягло у 50-80-т роки минулого столiття [2, 3].
Рщ жимолостевих ( Caprifoliaceae Juss ) включае 15 родiв i близько 500 видiв, а рщ жимолость (Lonicera L.) об'еднуе бшьш нiж 200 видiв. Бiльшiсть з них декоративш i широко використовуються в озелененнi i садово-парковому будiвництвi, деякi в медицинi. Види жимолост з синiми чи блакитними плодами використовують як харчовi ягiднi рослини, як близькi мiж собою за морфолопчними ознаками [2, 3].
Дшсна iнтродукцiя синьоплiдних жимолостей розпочалась у 1933 рощ на Павлiвськiй дослщнш станцп пiд керiвництвом видатного вченого, академша М.1. Вавилова. В Укра1ш цим питанням займаються на Краснокутськш дослiднiй станцп iнституту садiвництва УААН.
Рiзноманiтнi ознаки кущiв, листя i плодiв сприяли головним чином для видшення лише на територп Росп 10 видiв голубих жимолостей як були описанi в 1958 рощ у „Флоре СССР", а саме: L. kamtschatica -камчатська (Лазурна, Золушка, Герда), L. altaica - алтайська (Вогненний Опал, Провшщалка), L. Turczaninowii - Турчаншова (№ 2-533), L. pallasii -Палласа, L. stenantha - вузько квггкова та iншi [1]. Шзшше росiйськi i зарубiжнi ботанiки переконливо доказали, що всi цi тетрапло1'дш види дшсно е внутрiшньовидовими таксонами одного виду L. caeruleae -жимолость синя [2, 3].
Метою досл1джень було вивчення регенерацшно! здатност стеблових живщв у перспективних сортiв iнтродукованих садових жимолостей та розробка окремих заходiв i способiв прискореного 1х розмноження на основi технологи зеленого живцювання в умовах дрiбнодисперсного зволоження правобережного Люостепу Укра1ни.
Об'екти та методи досл1джень
Об'ектом дослiдження була жимолость синя (Lonicera coeruleae L.), яка вщноситься до родини жимолостевих (Caeruleae Rehd.) та мае смачнi i придатш для вживання плоди. Вивчались iнтродукованi, зареестрованi в
Укра1ш нещодавно та новоствореш и сорти: Богдана, Дончанка, Голубе Веретено, Медведиця, Синя Птиця, Томiчка, Сюфська, Степова, Украшка, Фiалка.
Дослiди проводились в розсаднику Уманського державного аграрного ушверситету на кафедрi садово-паркового господарства.
Субстратом для укоршювання служила сумiш торфу (рН 6,7) з чистим рiчковим пiском у сшввщношенш 1:4. Температура повiтря у середовищi укорiнювання становила 28-30°С, субстрату - 18-22°С. Вiдносна вологiсть повггря була в межах 80-90%, а штенсившсть
л
оптичного випромiнювання - 200-250 Дж/м сек.
В кожному варiантi дослiду використовувадись живцi, заготовлен з апiкальноi, медiальноi та базально!' частини пагона. Живцевий матерiал перед висаджуванням обробляли фiзiологiчно активними речовинами -ФАР (КАНО i Р-1МК) - препаратами розчину калiйноi солi i iндолилмасляноi кислоти в рiзних концентрацiях - вiд 5 до 75 мг/л. В контрольних варiантах живщ обробляли водою.
Кiлькiсть включених у дослiди форм i сорив жимолостi залежала вiд наявного асортименту. Для характеристики шдукованого ризогенезу в таблиц 1 внесено лише показники контрольних i оптимальних варiантiв з вилученням шформацн про малоефективнi i летальнi експозицii i концентрацii фiзiологiчно активних речовин. Крiм того, для зменшення громiздкостi таблицi 1 характеризували за вiдсотком укорiнювання лише аткальну частину пагона, хоча в процес проведення експериментiв вивчали i iншi частини пагона - медiальну i базальну.
Результати досл1джень
Результати наших дослщжень показали практичну можливiсть розмноження жимолостей методом стеблового живцювання.
Регенерацшна здатнiсть у стеблових живцiв жимолост залежить вiд багатьох бiотичних та абютичних факторiв, перш за все вщ сорту або форми, строюв живцювання, типу живця, використання ростових речовин у стимулюючих концентрацiях i експозицiях, створення оптимальних умов укоршювання та шших.
Встановлено, що не вс дослiджуванi сорти i види жимолост характеризуються високою регенерацiйною здатнютю. Данi таблицi 1 свiдчать про те, що еколопчш умови 2007 р. впливали на вкорiненiсть стеблових живщв сортiв i форм жимолост синьо! в умовах дрiбнодисперсного зволоження, без обробки ростовими речовинами при живцюванш в 1-й декадi червня менше, нiж сортовi особливостi i метамернiсть живця. Коливання вiдсотку вкоршення за 2006-2007 рр. не перевищували ± 5-10%. Вплив метамерностi був бшьший. При цьому найкраще вкоршювались живцi, заготовленi з апiкальноi частини пагона у
вшх вивчених сорив i форм жимолосл, якi i забезпечили в бiльшостi варiантiв найбiльший вiдсоток рослин з приростом понад 10 см.
Таблиця 1
Укоршешсть стеблових живщв сортiв жимолостi в умовах дрiбнодисперсного зволоження (без обробки ростовими речовинами);
живцювання - 1 декада червня
Сорт, форма Частина Укоршюванють, % Число рослин без Число рослин з приростом, %
пагона 2006 р. 2007 р. приросту, % до 10 см понад 10 см
Богдана А 50,6 51,4 65,0 24,6 2,1
Дончанка А 50,4 48,2 55,3 29,1 6,4
Голубе Веретено А 42,8 39,6 81,1 11,7 0
Медведиця А 70,4 68,2 48,6 38,8 5,0
Синя Птиця А 38,9 33,7 73,4 19,5 0
А 32,4 28,2 72,8 21,4 0
Сюфська А 44,4 40,8 69,3 21,7 0
Степова А 51,3 49,9 60,0 36,8 0
Украшка А 53,4 51,0 61,4 30,7 5,2
Фiалка А 54,8 52,4 63,0 32,3 0
Н1Р 0,5 0,4 0,6
Дослщження показали, що в умовах Правобережного Лiсостепу Украши зеленим живцям жимолостi синьо!' (не у вшх форм та сорив) властива висока регенерацiйна здатнiсть при !х вкорiненнi в умовах дрiбнодисперсного зволоження за рахунок використання ранньовесняних та лгтшх строкiв живцювання. Проте крашд результати вкорiнення були у живщв таких сортiв жимолостi: Богдана (51,0 %), Медведиця (69,3%), Фiалка (53,6%). У живцiв цих сорив коренеутворювальш процеси проходили iнтенсивнiше порiвняно iз живцями таких сортiв як: Степова (50,6%), Голубе Веретено (41,2%), Томiчка (30,3%) i Синя Птиця (36,3%).
Вплив дослщжуваних регуляторiв росту проявився вже у першi дш пiсля висаджування живцiв на вкоршення. В результатi проведення цих дослщв нами виявленi оптимальнi концентрацii водних розчишв фiзiологiчно активноi речовини КАНО залежно вiд сорту - 10-25 мг/л (табл. 2).
Так, при оптимальних концентращях фiзiологiчно-активних речовин масове калюсоутворення наступало вже через 5-8 дшв пiсля висаджування
живщв на вкоршювання, а у контрольних живщв спостер^алось лише на 20-25 день.
Таблиця 2
Укоршювашсть живщв синьо плщних жимолостей залежно в1д впливу КАНО (живцювання 1 декада червня 2007 р.)
Концентрацiя ростовоi речовини, мг/л Зона пагона Вкоршю- вашсть, % Число вшх корешв на рослиш, шт. Довжина вшх корешв на рослиш, см Висота надземноi частини, см
Богдана
Контроль (вода) А 50,4 37,8 259,0 4,2
М 32,1 23,1 92,5 0
Б 44,0 40,2 186,4 1,1
15 А 97,4 168,1 404,7 12,6
15 М 78,8 58,6 156,3 2,1
20 Б 88,8 96,4 205,9 6,8
Голубе Веретено
Контроль А 38,4 53,2 201,8 3,4
М 26,9 19,8 82,7 0
Б 30,0 27,2 99,5 1,8
15 А 92,5 100,2 318,4 11,8
15 М 71,4 46,8 134,6 3,6
20 Б 80,0 61,7 201,0 5,3
Медведиця
Контроль А 60,8 165,3 398,8 6,0
М 39,1 53,2 188,6 2,2
Б 42,4 114,6 296,3 3,6
15 А 98,6 215,0 505,1 14,3
15 М 80,2 102,4 198,2 4,2
20 Б 92,4 138,9 319,4 8,9
Н1Р 0,3 0,1 0,2 0,07
При визначенш оптимальних концентрацш розчину КАНО виявилось, що ефектившсть !х використання залежить вiд строюв живцювання, тобто вiд фiзiологiчного стану пагошв у цей перiод. Так, при висаджуванш зелених живцiв на вкоршювання у фазу штенсивного росту пагошв у довжину (1 декада червня) виявились оптимальними для коренеутворювальних процешв невеликi концентрацii КАНО - 5-10 мг/л. При живцюванш нашвздерев'янших пагонiв при температурi 25°С, корешв 1-го порядку було в середньому 21-25 шт., а при температурi 15°С - майже у 5-7 разiв менше.
Таким чином, на вкоршешсть i розвиток зелених живщв дослщжуваних сорив жимолост садово! позитивний вплив виявила обробка водним розчином КАНО (20 мг/л протягом 12 годин) при температурi розчину 20-25°С. Оптимальш концентраци КАНО у вс строки живцювання значно пiдвищували регенерацшну здатнiсть у живцiв всiх дослщжуваних сортiв жимолостi та сприяли покращенню розвитку адвентивних коренiв i формуванню надземно! частини у рослин [1].
Отже, технолопя зеленого живцювання забезпечуе найбiльш прискорене i виробничо-ефективне розширення багатьох плодових i ягiдних культур, е незамiнним для розмноження форм i сортiв, якi е в маточних екземплярах в невеликш кшькостг Воно надае можливiсть одержувати кореневласш рослини з генетичною однорiднiстю, фiзiологiчною i анатомiчною цiлiснiстю органiзму.
В декоративному садiвництвi використовують жимолость синю для низьких огорож мш садовими зонами, застосовують для закрiплення схилiв i обривiв, рекомендують для низьких бордюрiв, живоплотiв, поодиноких i групових насаджень, декорування водойм i в тдлюок [2, 4,
5].
Iншi декоративнi види жимолостей на сьогодш широко розповсюдженi в озелененнi населених мюць. Вони тiневитривалi i невибагливi до грунту, холодостiйкi, швидко ростуть, добре переносять обрiзку i мюью екологiчнi умови. 1х вирощують в садах, парках, на присадибних дшянках, як декоративш, ароматичнi, !спвш i лшарсью рослини Залежно вiд призначення об'екта озеленення жимолост виконують рiзнi функци: формують архiтектурно-художнiй образ об'екта; разом з шшими рослинами сприяють рекультиваци земель, полiпшуючи !х стшкють; захищають його вiд пилу i шуму; регулюють режим вологосп, температури та ш. [2, 3, 4, 5].
Для використання в озелененш населених мюць в Укра!ш рекомендуемо таю цiннi в декоративному вщношенш iнтродукованi види роду Caprifoliaceae Juss: жимолость капрiфоль - Lonicera caprifolium L.; жимолость Тельмана - Lonicera tellmanniana; жимолость витка - Lonicera periclymenum L.; жимолость Королькова - Lonicera korolkowii Stapf; жимолость Маака - Lonicera maackii Rupr.; жимолость татарська - Lonicera tatarica L.; жимолость покрывальна - L. involucrata Banks ex Spreng; жимолость чорна — L. nigra L.; жимолость Глена - L. Glehnii.; жимолость альпшська — L. alpigena L.; жимолость колюча ^зновид Альберта) -Lonicera spinosa van Alberti; жимолость капелюшна - Lonicera pileata Oliv.
Дослщжуваш витк жимолостi добре розмножуються як насiнням так i вегетативно. При насшневому розмноженнi найкращi результати одержат при тзньоосшньому посiвi (насшня в природнiй стратифшаци [5].
При вкоршенш чагарникових та кущових жимолостей рекомендуемо використовувати ростовi речовини, як сприяють кращому розвитку рослин
i збшьшенню вкоршення до 80-90%.
Отже, встановлено, що щ рослини мають багато позитивних якостей, як видiляють 1х серед шших декоративних кущiв, якi можна вирощувати в усiх регiонах Украши. Квiти бiльшостi жимолостей мають витончений шжний аромат; плоди синьо-плiдних жимолостей рiзняться раннiм дозрiванням плодiв i вважаються складовою вiтамiнiв. Плоди багатьох декоративних видiв зберiгають свою неповторну красу до глибоко! осенi. Вони мають бше, червоне, помаранчеве i чорне забарвлення, а також широко використовуються в озелененнi [2, 3, 5].
Висновки
1. На пiдставi проведених дослiджень вважаемо найперспективнiшим способом вирощування жимолостей в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни вегетативне розмноження вкоршенням зелених живцiв в грядах установки штучного туману. При живцюванш у ранш строки (перша декада червня) можна отримувати товарнi кореневласнi саджанщ жимолостi садово! за один вегетацшний перiод.
2. Виткi декоративнi жимолост розмножувати як насiнням, так i вегетативно.
3. Для покращення еколопчно! ситуацп рекомендуемо широко використовувати штродуковаш види роду Caprifoliaceae Juss в озелененш населених мiсць.
Лiтература
1. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових i ягiдних культур. - Умань: Оперативна полiграфiя, 2003. - 109 с.
2. Ващенко И.М., Девочкина З.Л. Декоративные растения в саду. -М.: Колос, 2000. - 142 с.
3. Куминов Е.П. Нетрадиционные садовые культуры. - М.: Фолио, 2003. - 255с.
4. Левон Ф.М., Кузнецов С.1. Загальш сьогоденш проблеми в озелененш мют в Укра1ш // Мюью сади i парки минуле, сучасне i майбутне: Наук. вiсник УкрДЛТУ - Львiв Укр ДЛТУ, 2001. - Вип. 115. -С. 226-230.
5. Музика Г. I. Витю жимолости -Умань: Уманський дендропарк "Софпвка", 2002.- 144с.
Introduced varieties of genus Caprifoliaceae Juss and their use in greenbelt setting Varlashchenko L. Y.
The use possibilities of introduced varieties of Caprifoliaceae Juss in greenbelt setting have been studied. The selection has been motivated and the methods for intensive growth of planting materials have been shown.
