Научная статья на тему 'Рыночные перспективы развития агропромышленного комплекса Южного региона Украины'

Рыночные перспективы развития агропромышленного комплекса Южного региона Украины Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
138
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
РИНОК АГРАРНОї ПРОДУКЦії / СТРАТЕГіЯ іНТЕГРАЦії АГРОФіРМ / АГРОПРОМИСЛОВі ОБ’єДНАННЯ НА АГРАРНОМУ РИНКУ / ЛОГіСТИКА РИНКУ / РЫНОК АГРАРНОЙ ПРОДУКЦИИ / СТРАТЕГИЯ ИНТЕГРАЦИИ АГРОФИРМ / АГРОПРОМЫШЛЕННЫЕ ОБЪЕДИНЕНИЯ НА АГРОРЫНКЕ / ЛОГИСТИКА РЫНКА / AGRICULTURE MARKET / STRATEGIC OF INTEGRATION OF AGRO FARMS / AGRO-INDUSTRIAL UNITS IN AGRICULTURE MARKET / LOGISTICS MARKET

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Олийнык Н. М.

В статье анализируются современное состояние и тенденции развития сельского хозяйства Южного региона. Изучены стратегические цели интеграции агропромышленных хозяйств Южного региона. Обоснована целесообразность создания региональных агропромышленных единиц, а также построение эффективной логистики аграрных рынков для устойчивого социально-экономического развития региона.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Market prospects of agriculture Southern region of Ukraine

The article analyzes the current state and trends of agriculture of the Southern region. Studied strategic goals of integration of agro farms Southern region. The expediency of creation of regional agro-industrial units for sustainable socio-economic development.

Текст научной работы на тему «Рыночные перспективы развития агропромышленного комплекса Южного региона Украины»

УДК 338.43:631.152(477.64)

Н. М. Олшник,

кандидат техмчних наук, Херсонський нацгональний техшчний утверситет

РИНКОВ1 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

П1ВДЕННОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ

Постановка проблеми. У сучасному свт сшь-ське господарство розглядаеться як один i3 основ-них факторiв економiчного i, передуем, сощального розвитку. За оцiнками свтового банку, зростання ВВП, обумовлене сшьським господарством, щонай-менше удвiчi ефектившше сприяе скороченню бедности, шж зростання ВВП, що отримане за рахунок iнших галузей. Виробництво сшьськогосподарсько! продукцп е джерелом доходiв понад 60% працезда-тного сiльського населення. Але в сiльському госпо-дарствi склалася ситуацiя, за яко! функцюнування та розвиток пiдприемств вiдбуваеться в умовах недос-коналого органiзацiйно-економiчного мехашзму господарювання, розбалансованост взаемозв'язкiв у ланках агропромислового комплексу, нестабшьно-ст нормативно-законодавчого забезпечення виробництва i ринкового обiгу продукцп.

Анал1з останн1х наукових дослщжень i публ1-кацш. Питанням об'ективно! оцiнки стану агропромислового комплексу та визначення тенденцл його подальшого розвитку придiлена значна увага в роботах багатьох вгтчизняних дослвднишв. Так, рiзнi аспекти порушено! проблеми висвплюються в роботах таких проведних учених, як В.М. Алекайчук, В.Г. Андрiйчук, А.М. Бшоченко, О.В. Боднар, О.Г. Булавка, О.€. Гудзь, М.Я. Дем'яненко, В.С. Дiеспе-ров, Б.В. Духницький, С.М. Кваша, М.1. Кiсiль,

М.Ю. Кожем'якiна, В.С. Лобас, Ю.О. Лупенко, М.И. Малш, Т.В. Мацибора, В.Я. Месель-Веселяк, С.А. Навроцький, Т.О.Осташко, Б.И. Пасхавер, М.1. Пу-гачов, О.Д. Радченко, П.Т. Саблук, П.А. Стецюк, Л.Д. Тулуш, М.М. Федоров, О.В. Ходашвська, О.Г. Шпикуляк, О.М. Шпичак та 1нш1. Незважаючи на вагом1 напрацювання, проблема визначення ключо-вих напрям1в подальшого розвитку агропромислового комплексу потребуе поглибленого вивчення.

Формулювання цiлей статть Основним зав-данням статп е ощнка сучасного стану та визначення перспектив розвитку агропромислового комплексу Швденного регюну.

Виклад основного матерiалу дослiдження. Продукщя сшьського господарства е ресурсною складовою виробництва у р1зних галузях нащональ-ного господарства, а у харчовш промисловост - И основою. В1д ступеня насичення ринку продоволь-чими товарами сшьськогосподарсько! переробки, !хньо! якост та щни (доступности) залежить забезпечення населення продуктами харчування, що в свою чергу е одшею з основних задач виробництва. Розглянемо стан сшьського господарства Швденного регюну у рослиннищи та твариннищга за по-казниками рентабельности (збитковосп) виробництва основних вид1в сшьгосппродукщ! (табл. 1).

Таблиця 1

riBe^ рентабельностi (збитковостi) виробництва основних видiв продукцп сiльського господарства1 на пщприемствах Пiвдeнного рeгiону за 2013-2015 роки, %

Види сшьгосп- Херсонська область Одеська область Микола!вська область

продукцп 2013 2014 2015 2013 2014 2015 2013 2014 2015

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Продукщя сшь-ського господар- 16,4 27,5 55,5 12,5 28,4 39,0 21,1 32,1 42,7

ства i послуги

Рослинництво i тва-ринництво 16,2 27,9 56,0 12,7 28,7 39,7 20,8 32,0 43,5

Рослинництво 10,4 26,6 61,4 15,3 31,8 41,9 25,2 35,3 46,8

Зерновi та зернобо-бовi культури -7,3 19,8 46,7 6,5 27,3 33,4 10,1 28,5 33,6

Насiння соняшнику 16,4 22,8 84,4 29,4 41,9 53,8 41,2 44,5 63,7

Цукровi буряки (фабричнi) - - - - - - -12,4 -4,9 0,4

Картопля 43,2 51,0 16,9 73,6 43,7 68,0 8,3 40,3 -1,7

Овочi вiдкритого грунту 8,3 18,0 41,2 -0,6 23,1 62,6 -2,0 18,9 28,1

Зактчення табл. 1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Тваринництво 36,5 31,2 5,4 -14,8 -9,8 -5,3 -14,7 3,7 -3,8

Beликa рогата худоба на м'ято -55,2 -52,0 -27,1 -43,5 -34,4 -28,4 -57,7 -50,0 -30,5

Свинi на м'яcо 3,3 16,9 12,9 -6,7 0,5 1,5 -29,3 -8,9 -6,7

Biвцi i кози на м'яcо -55,9 -58,0 -44,9 -31,8 -46,1 -20,2 -40,6 -47,4 -8,7

Птиця на м'яcо2 -39,9 -42,3 -4,5 -52,8 -21,3 -35,1 -68,2 -57,9 -66,3

Молоко 19,1 17,2 14,4 -2,2 -0,3 -3,8 19,0 6,0 9,8

Яйця кypячi 70,7 55,2 56,0 10,6 -23,2 24,8 7,7 44,3 12,7

Bовнa -68,8 -84,1 -68,6 -69,2 -55,8 -42,7 -61,5 -44,3 -46,2

1 Бeз ИДО, бюджeтниx дотацш i доплат; до оподaткy

2 Бeз пpомиcловоï пepepобки.

Джерело: cклaдeно автором на оcновi даних [1-3].

Статистична обробка показника peнтaбeльно-cri ciльгоcппiдпpиeмcтв Пiвдeнного peгiонy за 20132015 роки показала, що виробництво продукцп аль-cького гоcподapcтвa 6уло доcить eфeктивним. Лда-ром cepeд облacтeй Пiвдeнного peгiонy за показни-ком peнтaбeльноcтi продукцп ciльcького гоотодар-cтвa i поcлyг у 2013 та 2014 роках була Микола1'в-^ка облacть (вiдповiдно 21,1% та 32,1%), а у 2015 рощ - Хepcонcькa область (55,5%).

Анaлiз динaмiки покaзникiв peнтaбeльноcтi cвiдчить, що piвeнь peнтaбeльноcтi ciльcькогоcпо-дapcького виробництва (бeз урахування бюджeтниx дотащй i доплат) в Хepcонcькiй облacтi в 2015 рощ у цшому cклaв 55,5% проти 27,5% у попepeдньомy 2014 pоцi та 16,4% у 2013 рощ; в Одecькiй област-i -в 2015 pоцi у цшому cклaв 39,0% проти 28,4% у по-пepeдньомy 2014 рощ та 12,5% у 2013 рощ; в Мико-лах^ьюй област-i - в 2015 рощ у цшому cклaв 42,7% проти 32,1% у попepeдньомy 2014 рощ та 21,1% у 2013 рощ.

Сepeд продукцп ро^иннищ-ва Пiвдeнного pe-гiонy за 2013-2015 роки найбшьша peнтaбeльнicть cпоcтepiгaeтьcя у нaciння cоняшникy (84,4% у 2015 рощ в Хepcонcькiй област-i), картой (73,6% та 68,0% вщповщно у 2013 та 2015 роках в Одecькiй облacтi) та овочiв вiдкpитого Грунту (62,6% у 2015 рощ в Одecькiй област-i). Збитковою продукщею ро-cлинництвa, що мала вщ'емш знaчeння показника peнтaбeльноcтi, були наступи види: зepновi та зep-нобобовi культури (-7,3% у 2013 рощ в Хepcонcькiй облacтi), цyкpовi буряки (-12,4% та -4,9% вщповщно у 2013 та 2014 роках в Миколах^^кш област-i), кар-топля (-1,7% у 2015 рощ в Mиколaïвcькiй област-i) та овочi вщкритого Грунту (-0,6% та -2,0% в 2013 рощ вщповщно в Одecькiй та Mиколaïвcькiй облacтяx).

На жаль продукщя тваринництва у цiломy на тдприемствах Одecькоï та Mиколaïвcькоï облacтeй зaлишaeтьcя збитковою (кpiм 2014 року в Микола1'в-cькiй област-i), а в Хepcонcькiй област-i croCT-epira-eтьcя знижeння piвня peнтaбeльноcтi пpодyкцiï тваринництва з 36,5% в 2013 рощ до 5,4% в 2015 рощ.

Сepeд продукцп тваринництва Пiвдeнного per^Ry протягом 2013-2015 pокiв peнтaбeльними e лишe на-cтyпнi види:

- cвинi на м'яcо (3,3%, 16,9% та 12,9% вщпо-вщно у 2013, 2014 та 2015 роках в Хepcонcькiй области; 0,5% та 1,5% вщповадно у 2014 та 2015 роках в Одecькiй област-i);

- молоко (19,1%, 17,2% та 14,4% вщповщно у 2013, 2014 та 2015 роках в Хepcонcькiй област-i; 19,0%, 6,0% та 9,8% вщповщно у 2013, 2014 та 2015 роках в Mиколaïвcькiй област-i);

- яйця кypячi (70,7%, 55,2% та 56,0% вщпо-вщно у 2013, 2014 та 2015 роках в Хepcонcькiй област-i; 10,6% та 24,8% вщповщно у 2013 та 2015 роках в Одecькiй облacтi; 7,7%, 44,3% та 12,7% вщпо-вщно у 2013, 2014 та 2015 роках в Mиколaïвcькiй област-i).

B цшому прибутки вiд peaлiзaцiï пpодyкцiï ciльcького гоcподapcтвa i надання поcлyг у роздин-ництвi i твариннищи в Хepcонcькiй облacтi в 2015 рощ отримали 94,2% тдприемств, cyмa одepжaного ними прибутку cклaлa 3,4 млрд грн, у cepeдньомy на однe пiдпpиeмcтво припадала cyмa прибутку в роз-мipi 9,2 млн грн (у 2014 р. - вщповщно 76,9%, 1,4 млрд грн та 4,8 млн грн). Bодночac в Хepcонcь-кш област-i в 2015 рощ 5,8% тдприемств отримали збитки вщ ciльcькогоcподapcького виробництва, cyмa яких у розрахунку на одш пiдпpиeмcтво стано-вила 1,4 млн грн (у 2014 р. - вадповщно 23,1% та 1,2 млн грн) [1].

B Одecькiй област-i з прибутками вщ «ль^ко-гоcподapcькоï дiяльноcтi зашнчили 2015 рш 90,9% аграрних пiдпpиeмcтв, cyмa одepжaного ними прибутку cклaлa 3,4 млрд грн, у розрахунку на одш тд-пpиeмcтво припадало прибутку в pозмipi 5,6 млн грн (у 2014 р. - вщповщно 83,2%, 1,7 млрд грн та 3,1 млн грн). Bодночac частка збиткових гоcподapcтв в Одe-№кш област-i в 2015 pоцi cклaлa 9,1%, cyмa одepжa-ного ними збитку у розрахунку на одш пiдпpиeмc-тво доpiвнювaлa 1,2 млн грн (у 2014 р. - вщповщно 16,8% та 1,1 млн грн) [2].

Частка пpибyтковиx сiльгоспmдпpиeмств в Mиколaïвськiй облaстi в 2015 pоцi склала 94,7%, якi отpимaли 3,6 млpд гpн пpибyткy, y сеpедньомy на одне пiдпpиeмство пpипaдaлa сyмa пpибyткy в pоз-мipi 8,3 млн гpн (y 2014 p. - ввдповвдно 86,7%, 1,7 млpд гpн та 4,3 млн грн). Водночас в Mиколaïв-ськш област в 2015 pоцi 5,3% пiдпpиeмств отpи-мали збитки вщ сiльськогосподapського виpобииц-тва, сyмa якж y pозpaxyнкy на одне mдпpиeмство становила 1,9 млн гpн (y 2014 p. - ввдповвдно 13,3% та 1 млн г^н) [3].

В У^аш в остaииi pоки paдянськоï доби ^об-лема усунення збитковостi колгоспiв та paдгоспiв бyлa виpiшенa yспiшно. У 1990 pощ в кpaïиi 6уло лише 10 збитковж колгоспiв i стельки ж збитковж paдгоспiв пpи зaгaльиiй ïx кiлькостi вiдповiдно 7,5 тис. та 2,1 тис. одиниць. В yмовax адм^ет^-тивно-командно1' економiки дiяли тpи потyжнi щ-новi вaжелi, ям пpaктично унеможливлювали збит-ковiсть господapств. Пеpший - значне бюджетне до-тування pоздpiбииx цiн на пpодовольчi товapи, зав-дяки якому щни споживача не були «стелею» для щн виpобникa. Дpyгий - зональна дифеpенцiaцiя за-кyпiвельииx цiн, що наближала цiии до витpaт у piзниx пpиpодииx yмовax, включаючи нaйгipшi. Тpетiй - aдpеснa цiновa надбавка для мaлоpентaбе-льииx i збитковж господapств, яка забезпечувала бiльше тpетини пpибyткy загалом по гaлyзi i не давала збaнкpотyвaти навгть найменш ефективним господapствaм. Зaзнaченi методи щнового запобь гання збитковосп - неpинковi. Викоpистaиня циx методiв дозволяло уникнути збитковосп госпо-дapств шляxом усунення pииковоï коикypеидiï. Зpо-зумшо, що сучасний стан АПК pегiоиy, а й деpжaви, не може задовольняти сyспiльство i потpебye пев-ииx змiн [4].

Рииковi тpaнсфоpмaцiï вимагали пpинципово ново1' системи aгpapного цiноyтвоpеиня, пpоте ïï ста-новлення пpоxодило повiльно i болiсно: на «дш» pе-цесiï (1998 prn) 92% сiльськогосподapськиx гад^и-eмств зашнчили господapський piк зi збитками. Го-ловним чинником такого фiнaнсового спустошення aгpосфеpи був piзкий злам щнового пapитетy, бага-тоpaзове пеpевищения темтв зpостaния цiн ^ид-бання над щнами pеaлiзaцiï в сiльськомy господapс-твi.

З метою зaпобiгaния збитковосп сшьськогос-подapськиx пiдпpиeмств у твapиниицтвi, за^ш-лення позитивииx теидеидiй у pослиниицтвi, а та-кож iншиx гaлyзяx aгpопpомислового комплексу не-обxiдно, нaсaмпеpед, удосконалити ноpмaтивно-пpaвовy базу pозвиткy гaлyзi, спpияти залученню ш-вестицiй у галузь, пpидiляти бшьше уваги пpоцесaм вiдтвоpения та оновлення мaтеpiaльно-теxиiчноï бази АПК, пеpегляиyти деpжaвнy aгpapиy полiтикy з pозвиткy сшьськж теpитоpiй.

Актуальним питанням в стpaтегiï pозвиткy сiльського господapствa Пiвдеииого pегiоиy e ство-pения iнтегpовaниx стpyктyp, якi кpiм об^днання кaпiтaлiв piзниx за фоpмaми власносп господapств, юpидичниx i фiзичииx осiб дae можливють збеpегти i пpимножити yспiшиy в минулому спецiaлiзaцiю та виpобничо-постaчaльницькi зв'язки.

Mетою стpaтегiï pозвиткy фоpм господapю-вання та iитегpaцiï сiльськогосподapського в^об-ництва e: фоpмyвaния збалансовано1' взaeмодопов-нюючо1' дивеpсифiковaноï системи господapюючиx суб^к-пв у сфеpi сiльського господapствa, що забез-печye ефективне викоpистaния коикypеитниx пеpе-ваг гaлyзi, paцiонaльне ведення сiльськогосподap-ського виpобництвa та викоpистaння тpyдовиx pе-сypсiв сiльськоï мюцевостц спpияиня сощально-еко-номiчномy pозвиткy сшьськж теpитоpiй; збеpе-ження кpaщиx iстоpичниx тpaдицiй та нaцiонaльниx уподобань ведення сшьського господapствa, куль-тypно-етногpaфiчноï спадщини [5, с. 42-43].

Aгpapнi товapовиpобники повиниi iитегpyвa-тись iз пеpеpобними i сеpвiсними пiдпpиeмствaми, що надасть 1'м сво1' незaпеpечнi пеpевaги: пеpеpобнi потyжностi будуть спpияти бiльш повному збалан-суванню з можливостями виpобиицтвa сиpовиии i гapaитyють 1'м участь у pозподiлi i отpимaииi доxо-дiв вiд pеaлiзaцiï кiнцевоï пpодyкщï. Кpiм того, залучена до aгpопpомисловоï iитегpaцiï пiдпpиeмств тpaнспоpтy, зaготiвельниx оpгaиiзaцiй, ^габо^ий-мaльииx пyиктiв, ф^а^ово-банив^Е^ установ та iишиx оpгaиiзaцiй надасть можливють сфоpмyвaти компaктиi aгpопpомисловi стpyктypи теpитоpiaль-ного piвия, яким тд силу pозв'язaиня не лише ви-pобничиx пpоблем, а й завдань змiцнеиня та pоз-витку сощально! iнфpaстpyктypи Пiвденного pегi-ону (табл. 2).

Aгpофоpмyвaния ствоpюються на бaзi piзииx пpaвовиx фоpм вiдносин, обpaниx учасниками im^-гpaцiйного об'eднaиня на довгостpоковий пеpiод або на час ^изов^ явищ, i можуть змiнювaтися ввдпо-вiдно до pинковиx та iншиx обставин.

Стpaтегiчнa мета коикypеитоспpоможностi тд-пpиeмствa новоï фоpмaцiï (aгpофоpмyвaиня) - стабь льна iнтегpaцiя в свтову економiкy, наближення до eвpопейськиx стaидapтiв бiзнесy i якостi, в^обни-цтво екологiчно чистоï пpодyкцiï, викоpистaння ви-сокиx теxиологiй, ствоpеиня пеpедyмов для вiльноï тоpгiвлi з СС. В^шення uhx пpоблем aвтоp бачить у впpовaджеинi послiдовноï полiтики фоpмyвaння в pегiонax стaбiльииx pиикiв сiльгосппpодyкщï, в пеpшy чеpгy, пpодyкдiï власного виpобництвa.

Саме оpгaнiзaцiя збaлaнсовaноï логютики това-pоpyxy на виyтpiшнix pинкax (пpи очевидиiй наяв-носп сиpовинноï бази, тобто, виpощеноï сшьгосп-пpодyкдiï) мae пеpедбaчaти не тiльки виpобиицтво, a ïï пеpвиниy й подальшу пеpеpобкy, а також соpтy-вання, збеpiгaния, ефективну дистpибyцiю тощо -

надасть регюнальнш економщ додатковi ресурси розвитку [6, 7, 8].

Ефективна реалiзацiя стратеги агропромисло-во1 штеграци забезпечить сiльгосппiдприeмствам Швденного регiону довгострокове функщонування, а також економiчне зростання в умовах кризових явищ.

Висновки та перспективи подальших дослъ джень в даному напрямк Проведенi дослiдження свiдчать, що для забезпечення розвитку агропро-мислового комплексу политика Уряду мае бути спрямована на створення належних умов для функщонування суб'екпв господарювання в«х форм власностi, забезпечення активiзацil iнвестицiйноl дь яльносп, узгодження нормативно-правових документов мiж собою, усунення правових нiш та колiзiй. При цьому державна пiдтримка сшьськогосподар-ських тдприемств повинна бути селективною вщ-повщно прiоритетам розвитку економiки i передба-чати заходи: запровадження пшьг для банив, якi кредитують прiоритетнi iнновацiйнi програми; створення спещальних фшансових установ з цшьового кредитування; запровадження спещальних мехашз-мiв переоблiку векселiв сiльськогосподарських тд-приемств; податкове стимулювання залучення кош-■пв на шновацшт завдання тощо.

Створення територiальних агропромислових формувань, де можуть бути об'еднаш виробники i переробники, торговельнi i обслуговуючi сiльське господарство тдприемства дозволить координувати господарську дiяльнiсть, добровiльну централiзацiю ряду функцiй технологiчного i науково-техшчного

Вiдповiднi передумови iнтегрування сшьсько-господарських суб'екпв на нащональних ринках е -1х тiльки необхiдно використати шляхом впрова-дження цшеспрямовано! политики [9]. Саме така политика мае сприяти виходу сiльськогосподарських суб'екпв вiтчизняних агропродовольчих ринкiв на зовшшш [10-12].

розвитку, матерiально-технiчне постачання, iнвес-тищйну дiяльнiсть тощо. В таких агропромислових формуваннях стае можливим створення компактних сировинних зон вiдповiдно до потенщалу перероб-ки, вiдпрацювання на взаемовилдних засадах вщно-син розрахуншв за сировину, надання аграрним тд-приемствам на вигiдних умовах кредитних ресурсiв, залучати 1х до реалiзацil шнцево! продукцп, оргаш-зовувати центр вивезення сировини транспортом пе-реробних чи обслуговуючих пiдприемств.

Лiтература 1. Сайт Головного управлшня статистики у Херсонськш областi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ks.ukrstat.gov.ua. 2. Сайт Головного управлiння статистики в Одеськш обласп [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.od.ukrstat.gov.ua. 3. Сайт Головного уп-равлiння статистики в Микола1вськш областi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mk. ukrstat.gov.ua. 4. Осташко Т.О. Аграрний сектор: час принципово змiнити орiентири розвитку / Т.О.Осташко, Б.Й.Пасхавер // Дзеркало тижня. -2010. - № 26. - С.10-11. 5. Стратепчш напрями розвитку сiльського господарства Украши на перiод

Таблиця 2

Стратепчш орieнтири розвитку агропромисловоТ штеграци

господарств Пiвденного регiону

Варiанти Умови реалiзацil варiанта

Спецiалiзоване аграрне тдприем-ство створюе власну переробну i торговельну мережу Достатнiсть самозабезпечення сировиною. Наявнiсть реальних фь нансових iнвестицiй. Гарантия в ринках збуту. Можливiсть iнтегра-цЦ (залучення) iнших учасникiв. Забезпеченiсть власними кадрами

Переробне пiдприемство через вщкрите акщонування iнтегру-еться з виробником сировини Можливють збалансування потужносп переробки з сировинною базою. Незаповнена мiсткiсть ринку i незадоволений платоспромож-ний попит населения. Потреба мiжрегiонального обмiну. Територь альна доцiльнiсть. Механiзм розподiлу доходiв. Паритетнiсть мiж-галузевих: вiдносин

Аграрнi тдприемства на коопера-тивних засадах створюють спiльне (профшьне) переробне пiдприем-ство Наявшсть необхiдних фiнансових можливостей. Ресурсне i кадрове забезпечення переробки. Можливiсть завантаження потужностей переробки сировиною. Мiсткiсть ринку та платоспроможний попит

Об'еднання переробних, аграрних i торговельних пiдприемств реп-ону на засадах централiзацil уп-равлiння Добровiльнiсть входження в об'еднання. Централiзацiя управлiння та делегування йому особливих повноважень. Мехашзм утримання централiзованого органу управлiння. Створення внутршнього фi-нансово-розрахункового центру

до 2020 року / за ред. Ю.О. Лупенка, В.Я. Месель-Веселяка. - К: ННЦ «1АЕ», 2012. - 182 с. 6. Павлов О.1. Державне регулювання iнтеграцiйних процесiв на стратепчних агропродовольчих ринках / О.1. Павлов, В.М.Лисюк, Т.В.Деркач // Економiка харчо-во! промисловостт - 2015. - Т. 7, вип. 3. - С. 32-40. 7. Лисюк В.М. Методологя секторного аналiзу про-довольчого ринку (на прикладi ринку молока i мо-лочно! продукцп) / В.М.Лисюк, А.В.Чмут, Н.Л. Шлафман // Агроiнком: науково-практичне ви-дання. - 2012. - №4-6. - С. 6-11. 8. Чмут А.В. Пере-думови активiзацil iнтеграцiйних зв'язкiв на ринку молочно! продукцп' Укра!ни / А.В. Чмут, В.М. Лисюк // Тавршський науковий вюник. - 2011. - Вип. 74. - С.263-269. 9. Формирование конкурентоспособности в контексте регионального развития: (монография) / Б.В.Буркинский, В.М.Лысюк и др.; под ред. Б.В.Буркинского. - Одесса: ИПРЭИИ НАН Украины, 2009. - 334 с. 10. Стратепя розвитку проми-слового комплексу регюну (орieнтири, ресурси, об-меження): монографiя / Б.В. Буркинський, В.М. Лисюк та ш; за ред. Б.В.Буркинського, В.М.Лисюк. -Одеса: 1ПРЕЕД НАН Укра'ни, 2008. - 321 с. 11. Лисюк В.М. Логютичш чинники розвитку агар-них ринков / Л.М. Лисюк // Стратегия розвитку аграрного сектору економши на перiод до 2020 року: зб. матерiалiв. - Ки'в: НМЦ «1нститут аграрно! еконо-мки», 2013. - С. 621 - 625. 12. Лисюк В.М. Мехаш-зми зовнiшньоекономiчноl iнтеграцil ринкiв сшьго-сппродукцп i продовольства / В.М. Лисюк, Т.В. Деркач // Сучасн проблеми та перспективи мiжна-родно! штеграцп аграрного сектору економiки Ук-ра!ни: зб. матерiалiв. - Ки!в: НМЦ «1нститут аграрно! економши», 2015. - С. 196 - 200.

Олшник Н. М. Ринковi перспективи розвитку агропромислового комплексу Швденного регюну Укратни

У статп аналiзуються сучасний стан i тенденцл розвитку сiльського господарства Швденного реп-

ону. Вивчено CTpaTeri4Hi цш iнтеграцiï агропроми-слових господарств Швденного регюну. Обгрунто-вано доцiльнiсть створення регiональних агропро-мислових одиниць, а також побудова ефективноï ло-гютики аграрних риншв для сталого сощально-еко-номiчного розвитку регiону.

Ключовi слова: ринок аграрноï продукцiï, стратепя штеграцп агрофiрм, агропромисловi об'ед-нання на аграрному ринку, логютика ринку.

Олийнык Н. М. Рыночные перспективы развития агропромышленного комплекса Южного региона Украины

В статье анализируются современное состояние и тенденции развития сельского хозяйства Южного региона. Изучены стратегические цели интеграции агропромышленных хозяйств Южного региона. Обоснована целесообразность создания региональных агропромышленных единиц, а также построение эффективной логистики аграрных рынков для устойчивого социально-экономического развития региона.

Ключевые слова: рынок аграрной продукции, стратегия интеграции агрофирм, агропромышленные объединения на агрорынке, логистика рынка.

Oliinyk N. M. Market prospects of agriculture Southern region of Ukraine.

The article analyzes the current state and trends of agriculture of the Southern region. Studied strategic goals of integration of agro farms Southern region. The expediency of creation of regional agro-industrial units for sustainable socio-economic development.

Keywords: agriculture market, strategic of integration of agro farms, agro-industrial units in agriculture market, logistics market.

Стаття надшшла до редакцл 26.05.2016

Прийнято до друку 22.06.2016

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.