CC BY
34
Н.М. Ткаченко
академш АЕН Украши, м. Кшв
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й У АГРОПРОМИСЛОВОМУ
СЕКТОР1 УКРА1НИ
Вступ. Стратегiя економiчного i сощального розвит-ку агропромислового сектора Украши спрямована на запровадження шновацшно! моделi структурно! побудо-ви та зростання економши, перехщ до ефективно! соц-iально орieнтовано! ринково! економiки. Стратеги такого розвитку в Укра1ш розробленi на 2004—2015 рр. «Шляхи европейсько! штеграци» [4].
Господарським Кодексом Украши (Стаття 11) виз-начено:
1. Здшснення державою економiчно! стратеги i тактика у сферi господарювання спрямовуеться на створен-ня економiчних, органiзацiйних та правових умов, за якими суб'екти господарювання враховують у сво!й дiяльностi показники прогнозних i програмних доку-ментiв економiчного i соцiального розвитку.
2. Законом визначаеться принципи державного прогнозування та розроблення програм економiчного i соцiального розвитку Укра!ни, система прогнозних i програмних документiв, вимоги до !х змiсту, а також за-гальний порядок розроблення, затвердження та вико-нання прогнозних i програмних докуменпв економiч-ного i сощального розвитку, повноваження та вщповь дальшсть органiв мiсцевого самоврядування.
Iнновацiйною дiяльнiстю у сферi господарювання е дiяльнiсть учасникiв господарських вiдносин, що здшснюеться на основi реалiзацií iнвестицiй з метою виконання довгострокових науково-техшчних програм з тривалими строками окупностi витрат i впровадження нових науково-технiчних досягнень у виробництво та iншi сфери сусшльного життя. Iнвестицiями у сферi господарювання визначаються довгостроковi вкладення рiзних видiв майна, iнтелектуальних цiнностей та май-нових прав в об'екти господарсько! дiяльностi, з метою одержання доходу (прибутку) або досягнення шшого сощального ефекту (статт 325, 326) [5].
Метою стати е дослщження питань стимулювання розвитку с1льського господарства; швестицй у формуван-ня кашталу аграрних пiдприeмств (сiльського господарства). Завданням е розгляд шлянв удосконалення систе-ми трансформаций у агропромисловому секторi Укра!ни.
Виклад основного матерiалу.
Система трансформаций у агропромисловому сектс^ Укра!ни пов'язуеться, перш за все, з переходом до ефективно! сощально орieнтовано! ринково! економiки. Але розвиток сшьськогосподарського виробництва не може бути виршеним лише за рахунок змiн у зовнiшньому се-редовищi функцiонування пщприемств (кредитна полтика, податкова поливка тощо). Економiчне зростання як у агропромисловому сектср так i в економiцi Укра!ни в щло-му залежить вщ внутршнього потенцiалу сшьськогоспо-дарських пiдприeмств, пщприемств промисловостi та iнших галузей. Важливим фактором в iснуючих умовах глобатзацц е полiпшення iнвестицiйного клiмату в Укра!нi для забезпечення надходження швестицш у агропромис-ловий сектор та в нацюнальну економiку в щлому.
Верховною радою в сiчнi 2001 р. було прийнято Закон Укра!ни «Про стимулювання розвитку сшьського господарства на перюд 2001—2004 роки [1], який визна-чив основнi засади державно! полггаки пiдтримки сiльського господарства i встановлено, що частка ви-даткiв державного бюджету на фшансування розвитку сiльського господарства мае бути не менше 5 %.
Реалй наступнi: вартiсть основних засобiв сшьського господарства iз року в рш мае тенденцiю до зменшення: у 1990 рощ вона становила 16,5 % вщ загально! суми по народному господарств^ а за 2001—2005 рр. ця частка вщповщно зменшилась iз 10,1 % до 5,9 % або з 92,5 млрд. грн. до 74,8 млрд. грн. Частка сшьського господарства у структурi випуску та реалiзацií продукци (товарiв, по-слуг) за галузями економши Укра!ни зменшилась з 18,7 % у 1990 р. до 10,7 % у 2005 р. Частка збиткових сшьськогосподарських пщприемств збшьшилася з 0,4 % у 1990 р. до 33,8-31,3 % у 2005-2006 рр. [2].
Галузь сшьського господарства потребуе значних обсяпв швестицш.
Обсяг швестицш в основний каштал в Укра!ш у
2006 р. порiвняно з 2001 р. збшьшився в 4,57 рази, а у
2007 р. — у 6,84 рази. Обсяг швестицш в основний каштал сшьськогосподарських пщприемств в Укра!ш в той же час порiвняно з 2001 р. збшьшився у 2006 р. в 4,63 рази, а у 2007 р. — у 6,02 рази.
Наведеш даш пщтверджують, що незважаючи на зростання швестицш у формування кашталу сшьського господарства, каштал аграрних пщприемств — основш засоби мае стшку тенденцш до зменшення.
За даними Держаного Комитету статистики Укра!ни [3]:
— не змшилась питома вага швестицш у сшьське господарство, мисливство i люове господарство у струк-турi швестицш в основний каштал: у 2001 р. — 5,0 %; у 2007 р. — 5,1 %;
— зменшилась питома вага швестицш у промис-ловкть: у 2001 р. — 41,09 % %; у 2007 р. — 34,1 %;
— збшьшилась питома вага швестицш у будiвниц-тво: у 2001 р. — 3,4 %; у 2007 р. — 4,8 %;
— збшьшилась питома вага швестицш у торпвлю, ремонт автомобшв, побутових виробiв та предмепв особистого вжитку: у 2001 р. — 3,9 %; у 2007 р. — 9,4 %;
— збшьшилась питома вага швестицш у операцй з нерухомим майном, оренду, шжишринг (комплекс шженер-но-консультацшних послуг, що надаються на комерцшних засадах, щодо проектування й спорудження рiзномаштних об'екпв, а також сфера д1яльносп з надання таких послуг; розроблення нових фшансових шструменпв та операц1йних схем, придатних для здiйснення фiнансово-кредитних опе-рацш): у 2001р. — 14%; у 2007 р. — 20,9 %.
1нвестици в основний каштал в сшьському госпо-дарствi за напрямами ф 100 %):
— на нове будiвництво (включаючи розширення будiвель, споруд, дшчих пiдприeмств) — 24,9 %;
154
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ^
— на пщтримання дшчих тдприемств — 2,1 %;
— на техшчне переоснащення i реконструкцш дш-чих пiдприемств — 73,0 %.
Таким чином, агропромисловий сектор Укра!ни на сучасному етапi зазнае нестачу швестицшних ресурсiв для вщновлення i придбання основних засобiв, вироб-ництва, впровадження нових технологiй, тдтримки родючостi Грунтiв, полiпшення сощально! i виробничо! iнфраструктури села, що i е основною причиною недо-статнього забезпечення продовольчо! безпеки нашо! кра!ни. Тому подальшiй трансформаций агропромислово-го сектора мае вщводитись важлива роль.
У державному бюджет Укра!ни на 2008 рк: було заплановано понад 24 млрд. грн. на тдтримку агропро-мислового комплексу. I вперше з державного бюджету було заплановано видшити 100 млн. грн. на захист, вщновлення й пщвищення родючост Грунтiв.
У сучасних кризових умовах швестици виступають найважливiшим засобом забезпечення умов виходу з економiчно! кризи, забезпечення техшчного прогресу. Iнвестицiйний процес, його активiзацiя е одним iз найбiльш дiючих механiзмiв удосконалення системи трансформаций у агропромисловому секторi.
У ниншшх умовах загально! фiнансово-економiч-но! кризи, яка охопила всi напрями — економiчний, управлiнський, технологiчний i соцiальний надзвичай-но важливо досягти ефективного розвитку економiки кра!ни, вщповщного спiввiдношення вiтчизняних вироб-никiв i цим самим забезпечити нормальнi макроеко-номiчнi показники розвитку економiки й зростання життевого рiвня населення Украши.
У харчовш промисловостi у надзвичайно тяжкому сташ знаходиться цукрова промисловють. Галузь практично повнiстю приватизована i розвалена. Станом на 1991 р. в Укра!ш дiяло 199 цукрових заводiв (усього в колишньо-му СРСР — 305), яю виробляли в середньому 5,5 млн. т цукру (iз 10 млн. тон в СРСР), а вже у 2004 р. функцюну-вало лише 120 цукрових заводiв, на яких було вироблено 1,45 млн. т цукру i в наступнi роки становище в цукровiй промисловоста, а вiдповiдно у сiльському господарствi погiршуеться. Пiдтвердженням цього була Постанова Ка-бiнету Мiнiстрiв Укра!ни «Про регулювання ринку цукру та цукрових буряюв» вщ 04.02.2009 року. Вщповщно до ще! Постанови Уряд обмежив граничний розмiр квоти на поставку цукру на внутршнш ринок (квота «А») у перюд з 01.09.2009 року по 01.09.2010 року в обсязi 1984 тис. т. Також на цей перюд затвердили мтмальт цши на:
— цукровi буряки, яю поставлятимуть для вироб-ництва цукру в межах квоти «А» з урахуванням базисно! цукристост — 183,33 грн/т (без ПДВ);
— цукор квоти «А» — 2666,67 грн./т (без ПДВ) [7] це зумовлюеться втратою ринюв збуту та високою со-бiвартiстю буряково! сировини i вiдповiдно бурякового цукру, тому цукор з буряково! сировини не може конку-рувати на мiжнародному ринку iз значно нижчим за цiною тростинним цукром.
В Укра!ш зменшення посiвiв цукрових буряюв при-звело до зниження виходу жому, як кормiв для тварин-ництва, а це 83—90 % до юлькост переробного цукро-вого буряку; зменшення одержання меляси, що вико-ристовуеться для годiвлi сшьськогосподарських тварин, як засiб здобрювання грубих i концентрованих кормiв.
Зменшення юлькосп жому, особливо сухого, у ба-лансi кормiв для тваринництва, вплинуло на скорочен-ня виробництва продукпв тваринництва (молоко, м'я-са) й спричинило безробггтя сiльського населення i вiдповiдно вiдплив молодi iз села.
Дуже важливим чинником е виробничий сезон цукро-варшня, який тривае 2—3 мюящ у роцi (або мiг би тривати). Увесь iнший перiод цукровий завод практично не працюе (частину працiвникiв використовують у ремонтний перюд), а звщси низью показники цукрового виробництва. Щоб полiпшити економiчнi показники пщприемства цукрово! промисловостi необххдна оргашзащя ефективного викори-стання обладнання цукрового заводу, його енергетично! бази для переробки iншоl с]льськогосподарсько! продукцй'.
Пропозици.
На базi цукрових заводiв доцтьно створювати спец-iалiзованi агропромисловi комбшати (агробiзнес) з переробки сшьськогосподарсько! сировини в iнтересах нацiо-нального господарства в конкретних адмiнiстративних районах, яю мали б стратегiчне значення для Украши:
1. Переробка цукрових буряюв — виробництво цукру — тску, сиропу та цукру рафшаду; зниження вимог щодо нормативних втрат цукру при його виробництвц
2. Висушування жому з подальшим використанням його для виготовлення комбiкормiв для тваринництва. На пiдставi багаторiчних фактичних середшх даних виз-начено, що iз 25 кг сухих речовин, що знаходяться у 100 кг перероблюваного буряку, кристалiзованого цукру — тску одержують близько 15 кг. Решта юлькоста сухих речовин — майже 10 кг, або 40 % вщ усiх сухих речовин буряку, — переходить у вщходить у вщходи, приблизно 5,5 кг, тобто бшьше половини з них залишаеться у жомi.
3. Використання вiдходiв цукрового виробництва — меляси за трьома основними напрямами:
— сшьське господарство;
— спиртова промисловють;
— др1жджова промисловiсть.
При цьому використовуються повнiстю всi складовi частини меляси: сахароза, що становить 60 % до маси сухих речовин, i частина амшокислот, яка засвоюеться тваринами. Незасвоеш азотиста речовини й солi калiю разом iз гноем потрапляють на поля як добрива.
У зв'язку iз зниженням конкурентоспроможносп цукрово! промисловостi пропонуеться проаналiзувати, науково обГрунтувати i знайти шляхи використання потужностей цукрово! промисловостi у розв'язанш проблем енергетичного забезпечення.
Можливий наступний шлях:
— знизити вимоги щодо якоста цукру, нормовано! технологiчним процесом (втрати цукру у жом^ патощ (мелясi) тощо) до мiнiмуму знизити вщкачку соку в процесi виробництва цукру;
— збшьшити випуск готово! продукцй у виглядi сиропу (вмют сухих речовин 65—70 %) для безпосеред-нього виробництва спирту на спиртових заводах або в цехах на цукрових заводах (виробництво цукру, виробництво спирту i сухого жому — безвщходне виробництво). Вироблений спирт (вш буде не зовам яюсний) використовувати для виготовлення бюпалива для потреб автотранспорту, особливо для великих мют Укра!ни.
Розв'язання цiе! проблеми приведе до зменшення енергетично! залежносп Укра!ни (нафти, нафтопро-
дукпв) i буде сприяти захисту навколишнього середо-вища вiд шкiдливих викидiв.
Одночасно слiд проаналiзувати можливiсть використання барди спиртового виробництва i3 розчину цукру на корм сшьськогосподарських тварин.
Розв'язання поставлених проблем, пов'язаних з вико-ристанням потужностей цукрово! промисловост (а не ïï знищення) приведе для збшьшення виробництва цукрових буряыв, а значить i зростання трудово! зайнятостi стьсько-го населення i вщповщно розвитку тваринництва, буде сприяти суттевому розвитку стьського господарства та зростан-ню прибутку в агропромисловому секторi Украши.
Для виршення цiеï комплексно! проблеми необидно вщповщним органам створити висококвалiфiковану ком-iсiю з представникiв цукрово!, спиртово! галузей перероб-но! промисловостi та фанвщв с1льського господарства. До складу комiсiï повиннi обов'язково увiйти економюти та енергетики. Комiсiя мае пщготувати економiчно обГрун-тованi матерiали i оргашзувати експериментальне виробництво спирту вщповщно до запропоновано! технолог!! i визначити собiвартiсть 1 т цукру, що мютиться в розчиш шсля випарно! станцй' (вмют сухих речовин 65—70 %; вода, патока — 30 %) i сшвставити !з соб!вартютю 1 т цукру за юнуючою технолопею. В подальшому визначити вихщ спирту i його соб!вартють; скласти калькуляцш бюпали-ва, виготовленого з використанням цього спирту. За умо-ви позитивних результат реал!зац!! такого проекту мож-на очкувати досить суттев! аспекти розвитку економши в агропромисловому сектор! Украши [6, 8].
Тематичш висновки.
Для полшшення системи трансформацй' у агропромисловому сектор! Украши, забезпечення розвитку аг-ропромислового комплексу необхщно:
— удосконалити державну пщтримку трансформацй' у агропромисловому сектор! шляхом створення едино! спещал!зовано! державно! структури з метою надання конкретно! шформацп' про можливост швестування, пошук потенцшних швестор!в (укра!нських, шоземних);
— створити належну систему захисту прав швестор!в;
— розширити застосування небанивських i фшан-сово-кредитних швестицш;
— пщвищити ефективнють державних швестицш шляхом цшьових державних програм;
— програми розвитку агропромислового сектора повинш розроблятися урядом Украши з АПК на науко-
во-практичнш основ! вщповщно до швестицшно! политики, реал!зуватися i фшансуватися !з центрального бюджету п!д контролем Мшютерства фшаншв Укра!ни;
— надати необхщш житлово-комунальш та побутов! послуги населенню села шляхом формування мереж! пщприемств, установ та оргашзацш з метою, в першу чергу, заохочення молод! до роботи i проживання в сшьськш мюцевоста;
— вщновити розвиток цукрово! промисловост та шших галузей;
— змщнити кормову базу, розвиток комбкормово! промисловосп, полшшити якюний склад погол!в'я
з метою пщвищення продуктивност худоби i птиц!;
— полшшити розвиток аграрно! науки i освгги.
Лiтература
1. Закон Украши «Про стимулювання розвитку сшьського господарства на перюд з 2001—2004 роив» вщ 18.01.2001 р. №2238 ф змшами i доповненнями).
2. Статистичний щор!чник Укра!ни за 2006 рк. Ки!в, консультант. 2007. — 552 с.
3. Статистичний щор!чник Укра!ни за 2007 рк: / За ред. О. Г. Осауленка. — К: ДКСУ, 2008. — 572 с.
4. Стратепя економ!чного i сощального розвитку Украши (2004—2015 роки) «Шляхом европейсько! штеграцп'» /Авт. кол.: А. С. Гальчинський, В. М. Геець та ш.; Нац. 1н-т стратег. дослщж., 1н-т екон. Прогно-зування НАН Укра!ни, М-во економши з питань бвроп. 1нтегр. Укра!ни. — К.: 1ВЦ Держкомстату Украши, 2004. — 416 с.
5. Господарський Кодекс Украши. 16 ачня 2003 р. №436-IV /Нове законодавство Украши. — К. : Махаон, 2003. — С. 69-144.
6. Н. М. Ткаченко, д. е. н., професор кафедри обл!ку i аудиту. Нацюнальний ушверситет харчових технологш. Проблеми розвитку АПК в умовах вступу Украши до СОТ. — Ж. «Облк i фшанси АПК», №1, 2009, с. 120-122.
7. Постанова Кабшету Мшютр!в Украши «Про регу-лювання ринку цукру та цукрових буряюв» №63 вщ 04.02.2009 р.
8. Н. М. Ткаченко, д. е. н., професор, О. О. Ткаченко, к. т. н., доцент. Нацюнальний ушверситет харчових технологш. Шляхи подолання кризових явищ у цукровш промисловость Ж. Економка АПК. Мшнародний нау-ково-виробничий журнал — 8'2009 (178). — С. 46-50.
156
В1СНИК ЕКОНОМIЧНОÏ НАУКИ УКРАÏНИ ^
