CC BY
10«ШУУШШШИМ-ЛШИГМаУ» #2И©Ш, 202 / ECONOMIC sciences
47
сказанное позволяет сделать вывод о том, что использование 1Т-технологий как инновационного инструмента в управлении бизнес-процессами с использованием процессного подхода, системы сбалансированных показателей, 1ТГЬ позволит решить ряд стратегических задач и повысить эффективность деятельности предприятия [3, с. 132]. Использование инновационных информационных технологий в управлении бизнес-процессами предприятия обеспечивает мобильность, гибкость, соответствие современным реалиям. Кроме того, на сегодняшний день инновационные технологии в управлении бизнес-процессами предприятия обеспечивают формирование целостной системы управления предприятием.
Проблема формирования эффективного управления бизнес-процессами предприятия была и остается одной из важнейших в теории и на практике. Именно от применения новейших технологий и использования современных знаний зависит, как будет сформирована система управления бизнес-про-
цессами, и, следовательно, как будет функционировать предприятие. Для повышения эффективности работы предприятия следует обязательно использовать комплексный подход к развитию и совершенствованию бизнес-процессов. Кроме того, важным является внедрение инновационных технологий в управление бизнес-процессами предприятия, что позволит развиваться предприятию и улучшить его конкурентные позиции на рынке.
Список литературы
1. Гальшв Л.1., Грищук Д.В. До питания генезису поняття «б1знес-процес» // М1жнародний нау-ково-виробничий журнал «Сталий розвиток еконо-мки» - №3 (32) - 2016 - С. 86-91.
2. Силшна Ю.О. Формування оргашзацшно-економ1чного мехашзму управлшня б1знес-проце-сами тдприемства // Молодий вчений - № 5 (69) -2019 - С. 574-578.
3. Харченко Т.О., Бондарук Ю.С. 1нновацшш технологи в управлшш б1знес-процесами тдпри-емств // Держава та репони. Сер1я: Економжа та тдприемництва - № 4 (109) - 2019 - С. 130-133.
удк 334.72
Остова С. К.,
викладач кафедри мгжнародного бизнесу та фтанав, Нацюнальний техтчний унгверситет «Хартвський полтехнгчний тститут»
Попкова С. О.,
здобувач, Одеська нацюнальна академ1я харчових технологт
Миколенко I. Г.,
кандидат економ1чних наук, доцент, Полтавський державний аграрний унгверситет
DOI: 10.24412/2520-6990-2021-21108-47-51 РОЗВИТОК СОЦ1АЛЬНОГО ПЩПРИеМНИЦТВА ЯК 1НСТРУМЕНТУ ВИР1ШЕННЯ
СУСПШЬНИХ ПРОБЛЕМ
Osypova S.,
teacher of department of international business and finances National technical university is the "Kharkov polytechnic institute"
Popkova S. O.,
applicant, Odessa National Academy of Food Technologies
Mykolenko I .H.
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Poltava State Agrarian University
DEVELOPMENT OF SOCIAL ENTREPRENEURSHIP AS A TOOL FOR SOLVING SOCIAL
PROBLEMS
Анотацш.
В статтг розглянуто передумови становлення сощального тдприемництва, визначено його суспшьне значення та окреслено напрями його розвитку. Проанал1зовано фактори розвитку сощального тдприем-ництва в мгнливому середовищ1. З метою активгзацИ сфери сощального тдприемництва запропоновано розробку стратеги розвитку сощального тдприемництва в кра'ш, яка надасть можливкть виргшити економ1чт проблеми та допоможе у виконант сощальног Midi. Визначено що сощальне тдприемництво стане дieвим механiзмом вирiшення суспшьних проблем в Укра'т, коли тдприемництво охоплюе рiзнi со-щально незахищенi верстви населення.
Abstract.
The article considers the preconditions for the formation of social entrepreneurship, determines its social significance and outlines the directions of its development. Factors of social entrepreneurship development in a changing environment are analyzed. In order to intensify the sphere of social entrepreneurship, it is proposed to develop a strategyfor the development of social entrepreneurship in the country, which will provide an opportunity to solve economic problems and help fulfill the social mission. It is determined that social entrepreneurship will become an effective mechanism for solving social problems in Ukraine, when entrepreneurship covers various socially vulnerable segments of the population.
48_ECONOMIC SCIENCES / «©©УУШУУМ-ЛОУШаУ» #2ЩШ), 2021
Ключовi слова: соцгальне тдприемництво, сусптьт проблеми, стратег1я. Keywords: social entrepreneurship, social problems, strategy.
Актуальшсть завдань розвитку соцiального щдприемництва в yKpaiHi посилюеться в контекст впровадження реформи децентралiзацiï. Створенi територiальнi громади потребують нових шструме-нпв вирiшення iснуючих соцiально-економiчних проблем та механiзмiв ïx фiнансування, а сощальне щдприемництво задовольняе обидвi цi вимоги. Адже, з одного боку, воно забезпечуе соцiальний розвиток громад через впровадження та розвиток соцiальниx послуг, полшшення соцiальноï шфра-структури, щдтримку сощально вразливих катего-рiй населения, створення робочих мiсць, залучення членiв громади до сусшльно корисно1' дiяльностi. З шшого боку, воно е одним iз шляxiв змiцнення фь нансовоï основи територiальниx громад, адже сощ-альнi щдприемства не лише сплачують податки, але й значну частину сво1'х прибутк1в спрямовують на виршення соцiальниx проблем
На етапi сьогодтшнього загострення соща-льно економiчниx проблем щея соцiального щдп-риемництва все б№ше привертае увагу дослвдни-шв та науковцiв. Проблемам розвитку сощального щдприемництва в Украïнi та свт присвячено чи-мало уваги такими науковцями: А.1. Мок1й та А.1. Дацко [2], О.Ф. Овсянюк Бердадша та Ж.Л. Кри-сько [3], В.1. Удодова, В.1. Шаповал [4], 1.Я. Ткачук та Х.1.В. £вчук [5], 1.П. Босак [6], С.К. Осипова [1], Г.Ю. Мiщук та Р.Р. Пилипчук [7], Д.В. Попович та М.С.Б. Баранова [8], Н.С. Носань [9], С.Ю. Гончарова, 1.В. Буряк та А.Б. Гончаров [10], Л.А. Шер-гiна, £.В. Нотевський та А.Й. Жемба [11], С.С. Оль фiровська та С.В. Вергейчикова [12], Л. Литвин [13], Р.1. Шоля [13] та шшими дослiдниками. Попри значний науковий доробок зазначених вчених, доа залишаеться вщкритим питання ефективного функ-цiонування сощального шдприемництва та можли-вiсть активiзацiï впливу соцiального шдириемниц-тва на регюнальний економiчний розвиток. У нау-кових дослiдженняx основну увагу зосереджено на визначеннi сутi соцiального шдприемництва, його теоретичному обгрунтуванш та шдходах до розу-мiння практичного розкриття економiчниx та управл1нських проблем. Однак комплексне досль дження соцiального шдприемництва потребуе гли-бшого вивчення та аналiзу
Метою дано1' роботи е анал1з iнституту соща-льного шдприемництва через зрiз напрямiв його становлення та визначення умов щодо подальшого розвитку в крш'ш.
Категорiя «сощальне тдприемництво» вико-ристовуеться близько 55 рошв не тiльки серед нау-ковщв, але й в практицi державного управлшня за-рубiжниx держав. У 1960-х рр. став використовува-тись термш «сощальне пiдприемництво», а у 1970-х рр. з'явилась категорiя «сощальний пiдприемець» [6]. Термiни отримали широке розповсюдження у 1980-х i 1990-х роках завдяки Бiллу Дрейтон, засно-внику «Ашока: Новатори для громадськосп» i Чарльзу Ледбiтер. У 1981 р., коли була заснована
Ashoka, в Арлингтош, штат Вiрджинiя, була розро-блена Концепцiя сощального шдприемництва, у цен^ яко! розмщеш громадськ1 оргашзацп (public organization, non-for-profit organization, NGO).
Основне завдання, висвгтлене в Концепцii, сто-сувалось надання громадянам, одночасно з pеалiза-щею сво!х власних здiбностей, можливостi стати сощальними новаторами i виpiшувати сощальш проблеми таким чином, щоб ва члени спiльноти могли мати право голосу, навпъ маpгiнальнi групи населення. На тепершнш час ця оргашзащя мае мiжнаpодну пpисутнiсть у 70-п державах свiту. Одна з сучасних ii iнiцiатив Changemakers - це про-ведення спецiальних конкуpсiв для починаючих пiдпpиемцiв задля пошуку шновацшного piшення глобальних проблем та надання кредипв для початку i розвитку дiяльностi. Окpiм того, Ashoka, пра-цюючи з адмiнiстpацiями та професорсько-викла-дацьким складом унiвеpситетiв, розробляе спеща-льнi навчальнi програми, яш заохочують студентiв до соцiальних бiзнесу та пiдпpиемництва. Працю-ючи з piзними вiковими групами, Ashoka намага-еться виявити i дати можливють !м стати сощаль-ними шдприемцями та покращити свiй стан, а та-кож сприяти просуванню позитивних змш у суспiльствi.
£ думка заpубiжних спецiалiстiв [8], що останш два десятилiття громадський сектор зрозу-мiв, що у бiзнес-сектоpi не мае шчого iншого, як нова вдея в руках першокласного шдприемця. Голо-вна роль вiдводиться громадянину - соцiальному пiдпpиемцю, котрий е шщативним, надае шнова-цiйнi ршення щодо самих гострих соцiальних проблем сусшльства i надае новi 1де! для масштабних змiн.
Отже, зашсть того, щоб залишити виршення складних соцiальних проблем деpжавi або бiзнесу, соцiальний пiдпpиемець знаходить те, що не може виршити держава i розв'язуе проблему, змiнивши систему пiдходiв до проблеми, а також надае pi-шення, яке сприяе подальшому розвитку суспшьс-тва [9].
Змши у пiдходах до сощального шдприемництва сшввщносяться з iм'ям лауреата Нобелевсько! пpемii миру 2006 р. М. Юнусом, засновником i ке-piвником банку Grameen зi зростаючою мережею венчурних соцiальних щдприемств. Вiн вiдомий також як засновник мжрокредитування i «революцп» в мшрокредитуванш. Всi цi оpганiзацii були спря-мованi на виpiшення загольно^' соцiальноi мети: до-помога м№йонам людей в глобальних сiльських громадах, яш отримали доступ до невеликих кредипв без застав та ввдсотшв [4]. Його синергетичний шдхвд до соцiального пiдпpиемництва та бiзнесу продемонстрував великi вигоди, коли принципи ведения бiзнесу унiфiкованi з сощальними шдприем-ствами. В основi такого пiдходу лежить спiвпpаця з громадськими оpгаиiзацiями, якi стають основними засвоювачами кредипв та надавачами послуг i по-
«шушмум-шигмау» #тими 2©21 / economic sciences
49
чинають формувати новий сектор економши, кот-рий в £вросоюз1 отримав назву «громадянське гос-подарство». Як вважають деяш дослвдники, такий вид господарства б1льш розвинений у державах £в-ропи та Швденно! Америки, де ввдбуваеться тюне сшвробггництво держави з громадськими оргатза-щями як на нащональному, так 1 на мюцевому р1вт.
Стосовно категорп «сощальне тдприемниц-тво» е думка дослщнишв, що цей термш вщобра-жае: уткальний тдх1д до економ1чних та сощаль-них проблем, який пронизуе ва сектори (держав-ний, приватний, громадський та ш.); реформування системи сощально! тдтримки, прав людини, прав пращвника, оточуючого середовища, економ1чного розвитку, сшьського господарства тощо; застосу-вання шновацшних, стшких тдход1в на благо щ-лого сустльства з акцентом на тих, хто 1зольований 1 мае певт вади; формування певних щнностей 1 процеав, яш е загальними для кожного сощального шдприемця, як представника сощуму, громади тощо, незалежно ввд того який вш вибрав напрямок (освгга, охорона здоров'я, еколопя тощо); ство-рення нового типу сощально-економ1чних взаемо-вщносин держави 1 громадянського сустльства через створення громадськими оргатзащями сощаль-них тдприемств 1 розвитку сощального б1знесу [5,6].
1снують також м1ркування щодо зм1сту катего-ри «сощальне тдприемництво». Зазначаеться, що сучасне використання даного термшу вважаеться безмежним та розпливчастим. Важливо зробити не тшьки опис ще! категорп, а й визначити функцп, меж1, вщмшносп в1д шших вид1в тдприемництва . В1дсуттсть загального визначення ускладнюе дос-лщження 1 розумшня питань про те, яка сощальна або комерцшна д1яльтсть входять у спектр соща-льного тдприемництва.
У 2012 р. фамвщ акцентували увагу на тому, що категор1я «сощальне тдприемництво» повинна мати правильне визначення 1 мати теоретичну основу, хоча, без сумтву, такий вид д1яльносл стае все бшьш важливим у сощальноеконом1чному розвитку держави 1 сприяе благополуччю сустльства [11]. На думку фах1вщв, спостертаеться зростання значення таких тдприемств у знижент р1вня без-робптя, збшьшення схильностей до прийняття шновацш 1 прискорення структурних змш в еконо-м1щ держав, а також пропонуються нов1 тдходи до здорово! конкуренци, осшлькн це сфера, у яшй д1я-льшсть шдириемства тюно пов'язана з результатами .
Визначення сощального тдприемництва ств-вщносять з лщерами, як створюють так! тдприем-ства, у тому числ 1 з лвдерами громадських оргат-зацш 1 рух1в. Вважаеться, що сощальне шдприем-ництво - це л1дер, спрямований на змши у сустльства
Ввдмшшстю сощального тдприемництва (в1д шших форм тдприемництва) вважають: сощальне значения та високу культуру шновацш 1 ввдкрито-стц створення сощально! щнносп та ор1ентац1я на прибуток для досягнення самодостатностц змен-
шення залежностi вщ пожертв i державного фшан-сування; збiльшення потенцiалу та перелiку послуг i товарiв соцiального значення [13].
Важливим вважаеться правильно визначити функцш сощального тдприемництва та вiдрiзняти И вiд iнших соцiально орiентованих заходiв ^роп-риемств), а також визначити меж1, у яких соцiальне тдприемництво здiйснюеться .
У вiдповiдностi з трактуваннями Центру сощ-ального тдприемництва (Skoll Centre for Social Entrepreneurship), визначення соцiального тдприе-мництва не мае розповсюджуватись на благодшни-шв, активiстiв, компани з фондами або з сощально вiдповiдальними органiзацiями. У той час, як вс щ агенти потрiбнi i цiннi, вони не е сощальними тдп-риемцями [13].
Визначаються наступнi меж1 сощального тдприемництва: некомерцшне вiдношення до зароб-ляння та стратегiй розподшення прибутку (соща-льне пiдприемство виконуе гiбридну соцiальну i ко-мерцшну пiдприемницьку дiяльнiсть для досягнення самодостатностц працюе оргашзащя, яка одночасно е i соцiальною, i комерцiйною; дохщ i прибуток, отриманi у процеа щдприемницько! дь яльностi використовуються пльки з метою подаль-шого удосконалення системи соцiальних щннос-тей); некомерцшний щдхвд з отриманням прибутку з рiзних джерел (виконання соцiальних i комерцш-них завдань одночасно для досягнення стшкостц органiзацiя одночасно е i соцiальною, i комерцш-ною; оргашзащя е фiнансово незалежною, а засно-вники й iнвестори можуть отримати користь з вла-сно! матерiальноl користi) [14].
Iншi фах1вщ [10] до меж соцiального тдприемництва вщносять: вiдмiннiсть соцiально корисно! дiяльностi вiд соцiального пiдприемництва (у пер-шому випадку - надання соцiальноl послуги (п1дп-риемства сощального обслуговування нiколи не ви-ходять за меж1 свое! дiяльностi; !х вплив дуже об-межений, а зона обслуговування залишаеться в межах тих громадян, яким вони надають послуги, i не розширюеться; !х об'ем роботи чiтко визнача-еться, що дае можливiсть залучити кошти; вони вразливi, можуть зруйнуватись i залишити громад-ськ1сть без конче потрiбних послуг; !х не можна плутати з соцiальним тдприемництвом); у другому - створюеться мережа тдприемств, яш будуть да-вати постшний прибуток i вико^вати основш со-цiальнi завдання); результати дiяльностi (соцiальне пiдприемство створюе змiни непрямо! дп за допо-могою впливу на iнших - уряди, громадсьш органi-зацi!, громадськi об'еднання, пращвнишв, громаду та iн.; громадськi оргатзаци можуть i не створю-вати пiдприемства для просування змiн, устшна дi-яльнiсть може сама принести суп^ покращення в iс^ючi системи i навiть призвести до ново! рiвно-ваги, втiм стратегiчний характер дiяльностi вiдрiз-няеться у його впливi на соцiальнi змiни).
Ввдмштстю соцiальних пiдприемств е: амбiт-тсть (соцiальнi пiдприемства вирiшують основнi сощальт проблеми; вони працюють у вах формах органiзацiй: iнновацiйнi некомерцiйнi оргатзаци;
50
БСОШМГС 8С1Б1ЧСБ8 / «ШУШМУМ-ШУТМак» #2И©Ш, 2021
гiбриднi оргашзаци; оргашзаци соцiального приз-начення; змiшанi елементи некомерцшних i гро-мадських органiзацiй); сощальна мiсiя (це ство-рення: сощально! цiнностi, а не багатства, що е цен-тральним критерiем устшного соцiального пвдприемства, а також добробуту як частини про-цесу, а не самоцш; сприяння системним сощаль-ним змiнам е реальним завданням); стратегiчний пвдхвд (оск1льки соцiальне тдприемництво е штен-сивним, цiлеспрямованим в напрямi досягнення сощально! мети i соцiального бачення, то це можли-востi для удосконалення системи, створення рiшень i винах1д нових пiдходiв, як1 створюють соцiальну щншсть); винахiдливiсть (соцiальнi пiдприемства працюють в сощальному контекстi, а не у дшовому свiтi; вони мають обмежений доступ до катталу i традицшних систем шдтримки ринку i це вимагае високо! кватфгкаци в мобшзаци людських, фшан-сових i полггичних ресурсiв); орiентацiя на результат (сощальш пiдприемства мають ввдчути повер-нення вкладених коштiв в аспекп перетворень, як1 вiдкривають новi можливосп для маргiнальних, обездолених громадян, мають розблокувати суст-льство для здшснення соцiальних змiн) [7].
Ключовими критерiями, як1 характеризують соцiальне тдприемництво визначаються: загальна соцiальна мета оргашзаци, i це е основним крите-рiем (це не означае, що прибуток або дохвд не мо-жуть бути створенi; втiм прибуток мае перш за все решвестуватись, щоб сприяти досягненню основ-них цшей пiдприемства або розширення сощальних цiлей, а не збагачувати власнишв або акцiонерiв; соцiальнi пiдприемства не дають винагороду у ви-глядi капiталу); яскраво виражена незалежнiсть, де-мократичнiсть, участь в управлiннi i дiяльнiсть для загальнодержавних iнтересiв (юнуе тiсний зв'язок з соцiальними службами, котрi представляють ште-рес SSGI, заснованi або тiсно пов'язанi з громадсь-кою органiзацiею або громадськими об'еднан-нями).
М.Юнус [4] видшяе види соцiальних шдпри-емств: п, що фокусуються тiльки на бiзнесi i вико-нують тiльки сощальш завдання; тi, що беруть будь-який прибутковий бiзнес, поки вiн знахо-диться у власностi бiдних i можуть отримати через нього прямi дивiденди або деяку непряму користь. Саме тому юнуе велика шльшсть пiдходiв до розу-мiння оргашзацшних моделей соцiальних пiдпри-емств.
Втiм, у свт поширенi наступнi органiзацiйнi моделi соцiальних пiдприемств: заставне некомер-цшне пiдприемство, яке створено для управлшня iнновацiями i знаходиться на перетиш iнтересiв су-спiльства, приватних, державних i громадських ор-ганiзацiй. Впм, воно залежне ввд зовнiшнього фь нансування на довгостроковiй основi, яка посилю-еться, якщо партнери защкавлеш в продовженнi iснування такого сощального пiдприемства; пбри-дне некомерцiйне тдприемство, яке за статутом е некомерцшною органiзацiею, але И модель включае в себе деякий ступiнь ввдшкодування витрат шляхом продажу товарiв та послуг на межi переачення
iнтересiв державних i приватних установ, i спрямо-ване на певш цiльовi групи. Один засновник може створювати дешлька юридичних осiб для розмь щення у найбiльш оптимальних з них прибутк1в i благочинних внеск1в.
Джерелами фiнансування виступають як дер-жавний, так i приватний сектори (позики, субсиди, квазi-капiтал); сощальш дшов! пiдприемства, як1 створюються, як некомерцшна органiзацiя або б!з-нес для забезпечення соцiального або еколопчного продукту чи послуги. У той час, як прибуток вдеа-льно генеруеться, основна мета полягае не в макси-м!заци фiнансових результатiв для акцiонерiв, а у решвестуванш у соцiальне тдприемство для його зростання, а також залучення бшьшо! шлькосп спо-живачiв, котр! мають потреби у продукт! або пос-лузг Фiнансування проводиться за рахунок швесто-р!в, яш зацiкавленi в об'еднаннi фiнансових i соща-льних завдань ввд сво1х iнвестицiй.
На думку експертiв, ключем до устху сощаль-ного тдприемництва в Укра!ш може стати розро-бка нащонально! стратеги розвитку сощального тдприемництва, яка дозволила б скоординувати зусилля вах зацiкавлених сторш: шдприемщв, громадських органiзацiй, донорських структур i дер-жави. Важелем розвитку може стати i розробка кон-цепцiй стратеги розвитку соцiального тдприемництва у регюнах краíнi.
Основною метою Стратеги буде створення сприятливого середовища для сощальних пвдпри-емств, тим самим зменшуючи регiональнi диспропорций збшьшуючи рiвень зайнятостi та забезпечу-ючи справедливий розподш сощального багатства. Розвиток сощального тдприемництва також може допомогти досягти шш! нащональш стратегiчнi цш, так1 як досягнення сощально! згуртованостi, боротьба з бвдтстю, збiльшення зайнятостi, створення нових товарiв та послуг, шдвищення конку-рентоспроможностi та охорона навколишнього середовища. Для того щоб така Стратепя була ефек-тивною, и розробники повинш зосередитися на таких прюритетних сферах:
1) розвиток та вдосконалення законодавчо! та шституцшно! бази сощальних тдприемств (прове-дення поглибленого анатзу потреб юнуючих сощ-альних тдприемств та чинно! законодавчо! бази, щоб гармошзувати законодавство та запровадити тльги та стимули для сощальних щдприемств; не-використаш громадсьш площ! та буд!вл! передати для використання сощальними тдприемствами; розвиток партнерських вщносин м!ж державними органами для шдтримки сощального пвдприемниц-тва; проведения дослщженнь щодо вим!рювання сощального впливу);
2) встановлення адекватно! та тдтримуючо! фшансово! бази для сощальних тдприемств (на-дання позик та шших стимул!в сощальним тдпри-емствам; розробка фшансових шструменпв та схем гранив для стимулювання зайнятоси вразливих груп, а також сощальш шноваци, сощальш послуги громади);
«ШУУШШШИМ-ЛШИГМаУ» #2И©Ш, 2021 / ECONOMIC sciences
3) сприяння пiдвищенню значения та ролi со-цiального щдприемництва через формальну та не-формальну освпу (випуск iнформацiйних публжа-цiй щодо сприяння соцiальному пiдприeмництву; тиражування шновацшних освiтнiх програм; заохо-чення подальшо! освiти з соцiального тдприемни-цтва для освггян, державних службовцiв та сощаль-них пiдприeмцiв);
4) тдвищення помiтностi соцiальних тдпри-емств у нашш кра1ш (щдвищити видимiсть сощаль-них пiдприемств шляхом iнформувания в засобах масово! шформацп та громадськосп про !х зна-чення; виготовлення рекламних матерiалiв та висвь тлення прикладiв належно! практики; просування сощальних пiдприемств та 1х продукцй' на ринок).
Зрозумшо, що для того щоб Стратегiя «працю-вала» повинш бути видiленi фiнаисовi ресурси та чгтко розмежоваиi конкретнi часовi рамки.
Шдкреслюючи актуальнiсть проблеми станов-лення та розвитку соцiального щдприемництва мо-жна зробити такi висновки. Украша знаходиться тiльки на початковому еташ: соцiальне пвдприем-ництво тiльки починае формуватися, вивчаються рiзномаиiтнi методики та тдходи, дослiджуються форми та напрями. Соцiальне пiдприемництво, хоч i пов№но, але перетворюеться на реальний меха-нiзм вирiшения суспiльних проблем в Укрш'ш, коли щдприемництво охоплюе рiзнi соцiально незахи-щенi верстви населення.
Для с^мкого розвитку соцiально корисно! щдприемницько! дiяльностi необхвдно створення правового забезпечення та норм й! регулювання. Го-ловну роль у цьому процесi повинна вiдiгравати держава, яка через мехашзми стимулювання повинна визначити стратепю розвитку соцiального щдприемництва та його взаемодiю з сощумом.
Лiтература
1.Осипова С.К. Соцiальне тдприемництво як об'ект державного Регулювання Вюник Нащональ-ного унiверситету цивiльного захисту Укра1ни. Се-рiя: Державне управлшня. 2019. Вип. 1. С. 48—56. URL: http://nbuv.
gov.ua/UJRN/VNUCZUDU_2019_1_10
2. Мок1й А.1., Дацко А.1. Розвиток соцiального щдприемництва у контексп змiцнення економiчноl безпеки депресивних територш. Вiсник Чершвець-кого торговельно-економiчного шституту. Еконо-мiчнi науки. 2014. Вип. 1. С. 155—166. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vchtei_2014_1_22
3. Овсянюк Бердадiна О.Ф., Крисько Ж.Л. Со-цiальне тдприемництво як шновацшний шстру-мент виршення суспiльних проблем: передумови становлення та активiзацil. Науковий вiсник Ужго-родського нацюнального унiверситету. Серiя: Мiж-народш економiчнi вiдносини та свiтове господар-ство. 2016. Вип. 6 (2). С. 129—132. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2016_6%282%29__ 33
4. Удодова В.1., Шаповал В.1. Дослiдження досввду функцiонувания нацiональних моделей со-цiального пiдприемства. Вiсник Харшвського нащ-онального унiверситету iменi В.Н. Каразша. Сер.
51
М1жнароди1 вщносини. Економжа. Кранознавство. Туризм. 2013. № 1042. Вип. 1. С. 105—109. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ VKhMv_2013_1042_1_25
5. Ткачук I. Я., £вчук Х.1. В. Сощальне тдпри-емництво як фактор розвитку малого та середнього шдприемництва в Украш. Агросвгг. 2017. № 9. С. 57—61. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrosvit_2017_9_11
6. Босак 1.П. Сощальне щдприемництво: осно-вш ознаки та особливосп розвитку Науков1 записки Украшсько! академп друкарства. 2017. № 1. С. 99— 104. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_2017_1_13
7. Мщук Г.Ю., Пилипчук Р.Р. Сощальне тдп-риемництво: критери вдентифшацп та проблеми розвитку. Демограф1я та сощальна економша. 2017. № 2. С. 152— 165. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2017_2_13
8. Попович Д.В., Баранова М.С.Б. Сощальне тдприемництво як перспективний шструмент вирь шення проблем сучасного суспшьства. Молодий вчений. 2017. № 5. С. 701—705. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/molv_2017_5_158
9. Носань Н.С. Сощальне пвдприемництво як важлива передумова розвитку економши Украши. Зб1рник наукових праць Черкаського державного технолопчного ушверситету. Сер1я Економ1чн1 науки. 2017. Вип. 45 (1). С. 69—75. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Znpchdtu_2017_45(1)__11
10. Гончарова С.Ю., Буряк I.B., Гончаров А.Б. Сощальне тдприемництво: сутнють, ознаки та мь сце у д1яльност1 сучасних домогосподарств Науковий вюник Херсонського державного ушверситету. Сер. Економ1чш науки. 2017. Вип. 27 (2). С. 125— 130. URL: http:/ /nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_en_2017_27(2)_32
11. Шерг ша Л.А., Нотевський £.В., Жемба А.Й. Сощальне тдприемництво в контексп сталого розвитку. Вюник Хмельницького нацюнального ушверситету. Економ1чш науки. 2018. № 3 (2). С. 160—165. URL: http:// nbuv. gov.ua/UJRN/Vchnu_ekon_2018_3 (2)_3 4
12. Ол1ф1ровська С.С., Вергейчикова С.В. Сощальне тдприемництво як шновацшний шстру-мент для розвитку громад Зб1рник наукових праць Донбасько! нащонально! академй' буд1вництва i ар-хггектури. 2019. №1. С. 98—102. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zbnpdnaba_2019_1_14
13. Шоля P.I. Соцiальне пiдприемництво в Ук-ра!ш як тренд економiчного розвитку. Науковий вь сник Угородського нацюнального ушверситету. Серiя Мiжнароднi економiчнi вiдносини та свiтове господарство. 2019. Вип. 26 (2). С. 121—125. URL: http://nbuv.gov.
ua/UJRN/Nvuumevcg_2019_26(2)_24
14. Литвин Л. Сощальне тдприемництво: сутшсть та особливосл становлення в Укра1ш Укра1-на£вропа Свiт. Мiжнародний збiрник наукових праць. Серiя: Iсторiя, мiжнароднi вщносини. 2018. Вип. 21. С. 86—88. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ues_2018_21_11
