CC BY
16
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.8
Ворон В.П., Лещенко О.А., Мельник Е.Е. Зависимость возникновения пожаров от типов леса и характеристики древостоев и их развитие после пожаров
Проанализирована приуроченность пожаров в лесах ГП "Змиевское ЛХ" в 2008-2009 гг. к лесорастительным условиям и характеристик древостоя, а также результаты исследований развития сосняков после пожара. Прослежена четкая тенденция к увеличению случаев загораний в засушливые периоды. Повреждение древостоев усиливается с увеличением длительности периода послепожарного развития.
Voron V.P., Leschenko O.A., Mel'nik E.E. Dependence of origin of fires on the types of the forest and descriptions of stand and their development is after fires
It is analysed dependence of origin of fires the forests of DP "Zmiivske LG" on 2008-2009 years on the types of the forest and descriptions of stand, and also results of researches of development of the pine forests after a fire. A clear tendency is traced to the increase of cases of spunkings in droughty periods. The damage of forest increases with the increase of fire duration on development period._
УДК 332:336:339.1:338.14 Доц. М.1. Бублик, канд. фн.-мат. наук -
Львiвський Д1НТУ м. В. Чорновола; доц. П.Г. 1льчук, канд. екон. наук - НУ "Львiвська nолiтехнiка"
РОЗВИТОК РИНКУ Ф1НАНСОВИХ ПОСЛУГ ЩОДО В1ДШКОДУВАННЯ ТЕХНОГЕННИХ ЗБИТК1В
Дослщжено ринок фшансових послуг, з метою його удосконалення та встанов-лення взаемозв'язку мiж ринком фшансових послуг та техногенними збитками. Зап-ропоновано для вщшкодування техногенних збитюв сформувати систему пшьгових заходiв, спрямованих на стимулювання превентивних дш щодо захисту навко-лишнього середовища.
Ключов1 слова: ринок фшансових послуг, техногенш збитки, надзвичайш ситу-
ацп.
Постановка проблеми. Основним завданням ринково! економжи е отримання максимального прибутку, використовуючи при цьому ус можлив1 ресурси, школи нав1ть незважаючи на запод1яння негативних вплив1в на нав-колишне середовище. В Укра!ш юнуе проблема вщшкодування збитюв, тому дослщження ринку фшансових послуг та заход1в, спрямованих на !х форму-вання щодо вщшкодувань техногенних збитюв, е зараз дуже актуальною темою, адже з кожним роком у процес господарсько! д1яльност1 виникае щора-зу бшьше суперечностей м1ж природою \ людиною, що призводить до виник-нення надзвичайних ситуацш (НС). Це зумовлюе наростання в сусшльств1 проблем сощально-економ1чного характеру. Виникае потреба у формуванш системи заход1в щодо попередження та лшвщаци НС шляхом удосконалення економ1чного мехашзму вщшкодування !х збитюв, а саме розроблення захо-д1в, спрямованих на формування ринку фшансових послуг, зокрема швести-цшно!, страхово! та банювсько! д1яльност1.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Цю проблему вивчали таю вщом1 економюти, доктори економ1чних наук, як: I. Бланк, А. Пересада, О. Веклич, Т. Яхеева, В. Мщенко. Економ1чну суть ринку фшансових послуг
змютовно висвгтлюе автор В.П. Ходакiвська у робот [1], де пiд ринком фь нансових послуг po3yMie складну eKOHOMi4Hy систему, що е:
• сферою прояву економ1чних вщносин тд час розпод1лу додано! вартост та 11 реал1зац11 шляхом обмшу грошей на фшансов1 активи. Пвд фшансовими активами розумшть грошов1 зобов'язання та швестищйт цшност! 1нвести-щйт цшносп - це шструменти утворення фшансових ресуршв (цшт папе-ри, валюты цшносп, дорогоцшт метали, нерухомшть та ш.);
• сферою прояву економ1чних ввдносин мiж продавцями i покупцями фшансо-вих активiв [1].
Автор роботи [1] трактуе поняття "фшансовий ринок" як вiдношення мiж населениям, виробниками i державою щодо перерозподшу вiльних гро-шових засобiв на основi повно! економiчноl самостiйностi, мехашзму саморе-гуляц^ ринково! економiки, внутршньогалузевого i мiжгалузевого переливу фiнансових ресурЫв.
Рязанова Н.С. розкривае змiст фшансового ринку через таке визначен-ня: "Фшансовий ринок - це грошовi вщносини, що складаються в процеЫ ку-пiвлi-продажу фiнансових активiв шд впливом попиту та пропозиц^ на по-зичковий капiтал, рух якого втшюеться в цiнних паперах". Бланк I.A. зазна-чае, що "у найбшьш загальному виглядi фiнансовий ринок е ринком, на яко-му об'ектом купiвлi-продажу виступають рiзноманiтнi фiнансовi iнструменти i фiнансовi послуги".
Пересада A.A., наводячи схему класифжаци ринюв, наголошуе, що найбiльш розробленi класифжацп фiнансових ринкiв, але едино! принципово! схеми немае. У його "спрощеному розумiннi", (дослiвно) "фiнансовий iнвес-тицшний ринок капiталу це мiсце, де громадяни й органiзацil, якi хочуть взя-ти грошi в борг, зустрiчаються з тими, у кого е зайвi грошi".
Сутнiсть та роль фшансового ринку в економщ держави найповшше розкриваеться в його функщях у роботi [1]. Серед них можна вщзначити:
1) мотивована мобтзащя заощаджень приватних осiб, приватного бiзнесу, державних органiв, зарубiжних iнвесторiв та трансформацiя акумульова-них грошових коштiв у позичковий та швестицшний капiтал;
2) реалiзацiя вартост^, втшено! у фiнансових активах, та оргатзащя проце-су доведення фiнансових активiв до споживачiв (покупцiв, вкладникiв);
3) перерозподш на взаемовигiдних умовах грошових кош^в пiдприемств iз метою гхнього ефективнiшого використання;
4) фiнансове обслуговування учасник1в економiчного кругообiгу та фшан-сове забезпечення процесiв iнвестування у виробництво, розширення ви-робництва та частки участi на основi визначення найбiльш ефективних напрямiв використання катталу в iнвестицiйнiй сферi;
5) вплив на грошовий обiг та прискорення об^ капiталу, що сприяе акти-вiзацil економiчних процесiв;
6) формування ринкових цiн на окремi види фiнансових активiв;
7) страхова дiяльнiсть та формування умов для мiнiмiзацil фiнансових та комерцiйних ризикiв;
8) операци, пов,язанi з експортом-iмпортом фшансових активiв; iншi фi-нансовi операци, пов'язат iз зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю;
9) кредитування уряду, мiсцевих органiв самоврядування шляхом розмi-щення урядових та мунщипальних цiнних паперiв;
Шуковий вкиик НЛТУ yKpa'1'ни. - 2G1G. - Вип. 2G.8
10) розподш дepжaвниx кpeдитниx pecypciв i poзмiщeння ïx cepeд учасни-юв eкoнoмiчнoгo кpyгooбiгy тощо.
Уci цi функцп здiйcнюютьcя чepeз cклaдoвi ринку фшансовж послуг. У poбoтi Г.Н. ^втуна пpeдcтaвлeнo структуру фiнaнcoвoгo ринку, яка зoбpaжeнa на риснку.
Фшансовий ринок Украши
J
1 1 г y v
Ринок башавських послуг Ринок цшних iiaiiepiß Ринок страхових послуг Ринок íhluhx небанювських фшансових послуг
Рис. Структура ринку фшансових послуг Укрални [2, с. 1S]
Законодавча база, яка рeгламeнтуe дiяльнiсть на ринку бантвських
послуг.
Основш зaкoнoдaвчi пoлoжeння, що peглaмeнтyють дiяльнicть на ринку банювськж послуг, зaзнaчeнo у Koнcтитyцiï Украши (ст. 85, 93, 99, 100). Kpiм норм ^нстшу^!' Украши, cиcтeмa бaнкiвcькoгo законодавства ба-зуеться на пpинципax eфeктивнoгo нагляду за банювською дiяльнicтю Ба-зeльcькoгo кoмiтeтy iз бaнкiвcькoгo peгyлювaння. Рoзpoблeння зaкoнiв та шд-зaкoнниx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв пoтpiбнo здiйcнювaти з ypaxyвaнням норм Диpeктив Ради ŒC 77/780/GEC.
У розвиток Koнcтитyцiï Украши та мiжнapoдниx норм Вepxoвнa Рада Украши yxвaлилa низку актв законодавства, зoкpeмa:
• ЗУ "Про Нащональний банк Украши" ввд 20.05.1999 р.;
• ЗУ "Про банки i баншвську дiяльнicть" ввд 07.12.2000 р.;
• ЗУ "Про плат1жт cиcтeми та пepeкaз гpoшeй в Укpaïнi" вiд 05.04.2001 р.
Норми ^нстшу^!' Украши та вказаш Закони Украши на цeй час ста-новлять достатньо зaвepшeнy cиcтeмy бaнкiвcькoгo законодавства Украши.
Законодавча база, яка рeгламeнтуe дiяльнiсть на ринку щнних папeрiв ^ногату^я Украши те пepeдбaчae cтвopeння oкpeмoгo органу по нагляду за ринком цшнж пaпepiв. Ствopeння oкpeмoгo органу по нагляду за ринком цшнж пaпepiв peкoмeндyeтьcя Мiжнapoднoю opгaнiзaцieю Koмiciй з цiнниx пaпepiв (IOSCO).
У розвиток мiжнapoдниx пpинципiв Вepxoвнa Рада Украши yxвaлилa низку aктiв законодавства, зoкpeмa:
• ЗУ "Про дepжaвнe peгyлювaння ринку цшн^ пaпepiв в Укpaïнi" ввд 30.12.1996 р.;
• ЗУ "Про Нащональну дeпoзитapнy cиcтeмy та особливост eлeктpoннoгo o6í-гу цiнниx пaпepiв в Укpaïнi" вiд 10.12.1997 р.;
• ЗУ "Про шститути стльного iнвecтyвaння (пaйoвi та кopпopaтивнi iraecra-цiйнi фонди)" вiд 15.03.2001 р.;
• ЗУ "Про цшт патери та фондовий ринок" вiд 23.02.2006 р.
Законодавча база, яка рeгламeнтуe дiяльнiсть на ринку страхових
послуг.
Конституцiя Украши (ст. 46, 49). В розвиток мiжнародних принципiв Верховна Рада Украши прийняла ряд аклв законодавства, зокрема:
• Основи законодавства Украши про загальнообов'язкове державне сощальне страхування ввд 14.01.1998 р.;
• ЗУ "Про страхування" вщ 07.03.1996 р.;
• ЗУ "Про здшснення контролю за сплатою збирання на обов'язкове державне пенсшне страхування та збирання на обов'язкове сощальне страхування" вщ 21.05.1999 р.
Норми Закошв Украши на цей час становлять достатньо завершену систему законодавства про ринок страхових послуг, яка, однак, потребуе ю-тотного вдосконалення.
Законодавча база, якарегламентуе diHRhnicmh кредитних стлок Створення та дiяльнiсть кредитних спшок регулюе ЗУ "Про об'еднан-ня громадян" з урахуванням особливостей, установлених Законом Украши "Про кредитш спiлки" вщ 20.12.2001 р., № 2908-III.
На основi зазначених вище законодавчих аклв регулятор ринку фшан-сових послуг - Держфшпослуг - розробляе окремi пiдзаконнi акти, що фор-мують законодавчу базу дiяльностi на страховому ринку, з недержавного пенсшного забезпечення, кредитних установ та фшансових компанш.
За роботою [3, с. 8] фшансовий ринок як ринок фшансових ресурЫв мае таку структуру, де основними сегментами фшансового ринку в економщ е: валютний, грошовий i кредитний ринки; ринок цiнних паперiв (ринок iнструментiв позики, ринок шструменпв власностi, ринок гiбридних i похщ-них iнструментiв).
Пiд поняттям "ринок фшансових послуг" автор роботи [3] розумiе особливу форму оргашзацп руху фiнансових ресурсiв в економiчнiй систем^ яка за сво1'м призначенням мае забезпечити юридичним, фiзичним особам i державi належнi умови для залучення необхiдних коштiв i продажу тимчасо-во вiльних грошових засобiв.
Фiнансовi послуги - це сукупнiсть рiзноманiтних форм мобiлiзацiï й використання фондiв фiнансових ресурсiв для фiнансового забезпечення про-цесу виробництва, виконання робгг i надання послуг, якi здшснюються, заз-вичай, на платнiй основi та мають вiдмiннi риси свого функщонування [5, с. 337]. У робот [4, с. 420] представлено види фшансових послуг, ïx^ призна-чення та змiст, а саме:
1. Послуги з переказу грошей охоплюють ус форми та види розрахунюв (операцiï' з обмiну "грошi - товар") та трансфери (рух грошей в одному напрям^.
2. 1нвестицшт фiнансовi операци, пов'язанi з перемщенням капiталу з метою його приросту.
3. Спекулятивт операци - це короткотермiновi фiнансовi дп з отримання прибутку у виглядi рiзницi у вiдсотках з отриманих кредитiв.
4. Операцiï' з катталом спрямовуються на управлiння ним в умовах ризику та невизначеност економiчноï кон'юнктури.
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.8
Вивчаючи складовi ринку фiнансових послуг, джерела його форму-вання, здiйснення ним певних функцш, можна зробити висновок, що сучас-ний механiзм екологiчного регулювання в Украш мае певнi негативш риси його функцiонування такi як:
• надто тривале формування, що не вщповщае еколого-економ1чним потребам нацюнально1 економ1ки i гальмуе виршення багатьох проблем, як з часом посилюються;
• ввдсталють вщ темтв та потреб руху нацюнальних продуктивних сил;
• ввдсуттсть комплексности нер1вном1ртсть формування тдсистем.
Крiм того, економiчний механiзм еколопчного регулювання характе-ризуеться негнучкiстю свого шструментарш, який мае бути адекватним еко-лого-економiчним реалiям. Все це е наслщком того, що ця сфера - формування заходiв на фшансовому ринку щодо вщшкодування техногенних збиткiв -не е дослщженою.
З огляду на еколого-економiчну кризу та недiевiсть наявних методiв екологiчного управлiння в Украïнi, потрiбно у найкоротшi термiни запрова-дити систему економiчних регуляторiв природокористування, маючи нагоду врахувати свiтовий досвiд природокористування. Рекомендовано систему економiчних регуляторiв, а саме: плата за забруднення навколишшх середо-вищ; екологiчний податок (що буде стягуватись з прибутку товаровиробни-ка); формування еколопчних фондiв; штрафи за еколопчне порушення, яка базуеться на комбшацп iнструментiв, що одночасно i примушують, i заохочу-ють господарюючих суб'еклв до реалiзацiï природоохоронних i ресурсозберь гаючих заходiв. Така система не тшьки е економiчно вигiдною та екологiчно доцiльною, але й дае змогу залучити недержавш фiнансовi джерела швесту-вання природоохорони.
Постановка цшей. Проаналiзувати ринок фшансових послуг в Укра-ï^i з метою його розширення. Дослщити фiнансовi послуги щодо вiдшкоду-вання збитюв вщ НС техногенного характеру як новий сегмент на фшансовому ринку, а також запропонувати концепщю удосконалення дiевих мехашз-мiв щодо формування ринку фшансових послуг, щодо вщшкодування техногенних збитюв.
Виклад основного матерiалу. Дослщження ринку фшансових послуг Украши показало, що сектор, який вщповщае за виршення проблем економь ко-екологiчного характеру, е мало розвиненим i мшмально дослiджуваним. Проблема екологп е актуальною на уЫх ринках економiки, адже пiд-приемства рiзних видiв економiчноï дiяльностi значною мiрою впливають на навколишне середовище та частка ïхнiх викидiв шюдливих речовин е досить великим (табл. 1), i розмщеш переважно у великих мютах та районних центрах (табл. 2). Хоча доцшьшшим було б перемщення пiдприемств, заводiв за межi населених пунктiв.
На основi проаналiзованих даних [7, 8], можна зробити висновки, що ринок страхових послуг е ненасиченим i запровадження нових послуг страхування дасть змогу йому удосконалюватись та задовольняти бшьший сектор споживачiв на ринку (табл. 3).
Табл. 1. В и кпд и шмдливих речовин в атмосферне повипря стацюнарними джерелами забруднення _за видами економ'тног д'шяьноспйза2008р. [7, с. 524]_
Показники Кшькгсть шдприемств, hkí мали внкиди Обсяги викид1в
шюдливих речовин дюксиду вуглецю
тис. т % до попе-реднього року тис. т % до попе-реднього року
Усього 10729 4524,9 94,0 174234,0 94,7
Сшьське господарство, мисливство та пов'язаш з ним послуги 893 53,5 104,6 616,6 108,7
Шсове господарство та пов'язаш з ним послуги 130 2.2 95,7 22,8 92,1
Рибальство, рибництво 17 0.1 94,5 0,4 75.2
Добувна промисловють 517 969,2 95,3 2432,3 49,2
Добування паливпо-енергетичних корисних копалин 270 794,9 101,5 2037,1 45.1
Добування корисних копалин, кр1м паливно-енергетичних 247 174,3 74,4 395,2 91.3
Переробна промислов1сть, 4260 1511,7 84.9 62995,9 91,4
у тому чишп виробництво харчових продукпв, иапо'ш та тю-тюнових вироб1в 1350 34,7 81,9 2896,5 108.0
виробництво коксу, продукпв нафтоперероблення 45 92,2 92,9 6534,2 100,5
х1м1чна та нафкшм1чна промисловгсть 184 89,3 98,3 7507,3 96,0
виробництво шшоТ неметал евоТ мшерально! продукцп 642 100,5 98,9 5504,7 100.6
металурпйне виробництво та виробництво готових металевих вироб1в 367 1149,9 82.3 38215,1 86.6
виробництво машин та устаткуваиня 487 13,0 91,1 661,3 95,6
Виробництво та розподшення електроенерги,газу та води 767 1686,7 101,7 97583.2 99,2
Буд1вництво 820 35,9 103,7 709,2 91,1
Дыльшсть транспорту та зв'язку 1156 727 2 99,7 8892.0 95,8
у тому числ1 дыльшсть наземного транспорту 463 211.1 100.1 8546,1 106,9
1нип види економично! д1яльност1 2169 38.4 86,0 981,6 88,6
Табл. 2. Викиди ииадливих речовин в атмосферне повипря стащонарними джерелами забруднення за регюнами та окремими населен ими пунктами, (тис, т) ¡8, с. 525-527]
Роки
1990
1995
2000
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
Укра'ша
9439,1
5687,0
3959,4
4075,0
4087,8
4151,9
4464,!
4822,2
4813,3
4524,9
Автономна Республжа Крим
315,9
83,7
33,5
31,7
42,2
35,1
35,1
34,2
33.8
31,1
Облает!
Вшницька
180,2
127,0
80,]
57,8
59,4
76,8
107,4
135,4
152,4
130,3
Волинська
33,9
15,3
10,3
7,6
6,6
8,5
10,1
12,2
11.5
10,0
Дшпропетровська
2170,1
1031,2
783,6
888,6
834,0
873,9
993,7
1101,1
1119,0
952,3
Донецька
2539,2
2136,5
1590,0
1580,7
1576,8
1598,3
1638,1
1659,7
1653,4
1533,4
Житомирська
84,8
30,6
12,3
12,7
16,0
19,7
13,4
15,6
19,2
19,1
Закарпатська
38,2
13,2
7,7
7,8
12,5
9,6
26,6
25,6
22,9
23,2
Запор1зька
587,5
268,8
231,2
233,5
235,8
230,5
262.0
258,1
231,6
218,3
1ваио-Франк1вська
403,3
271,7
141,0
149,0
181,3
176,6
204,2
269,3
269,9
241,7
Кшвська
219,9
122,6
80,8
93,0
753
78,8
73,0
108,3
93,3
107,4
К1рово1радська
171,1
84,3
44,7
36,9
28,8
29,4
33,0
22,6
20,2
14,2
Луганська
862,3
578,1
429,0
438,5
479,1
453,0
474,7
517,1
542,7
566,3
Льв1вська
271,9
124,6
108,6
97,8
96.1
89.9
45,8
10,6
110,5
126,4
МиколаУвська
98,6
34.6
1,4
15.4
15,4
22.2
24.3
21,2
23, 1
25,8
Одеська
129,0
42,9
23.2
24.7
26.4
29.2
40,5
42,0
35.8
34,4
Полтавська
220,7
126,2
60,4
71,8
68.0
72,4
68,4
93,1
100,2
93,4
Р1вненська
63,5
25,3
14,
15,3
16,8
15,8
17,3
17,9
18,5
16,2
Сумська
117,8
42,5
26,3
29,0
27,8
30,2
26,1
28,4
29,1
29,7
Тернотльська
71,6
21,9
9,2
9,3
10,3
12,6
14,8
19,4
20,5
19,2
Харювська
355,9
241,2
143,7
151,6
148,3
148,0
158,7
182.4
160,1
173,1
Херсонська
74,7
37,5
1,6
9,3
9,3
8,7
11,0
14.8
9,4
11,9
Хмельницька
125,2
54,4
18,4
22,3
18,0
16,9
16,0
17,9
23,4
24,5
Черкаська
129,7
63.6
28,8
29,3
36,7
34,8
39,4
40,2
38,8
43,2
Чершвсиька
25.9
10,3
4.1
5,6
6,0
4,8
5,2
4,2
4,4
3,9
Черни ¡вська
81,6
58,8
20.2
21,6
26,1
37,9
37,5
40.2
39,0
44,4
Мюта республжанського пщпорядкування
Ки1в
54,7
53,3
32.6
31,6
31,6
34,8
33,6
26,4
26.5
27,0
Севастополь
11,3
6,9
2,6
2.6
3,2
3,5
4,2
4,3
4,6
4,5
| Роки 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 |
! 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Доходи 2016,3 3049,6 6167,2 14913,5 27822,7 23927,0 25511,2 35644,0 9585,5
Надходження страхових платеж1в 1738,3 2472,5 3757,3 7338,7 12844,8 8072,5 9239,0 13586,9 18391,8
у тому чиан вщ добров1льного особистого страху-вання (без страхування життя) 134,2 189,4 245,6 295,8 442,8 592,2 728,4 1094,7 1310,1
вщ добровшьного особистого страхування життя 14.1 10,0 25,8 77,2 167,3 319,7 453,7 628,0 1115.0
вш добровшьного майнового ст рахування 1061,6 1711,6 2738,9 5728,4 10365,1 5657,1 6521,4 9836,3 13029,7
вщ добровшьного страхування вщповщальност1 279,0 228,3 357,2 749,8 1254,4 570,2 538,6 661,5 1038,5
в1д обов'язкового особистого страхування 123,7 152,1 152,2 145,6 177,7 188,6 231,2 216,3 249,3
вщ обов'язкового майнового страхування 6,5 15,8 45,9 82,7 65,0 94,2 74,8 74,6 108,4
вщ обов'язкового страхування вщповщальност1 119,2 165,3 191,7 259,2 372,5 650,5 690,9 1075,5 1540,8
Надходження страхових платеж1в вщ перестраху-вання 331,6 469,2 660,4 1161,7 5949,2 4825,7 4105,0 3352,6 5594,3
Частка В1Д страхових сум та страхового вщшкоду-вання, сплачена перестраховиками 30,9 72,0 62,8 358,5 1150,8 461,1 402,6 619,4 895,9
Резерви незароблених премш на початок звнного пер ¡оду 319,0 469,7 627,9 985,2 1361,8 2309,0 2168,1 2472,4 3894,8
Резерви незароблених премш на кшень званого пер ¡оду 525,8 614,2 1005,0 1393,7 2984,1 2427,7 3284,9 4044,4 4763,9
Повернутч суми з резерв1в, ¡нших, шж резерви незароблених премш 19,0 19,7 44,1 91,3 150,4 324,3 639,2 914,5 1633,6
1шш доходи 103,3 160,7 2019,7 6371,8 9349,8 10362,1 12242,2 18742,6 23939,0
з них доходи вщ ¡нвсстування та розмщення тим-часово вшьних коптив 35,7 50,7 1325,9 3723,7 4662,9 2616,1 2791,0 1422,6 1163,1
1з загальног суми доход ¡в надходження страхових платеж1в в1д нерезидент 25,2 106,4 66.4 145,9 76,1 45,0 84,0 167,9 514,4
и к
о й о
5"
ы о а к
I 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Видатки 1832,4 2568,0 5407,3 13002,4 24380,1 20590,1 23557,2 33059,4 46910,0
Виплати страхових сум \ страхових вщшкодувань 399,6 405,0 523,1 847,5 1387,8 1459,1 2445,5 3634,4 5348,9
по добровшьному особ истому страху ван ню (без страхування життя) 142,7 100,9 163,6 206,7 327,2 240,7 299,5 421,1 571,1
по добровшьному особистому страхуванню життя 9,1 9,4 2,9 4,3 13,1 11,2 33,5 59,6 89,8
по добровольному майновому страхуванню 115,3 137,7 185,2 356,6 777,5 945,5 1799,6 2774,7 4090,4
по добров1льному страхуванню вщповщалыюсп 65,0 48,8 65,6 69,3 59,4 58,4 62,7 81,1 67,6
по обов'язковому страхуванню 67,5 108,2 105,8 210,6 210,6 203,3 250,2 297,9 530,0
Частка страхових платеж1в, оплачена перестраховикам 896,7 1400,8 2099,1 4826,4 11553,0 6115,7 5612,0 6083,3 9058.9
Страхова сума та страхове вщпкодування, спла-чеш за договорами перестраховування 8.0 22,9 22,6 100,1 169,2 440,4 286,4 414,6 1363.2
Вщрахування в страхов! резерви, шип, шж резер-ви незароблених премш 20,4 37,2 55,8 131,8 272,3 662,4 1024,8 1556,3 2822,4
Витрати на проведения страхування, 300,7 412,4 496,1 740,6 1803,5 1577,1 2272,9 3674,8 5789,5
з них на оплату пращ 91,5 120,2 139,7 160,7 227,1 354,3 568,3 839,4 1403.6
Платеж! до бюджет1в ус1х р1вшв 60,4 71,1 97,4 143,0 245,3 250,6 300,0 443,9 726,5
Див1денди та высотки, виплачеш по щнних папе-рах 11.6 22,5 16,9 31,7 13,1 23,7 346,8 179,6 159,3
I ы ] ■ 11 видатки 135,0 196.1 2096,3 6181,3 8935,9 10061,1 11268,8 17072,5 21641,3
1з загально! суми видатюв виплати страхових сум \ страхових в!дшкодувань нерезидентам 80.9 71,7 99,4 118,1 19,7 9,5 59,1 305,7 908,7
И
к
о а
к И Й н
а
I
к» о
о
I
05
К»
о
Тому доцшьним буде впровадити додатковi послуги страхових компа-нiй для шдприемств-забруднювачiв навколишнього середовища. Суть цих послуг полягатиме в такому: кожне шдприемство мае резерв, який призначе-ний для погашення можливих збиткiв. Кошти, що перебувають у цьому резерв^ практично е "мертвими" й не дають жодного прибутку.
Пiдприемству буде випдшше перераховувати кошти на рахунок стра-хово! оргашзаци, тобто:
• кошти, як перебувають у резервному фонд1 тдприемства, буде роздшено на дв1 частини.
• перша частина (до 40 % ввд загально! суми з резервного фонду) - буде скеро-вана у страхову оргашзацш, яка, своею чергою, застрахуе шдприемство ввд техногенних збитшв. Тобто в раз1 виникнення НС страхова компашя ввдшко-дуе затрати;
• друга частина - до 60 % ввд загально! суми шдприемство зможе використати у господарському обиу, тобто закупити додаткову сировину, виготовити й реал1зувати б1льший обсяг продукци, а, як наслвдок, отримати значно бшь-ший прибуток, або просто покласти ц кошти на депозит. Таким чином що-р1чно, чи щоквартально отримувати ввдсотки та використовувати !х у вироб-ничих ц1лях.
Отже, внаслiдок запровадження наведених вище рекомендацiй про-мисловi пiдприемства отримають: захищенiсть вiд НС; можливiсть оперувати 60 % коштв з резервного фонду; додатковий прибуток.
А страхова компашя, розширюючи обсяг наданих послуг та страхуючи пiдприемство вiд можливих збитюв, НС, форс-мажорних ситуацiй еколопчного характеру, проводячи як1сну оцiнку ризиюв, надасть пiдприемствам змогу зни-зити рiвень витрат й отримати додатковий прибуток, адже кошти з резерву для погашення можливих збитюв будуть використаш у господарському обiгу чи роз-мiщенi на депозитi, що в тдсумку призведе до збшьшення доходу пiдприемства.
На ринку банювських послуг можна зосередити увагу на наданш кре-дитiв для шдприемств, оскiльки цiею банкiвською послугою в короткотермь новому чи довготермiновому перюдах користуються без винятку всi шд-приемства (табл. 4).
Табл. 4. Вимоги баншвськоХ системи Украгни за наданими кредитами,
млн грн [7, с. 70]
За станом на кшець року 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Усього, в т.ч.: 30602 39298 53021 78688 98680 152942 254516 435788 745521
в нацюнальнш валют1 14264 19631 28258 43226 54861 84916 127446 217354 303859
в шоземнш валют1 16338 19667 24763 35462 43819 68026 127070 218434 441662
Нац1ональний банк 10905 10726 10794 10796 10066 9519 9286 8921 11500
в нацюнальнш валют1 3588 3595 3602 3606 3618 3637 3659 3552 3639
в 1ноземн1й валют1 7317 7131 7192 7190 6448 5882 5627 5369 7861
Банки 19697 28572 42227 67892 88614 143423 245230 426867 734021
в нац1ональн1й валют1 10676 16036 24656 39620 51243 81279 123787 213802 300220
в шоземнш валют1 9021 12536 17571 28272 37371 62144 121443 213065 433801
Показник Дебпорська заборговашсть Кредита рська заборговашсть
Роки (млн.грн) 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008
У краУна 211998,1 421820,6 5340383 726514,6 1023035,2 305134,6 545105,9 661755,9 858963,1 1181141,0
АР Крим 2565,5 7334,7 9413,3 12559,2 16304,2 4597,4 9590,9 11768,3 15332,1 19347,6
области
Вшницька 1949,4 5076,6 7256,9 8582,0 10584,2 3482,6 7027,5 8800,5 9942,6 14134,3
Волинська 1731,4 11024,3 12788,1 11798,9 16319,3 2913,9 14212,6 14324,9 18125,5 18293,6
Дншропетровська 21570,9 61182,0 75218,4 99356.0 146069,7 34499,6 71183,2 82685,0 97706,4 143088,8
Донецька 27611,4 51881,6 62534,9 88730,4 142238,5 40558,9 67308,6 83055,6 107806,6 157176,9
Житомирська 1388,3 2040,5 2866,7 3605,7 5260,7 2220,3 3059,4 3765,1 4447,9 6368,5
Закарпагська 696,5 2109,0 2996,0 3415,7 4511,7 1164,0 2781,5 3598,5 4371,2 5746,8
Запор1зька 8821.5 11848,0 13570,7 16826,5 25832,5 11616,9 14174,8 15795,1 19281,7 27669,4
1вано-Франювська 2652,3 4602,5 8037,3 11779,0 17244,4 4241,2 7696,5 11027,7 17163,4 25328,2
Кшвська 4324,8 13828,7 19417,5 29600,7 39048,4 6409,0 17377,4 25014,0 36814,2 48375,7
Клровоградська 1902,9 2426,2 3202,0 5063,5 6534,9 4479,4 3436,3 4124,7 6632,7 7889,2
Луганська 8309,2 15695,8 16768,9 20155,4 27489,3 14963,9 23011,2 23736,1 27561,1 32772,9
Льв1вська 5892,3 10149,2 12819,7 18386,6 25658,5 9253,5 14556,4 16593,8 22498,2 31741,4
МиколаУвська 2487,4 6252,5 6977.6 8473,5 11790,7 3979,7 7474,3 8733,6 10204,9 13760,1
Одеська 5445,3 13462,1 19888,2 28046.2 38479,8 7703,3 18228,2 24678,3 33998,8 47181,5
Полтавська 4284,5 6692,2 9639,5 15127,9 22941,5 5279,0 8325,5 11516,5 19166,5 24179,4
Р1вненська 1464,1 2976,4 4230,5 4894,7 7154,1 2255,4 3937,6 5025,5 5174,7 7777,0
Сумська 2573,5 3183,8 3097,3 3710,3 6423,8 3772,0 4448,1 4484,9 5131,7 7475,7
Терношльська 1039.0 1468,4 1863.2 2652,5 4108,5 1842,7 2288,1 2948.4 3627,8 5783,7
Харювська 7941,9 23080,8 28749,7 39726,5 47392,0 11565,2 32417,9 39871,1 50326,1 57994,1
Хсрсонська 1610,3 2977,3 4188,4 5499,2 8567,9 3358,6 3526,5 5237,0 6595,9 9752,7
Хмельницька 1487.4 3815,7 3618,1 4225,7 5676,8 2607,2 5200,1 4661,3 4913,3 7185,0
Черкаська 1647,2 4722,5 6618,4 8351,5 13897,6 3126,6 6348,1 8063,4 9785,4 15215,1
Чершвецька 910,2 1401,9 1763,1 2865,7 4077,6 1187,3 1951,2 2393,3 3040,6 3906,0
Чершпвська 1077.6 2048,8 2468,4 3617.2 5605,8 1846,4 2672,6 3044,5 3981,2 6056,0
1упста
КиТв 90072,4 149413,4 92574,7 267278,0 360703,1 15360,9 91246,5 234713,3 312646,9 432908,5
Севастополь 540,9 1125,7 1470,8 2186,1 3119,7 849,7 1624,9 2095,5 2675,7 4032,9
Аналiзуючи дат табл. 5, можна зробити висновок, що можливост шдприемств, як i в кредитнш, так i в депозитнш дiяльностi, е досить хорошими. вдиною вадою е те, що немае програми надання кредитв шдприемствам-забруднювачам з певною пшьговою системою, в разi зменшення шд-приемствами викидiв в атмосферу.
Автор у робот [6] пропонуе встановити обов'язковi вщрахування до екологiчних фондiв. Частину коштiв фонду доцiльно спрямовувати на вико-нання регiональних заходiв, якi запобiгають негативному впливовi на еколо-гiчний стан або компенсують його наслщки. Вiльна ïхня частина повинна на-даватися пiдприемствам у кредит шд виконання природоохоронних заходiв. При цьому в кредитнiй угодi необхiдно виставити умову - виконання заходiв виробничо-екологiчного напряму, що знижують рiвень негативного впливу безпосередньо на шдприемство, або виконання iнших природоохоронних за-ходiв регiонального значення.
Кредити можна надавати тдприемству на пшьгових умовах, а саме: якщо за перюд кредитування (рiк) пiдприемство знижуе або (як мшмум) ста-бшзуе надходження шкiдливих речовин до навколишнього середовища, то вщраховаш йому в кредит кошти вважають використаними зпдно з призна-ченням i до фонду не повертаються. 1накше кажучи, умовою погашення кредиту мае стати виконання кредитноï угоди. Але якщо пшьгову умову не вико-нано, то тсля закiнчення термшу кредитування суму кредиту в повному об-сягу потрiбно повернути до еколопчного фонду.
Якщо аналiзуючи дiяльнiсть пiдприемства протягом певного перiоду було виявлено додатнш прирiст забруднення навколишнього середовища, то варто вщповщним органам застосовувати штрафш санкцiï, збiльшення обме-жень в кредитнiй та швестицшнш дiяльностi, а також збiльшення ставки опо-даткування прибутку пiдприемства.
Методом ютотного покращання ситуацiï iз контролем дiяльностi шд-приемств щодо попередження техногенних збитюв е постшний мониторинг показникiв стану навколишнього середовища та 1'хнш централiзований збiр у формi статистичних звiтностей, а також оприлюднення ix в Iнтернетi у реальному часi.
Висновки. Отже, аналiз ринку фiнансовиx послуг показав, що цей ринок перебувае на стади формування, е перспективним i потребуе розроблення ефективних меxанiзмiв його формування.
Удосконалення ринку фшансових послуг доцшьно здшснювати шляхом створення стшкого iнформацiйного поля для населення, шдприемств, держави; а також покращенням правового та регуляторного меxанiзмiв. Унаслщок виконаних дослщжень обгрунтовано потребу у розвитку системи заxодiв, спрямованих на формування ринку фшансових послуг щодо вщшко-дування техногенних збитюв. Запропоновано:
1. Ввести на страховий ринок Украши нову послугу - страхування вщ техногенних збитюв, що е економiчно випдним, осюльки сума страхового платежу е значно меншою, шж сума, яку страхувальники повиннi будуть за-резервувати для вiдшкодування можливих збиткiв. Таким чином це дасть змогу шдприемствам збiльшити об^ i, вiдповiдно, збiльшити прибуток. За умови висококвалiфiкованоï оцiнки ризикiв та правильного шдходу до розраxункiв
Науковий тсник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.8
збитюв, що можуть бути завдаш НС, ця дiяльнiсть страхових компанш дава-тиме значш прибутки. Надання цих страхових послуг фiзичним та юридич-ним особам дасть змогу розширити ринок страхування i посилити страховий захист майнових прав та шших штереЫв фiзичниx та юридичних осiб.
2. На ринку банювських послуг, для шдприемств, що справно викону-ють природоохоронш заходи, запропоновано банкам iз iстотною часткою державно1' власностi, надавати кредити на пшьгових умовах. Також до цього потрiбно залучити еколопчш фонди з метою мотивування шдприемств здшснювати превентивнi заходи.
3. Збшьшити штрафнi санкцп та штрафи у разi виявлення за певний перюд достатнього приросту забруднення навколишнього середовища.
Перспективи подальших дослiджемь. Ця проблема потребуе надалi розроблення пiдxодiв до визначення розмiрiв тарифiв, часових iнтервалiв на погашення збиткiв, обгрунтування оптимальних лiмiтiв компенсацiй, що на-даються шдприемствам-забруднювачам, а також методiв вдосконалення еко-логiчниx фондiв та статистичних даних щодо висвплення iнформацiï про рух грошових коштв при вщшкодуванш техногенних збиткiв.
Л1тература
1. Ходак1вська В.П. Ринок фшансових послуг : навч. поабн. / В.П. Ходаювська, О.Д. Даншов. - 1рпшь : Академ1я ДПС Украши, 2001. - 501 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.readbookz.com/book/129/3530.html.
2. Ковтун Г.Н. Проблеми регулювання ринку фшансових послуг в Укрш'ш / Г.Н. Ков-тун // Економша i фшанси. - 2003. - № 7. - С. 15-18.
3. Маслова С.О. Фшансовий ринок : навч. поабн. - 4-те вид. / С.О. Маслова, О. А. Опалов. - К. : Вид-во "Каравелла". - 2008. - 288 с.
4. Ганжа Н.Н. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений / Н.Н. Ганжа. - М. : Изд-во "Финансы и статистика". - 2002. - 495 с.
5. Василик О.Д. Теор1я фшанав : тдручник / О.Д. Василик. - К. : Вид-во "Н1ОС". -2000. - 416 с.
6. Веклич О. Удосконалення економ1чних шструменпв еколопчного управлшня в Ук-раш1 / О. Веклич // Економша Укра1'ни. - 2002. - № 9. - С. 65-74.
7. Статистичний щор1чник Укра1'ни за 2008 р1к / Держкомстат Украши / за ред. О.Г. Осауленко. - К. : Вид-во "Консультант", 2007. - 552 с.
8. Статистичний зб. "Регюни Украши" за 2009 рш // Держкомстат Украши. - К. : Вид-во "Консультант", 2009. - Ч. 1. - 412 с.
Бублык М.И., Ильчук П.Г. Развитие рынка финансовых услуг относительно возмещения техногенного ущерба
Исследован рынок финансовых услуг, с целью его усовершенствования и установления взаимосвязи между рынком финансовых услуг и техногенными убытками. Предложено для возмещения техногенных убытков сформировать систему льготных мер, направленных на стимулирование превентивных действий по защите окружающей среды.
Ключевые слова: рынок финансовых услуг, техногенные убытки, чрезвычайные ситуации.
Bublyk M.I., Ilchuk P.G. Market of financial services development is in relation to reimbursement of technogenic losses
Investigate the financial services market, with a view to improving and establishing a relationship between financial markets and the obedience of man-made damage. A man-made damages to recover form a system of preferential measures to encourage preventive action to protect the environment.
Keywords: financial services market, man-made damage emergencies.
