CC BY
14
УДК368.01:336:504.05 Доц. М.1. Бублик, канд. фiз.-маm. наук;
магiсmpанm О.В. Кухарук; магiсmpанm С.А. Лисенко -Львiвськuй Д1НТУ1 т. В'ячеслава Чорновола
АНАЛ1З ПPOБЛEМ I МЕХАНВМЮ POSBET^ РИНКУ EKOЛOГIЧHOГO СТРАХУВАННЯ
Дослщжеио ключов1 проблеми становления ринку еколопчного страхyваиия. Проаиал1зоваио мехашзми щодо його формуваиия, запропоиоваио шляхи розвитку ринку еколопчного страхуваиня. Обгруитоваио: потребу розвитку мехашзм1в ринку еколопчного страхуваиня шляхом створеиия стшкого шформацшиого поля для населения, тдприемств, держави; потребу удоскоиалеиия правового та регуляториого мехашзм1в i досягиеиия розвитку тдприемств шляхом збалаисоваиого природоко-ристування так, щоб розвиток матер1альиого виробиицтва забезпечував стшюсть екосистеми.
Ключов1 слова: страхуваиня, еколопчие страхуваиня, мехатзми, рииок еколопчного страхуваиня.
Assoc. prof. M.I. Bublyк; undergraduate O.V. Kuharuk, undergraduate S.A. Lisenko - Lviv State Institute of Modern Technologies
and Management named after V. Chornovil
Analysis of problems and mechanisms of development of ecological insurance market
The key problems of becoming a ecological insurance market are investigational. The analysed mechanisms of forming and the ways of his development are offered. Grounded: necessity of development of mechanisms of market of ecological insurance by creation of the proof informative field for a population, enterprises, state; necessity of improvement of legal and regulator mechanisms achievement of development of enterprises by balanced природокористуваиия so that development of financial production provided firmness of ecosystem.
Keywords: insurance, ecological insurance, mechanisms, is a market of ecological insurance.
Постановка проблеми. Кшьюсть техногенних аварш та еколопчних катастрофи протягом останшх 10 роюв постшно зростае. Збитки вщ одше1" надзвичайно1' ситуаци (НС) школи можуть перевищувати мшьярд доларiв, що негативно впливае на економжу держави, оскiльки вiдшкодyвання збитюв у таких розмiрах та витрати на лiквiдацiю наслiдкiв НС, природно, неможливо покрити за кошти бюджету.
Виршення цieï проблеми пов'язане iз пошуком ефективних шляхiв компенсацiï збитюв, завданих НС, причому особливо1' актуальност набувае проблема розвитку ринку еколопчного страхуваиня загалом i системи страхуваиня вщ НС зокрема.
Aналiз ocтаннiх дocлiджень i пyблiкацiй. За даними [4] страховий ринок е найрозвинешшим сектором ринку небанювських фшансових послуг Украши i становить майже 83,2 % вщ загального обсягу активiв цього сектора. Загальною тенденцieю ринку страхових послуг е постшне збiльшення кiлькостi установ та розширення спектра фiнансових послуг. Це, своею чертою, сприяе зростанню попиту споживачiв на фiнансовi послуги.
1 Льв1вський державний шститут новггшх технологш i управлшня 1м. В'ячеслава Чорновола
2. Еколопя дoвкiлля
59
Державний реестр фшансових установ налiчуе 446 зареестрованих страхових фiнансових установ станом на 01.01.2008 р. Починаючи з 2005 р., ринок фшансових послуг характеризуеться такими показниками: темп приросту реального ВВП у 2005 р. порiвняно з 2004 р. становив 2,4 %; номшаль-ний ВВП досяг 424,7 млрд грн, що в розрахунку на одиницю населення до-рiвнюе 7707,2 грн, тобто на 1434 грн бшьше, шж у 2004 р.; темп приросту но-мшального ВВП у 2005 р. порiвняно з 2004 р. становив 22 % [4].
Номшальш доходи населення у 2005 р. збшьшились на 38,4 %. Причо-му номшальш доходи, як можуть бути використаш населенням на придбання товарiв та послуг, збiльшились на 36,4 %, а реальш, визначеш з урахуванням цiнового чинника, - на 20,1 %. Витрати населення збшьшились на 33,8 %, прирют заощаджень - на 6,0 %, або на 32 956 млн грн. 1ндекс споживчих щн (шдекс шфляци) за 2005 р. становив 110,3 % (у 2004 р. - 112,3 %) [3, 7].
З метою врегулювання питання вщповщальносл та компенсацiй за забруднення вщповщно до Рю-Де-Женейрсько1 конференци у багатьох державах було встановлено жорсткий контроль за дотриманням превентивних заходiв виробниками, постачальниками, перевiзниками, власниками мiсць зберiгання забруднювальних речовин. Спещальш Закони врегулювали нащ-ональш законодавства так, що безумовну вщповщальшсть за викиди небез-печних речовин у НПС несе забруднювач, який повинен компенсувати не лише прямi втрати, а й витрати на очищення забруднених водойм та грунту.
На основi останшх дослщжень ринку екологiчного страхування було виявлено, що страховики обмежують максимальну вщповщальшсть грошо-вою сумою та перюдом часу, тобто встановлюють лiмiтування цившьно! вщ-повiдальностi за заподiяну шкоду. Лiмiти вiдповiдальностi, що надаються в Сврош, не перевищують 20 млн дол., лондонський ринок надае покриття до 170 млн дол. Проте шкода НПС вщ експлуатаци Бхопальського заводу в 1нди перевищувала 300 млн дол., а через численш людськ жертви вона досягла суми 3 млрд дол. [8].
Основною метою роботи е вивчення та аналiз ринку еколопчного страхування, пошук ключових проблем та тенденцiй його розвитку, запрова-дження принципу безумовно! вiдповiдальностi за шкоду довкiллю, заподiяну суб'ектами пiдприемницькоl дiяльностi.
Виклад основного матерiалу. Екологiчне страхування - це, як зазна-чено в робо^ [1], рiзновид страхування цивiльноl вщповщальнос^ власникiв або користувачiв об,ектiв шдвищено1 екологiчноl небезпеки у зв'язку з iмо-вiрним аварiйним забрудненням ними довкшля та заподiянням шкоди життево важливим iнтересам третiх осiб, який передбачае часткову компен-сацiю збитюв потерпiлим.
Вiдомо декiлька ефективних механiзмiв формування екологiчного страхування: економiчний, шформацшний, правовий, регуляторний.
Запровадження економiчних механiзмiв в екологil повинно бути спря-моване на реалiзацiю головного принципу: не максималiзацiя прибуткiв пiд-приемств, а досягнення стшкого розвитку шляхом збалансованого природо-користування так, щоб розвиток матерiального виробництва у будь-якому ре-
гюш забезпечував стшюсть екосистем. Економiчнi важелi збереження здорового природного середовища рiзноманiтнi та мiстять такi головнi аспекти [6]: 1) державне фшансування заходiв з охорони природи; 2) лщензування.
Екологiзацiя економiки передбачае подолання усталених уявлень про виробничi процеси в системi мресурси-технологiям i, отже, мае здшснюватись на засадах [9]:
• формування правових 1 оргатзацшних умов для рацюиальиого природоко-ристування;
• створення иауково-техтчиого потенщалу для переорiеитацil економ1ки на ресурсоощадт технологи;
• змiиа осиовиих напрямiв суспiльиого виробиицтва, культури споживаиия;
• створення замкнених виробиичих циклiв, надання прiоритетиостi безвщход-иим техиолопям;
• упорядкування системи облiку виробиицтва продукци з урахуваииям вартос-т природних ресурсiв.
1нформацшний мехашзм передбачае формування стшкого шформа-цшного поля для населення, шдприемств, держави про еколопчш загрози шляхом видання р1зномашгних проспект1в, брошур, розмщення шформаци на тематичних сайтах в 1нтернет1.
Основою правового мехашзму формування ринку еколопчного страхування е законодавство про охорону навколишнього середовища. Загалом Закон Украши "Про охорону навколишнього середовища" е першим вагомим досвщом застосування в Укршт ринкового мехашзму вир1шення еколопч-них проблем. Закон Украши "Про внесения змш до Закону Украши "Про страхування" передбачае запровадження еколопчних напрям1в страхування, де у ст.7 передбачено види обов'язкового страхування, як безпосередньо сто-суються страхування еколопчних ризиюв [2]: 1) страхування цившьно1 вщ-повщальност оператора ядерно1 установки за шкоду, яка може бути заподь яна внаслщок ядерного шциденту; 2) страхування цившьно1 вщповщальносл суб'екпв господарювання за шкоду, яку може бути запод1яно пожежами та авар1ями на об'ектах шдвищено1 небезпеки, включаючи пожежовибухонебез-печш об'екти та об'екти, господарська д1яльшсть на яких може призвести до аварш еколопчного та сашгарно-ешдемюлопчного характеру; 3) страхування цившьно1 вщповщальност швестора, зокрема за шкоду, запод1яну довкш-лю, здоров'ю людей, за угодою про розподш продукци, якщо шше не передбачено такою угодою; 4) страхування вщповщальност експортера та особи, яка вщповщае за утил1защю (видалення) небезпечних в1дход1в, щодо вщшко-дування шкоди, яку може бути запод1яно здоров'ю людини, власност та нав-колишньому природному середовищу шд час транскордонного перевезення та уташзаци (видалення) небезпечних вщход1в.
Регуляторний мехашзм формуеться вщповщним нормативно-право-вим забезпеченням: наказами; постановами; шструментами; методиками. Сьогодш юридичш гарантп вщшкодування збитюв, завданих забрудненням довкшля та зниженням якост природних ресуршв, не забезпечеш цим меха-шзмом належним чином.
2. Екологiя довкшля
61
1нтерес держави у запровадженш та розвитку еколопчного страхуван-ня полягае в тому, що резерви держави вже не будуть единим джерелом пок-риття збиткiв, пов'язаних з техногенними аварiями та катастрофами за шкоду, завдану життю та здоров'ю громадян, майну юридичних i фiзичних оЫб, стану довкiлля тощо. Запровадженням системи страхування цившьно! вщпо-вiдальностi суб'еклв господарювання на об'ектах шдвищено! небезпеки держава зменшуе тиск на державний i мiсцевий бюджети, посилюе вщповщаль-нiсть суб,ектiв господарювання на них за можливi негативнi наслщки 1хньо1 дiяльностi [1].
Особливий штерес до екологiчного страхування мають самi суб'екти господарювання, оскiльки у разi настання техногенних НС пiдприемства, яю е об'ектами шдвищено! небезпеки, не володшть вiдповiдними фiнансовими ресурсами, щоб вiдшкодувати збитки постраждалим i вщновити власне ви-робництво. Екологiчне страхування також забезпечуе збереження умов життедiяльностi та здоров'я населення, а страховик набувае здатност оргаш-зувати цей вид страхування так, щоб витрати на запоб^ання настанню стра-хових подш та виплати, пов,язанi зi страховими подiями, не перевищували страхових премш за цим видом страхування.
Загалом, розвиток ринку екологiчного страхування гальмуеться слаб-кими можливостями добровольного страхування, браком надiйних i загаль-ноприйнятих методик оцiнки ризику та розрахунку можливо! шкоди, низь-кою потужнiстю самого ринку, що не дае змоги здшснювати страхування не-безпечних та значних за величиною еколопчних ризиюв.
Страхування може здшснюватися у добровiльнiй та обов,язковiй формах. Обов'язкове страхування дае найбшьший результат тодi, коли воно грун-туеться на узагальненнi та аналiзi практики добровiльного страхування. Ос-юльки в Укра1ш нема потужного ринку добровольного страхування, встанов-лення обов'язково! форми може не дати очжуваного ефекту.
Головну увагу треба зосередити не на обов'язковост страхування, а на формуванш стимулiв до фшансового забезпечення зобов'язань з компенсаци збитюв вщ НС технологiчного i природного характеру. Найбшьш доступним та зручним для контролю способом тдтвердження платоспроможност суб,ектiв господарювання е страхування вщповщальност [5].
Складнiсть у визначенш умов страхування та ризикiв, що страхують-ся, зумовлена тим, що ризики, яю призводять до забруднення навколишнього середовища, нинi нiхто не в змозi точно оцiнити. Страхування вщповщаль-ностi за шкоду, заподшвану НПС, базуеться сьогоднi на таких умовах [8]:
• страхувальников1 належить компенсувати ус суми, присуджет за законом постраждалим трет1м особам у зв'язку з настанням страхового випадку. До суми компенсацш вносяться також судов1 витрати;
• страхуванням покриваються лише випадков1 забруднення. Навмист ди або помилки, як можуть збшьшити ймов1ртсть шкоди третям особам, не тдля-гають страхуванню;
• суми штраф1в не входять до страхового покриття.
Висновки. Анашз ринку еколопчного страхування засвiдчив, що цей ринок перспективний, перебувае на стади формування, i яке формування пот-ребуе розроблення ефективних механiзмiв.
Правовий механiзм е недосконалим, економiчний потребуе подолання застарiлих уявлень про виробничi процеси в системi "ресурси-технологи", ре-гуляторний не пiдкрiплений достатшм нормативно-правовим забезпеченням, а iнформацiйного практично немае.
У цш роботi також обгрунтовано потребу розвитку механiзмiв ринку еколопчного страхування шляхом створення стшкого шформацшного поля для населення, тдприемств, держави; потребу удосконалення правового та регуляторного механiзмiв i досягнення розвитку тдприемств шляхом збалан-сованого природокористування так, щоб розвиток матерiального виробниц-тва забезпечував стiйкiсть екосистеми.
Перспективою подальших дослiджень е розроблення ефективних ме-ханiзмiв формування ринку еколопчного страхування в Укршш.
Л1тература
1. Б1блютека екоиом1ста: Базилевич - Страхова справа. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library.if.ua/book/26/1815.html. - Назва з титул. екрана.
2. Верховна рада УкраТни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. га-da.gov.ua.
3. Державна ком1с1я ¡з регулювання ринюв фшансових послуг. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua.
4. Держком. статистики УкраТни.. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua.
5. Еколопчне страхування в УкраТш, основш шляхи та проблеми його становлення. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. refine.org.ua/pageid-4105-1.html.
6. Проблеми довкшля. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.refine. org.ua/pageid-12321.html.
7. Романенко С. Ринок страхування: тенденци та проблеми. [Електронний ресурс]/ Свген Романенко. - Режим доступу: http://www.personal.in.ua/article.php? ida=426.
8. Страхування вщповщальносп за еколопчне забруднення. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.grinchuk. lviv.ua/book/15/677.html.
9. Трегобчук В.М. Концепщя сталого розвитку для Украши. [Електронний ресурс]/ В.М. Трегобчук // Вюник НАН Украши. - 2002. - № 2. - Режим доступу: http://www.nbuv.
gov.ua/Portal/all/herald/2002-02/7.htm_
УДК 631.95:631.445.2 Астр. Н.В. Гребельна;
проф. В.В. Снтинський1, д-р бюл. наук -Львiвський НАУ
М1ГРАЦ1Я 1ОН1В КАДМ1Ю ЗА ПРОФ1ЛЕМ ТЕМНО-С1РОГО ОП1ДЗОЛЕНОГО ГРУНТУ В УМОВАХ 1МПАКТНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Об'ектом дослiдження був темно-арнй опiдзолений грунт, забруднений солями кадм^ у виглядi Cd(Cl2•2.5H2O), внесених у таких концентращях: 15 i 30 мг/кг грунту. Дослщжено особливосп мiграцii кадмiю за профiлем темно-арого опiдзоленого грунту. У роботi подано результати, отримат з проаналiзованих зразюв грунту, вi-дiбраного з глибини 0-60см. Пiсля мiнералiзацii у зразках за допомогою методу ААС визначено концентращю адсорбованого кадмiю у грунп.
Ключов1 слова: кадмiй, грунт, м^ращя.
1 академ1к Укра1нсько1 академИ аграрних наук
2. Екологiя довкiлля
63
