CC BY
12
УДК 331.108 Асист. О.М. Мартин; студент Т.М. Бас - УкрДЛТУ
РОЗВИТОК ОСВ1ТИ В КОНТЕКСТ ТЕОРП ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ В ПЕРЕХ1ДН1Й ЕКОНОМ1Ц1 УКРА1НИ
Розглядаються проблеми розвитку освiти в Украгш, швестицш в осв^у, як одного з напрямку швестицш в людський капiтал. Вказуеться на необхщшсть поси-лення ролi держави в цьому напрямку.
O.M. Martin, T.M. Bas - USUFWT
Education development in the contest theory of man's capital in transition
economics of Ukraine
The problems of education development in Ukraine, investments in education as one of investment directions in man's capital are examined in the article. It should be pointed that it is necessary to strengthen the state's role in this direction.
Перехвд до ринково! економши в УкраМ супроводжуеться глобаль-ними трансформацшними перетвореннями. Руш1йною силою цих перетво-рень е людина, ц особиста штереси та умови ix ефективного забезпечення. Все 1нше в економ1чному середовишд виступае вторинним. Тому анал1з люд-ського кашталу, напрямтв 1нвестування в нього е актуальним для Украши.
Теорда людського кашталу в захвднш економ1чн1й наущ штенсивно почали розробляти наприкшщ 50-х рошв ХХ столтя. Робилися спроби вра-хувати реальш структурш зрушення, породжеш науково-техшчною револю-щею, та виявити роль людини в актив1зац11 цих процес1в. Визнання економк-тами того факту, що людський каштал е надбанням кожно! наци i виступае основною рушшною силою економiчного i соцiального прогресу, спричини-ли посилений iнтерес до теорп людського капiталу. Професор Чжагського ушверситету Герi С. Беккер отримав в 1992 роцi Нобелiвську премда за "по-ширення сфери мiкроекономiчного аналiзу на щлий ряд аспектов людсько! поведiнки та взаемодií, включаючи неринкову поведiнку [1]. У розвиток тео-рií людського капiталу значний внесок зробив i американський економкт Теодор Шульц, лауреат Нобелiвськоí премií. Людський капiтал вони розгляда-ють як наявний у кожного запас продуктивних якостей (знань, навичок, зд!6-ностей, мотивацiй до пращ), mi використовуе людина в процес виробничо! дiяльностi i, якi сприяють зростанню продуктивностi працi.
Поняття "людський каштал" означае, що здiбностi людини, яким вона володiе, набувають форми кашталу i реалiзуються повною мiрою тшьки в умовах розвинутого ринкового господарства. Людський каштал формуеться i розвиваеться в результатi iнвестицiй. 1нвестицц в людський капiтал - це будь-який захвд, спрямований на шдвищення квалiфiкацií i здiбностей людини, продуктивной li працi. Це витрати на освiту, витрати на охорону здоро-в'я, витрати на географiчну мобiльнiсть робочо! сили. Продуктивнiсть пращ i вiдповiдно заробiтна плата визначаеться в першу чергу тим, скшьки окрема с1м'я витрачае на освиу.
В кiнцi ХХ ст. теорiя людського капiталу розглядаеться в контекст! глобалiзащl сватово! економiки. Сучасна теорiя конкурентних переваг ствер-
3. Людський чинник економ1чного розвитку
241
джуе, що конкурентнi переваги наци, в першу чергу, залежать вiд кшькосп, квалГфкацц i вартостi робочо1 сили, а також ввд ресурсу знань (суми науко-во1, технiчноí та ринково1 iнформацií) [2]. Це зумовлюе в сучасних умовах по-силення вимог до р1вня освiти, квалГфГкаци працдвник1в i р1вня íх знань. В су-часному свiтовому господарствi мiсце конкретно!' краши визначаеться i надалi буде визначатися якiсними параметрами людського капiталу, станом освiти та штенсившстю використання досягнень науково-технiчного прогресу.
Зниження обсягу випуску ВВП, зростання безробiття на ринку працi, зменшення реальних доходов населения i ршня життя е характерними для Укра'ни в 90-х роках ХХ ст. Це ускладнило проблему iнвестувания в освиу. Сгм'я, яка отримуе низью доходи, витрачае 'х на споживання, не може робити будь-якi заощадження. Небажання, а також неможливiсть швестувати в освь ту, в людський капiтал може обернутися надалi виникнення у молодого по-колiния проблем з працевлаштуванням. У 2000 рощ на одного жителя дохвд становив близько 146 грн. на мкяць [3], а за 11 мкящв 2001 року - 178,6 грн. [4]. В таких умовах якщо i е заощадження в окремих сгм'ях, то вони мiзернi. Особливих змiн в напрямку зростання доходiв населення не вiдбулося в останш два роки. Реальна заробпна плата за одинадцять мiсяцiв 2001 року поршняно з аналогiчним перюдом 2000 року зросла на 19,2 % [4].
Проблема низьких реальних доходiв в Украíнi доповнюеться проблемою заборгованосп iз заробiтноí плати. Позитивним явищем е те, що ця за-боргованiсть постшно скорочуеться. На 1 лютого 2002 року вона становила 2637,35 млн. грн. [5]. Проте - це ще дуже велика сума.
Важливкть на сучасному етапi високого рiвия освгги та професiйноí пiдготовки найманих пращвниюв, як найвагомiшого критерiю якiсноí характеристики людського кашталу, пiдтверджуе досввд захiдних краш. Для цих краш свiту зараз е характерним зростання витрат на розвиток освiти та шд-вищення квалiфiкацií робочо1 сили. Так, в 1990-х роках витрати на освиу в структурi ВВП в Австрп та Австралií становили 5,6 %, Канадi - 7 %, Норвегií - 7,5 %, Дани - 8,2 % [6], у США вони становили 7-8 % ВВП [7]. За часткою витрат на освиу у ВВП Украша поступаеться найрозвинутшим европейсь-ким крашам, що входять до ОЕСР, цей показник становив у 2000 р. 3,1 % у ВВП [8]. В 90-х роках в УкраЫ спостерГгалася чика тенденвдя зниження витрат на освиу.
Ргвень освгги та професiйноí пiдготовки найманих пращвниюв харак-теризуеться кшькктю ротв навчання. На початок 90-х ротв середня шдго-товка найманих працiвникiв в захвдних крашах досягала р^вня молодшого коледжу (14 ротв навчання). Так, для США вона становила в середньому 14,5 року, а для спещалкив - 17,1 року. Вишу Г середню спецiальну освиу в США мають 50 % торгових службовщв, 24 % квалГфшованих робинитв, 33 % прац1вник1в сфери послуг, практично вс спещалкти Г кершники [9].
За нашими шдрахунками, в УкраМ станом на 1 счня 2001 р. у зага-льнш чисельност пращвнитв у нащональшй економщ Украши 43,3 % пра-щвнитв мали вищу освиу, причому 23,2 % пращвникш заинчили вищд на-вчальш заклади першого Г другого рГвшв акредитацп, а 20,1 % пращвнитв -
242
Сучасна еконо:шчна теорiя та проблеми 11 застосування
третього i четвертого рiвнiв акредитацií [10]. В УкраЫ за останнi роки спо-стерiгаeться позитивна тенденция - за подальшого скорочення загальноí' чисе-льностi працюючих у бшьшост галузей економiки зростае насиченiсть цих га-лузей спецiалiстами. Крш цього, зростае частка спещалктав у деяких галузях.
На УкраЫ не сформована ще сучасна структура попиту на украшсь-кому ринку пращ, яка б мала орiентуватись на квалiфiкованого пращвника. Аналiз ринку працi свщчить, що iз загального попиту на робочу силу на 1 сь чня 2000 року 68,2 % становили робочi мкця для робiтникiв з освггою в 1112 рокш навчання, 6,6 % - це робочi мiсця, що не потребують професiйноí' пiдготовки (максимально 10 роюв навчання) i тшьки 25,3 % - це потреба в пращвниках на посади службовщв (12-15 ротв навчання) [11]. Вiдповiдно цi показники станом на 1 счня 2002 року становили: 69,7 %, 6,1 %, 24,2 % [12].
Украша вiдстае вiд розвинутих краш Заходу i за рiвнем освiтнього потенциалу - кiлькостi студентiв на 100 тисяч населення. Коли прийняти цей показник в США за 100 %, то в Канадi вiн становить 99,6 %, Швденнш Кореí' - 69,3 %, УкраЫ - 32,7 % [13].
Статистика свдаить, що вишд навчальнi заклади можуть прийняти тiльки 30 % випускник1в середнiх загальноосвiтнiх шкш. Цей показник у розвинутих крашах свиу перевищуе 80 % [14]. В УкраЫ зараз п'ята частина студенпв навчаеться на платнш основi [14]. Така форма навчання притаман-на ринковим умовам, проте в УкраЫ така форма економiчно доступна тшьки для вузького кола молод^ оскiльки плата за навчання залежно вiд престиж -ностi спецiальностi i вузу в декiлька разiв перевищуе заробпки окремоí' особи. Тому необидно гарантувати на державному рiвнi довгострокове кредиту-вання освiти, що для значноí' частини краш свиу е конституцшною нормою.
Для Украши корисним е запозичення досвiду краш з розвинутою рин-ковою економжою щодо створення рiзноманiтних програм фiнансовоí' допо-моги соцiально незахищеним категорiям населення для здобуття вищоí' освь ти. Наприклад, мiнiстерство освiти США здшснюе такi головнi програми фь нансовоí' допомоги студентам: федеральнi гранти Пелла, федеральнi гранти додаткових освишх можливостей (Г8БОО), федеральнi Перкiнсiвськi позич-ки та iншi. В цьому напрямi Украша зробила вже першi кроки. Так, Фонд ш-телектуальноí' спiвпрацi "Украí'на - ХХ1 столитя", починаючи з 2001/2002 навчального року почала надавати гранти у найпрестижшших ушверситетах переможцям Всеукрашсь^' унвераади "1нтелектуал ХХ1 столитя". Заслу-говуе на увагу досввд 1нституту лшгвктики 1 права, адмЫстращя якого надае кредити на освиу студентам з малозабезпечених сшей.
В УкраЫ в 90-х роках економ1чна криза 1 скорочення зайнятост сприяли деградацií' людського кашталу, отриманi освiта, знання, квалiфiкацiя нервдко ставали непотр!бними внаслщок закриття багатьох шдприемств. Спещалкти з вищою освпою змушен працювати на базарах або в шших м1-сцях, як1 не вимагають досягнутого високого р!вня освии. За таких умов об'-ективно виникло явище мiграцií' робочоí' сили за кордон. 1нтелектуальний ка-штал краши, на п1дготовку якого було витрачено великi кошти, без жодноí' компенсацií' починае працювати на !нЫ краши. За пiдрахунками захвдних
3. Людський чинник економiчного розвитку
243
економктав, емГграцгя висококвалГфГкованого спещалкта рГвнозначна швес-тицп в економГку вибрано1 ним краши мшьйона доларГв [15]. За рГзними шд-рахунками, в 904 роки ХХ столитя Украша втратила вгд 15 до 20 % штелек-туального потенщалу в результата емГграцц найбшьш шдготовлено1 робочо1 сили. [15]. Це, як вважають економкти, досягнуто порк "критично1 маси" ш-телектуально1 емкрацп, за яким можливГ незворотш наслГдки.
Наведеш даш свщчать, що в УкраЫ в сферГ людського кашталу кнуе чимало проблем. Проте без активно1 учасп держави щ проблеми виршити важко. Вже сьогодш необидно розробляти програми фшансово1 допомоги малозабезпеченим для здобуття вищо1 освГти, програми по збшьшенню шве-стицш в освГту. СподГваемося, що економГчне зростання в УкраМ змшить шдхвд до фiнансувания освГти, яке в найближчому майбутньому вадповдати-ме сучасним вимогам.
Лiтература
1. Капелюшников Р.И. Экономический подход Гэри Беккера к человеческому поведению// США: экономика, политика, идеология. - 1993, № 11. - С. 17.
2. Портер М. Международная конкуренция/ Пер. с англ. - М.: Международные отношения, 1993.
3. Розраховано за даними: Статистичний щорiчник Украши за 2000 рш/ Державний ком^ет статистики Украши. - К.: Технша, 2001. - С. 382.
4. Екоиомпка Украши в 2001 рощ: у дзеркшп статистики/ Урядовий кур'ер, 2002, 24 сiчня, № 15. - С. 7.
5. Екоиомпка Украши в ичш-лютому: у дзерк^ статистики/ Урядовий кур'ер, 2002, 21 березня, № 54. - С. 5.
6. На пороге 21 века. Доклад о мировом развитии 1999/2000 года. - М.: Весь мир,
2000. - С. 224-225.
7. Новиков В. Кредитування вищо! осв^и (шоземний досвщ)//Економша Украь ни. - 2000. - № 4. - С. 75.
8. Каленюк I. До питания про осв^нш потенщал краши// Економiка Украши. -
2001. - № 11. - С. 75.
9. Калькова В., Тоффер О. Смещение власти: знание, богатство и принуждение на пороге ХХ1 века. - М.: ИНИОН АН СССР, 1991. - С. 95.
10. Розраховано за даними: Статистичний щорiчник Украши за 2000 рш/Держкомстат Украши. - К.: Технша,2001. - С. 369.
11. Розраховано за даними: Статистичний щорiчник Украши за 1999 рш/ Держ-комстат Украши. - К.: Техшка, 2000. - С. 378.
12. Розраховано за даними: Статистичний щорiчник Украши за 1999 рш/Держкомстат Украши. - К.: Технша, 2000. - С. 355.
13. Мочерний С., Срохш Ф. та ш. Основи екож^чно! теорй. - К. 6 ВЦ Акаде-мш, 1997. - С. 411.
14. Пона Д. Людський капiтал, або рушiйна сила штереив// Вiче. - 1998. - № 5. -С. 47-61.
15. Колот А. Глобалiзацiя економши та й вплив на сощально-трудову сферу// Украша: аспекти працi. - 2001, № 3. - С. 25.
244
Сучасна економiчна теорiя та проблеми 11 застосування
