CC BY
29
2. Лук'янчикова О. Особливостi ринку працi в Укра'лш// Економiка, фiнанси, право. - 2001, № 9. - С. 12.
3. Розраховано за даними: Склад населения Украши за статтю та вiком на 1 счня 2001 року/ Державний комiтет статистики. - К.: 2001. - С. 14.
4. Черниш Т. Зрушення в зайнятост населенна Украши, спричинеш реструктури-зацieю пiдприeмств// Украша: аспекти пращ. - 2001, № 4. - С. 18.
5. Екоиомпчиа актившсть населенна Украши у 2000 рощ: Статистичний збiр-ник/Державний комггет статистики. - К.: 2001. - С. 45.
6. Екоиомпка Украши в 2001 роцi: у дзеркшп статистики/ Урядовий кур'ер, 2002, 24 ичня, № 15. - С. 7.
7. Екоиомпка Украши в ичш-лютому: у дзеркалi статистики/ Урядовий кур'ер, 2002, 21 березня, № 54. - С. 5.
8. Розраховано за даними: Склад населення Украши за статтю та вшом на 1 счня 2001 року/ Державний комггет статистики. - К.: 2001. - С. 19.
9. Склад населення Украши за статтю та вшом на 1 ачня 2001 року/ Державний комггет статистики. - К.: 2001. - С. 18-19.
10. Розраховано за даними: Статистичний щорiчник Украши за 2000 рш/ Державний комтет статистики. - К.: Технша, 2001. - С. 363-364.
11. 1нформацшний бюлетень Державного комитету статистики. - 1999, № 10-12.
- С. 13.
12. 1нформацшний бюлетень Державного комитету статистики. - 1999, № 10-12.
- С. 81.
13. Соцiально-економiчне становище Украши за 2000 рш// Статистика Украши. -2001, № 1. - С. 108.
14. Черниш Т. Зрушення в зайнятост населення Украши, спричинеш реструкту-ризащею шдприемств// Украша: аспекти пращ. - 2001, № 4. - С. 20.
15. Статистичний щорiчник Украши за 2000 рш/ Державний ком^ет статистики.
- К.: Техшка, 2001. - С. 344.
16. Розраховано за даними: Статистичний щорiчник Украши за 2000 рш/ Державний комтет статистики. - К.: Технша, 2001. - С. 342-343.
УДК 331.522.4 М.1. Дзямулич - Луцький ДТУ
КВАЛ1Ф1КОВАНА РОБОЧА СИЛА ЯК РУШ1ЙНИЙ ЧИННИК ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ
Основну увагу придшено пробле)ш розвитку та функщонування висококвалiфi-ковано'1 робочо'1 сили в умовах економiчних трансформацiй, розглянуто проблемнi питания збереження та розвитку штелектуального потенцiалу краши.
Ключовi слова: робоча сила, штелектуальний потеицiал, людський капiтал.
M.I. Dzjamulych - STUof Luc'k
The qualified labour as driving factor of economic development
The basic attention is given a problem of development and functioning of a highly skilled labour in conditions of economic transformations, considered problem questions of preservation and development of a mental potential of the country. Key words: labour, mental potential, the human capital.
У сучасних умовах виртальним чинником eK0H0MÎ4H0ro прогресу все бшьше стае людина - квалiфiкований пращвник, який не просто е складовою частиною процесу виробництва, а й творчою рушшною силою розвитку саме цього процесу. Зростае роль особистого чиннику в економiчному зростанш
Наукрвий вкник, 2002, вип. 12.б
сусшльного виробництва. Так, американський дослiдник П. Дракер вважае, що новiтия еволющя робочо'' сили веде до серйозник соцiaльно-економiчниx нaслiдкiв, оскiльки впливае на ввдносини влади та влaсностi y виробництв! Власники знань pозцiнюють ïx як нaйвaжливiший pесypс сyчaсного виробництва та як свою iнтелектyaльнy власшсть. Одночасно вони розглядають про-фесiйнy компетентнiсть як обгрунтування свого права на присвоення пpaцi, а не ïï вiдчyжения, як iнтелектyaльний кaпiтaл, поеднаний з мaтеpiaльними та фшансовими pесypсaми влaсникiв виробництва [1, ст. 67]. Все бшьше розпо-всюдження iнфоpмaцiйниx теxнологiй та процесу автоматизацй' виробництва змiнюe квaлiфiкaцiйнy структуру робочо'' сили. В ïï склaдi поступово скоро-чуеться частка неквaлiфiковaниx та тaкиx, що мають низький piвень квал!фь кaцiï пpaцiвникiв. Загальною тенденцieю для бiльшостi кpaïн свиу е зростан-ня в абсолютному i вiдносномy виpaженнi чисельностi квaлiфiковaниx та ви-сококвaлiфiковaниx пpaцiвникiв. Рiвень квaлiфiкaцiï' визначаеться при цьому piвнем освiти та пpофесiйноï пiдготовки пращвника.
Отже, в пеpiод тpaнсфоpмaцiï всieï системи економiчниx, соцiaльниx, полiтичниx i культурник вщносин нaйсyттeвiшi змiни ввдбуваються в сфеpi тpyдовиx вiдносин. На змшу iндyстpiaльномy типу економiчного зростання пpиxодить гyмaнiтapний, pyшiйною силою якого стають нayковi знання, тво-рчий та желектуальний потенцiaл людини. Вс цi змiни вiдобpaжaють шно-вацшну модель економiчного розвитку, що супроводжуеться зростанням pолi людського кaпiтaлy. Тобто на зм!ну кaтегоpiï "робоча сила", що ввдображае сyкyпнiсть фiзичниx, розумовж, оpгaнiзaтоpськиx здiбностей людини, набу-rnx знань i досвiдy пpиxодить категория "людський кaпiтaл", що являе собою сформований i накопичений людиною певний запас здоров'я, знань, навичок, здiбностей, який цiлеспpямовaно використовуеться в певнш гaлyзi суспшьно-го виробництва i сприяе зростанню пpодyктивностi иpaцi, завдяки чому впливае на зростання доxодiв його власника.
Вiдзнaчимо, що на сучасному пеpеxiдномy етaпi формування сощаль-но-економiчниx вiдносин в Укpaïнi простежуються досить негaтивнi тенден-ц^'. Ниш ми спостертаемо втрату освiтнього потенщалу, деiнтелектyaлiзaцiю пpaцi, що е результатом непpодyмaноï соцiaльно-економiчноï полiтики, яка проводилась в 90-x pокax. Це вие в приниженш статусу iнтелектyaльноï правд, емiгpaцiï нaйквaлiфiковaнiшиx спецiaлiстiв, руйнацц нayковиx шкiл, зни-женнi piвня освiченостi населення, тpyдовоï' та нaвчaльноï' мотивацц, кpизi тpyдовоï' етики, деформацп структури зайнятост! населення та бaгaтьоx ш-шиx тpивожниx тенденцiяx.
Свггов! тенденцiï, що вiдобpaжaють зростання рол! iнтелектyaлiзaцiï пpaцi в yмовax Укра'ни мають свою специфшу, яка проявляеться, зокрема, в тому, що штелектуал!защя пращ передбачае особливу роль в сусшльств! ш-ститупв освии, науки, культури тощо. В той же час, наукове виробництво в УкраЫ майже зупинено. Так, виконання нayково-теxнiчниx робгг зменшило-ся з 5064,5 млн. крб. У 1990 рощ до 1288,8 млн. грн. у 1998 рощ, тобто майже в десять раз!в у поpiвняльниx ^rnx [2, ст. 82, 439]. Наука, освта i культура ниш розглядаються не як джерело штенсифжацц сощально-економ!чного
розвитку, а як один з резервов економп коштш для покриття бюджетного де-фщиту.
Ситуащя, що склалася на ринку прайд Украши, згубно впливае на ви-користання людського кашталу суспшьства. Зростають масштаби безроб1ття, кшька роив продовжуеться приховане 1 часткове безробитя (передус1м, в наущ та галузях промисловосп, що визначають НТП). Продовжуе скорочува-тись попит на робочу силу, кшьккть нових робочих мкць м1зерна, 1 серед них практично немае таких, як потребують штелектуально! пращ. У процес конверси 1 реоргашзацц наукомктких виробництв не ставиться завдання збе-регти штелектуальний потенщал. Не ставить таких завдань 1 система пере-шдготовки 1 переквал1ф1кацц при службах зайнятосп, оскшьки передуем, немае попиту на висококвал1ф1ковану штелектуальну працю 1 без втручання держави цей попит виникнути не може [3, ст. 73].
Усвщомлюючи необхвднкть збереження та розвитку людського кашталу задля забезпечення економ1чно1 незалежносп та продуктивного розвитку держави, ми повинш певним чином визначити сукупнкть можливих дер-жавних заходш, спрямованих на збереження та розвиток штелектуального потенщалу. Звичайно, можна запропонувати шдвищити ршень фшансування наукомктких галузей та всшяко сприяти 1х розвитку. Однак, зважаючи на економ1чну та фшансову кризу, в якш ниш опинилася Украша це е досить проблематично.
Важливо сформувати систему заходш та показникш, як1 б мали ктот-ний вплив на формування та збереження штелектуального потенщалу, з одного боку, та були б реальними щодо 1х здшснення в умовах сьогодення. Втам, вщомо, що держава фактично не може забезпечити необх1дне фшансу-вання наукових дослщжень та спрямовувати кошти виключно на розвиток наукомктких виробництв, оскшьки кнуюч1 проблеми в економщ краши за-грожують небезпекою не в далекому майбутньому, а в найближчому час!
На нашу думку, розвиток штелектуального потенщалу найбшьшою м1рою залежить вщ такого:
• необхiдно забезпечити достатнш рiвень фiнансування науки, передових у технiчному розвитку та наукомктких галузей;
• необхiднi заходи, яю б стимулювали до впровадження шновацш, викорис-тання на вiтчизняних шдприемствах передових досягнень науки та техтки, нових технологiй тощо;
• першочерговим завданням е стимулювання робочо! сили до самовдоскона-лення, пiдвищення рiвня свое!' квалiфiкацií, сприяння пiдготовцi та перетд-готовцi фахiвцiв високого рiвня квалiфiкащí.
Жоден з цих заходш ниш не може бути виршений державою самоту-жки, так само, як 1 не може бути виршений без 11 шдтримки. Торкаючись першого, ми повинш зазначити, що хоча держава 1 декларуе одним 1з сво!х першочергових завдань розвиток науки, з шшого боку, як зазначае багато до-слщникш, 11 фшансування ведеться на мш1мально необхщному р1вш, тобто не може йти мова про значш широкомасштабш вкладення в науков1 досль дження. Виршення ще! проблеми полягае суто у вщшукуванш шлях1в забезпечення фшансових вливань у дану сферу. I оскшьки держава не мае таких
Науковий вкник, 2002, вип. 12.6
коштав, лопчно, що варто було б ввдшукати !х у компанш та шдприемств, яю володдать необх1дними коштами. Мова не йде про спонсора, який би взяв на себе зобов'язання фшансувати проведения наукових розробок та д1яльнкть наукомктких шдприемств та оргашзацш, яш знаходяться у ввданш держави. Це по-перше, нереально, а по-друге, под1бне фшансування повинно приноси-ти дохщ тому, хто згодиться вкладати значш кошти в розвиток науки та тех-шки.
Але кнуе шший шлях - стимулювання та сприяння вкладенню швес-тицш в розвиток дано! сфери. Як ввдомо, держава мае два дквих способи впливу на розм1р швестування в людський каштал та галуз1, пов'язаш з широким використанням штелектуального потенщалу сусшльства: вплив держави на доходи 1нвестор1в (через систему податтв та субсидш), а також - ре-гулювання щни людського кашталу (регулюючи щни використовуваних ре-сурс1в). Отже, створення умов для вкладення швестицш в сферу науки та розвитку штелектуального потенщалу краши може бути стимульоване ство-ренням законодавчо! бази та заходш держави, як б передбачали таю момен-ти:
• встановлення податкових пшьг пiдприeмствам, якi впроваджують у вироб-ництво новiтнi технологи. Такi пшьги можуть виражатися у зменшеннi розмiру ПДВ на продукцiю, яка е новою або виготовлена з урахуванням но-вих технологiй, зменшеннi основних податюв на певний термiн тощо;
• реальне забезпечення механiзму захисту штелектуально! власностi та стимулювання вкладень в розробку нових досягнень науки та техшки шляхом встановлення мшмальних ставок податку для фiрм, якi фiнансують такi розробки;
• встановлення мшмального рiвня оподаткування для шдприемств, яю виро-бляють засоби виробництва, що базуються на новггшх досягненнях науки та технiки, а також для шдприемств, що закуповують цю технiку. Такi заходи стимулюватимуть вiтчизняних виробникiв до оновлення основних фондiв задля збiльшення власного прибутку;
• зняття обмежень для доступу транснащональних корпорацiй на укра!нсь-кий ринок штелектуально! власностi та наукових розробок за умови фшан-сування ними таких програм з встановленням певних пiльг при певних об-меженнях вивозу 11 за межi краши. Якщо ж залишити прiоритетнi галузi на саморозвиток в умовах недостатнього державного фшансування ми не зможемо отримати вих очшуваних вигод. Навiть при втратi певно! частини цих вигод, Украша все ж отримае поштовх для розвитку власного штелектуального потенщалу;
• розширення до максимально можливо! межi пiльгового кредитування тд-приемств, яю впроваджують науковi розробки та досягнення НТП.
Даш заходи майже не передбачають широкомасштабного державного фшансування прюритетних галузей, однак, е спрямованими на досягнення щ-лей, поставлених вище задля забезпечення розвитку штелектуального потенщалу держави та розвитку ц людського кашталу. Таким чином, податкове ре-гулювання цих процесш призведе до економ1чного ринкового саморегулю-вання, що не буде негативно ввдображатись на макро- 1 м1кроеконом1чних процесах всередиш економки краши. Ефективне !х впровадження безумовно
дасть свш ефект, який можливо i не буде значним з точки зору негайного збь льшення доходов держави, однак, сприятиме розвитку головного чиннику су-спiльного виробництва - робочо!' сили, яка володie великим обсягом знань, навичок та здiбностей, необхщних для використання в процесi сусшльного виробництва в умовах постiндустрiального шформацшного суспiльства, якi вона може застосовувати для прискорення темшв розвитку науково-техшч-ного прогресу. Тобто саме висококвалiфiкованоí робочо!' сили.
Лiтература
1. Drucker P. F. Post-Capitalist Society. - New York: Harper Business, 1993.
2. Статистичний щорiчник Украши за 1998 piK/ Держкомстат Украши. - К.: Тех-шка, 1999. - 576 с.
3. Гришина О.А. Людський кaпiтaл Украши: сучасний стан та динамша змш.// Проблеми формування ринково! економши: Мiж вiд. наук. зб. Спец. вип. Упpaвлiння люд-ськими ресурсами: проблеми теорп та практики. - К.: КНЕУ, 2001. - 628 с.
УДК330.34 О.Н. Гутей; доц. Л.В. Pi6yH, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОНОМ1КО-ПРАВОВ1 ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З Т1НЬОВОЮ
ЕКОНОМ1КОЮ
Розглядаються екожишчш i оргашзацшш причини "тiнiзацií нацюнально'1 економши" . Автори пропонують ряд заходiв, якi повиннi сприяти легалiзацií тшьового сектора економiки, зменшенню кiлькостi екож^чних правопорушень, що сприяти-муть шдвищенню ефективностi нацюнально'1 економжи i довiри громадян до всiх ri-лок влади.
Ключовi слова: тшьова економiка, шдприемництво, економiчнi правопору-шення.
O.N. Gutei; Doc. L. V. Ribyn - USUFWT Economic-legal measures in overcoming black economy
Economic and organization reasons of "shadowing of national economy" are considered in the article. The authors propose a number of legislative enactments which should promote the legalization of shadow sector of economy, diminution of the amount of economic infringements of the law that will promote the increase of the effectiveness of national economy and the confidence of the citizens to all branches of power
Keywords: Shade economics, economic infringements of the law
Ситуащя, що склалася в економщ Украши, е наслщком тих руйшвних процес1в у виробнищга, фшансовш, бантвськш трудовш сферах, яю вщбу-валися протягом останнього десятир1ччя i сприяли розвитку i поширенню явища "тшьовоГ економши, що зводить нашвець вс1 спроби i зусилля зако-нодавчо!' i виконавчо!' влади вивести крашу з кризи. Подолання "тМзацц" економши було i залишаеться одшею з найгострших проблем сучасного со-щально-економ1чного життя краши, без виршення яко1 економ1чна полггика як у короткотермшовому, так i у довгостроковому плаш приречена на неефе-ктившсть, а то й повний провал.
