CC BY
24
втрат становлять - (-0,37; -0,39), для придбань - (-0,19; -0,21) при обсязi вибь рки 120 чол., ршш значущостi 0,05.
Дослiдження також показало велит iндивiдуальнi вiдмiнностi в ощн-ках. Одними з головних в характеристик iндивiдуальностi е статевi вiдмiн-ностi. Отриманi профiлi досить сшвзвучш усталеним стереотипам маскулш-ностi - фемшносп. При однаковому рiвнi доходу (ощнки аналiзувалися для трьох "фшансових" груп) "чоловiчi" графiки в щлому бшьш похилi - змен-шуючий тип функцií корисностц "жiночi" - крутiшi (збшьшуючий тип). Чо-ловши вирiзняються вищими домаганнями в матерiальнiй сферi, що особливо виявилося в ощнщ виграш1в: порiвняно з жшками, вони - яскравi "зменшу-вачГ, íхнi результати майже не сягають оцiнок "багато". Рiзниця в ощнках програшiв виявилася статистично значущою тшьки для однiеí "фiнансовоí" групи (з найнижчим рiвнем доходу). З переходом вщ низькооплачувано!' гру-пи до високооплачувано! статева диференцiацiя в ощнщ виграшiв збшьшу-еться, а в ощнщ програшiв - зменшуеться.
Дослвдження також показало, що емоцiйно врiвноважена людина спо-кiйнiше ставиться до можливих програш1в, для невротика ж навиъ невелика втрата видаеться дуже неприемною. Аналогiчнi результати повторювалися у багатьох серiях для рiзних вшових та соцiальних груп респондент, що до-зволяе стверджувати, що споаб ощнки грошових стимулiв - !х зменшення або збшьшення - е стшкою iндивiдуальною характеристикою людини, яка ть сно пов'язана з iншими властивостями психологiчноí структури особливосп.
Таким чином, грошi крш об'ективно1 вартосп мають суб'ективну пси-хологiчну варткть. Ставлення людини до грошей - те, яким чином вона ви-значае вагомiсть тiеí чи шшо1 грошово1 суми - е ктотною психологiчною характеристикою людини.
Лiтература
1. Абчук В.А. Теория мудрой отваги// Наука и жизнь. - 1973, №6. - С. 89-92.
2. Волгин Л.Н. Принцип согласованного оптимума. - М.: Советское радио, 1977 г.
3. Голсуорси Дж. Сага о Форсайтах. - М.: Художественная литература. - 1982 г.
4. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и ее применение к принятию приближенных решений. - М., Мысль, 1976 г.
5. Козелецкий Ю. Психологическая теория решений. - М: Прогресс, 1978 г.
УДК331.5:476 Асист. О.М. Мартин; студент В.В. Шпелик - УкрДЛТУ
НАЦЮНАЛЬНИЙ РИНОК ПРАЦ1 I ПРОБЛЕМА ЗАЙНЯТОСТ1 В
УКРА1Н1
Розглядаються особливост формування нацюнального ринку пращ Украши i проблема його зайнятосй. Вказуеться на необхщшсть посилення ролi держави з метою шдвищення ефективност функцiонування ринку пращ.
Assistant O.M. Martin, V.V. Schpelik- USUFWT National labour market and the problem of employment in Ukraine
This article considers characteristic properties and formation of national labour market and the problem of employment in Ukraine. The necessity of intensification of the state role with the aim of the increase of the efficiency of labour market functioning in Ukraine is pointed out.
Ринок пращ як складова частина сощально opieHTOBaHOï економши, представляе собою мехашзм розподалу i перерозподшу трудових pecypciB за сферами i галузями народного господарства. Специфiчною особливктю ринку пращ е те, що, виступаючи найважлившим ресурсним ринком, вiн поро-джуе набагато бшьше економiчних i сощальних проблем, нiж iншi ресyрснi ринки i тому вимагае бiльше уваги та регулювання з боку держави. Ця спе-цифiка зумовлена об'ективною необхiднiстю: ринок працi повинен забезпе-чити ефективне вiдтворення i використання робочо!' сили. Тому проблема за-йнятостi в умовах трансформацiйних змш е однiею з головних теоретичних i практичних проблем в процес розвитку нацiональноï економiки.
Формування нащонального ринку працi в 90-х роках ввдбувалося в умовах дуже складно!' демографiчноï ситyацiï. Аналiз демографiчноï статистики свдаить про поглиблення негативних тенденцiй, якi спостерiгались в УкраЫ з 1992 р. Продовжуе скорочуватись чисельнiсть населення, причому на три чверп - це зумовлено природним скороченням населення. Таке скоро-чення населення характерне для всiх регюшв Украши [1]. Зниження наро-джуваносп в поеднаннi iз зростанням смертносп призвело до виникнення явища депопуляцп. Зауважимо, що демографiчна ситyацiя в розвинутих краь нах також характеризуеться зниженням народжyваностi (показники наро-джуваносп в розвинутих крашах е вишд, нiж в Украïнi), але такий стан су-проводжуеться значним шдвищенням рiвня життя. В 2000 р. коефщент сме-ртностi населення Украши був у два рази вищим, нiж в розвинутих крашах (30 ротв назад рiвень смертностi населення розвинутих краш був вищий, шж в Украïнi) [1].
Скорочення чисельносп як сшьського, так i мкького населення - це одна iз особливостей переходного перiодy. Воно зумовлене не тшьки явищем депопyляцiï, а також мiграцiйними процесами. Вiд'емне сальдо м^рацп населення Украши сформувалося i iснyе з 1994 р. Як м^ацшш процеси, так i де-попyляцiю в УкраМ необидно розглядати не тальки з позицш демографiчно-го пiдходy, ïх в першу чергу необхiдно розглядати з економiчного боку: де-мографiчнi процеси, змiни у вiковiй стрyктyрi населення мають безпосеред-нiй вплив на соцiально-економiчний розвиток Украши.
На чисельшсть населення у працездатному вшд впливають змiни у спiввiдношеннi оаб, якi вступають у цей вш, i осiб, якi вибули з працездатно-го вiкy. Протягом останшх рок1в в Украïнi кiлькiсть трудових ресурав майже не змiнилася i становила 30 млн. чол. [2]. З 1990 р. в УкраМ спостертаеться негативна тенденцiя до скорочення частки працездатного населення i збшь-шення частки осiб старшого вжу. В 2000 р. частка працездатного населення
3. Людський чинник економ1чного розвитку
225
становила 56,1 %, а осiб пенсiйного в^ - 23,2 % [3]. Зараз у економiчно активный працездатний вiк входять особи, що народилися у 80-х роках, коли народжуванкть була високою. Тому в даний час на фош високо1 смертносп у працездатному вiцi чисельнiсть населения, що вступае у працездатний вш, перевищуе кiлькiсть осiб, що вибули з працездатного вiку. Саме тому в Укра-íнi поступово з 1997 р. починае зростати чисельнкть населення у працездатному вшд. В 1998 р. стшке зростання чисельностi працездатного населення спостеркалося у бiльшостi областей Укра'ни. Тому в недалекому майбут-ньому зростатиме пропозицiя працi.
Попит i пропозиция працi е головними елементами ринку пращ. Р1вно-вага мiж ними свщчить про стабiлiзацiю економiчного розвитку. В умовах економiчноí кризи спостеркаеться диспропорцiя попиту i пропозицií пращ, яка е причиною виникнення безробтя. Рiвень зареестрованого безробiття на 1 ачня 2001 р. становив 4,2 % вщ працездатного населення [4]. Чисельнкть безробиних, зареестрованих службою зайнятосп в Украíнi, на 1 счня 2000 р. становила 1188,0 тис. чол. [5], на 1 счня 2002 р. - 1008,1 тис. чол. [6]; на 1 березня 2002 р. зареестровано 1103,5 тис. чол., що на 7,6 % менше, шж на вщповщну дату 2001 р. [7].
Зайняткть населення значною мiрою залежить вiд сшввщношення працюючих i утриманщв. За нашими тдрахунками, демографiчне наванта-ження на одного працездатного в селi у 1,5 рази вище порiвияно з мктом. Цей показник на 1 тис. оаб працездатного вiку на 1 счня 2000 р. становив 726 чоловк, а в сiльськiй мкцевосп - 961 чоловiк [9]. Одночасно зросло еко-номiчне навантаження на зайнятого пращвника у сферi матерiального вироб-ництва, де припадае понад 2,2 чоловша, зайнятих у невиробничш сферi, датей та пенсiонерiв[10].
В умовах економiчного спаду в 90-х роках в УкраЫ вiдбувалося по-стiйне скорочення зайиятостi. Р1вень зайнятосп в 1992 р. становив 86,8 %, 1995 р. - 85,8 %, в 2000 р. - 79,7 % [4]. Проте наведеш даш, на наш погляд, не ввдображають фактичного стану на ринку пращ, зокрема тому, що керiв-ники обстежуваних пiдприемств, незважаючи на тривалий спад виробництва, не вдаються до скорочення чисельностi працюючих, мотивуючи сво! дií сощ-альною незахищенiстю працiвникiв i потребою зберегти квалiфiкованi кадри. В результатi виникае неповна зайняткть працездатного населення, тобто к-нування надлишково1 робочо1 сили на пiдприемствах. Згiдно з проведеними Державним комiтетом статистики обстеженнями на промислових шдприемс-твах, за ощнкою керiвникiв, надлишкова чисельнiсть працiвникiв становить вщ 10 до 33 % персоналу [11]. Зауважимо, що неповна зайняткть на ринку пращ в УкраЫ починае поступово знижуватися. Ця тенденция спостерiгалася i в 2000 р., i в 2001 р. Це позитивне явище, але на найближчу перспективу вимушена неповна зайняткть, що е одшею з форм прихованого безробiття, залишаеться реальною. Вона пов'язана з низьким рiвнем оплати пращ, неввд-повiднiстю роботи професiйно-квалiфiкацiйному статусу пращвника, необ-хiднiстю пошуку роботи поза тдприемством. Як правило, бшьшкть цих працiвникiв, якi працюють поза пiдприемством, працюють без формальних
угод, з порушенням норм трудового законодавства, без будь-якого сощаль-ного захисту. Вважаеться, що в Украíнi четверта частина формально працю-ючих мають доходи вiд нерегдаментовано! дiяльностi [12].
Економiчнi зрушення, що почали вщбуватися в нацiонадьнiй економь цi Украши, певним чином впливають на змши в зайнятостi населения. З1999 р. в УкраМ вже намiтидась позитивна тенденщя щодо зростання потреби шдприемств в пращвниках. Кiдькiсть вшьних робочих мiсць та вакансiй в УкраЫ за 2000 р. зросла в 1,3 рази - з 50,7 тисяч оаб на 1 ачня 2000 р. до 68,2 тисяч оаб на 1 ачня 2001 р. [13]. Другою позитивною тенденщею на ринку пращ з 1999 р. спостеркаеться те, що темпи приросту робочих мкць перевищували темпи зростання чиседьностi безробiтних.
У результата в 2000 р. зменшилося навантаження на одне вiдьне робо-че мiсце з 24 до 17 оаб [13]. Проте за цей перюд навантаження на одне вшь-не робоче мiсце пращвника сiдьського господарства збiдьшилося з 20 до 35 оаб [13], що пояснюеться нестачею робочих мiсць i наддишковим безроби-тям.
Ринковi перетворення i Украíнi в 90-х роках, приватизацшш процеси зумовили змiни в структурi зайиятостi. Вiдбуваеться абсодютне скорочення в державному секторi i зростання в недержавному. Протягом 1997-1999 рр. чи-седьнкть зайнятих в державному секторi скоротилася на 4,6 % i збiдьшилася на 1,9 % у колективному i на 2,7 % у приватному секторах (14). У 2000 р. 34.4 % зайнятого в економщ Украши населення працювало на шдприемст-вах державно! форми вдасностi, 36,1 % - на шдприемствах кодективно! фор-ми вдасност i 29,5 % - в приватному секторi економiки [15].
Формування нацiонального ринку працi в УкраЫ супроводжуеться постiйною змiною галузево! структури зайиятостi. В Украíнi в 2000 р. 23,5 % зайнятого населення працювало в промисдовоста i будiвництвi, 23,2 % - у сшьському, дiсовому i рибному господарств^ 53,3 % - у сферi посдуг [16]. В останнi роки постшно зростае чиседьнiсть зайнятого населення в сферi посдуг, зокрема в торгово-посередницькш дiяльностi, а також в податкових, но-тарiальних i аудиторських службах.
Проведений аналiз свщчить про те, що ефективного функщонування ринку працi в Украíнi не досягнуто. Стан i структура зайнятоста на ринку працi, по-перше, ввддзеркалюе всi пробдеми нацiональноí перехадно! еконо-мiки, вiдображае цикдiчний характер 11 розвитку, а по-друге, будучи обтяже-ним недодiками командно!' економiки, поступово змшюеться пiд дiею ринко-вих вiдносин. На даному етапi нащональний ринок працi потребуе посилення регудюючо! i контродюючо! функцií держави, зокрема розвитку шфраструк-тури ринку пращ, державно! фшансово! пiдтримки тих шдприемств, яш ство-рюють робочi мкця для мододих спецiалiстiв, жiнок, що мають неповноли-нiх дiтей, а також людей з обмеженою працездатнктю.
Лггература
1. 1нформацшний бюлетень Державного комитету статистики. - 1999, № 10-12. -
С. 12.
3. Людський чинник економiчного розвитку
227
2. Лук'янчикова О. Особливостi ринку працi в Укра'лш// Економiка, фiнанси, право. - 2001, № 9. - С. 12.
3. Розраховано за даними: Склад населения Украши за статтю та вiком на 1 счня 2001 року/ Державний комiтет статистики. - К.: 2001. - С. 14.
4. Черниш Т. Зрушення в зайнятост населення Украши, спричинеш реструктури-зацieю пiдприeмств// Украша: аспекти пращ. - 2001, № 4. - С. 18.
5. Екоиомпчиа актившсть населення Украши у 2000 рощ: Статистичний збiр-ник/Державний комггет статистики. - К.: 2001. - С. 45.
6. Екоиомпка Украши в 2001 роцi: у дзеркшп статистики/ Урядовий кур'ер, 2002, 24 ичня, № 15. - С. 7.
7. Екоиомпка Украши в ичш-лютому: у дзеркалi статистики/ Урядовий кур'ер, 2002, 21 березня, № 54. - С. 5.
8. Розраховано за даними: Склад населення Украши за статтю та вшом на 1 счня 2001 року/ Державний комггет статистики. - К.: 2001. - С. 19.
9. Склад населення Украши за статтю та вшом на 1 ачня 2001 року/ Державний комггет статистики. - К.: 2001. - С. 18-19.
10. Розраховано за даними: Статистичний щорiчник Украши за 2000 рш/ Державний комтет статистики. - К.: Техшка, 2001. - С. 363-364.
11. 1нформацшний бюлетень Державного комитету статистики. - 1999, № 10-12.
- С. 13.
12. 1нформацшний бюлетень Державного комитету статистики. - 1999, № 10-12.
- С. 81.
13. Соцiально-економiчне становище Украши за 2000 рш// Статистика Украши. -2001, № 1. - С. 108.
14. Черниш Т. Зрушення в зайнятост населення Украши, спричинеш реструкту-ризащею шдприемств// Украша: аспекти пращ. - 2001, № 4. - С. 20.
15. Статистичний щорiчник Украши за 2000 рш/ Державний ком^ет статистики.
- К.: Техшка, 2001. - С. 344.
16. Розраховано за даними: Статистичний щорiчник Украши за 2000 рш/ Державний комтет статистики. - К.: Технша, 2001. - С. 342-343.
УДК 331.522.4 М.1. Дзямулич - Луцький ДТУ
КВАЛ1Ф1КОВАНА РОБОЧА СИЛА ЯК РУШ1ЙНИЙ ЧИННИК ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ
Основну увагу придшено пробле)ш розвитку та функщонування висококвалiфi-ковано'1 робочо'1 сили в умовах економiчних трансформацiй, розглянуто проблемнi питання збереження та розвитку штелектуального потенцiалу краши.
Ключовi слова: робоча сила, штелектуальний потенцiал, людський капiтал.
M.I. Dzjamulych - STUof Luc'k
The qualified labour as driving factor of economic development
The basic attention is given a problem of development and functioning of a highly skilled labour in conditions of economic transformations, considered problem questions of preservation and development of a mental potential of the country. Key words: labour, mental potential, the human capital.
У сучасних умовах виртальним чинником eK0H0MÎ4H0ro прогресу все бшьше стае людина - квалiфiкований пращвник, який не просто е складовою частиною процесу виробництва, а й творчою рушшною силою розвитку саме цього процесу. Зростае роль особистого чиннику в економiчному зростанш
