CC BY
62
3. Методика розрахунку piBra eK0H0Mi4H0i безпеки Украши: станом на 02.03.2007 / Mi-тстерство економiки Укpаiни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.me. kmu.gov.ua.
4. Жабинець О.Й. Перестрахування як один з iндикатоpiв фшансово'1' безпеки ринку страхових послуг / О.И. Жабинець // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.12. - С. 187-192.
Жабынец О.И., Вакиряк Н.И. Финансовая безопасность страхового рынка Украины
Подана оценка уровня финансовой безопасности страхового рынка Украины на основании анализа индикаторов его финансовой безопасности. Анализ основных индикаторов финансовой безопасности страхового рынка Украины показал, что уровень финансовой безопасности отечественного рынка страхования достаточно низкий, а как следствие - чувствителен к внутренним и внешним угрозам.
Ключевые слова: страховой рынок, финансовая безопасность страхового рынка, индикаторы финансовой безопасности страхового рынка.
Zhabynets' O.Yo., VakyryakN.I. Financial security the Ukrainian's insurance market
The article provides a financial safety assessment of Ukraine's insurance market based on an analysis of indicators of its financial security. The analysis of basic indicators of financial safety of insurance market of Ukraine rotined that financial strength of domestic market of insurance security it is enough low, but as investigation - impressionable to the internal and external threats.
Keywords: insurance market, financial security of insurance market, financial security indicators of the insurance market._
УДК338.45: 004 (477) Acnip. Т.Е. Зборовська1 - 1РДНАН Украты, м. Льв^в
РОЗВИТОК МОБ1ЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ЯК ГАЛУЗ1 НАЦ1ОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ
Окреслено напрями розвитку мобшьного зв'язку як галузi надюнально'1 еконо-мши за роки незалежно!' Украши. Розглянуто особливост конкурентно!' боротьби мiж операторами на ринку мобшьного зв'язку краши. Окреслено напрям подальших дослщжень з метою полшшення функдюнування галузь
Ключов1 слова: мобшьний зв'язок, надюнальна економша, галузь, розвиток.
Незважаючи на те, що мобшьний зв'язок почав розвиватися в Укра1ш як шфраструктурна шдсистема дещо тзшше, шж у розвинених крашах, вш значно ратше почав формуватися як галузь надюнально! економши. За роки незалежност Украши галузь "мобшьний зв'язок" розвивалася швидкими темпами, як протягом останшх роюв були найвищими, пор1вняно з шшими га-лузями економжи.
Якщо вщразу шсля здобуття Украшою незалежност1, тобто до 1992 р., сфера телекомушкацш в Укра1ш була представлена единим державним оператором "Укртелеком", який надавав послуги фжсованого мюького, м1жм1сь-кого та м1жнародного зв'язку, то з 1993 р. починаеться перюд становлення та розвитку оператор1в стшьникового зв'язку в Украшь Першим 1з них було ЗАТ "Украшський мобшьний зв'язок" (бренд UMC).
1 Наук. керiвник проф. Л.Т. Шевчук, д-р екон. наук - 1РД НАН Украши, м. Львiв
11 листопада 1992 р. Печерський райвиконком ^ева зареестрував спiльне укрaïно-нiмецько-дaтсько-нiдерлaндське пiдприeмство UMC, компа-нiя отримала лiцензiю на мобшьний зв'язок i частоти. 1 липня 1993 р. компашя UMC запустила першу в Укрш'ш мережу стiльникового зв'язку аналогового стандарту NMT. Перший дзвiнок зробив перший Президент Украши Ле-ошд Kрaвчук Пословi Украши в Германп 1вану Пiськову. Послуги мобшьно-го зв'язку стають доступш в Харков^ Одесi, Львовi, Днiпропетровську, 0м-ферополi та Севaстополi [1].
Оператор мобшьного зв'язку "Kиïвстaр", що на сьогодш е лiдером якостi мобiльного зв'язку в УкраАт [2], був заснований у 1994 р. Послуги мобшьного зв'язку цей оператор почав надавати з 1997 р. [2]. Згодом, ВАТ '^и-1'встар Дж.Ес.Ем" стало единим i основним конкурентом UMC. Починаючи з 1995 р., ринок телекомушкацш Украши почав розвиватись штенсившше: у цей перюд були засноваш вщразу двi новi компани - ЗАТ "Цифровий стшь-никовий зв'язок Украши" (торговельна марка ОСС) i ЗАТ "Украшсью радь осистеми" (торговельна марка WеLLСОM). У 1996 р. було засновано спшьне украшсько-американське пiдприeмство Golden Telecom.
Активно розвиваються новi технологiï, використання яких розкрило новi перспективнi можливостi для розширення дiяльностi вiтчизняних опера-торiв. Йдеться про новий стандарт зв'язку GSM-900, який на той час забезпе-чував максимальну площу покриття одше1" базово1' стaнцiï, що створювало щеальш умови не тiльки для розгортання свое1' власно1' мережi, але й для за-безпечення лiдерствa на ринку мобшьного зв'язку Украши.
У 1997 р. вщбулася велика боротьба за лщензи на цей стандарт. Тендер виграли три мобшьш оператори: "YM3", "Укрaïнськi рaдiосистеми" та "Kиïвстaр". Отримання лiцензiï компaнieю "Kиïвстaр" стало великою несподь ванкою для ринку. Kонкурентнa боротьба завершилася тим, що компашя "Mоtorola", яка була одтею iз засновниць ЗАТ "Украшсью радюсистеми" та анонсувала iнвестицiï у розвиток стшьникового зв'язку Укра1'ни близько шв-мiльярдa долaрiв, зi скандалом шшла з ринку, продавши у кв^ш 1997 р. сво1' 49 % акцш оператора корпорaцiï "Daewoo". При цьому компашя "Motorola" вилучила й свою частину швестицш, яю були вкладеш в "Укрaïнськi радь осистеми".
Kорпорaцiя "Daewoo", пiсля отримання великого пакета акцш Wellcome, почала активно швестувати в розвиток мережi оператора, однак азшська криза 1997-1998 рр. серйозно позначилася на фшансовому сташ корпорaцiï, тому потж iнвестицiй був швидко вичерпаний. Частина анал^июв вказуе на те, що саме пасившсть корпорaцiï "Daewoo", а також ршення тендерного ко-мггету призвели до того, що перспективний оператор втратив сво1' позицiï й поступився двом лщерам - компашям "Kиïвстaр" i "YMЗ".
Починаючи з 1999 р., конкуренщя мiж зазначеними компашями загос-трюеться. Оператори стшьникового зв'язку Украши в цей перюд вдаються до агресивних стратегш iз захоплення ринку мобшьного зв'язку. Цього року "УMЗ", "Kиïвстaр" i Golden Telecom виводять на ринок принципово новий вид послуг - послуги передплатного сервюу (торговельш марки Sim-sim, Асе&Вasе i Uni, вiдповiдно), яю дали змогу використати мобiльний зв'язок,
не оформлюючи контракту з оператором, а просто купивши стартовий пакет. Таким чином, фактично жодних зобов'язань перед оператором в абонента не виникало, що приваблювало тих абоненпв, яю не хотши бути залежними вiд умов договору. З цього моменту абонентська база операторiв стшьникового зв'язку почала зростати прискореними темпами, однак мiж двома найбшьши-ми операторами спостершаеться вщносний паритет.
У лютому 2001 р. зазначеш компанiï отримують лщензда на будiвниц-тво мережi у стандарт GSM-1800, що забезпечуе крашу яюсть зв'язку, нiж GSM-900, i сприяе розширенню мережi в мютах.
Ненасиченiсть ринку та високi темпи його росту сприяли ще бшьшо-му зростанню його iнвестицiйноï привабливость Зокрема, у 2003 р. ЗАТ "Цифровий стiльниковий зв'язок Украïним (DCC) разом з усiма лiцензiями ку-пуе компанiя "Астелiт", що дало можливють турецькому операторовi ТигксеП почати будiвництво своеï СSМ-мережi в УкраАт. Цей перiод також був пов'язаний з придбанням найбшьшого оператора стшьникового зв'язку Украши "УМЗ" росшським ВАТ "Мобiльнi телесистеми". Вiдразу ж шсля шдпи-сання угоди, материнська компанiя iнiцiювала введення на техшчнш базi UMC вiртуального оператора "Джинс", що був передусiм орiентований на молодь. Устх вiртуального оператора був закршлений рiзким зниженням цiн на стартовi пакети, а також проведенням акцш з ïхньоï безкоштовноï роздач^ що дозволило в короткий термш значно розширити абонентську базу UMC. 9 липня 2007 р. - оператор мобшьного зв'язку UMC, 100 %-ва дочiрня компа-нiя ВАТ "МТС" (NYSE: MBT), офiцiйно оголошуе про перехiд на новий бренд - МТС.
Варто зазначити, що "Кшвстар" не зумша належним чином вщреагува-ти на активнi ди UMC, тому що конкурент "Джинсу" - тарифний пакет DJuiœ вщ "Кшвстару" з'явився тiльки через рж - у вереснi 2004 р. Тому для того, щоб привернути увагу до свого пакету зазначенш компани довелося на юлька мюящв ввести систему безкоштовних дзвiнкiв всередиш мережi DJuiсе.
Також у 2004 р. компашя "Украшсью радюсистеми", яка за рж до цього оголосила про початок широкомасштабного будiвництва свое1' мереж^ випустила на ринок новий пакет послуг передплатного сервюу "МобГ'. Така ситуацiя пов'язана з тим, що у 2003 р. контрольний пакет компани перейшов у руки компани, афшовано1" з Приватбанком, i саме цей банк став головним швестором компани. Цього ж року на техшчнш базi Wellcome створюеться вiртуальний оператор Private: Mobile, яким керував Приватбанком.
У 2005 р. ТОВ "Астел^" з шщативи власниюв (зокрема компани Тигксе11) запустило нового оператора мобшьного зв'язку Life:). Зазначимо, що вихщ на ринок нового оператора супроводжувався потужною маркетин-говою пiдтримкою та великими iнвестицiями з боку Тигксе11, що дозволило операторовi швидко зайняти досить велику шшу на ринку мобiльного зв'язку. Завдяки динамiчному розгортанню мережi, iнновацiйним послугам та яскра-вiй маркетинговiй стратеги life:), вийшовши на ринок п'ятим оператором, вже за перший рж дiяльностi став третiм нацiональним GSM оператором мобшьного зв'язку. Всього за перших 8 мюящв роботи оператора на украшському ринку його абонентами стали 1 млн оЫб. У третьому кварталi 2005 р. автори-
тетна дослщницька оргатзащя Wireless Intelligence, заснована GSM Асоць ащею, визнала life:) оператором, що зростае найшвидшими темпами у свт за кiлькiстю пiдключень. На 31 грудня 2006 р. кшьюсть абоненпв life:) досягнула 5,55 млн. На юнець третього кварталу 2007 р. кшьюсть абоненпв стано-вить 7,6 млн, збшьшившись за рж на 65 %. Компашя life:) - перший оператор мобшьного зв'язку, який представив понад 150 додаткових послуг, 50 з яких були абсолютно новими для Украши, а саме: мобшьш платеж^ мобшьне те-лебачення, персональна щентифшащя, шклування про здоров'я. Необхiдно також зазначити, що оператор мобшьного зв'язку life:) став першим оператором, запропонувавши своiм абонентам найнижчi тарифи на послуги [3].
У листопадi 2005 р. найбшьший оператор мобшьного зв'язку Росшсь-ко1' Федеpацii "Вимпелком" купив ЗАТ "Украшсью pадiосистемим. Це дозволило "Вимпелкому" у квiтнi 2006 р. вивести на украшський ринок вщомий росшський бренд "Бiлайн". На сьогодш новi абоненти вже активно шдключа-ються до зазначеного оператора. Поpiвняно з березнем 2006 р., абонентська база збшьшилася на 50 % i становить близько 405 тис. коpистувачiв. Вихiд нового оператора змусив iншi компанii змiнити свою стратегш, але не тарифи. Щодо таpифiв, зазначимо, що "Бшайн" почав демпiнгувати, однак наpазi це не позначилося на тарифах шших опеpатоpiв.
У гpуднi 2005 р. ВАТ "Укртелеком" отримав лiцензiю на надання послуг рухомого (мобшьного) телефонного зв'язку з правом техшчного обслуго-вування та експлуатацй телекомушкацшних мереж i надання в користування каналiв електрозв'язку за технолопею UMTS/WCDMA разом iз вiдповiдною лiцензiею на користування радючастотним ресурсом Украши. З 1 листопада 2007 р. ВАТ "Укртелеком" розпочав продаж послуг мобшьного зв'язку нового поколшня 3G шд торговою маркою Utel [4]. На першому еташ послуги мобшьного зв'язку нового стандарту будуть доступними у шести мютах Украши - Киев^ Харков^ Дншропетровську, Донецьку, Одесi та Львовi. Але вс абоненти Utel зможуть користуватися базовими послугами мобшьного зв'язку та SMS практично на всш територй Украши завдяки договору про нащ-ональний pоумiнг з одним iз GSM-опеpатоpiв - ЗАТ "Украшсью радюсис-темм" (ТМ "Beeline"), що мае покриття на бiльшiй частиш теpитоpii Укра1'ни.
Неабиякий вплив на розвиток мобшьного зв'язку мае державне регу-лювання цiеi галузi. Зокрема, у 2003 р. були внесет змши до Закону "Про зв'язок" (яю згодом були враховат в новому Закот "Про телекомунiкацii"), що забороняли вшм операторам зв'язку брати плату за вхщш дзвiнки. Така змша в законодавствi зробила мобшьний зв'язок ще бiльш доступним для на-селення, однак зменшила доходи опеpатоpiв. Також не виpiшено питання Ан-тимонопольним комiтетом Укра1'ни стосовно скасування плати за з'еднання, котра присутня практично у вЫх пакетах опеpатоpiв. Необхiдно зазначити, що держава впливае на розвиток мобшьного зв'язку i через видачу лщензш та регулювання таpифiв, яке може швидко змшити конкурентне середовище на ринку комушкацш Укра1'ни. Пiдтвеpдженням цього е iстоpiя розвитку такого напрямку зв'язку, як ГР-телефошя, яка почалася у 2000 р. 1Р-телефошя перед-бачае забезпечення голосового зв'язку з використанням Iнтеpнет-каналiв, що дае змогу надавати послуги мiжмiського та мiжнаpодного зв'язку, при цьому
вартють ще1 послуги е невисокою. На ринку з'явилося безлiч onepaTopiB IP-телефони, серед яких були Golden Telecom, Priocot, Азарт та iншi. Однак по-пулярнicть цього виду зв'язку тривала недовго. Вже з 2004 р. починаеться фаза активно1 стагнаци ринку LP-телефони: Держкомзв'язок вводить обов'язкове лщензування цього виду послуг та ютотно пiдвищуе вартicть лщензи (близь-ко 8 млн грн), а також забороняе встановлювати тарифи на послуги нижче 80 % вщ вартост аналoгiчних послуг стащонарного зв'язку. Незважаючи на те, що вартють лiцензiï пoтiм була знижена, обмеження на формування тари-фiв не дають змогу легальнiй IP-телефони стати cправдi конкурентоспромож-ною, пoрiвнянo з операторами фiкcoванoгo зв'язку, зокрема з "Укртелеком".
Варто зазначити, що на сьогодш зростання у галузi мoбiльний зв'язок вiдбуваетьcя переважно у cферi надання послуг мoбiльнoгo зв'язку, тoдi як темпи росту абонентсько1' бази та дoхoдiв oператoрiв стащонарного зв'язку уповшьнюються. На cьoгoднi на украшському ринку мoбiльнoгo зв'язку при-cутнi три великих оператори: ЗАТ "Украшський мобшьний зв'язок" (UMC) i ЗАТ "Кшвстар Дж.Ес.Ем", якi до 2005 р. володши близько 98 % cукупнoï або-нентcькoï бази. У 2005 р. на ринок вийшов новий сильний гравець - ТОВ "Астелгг", який за перший рж дiяльнocтi став третiм нащональним GSM оператором мoбiльнoгo зв'язку. Серед oператoрiв cтацioнарнoгo зв'язку найбшь-шим е ВАТ "Укртелеком", який формуе близько 80 % дoхoдiв вщ надання послуг фiкcoванoгo зв'язку. Наявшсть цих потужних кoмпанiй та ïx швесто-рiв призвело до збшьшення капiталoвкладення у розвиток зазначених вище кoмпанiй, що вплинуло на посилення кoнкурентнoï боротьби мiж операторами, внаслщок чого тарифи на послуги мобшьного зв'язку шсля 2003 р. де-монстрували тенденцiю до cтрiмкoгo зменшення.
Пiдcумoвуючи зазначимо, що бурхливий розвиток мобшьного зв'язку зумовлюються передуЫм наукoвo-теxнiчним розвитком та сощально-еконо-мiчними факторами: саме ця галузь е екoнoмiчнo привабливою для суб'егав господарювання. Подальший розвиток галузi визначатиметься ефектившстю державного регулювання ïï розвитку. По це засвщчуе, зокрема те, що у 2003 р. були внесет змши до Закону "Про зв'язок" (як згодом були врахова-т в новому Закoнi "Про телекомуткаци"), що забороняли вciм операторам зв'язку брати плату за вхщт дзвшки. Така змiна в закoнoдавcтвi зробила мо-бiльний зв'язок ще бiльш доступним для населення, однак, зменшила доходи oператoрiв. Також не з'ясовано питання Антимонопольним комитетом Украши стосовно скасування плати за з'еднання, котра е практично у вЫх пакетах oператoрiв. Необхщно зазначити, що держава впливае i надалi впливатиме на розвиток мобшьного зв'язку i через видачу лщензш та регулювання тарифiв, яке може швидко змшити конкурентне середовище на ринку комушкацш Украши. Отже, необхщш нoвi наукoвi дocлiдження, якi вщстежували б такi про-цеси, що дасть змогу розробляти заходи, спрямоваш на покращення функщ-онування ще1" галузi.
Л1тература
1. Оф1ц1йний сайт. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.company.mts.com. ua / ukr/company_history.php.
2. Офщшний сайт. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kyivstar.net/about / kyivstar_today/.
3. Офщшний сайт. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.life.com.ua/ index. php? area=general&lng=uk&page= 1-1.
4. Офщшний сайт. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrtelecom.ua / about/today/cell.
Зборовская Т.Э. Развитие мобильной связи как отрасли национальной экономики Украины
Очерчены направления развития мобильной связи как отрасли национальной экономики за годы независимой Украины. Раскрыты особенности конкурентной борьбы между операторами на рынке мобильной связи страны. Подчеркнуты направления последующих исследований с целью улучшения функционирования отрасли.
Ключевые слова: мобильная связь, национальная экономика, отрасль, развитие.
Zborovskaya T.E. Development of mobile communication as industries of national economy of Ukraine
Outlined directions of development of mobile communication as industries of national economy for years independent Ukraine. The features of competitive activity are exposed between operators at the market of mobile communication of country. Outlined direction of subsequent researches with the purpose of improvement of functioning of industry.
Keywords: mobile communication, national economy, industry, development.
УДК 3 78 Студ. А.1. Кадочткова;
доц. О.€. Шайда, канд. екон. наук -Львiвська КА
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ 1МПОРТУ АГРОПРОМИСЛОВО1 ПРОДУКЦП В УМОВАХ ЧЛЕНСТВА
УКРА1НИ В СОТ
Розглянуто наслщки вступу Украши до СОТ, окреслено перспективи, яю отри-мае Украша вщ членства в цш оргашзацп, а також проаналiзовано перепони, з якими вона з1ткнулася на шляху реал1зацп цього напряму. Придшено увагу виявленню впли-ву вступу до СОТ на функцюнування агропромисловому сектору, який для Украши е одним з прюритетних i розвиток якого е запорукою розвитку економши Украши.
Ключов1 слова: агропромисловий комплекс, СОТ, iмпорт, мито.
Вступ. З 2008 р. Украша е повноправним членом Свiтовоi оргашзацп торпвл1 (СОТ). Украша багато в чому виграе вщ цього: це стосуеться як сшьського господарства, так i шших секторiв. Розгляд у цш публжацп нас-лщюв членства буде зосереджено на порядку та обмеженнях, яю, очевидно, стосуватимуться сшьського господарства та аграрних пол^июв в Украшь
Теоретико-методолопчш проблеми формування зовнiшньоекономiч-них стратегш держави дослщжують втизняш та зарубiжнi вчеш, зокрема: 1.С. Гладков, Ш. Фон Крамор-Таубадель, Л.В. Пельтек, О.П. Подцерковний, В.В. Швед, Л.О. Чорна [1-4].
Виклад основного матерiалу. Участь у СОТ надае стимушв та приско-рюе реформування аграрноi пол^ики Украши i зобов'язуе Украшу дотримува-тися бшьш стабiльноi та прозороi аграрноi полiтики. Це позитивно впливае на втизняш та iноземнi швестицп. Iнвестицiйнi ресурси мають особливе значен-ня для такого сектору, як сшьське господарство, що потребуе значного вкла-
