Методичні підходи щодо аналізу ринку телекомунікаційних послуг в Україні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

5. ШФОРМАЦШЙШ ТЕХНОЛОГИ ГАЛУЗ1

УДК 338.5:621.39 Проф. Д.1. Олшник, д-р екон. наук - Державный

утверситет тформацшно-комумкацшних технологш

МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ЩОДО АНАЛ1ЗУ РИНКУ ТЕЛЕКОМУН1КАЦ1ЙНИХ ПОСЛУГ В yKPAÏHI

Дослщжено сучасний стан ринку телекомунiкацiйних послуг в Укра'1'ш. Запро-поновано етапи, критерп для запровадження аналiзу ринюв телекомунiкацiйних послуг, визначено групи споживачiв, а також здiйснено ситуативний аналiз ринку послуг на прикладi Львiвщини.

Prof. D.I. Oliynyk - State University of Information and

Communication Technologies

Methodological approaches on analysis of Telecommunication market services in Ukraine

In the article the modern situation of the Telecommunication market services is searched. The phases, criteria for implementation analysis of telecommunication services market are proposed, the group of customers is determined, and also the situational analysis of service on the L'viv region example is made.

Функцюнування ринку послуг у кожнш окремш кра1ш мае сво1 особ-ливост^ адже кожна держава вживае певних заход1в для шдтримки того сегмента ринку, який формуе перспективи розвитку на майбутне, а спещашзащя краши на тих чи шших видах послуг залежить вщ р1вня ïï економ1чного розвитку. Тому процес дослщження функцюнування ринку послуг в Украш1 на сучасному еташ е досить важливим та актуальним.

Особливе мюце мае ринок телекомушкацшних послуг. У процес ста-новлення та розвитку ринку телекомушкацшних послуг у працях В.В. Балюка [1], В.М. Гальперша, Ж. Т1роля [2], Н.С. Мардера [3], П.В. Петрова, А.Н. Со-ломатша [4], 1.В. Петуховоï [5], А.А. Чапчаева, Ю.Ф. Качалша [6] та шших сформоване поняття ринку, однак ч1тке визначення ринку телекомушкацш в економ1чнш л1тератур1 не знайшло вщповщного висвгглення.

Для дослщження анал1зу ринку послуг сфери телекомушкацш найбшьш продуктивним, з точки зору подальшого анал1зу, е визначення ринку, що вироблено в рамках iнституцiональноï теори як мехашзму регулюван-ня попиту та пропозици. З точки зору iнституцiоналiзму ринок е структурою, що охоплюе рiзнi iнститути: закони, правила гри, кодекси поведшки, типи вщносин, зв,язкiв тощо, що впливають на формування попиту та споживання певних благ. Так, наприклад, за визначенням Норвезького органу з питань конкуренци ринок телекомушкацшних послуг включае послуги, що е дос-татньою мiрою взаемозамiнними для кiнцевого користувача i основою для визначення ринку е оцшка замiнностi попиту та пропозици тд час вивчення ринкових можливостей операторiв (провайдерiв) телекомунiкацiй [7].

Отже ринок телекомушкацш та послуг поштового зв'язку Украши -це законодавчо узгоджена система, що об'еднуе та регулюе всi ринки телеко-мушкацшних послуг, послуг поштового зв'язку, ресурси телекомушкацшних мереж та обмеженi ресурси (номерний та радючастотний), дiючi мiж ними зв'язки. Функцiонування ринку оптимiзуе ефективнiсть дiяльностi операторiв та провайдерiв телекомунiкацiй, забезпечуе споживачiв телекомунiкацiйних та поштових послуг унiверсальним обслуговуванням, визначеними законо-давством телекомунiкацiйними та поштовими послугами на всiй територи Украши за доступними цiнами, а також формуе правила взаемоди операторiв телекомушкацш.

Забезпечення мiжнародних економiчних вщносин Украши з провiдни-ми державами ринкового простору потребуе розвитку послуг зв'язку, якими е традицiйно телефонна, пейджингова, телеграфна, 1нтернет - телефошя (1Р -телефонiя), iншi сфери телекомушкацш.

Позитивною передумовою розвитку ринку телекомушкацш в УкраАт е:

• висока мштшсть ринку у мшнародних масштабах;

• незначне насичення ринку телекомуткащйних послуг;

• транзитне розташування краши на шляху основних комункацш з Свропи в Аз1ю;

• висока штенсивтсть зовтштх потошв;

• наявтсть внутрштх чиннишв (осв1та, наука тощо);

• культурна та споживча ор1ентащя значно! частини населення на европейсью

стандарти.

Фактичнi показники обсягу послуг зв'язку у 2005 р. збшьшилися з 27,4 млрд. грн. до 33,5 млрд. грн. у 2006 i досягнули 6,6 % вщ обсягу внут-ршнього валового продукту краши. Збiльшився до 284 грн. обсяг споживан-ня послуг зв'язку у розрахунку на одного мешканця Украши проти 233 грн. у 2005 р. Збшьшуються обсяги надходжень до держбюджету. Суб'екти ринку телекомушкацш спрямували до держбюджету у 2006 р. у виглядi податюв, зборiв, обов'язкових платежiв та до Пенсшного фонду 6,1 млрд. грн. Обсяг каштальних iнвестицiй у шдприемства галузi склав понад 9 млрд. грн. Зрос-тають обсяги прямих шоземних iнвестицiй. У 2006 р. встановлено 515 тис. основних телефонних апара^в, з них 421 тис. апара^в - населенню, понад 85 тис. - пшьговим категорiям громадян [8]. Однак розвиток телекомунiкацiй зпдно з свiтовими стандартами в Укрш'ш вiдбуваеться досить повiльно, що, по-своему, гальмуе розвиток iнших перспективних галузей економiки.

З метою оптимiзацil мехашзму регулювання участi Украши в робот мiжнародного ринку телекомунiкацiйних послуг необхщне комплексне узго-дження цiлей розвитку галузi та структурних пiдроздiлiв економжи й мiжна-родних зобов'язань держави, узгодження процедур регулювання ринку телекомушкацшних послуг з шшими державами. Але, якщо друге стосуеться мiжнародних економiчних вiдносин з iншими державами та значною мiрою залежить вщ загально! штеграци Украши до евроструктур, мiжнародних тор-говельних об'еднань, то перше - цш розвитку телекомушкацшно! галузi в Укрш'ш - мають бути визначенi чiтко й грунтовно.

Курс зовшшньополггично1 стратеги Украши полягае у входженш в перспективi до Свропейського Союзу. На шляху переходу до европейських

норм i стандартiв у сферi телекомунiкацiй доцшьно використовувати досвiд тих краш, яю цей шлях уже пройшли.

Анашз ринку та оцiнка домiнування onepaTopiB на ринку телекомуш-кацiй у рамках регуляторно! основи, адаптовано! до европейського законо-давства щодо мереж та послуг електрозв'язку вщшрають визначальну роль у формуваннi ринкових зон галузi зв'язку. Наприклад, у Норвегп аналiз ринку телекомунiкацiй проводиться з метою з'ясування того, чи мае мюце на дано-му конкретному ринку зв'язку ефективна конкуренщя. Вщ результатiв такого аналiзу залежать ri кроки, якi повинен здiйснювати регуляторний орган. У разi виявлення факлв неефективно! конкуренци регуляторний орган мае виз-начити операторiв iз значною ринковою позицiею (домiнування) i встановити для них спещальш регуляторнi вимоги з метою недопущення зловживань.

У св^овш практицi розробленi та впроваджеш вiдповiднi методики ринкового аналiзу, зокрема, методики аналiзу ринку та визначення провайде-рiв iз значними ринковими можливостями на норвезькому ринку послуг електронного зв'язку та шших держав.

У рамках регуляторних аклв, ринки, що шдлягають регулюванню, визначаються вщповщно до принципiв европейського конкурентного права. На цих ринках, регуляторний орган мае втручатися з метою накладення зо-бов'язань на операторiв тiльки в тому раз^ коли встановлено, що на ринках е недостатня конкуренщя внаслщок того, що щ оператори перебувають у ста-новищi, яке е е^валентним домiнуванню.

Враховуючи зазначене вище, регуляторнi органи в сферi телекомуш-кацiй повиннi розглядати питання щодо визначення ринку; ощнки домшу-вання операторiв (провайдерiв) телекомунiкацiй; процедурш питання, пов'я-занi з щею проблематикою.

Аналiз ринку телекомунiкацiй передбачае здшснення процедур трьо-ма етапами:

1) визначення ринюв товарiв та географiчних ринюв;

2) виконання ринкового аналiзу кожного ринку з метою визначення обсягу послуг домiнуючих на ринку операторiв;

3) накладення регуляторних зобов'язань на домiнуючих операторiв. У секторi електрозв'язку розглядаеться два основш види ринюв:

• ринки послуг, що надаються кшцевим користувачам (роздрiбнi ринки),

• ринки ресуршв, необхвдних операторам для того, щоб надавати послуги кш-цевим користувачам (оптовi ринки).

У цих видах ринюв можна видшити шдвиди, залежно вiд характеристик попиту та пропозици. Початком вщлжу для визначення ринюв е встанов-лення характеристик роздрiбних ринкiв за певний промiжок часу. Визначив-ши роздрiбнi ринки, як ринки, що включають пропозицiю та попит юнцевих користувачiв, доцiльно окреслити вiдповiднi оптовi ринки, що е ринками, яю включають попит вiд третьо1 сторони, яка бажае надавати ix кiнцевим користувачам, та пропозицiю послуг для тако! третьо! сторони. Наявшсть спектру рiзниx теxнологiй та топологш мереж, розгорнутих на територи краши вима-гае визначати чiткi межi мiж конкретними ринками, або окремi елементи в межах таких ринюв.

Ринок телекомушкацшних послуг включае послуги, що е достатньою мiрою взаемозамiнними для юнцевого користувача. У цьому контекст по-купцi на оптових ринках будуть також вважатися кiнцевими користувачами. Процес визначення ринюв потребуе вщповщного аналiзу ринкiв послуг на роздрiбному та оптовому рiвнях телекомунiкацiйних послуг. Зпдно з досвь дом кра!н GC визначено 18 ринюв телекомунiкацiй, розподiлених мiж чотир-ма групами споживачiв [9]:

Група I. 7 ринюв кмцевих споживачiв (роздрiбнi ринки):

• 6 риншв для фшсовано! телефонп: доступ, нацюнальний та мiжнародний тра-ф1к для резидентських або не резидентських користувач1в;

• мшмальний наб1р орендованих лшй, до 2 Мбгг/сек.;

Група II. 7 оптових фжсованих ринюв:

• 3 ринки для взаемоз'еднання фшсовано! телефонп: початок з'еднання, утри-мання дзв1нка та транзит сигналу;

• повний та роздшений доступ до мереж1 фшсованого доступу;

• ринок широкосмугового доступу, включаючи бггстр1м-доступ;

л * * ______* __• • U

• 2 ринки для орендованих лшш: доступ та сегменти транкшгу орендованих лшш; Група III. 3 оптовi мобЫъш ринки:

• доступ та оргатзащя дзвштв на мобшьних мережах;

• голосовиИ дзвшок та термшащя трафшу на щдивщуальних мобшьних мережах;

• нац1ональниИ ринок для м1жнародного роумшгу;

Група IV. Оптовий ринок мовлення: послуги передачi для мовлення. Першим кроком для визначення ринку е оцшка замшносп попиту. Методом анашзу замiнностi е метод тестування гшотетичного монополiста, мета якого полягае в тому, щоб знайти найвужчий ринок, на якому монопо-лют може скористатися сво!ми ринковими можливостями.1

Наступним кроком е визначення географiчного ринку. Зовнiшнi геог-рафiчнi межi вiдповiдного ринку будуть, зазвичай, визначатися покриттям мережi та правовим регулюванням ринку. ГеографiчниИ ринок - це терито-рiя, на якш вiдповiднi телекомунiкацiИнi послуги пропонуються на основi до-сить подiбних або однорщних умов конкуренци. В урахуванням зазначеного, ринки можуть визначатися на регюнальному рiвнi в межах нацюнальних кор-донiв, та на нацюнальному або транснацiональному рiвнях. Оцiнюючи наяв-нiсть монопольно (домiнуючого) оператора, необхщно враховувати всi вщпо-вiднi критери. Проте, неможливо сказати заздалегiдь яку вагу матимуть окре-мi критери у фактичнш оцiнцi, вага рiзних критерив також змiнюеться залеж-но вщ ринкiв. Ринкова частка, ринкова концентращя та iснування тривалих перешкод для входження (доступу до ринку) будуть ключовими критерiями у кожнш оцiнцi. Висновок щодо домiнування оператора (провайдера) може грунтуватися на комбшаци рiзних критерив.

Для аналiзу ринюв використовуються такi критери:

• ринкова частка оператора на вщповвдному ринку;

• змша ринково! частки за певний перюд часу;

• ринкова концентрация.

1 Метод також вщомий як метод "незначного але ввдчутного (тривалого) зростання цши".

Ринок телекомушкацшних послуг включае послуги, якi е достатньо взаемозамшними або замiнними, не тшьки стосовно ïxнix об'ективних характеристик, цш або призначення, але також стосовно умов конкуренцiï та/або структури пропозици та попиту на ринку, що розглядаеться.

1снують й iншi проблеми визначення ринку. З метою регулювання, у деяких виняткових випадках, ринок може визначатися на маршрутнш основь Вочевидь, пересилання дзвшка до однiеï краши не е замшою пересилання дзвшка до iншоï краïни. З iншого боку, питання чи маршрутизащя або транзит одного дзвшка через третю крашу е дшсною замiною, залежить вщ спе-цифiки ринку i мае виршуватися у кожному окремому випадку1.

Особливе значення мае застосування методики для визначення ринку. На практищ розрiзняють надання послуг та надання базово1' шфраструктури мережi. Наприклад, що стосуеться надання iнфраструктури, визначеш окремi ринки щодо надання локальних абонентських лiнiй, мiжмiськоï та мiжнарод-но1' iнфраструктури. Що стосуеться надання стацюнарних послуг, розрiзня-ють абонентський (роздрiбний продаж) доступ до послуг комутацшного голосового телефонного зв'язку (мюцевий, мiжмiський та мiжнародний зв'язок), операторський (оптова торпвля) доступ до мереж (мюцева, мiжмiська та мiж-народна мережа) та послуги передачi комерцiйниx даних. На ринку роздрiб-них послуг стацiонарного телефонного зв'язку, також розрiзняють стартове пiдключення та щомюячну абонентську плату.

Роздрiбнi послуги пропонуються двом рiзним категорiям споживачiв, а саме, споживачам у побутовому та корпоративному секторах, при цьому ос-таннiй сектор може розподiлятися на ринок професiоналiв, малих та середшх операторiв-споживачiв та ринок великих операторiв. Стосовно роздрiбниx послуг стацiонарного телефонного зв'язку для споживачiв у побутовому сек-торi, структура пропозици та попиту, вочевидь, вказуе на два основних види послуг, що пропонуються:

• послуги традищйного стацюнарного телефонного зв'язку (голосовий зв'язок

та вузько смугова передача даних);

• високошвидшст послуги зв'язку (у форм1 послуг xDSL).

Що стосуеться надання послуг мобшьного зв'язку з точки зору попиту, послуги мобшьного телефонного зв'язку та стацюнарного телефонного зв'язку утворюють окремi ринки. В рамках ринку мобшьного зв'язку, аналiз св^ить, що ринок послуг мобшьного зв'язку охоплюе стандарти GSM 900 та GSM 1800, i можливо аналоговi платформи.

Ринок доступу включае вс типи шфраструктури, яка може використо-вуватися для надання дано1' послуги. Чи варто роздшяти ринок мережевих ш-фраструктур на таку ж юльюсть окремих ринюв, що й юнуючих категорш ш-фраструктури мережi, залежить вiд ступеня замшнос^ цих (альтернативних)

1 Можливе посилання, наприклад, на ринок ретрансляцшно1 здатност1 мiжнародниx маршрут1в (тобто кабельна станщя, що з'еднуе кра1'ну А з крашою E), де потенщал для зам1ни м1ж кабельними станц1ями, що обслуговують р1зн1 кра1'ни (тобто, кабельш станц11, що з'еднують крашу А з крашою B, крашу А з крашою С, та крашу А з крашою D), може юнувати, якщо постачальник ретрансляцшних засоб1в, пов'язаних 1з маршрутом в1д кра1ни А до кра1'ни E, залежить чи залежав би в1д здатносп споживач1в перемикатися на будь-який 1нший "маршрут", що також забезпечуе двосторонн1й траф1к з кра1'ною E.

мереж. Подiбний пiдхiд мае застосовуватися щодо KaTeropiï користувачiв, яким надаеться доступ до мережь Проте, варто po3pi3^ra надання шфрас-труктури iншим операторам (оптовий рiвень) та наданням доступу юнцевим користувачам (роздрiбний рiвень). На роздрiбному рiвнi можлива подальша сегментащя мiж корпоративними та побутовими споживачами.

Доступ до мобшьних мереж також може визначатися у вщношенш двох потенцшно окремих ринюв - вихщних дзвшюв та дзвiнкiв у iншi мере-жi. У зв'язку з цим, питання, чи мае ринок доступу до мобiльноï шфраструк-тури вщношення до доступу до iндивiдуальноï мобiльноï мережi чи до вЫх мобiльних мереж, загалом, мае виршуватися на основi аналiзу структури та функщонування ринку.

Критерiï, що застосовуються для визначення ринковоï частки вщповщ-них операторiв будуть залежати вщ характеристик вiдповiдного ринку. Ос-юльки використання показника обсягiв доходiв, замють, наприклад, тривалостi дзвiнкiв, враховуе той факт, що тривалють дзвiнкiв може мати рiзну вартiсть (наприклад, мюцев^ мiжмiськi та мiжнароднi дзвiнки) i дае змогу визначити ринкову присутшсть, що вiдображае кiлькiсть споживачiв та покриття мережi. З цих же причин, використання доходiв вiд дзвшюв абоненпв мобiльних мереж у iншi мережi може бути найдоречшшим для визначення частки операто-рiв мобiльних мереж. Тому процес дослщження функцiонування ринку послуг Украши е важливим та актуальним. Як свщчать данi, наведенi в табл. 1, тшьки в 2005 р. доходи вщ надання послуг зв'язку становили 27,4 млрд. грн.

Табл. 1. Доходи eid надання послуг зв'язку в Укрш'ш за 2004-2005 рр., тис. грн.

Вид зв'язку 2004 р. 2005 р.

Послуги зв'язку, усього: 21 126 300 27 447 400

у тому числ1

Поштовий 948 500 1 340 300

Телеграфний 73 500 60 000

М1ський телефонний 2 604 300 2 583 300

Сшьський телефонний 175 600 195 000

М1жгороднш та м1жнародний 6 033 300 6 623 700

Проводове мовлення 49 700 47 900

Спещальний та фельдзв'язок 151 700 193 500

Передача та приймання телепрограм 531 200 673 100

Супутниковий 35 100 50 600

Комп'ютерний 934 500 1 009 500

Мобшьний: 9 485 400 14 512 200

Основш фiнансовi показники домшуючих операторiв на ринку телекомушкацш щодо надання послуг фжсованого телефонного зв'язку наведено в табл. 2.

Осюльки в Укра1'ш зроблеш тiльки першi кроки щодо визначення ринюв телекомунiкацiйних послуг для вiдстеження тенденцш розвитку вщповщ-них ринкiв, нижче наведет статистичш та графiчнi матерiали, якi фрагментарно вiдображають розвиток сфери телекомушкацш на прикладi Львiвщини. Наприклад, окрiм компанiï ВАТ "Укртелеком, послуги телефонiï у Львовi на-дають оператори - "Фарлеп", "Аркада-Х" та 12 операторiв з незначною част-

кою домшування, абонентськi бази яких не перевищують 1 000 абонентiв ("Магма-Телеком", представництво "Голден Телекому" та iншi).

Табл. 2. Основш фiнансовi показники домтуючих операторiв ринку

телекомушкацшних послуг в У Гкра'Ш за 2005 р., тис. грн.

Оператор Чистий виторг ввд реатзаци Операцшний прибуток до оподаткування ББИБА

ВАТ "Укртелеком" 11 6 606 286,5 818 317,3 2 312 193,10

Голден Телеком 381 419,7 57 011,7 154 129,50

Фарлеп 13 193,6 1 383,1 12 336,40

Велтон.Телеком 218 193,4 28 381,3 86 167,00

Опима - Телеком 542 102,4 43 893,3 136 669,90

За оперативними даними на початок 2004 р. у Львовi було тдключено близько 340 тис. телефонних номерiв, з них: ВАТ "Укртелеком" обслуговував близько 300 тис. абоненлв, Фарлеп - 14 тис. абоненлв, Аркада-Х - 10 тис. абоненлв (табл. 3).

Табл. 3. Ктьшсть номерiв, що обслуговуються, операторами фшсованого

зв'язку у м. Львовi (2004р.)

Компатя В абоненив, тис. Чш Частка ринку, %

Укртелеком 300,0 88,2

Фарлеп 14,0 4,1

Аркада-Х 10,0 2,9

1нш1 16,0 4,7

Усього 340,0

Джерело: Даш компанш

Темпи зростання доходiв вщ комп'ютерного зв'язку (1нтернет та пере-дачi даних) також iстотнi. У Львовi провайдерами мiсцевого ринку е компанн "1нфоком", "Фарлеп", "Укрнет", "Глобал Юкрейн" та iншi. Сдиною мюцевою компанiею, що конкуруе з великими всеукра!нськими компанiями, е компанiя иАКЫе1;, що побудувала свою мережу та надае послуги доступу в 1нтернет у Львовi i бiльшостi районних цен^в областi. Усього на львiвському ринку наданням послуг доступу в 1нтернет займаються 20 компанiй.

Критерй, що застосовуються для визначення ринково! частки вщпо-вiдних операторiв будуть залежати вiд характеристик вiдповiдного ринку. Власне, необхщно вирiшити, якi критерп е найбiльш вiдповiдними для визначення ринково! присутностi. Якщо визначений ринок е ринком з'еднання мiж мережами, то бшьш реалiстичним параметром вимiрювання були б доходи. Оскшьки використання показника обсягiв доходiв, замють, наприклад, трива-лостi дзвiнкiв, враховуе той факт, що тривалють дзвшюв може мати рiзну вартiсть (наприклад, мюцев^ мiжмiськi та мiжнароднi дзвшки) i дае змогу визначити ринкову присутшсть, що вiдображае кiлькiсть споживачiв та пок-риття мережi. З цих же причин, використання доходiв вщ дзвiнкiв абонентiв мобiльних мереж у iншi мережi може бути найдоречшшим для визначення частки операторiв мобiльних мереж.

Як свiдчить досвщ розвинених кра!н, перехiд до европейсько! системи регулювання в галузi телекомушкацш Укра!ни можливий на умовах поетап-

ностi, що обумовлено складнiстю поставленого завдання. На першому етапi мае бути проведена значна попередня робота щодо оргашзацшного, програм-ного, нормативного забезпеченню запровадження европейсько1' системи регулювання та звгтност й на цш основi - класифiкацiя та анашз ринку телекому -нiкацiйних послуг ïï нормативне закрiплення, а також законодавче визначення мехашзму забезпечення загальнодоступних (ушверсальних) телекомушка-цiйних послуг. I в цьому важлива роль вiдводиться органам державно1' вико-навчо1' влади i, зокрема, регiональним та мiсцевим органам влади, як мають забезпечити мониторинг розвитку мереж зв'язку для повнощнного забезпечення надання загальнодоступних (ушверсальних) послуг з метою запобшання iзоляцiï та сприяння збалансованому розвитку економiчноï дiяльностi в краïнi.

Лiтература

1. Балюк В.В. Украинский сегмент сети Интернет сегодня// Сети и телекоммуникации. -1999, № 2. - С. 10-20.

2. Гальперин В.М., Тироль Жам. Рынки и рыночная власть: теория организации промышленности: в 2 т.// Ю.М. Донец, М.Ф. Факирова (пер. с англ.). - СПб.: Экономическая школа, 2000. - 450 с.

3. Мардер Н.С. Принципи розвитку та удосконалення телекомушкацшно-шформа-цщно'1 структури// Вюник зв'язку. - 1997, № 11. - С. 3-6.

4. Петров П.В., Соломатим А.Н. Прогнозирование емкости рынка: Лекции. - СПб.: ТЭИ, 1997. - С. 12-19.

5. Петухова И.В. Прогнозирование емкости рынка отдельных групп операторов и услуг// Маркетинг в России и за рубежом. - 2001, № 5. - С. 7-12.

6. Чапчаев А.А., Качалин Ю.Ф. Предпроектное исследование рынка телефонных услуг// Вестник связи. - 1997, № 1. - С. 58-59.

7. Рекомендацн СС// Практика Норвезького органу з питань конкуренции

8. Звгг щодо д1яльнос11 Нацюнально!' ком1си з питань регулювання зв'язку Украни за 2006 р.

УДК336.761:004.942 Acnip. Н.А. Купрй1 - Львiвський НУiM. 1вана Франка

МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ВИЗНАЧЕННЯ 1НТЕРВАЛ1В ДОХ1ДНОСТ1 НАЙПОШИРЕН1ШИХ ОПЦ1ОННИХ СТРАТЕГ1Й

Проаналiзовано дохщшсть найпоширешших опщонних стратегий. Запропоно-вано метод визначення iнтервалiв дохщносп цих стратегий з використанням створено! моделi оцiнювання ринково! цiни акцп в момент виконання опщону.

Ключов1 слова: опщон, call- та put-опцiони, момент виконання опщону, ринкова щна, дохщшсть, опцiоннi стратеги.

Post-graduate N.A. Kupriy - L'viv NU named after Ivan Franko

Mathematical model calculating intervals of profitability of the most widespread option strategies

An analysis was performed on the profitability of the most widespread option strategies. A method is proposed to calculate intervals of profitability of these strategies using the formulated model evaluating the market price of stock at the date of expiration of the option.

Keywords: option, call- and put-options, expiration date, market price, profit, option strategies.

1 Наук. кер1вник: проф. В.I. Приймак, д-р екон. наук - ЛНУ 1м. 1вана Франка