CC BY
36
УДК 654.02:338.47
РИНКОВ1 МЕХАН1ЗМИ I СТРУКТУРИ ЕКОНОМ1КИ 1НФОКОМУН1КАЦ1ЙНИХ ПОСЛУГ
Л.О. Стрш, д.е.н., професор Л.А. Захарченко, к.е.н., доцент А.К. Голубев, к.т.н., професор
Одеська нацгональна академ1я зв 'язку iM. О. С. Попова
Стрш И.О., Захарченко Л.А., Голубев А.К. Ринковi мехашзми i структуры гкономгки тфокомуткацшних послуг.
Розглянуто деяю аспекта становления ринкових ме-хашзм1в i структур в економщ шфокомушкацш, яка розви-ваеться в умовах конвергенци шформацшних i телекому-шкацшних технологш, зокрема, виконано: уточнения основних внхщних понять, вивчення структур ринюв сучасно!' економжи (за Ф. Котлером), анал1з формування структур ринюв еконо-mîkh шфокомушкацшних послуг.
Ключовг слова шформацшш технологи, ринки економжи шфокомушкацшних послуг, ринков1 мехашзми, структура ринюв, телекомушкацшш технолог!!'
Стрий Л.А.. Захарченко Л. А.. Голубев А.К.. Рыночные механизмы и структуры экономики инфокоммуникационных услуг.
Рассмотрены некоторые аспекты становления рыночных механизмов и структур в экономике инфокоммуникаций, которая развивается в условиях конвергенции информационных и телекоммуникационных технологий, в частности, выполнено: уточнение основных исходных понятий, изучение структур рынков современной экономики (по Ф. Котлеру), анализ формирования структур рынков экономики инфокоммуникационных услуг.
Ключевые слова: информационные технологии, рынки экономики инфокоммуникационных услуг, рыночные механизмы, структура рынков, телекоммуникационные технологии.
StriyL.A.. Zaharchenko LA.. GolubevA.K. Market mechanisms and structures of the economics of infocommunication services.
Certain aspects of the formation of market mechanisms and structures in the economy of infocommunications, which develops in the conditions of convergence of information and telecommunication technologies, in particular, performed: clarification of basic concepts, the study of the structure of markets of the modem economy (F. Kotler), the analysis of formation of the structure of markets economics of infocommunication services.
Keywords: information technology, markets of economy infocommunication services, market mechanisms, the structure of markets, telecommunication technologies
Усфер1 зв'язку, шформатизаци i шфокомушкацш швидко розвиваеться сегмент e^^Mi^ шфокомушкацшних послуг i, вщповщно, ринки шфокомушкацшних послуг. Практично усе ХХ столггтя шформацшш i телекомушкацшш технологи роз-вивалися окремо. Шдприемства зв'язки, що во-лодшть телекомушкацшними мережами, надавали сво1м споживачам комушкацшш канали, яш використовувалися, в основному, для пeрeдачi голосового трафшу (телефонних розмов). Шформацшш технологи також розвивалися самостшно i призначалися, в основному, для розробки про-грамного забезпечення використання комп'ютeрiв при ршенш рiзних практичних завдань. 1нфоко-мушкацшна послуга е новою реальшстю, що юто-тно вiдрiзняеться як ввд шформацшних послуг, так i ввд колишшх послуг зв'язку(комушкацшних послуг). У шфокомушкацшних послугах в едине щ-ле сполучеш шформашя i комушкаци. При цьому комушкацшш технологи використовуються для пeрeдачi шформаци(шформацшних товарiв) на будь-яш вщсташ безпосередньо на термшал спо-живача. Попит на сучасш iнфокомунiкацiйнi по-слуги, шльшсть i як1сть яких безперервно росте, i яш затрeбуванi багатьма споживачами, останнiми роками пiдтримуеться на дуже високому рiвнi. Проте eкономiчнi аспекти розвитку цих риншв, зокрема питания формування ринкових мeханiзмiв i структур, ще мало дослiджeнi eкономiчною наукою. Це обумовлюе актуальнiсть ще1 теми i нeобхiднiсть ïï детального вивчення.
Анaлiз останшх дослiджень i публжацш
Дослiджeнням проблем формування ринкових мeханiзмiв i структур присвячeнi роботи багатьох як вичизняних, так i зарубiжних учених : Ф. Котлера, Т. Левгга, М. Портера, К. Ховарда, В. Хруцкого, Р. Фатхутдинова, Б. Буркинского, В. Гранатурова, М. Котлубая, А. Котлубая та ш. Проте, як показують результати вивчення ринку iнфокомунiкацiйних послуг, опублiкованi, зокрема в [1-3], умови становлення eкономiки шфокомушкацш i, вщповщно, ринк1в шфокомушкацшних послуг ютотно вiдрiзняються ввд умов формування
традицшних ринков. Проте детальних дослщжень ще1 проблеми, зокрема, формування механiзмiв i структур риншв економiки iнфокомунiкацiйних послуг, поки виконуеться мало.
Метою цiеi статтi е виклад деяких результа-тiв дослiджень авторiв проблеми розвитку ринко-вих механiзмiв i структур в економщ шфокому-нiкацiйних послуг, зокрема:
— уточнения початкових понять;
— вивчення структур риншв традицшно! еконо-
мiки i 1х взаемоди;
— дослщження становлення ринк1в i ринкових
механiзмiв в економiцi iнфокомунiкацiйних по-
слуг.
Виклад основного матерiалу
Нинi внаслiдок шформацшно-технолопчно1 революци, яка викликала до життя завдання по-будови iнформацiйного суспшьства i розвиток шформацшно1 економiки, вщбуваеться переосми-слення первинного тлумачення основних понять, пов'язаних з ринками шфокомушкацшних послуг, таких як: iнформацiя i економiчна iнформацiя, iнформацiйнi технологи, а також виникли новi поняття, так1 як шфокомушкаци, шфокомуш-кацiйнi послуги. Тому виникла необхiднiсть уто-чнення початкових понять, використовуваних в цш статтi.
Iнформацiя i економiчна iнформацiя. Най-суттевiше вiдбуваеться переосмислення тлу-мачення поняття «шформащя». Цей факт видно з аналiзу визначень цього поняття, як приведенi в рiзних роботах по цiй проблематицi, що рiзняться часом публшаци. У другш половинi ХХ столiття пiд шформащею розумiли вiдомостi, данi, по-вщомлення, знання. У словнику по шбернетищ [4] iнформацiя визначаеться як «сукупшсть яких-небудь вiдомостей, даних та ш..». (1979 р.). У фшософському словнику [5] iнформацiя визначаеться як «деяк вiдомостi, сукупнiсть яких-небудь даних, знань)» (1987 р.).
У шнщ ХХ столiття фахiвцi з кибернетики роз-ширили i уточнили змiст поняття «iнформацiя». Автори навчального поабника по економiчнiй ш-бернетицi(виданого кафедрою економiчноl кибернетики Донецького державного ушверситету в результата узагальнення 30-рiчного досвiду роботи провщних вiтчизняних i зарубiжних учених ще! сфери знань : професорiв Лисенка Ю.Г., Петренко В.Л., Бира Ст., Москардини А. та ш.) вщмь чають, що поява шформаци дозволяе управляти к1бернетичними системами, поведiнка систем стае бiльше передбачуваною; наводиться наступне тлумачення цього поняття. «1нформащя - (лат. Informatio - роз'яснення, виклад, обiзнанiсть) не-вiд'емний елемент будь-якого процесу управлiння в економiчних, технiчних системах, суспiльствi, живому оргашзмЬ>. Автори вiдмiчають, що шформащя - така ж невiд'емна властивють матери, як маса i енерпя. 1нформащя - одно з найбшьш за-гальних понять науки, узагальнююче деяк1 ввдо-мостi, сукупнiсть яких-небудь даних, повiдомлень
i тому подiбне. 1накше, пiд iнформацiею розу-мiеться повiдомлення, що усувае невизначенiсть в тш областi, до яко! воно вщноситься. Академiк В.М. Глушков дав наступне визначення «шфор-мацiя - це мiра неоднорiдностi розподiлу матери i енерги в просторi i в часi, показник змiн, якими супроводжуються усi процеси», що протшають у свiтi. Н. Вiнер писав, що в шбернетищ шформащя розушетъся не лише як обмiн мiж людиною i машиною, але i як позначення змiсту, отриманого iз зовнiшнього свiту в процесi нашого присто-сування до нього i пристосування до нього наших почутпв. Оск1льки об'ектом дослiдження в шбернетищ е системи, що конструюються для вирь шення певних завдань, то шформащю визначають як ввдомосп, кориснi для вирiшення завдання. Якщо вiдомостi не мають н1яко1 корисп, то вони е не шформащею, а «шумом». Якщо вони ввд-хиляють вiд правильного рiшення, то е дезь нформацiею [6].
Надалi змiстовний пiдхiд до тлумачення поняття «шформащя» (коли шформащя розглядаеться не лише як процес шформування, але, в основному, як змгсг якого-небудь повiдомлення, факту, сигналу) отримав подальший розвиток. П. Друкер у свош киизi «Завдання менеджменту в XXI столтт» вказуе, що шформацшна революцiя обумовлюе змiни в концепщях управлiния. Якщо упродовж останнiх 50 рошв в центрi уваги зна-ходилися данi (збiр, зберiгания, обробка, передача), то зараз центр тяжшня змiщуеться на до-слщження призначення i змiсту шформаци. Це веде до кардинального переосмислення завдань, по-кладених на iнформацiю, а також до реоргашзаци структур, що виконують цi завдання [7].
У шнщ ХХ-го - початку ХХ1-го столггтя шви-дко стала розвиватися теорiя шформацшно1 еконо-мiки, побудови шформацшного суспiльства. Було сформульовано нове тлумачення поняття «шформащя». У шформацшнш економщ, на думку М. Кастельса [8], «шформащя е и сировиною: перед нами технологи для ди на iнформацiю, а не просто iнформацiя для ди на технологiю як було ранiше».
Нинi пiд iнформацiею бiльшiсть дослщнишв розумiють все, що мае значення i цiннiсть для лю-дини i потрiбне йому для ефективного виршення виникаючих завдань.
Слiд зазначити, що единого повного визна-чення цього поняття доки не сформульовано.
Економiчнiй оргашзаци iнформацiя потрiбна, щоб забезпечити И здатнiсть ефективно взаемо-дiяти з довк1ллям для досягнення сво1х цiлей. Морган Витцель i Ганна Дженкинс, аналiзуючи бiз-нес-шформацш, вiдмiчають «Усi бiзнес-процеси певною мiрою залежать вiд шформаци, яка пот-рiбна для зниження ризику при ухваленш рiшень i розробцi стратеги. Управлшня iнформацiею е основною функщею фiрм, що управляють у бшьшосп, особливо у великих компанiях i тран-снацiональних корпорацiях. Управлiння шфор-
мащею визначають як отримания своечасно1, точно! i необхщно! шформацп i передача И пращв-никам уах рiвнiв. Управлiния, таким чином, включае збiр, iнтерпретацiю i зберiгания шформацп в логiчнiй системi. Системи управлшия iнформацiею, побудованi, як правило, на базi яко!-небудь комп'ютерно! програми, допомагають привести шформацш в струнк1шу систему, приско-рити процес доступу до не! i збiльшити швидк1сть передачi даних [9].
Автори [6] вiдмiчають: «Так само як i шфор-мацiя взагал^ економiчна iнформацiя може бути зрозумша, проаналiзована i рацiонально скон-струйована тiльки при вивченнi економiчних систем, процеав управлiния в них i конкретних зав-дань, що вирiшуються в системах управлiния. З ще! точки зору пiд економiчною iнформацiею слiд розумiти:
— ввдомосп, знания спостерiгача про економiч-ний об'ект; наявшсть зв'язку мiж елементами економiчноl системи, тобто саме те, що виз-начае И цшсшсть як системи(внутрiшия шфо-рмацiя системи);
— нематерiальнi складовi частини системи - знания, навички, методи, тобто шформацшш тд-системи економiчноl системи;
— повiдомления, як1 циркулюють в економiчнiй системi, i якими вона обмiнюеться iз зовнiшнiм середовищем або шшими економiчними системами. Вони вщбивають тi реальнi зв'язки, як1 iснують мiж рiзними економiчними об'ектами, що вiдображаються у виглядi систем;
— деяк1 загальновизнанi знания, ввдомосп, правила i звича!, якими керуються люди i колек-тиви у сво1й виробничо-економiчнiй дiяльно-стi. Вони iснують у виглядi нормативних, пра-вових актiв, показнишв планувания i е формами прояву т1е1, що регулюе цшеспрямовашсть шформацп в економiчних системах. Економiчна iнформацiя сьогоднi виступае
своерiдним ресурсом розвитку економiки, ефекти-вне використання якого мае велике значения [6].
Сучасш iнформацiйнi системи можуть забез-печити бiзнес величезною к1льк1стю достовiрноl i яшсно! шформацп. Проте достовiрна, але непот-рiбна в даний момент шформащя е перешкодою, «шумом», викликаючи iнформацiйне перева-нтажения. 1нформацшне перевантаження iстотно знижуе вiрогiднiсть ухвалення правильного рь шения i тдвищуе невизначенiсть отримания по-трiбного результату, аналопчно недостатнiй ш-лькостi шформацп. Пiдвищения ефективностi еко-номiчноl дiяльностi пiдприемства можливо при строгому вiдборi шформацп, яка потрiбна для до-сягнения ринкових цiлей. Iнформацiя мае бути ко-рисна, достовiрна i достатия. Використания до-стовiрноl, але непотрiбноl в даний момент шфор-мацп(шформацп, що заважае, шумовiй) знижуе ефектившсть дiяльностi пiдприемства на ринку [6].
Авторами пропонуеться наступне визначення поняття «Економiчна шформащя».
1нформащя в економiцi - це сукупшсть рiзно-манiтних вiдомостей, даних, повщомлень, фактiв, знань, необхiдних пiдприемству для оргашзаци ефективно! взаемодil з довшллям. У iнформа-цiйнiй економiцi шформащя е основним шстру-ментом взаеморозумшня i спiвпрацi суб'ектiв ринку. Ефективне досягнення ринкових цшей тд-приемства можливе при строгому вiдборi iнфор-мацil для попередження шформацшного перевантаження. Iнформацiя мае бути корисна, достовiрна i достатия.
Таким чином, в сучасних умовах особливу ува-гу слщ придiляти не лише вдосконаленню засобiв i способiв отримания шформацп, але i розробцi методiв коректного вщбору достовiрноl iнфор-мацц', необхщно! в даний момент часу.
Примггка. Вiдомостi, данi, факти стають шфор-мацiею тодi, коли вони потрiбнi i вiдiбранi для вирiшения конкретного економiчного завдания.
Iнформацiйнi технологи. 1снуе досить багато визначень цього терм^.
Iнформацiйнi технологil охоплюють усi види технологiй, тобто будь-яке устаткування або те-хнiку, використовувану компанiею, шститутом або iншою органiзацiею, яка обробляе шформацш [9].
1нформацшш технологil включають комп'ю-тернi i телекомунiкацiйнi технологи, а також по-в'язане з ними програмне забезпечения [9].
Професор В. Дергачов в монографп «1нформа-цiйно-комунiкацiйнi технологil в економiцi» де-талiзуе це поияття таким чином.
«1нформацшш технологil (1Т) включають уа види технологiй, використовуваних для обробки iнформацil. З к1нця 70-х рошв стали ототожиюва-тися, передусiм, з комп'ютерною технолопею обробки шформацп. 1нформацшш технологil дають можливiсть представляти будь-який вид iнфор-мацil - чисел, текспв, звуку, зображения - в цифровому формат^ придатному для зберiгания i обробки на комп'ютерг Можливiсть передачi шформацп з комп'ютера на комп'ютер за допомогою штернет-технологш забезпечуе доступ будь-якого користувача до свишого шформацшного простору. 1нформацшш технологil забезпечили ство-рения Всесвiтньоl iнформацiйноl мапстралЬ» [10].
Таким чином, можиа вважати, що шформацшш технологи включають уа види технологш, використовуваних для обробки шформацп, а також використания комп'ютерiв для виршення яких або наукових i прикладних завдань.
1нфокомункацИ Слiд зазначити, що тлума-чения поияття «iнфокомунiкацil» також еволю-цiонувало одночасно з розвитком самих шфоко-мунiкацiй. В енциклопедil «1нформацшш техно-логil у бiзнесi», виданою в 2000 роцi, приведено наступне визначення цього поняття «1нфоко-мушкацп - це сучасна iнформацiйно-телекомунi-кацшна iнфраструктура суспiльства, що роз-
вивaeтьcя вiдпoвiднo дo тexнiкo-eкoнoмiчниx зa-тошв poзвиткy caмoгo cy^^orea». Вщзга-чaeтьcя, щo iнфoкoмyнiкaцiйнa iнфpacтpyктypa cклaдaeтьcя з тpьox ocнoвниx eлeмeнтiв: iнфop-мaцiйний тepмiнaл aбoнeнтa, мepeжa дocтy-пy(мicцeвa мepeжa aбoнeнтcькoгo дocтyпy), тpaн-CTopraa мepeжa зв'ЯЗКУ. Iнфopмaцiйний тepмiнaл aбoнeнтa визнaчae iнфopмaцiйнy cклaдoвy, a мe-peжi дocтyпy i тpaнcпopтнi мepeжi - тeлeкoмy-нiкaцiйнy cклaдoвy ще1" iнфpacтpyктypи. Оcнoвнi cфepи poзвиткy iнфoкoмyнiкaцiй XXI cтoлiття - цe eкoнoмiкa, тexнoлoгiï i rocera. Рiвeнь poзвиткy тexнoлoгiй i roc^r зaлeжить вщ piвня нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy, a ïx впpoвaджeння -вiд piвня poзвиткy eкoнoмiки (в пepшy чepгy вщ raaroc^o-мoжнoгo пoпитy нaceлeння ra iнфoкoмyнiкaцiйнi rocera) [9].
Сyчacнi iнфoкoмyнiкaцiï - цe мepeжeвa iнфpa-cтpyктypa дepжaви, щo oб'eднye yвecь вигляд ю> мyнiкaцiй, щo мaeтьcя: iнтepнeт-кoмyнiкaцiï, тeлe-кoмyнiкaцiйнi, мoбiльнi, кoмп'ютepнi i iншi то-мyнiкaцiйнi мepeжi, яш мoжyть викopиcтoвyвa-тиcя для дocтaвки cпoживaчaм нeoбxiдниx iнфop-мaцiйниx пpoдyктiв y 6удь-яку тoчкy Плaнeти. Сyчacнi iнфoкoмyнiкaцiï пpaцюють в peжимi peaльнoгo чacy. Рiвeнь poзвиткy iнфoкoмyнiкaцiй в дepжaвi xapaктepизye мipy мepeжeвoï гoтoвнocтi кpaïни дo вxoджeння в ri, щo фopмyютьcя в rao-бaльнe iнфopмaцiйнe cycпiльcтвo.
1нфокомуткацшна послуга. Iнфoкoмyнiкaцiйнi rocera виникли внacлiдoк швидкoгo poзвиткy i кoнвepгeнцiï iнфopмaцiйниx i кoмyнiкaцiйниx тe-xнoлoгiй. Цeй пpoцec пpиcкopивcя i cтaв бeзпo-вopoтним пicля cтвopeння i глoбaльнoгo poз-шиpeння вcecвiтньoï мepeжi Iнтepнeт. У Imepreri iнфopмaцiйнi i кoмyнiкaцiйнi тexнoлoгiï висту-гають як eдинe цiлe, щo дoзвoляe cпoживaчeвi oтpимyвaти гoтoвий iнфopмaцiйний пpoдyкт, в якoмy cпoлyчeнi i дaнi, i ayдio, i будь-xTO в му-льтимeдia. Глoбaльнi cepвicи iнтepнeт-кoмпaнiй, пpaцюючиx в Mepeжi (Google, Apple, Skype, Яндeкc, Mail.ru Group i 6araTO iншиx), нядяють гoлocoвий i вiдeo зв'язки, мyльтимeдia, oбмiн дaними i iншi iнфopмaцiйнi ^o^rarc в peжимi peaльнoгo чacy бeз oбмeжeнь пo пpocтopy i чacy пpи пopiвнянo низьк1й вapтocтi. Нoвi iнфoкoмy-нiкaцiйнi rocera зpoбили мoжливим eфeктивнe зaдoвoлeння бeзпepepвнo зpocтaючиx пoтpeб лю-дeй в piзнoмaнiтнiй iнфopмaцiï i cyчacниx iнфop-мaцiйниx ^o^rarax, як1 виникяють у ниx в ^o-цeci eкoнoмiчнoï i шшш дiяльнocтi. Пpи цьoмy то-мyнiкaцiйнa cклaдoвa rocera cтae пpиxoвaнoю i (для cпoживaчa) нe ocнoвнoю [11, 12].
К.А. Зaбpoдcькa вiдмiчae, щo icнyють дeякi ocoбливocтi, як1 вiдpiзняють cyчacнi iнфoкoмyнi-кaцiйнi rocera ввд кoлишнix тeлeкoмyнiкaцiйниx i iнфopмaцiйниx roc^r [13]: — змiнa бiзнec-мoдeлi нaдaння rocera: 6araTO-oпepaтивнicть, нeoбxiднicть взaeмoдiï oœpa-тopiв piзниx видiв зв'язку i iнфopмaцiйнoгo o6-
cлyroвyвaння в ^o^ci нaдaння rocera oднo-му клieнтoвi;
— змiнa бiзнec-мoдeлi нaдaння rocera: 6araTO-oпepaтивнicть, нeoбxiднicть взaeмoдiï oœpaTO-piв piзниx видiв зв'язку i iнфopмaцiйнoгo o6-cлyroвyвaння в ^o^ci нaдaння rocera oднo-му клieнтoвi;
— бaгaтoнoмeнклaтypнicть, мaкpoгeнepaцiя (зэм-нювaнicть) i кoнвepгeнцiя roc^r piзниx cerao piв eкoнoмiки нa ocнoвi cyчacниx iнфoкoмyнi-кaцiйниx тexнoлoгiй;
— мepeжний пpинцип пoбyдoви пpoцecy виpoб-ництвa i peaлiзaцiï rocera, видения opгaнiзa-цiйнo-тexнiчнoï i cepвicнoï cфepи iнфoкoмyнi-кaцiй, oтpимaння мepeжeвoгo eфeктy yciмa yчacникaми пpoцecy
— глoбaлiзaцiя i пepcoнaлiзaцiя нaдaння rocera, нeoбмeжeнicть зa чacoм, тepитopiï, кiлькocтi oднoчacнoгo викopиcтaння;
— пoтpeбa в шиpoкocмyгoвoмy дocтyпi дo iнфop-мaцiйниx pecypciв i зpocтaння впливу мepeжi iнтepнeт нa cпocoби кoмyнiкaцiï cпoживaчiв i poзвитoк iннoвaцiйниx roc^r;
— ararara yчacть cпoживaчa в пpoцeci виpoбни-цтвa i peaлiзaцiï rocera ra ocнoвi звopoтнoгo iнтepaктивнoгo зв'язку зa дoпoмoгoю ктент-cepвepнoгo зacтocyвaння;
— пoявa нoвoï iнфopмaцiйнoï кyльтypи, щo шля-rae в цiлecпpямoвaнiй po6ori з iнфopмaцieю i пiдвищeннi piвня знaнь œpcora^.
Taким чинoм, iнфoкoмyнiкaцiйнa rocera - цe peзyльтaт eкoнoмiчнo кopиcнoï тpyдoвoï дiяльнo-cтi, щo мae cпoживчy цiннicть, мoжe бути пpeд-мeтoм oбмiнy, в ятому opгaнiчнo cпoлyчeнi i (мя-тepiaльний) тoвap, i iнфopмaцiя, i noc^ra. Iнфoкo-мyнiкaцiйнi rocera мяють гнучкють, мoбiльнicть, гapaнтoвaнy якicть i швидге oнoвлeння змicтy i тexнoлoгiй виpoбництвa i poзпoдiлy.
Структура ринюв сучасно'1' економти i ïx взаeмодiя(по Ф. Котлеру)
Ф. Koraep - oдин з пpoвiдниx фaxiвцiв cвiтy у cфepi мapкeтингy, пoчecний пpoфecop мiж нapoд-нoгo мapкeтингy Keллoзcькoï вищoï шкoли мe-нeджмeнтy [14] у фyндaмeнтaльнiй книзi "Marketing management, 12th edition", пepeклaдeнiй yкpaïнcькoю мoвoю i видaнiй як пepшe yкpaïнcькe aдaптoвaнe видaння cпiльнe з yкpaïнcьким кoлe-ктивoм cпiвaвтopiв [14], poзглядae cyчacнy e^TO-мiкy як cyкyпнicть бeзлiчi pинкiв, як1 взaeмoдiють мiж coбoю i пoв'язaнi пpoцecaми oбмiнy. Суку-пнicть пiдпpиeмcтв виpoбникiв oднoтипниx то-вapiв(пocлyг) нaзивaють гaлyззю, cyкyпнicть cro-живaчiв, як1 пpидбaвaють тoвapи i rocera циx ви-poбникiв, газивяють pинкoм [14].
П'ять ocнoвниx титв pинкiв i зв'язку мiж ними вкaзaнi нa pиc. 1:
— pинки виpoбникiв - 1-й тип pинкiв;
— pинки pecypciв - 2-й тип pинкiв;
— pинки пocepeдникiв -3-й тип pинкiв;
— pинки cпoживaчiв - 4-й тип pинкiв;
— дepжaвa - 5-й тип pинкiв
Ресурси Ресурси
Рис. 1. П'ять основних риншв сучасно! економ1ки i зв'язки мгж ними
За Ф. Котлером традицшно ринком називали мiсце, наприклад сiльську площу, де збиралися покупщ й продавцi для того, щоб обм^тися товарами. Економiсти використовують цей термш стосовно групи покупщв i продавцiв, як1 здш-снюють транзакцп з окремими товарами або типами (групами) товарiв; звщси назви - ринок жи-тла, ринок зерна тощо. Виробники користуються ринками ресурав (сировини, працi, грошей тощо) для подальшого створення товарiв i послуг, а по-пм поставляють вироблену продукцiю посе-редникам, як реалiзують И споживачам. Спо-живачi пропонують свою роботу за грош^ якими вони розраховуються за товари й послуги. Держава використовуе кошти, отримаш у виглядi по-датшв, для закупiвлi товарiв на ринках ресурав, виробнишв i посередник1в та спрямовуе !х на задоволення суспшьних потреб. Будь-яка еконо-мiка - нацюнальна або свiтова - це комплекс риншв, що взаемодшть мiж собою та пов'язанi про-цесами обмiну. Водночас у маркетингу термш «ринок» часто використовують для описания рiз-них груп покупщв. Маркетологи говорять про ринки потреб (наприклад, ринок споживачiв дiети-чних продукпв), ринки товарiв (ринок взуття), де-мографiчнi ринки (молодiжний ринок), геогра-фiчнi ринки (французький ринок), а також використовують цю концепцiю в бiльш широкому зна-ченнi, маючи на увазi «ринки виборцiв», ринки працi, «ринки фшантрошв» [14].
Структура риншв i ринковi мехашзми еконо-мiки iнформацiйних послуг. В процеа дослiдження ще! проблеми авторами розроблена i обгрунтована структура ринк1в економiки iнформацiйних по-слуг, яка представлена на рис. 2.
На рисунку видшено:
— ринки споживачiв;
— мережа ринк1в операторiв зв'язку;
— iнтернет-провайдерiв;
— глобальний вiртуальний кiберпростiр;
— мережа риншв виробнишв, посереднишв, ре-сурсiв;
— держава;
— шститути.
Порiвняння структури традицiйних ринков (рис. 1) i цiеl структури (рис. 2) показуе ясно ви-димi вiдмiнностi мiж цими системами ринк1в, як1, в основному, полягають в мережевому характерi взаемодil усiх типiв ринк1в економiки iнфокому-нiкацiйних послуг.
Ринки споживачiв. На ринках споживачiв iнфокомунiкацiйних послуг дшть: iндивiдуальнi споживачi, як1 придбавають товари для власних потреб(програми для свого комп'ютера, планшета, смартфона; мультимедiа, вiдеофiльми i iнше); кор-поративш споживачi, як1 використовують товари для виробництва iншоl продукцЦ, пiдприемства, оргашзаци.
Цi ринки мають дек1лька ютотних особливо-стей в порiвняннi з бшьшютю традицiйних ринк1в:
— поживачами iнфокомунiкацiйних послуг е усi вiдвiдувачi 1нтернету, усi органiзацil, держава, культура, освиа, армiя, усе населения, що за-безпечуе масовий характер потреб в шфоко-мунiкацiйних послугах, стшко зростаючий ри-нковий попит на 1КП, пiдвищенi вимоги до якосп i форм надання цих послуг;
— орiентацiя пiдприемства, що персоналiзуеться, на споживача, залучення споживача до фор-мування послуги на усiх етапах И виробництва, розпод^ i споживання;
— 3a6e3neneHHa piBHonpaBHoro gocTyny go nocnyr — BigcyraicTb o6Me®eHb gna cno®HBana 3a nacoM i
gna 6ygb-aKoro KopucryBaHa, anbrepHaTHBHicrb BHpo6HHKa (Mo®nuBicTb Bu6opy nocrananbHHKa nocnyr);
npocTopoM, no ^opMynMBaHHM BHMor go nocnyr i $opM ix HagaHHa.
Mepe®a phhkIb bhpo6hhk1b, nocepegHHKiB, pecypciB ____________________________________________________________________________l
Phc. 2. CrpyKTypa phhkIb eKoHoMiKH rn^opMa^HHux nocnyr i 3b'h3kh Mi® hhmh
Hum phhkh cno®uBaniB He MaroTb Mepe®eBoi CTpyKTypn, xona Ko®eH i3 cno®HBaniB nepe3 irnep-HeT-Mepe®y Mo®e 3B'a3aTuca 3 6ygb-aKHM iHmHM cno®HBaneM. Mo®Ha TaKo® o3HanoMHTHca 3 Bigry-KaMH Ha npogyKTH Ha caHTax bhpo6hhk1b, npoTe npaKTHHHo yci bhpo6hhkh MogepyroTb BigryKH npo cbom npogy^iro i cepBic.
Puhku onepamopie кoмунiкaцiu. y Mepe®i pu-HKiB onepaTopiB KoMyrnKa^n npauMMTb npaKTHHHo yci nignpneMcTBa(onepaTopn) TeneKoMyrnKa^n, ^o
^yH^ioHyroTb 3apa3. Ha cxeMi puc. 2 noKa3aHi oc-HoBHi i3 hhx:
— iHTepHeT-npoBangepn (in), ochobhhm 3aBgaHHaM aKHx e 3a6e3neneHHa cno®HBaniB mBugKicHUM gocTynoM go Mepe®i iHrepHer, aBHo Bupa®eHoro TeHgeH^ero po3BHTKy цнx mgnpueMCTB e 6e3-nepepBHe po3mupeHHa cneKTpy nocnyr, aKi bohh HagaroTb cboim KniemaM^o go3Bonae i'm 3HanHo 36inbmyBaTH npu6yTOK i 3anynara hobhx KnieH-TiB), B®e HHHi bohh Mo®yTb nponoHyBaTu: no-
слуги надання телевiзiйних каналiв з техно-логiй IPТV, медiа послуги, послуг телефонно! i вiдео зв'язку за допомогою штернет-прото-колiв, каналiв штернет-телебачення i багатьох iнших послуг;
— традицшш оператори телекомунiкацiй : фшсо-ваному зв'язку (ОФЗ), мобiльному зв'язку (ОМЗ), супутниковому i iнших видiв зв'язку, основне завдания телекомунiкацiйних опе-раторiв залишаеться колишньою (надания по-слуг телефонному зв'язку), явно вираженою тенденщею розвитку цих пiдприемств також являеться безперервне розширения спектру послуг, практично уа оператори надають ктентам послуги доступу до мереж1 1нтернет, послуги надания телевiзiйних каналiв, медiа послуги, послуги iнтернет-телебачения i ба-гато iнших;
— оператори кабельного телебачення (ОКТБ) окрiм основних послуг з трансляцп телевь зiйних каналiв також надають спектр шфокомушкацшних послуг (аналогiчно послугам, що надаються операторами телекомунiкацiй), що безперервно розширюеться;
— оператори контенту (ОК) виконують послуги iз складания, переробки, агрегацп i надания шфо-рмацiйного i програмного контенту;
— оператори послуг (ОП) надають послуги обслуговування i експлуатацп шфокомушка-цiйних систем, вони також можуть надавати рiзнi iнфокомунiкацiйнi послуги. Глобальний вiртуальний кiберпростiр, утво-
рений уйма суб'ектами i комунiкацiями мереж1 1нтернет (сотнi тисяч комп'ютерiв, серверiв, мар-шрутизаторiв, комутаторiв i волоконнооптичних кабелiв) i iншими комп'ютерними i комушка-цiйними системами. Цей кiберпростiр не мае на-цiональних меж.
Ринки виробниюв, посередниюв, ресурав. Мережа цих риншв включае безлiч рiзних тд-приемств, що безперервно розширюеться : штер-нет-компанп (1К), штернет-провайдери (1П), тд-приемства виробники шформацшних продуктiв (В1П), пiдприемства, що тиражують iнформацiйнi продукти (ПТ1П), пiдприемства посередники (ПП), пiдприемства засобiв масово! шформацп (ПЗМ1) i iншi.
Функцiонувания ще! мереж1 i процеси надания iнфокомунiкацiйних послуг описанi в роботi авто-^в [11].
Держава. Нинi завдания державних оргашв в економiцi шфокомушкацшних послуг чiтко не визначенi. Ц ринки е глобальними, нацiональних меж цих риншв не юнуе. Чинний в Укра1т Закон «Про телекомушкацп» 2003 року визначае пра-
вила функцюнування операторiв i провайдерiв ть льки на ринку телекомунiкацiйних послуг Ук-раши. Ця проблема потребуе дослiджения i правового забезпечення.
1нститути. На ринках шфокомушкацшних послуг перспективне впровадження шститут-цiональних норм i правил, розширения впливу як державних, так i громадських iнститутiв. Ця проблема також потребуе дослщження i правового за-безпечення.
Основним ринковим шструментом регулюван-ия в цiй системi е мехашзм взаемодП попиту i пропозицп. Цей механiзм дозволяе встановити на шформацшш продукти i послуги рiвноважну цiну, при як1й вимоги i можливостi виробник1в ств-падають з аналогiчними вимогами i можливо-стями споживачiв. Взаемодiя попиту i пропозицп на ринках 1КП динамiчнiше, нiж на традицiйних ринках. Особливо це вщноситься до цi-ноутворення на ринках 1КП. Як правило, досвь дчений менеджер iнтернет-компанil спочатку встановлюе цiну на пропонованi ринку товари дещо нижче цiн конкуреипв. Потiм, вiдповiдно до реального попиту, цша може знижуватися або тд-вищуватися. Ця операцiя може робитися юлька ра-зiв в день. На цих ринках ефективний маркетинг нових щей i його шструменти впливу на спожи-вачiв.
Висновки
1) Одшею з економiчних тенденцiй сучас-ностi е становления ринк1в шфокомушкацшних послуг. Щ ринки е ринками, що швидко розви-ваються, внаслщок розширения можливостей еко-номiчного використання мереж1 1нтернет, iнтен-сивного вдосконалення iнформацiйних, комунiка-цiйних технологiй i !х конвергенцil.
2) Ринки шфокомушкацшних послуг мають мережеву структуру, яка найбшьш адаптивна для взаемодil виробнишв, посередник1в i споживачiв. Мережева структура риншв безперервно удоско-налюеться.
3) Ринки характеризуються стшко зро-стаючим попитом на шфокомушкацшш послуги. Основним шструментом регулювання ринк1в iнфокомунiкацiйних послуг е мехашзм попиту i пропозицil. Цшоутворення на товари цих ринк1в здшснюеться досить гнучко i динамiчно. Цши можуть змiнюватися калька разiв впродовж дия
Основними напрямами подальших дослщжень цiеl проблеми можуть бути: вивчення аспектiв ре-гулювания ринк1в економiки iнфокомунiкацiйних послуг i функцiй держави в цш економiцi.
Список литературы:
1. Рынок информационных услуг [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.infeconomy.ru/home
2. Сергеев Р. Инфокоммуникации = информационные технологии + телекоммуникации [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.bytemag.ru/articles.
3. Туре Х. Инфокоммуникационные технологии: отвечая на глобальные вызовы [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.elsv.ru/files/actual/115.pdf.
4. Словарь по кибернетике // Под редакцией академика В.М. Глушкова. - Киев: Главная редакция УСЭ, 1971. - 624 с.
5. Философский словарь // Под редакцией И.Т. Флорова. -М.: Политиздат, 1987. - 590 с.
6. Экономическая кибернетика: учебное пособие. - Донецк: ДонГУ, 1999. - 397 с.
7. Друкер П. Задачи менеджмента в XXI веке / П. Друкер; пер. с англ. - М.: Вильямс, 2001. -272 с.
8. Кастельс М. Информационная эпоха: Экономика, общество и культура / М. Кастельс; пер. с англ. - М.: ГУ ВШЭ, 2000. - 608 с.
9. Информационные технологии в бизнесе / Под ред. М. Желены. - СПб.: Питер, 2002. -1120 с.
10. Дергачев В. Информационно-коммуникационные технологии в экономике / В. Дергачев, В. Чихрай. - Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 2005. - 165 с.
11. Стрий Л.А. Модель взаимодействия рынков экономики инфокоммуникационных услуг / Л.А. Стрий, А.К. Голубев, О.М. Рустамов // Современный научный вестник: научно-теоретический и практический журнал. - Белгород: «Руснаучкнига», 2012. - №21(133) 2012. - Серия: экономические науки. - С. 85-91.
12. Резникова Н.П. Маркетинг в отрасли инфокоммуникаций: учебное пособие для вузов / Н.П. Резникова, Е.Г. Кухаренко // Под редакцией Н.П. Резниковой. - М.: Горячая линия-Телеком, 2013. - 152 с.
13. Забродская К.А. Инфокоммуникационные услуги: сущность, особенности, классификация / К.А. Забродская // Минск: Весшк сувязг - №5 (121) 2013. - С. 27-31.
14. Маркетинговий менеджмент: тдручник / Ф. Котлер, К.Л. Келлер, А.Ф. Павленко та in - К.: Видавництво <^мджест», 2008. - 720 с.
Надано до редакцп 09.01.2014
Стрш Любов Олекспвна / Lyubov A. Striy lyubov. striy@mail. ru Захарченко Лолгга Анатолпвна / Lolita A. Zaharchenko
iem_onaz@mail. ru Голубев Альберт Костянтинович / Albert K. Golubev
albert.golubev@ mail.ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
PuHKOBi мехатзми i структури економжи iнфокомунiкацiйних послуг [Електронний ресурс] /Л.О. Стрш,
Л.А. Захарченко, А.К. Голубев //EKOHOMiKa: реалп часу. Науковий журнал. — 2014. — № 1 (11). — С. 134-141. — Режим
доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n1.html
