CC BY
11
гаДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТ!
_евроштЕГРАЩйних процЕав_
частка самостшноГ та ¡ндивщуально1 робота. Кафедра i викладач можуть приевоювати додатков1 кредита за публжацн, участь у конференщях, «круглих столах», конкурсах наукових i творчих po6ÍT, виставках тощо.
ЛИТЕРАТУРА
1. Забезпечеиня якосп ирофеийно-иедагопчио! ocbíiii в умовах запроваджеиня кредита о-модульно'1
(траисферно!) системы у вищу ocBiiy Украши: Заключний 3BÍT про наукоЕО-дос.тидну роботу /
Наук. кер. В. В. Грубшко. Терногаль, 2007. - 123 с.
2. Ochobhí засади розвитку вшцо! ocbíth Украши в контекст i Болонського процесу. Ч. 3 / За заг. ред.
В. В. Груб1нка. - Терногаль, 2005. - 271 с.
Алла КОАОМШЦЬ, Тарас КОАОМ1£ЦЬ
РОЗВИТОК 1НФ0РМАЦ1ЙН01 КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГА В ПРОЦЕС1 ПРО Ф ЕС1ЙНО Í 1НН0ВАЦ1ЙН01 Д1ЯАЬНОСТ1
У cmammi показано зе'язок шформацшноI та шноващйно! культури педагога i можпшостг розвитку шформащйноI культури е процеа iнноеацшноÍ д1яяьносггп вчителя загальнооевтньоI шкот. Вказано на умови формування тако1 дгяльностг штаьнш педагогов.
У сучасних умовах трансформацн сусшльства, з огляду на змну культурних цшностей, норм i вщносин, виникае необхщшеть внбору адекватно! сощокультурно! модел1 ocbíth. Вщбулася девальвация щнностей класично! ocbíth, що базувалася на трнедносп знань, умшь i навнчок. Виникла суперечшсть mí ж цшсшстю культури i технолопею ÍI фрагментарного вщтворення через знанневий тип навчання. У цш ситуаци загострюютъся суперечносп мж безперервно зростаючим обсягом знань, необхщних людиш, та обмеженими (в рамках традицшних ocbíthíx систем) умовами для оволодшня ними. Науковщ (О. М. Коберник, С. М. Мамрич, В. I. Носков та ¡н.) констатукггь той факт, що традицшна система ocbíth hhhí не справляеться повною мрою ¡з завданням пщготовки oco6hctoctí до того, щоб бута актавним i мобшьним суб'ектом на ринку npaui. Biipinieinra цих суперечностей можливе лише на шляху переходу до неперервжи ocbíth, що забезпечуе цшеие вщтворення суб'екта культури. Метою неперервно1 ocbíth е постшне творче оновлення, розвиток i вдосконалення кожно! особистосп впродовж усього 11 життя.
Тнтенснфжащя соцшкультурннх 3míh в cbítí на початку XXI ст. прияв ела до невщповщносп mí ж розвитком ocbíth i загальним píbhem социального, культурного простору життедаяльносп особистосп. У нишшнш ситуаци функщонування системи неперервно! ocbíth можливе за умови розвитку в шй ¡нновацшних ироцеав. 1нноващя не зводиться лише до оновлення, вона е перетворенням нових знань на технологи, методологи оевггнього процесу, що адекватш культурно-суспшьним вимогам.
Реал1защя ще1 неиерервжн ocbíth, вщповщно, немислима без 3míhh íí змкту, тому в розвиток системи оргашчно «вплетений» ¡нноващйний момент. Важливу направляючу роль в ¡нновацшному npoueci вщ1грають шформацшш технологи навчання, яи можна вважата MexaHÍ3MOMрозвитку шформащйно! культури сучасного суспшьства.
У педагопчнш ,ттсратур1 ¡снукггь pÍ3H¡ пщходи до визначення поняття «¡нноващя». Науковщ звфтають увагу на розходження mí ж нововведениям i змшою: ям1 на повинна mícthth в co6i полттпеиия вщповщно до заздалепдь поставленнх цшей. «У педагопчних ¡нноващях завжди ¡снуе вщкрита самим учителем або запозичена нова щея, тому новаторський доевщ повинен бути осмислений у вигляд1 щеГ або концепцн. У цьому зв'язку вчителев1 необхщно опанувати науковою рефлетею, що дозволяе сшввщносити ту або ¡ншу ¡нновацшну систему з безл1ччю завдань конкретного дослщження», - зазначае В. А. Сластьошн [9].
В умовах становления oco6hctícho ор1ентовано1 парадигми в галуз1 ocbíth, на думку О. М. Коберника, якраз створюються можливосп для реал1заци' активносп вчителя та його шноващйно! д1яльносп [3, 104]. 1нноващйна д1яльшсть е предметом дослщження багатьох украшсысих науковщв, але проблема теоретико-методолопчного обГрунтування шноващйно! д1яльносп вчителя ще не знайшла повного виршення в педагопчнш наущ.
га ДГОТОВК А ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕР А-ПЕДАГОГА У KOHTEKCTI
_евроштЕГРАЩйних процЕав_
Незважаючи на наявшсть значно! юлькосп дослщжень з проблем шновацшно! д1яльносп, в них доа не проанал1зований належно культуролопчний аспект ироцейв ¡нновацш в сучаснш впчизняшй ocbítí; вимагае подапьшо! розробки проблема соцюкультурного анашзу ¡нновацшних процеав у непфервшй ocbítí; не вивчеш повною Mipoio роль i mojiuihbíctl шформащйпих технолопй у практичнш реалгзацн концеицн неперервжн ocbíth та ¡нновацшно! д1яльност1 педагога; не розкрип зв'язки ¡нновацшно! та ¡нформащйно! культури вчптеля.
Мета CTani - обгрунтувати зв'язок ¡нформацшно! та ¡нновацшно! культури педагога i можливосп розвитку ¡нформацшно! культури в npou,eci i н нор, ащ й но i' д i ял ь но cri вчителя.
3 поняттям ¡нформацшно! культури та неперервно! ocbíth пов'язуемо поняття шновацшно! д1яльносп. Пояснюемо це тим, що неперфвна ocBÍTa не е самоцшлю. Основна ÍI мета - забезпечити ¡ндивщу комфортне життя i д1яльшсть у м1нливих умовах ¡нформацшного сустльова, що розвиваеться шаленими темпами. Це означае, що фах1вець будь-яко! галуз1 мае володгги високим р1внем ¡нформацшно! культури та бути готовим до ¡нновацшно! д¡яльноctí. Значною mí рою це стосуеться професп вчителя.
Лише педагог, який володк арсеналом пшоващйних метод i в i технолопй навчання, може вважатись професюналом. Тому, як справедливо зазначають науковщ [3; 5], важливим завданням педагопчних ВНЗ е пщготовка студент до впровадження нових технолопй навчання та виховання. На думку О. М. Коберника, «формування в студент готовносп до шновацшно! д1яльносп пфедбачае, пфш за все, глибоке вивчення теоретичних питань удосконалення навчально-внховного процесу, позитивных сторш педагопчних теорш, щей i технолопй, яы вже дослщжувались i впроваджувались в педагопчну практику» [3,105].
3 багатьох внзначень ¡нновацшно! д1яльносп педагога найбшьш повним вважаемо визначення, дане В. I. Саф1улшим: це «д1яльшсть, яка виявляеться у внесенш в ocbíthio практику нових щей, методик, технолопй, вщмов1 вщ навчальних штамшв, служить оновленню зм1сту сучасно! ocbíth, створюе hobí педагопчш технологи', пропонуе hobí можливосп для творчосп вчителя» [8, 55].
Ми дотримуемося положения про те, що нововведения й ¡нноващя вщображають 3míct i оргашзащю нового, що ¡нновацшннй ироцес - це формування й розвиток змшту й оргашзацп нового. 1нновацшш процеси необхщно св1домо проектувати, a noiiM упроваджувати íx в ¡снукга структури flocbifly, здшснюючи тим самим крок розвитку.
Проблема модфшзацн ocbíth, як i будь-яка масштабна социальна проблема, не може бути BupimeHa, якщо робити ставку на окремих творчих, ¡нновацшно налаштованих людей. Необхщно налагодити процес управлшня формуванням i розвитком шновацшно! культури педагопв, оворити вщповщний соuiально-профе ci йний i психолопчний мехашзм.
1нновацшна культура - це система щнностей, що вщповщають шновацшному розвитку сустльова, держави, репошв, галузей економш!, пщприемств, установ, оргашзацш i вщображають ¡ндивщуальио-психолопчш якосп, iumi найважлив™ сощальш цнпюсп людини, яю сприяють формуванню та розвитку ¡нноЕащйно активно! особистосп [7].
На важлнвклъ розвитку ¡нновацшно! культури студента i викладача звфтае увагу А. В. В1рковський [1, 50], який вважае ¡нновацн не лише нововведениями, а суттевою конкурентною пфевагою i закликае для оргашзацн ¡нновацшно! д1яльносп педагопв i студент сгворити культурне ¡нновацшне сфедовище. Особлива роль у цьому процес i вщводиться педагопчним ВНЗ, оскшьки «стушнь ¡нновацшно! культури, досягнуто! в сучасно му вуз1, значно впливае на ефектившсть пщготовки майбутшх фатщв, фор ми та засоби навчально-методичного забезпечення окремо! спещальност1 i напрямку пщготовки за певним о ев ¡тньо - квал i ф1 ка щ йннм р1внем, визначае Mipy визнання загальнолюдських щнностей i npiopHTeriB стосовно i нн ов ащ йно Í д ¡я л ьно cri» [7].
У наши! практищ гад час викладання математики широко впроваджуеться метод проект як одна з найпоширешших ¡нновацшних педагопчних технолопй. Практика показала, що його доцшьно застосовувати для виршення деяко! проблеми i це вимагае ¡нтефування р1зноман1тних методíb, 3aco6ÍB навчання та поеднання знань i вмшь ¡з ргзннх галузей науки. Треба, щоб результата вирштення кожно! проблеми були матер1альними, тобто, якщо це теоретична задача, то потрк1не íí конкретне розв'язання, якщо ж практична, то необхщний конкретний результат, готовий до впровадження. Одним ¡з завдань методу проект е
гаДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТ!
_евроштЕГРАЩйних процЕав_
формування та розвиток шзнавально! актив hoctí студент; розвиток в них умшь самостшно набувати hobí знания та поеднувата !х у едину систему, розвитокшзнавальних процеав.
У педагогщ шд проектом розум1ють деякий конкретний напрям роботи студенев для створення реального як практичного так i теоретичного об'екта. Розглядаючи особливосп роботи за методом проект у сучасному ¡нформацшному cycnúibcmi, можна вщзначити, що ниш це здебшыпого робота з використанням шформацшних техиологш.
1нформацшш технологи дають змогу оргашзувати науково-дослщницьку д1яльшсть учасниыв (студент, учшв, спухач1в), використовуючи при цьому розмаптя засоб1в i форм самостшно!, шзнавально!, практично! i творчо! роботи; оргашзувати оперативну консультацшну допомогу. Телекомушкацшш проекта надають змогу формувата в студент комушкацшш навички, культуру спшкування, що передбачае з боку партнерш ушння стисло й 4Ítko формулювати власш думки, умшня вести дискуйю, аргументовано доводити свою точку зору i bmíth слухати та поважати думку партафа; формувати навички доондницько! д¡яльhoctí. вмшня моделювати роботу науково! лабораторп, творчо! майстерш.
Пщхщ до навчання i виховання через телекомушкацшш проекта базуеться на широкому взаемному сшлкуванш та навчашн; вшьному o6míhí думками, ¡деями, ¡нформащею учасниыв аильного проекту, природному бажанш шзнати нове, поширити свп! свгеогляд; мае в своШ ochobí реальш дооидницьм методи (наукова або творча лаборатор1я), що дозволяють шзнавати закоии природи, основи науки, техшки, технолопй, особливосп рпномаштних в ид i в творчосп в процес1 сшльно! д1яльносп фупи учасниюв; сприяе набуттю як учнями, так i вчителями р!зноман1тних cynymix навичок, що можуть стати корисними в житп, передуетм навичок користування комп'ютерною техшкою.
3 метою формування в майбутшх учител1в здатносп до ¡нновацшно! д1яльносп необхщною е оргашзащя тако! д1яльносп ще в перюд професшно! пщготовки. Особливий методичний ефект, як показали Haini спостфеження, дало виконання студентами творчих завдань з виготовлення комп'ютерних презентант навчального матер1алу з математики. Студенти V курсу шд час вивчення дисциплши «Методика застосування комп'ютфних технолопй у викладанш математики» отримують завдания виготовити комп'ютерне забезпечення до наступиих тем: «Границ! функцш», «Побудова перерЫв многограннiikíb методом сл1д1Е». «Тригонометрична функщя котангенс», «Тригонометрична фунющ у = sin х, !! властивосп та фаф1к», «Об'ем шрамщи», «Об'ем цилшдра», «Принцип КавальерЬ), «Мехашчний 3míct похщно!», «Комплексы! числа», «Означения уявно! одинищ», «Розширення множини дшсних чисел», «Понятгя про комплексне число», «Поняття вектора на площиш».
Яюсть виготовлення таких матф!аив була р1зною, але в процеа i'x презентащ! Mafl6yrai вчител1 мали можливкть оцшити пфеваги та иедолжи р1зних комп'ютфних презентацш, обговорити obpeMi нюанси, зробити певш висновки. Колективне обговорення виконаних завдань дало змогу переконатась кожному в необхщносп постшиого вдоскоиалення методики викладання математики. У и алий практищ пщтвфдилось, що «ефективне використаиня нових педагопчних технолопй у поедиани! з шформацшиими техиолопями призводить до змш у 3MÍCTÍ, оргашзацшиих формах i методах роботи» [6, 20].
Ще одшею складшстю викладання математики е потреба роб ига!! щкавою для учшв, що tícho пов'язано з гуман!защею та гуманпаризащею штематично! ocbíth. Для цього вчитель мае поспйно працювата з психолопчною, ¡сторичною, художньою, мистецтвознавчою лпфатурою.
У професшнш гадготовщ вчителя, на жаль, замало меця выводиться ¡сторичним аспектам розвитку математики як науки, мжпредметннм зв 'язкам, штеграцп знань. 1нтефащя знань е для вчителя математики та основ шформатики вкрай необхщною, осильки це один ¡з найпотужшших cnoco6¡B защкавити учшв. Тому до тако! д1яльносп май бута i й учитель мае готуватась ще у BH3.
Прикладом штефованого телекомушкацшного проекту е створена сшльно 3Í студентами комп'ютерна презентащя навчального матер!алу з математики на тему «Розширення поняття про число». Для його виконання студентам довелось опрацювати значну юльисть л1тфатурних джфел та матер! алÍB з Гнтфнету, знайти вщповщш малюнки для епайд1в, опрацювати необхадш роздши з icTopií математики, ознайомитись ¡з пор1вняно новим напрямом у математиц! -
га ДГОТОВК А ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕР А-ПЕДАГОГА У KOHTEKCTI
_евроштЕГРАЩйних процЕав_
reo метр i ею фрактшпв, якавивчае функцн комплексно! змшно! та можливосп !х застосування в досшдженш реальних процеав.
Постшне залучення майбутшх учител1в до ¡нновацшно! педагопчно! д1яльносп з використанням компютерних технологш, як показали Hauii дослвдження, сприяе розвитку в педагопв не лише ¡нновацшно!, а й шформацшно! культури [4]. Здшспенпя тако! Д1ялыюсп в умовах шформацшно го сусшлылва вимагае вщ учителя постшного оновлення знань з галуз1 шформацшних технолопй (використання матер1ал1в з 1нтфнету, иринципи мультимедшно! дидактики, основи програмування, створення власних сайт тощо).
Швидке впровадження 1нтфнет-технологш створило всесвтло комушкацшну платформу, що вщкрила шляхи для пфегляду традицшних засоб1в здшснення ocbíth. Сучасний учитель мае розумгш це i намагатися сшв!снувати з цими формами, а не конкурувати, виключаючи таю сиособи набування знань. Bíh також мае bmíth використовувати щ hobí форми роботи, щоб виконати надану йому суспшьством роль провщника, який зможе виорядкувати i структурувати в 4Ítkv систему знания, що надходять до учшв з р1зних джерел. Така позищя вчителя математики та основ ¡нформатики, безсумшвно, збшьшить його авторитет у шильному середовищ i дасть йому можлишсть безупинно професшно зростати.
Можливосп мультимедшних навчальних ирофам з кожним роком розширюютъся, збагачуючи навчальне середовшцеяскравою i динамичною наочн1стю. В 1нтернет1 вщбуваються педагопчш форуми, конференцн, «Kpymi стали», дистанщйш дискусн, здшснюеться дистанщйне навчання. Кожен вчитель сьогодш може створити власний сайт, скориставшись готовими шаблонами i д иста нцшн ими консультащямн, що представлен! у всесв1тнш мереж1. Bíh мае змогу розм!стити на цьому сай'п сво! напрадювання: розробки нетрадицшних уроыв i виховних заход!в, дидактичш матф!али та íh. 06míh м!ж учителями такими методичними розробками збагатить кожного, хто ниш прагне до вдосконалення навчально-виховного процесу.
Вчитель у процей шновацшно! д!яльност! штефуе hobíthí педагопчш та шформацшш технологи', активно використовуе в навчально-виховному процеа засоби мультимед1а, набувае навичок профамування, створення комп'ютерних презентацш та íhiiiiix нових шформацшних продукт. Отож, можназробити висновок, що шноващйна та ¡нформацшна культура вчителя в умовах сучасного шформацшно го суспшьства tícho пов'язаш, взаемно зумовлюють розвиток одна одно!.
Л1ТЕРАТУРА
3. BipKcecbKHñ А. П. Ьшсвацшна даяпьксть педагога i студента якумова формування ¡нноващйно! культуры // Bíchhk Житомирського державногоунверситету iмет 1вана Франка. -2005. -Вип. 24. - С. 49-52.
4. Дз1говськии С. М. Через актнвш формн до ¡нновацшно! д1япьносп вчителя // Нива знань. - 2001. -№ 4. - С. 8-12.
5. Коберник О. М. Формування у студеннв готовност1 до впровадження ¡нноващйних педагопчних техншшгш // Педагопка i психолопя професшно! ocbíth : Науково-методичний журнал. - 2002. -№4.-С. 104-110.
6. Колошець А. М. Зв'язок шноващйно! та шформацшно! культури майбутнього вчителя И Сучасш шформацшш технологи та ¡нновагцйш методики навчання в шдготовщ фах1вщв: методолопя, Teopin, досе1д, проблеми: Зб1рник наукових ираць. - Киш-Вшниця: ДОВ «Вшниця», 2007. - С. 305-309.
7. Мамрич С. М. Формування 3MÍcry поняття «шноващя» в педагопщ // Педагопка i пенхояопя професшно1 ocbíth : Науково-методичний журнал. -2005. -№ 3. - С. 104-110.
8. Мелехнна Е. А. Роль непрерывного образования в профессиональном развитии педагога // Педагогическое образование н наука : Научно-методический журнал. -2008. - № 12. - С. 20-25.
9. Носков В. П., Кальянов А. В., Мирошниченко О. В. и др. Инновационные технологии в гуманитарном вузе / Под ред. проф. В. И. Носкова. - Донецк: Лебедь, 2002. - 288 с.
10. Саф1у.щн В. I. 1нновацшний пошук нових технолопй навчання И 1нноващйш пошуки в сучаснш ocbítí /За ред. JI. I. Даниленко, В. Ф. Паламарчук.-К: Логос, 2004. - С. 53-64.
11. Сластеннн В. А., Подымова Л. С. Педагогика: инновационная деятельность. -М.: Магистр, 1997. -224 с.
