CC BY
3438 РШАШШ&Ак ЮЖМОШ® / «Ш11ШетУМ-ШУГМа[1>>#3(Ш7)),2©1]9
4.Осадчук О.Л., Артюхина щего педагога // Международный журнал приклад-
А.И.Проектирование регуляторного опыта буду- ных и фундаментальных исследований. 2016. № 76. С. 1083-1086.
УДК 378. 016: 53 (043. 3)
Atamanchuk P.S.,
doctor of pedagogical sciences, professor;
Bilyk R.N.,
candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor;
Menderetsky V.V., doctor of pedagogical sciences, professor;
Panchuk O.P,
candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor; Kamyanets-Podilsky National University named after. Ivan Ogienko, Ukraine
Nedilskaya U.I.,
candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor; Podilsky Agrarian University of Technology, Ukraine
DEVELOPMENT OF EXPERIMENTAL COMPETENCE STUDENTS IN HIGHER EDUCATION
STAFF
Атаманчук П. С.,
доктор педагоггчних наук, професор;
БЫик Р. Н.,
кандидат педагоггчних наук, доцент;
Мендерецький В. В., доктор педагоггчних наук, професор;
Панчук О. П.,
кандидат педагоггчних наук, доцент; Кам'янець-Под1льський нацюнальний унгверситет ¡м. 1вана Оггенко, Украша
Недтьська У.1., кандидат альськогосподарських наук доцент; Подшьський аграрно-технгчний унгверситет, Украша
РОЗВИТОК ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СТУДЕНТ1В У ЗАКЛАДАХ ВИЩО1
ОСВ1ТИ
Abstract:
The article reveals the features of the organization of experimental training of future specialists in terms of the competence-based approach to training. The research material is aimed at solving the problem of managing the processes offormation of the competence and ideological qualities of the individual. Presents elements of the management of educational and cognitive activity.
Аннотация
У cmammi posKpumi особливостi оргатзщи експериментальног тдготовки майбуттх фствщв в умовах компетенттсного тдходу до нсвчсння. Матера до^дження спрямовсний на виршення проблемиуправлтня процессми формувсння компетентнсних i свтоглядних якостей iндuвiда Окреслено елементну базу упрсвлтня нсвчально-тзнсвальною дiяльнicmю.
Key words: education, experimental competence, model of methodical system, generalized methods of activity, European educational standards, educational and cognitive activity, competence, educational environment, management training, target programs, experimental training.
Ключовi слова: oceima, експериментальна компетенттсть, модель методично'1 системи, узагаль-HeHi способи дiяльнocmi, европейсьт oceimHi стандарти, нaвчaльнo-пiзнaвaльнa дiяльнicmь, компетенттсть, освтне середовище, упрaвлiння навчанням, цiльoвi програми, експериментальна тдготовка.
Досвщ реформування освгти розвинутих краш £вропи та niBHÍ4HOi' Америки переконуе, що ефектив-ним шляхом оновлення змсту освгги i технологи нав-чання, узгодження ïx Í3 сучасними потребами, штеграцц до свгтового оситнього простору е ор1ентацш нав-чально-тзнавально1' дшльносп на компетентшсний пщхвд до оргашзаци навчального процесу в ЗВО.
Традицшне ж спрямування освгти на прюритети за-своення лише системи знань, яке було виправданим ще клька десятилпъ тому, вже не ввдповщае сус-пшьному замовленню.
Сучасш дослщження переконують [1; 4; 7], що опанування знаннями на рвних р1внях (в тому числ1 на р1вш вмшь i навичок), яке трансформуеться в ком-
петентностт, сприяе культурному та штелектуаль-ному розвитку особистосп, формуванню в не! зд1бно-стей швидко реагувати на запити часу. Нараз1 сус-пшьне життя вимагае виховання самостшних, 1н1ц1а-тивних 1 вщповщальних громадян, як1 здатш ефективно взаемодяти у розв'язанн1 виробничих та економ1чних завдань. Знання не е закостенелою структурою, яку можна певним чином «спожити» 1 таким чином, збагатити свою свщомють. Знання - це ди-намчна структура, яка породжуеться взаемодiею м1ж студентом та об'ектом шзнання [3, с. 53].
У зв'язку з ор1ентащею Укра!ни на европейськ1 освгтш стандарти актуальною стала проблема переходу на шш1 показники якосп подготовки випуск-ниюв освпшх установ, серед яких провщне мюце посвдае компетентн^ть [2]. Серед освггянсько! гро-мадськосп, на сторшках педагопчно! преси, у норма-тивних документах, що регламентують розвиток освiтнiх процес1в, ставиться питання про необх1дн1сть запровадження компетентнюного пiдходу до нав-чально-шзнавально! дiяльностi [4; 5; 6]. Це стосу-ються й створення нових освгтнк стандартiв, онов-лення та перегляду навчальних програм, змiсту нав-чально-дидактичних матерiалiв, форм i методв навчання. Виршення цих проблем потребуе ктотного посилення самостшно! та продуктивно! дiяльностi студентiв, розвитку ких творчих здiбностей, умшь самостшно здобувати новi знання i розв'язувати про-блеми, яш постають в тепершньому життi.
Компетентшсть поеднуе в собi мотивацшно-цшшсний, когнiтивний i дiяльнiсний компоненти. До И складу можна вщнести штелектуально i осо-бистiсно обумовлений життевий досвщ людини, який грунтуеться на рiзних рiвнях знань, цшностях i нахилах, що набутi в процеа навчання [8]. Компе-тентнiсний пщхвд в освiтi пов'язаний з особиспсно орiентованим i дiяльнiсним подходами до навчання, оскшьки стосуеться особистостi i може бути ре-алiзований та перевiрений тiльки в процесi вико-нання конкретним студентом певного комплексу дш. Тому основним завданням закладiв вищо! освiти е формування i збагачення практичного до-свщу випускника.
У дослщженнях В. В. Краевського, О. В. Овчарук та А. В. Хуторського знаходимо означення освгтшх компетенцш через узагальненi способи дiяльностi, якими опановують студенти у процеа навчання. Вони вважають, що компетенттсть передбачае накопичення досввду самостшно! дiяльностi на ос-новi унiверсальних знань i вона е штегративним по-няттям [6]. Вводячи поняття узагальнених способ1в д!яльносп, академш О. I. Ляшенко трактував 1х як ка-тегорто умшь, як1 гнучш за сво!ми властивостями, легко переносяться у новi обставини i нацшеш на розвиток штелектуальних здiбностей студентiв [7]. Так1 умшня, перш за все, е складними i утворюються на ос-новi ранше одержаних знань (в тому числ! на рiвнях умшь та навичок).
Бiльшiсть науковщв до складу узагальненого умшня вщносить певнi умшня практичного характеру, а також групу штелектуальних умшь, як1 визначають просування студента у розумовому розвитку та здат-нiсть 1х до самостшного здобуття знань. До них в!д-носять так1 умшня: формування цiлей та завдань до-слщу, планування дослщницько! дiяльностi, вiдбiр та шдготовка обладнання до роботи, аналв проведених
39
спостережень та дослщжень, iнтерпретацiя результат експерименту, формулювання висновкiв у кшщ роботи [8, с. 30]. Узагальнеш умшня дозволяють розв'-язувати широке коло завдань не лише в рамках одного предмету, але й у циклах навчальних дисциплш, а також у практичнш дiяльностi.
Узагальненi експериментальнi вмшня мiстять такi складовi [7; 8]:
1. Умшня планувати експеримент, що передбачае: обрання методу експерименту; визначення експериментального способу вимiрювання величин чи дослвдження явищ; теоретичне обгрунтування його; складання плану вщповвдно до вибраного методу дослвду; визначення найкращих умов протшання дослвду; вибiр оптимальних значень вимiряних величин, враховуючи дiапазон вимiрювання та точтсть приладiв.
2. Умшня готувати експеримент, що мктить: вибiр необхвдного обладнання та приладiв, подготовку !х до правильно! експлуатацi!; збирання експериментальних установок; складання елек-тричних кш, дослвдних моделей, виготовлення препарат; рацiональне розмiщення приладiв та обладнання, оргатзацш економiчного та безпеч-ного проведення дослiдiв.
3. Умшня спостериати явища та процеси, що передбачае: визначення об'екта та мети спостереження; встановлення характерних рис перебиу явищ чи про-цеав.
4. Умшня вимфювати величини, яке передбачае: знаходження цши под)лки, нижньо! та верхньо! меж вимфювання шкал приладв; зЩмання показв приладв.
5. Умшня опрацьовувати результати експерименту, що передбачае: складання таблиць значень вимiряних величин; визначення систематичних та випадкових похибок вим1рювань; запис значень величин у стандартнш формi.
6. Умшня штерпретувати результати експерименту: опис спостережуваних явищ чи процеав у словеснш формi, використовуючи фiзико-матема-тичну термшологш; подання результатiв аналгтично у виглядi формул та рiвнянь, функцю-нальних залежностей; побудову графшв.
7. Умшня складати звiт про виконану роботу, що передбачае: креслення пояснювальних рисункiв та схем, здшснення необхщних пояснень до них; формулювання висновюв вщповвдно до поставлено! мети; оформлення звiту про проведене експери-ментальне дослвдження.
Вважаемо, що студент здатний компетентно здшснювати експериментальну дiяльнiсть, якщо умiе грамотно спланувати свою дiяльнiсть, знае як оптимально щдготувати необхгдне обладнання, зда-тен провести системш спостереження явищ, умiе комплексно вимiрювати необхiднi величини, знае як сучасними методами опрацьовувати та штерпретувати результати експерименту, мае навички складання вичерпних звпад про виконану роботу.
Анатзуючи сучасш вимоги до р1вня пiдготовки студента [5; 6], можна стверджувати, що компетенттсть виступае iнтегральною характеристикою якосп !х пiдготовки, пов'язана в здатнiстю до цiльового осмисле-ного застосування комплексу знань i способ1в д!яльно-стi щодо визначеного мiждисциплiнарного кола пи-тань. Удосконалюючи процедуру формування експе-риментально! компетентност, можна досягти
40
РШАШШ&Ак ЮЖМЭЖ! / <<ШУШШ1УМ-ШУГМа1>>#Щ27)),2©1]9
позитивного результату в змш1 рол1 викладача та студента в процеа навчанш, де головним аспектом е ви-роблення механ1зм1в ц1льового пошуку шформацц, вмшня трансформувати теоретичш вщомосп в розв'-язанш практичних, нестандартних завдань та презен-тувати результата свое! д1яльносп.
Процес оволодння експериментальною компете-нтн1стю, незалежно вщ способ1в здшснення, мае прохо-дити певш етапи: усвщомлення значення засвоення знань для наступно! дшльносп людини (мотивацшна основа д1яльност1), визначення мети цього процесу, з'я-сування наукових основ виду д1яльносл, визначення основних структурних компонента експеримента-льно! компетентност (яш е сп1льними для широкого кола завдань 1 не залежать вщ умов, за яких здшсню-еться дшльшсть), визначення найб1льш рацюнально! послщовносп виконання операцш (з яких складаеться дшльшсть), органвацш невелико! юлькосп вправ (де дшльшсть пщлягае контролю з боку викладача), нав-чання студенпв методам самоконтролю; органвацш виконання вправ (що вимагають вщ них здатносп са-мостйно здшснювати дальшсть за умов, яю змшю-ються), використання у процеа оволодшня новими, бшьш складними знаннями в ускладнених видах д1яль-ност!
Процес формування експериментальних компе-тенцш досить складний, саме умшня мае багатоступш-часту структуру, проте кожен його елемент оргашчно поеднаний з попередшм 1 слугуе необхгдним пщгрун-тям для наступних. Сдиним джерелом мшних знань може бути тшьки особиста перетворювальна дальшсть студентв над об'ектами п1знання. В оптимально ор-ганвованому процеа навчання саме за допомогою практичних способ1в д1яльносп студент, проникаючи в
суттсть предмепв 1 явищ дшсносп, розвиваеться 1 формуеться як особиспсть.
Компетентшсно ор1ентована технологш формування експериментальних способ1в дальносп пе-редбачае необхщшсть поеднання рацюнально-лопчних та емоцшно-цшшсних пщход1в в оргашзаци навчально-пвнавальшй д1яльносп студентв. В цьому процеа для розкриття та найб1льш повного розвитку фахово! компетентност1 вщповщно до вимог суспщь-ного прогресу необхщно забезпечити управлшня фор-муванням особиспсних здобутюв. Для управлшня результативною експериментальною щдготовкою май-бутшх фах1вщв окреслен визначальш характеристики освггаього середовища [1; 2].
Вироблення дево! стратеги 1 тактики педагопч-ного впливу на пвнавальну активнють студенив не може вщбуватися без врахування феномену розгорну-тосп д1яльностей у повному часовому просторг ми-нуле ^ тепершне ^ майбутне. Застосування компе-тентнюно ор1ентовано! технологи формування експериментальних компетентностей майбутнього фах1вця дозволяе здшснювати деву пщготовки сучасного фах1вця [3].
Нами запропонована 1 впроваджена в практичну дальшсть освгтшх установ методика правлшня результативною експериментальною шдготовкою майбутшх фах1вщв (рис. 1). Вона ютотно вщр1зняеться вщ типо-вих моделей 1 ор1ентована на бшьш самостшну роботу студента у пвнавальнш дшльносп, на необхщшсть до-сягнення якосп набутих студентами фвичних знань та експериментальних способ1в дшльносп, !х мобщьносп та можливосп практичного використання.
Мета експериментально! пщготовки
>
И
т
о
«
и с^ и о
и
к
н
нн
т
о о
Компетентшсно-св1тоглядне забезпечення тд-го-товки майбутшх фах1вщв
Технолопчно-мето-дичш аспекти експериментально! тдго-товки
Система засоб1в експериментально! пщготовки
Методи та форми експериментально! п1дготовки
т с о н ь л
64 н!
К "о
рн о й
л а т н е м
и р
е п с к е
Змют фахово! експериментально! д1яльносп
о:
Ё
Рис. 1. Модель методичное системи експерименталъног тдготовки майбуттх
фахгвщв
«C©yL©qyiym=J©yrMaL»#3í27),2©19 / PEDAGOGICAL SCENC
На основ! процедури прогнозування (мета дiяльностi ^ план (стандарт) дiяльностi ^ управлшня дiяльнiстю) пропонуемо практично реалiзовану модель управлшня експерименталь-ною подготовкою майбутнього фахiвця, змют яко! вибудовуеться на основ! поеднання принципу наступносп та одеологи чпкнх цшеорОентацш у за-безпеченнО достатшх ргвнгв предметно! та про-фесшно! обОзнаностО майбутшх фахОвцгв. Теоретич-ний та методолопчний аспекти професшно! подготовки майбутшх фахОвцгв розгортаються завдяки об'еднанню цольових орОентацш змкту навчального курсу та змкту методики його викладання [8].
КомпетентнОсно дОяльнкний подход до нав-чання, в нашому розумшнО означае, що в студентов на основ! чпко! цшевизначеносл формуеться здатнкть до передбачення й упередження концевого результату навчання, здшснення пошуково! О творчо! навчально-тзнавально! дОяльносто На основ! переходу до пошуково-креативних моделей навчання, розроблено етапи формування фахових якостей майбутнього спещалюта та встановлено характерно взаемозв'язки параметров засвоення знань з фахових дисциплш з !х основними дОяльнкними характеристиками.
Практика засводчила, що цшезоорОентоване планування навчального процесу для системи експериментально! подготовки майбутнього фахгвця сприяло подвищенню ефективностО !х дОяльносп та належнш зорОентованостО на май-бутню продуктивну О творчу професшну дОяльнОсть. ПрогнозованО результати формування експериментально! компетентносл цОлком себе виправдали. 1н-новацОйна методична модель формування про-фесОйних якостей на основ! врахування цОльових орОентацОй та тенденцш розвитку освОтнього сере-довища призводить до Остотних якОсних привнесень у професшну подготовку майбутшх фахОвцОв.
Для успОшного забезпечення експериментально! подготовки фахОвця використовувалися нав-чально-методичнО поабники, яко побудованО на компетентнОсно орк:нтованш основ!. РозробленО орОентири експериментально! подготовки давали можливкть забезпечити прогнозованО рОвш фахово! компетентностО майбутнього фахОвця О реалОзува-лися в ход! органОзацй навчально-пОзнавально! дОяльностО в освОтнОх закладах. РозробленО цольовО програми для фахово! експериментально! подготовки в умовах вимог компетентнОсно оркнтова-ного навчання О переходу на сучасш стандарти освгти дозволили ефективно здОйснювати управлшня фаховою подготовкою на основ! орОентирОв цОльових (навчально! та освгтньо-професшно!) про-грам подготовки бакалавра чи магОстра.
41
OpraHÍ30BaHa таким чином експериментальна подготовка сприяе професшному саморозвитку, са-мовизначенню i самореалiзацii майбутнох фаховцов. Це створюе умови для опанування студентом формами i методами шзнання, подвищуе ефективнiсть навчального процесу, поглиблюе засвоення навчального матерiалу, супроводжуеться постiйним розвитком шощативи i творчою дiяльнiстю, удоско-налюе навички роботи з методичною лггературою i технiчною iнформацiею, виховуе водповодальшсть перед педагогiчним колективом, що водбуваеться в атмосферi доброзичливосп, взаемодопомоги, спри-яння опануванню методологiею дослiдницькоi' д0яльносто
Список лiтератури
1. Atamanchuk P.S., Bilyk R.M., Menderetsky V.V., Nedelsky U.I., Panchuk O.P. Competence aspects of formation future specialist. - Austria-science: Innsbruck, Austria. - VOL 18, No 22. - 2018.
- P. 16-22.
2. Atamanchuk P.S., Bilyk R.M., Menderetsky V.V., Nedelsky U.I., Panchuk O.P. Quality management professional education based on creating target programs. - Spirit time: Berlin, Germany. - VOL 2, №13. - 2019. - P. 13-16.
2. Атаманчук П.С. Управление процесом становлення будущего педагога. Методологические основы: Монография. - Издатель: Palmarium Academic Publishing ist ein Imprint der, Deutschland, 2014. - 137 p.
3. Величко С.П. Розвиток системи навчального фОзичного експерименту в сучаснш середнш школ:. Автореф. дис. ... д-ра пед. наук. - К., 1998. - 34 с.
4. ЗбОрник наукових праць Кам'янець-Подольського нацюнального университету iменi 1вана Опенка. Сер0я педагопчна / [П.С.Атаманчук (голова, наук. ред.)]. - Кам'янець-Подшьський: КПНУ ом. 1вана Опенка, 2018. - Вип. 24.
5. Компетентнсний шдход у сучаснш освт: свгтовий досвщ та украшсько перспективи: БОблютека з освiтньоi полпики / Под заг. ред. О.В.Овчарук. - К.: «К.1.С.», 2004. - 112с.
6. Ляшенко О.1., Мендерецький В.В. Особливосп формування експериментальних умонь учнв 7-8 класов. // Методика викладання математики i фОзики: Респ. наук-метод. зб. / Пд ред. О.1. Бугайова, 1991. -Вип. №7. - С. 93-99.
7. Мендерецький В.В. Навчальний експеримент в системО подготовки вчителя фОзики: Монографоя. - Кам'янець-Подшьський: Кам'янець-Подол. держ. ун-т, ред.-вид. вод., 2006.
- 256 с.
