CC BY
50
4. Хоменко В. Г. Теоретичне обгрунтування пiдготовки майбутнiх iнженерiв-педагогiв до використання комп'ютерного iмiтацiйного моделювання як засобу навчання з програмування / Хоменко В. Г., Коржова К. М. // Збiрник наукових праць «Проблеми iнженерно-педагогiчного осв^и». Х.: Укр. 1нж.-пед. академiя, 2007. - С. 333 - 339.
5. Шенон Р. Имитационное моделирование систем. искусство и наука / Р.Шенон. - М.: Мир, 1978. -420 с.
6. MATLAB: Simulink & Toolboxes / Корпорация Софт Лайн. М.: Softline, 1997. - 61 p. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://softline.ru.
УДК 371.8
I. Д. ЯРОЩУК
КОМУН1КАТИВНА КОМПЕТЕНТШСТЬ ЯК ВАЖЛИВИЙ КОМПОНЕНТ ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ЕКОНОМ1СТА
Обгрунтовано Heo6xidHicmb формування комуткативноi KOMnemeHmHocmi як важливого компонента тдготовки майбутнього фахiвця економiчного профтю. Проаналiзовано сучасний стан тдготовки майбутнього економiста у ВНЗ. Визначено суть i складовi комунiкативноi комnетентностi. З'ясовано суть поняття «комуткативна компетенттсть майбутнього економiста».
Ключовi слова: тдготовка майбутнього економiста, комуткативна компетенттсть, комуткативна компетенттсть майбутнього економкта.
И. Д. ЯРОЩУК
КОММУНИКАТИВНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ КАК ВАЖНЫЙ КОМПОНЕНТ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ЭКОНОМИСТОВ
Обоснована необходимость формирования коммуникативной компетентности как важного компонента подготовки будущего специалиста экономического профиля. Проанализировано современное состояние подготовки будущего экономиста в вузе. Определена суть и составляющие коммуникативной компетентности. Выяснено суть понятия «коммуникативная компетентность будущего экономиста».
Ключевые слова: подготовка будущого экономиста, коммуникативная компетентность, коммуникативная компетентность будущего экономиста.
I. D. YAROSHCHUK
COMMUNICATIVE COMPETENCE AS AN IMPORTANT COMPONENT OF PREPARATION OF FUTURE ECONOMIST
The necessity of development of communicative competence as an important component of the training of future specialists in the sphere of economy is proved. The present state of preparation of the future economics in high school is shown. The essence and components of communicative competence are analysed. The essence of the concept of communicative competence of an economist is defined.
Keywords: training of future economist, communicative competence, communicative competence of an economist.
Мета реоргашзаци сучасно! системи еконо]шчно! освии полягае у необхвдносп встановлення зв'язку ринку освишх послуг та ринку професш, оновленш пiдходiв до тдготовки фахiвця для його затребуваносл та спроможносп ефективно виконувати завдання в нових економшчних умовах, посиленш уваги до оволодшня студентами практичними умшнями та навичками майбутньо! професшно! дiяльностi.
Сучасна тдготовка майбутшх економшспв е фахово-спрямованою. Така ситуащя зумовлена: станом ринково! економiки Укра!ни та потребою держави у квалiфiкованих кадрах, як б володши знаниями та навичками рацюнального залучення i використання матерiальних, людських i фiнансових ресурсiв на нацiональному, репональному чи локальному рiвиях; пiдвищениям рiвня конкурентоспроможностi вiтчизияноi' продукци; створенням розвинутого, цивiлiзованого ринку, що включае сферу виробництва та товарообмiну; визначенням цшьових орiентирiв, як1 стануть вирiшальними для устшного подолання кризових ситуацiй.
Проте розвиток новiтнiх форм господарювання та безпосередт зв'язки тдприемств iз закордонними партнерами зумовлюють необхвдтсть удосконалення й профеайно! комуткативно! компетентности яка е важливою умовою розвитку i регулювання шновацшно! дiяльностi установи.
Динамша сучасного освiтнього-розвивального середовища ВНЗ економiчного профiлю зумовлюе новi тдходи до пiдготовки компетентних фахiвцiв-економiстiв iз аксiологiчно зорiентованим мисленням, здатнiстю трансформувати набутi вмiння та навички у професшний досвiд, достатнiм рiвнем володшня рiдною та iноземними мовами з метою ефективно! взаемодп з втизняними та закордонними партнерами, знаниям культурних вiдмiнностей для уникнення непорозумiнь з шоземними спiврозмовниками тощо.
Пiдготовка майбутшх фахiвцiв до ефективного виконания професшних комунiкативних завдань набувае особливого значення з огляду на те, що професiйне спiлкування реалiзовуе не лише комушкативш, а й специфiчнi функци, як1 пов'язанi з особливостями економiчно! дiяльностi суб'екпв господарювання. Таким чином, професiоналiзм майбутнього економiста не може обмежуватися та визначатися лише економiчною пiдготовкою, оск1льки загальна ефективнiсть його дiяльностi значною мiрою залежить в1д: сформованостi умiнь фахiвця зорганiзуватись i використати набут знания, вмiния, навчальний та життевий досвiду в певнш професiйнiй ситуаци; вмiния знайти та проаналiзувати необхiдну iнформацiю; вмiния залагоджувати конфлштш ситуаци та знаходити компромат рiшения; р!вия професшно! комуткативно! компетентности умшия вести дiалог тощо.
Метою статп е обгрунтувания необхiдностi формувания комуткативно! компетентностi в майбутнiх фахiвцiв економiчного проф!лю.
Досягнения поставлено! мети зумовлюе виконания певних важливих завдань, зокрема з'ясувания сутносп поиять «комушкативна компетентнiсть майбутнього фахiвця економiчного профшю» та «пiдготовка майбутнього економюта».
Одним ¡з основних нормативних докумеипв, що регламентуе процес професшно! тдготовки та мютить вимоги до фахiвця, який здобувае вищу економiчну освгту, е освиньо-квалiфiкацiйна характеристика фахiвдя з економiки за напрямом 6.030508 — «Фшанси i кредит». У ньому ввдображено цш освиньо! та професшно! тдготовки, визначено мiсце майбутнього економюта у структур! господарства держави та регюну, сформульовано вимоги до його компетентности знань, умшь та якостей, що необхвдт для устшного виконания завдань професшно! д1яльност1. Ця характеристика встановлюе галузевi квалiфiкацiйнi вимоги до соцiально-виробничо! д1яльност1 випускиика ВНЗ та державт вимоги до властивостей i якостей особи, яка здобула в1дпов1дний осв1тшй рiвень певного фахового спрямування.
Таким чином, освiтньо-квалiфiкацiйна характеристика встановлюе:
• професшне призначеиня та умови використання фах^вщв ¡з економiки за напрямом 6.030508 -«Фшанси i кредит» у форм! перелжу посад, виробничих фуикщй i типових завдань даяльностц
• освiтньо-квалiфiкацiйнi вимоги до випускиишв ВНЗ у форм! перел!ку здiбностей i вмшь вирiшувати завдания професшно! д1яльност1;
• вимоги до атестаци якосл осв!тньо! ! професшно! тдготовки випускиикв;
• ввдповвдальтсть за яшсть осв!тньо! ! професшно! тдготовки випускиишв.
Фахшець з1 спещальноста «Фшанси ! кредит» повииен бути готовим до виконания профеайних фуикщй «у сфер! фшансово-кредитного обслуговуваиня юридичних та ф!зичних ос16 за такими видами економ!чно! дальности фшансова д1яльн1сть (фшансове посередництво, страхування, допом^жиа д1яльи1сть у сфер! фшанс^в та страхуваиня); операци з нерухомютю, орендування примщення та послуги юридичним особам (д1яльн1сть у сфер! бухгалтерського облщу, консультаци з питань комерцшно! дальности та управлшня); державне управлiння (управлiння та нагляд у сфер! оподаткування, управлiння на ршт райотв, м1ст ! селищ, допом^жиа д1яльн1сть у сфер! державного управлшня, даяльтсть у сфер! социального страхуваиня)» [7].
В1дпов1дно до первинних посад, як1 може обшмати економют, визначимо його професшт функци (табл. 1).
Таблиця 1
Функцп eKOHOMicma в процес виконання завдань профе^йног' дiялъносmi та ïx _характеристика_
№ Функц1я Характеристика функцп
1. Розвивальна Оргатзащя осв1тньо!, консультативно! та науково! д1яльност1. Розвиток професшних i професшно-комуткативних якостей. Постшне пiдвищення квaлiфiкaцiï та професiйнa сaмоосвiтa.
2. Дослвдно-аналиична Оргaнiзaцiя дослщжень стану ринковоï економiки. Пошук шляхiв тдвищення економiчноï ефективност виробництва та ïx реaлiзaцiя. Системний aнaлiз i прогнозування розвитку конкурентного середовища. Комyнiкaтивний маркетинг.
3. Планувально-фшансова Планування i прогнозування дiяльностi тдприемства та влaсноï дiяльностi. Планування ефективного використання фiнaнсовиx ресyрсiв тдприемства. Планування прибутку, доxодiв та фiнaнсовиx витрат пiдприeмствa.
4. Оргашзацшно-управлшська Упрaвлiння власною дiяльнiстю. Управлшня персоналом. Комyнiкaтивний менеджмент i реaлiзaцiя yпрaвлiнськиx рiшень.
5. Контрольна Контроль за забезпечетстю пiдприeмствa необxiдними ресурсами. Контроль за видатками i доходами тдприемства. Контроль за виконанням партнерами та постачальниками договiрниx угод.
6. Координацшна Координaцiя дiяльностi економiчниx пiдроздiлiв тдприемства. Координaцiя складання перспективних плaнiв роботи пiдприемствa в умовах економiчноï кризи. Координaцiя використання резервiв пiдприемствa.
7. Комуткативна Забезпечення подолання комyнiкaтивниx бaр'ерiв у взaемообмiнi iнформaцiею. Обмiн знаннями, iдеями, перспективними планами щодо тдвищення ефективностi економiчноï дiяльностi пiдприемствa. Встановлення та налагодження комyнiкaтивноï взaемодiï з замовниками, партнерами, ствробиниками тдприемства.
Вищеназваш функцп ре^зуються у взаемозв'язку. Змютом дальност! економiста е забезпечення дiяльностi пiдприемства засобами здшснення економiчного аналiзу його господарсько! дiяльностi, розробка заходiв щодо тдвищення ефективносл робiт та рацiонального використання ресурс1в, проведения дiлових переговорiв з колегами, партнерами чи замовниками з метою забезпечення фшансово! взаемовигоди та попередження фшансових ризик1в. Тому вiд того, насюльки рiвень пiдготовки економiстiв вщповвдае потребам розвитку економiки, вiд поеднання гуматтарно! пiдготовки з професiйною квалiфiкацiею значною мiрою залежать як темпи зростання продуктивноста пращ, обсяпв виробництва, р1вень зайнятосп населення, так i морально-психологiчний клiмат у колективi, згуртовашсть i дисциптноватсть кадяв.
Отже, тд сучасною пiдготовкою майбутнiх економiстiв розумiемо педагогiчну систему передання необхiдних для майбутньо! професшно! дiяльностi знань, умшь i навичок, правил професiйного спшкування, норм поведiнки, соцiального досвiду, трудових досягнень в умовах освiтньо-розвивального середовища ВНЗ з урахуванням послiдовностi структурних компонентiв та !х причиново-наслiдкових зв'язшв [12, с. 88]. Визначальними компонентами тдготовки квалiфiкованого економiста, завдання якого полягае в актуалiзацi! ролi ще! професi! у вирiшеннi складних проблем сьогодення, е задоволення потреб особистосп майбутнього фахiвця у постiйному зростанш його майстерностi, конкурентоспроможнiсть в умовах ринково! економiки, професiйна мобiльнiсть та мовленнева ввдповвдальшсть.
Сфера дiяльностi економюта охоплюе суспiльно-полiтичнi та соцiально-економiчнi питання розвитку i функцiонувания сучасного ринку й безпосередньо пов'язана з морально-
психологiчними, естетичними, штелектуально-етичними штересами та переживаниями окремо! особистостi i трудового колективу загалом. Тому умшия спiлкуватись i налагоджувати контакт i3 людьми, професiйний пiдхiд до виршения поставлених комунiкативних завдань, вибiр доцшьного варiанта мовленнево! поведiнки е важливими об'ективними чинниками визначення рiвия професiоналiзму фахiвця економiчного профiлю та свiдчать про важливу роль блоку гумаштарних дисциплiн у системi економiчноï освии.
Одне i3 завдань особистiсно-орiенованого спшкуваиня педагога ВНЗ 3i студентом - це оргашзацш подготовки майбутнього фахшця до професiйного спiлкуваиня у сферi економiки, яка поедиае фуидаментальи теоретичи знания i практичи умiиня та навички. Необхщщсть тако1 пiдготовки зумовлена тим, що молодий фаивець, навиь володючи достати1м р1внем професiйного словникового запасу та граматичиими конструкщями, ввдчувае певиу проблематичи1сть у продукуваин1 профеайно спрямованого мовлеиня, допускаючи суттевi помилки [9, с. 52].
Науковцi дослвдили та довели, що готовнiсть до спшкування е важливою умовою розвитку людини, ïï соцiалiзацiï та iндивiдуалiзацiï. Зокрема, Б. Ломов, розглядаючи проблему тдготовки до спшкування, стверджуе, що у кожно1' людини здiбностi до спшкування проявляються по-рiзному [6, с. 34]. Ш. Амонашвiлi, дослiджуючи питания тдготовки до спшкування, наголошував на важливост взаемодiï учителя та учшв, трактуючи ïï як «процес, що визначаеться здатшстю учителя встановлювати контакт i знаходити взаеморозумшня з учиями i який залежить вiд шдив^ального стилю роботи вчителя, вiд його особистосп» як основи комунiкацiï [1, с. 111]. Я. Коломинський трактуе готовнiсть до педагогiчного спiлкувания як особливий стан учителя, якому характерш позитивне ставления до професiï, спрямовашсть його вольових почуттiв та штелектуальних якостей на особистiсть учия [4, с. 38]. Л. Гапоненко, визначаючи готовшсть до шшомовного спiлкувания, стверджуе, що це -«складне особиспсне утворения, яке мiстить у собi усввдомлене використания студентами iншомовного спiлкувания як способу професiйноï' взаемодiï й засобу обмiну професiйною iнформацiею, практичнi вмшия реалiзацiï' комунiкативноï взаемодiï iноземною мовою та спрямоване на пiдвищения рiвия професiоналiзму майбутнього вчителя» [3, с. 55-56].
Зазначимо, що усшшшсть виконания завдань професiйноï дiяльностi економiста визначаеться не лише його здатшстю аналiзувати та контролювати хiд i результати функщоиувания економiчних процесiв певноï установи чи тдприемства, а й умшиям налагоджувати комунiкативиу взаемодiю. Особливо зросла потреба у спшкуванш серед економюлв як необхiднiсть обмiиу iнформацiею тд час сучасноï' економiчноï' кризи в Украш. Нинi фахiвець економiчного профшю витрачае на спiлкування (переговори, наради, службовi телефоннi розмови тощо) бшьшу частииу свого робочого часу.
Дж. Коттер, проаналiзувавши результати щоденноï' пращ 15 устшних генеральних менеджерiв iз 9 корпорацiй, зробив висновок, що спшкування займае у них ввд 70 до 90 % робочого часу. Цю думку подшяе i Д. Хант з пею лише рiзницею, що перший дослiдник схильний вважати, що менеджери приймають важливi рiшения в процесi певних обговорень, а другий стверджуе, що спшкування менеджера полягае в тому, що вш слухае, збирае iнформацiю та приймае рiшения [10, с. 32-35]. Таким чином, майбутнш економiст повинен усввдомити, що вмiния вести професшний дiалог на належному рiвнi входить у коло його безпосередшх обов'язюв.
Отже, професiйне спiлкувания е дуже складним поияттям, оск1льки передбачае не лише знания необхiдноï термiнолексики та умшия використовувати ïï у процеи виконания професшних завдань, а й знания закономiрностей психологи дiяльностi сшврозмовнишв i вмiния застосовувати 1'х у певних професшних ситуащях. Компетентне стлкування фахiвця передбачае знания технiки безконфлштного спiлкування та умiния користуватися нею, взаемодшчи зi спiврозмовниками рiзних психолопчних типiв тощо, що дае змогу тдтримувати конструктивний i позитивний психолопчний клiмат дiловоï розмови та призводить до пiдвищения ефективностi роботи i досягнення високих результатiв в будь-якш установi.
Особливого значения пiд час тдготовки майбутшх економюпв до професшного спiлкувания в освiтньо-розвивальному середовищi ВНЗ набувае компетентшсний пiдхiд як передумова трансформацiï набутих знань, умiнь i навичок у компетентностi. Для реалiзацiï своï'х комунiкативних намiрiв майбутнiй економют у процесi навчания повинен оволодии
навичками комунiкативно! компетентностi, яка е ситуативною адаптившстю i вшьним володiниям вербальними та невербальними засобами сощально! поведiнки [11, с. 92].
Поняття «компетенттсть» у широкому розумшш цього слова означае «досконале знання свое! справи, сутi роботи, яка виконуеться, складних зв'язк1в, явищ i процесiв, можливих способiв i засобiв досягнення окреслених цшей» [5, с. 4]. Змют компетентностi охоплюе не лише рiвень базово! та спещально! освiти, професiйний досвiд чи стаж роботи, а й життевий досввд, комунiкативну майстернiсть тощо.
О. Бодальов [2], Л. Петровська [8], С. Сидоренко [10] трактували комунiкативну компетенттсть як властивють особистостi, що мютить розвинут комунiкативнi здiбностi та сформован умiния i навички мiжособистiсного спшкування. Л. Петровська, зокрема, визначае комушкативну компетентнiсть як сукупнiсть навичок та умшь, як необхiдиi для ефективного спiлкувания [8, с. 32]. С. Сидоренко стверджуе, що складовими комушкативно! компетентност е комунiкативна здатнiсть, комушкативш вмiния та комунiкативнi знання, що адекватш комунiкативним завданням та достатш для !х вирiшения [10, с. 60].
Комуткативна компетенттсть економюта - це його здатшстю здiйснювати завдання професiйно-комунiкативно! дiяльностi, орiентиром у виборi тих засобiв спiлкувания, як1 е найбшьш ефективними для вирiшения певно! професiйно! ситуацп, та основою результативно! комушкативно! взаемодп [12, с. 96]. Отже, комуткативна компетенттсть сприяе усшшному перебiгу процесу спiлкувания суб'екпв навчального та виробничого процесу, оск1льки е сукуптстю здiбностей, умiнь i знань, що допомагають у досягненш поставлено! комушкативно! мети в контексп дiалогiчно! взаемодi! людей.
Майбутиi фахiвцi повинт усвiдомити необхiдиiсть оволодiння комуиiкативною компетенттстю та !! вплив на рiвень результативностт майбутньо! професiйно! дiяльностi ще пiд час навчання у ВНЗ екожмчного профiлю, оск1льки сучасний ринок, якому властивий конкурентний характер, вимагае вiд фаывця економiчного профшю не лише знань переб^ економiчиих процеав, результат1в аналiтичних дослiджень, а й правил i прийом1в професшного спшкування, норм поведшки, способ1в урегулювання конфлжпв. Лише економiст з високим р1внем фахових знань, комушкативних навичок, умшь ведення дискусiй та побудови мгжособистюних стосунк1в спроможний результативно виконувати завдання професшно! дальности
Рiвень пiдготовки майбутшх фахiвцiв економiчного профiлю безпосередньо залежить вiд поеднання гуманiтарно! освiти з професшною квалiфiкацiею. Вiн мае значний вплив на темпи зростання продуктивной працi, обсяги виробництва, морально-психологiчний ктмат у колективi, згуртованiсть i дисциплшовашсть кадрiв.
Перспективи подальших наших до^джень полягають у розробцi технологi! формування професiйно-комунiкативно! компетентностi майбутнього фахiвця економiчного профiлю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Амонашвили Ш. А. Психологические основы педагогики сотрудничества / Ш. А. Амонашвили. -К.: Освита, 1991. - 111 с.
2. Бодалёв А. А. Личность и общение: избранные труды / А. А. Бодалёв. - М.: Падагогика, 1983.- 272 с.
3. Гапоненко Л. П. 1мгтацшжйгровий шдхвд у формуванш готовностi студенлв до iншомовного спiлкування / Л. П. Гапоненко // Науковий вюник Швденноукра!нського державного педагогiчного унiверситету iм. К. Д. Ушинського. - Одеса, 2002.- Вип. 4 -5. - С. 53-56.
4. Коломинский Я. Л. Изучение педагогического взаимодействия / Я. Л. Коломинский // Советская педагогика. - 1991. - № 10. - С. 36-42.
5. Комуткативна професшна компетенттсть як умова взаемодп сощального пращвника з ментом / за ред. А. Й. Капсько!. - К.: ДЦССМ, 2003. - 87 с.
6. Ломов Б. Ф. Категории деятельности и общения в психологии / Б. Ф. Ломов // Вопросы философии. - 1979. - № 8. - С. 34-47.
7. Перелж спещальностей. Фахове спрямування «Фшанси i кредит» / Уманський державний аграрний утверситет. [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: Шр://и<!аи.е11и.иа/т11ех.рЬр?р111=242.
8. Петровская Л. А. Компетентность в общении: социально-психологический тренинг / Л. А. Петровская. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989. - 216 с.
9. Самойлюкевич I. В. Назус^ч шформацшному сустльству: шляхи формування штеркультурного досвщу в процеа професшно! тдготовки вчшшпв шоземних мов: европейський вибiр / I. В. Самойлюкевич // 1ноземт мови в навчальних закладах: наук.-метод. журн. - 2008. - № 1. - С. 51-55.
10. Сидоренко Е. В. Тренинг коммуникативной компетентности в деловом взаимодействии / Е. В. Сидоренко. - СПб.: Речь, 2007. - 208 с.
11. Федорчук В. М. Розвиток комуткативно! компетентност викладача. Сощально-психолопчний трешнг: навч.-метод. поЫбник / В. М. Федорчук. - Кам'янець-Подшьський: Абетка, 2004. - 240 с.
12. Ярощук I. Д. Шдготовка майбутшх економктав до професшного спшкування у процес вивчення гумаштарних дисциплш: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Ярощук 1рина Дми^вна. - Тернопiль, 2010. - 250 с.
УДК 377.36
I. В. КАПЛУН
КОГШТИВНИЙ КОМПОНЕНТ У СТРУКТУР1 ПРОФЕС1ЙНО1 1ДЕНТИЧНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В ТЕХН1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ
Висвтлено 3Micm когттивного компонента профестног ideHmuuHocmi майбутнього фахiвця техтчних спещальностей. Обгрунтовано, що вт е базовым у cmpyxmypi iдентичностi та дае змогу фахiвцевi збудувати стратегю свого професшного зростання. Описано критерИ та показники цього компонента. Визначено, що вт включае ттегроват знання суб'екта про себе як фахiвця, рiзноаспекmнi знання про майбутню професю. Розкрито роль професшного ствтовариства для формування когттивного компонента професшно! iденmичносmi майбутнього фахiвця техтчного профшю.
Ключовi слова: професшна iденmичнiсmь, когттивний компонент, образ професп, образ професюнала, образ професшного ствтовариства.
И. В. КАПЛУН
КОГНИТИВНЫЙ КОМПОНЕНТ В СТРУКТУРЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ИДЕНТИЧНОСТИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ТЕХНИЧЕСКОГО
ПРОФИЛЯ
Освещается содержание когнитивного компонента профессиональной идентичности будущего специалиста технических специальностей. Обосновано, что он является базовым в структуре идентичности и позволяет специалисту выстроить стратегию своего профессионального роста. Описаны критерии и показатели этого компонента. Определено, что он включает интегрированные знания субъекта о себе как специалисте, разноаспектные знания о будущей профессии. Раскрыта роль профессионального сообщества для формирования когнитивного компонента профидентичности будущего специалиста технического профиля.
Ключевые слова: профессиональная идентичность, когнитивный компонент, образ профессии, образ профессионала, образ профессионального сообщества.
I. V. KAPLUN
COGNITIVE COMPONENT IN THE STRUCTURE OF PROFESSIONAL IDENTITY OF FUTURE SPECIALISTS IN TECHNICAL FIELD
The content of the cognitive component of professional identity of future specialists in technical specialties is described. There is proved that it is basic in the structure of identity and allows the specialist to build future strategy for his professional growth. The criteria and characteristics of this component are described. There is also determined that it includes integrated knowledge of the subject himself as a specialist as well as knowledge about future profession in different aspects. The role of the professional community in formation of cognitive component offuture technical specialists' professional identity is described.
Keywords: professional identity, cognitive component, profession image, image of professional, image of the professional community.
У нишшнш час дiяльнiсть техтчних вищих навчальних закладiв щодо тдготовки майбутшх фахiвцiв не задовольняе потреб держави, суспшьства, економши, громадян. Роботодавщв явно не влаштовуе якють тдготовки кадрiв та рiвень !х квалiфiкацil.
Глибина, рiзноплановiсть i складшсть обсяпв навчальних дисциплш, як мають сформувати особиспсть майбутнього фахiвця техтчного профiлю (техшка-мехатка, техтка-технолога, радютехшка, техшка з обчислювально! техшки), недостатнш рiвень отриманих у
