CC BY
59
цiнуe людей як головне надбання KOMnaHiï, без якого вона не може юнувати; заохочуе творчють; цiкавиться думкою пращвниюв; умотивовуе, а не примушуе погрожуючи; частiше рекомендуе, нiж вимагае; поводить себе так, що поряд з ним приемно перебувати; стiйкий до запаморочення ввд успiхiв або власноï важливостi; хороший вчитель, доступний i терплячий; добре розумiе себе, що дозволяе розумии й iнших; не втрачае внутршню рiвновагу i не проявляе свого обурення стосовно iнших; застосовуе здоровi методи боротьби iз стресом -ходьбу, бщ спорт, хобi тощо; розглядае рiзнi точки зору перед прийняттям рiшення; надае перевагу заохоченню, а не покаранню, допомагае людям рухатися вперед у досягненнi цшей; не цураеться покарань, коли це виправдано; за необидносп не соромиться використовувати владу; ввiчливий; не допускае проблем в особистому житп, яю б вплинули на бiзнес; вщданий духовним цшностям наспльки, що не лише проголошуе 1'х, а й культивуе у життц мае хорошi манери; завжди готовий допомогти тдлеглому, нколи не бувае для цього занадто зайнятим [11, с. 162-163].
Американський консультант в сферi менеджменту У. Беннiс виокремив 4 групи лвдерських якостей: управлiння увагою; управлшня значениями; управлiння довiр'ям; управлшня собою [6, с. 78].
Проведений аналiз наукових джерел засвiдчив, що в основу класифшацп якостей, котрi необхiдно формувати в студентiв як майбутшх лiдерiв сiльськогосподарського виробництва, доцшьно покласти пiдструктури особистостi за К. Платоновим. 1х узагальнена характеристика подана в табл. 1.
Проблема необхвдносп формування якостей лiдерiв ввдображена у педагогiчнiй думцi ще мислителями Античносп, завдяки чому до сьогодш сформувались i розвиваються оригiнальнi психолого-педагопчш концепцiï та теорiï лiдерства (рис, особиспсна, iнтерпретацiйна та iн.). Визначеш якост лiдера сiльськогосподарського виробництва доцшьно враховувати при шдготовщ нових галузевих стандартiв вищоï освiти на засадах компетентшсного пiдходу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бендас Т. В. Психология лидерства: учеб. пособие / Т. В. Бендас. - СПб.: Питер, 2009. - 448 с.
2. Парыгин Б. Д. Основы социально-психологической теории / Б. Д. Парыгин. - М.: Мысль, 1971. -348 с.
3. Батаршев А. В. Психодиагностика способности к общению, или как определить организаторские и коммуникативные качества личности / А. В. Батаршев. - М.: ВЛАДОС, 2001. - 176 с.
4. Рогов Е. И. Психология группы / Е. И. Рогов. - М.: ВЛАДОС, 2007. - 430 с.
5. Лукьянов О. Качества лидера. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://release-me. ru/leader/quality. php
6. Шейнов В. П. Психология лидерства и власти / В. П. Шейнов. - М.: Ось-89, 2008. - 608 с.
7. Максвелл Дж. 21 обязательное качество лидера / Джон Максвелл. - Минск: Попурри, 2006. - 176 с.
8. Кетс де Врис М. Мистика лидерства: развитие эмоционального интеллекта; пер. с англ. - 3-е изд., испр. и доп. / Манферд Кетс де Врис. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. - 276 с.
9. Менегетти А. Психология лидера; пер. с итал. - Изд. 4-е, доп. / Антонио Менегетти. - М.: ННБФ «Онтопсихология», 2004. - 256 с.
10. Канджеми Дж. П. Что представляет собой успешно действующий руководитель? / Дж. П. Канджеми, К. Дж. Ковальски // Психология современного лидерства: американские исследования. - М.: Когито-Центр, 2007. - С. 113-119.
11. Канджеми Дж. П. Эффективное лидерство как средство достижения большей производительности и увеличения доходов / Дж. П. Канджеми // Психология современного лидерства: американские исследования. - М.: Когито-Центр, 2007. - С. 162-165.
УДК 378.004
О. М. ТОКАРЧУК
МАТЕМАТИЧНА КОМПЕТЕНТШСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСIЙНОÏ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ЕКОНОМ1СТА
np0aHani30eaH0 роль профестног математично! KOMnemeHmHocmi в cucmeMi тдготовки висококвaлiфiковaних пращвниюв економiчноï сфери. Висвiтлено основт аспекти стосовно поняття «професшна математична компетенттсть економкта»: з'ясовано його суть, виявлено структуру
математично! KOMnemeHmHocmi, розглянуто основт ключовi компетенцп та етапи формування профестног математично! KOMnemeHmHocmi.
Ключовi слова: професшна компетенттсть, професшна математична компетенттсть, математична тдготовка eкoнoмicmа, ключoвi компетенцп.
Е. М. ТОКАРЧУК
МАТЕМАТИЧЕСКАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩЕГО ЭКОНОМИСТА
Проанализировано роль профессиональной математической компетентности в системе подготовки высококвалифицированных специалистом экономической сферы. Освещены основные аспекты, которые касаются понятия «профессиональная математическая компетентность»: выяснена его сущность, рассмотрена структура математической компетентности, ключевые компетенции та этапы формирования профессиональной математической компетентности.
Ключевые слова: профессиональная компетентность, профессиональная математическая компетентность, математическая подготовка экономиста, ключевые компетенции.
O. М. TOKARCHUK
MATHEMATICAL SKILLS AS A COMPONENT OF THE PROFESSIONAL COMPETENCE OF THE FUTURE ECONOMIST
The role of the professional mathematical competence in the system of training highly qualified specialists of the economic is demonstrated. The main aspects that relate to the concept of «professional mathematical competence»: the essence of this concept is considered, the structure of mathematical competence is examined, the key competences and the stages of mathematical competence formation are observed.
Keywords: professional competence, professional mathematical competence, mathematical training of an economist, key competences.
Завданням будь-якого ВНЗ освии е формування гармоншно розвинено! особистосп, фахiвця, який би 3Mir пдно конкурувати з шшими на сучасному ринку пращ. Виршальне значения в ефективносп виконання функцюнальних завдань фахiвцями економiчного профiлю ввдграе !хия професшна компетенттсть, яка дозволяе впевнено почувати себе на робочому шсщ, швидше адаптуватися в нових умовах, устшно вирiшувати складш завдання професшно! дiяльностi.
Сьогодш вища школа орiентуеться на яшсну пiдготовку конкурентоспроможного фахiвця. Вирiшения ще! проблеми неможливе без вдосконаления математично! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв у ВНЗ. Використання математичного моделювания, кiлькiсних методш дослiджения, обчислювальних засобiв е важливою складовою професшно! дiяльностi сучасного економюта, що передбачае переосмисления ролi математично! складово! в системi пiдготовки студенпв економiчних спецiальностей i розробки ввдповвдних пiдходiв та технологiй [8, с. 11].
Проте, не зважаючи на значимють математичних дисциплiн в шдготовщ економiстiв, сьогоднi спостерiгаеться протирiччя мiж потребою у фахiвцях, як1 володшть сучасними методами економiчно! математики, та недостатшм рiвнем пiдготовки таких фахiвцiв в умовах традицшно! системи математично! тдготовки у вузах економiчного профiлю.
Змiнити ситуацiю, що складалася, на нашу думку, можливо, якщо змют навчального процесу з математики зорiентувати на новi потреби i вимоги суспшьства, а саме: на формування математично! компетентносп майбутнього фахiвця економiчного профiлю. Тому однiею iз важливих якостей, що необхiдна для такого фахiвця, е математична компетентнiсть. Це завдання вимагае ввдповвдного наукового дослщжения [2, с. 52].
Метою статп е висвiтления основних аспектiв стосовно поняття «професшна математична компетенттсть»: виявлення його сутi, структури математично! компетентности ключових компетенцiй, етапiв формування професшно! математично! компетентности
Базовим поияттям компетентшсного пiдходу е категорiя «професшна компетенттсть», яку ми визначаемо як штегральну характеристику, що включае професiйнi знання, умiния,
навички, цiннiснi орiентащl, професшно значущi якостi особистостi, що дозволяють в комплексi ефективно вирiшувати професшш завдання.
Оск1льки математична тдготовка економюта зумовлена як професiйними, так i загальнокультурними вимогами, тому можна з повним правом розглядати математичну компетенттсть як структурний компонент професшно1 компетентносп майбутнього економiста в рамках визначено! нами загальнопрофесшно1 складово! професшно1 компетентносп економiста [1, с. 86].
Рiзнi аспекти математично! тдготовки економiстiв та математично! компетентностi фахiвцiв рiзного профшю дослiджували: О. Бeлянiна [1, с. 122], Л. 1ляшенко [2], Я. Стельмах [7, с. 4], Л. Нiзамieва [4], С. Раков та iншi науковщ.
З'ясуемо передусiм змют поняття «математична компетентшсть». К. Нападенша розглядае спорiднене поняття «математична шдготовлешсть випускника економiчного факультету вузу» i визначае його як складне професшно-особиспсне утворення, що вiдображае необхiдний i достатнiй рiвень оволодiння фахiвцем фундаментальними i практико-орiентованими математичними методами та технолог1ями, котрi ним компетентно використовуються для ефективного вирiшення професшних завдань [3, с. 92].
П1д професiйною математичною компетентнiстю Я. Стельмах розумiе iнтегративну властивiсть особистостi, що забезпечуе готовнiсть самостшно i ввдповвдально застосовувати математичний iнструментарiй адекватно завданням професшно1 дiяльностi, а також системоутворюючi компоненти, показники яких у виглядi математичних компетенцiй свiдчать про теоретичну та практичну готовност випускник1в ВНЗ до професшно1 дiяльностi [7, с. 2].
Змютовний розгляд поняття «математична компетентшсть» неможливий без визначення структури ще1 категори.
Компонентами професшно1 математично1 компетентностi фахiвцiв економiчного профiлю, на думку Л. Ю. Нiзамiевоl, е: мотивацшно-щншсний, що включае мотиви значимост придбання математичних знань; когнiтивний, що включае освоения математичного апарату i необхiднi для цього якостi мислення; конативний, що передбачае навички цшепокладання та вмiния саморегуляцп дiяльностi [4, с. 5].
Щкавою е класифшащя професiйних компетентностей економiста в галузi математики С. Скорцово1 [6]. Авторка, враховуючи широковживаний подiл компетентностi на ключов^ базовi, спецiальнi та розглядаючи професшно^яльшсний, комунiкативний та особистiсний компоненти; виокремлюе наступш спецiальнi компетентностi в галузi математики.
Професiйно-дiяльнiсний компонент: предметна компетентшсть (наявшсть струнко1 системи штегрованих економiко-математичних знань та готовнiсть до !х застосування у професiйнiй дiяльностi; спроможнiсть вирiшувати типовi професiйнi задачi засобами математики); iнформацiйна (спроможнiсть знаходити економшо-математичну i математичну iнформацiю; здатшсть систематизувати й узагальнювати И; здатшсть працювати iз математичною iнформацiею).
Комушкативний компонент: комунiкативна компетентнiсть (володiния спещальною економiко-математичною термiнологiею; умiния передавати математичну шформащю; умiния користуватися вербальними та невербальними засобами передання математично1 шформаци).
Особистiсний компонент: рефлексивна компетентнiсть (прагнення до досконалостi професiйноl дiяльностi засобами математик); творча (умiния використовувати шновацшш математичнi методи у професiйнiй дiяльностi) [6].
К. Нападенiна вказуе на таш взаемозв'язанi компоненти: аксюлопчний (усвiдомления значущостi та цiнностi економiчноl математики в сучасному суспiльствi, необхвдшсть спецiальноl математично1 пiдготовки економiста); гностичний (освоення математичного апарату, який застосовуеться у професшнш дiяльностi; оволодiння математичними технолопями економетрil, аудиту, актуарних розрахунюв); операцiонально-процесуальний (готовнiсть i здатнiсть адаптуватися до умов трудово1 д1яльност1 в рiзних сегментах економiки; оволодiння технолопями економшо-математичного моделювання, прогнозування та оцшки ризик1в, сформованiсть системи навичок застосування прикладних математичних технологiй для виршення професiйних завдань) [3, с. 42].
Проаналiзувавши науковi працi з проблеми математично! компетентност фахiвцiв економiчного профiлю, систематизувавши та узагальнивши матерiал, ми зробили висновок, що професшно математична компетентнiсть е однieю iз структурних одиниць професiйна компетентнiсть економюта в межах загально професшно! компетентности що можна зобразити схемою (рис. 1).
Крiм того, оск1льки мова йде не лише про загальну математичну пiдготовку, а професiйно орiентовану, що мае професiйне забарвлення, то ми вважаемо за доцшьне виокремлення термiна «професшна математична компетентшсть» (ПМК).
Рис. 1. Мкцезнаходження професшноI математичноI компетентностi в загалътй
ieрархli компетентностi
Професшну математичну компетентшсть фахiвця економiчного профiлю розумiемо як штегральну властивiсть особистостi, що передбачае:
• наявшсть Грунтовних, iнтегрованих економшо-математичних знань з математичних дисциплiн;
• здатшсть використовувати математичнi теорп, закони та методи для до^дження та прогнозування економiчних процесiв;
• стшку мотивацiю та систему цiнностей i прагнень до покращення професшно! дiяльностi засобами математичних дисциплiн.
Спираючись на загальну структуру професшно! компетентносп фахiвця, що мiстить мотивацiйну, когнiтивну та дiяльнiсну складовi, аналiз робiт вищезгаданих авторiв i в контекстi даного нами визначення ПМК, ми визначаемо наступш структурнi компоненти останньо!: гносеолопчний, дiяльнiсний, мотивацiйний, особистiсно-рефлексивний. Схарактеризуемо змют вказаних компонентiв.
Гносеологiчний компонент включае професiйнi економiко-математичнi знання теоретичного i практичного характеру, необхiднi майбутньому фахiвцевi:
• сукупнiсть знань, що ввдображають систему сучасно! математики;
• наявшсть струнко! системи iнтегрованих економiко-математичних знань та готовшсть до !х застосування у професiйнiй дiяльностi;
• оволодшня математичними технологiями економетрi!, аудиту, актуарно! математики та шших економiко-математичних дисциплш.
У структуру дiяльнiсного компонента ми включили комплекс професшних умiнь i навичок, ступiнь сформованостi яких ввдображае практичну готовнiсть студента до професшно! дiяльностi:
• наявнiсть рiзних економшо-математичних вмiнь (аналiтичних, алгоритмiчних, функцiональних, геометричних, стохастичних, ймовiрностних, економiко-математичного моделювання);
• спроможнiсть вирiшувати типовi професiйнi задачi засобами математики;
• здатшсть знаходити та працювати з економшо-математичною iнформацiею;
• умiння застосовувати математичш методи та теорi! з оптимальною користю до аналiзу, прогнозування економiчних процесiв, оцiнки ризик1в.
Мотивацшний компонент передбачае систему мотивiв, цшей, потреб в удосконаленнi професiйного тдготовки та дiяльностi засобами математичних дисциплш:
• прагнення до трудово! дiяльностi у професiйнiй сферi та вдосконалення ще! дiяльностi засобами математики;
• наявнiсть штересу до поглибленого вивчення математичних дисциплш;
• усввдомлення значущостi ПМК для майбутньо! професiйно! дiяльностi.
Особисткно-рефлексивний компонент - це цштсш орiентацi!, здiбностi, риси характеру
особистостi:
• сукупшсть особисто значущих i цiнних прагнень, iдеалiв, переконань, поглядш, ставлень в галузi математичних дисциплiн;
• розумшня ролi ПМК як однiе! з провщних професiйних i соцiальних цшностей;
• умiння визначати резерви свого подальшого професiйного зростання засобами математичних дисциплш.
Зазначимо, що вс вказаш структурнi компоненти ПМК економiстiв юнують не iзольовано один вiд одного, а псно взаемопов'язанi мiж собою. Вони ввдображають здатнiсть випускника вузу вирiшувати значимi у професiйнiй економiчнiй дiяльностi математичнi завдання [7, с. 12].
Розглянемо ПМК фахiвця економiчного профiлю в дещо iншому аспекп - з точки зору сукупносп ключових компетенцiй. Так, на нашу думку, ПМК е штегративною сукупшстю певних математичних компетенцiй (табл. 1).
Формування ПМК проходить дек1лька еташв, що характеризуються зростанням рiвня узагальненост знань та, умiнь, !х продуктивного та творчого характеру.
Л. Романишина, зокрема, називае п'ять етапiв формування професшних компетенцш: мотивацiйний (формування у студенпв бажання працювати над вивченням певного матерiалу); усвiдомлення (визначення схеми орiентованих дiй); тренувальний (виконання тренувальних вправ iз поступовим ускладненням); репетиторний (студент оговорюе та пояснюе сво! думки та дi!); етап контролю дш (тут визначаеться рiвень сформованосп компетенцiй) [5, с. 76-77].
Проаналiзувавши пiдходи вчених (С. Арзуханово!, М. Горячово!, С. Гренадерово!, В. Калшша) до опису етапiв формування фахiвцiв рiзних спецiальностей, ми виокремлюемо наступш етапи формування ПМК майбутнього економюта: нормативно-пропедевтичний, навчально-професiйний, продуктивно-узагальнюючий.
На першому етапi, нормативно-пропедевтичному формування ПМК увага акцентуеться на формування посереднього рiвня ще! компетентностi, що вiдповiдае загальнш орiентацi! випускника в сферi майбутньо! професшно! дiяльностi на основi навчання математичних дисциплiн. Основнi завдання цього етапу: осмислення ролi ПМК як одше! з важливих характеристик фахiвця в економiчного суспiльствi; посилення мотивацп самостшно! дiяльностi. На цьому етат студенти розв'язують типовi математичнi задач^ задачi репродуктивного характеру, економiко-математичнi задачi е типовими та шаблонними. Також використовувалися реконструктивш самостiйнi роботи з перенесения ведомого способу дш в стандартну внутрiшньопредметну або професiйну ситуацш.
На другому етапi (навчально-професiйному) основний акцент робиться на формування у майбутшх фахiвцiв достатнього рiвня ПМК, який визначае можливiсть оптимальних дш при вирiшеннi типових, стандартних професшних завдань з використанням сучасного математичного iнструментарiю. Основнi завдання даного етапу: шдвищення iнтересу студентiв до виршення професiйних завдань засобами математики, активiзацiя пошуку декiлькох можливих варiантiв виршення професiйних завдань. Завдання цього етапу розроблялися з урахуванням рiвня активносп студенпв при !х виконаннi: реконструктивно-варiативнi завдання з перенесення вiдомого способу дш з деякою модифiкацiею в нестандартну внутрiшньопредметну або професiйну ситуацш; проходження практики з накопиченням власного досв^ вирiшення професiйних завдань засобами математичних дисциплш.
Таблиця 1.
Структура профeсiйноï MameMammHoï KOMnemeHmHocmi за ключовими компeтeнцiями
Компетенщя Показники компетенцiï
Аналогична Умiния виявляти доцiльнiсть викоpистaния математичних методiв для в^шення пpофесiйних завдань. Умiния виpiшyвaти типовi мaтемaтичнi зaдaчi. Володiння дедуктивним (iндyктивним) методом докaзiв i с^ощення твеpджень. Оволодiния сучасними видами pозpaхyнкiв в економiцi з викоpистaниям piзних видiв математичних обчислень.
л т о Вiзyaльно-наочна Умiния aнaлiзyвaти, стpyктypyвaти i вiдобpaжaти iнфоpмaцiю у вiзyaльнiй фоpмi пpи виpiшеннi ^офесшних завдань. Умiния офоpмити будь-яку iнфоpмaцiю в наочному виглядi. Умiния ^аи^вата зi схемами, гpaфiкaми, кpеслениями.
ж т н e т e i к а н ч и т а Iнфоpмaцiйно-комп'ютеpнa Вмшня знаходити економiко-мaтемaтичнi джеpелa iнфоpмaцiï. Здатшсть ^аи^вата iз математичною iнфоpмaцiею, систематизувати й узагальнювати ïï. Володiния ^икладними математичними технологiями пpи обpобцi мaсивiв iнфоpмaцiï. Умiния викоpистовyвaти мaтемaтичнi та комп'ютеpнi технологiï для обpобки вимipювaнь в експеpиментaльних дослiджениях пpофесiйного хapaктеpy.
^ e i ? а н Комyнiкaтивн a Володiння спецiaльною економiко-мaтемaтичною теpмiнологiею. Здатшсть пеpедaвaти математичну iнфоpмaцiю. Умiния коpистyвaтися веpбaльними та невеpбaльними засобами пеpедaння мaтемaтичноï iнфоpмaцiï.
G e ф о £ Дослiдницькa Умiния пpоводити математичний aнaлiз, обpобкy pезyльтaтiв дослiджень. Умшия оpгaнiзовyвaти своï влaснi пpийоми дослщження з викоpистaниям математичного aпapaтy. Умшня виpiшyвaти виpобничi та нayково-дослiднi завдания.
Твоpчa Готовшсть до твоpчого осмисления i застосування математичних знань, навичок у ^офе^тт дiяльностi. Умiния викоpистовyвaти шновацшш мaтемaтичнi методи у пpофесiйнiй дiяльностi. Умiния пpиймaти та обгpyнтовyвaти piшення в нестaндapтних ситyaцiях. Умiния виявляти штущш, гнучк1сть i оpигiнaльнiсть мисления.
Пpогностичнa Умшня бачити, конт^олювати, пеpедбaчити pезyльтaти pоботи на всiх етапах своеï дiяльностi. Умiния iдентифiкyвaти основнi економiчнi пpоцеси та pозpобляти ix математичш моделi (здaтнiсть моделювати).
На тpетьомy еташ, пpодyктивно-yзaгaльнюючомy основна yвaгa пpидiлялaся фоpмyвaнню y мaйбyтнiх фaхiвцiв пpофесiйного piвия ПМК, який ввдповвдае висок1й мотивaцiйнiй, iнтелектyaльнiй, знашевш готовностi до пpофесiйноï дiяльностi в yмовaх економiчного сyспiльствa. Цiлi цього етапу: pозвиток iнтегpовaних економiко-мaтемaтичних вмшь пpи виpiшеннi пpофесiйних завдань; самостшне пеpенесения знань i пpaктичних умшь y нову ситyaцiю; pозвиток здатносп до сaмостiйного зaстосyвaния математичних знань та вмшь y сфеpi ^офе^йно!' дiяльностi; pозвиток твоpчого мисления та навичок дослiджения. Викоpистовyвaлися ayдитоpнi та позaayдитоpнi pоботи евpистичного типу; щдивщуальш або гpyповi пpоектнi завдания, що вимагають вибipкового ставления стyдентiв до певних зaсобiв i методiв piшення; твоpчa pоботa (ствоpения математичного поpтфолiо), що включае елементи дослiджения; участь у студентських конфеpенцiях.
Отже, нами проаналiзовано роль формування професшно! математично! компетентност як основного напрямку реформування освiти та орiентацi! !! на пiдготовку висококвалiфiкованих працiвникiв. Розглянута структура та етапи формування професшно! математично! компетентносп дозволяють зрозумии суть поняття ПМК, що, ввдповвдно, впливае на вибiр шляхiв та методiв реалiзацi! компетентнiстний щей у процес математично! пiдготовки економюлв.
Подальшими напрямками дослiджения е виявлення критерi!в та показник1в сформованостi математично! компетентности педагогiчних умов, як1 забезпечують формування високого р1вня математично! компетентность
Л1ТЕРАТУРА
1. Белянина Е. Ю. Технологический подход к развитию математической компетентности студентов экономических специальностей: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Белянина Елена Юрьевна -Омск, 2007.- 244 с.
2. Иляшенко Л. К. Формирование математической компетентности будущего инженера по нефтегазовому делу: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Иляшенко Любовь Киряловна - Сургут, 2010. - 210 с.
3. Напеденина Е. Ю. Формирование профессионально-прикладной математической подготовленности будущих экономистов в вузе: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Напеденина Екатерина Юрьевна - М., 2008. - 181 с.
4. Низамиева Л. Ю. Дифференцированная профессионально-ориентированная математическая подготовка специалистов экономического профиля с использованием мультимедийных технологий: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Низамиева Лилия Юнисовна - Казань, 2010. - 24 с.
5. Романишина Л. М., Хмеляр I. М., Лукащук М. М., Формування ключових компетентностей майбутшх фах!вщв у процеЫ навчання в медичному коледжш // Науков! записки ТНПУ !меш Володимира Гнатюка. Серiя: Педагопка. - Тернопшь. - 2011. - № 2.
6. Скворцова С. О. Формування професшно! компетентносл в майбутнього вчителя математики // «Педагопчна наука: 1стор1я, теорiя, практика, тенденцп розвитку». - 2010.- Вип. № 4 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.intellect-invest.org.ua/ukr/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_vypuski_n4_2010_st_4/
7. Стельмах Я. Г. Формирование профессиональной математической компетентности студентов -будущих инженеров: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Стельмах Я. Г. - Самара, 2011. - 23 с.
8. Чуяко Е. Б. Обучение профессионально-ориентированной математической деятельности студентов экономических специальностей вуза: автореф. канд. ... пед. наук: 13.00.02 / Е. Б. Чуяко. - Астрахань, 2009. - 21 с.
УДК 371.134:504
Н. В. РУБЕЛЬ
ЕФЕКТИВШСТЬ В1ДКРИТО1 СИСТЕМИ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТШХ ЕКОЛОГ1В ДО ПРОФЕС1ЙНОГО СП1ЛКУВАННЯ В 1НШОМОВНОМУ
СЕРЕДОВИЩ1
Проаналiзовано критерп, характеристики та компоненти педагогiчноi системи тдготовки майбутшх екологiв до профестного стлкування в тшомовному середовищi. Визначено мету i завдання системи та обгрунтовано принципи и побудови, доведено, що вона е вiдкритою системою, яку характеризуютъ ттегративт якостi, не властивi и окремим компонентам. Визначено показники ефективностi вказаноi системи, одним з яких е рiвенъ сформованостi iншомовноi профестно-комунiкативноi компетенци студентiв.
Ключовi слова: тдготовка майбуттх екологiв, педагогiчна система, профестне стлкування, тшомовне середовище, тшомовна профестно-комуткативна компетенщя.
