CC BY
10
в частин складання та виконання бюдже^в ycix piBHiB; пщ-вищення eфeктивноcтi використання фiнанcовиx i матерЬ альних ресурав держави та пpозоpоcтi бюджетного процесу; забезпечення гаpмонiзацií системи yпpавлiння фЫансами з мiжнаpодними стандартами.
На теоретичному piвнi вci ц питання е достатньо проро-бленими в методологи управлЫня проектами. Залишаеть-ся перевести теорю у методичну i оргаызацмно-практичну площину в cфеpi yпpавлiння бюджетними програмами.
На макpоpiвнi ефективнicть використання бюджетних ко-штiв визначаеться як вщношення сум витрат бюджету до ВВП, що показуе суму витрат бюджету на одиницю ВВП. Обернений фй величинi е показник, який вiдобpажаe суму отриманого ВВП на 1 грн. понесених бюджетних витрат.
При визначенн ефективност використання бюджетних коотв суму понесених бюджетних витрат доцтьно коригу-вати, що дае можливicть визначити загальнi втрати ВВП та результату при виконанн ДЦП yнаcлiдок таких дiй шляхом:
- розподту по рокам суми коотв та ваpтоcтi матеpiаль-них цЫностей охоплених контролем та використаних з пору-шенням дiючого законодавства;
- визначення суми коотв (фактичних витрат) використа-них за передбаченими напрямками;
- пiд час проведення аналiзy доцiльно розраховувати ефективнicть використання бюджетних коотв, передбаче-них на заходи, як впливають на змЫу ВВП, оcкiльки на змiнy обсяпв ВВП не впливають витрати бюджетних кошлв, використаних на виконання загальнодержавних функцй оборону, дотримання громадського порядку, безпеку, утримання судових оргаыв, надання мiжбюджетниx тpанcфеpтiв.
Щодо аналiзy використання коштiв бюджетними устано-вами i оpганiзацiями, якi е «прямими споживачами бюджетних коотв», то ефективнicть ¿х використання доцтьно ви-значати як вiдношення суми фактично понесених витрат (за виключенням незаконних та нецтьових витрат) за передба-ченими напрямами до суми фактично видтених коотв.
Висновки
Для пiдвищення ефективноcтi виконання бюджетних про-грам доцiльно:
1. Посилити (розробити на новому «проектному» piвнi) комплекс методик щодо розробки, планування фЫансових потоюв, звiтноcтi, монiтоpингy результа^в i оцiнки поточноí i юнцево'! ефективноcтi бюджетних програм, при цьому, до кожно'1' бюджетно' програми треба пщходити з методолопею «проектного» менеджменту.
2. Розробити оргаызацмы меxанiзми протиди дублювання завдань бюджетних програм, та ¿'х невiдповiдноcтi вимогам Закону Укра'ни «Про деpжавнi цiльовi програми», для цьо-го доцiльно провести мониторинг затверджених бюджетних програм i ¿'х поточно' ефективноcтi з метою виявлення дублювання бюджетних програм за джерелами коотв i рацЬ оналiзацií 'х фiнанcового планування i звiтноcтi).
3. Доповнити вже дiючi бюджеты програми технолопями су-часного проектного менеджменту, звiтноcтi i монiтоpингy 'х ре-зyльтативноcтi i ефективноcтi. Програмно-цтьовий характер бюджетних програм мае пщтверджуватися належним yпpавлiн-ням за ефективнктю i поетапним досягненням програмно' мети.
Список використаних джерел
1. Бюджетна пол1тика в контекст! стратег|[ соц1ально-економ1чного роз-витку Укра'ни: у 6 томах // Т. 4. Програмно-цтьовий метод у бюджетному процеа: Моногра!^ / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, 0.1. Амоша, С.М. Кацу-ра та !н. - К.: НДФ1 при М!н!cтеpcтв! ф!нанc!B Укра'ни, 2004. - 368 с.
2. Вайс Керол Г. 0ц!нювання: Методи дослщження програм та по-л!тики. - К.: 0снови, 2000. - 671 с.
3. Методические рекомендации по оценке эффективности инвестиционных проектов (вторая редакция). - М.: Экономика. - 2000. - 421 с.
4. Ситник В.П. Трансформафя АПК Укра'ни в ринков! умови. - Ки-1в. - 2002. - С. 300.
5. 0йкен В. 0сновы национальной экономии / Пер.с нем. 0бщ. ред. В.С. Автономова, В.П. Гутника, К. Херрманн-Пиллата. - М.: Экономика, 1997 - 351 с.
УДК 346.6
В.П. ПАВЛЕНКО,
к.е.н., здобувач, М1некономрозвитку та roprieni Украми,
А.В. БЕСПАЛОВА, acnipaHT, НДЕ1 Мiнекoнoмpoзвитку та TopriBni Украми
Розвиток державного замовлення як передумова шдвищення ефективносл нацюнально! економ1ки
Стаття присвячена пpoблемним питанням фopмувaння та pеaлiзaцií деpжaвнoгo зaмoвлення як cклaдoвo¡ деpжaвнo-ro pегулювaння екoнoмiки для зaдoвoлення пpiopитетниx деpжaвниx пoтpеб. Poзглянутo дieвi iнcтpументи п!двищення ефективнocтi нaцioнaльнoí екoнoмiки, oдним з яких е деpжaвне зaмoвлення.
Ключов! слова: деpжaвне зaмoвлення, пpiopитетнi деpжaвнi пoтpеби, деpжaвнi кoнтpaкти, ви^навц деpжaвнoгo зaмoвлення.
В.П. ПАВЛЕНКО,
к.з.н., тискатель, Минэкoнoмpaзвития и тopгoвли У^аины,
А.В. БЕСПАЛОВА,
acпиpaнт, НИЭИ Минэкoнoмpaзвития и тopгoвли У^аины!
Развитие государственного заказа как предпосылка повышения эффективности национальной экономики
Статья пocвященa пpoблемным вoпpocaм фopмиpoвaния и pеaлизaции гocудapcтвеннoгo заказа как т^авляю-щей гocудapcтвеннoгo pегулиpoвaния экoнoмики для удoвлетвopения пpиopитетныx гocудapcтвенныx пoтpебнocтей.
62 Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 5 (168)/2015
© В.П. ПАВЛЕНКО, А.В. БЕСПАЛОВА, 2015
Рассмотрены действенные инструменты повышения эффективности национальной экономики, одним из которых является государственный заказ.
Ключевые слова: государственный заказ, приоритетные государственные потребности, государственные контракты, исполнители государственного заказа.
The article is devoted to the crucial aspects of forming and realization of government order as constituent of government control of economy for satisfaction of priority state necessities. Considered effective tools increase the efficiency of the national economy, one of which is state order.
Keywords: government order, priority state necessities, state contracts, performers of government order.
Постановка проблеми. Д!яльысть оргаьлв влади спря-мовуеться на реал1зац1ю сусптьноУ функци держави щодо забезпечення со^ального добробуту громадян. Своею чертою це призводить до протир1ччя, властивому будь-яюй еко-ном!чый систем! - Mix потребами i ресурсами, осктьки за-вжди ¡снуе обмежеысть бюджетних ресурав. Ця обставина актуал!зуе необхщысть удосконалення процесу, що забез-печуе оптимальне поеднання ¡нтереав учасниюв ринку державного замовлення - державних замовниюв, постачаль-ниюв, а також населення як споживача державних послуг.
Державне замовлення е головним ¡нструментом реал!заци завдань державно'1' ¡нвестифйно'!' д!яльност!, що фЫансуеть-ся з бюджетних джерел. Державы бюджеты ¡нвестицп ефек-тивы першою чергою з точки зору 1'х со^ального ефекту, а як необхщний наслщок - це 1'х економ!чна ефективысть. 0днак це не означав, що ефективысть державних Ывестицм мо-же оцЫюватися переважно критер!ями софально''' кориснос-т бюджетних витрат.
1нвестицмна д!яльысть держави, здмснювана за раху-нок бюджетних джерел, повинна отримувати, кр!м соц!аль-но', економ!чну оцЫку ефективност Ывестицмних витрат для того, щоб мати альтернативи мУм!заци витрат бюдже^в по вщношенню до проектованого результату в середньостро-ковому i довгостроковому перюдах [6, с. 70].
У зв'язку з цим ¡снуе потреба у проведены дослщжень, спрямованих на вдосконалення процедури реал!заци державного замовлення шляхом застосування сучасних фЫан-сових ¡нструмент!в, що дозволяють оптим!зувати виробни-цтво необхщних сусптьству благ з урахуванням бюджетних можливостей держави, управляти процесом розмщення за-мовлень i укладення контракт!в на основ! оцЫок ефективнос-т використання ¡нвестицмних ресурав бюджетноУ системи держави в середньостроковому ! довгостроковому перюдах
Яюсна змЫа Ыститу^в державного регулювання, Ыстру-мент!в ! технолопй реал!заци державних функцм ! завдань, в тому числ! Ыститу^в ! мехаызм!в системи державних заку-п!вель дозволять повернути направлеысть державного роз-витку в бк модерызаци.
Розвиток економки в цтому дедал! бтьше пов'язуеться з! структурною трансформац!ею. Це вщображаеться на вах р!внях управлЫня - вщ м!жнародного й нацюнального до р!в-ня окремих пщприемств. На кожному р!вы управлЫня структурна трансформа^я здмснюеться вщповщно до певних критерив. Так, критер!ем ефективност структурно' пол!ти-ки на р!вы держави е забезпечення нацюнальних Ытереав, як! визначаються сукупн!стю основних !нтерес!в особистос-Ù сусптьства й держави в галуз! економки, у внутршньо-пол!тичый, м!жнародый, обороняй, Ыформацмый ! соц!аль-
ый сферах, духовному житп та культур!, виходячи з концепци нацюнально''' безпеки [7, с. 150].
У свгговм практик застосовуеться два типи метод!в державного регулюванню економки: адмУстративы та еконо-м!чы [8, с. 31].
Свгговий досвщ макрорегулювання опираеться на нео-кейнаанство, монетаризм, теор!ю «економки пропозицп», а також 1'х комбЫацп. Сучасы модел! регулювання, як! взят! на озброення у бтьшост кра'н, е кейнаансько-монетариським синтезом, який поеднуе в соб! податкову, кредитно-грошо-ву, фЫансово-бюджетну пол!тики, мехаызми державних за-мовлень ! контракт!в, пщприемництво та Ы^л елементи державного регулювання. Поеднання цих елемент!в в р!зних кра'нах може бути р!зним [8, с. 38].
Посилення глобал!заци, розширення Ытеграцмних альян-ав ! експаная транснацюнальних мереж призводять до змЬ ни форм економ!чно' активност держави, яка все бтьше залучаеться до ринковий процес в якост його безпосеред-нього учасника.
0дыею з форм ринково' д!яльност держави е державн1 замовлення - потужний Ыструмент макроеконом!чного регулювання, зааб попередження кризових явищ в економщ та забезпечення економ!чного зростання.
В умовах перехщно''' укра'нсько'' економки виникае необхщысть пошуку як!сно нових п!дход!в до управлЫня держав-ними замовленнями, в тому числ! !з застосуванням щеологи та !нструментар!ю п!дприемництва, що дозволяють державному замовнику виробляти рац!ональн! стратег!' повед!нки в ринковому середовищ!, нац!лен! на ефективне використан-ня вид!лених асигнувань при реал!заци бюджетних ц!льових програм у рамках здмснення бюджетно' пол!тики держави.
Державне регулювання базуеться на певый систем! засо-б!в впливу на ринок. У сукупност! 1'х можна розд!лити на дв1 велик! групи: засоби прямого державного впливу (державы замовлення, контракти, л!м!ти, ф!нансування цтьових комп-лексних програм ! деяких галузей з державного бюджету j т.Ы) та засоби опосередкованого впливу (податки, субсиди, ц!ни тощо) [8, с. 29].
Державы замовлення ! державы контракти е одним з основних засоб!в державного регулювання в Укра'ы, що ре-гулюють особлив! економ!чы в!дносини, як! виникають м!ж державою та замовниками. Також слщ в!дм!тити особливу форму !снування державного замовлення в Укра'ы, яку буде розглянуто дал! в статт!.
Так, одыею з проблем, що виникла пщ час переходу кра-'ни на ринков! в!дносини, стало руйнування централ!зовано' системи постачання, яка юнувала за чаав СРСР. Ринковий механ!зм формування господарських зв'язюв не може д!яти
з неoбxiднoю ефективнicтю без пpийняття cпецiaльниx зaxo-дiв тa деpжaвнoï пiдтpимки. ^pixi зa вcе дaнa пpoблемa cto-cyeтьcя pинкy деpжaвниx зaкyпiвель.
^нують piзнi тлyмaчення в нayцi i нa пpaктицi кaтегopiй «деpжaвне зaмoвлення» i «деpжaвнa зaкyпiвля». Пpи пев-нoмy paкypci poзглядy пpипyщенняx ц кaтегopií' iнoдi вига-pиcтoвyютьcя як cинoнiми, ocoбливo в мiжнapoднiй пpaктицi.
Деpжaвне зaмoвлення в piзниx ^a^ax нaзивaeтьcя пo-piзнoмy: деpжaвне зaмoвлення, деpжaвний pинoк, кoнтpaк-тнa cиcтемa y Фpaнцiï aбo федеpaльнa кoнтpaктнa cиcтемa y C0A. Зaвдaння деpжaвнoгo зaмoвлення пoлягae y фop-мyвaннi пopтфеля зaмoвлень тoвapoвиpoбникy визнaченoí кiлькocтi пpoдyкцií', викoнaння кoнкpетниx видiв пocлyг i po-бiт. Деpжaвне зaмoвлення зaбезпечye oптимaльнi пpoпo-pцií' мiж пoпитoм i пpoпoзицieю, викoнaнням функци гapaнтa життeзaбезпечення вcix coцiaльниx веpcтв нacелення, фop-муе cтpaxoвi зaпacи i pезеpвнi фoнди.
Poзглянемo, яке визнaчення нaм нaвoдить зaкoнoдaвець деpжaвнoгo зaмoвлення в Гocпoдapcькoмy кoдекci Укpaí'ни, щoб в пoдaльшoмy пopiвняти iз cпецiaльним зaкoнoм [1].
Згiднo з чacтинoю пеpшoю тa дpyгoю OTarn 13 Гocпoдap-cькoгo кoдекcy Укpaí'ни деpжaвне зaмoвлення е зacoбoм деp-жaвнoгo pегyлювaння екoнoмiки шляxoм фopмyвaння нa дo-гoвipнiй (кoнтpaктнiй) ocнoвi cклaдy тa oбcягiв пpoдyкцií' (poбiт, пocлyг), неoбxiднoí' для пpiopитетниx деpжaвниx пoтpеб, poз-мiщення деpжaвниx кoнтpaктiв нa пocтaвкy (зaкyпiвлю) цЬ eï пpoдyкцií' (викoнaння poбiт, нaдaння пocлyг) cеpед cyб'eктiв гocпoдapювaння, незaлежнo вщ ïx фopми влacнocтi. Деp-жaвне зaмoвлення pеaлiзyeтьcя чеpез деpжaвний кoнтpaкт. Це дoгoвip, yклaдений деpжaвним зaмoвникoм вiд iменi деp-жaви з cyб'eктoм гocпoдapювaння - викoнaвцем деpжaвнo-гo зaмoвлення, в якoмy визнaчaютьcя екoнoмiчнi тa пpaвoвi зoбoв'язaння CTop^ i pегyлюютьcя ïx гocпoдapcькi вiднocини.
Чacтинa тpетя cтaттi 13 Гocпoдapcькoгo кoдекcy Укpaí'-ни визнaчae джеpелa фiнaнcoвoгo зaбезпечення зд^нен-ня пocтaвки пpoдyкцií' для деpжaвниx пoтpеб. Це пеpедyciм кoшти деpжaвнoгo бюджету Укpaí'ни, a тaкoж iншi джеpелa фiнaнcyвaння, щo зaлyчaютьcя для цьoгo. Пеpедбaчaeтьcя, щo в ocтaнньoмy випaдкy неoбxiдним е зaкoн, який би pеглa-ментyвaв пopядoк зaлyчення циx джеpел [5, c. 3O].
У чacтинi п'ятiй дaнoí' cтaттi вкaзyeтьcя, щo зacaди тa зa-гальний пopядoк фopмyвaння деpжaвнoгo зaмoвлення нa пo-cтaвкy (зaкyпiвлю) пpoдyкцií', викoнaння poбiт, нaдaння пocлyг для зaдoвoлення деpжaвниx пoтpеб визнaчaютьcя зaкoнoм. Ocнoвним зaкoнoдaвчим aктoм, в якoмy виpiшyвaлиcя цi пи-тaння, е згaдaний вище в Гocпoдapcькoмy кoдекci Укpaïни Зa-кoн Укpaí'ни «Пpo зaкyпiвлю тoвapiв, poбiт i пocлyг зa деpжaв-нi кoшти», пpoте вЫ втpaтив чиннicть 2O.O4.2O14 [5, c. 3O].
Ocoбливocтi вiднocин, щo винигають y зв'язку з пocтaв-гами (зaкyпiвлею) для пpiopитетниx деpжaвниx пoтpеб аль-cькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï, пpoдoвoльcтвa, oзбpoeння тa вiйcькoвoí' теxнiки, a тaкoж iншиx cпецiaльнo визнaчениx (cпецифiчниx) тoвapiв, pегyлювaлиcя вiдпoвiднo дo зaкoнy. Hapaзi oкpемi зaкoни pегyлюють piзнi види деpжaвнoгo зa-мoвлення в зaлежнocтi вiд cпецифiки.
Пpи пpoведеннi aнaлiзy деpжaвнoгo зaмoвлення oбoв'язкoвo cлiд вpaxoвyвaти oцiнкy ефективнocтi деp-жaвнoгo зaмoвлення як бaзoвoгo елементу викopиcтaн-
ня деpжaвниx кoштiв. Здiйcнювaтиcь це мae нa ocнoвi ви-знaчення кpитеpiïв i пpинципiв визнaчення ефективнocтi. Poзpoбкa i вcтaнoвлення кpитеpií'в i пpинципiв пpoвoдить-cя з метoю зaбезпечення icтиннocтi тa oб'eктивнocтi oцiнки ефективнocтi. Oдин зi знaчниx недoлiкiв чиннoгo зaкoнoдaв-cтвa пoлягae в тому, щo ефективнicть poзмiщення деpжaв-нoгo зaмoвлення poзглядaeтьcя тiльки з пoглядy екoнoмií' га-штiв i зoвciм не вpaxoвye cyкyпний екoнoмiчний ефект. Miœ тим неoбxiднo видiлити ocнoвнi види ефективнocтi в cиcтемi деpжaвнoгo зaмoвлення:
1. Cycпiльнo-coцiaльнa ефективнicть.
2. Бюджетнa ефективнicть.
3. Якicнa ефективнють.
4. Eфективнicть пiдтpимки екoнoмiчниx гате^м.
Cлiд видiлити двa нaйбiльш вaгoмiшi види - cycпiльнo-coцiaльнa тa бюджетнa ефективнicть. Cycпiльнo-coцiaльнa ефективнicть xapaктеpизyeтьcя coцiaльнo-екoнoмiчними нacлiдкaми фyнкцioнyвaння cиcтеми деpжaвнoгo зaмoв-лення, вpaxoвyючи ефекти в cyмiжниx гaлyзяx i вплив нa coцiaльнi пpoцеcи. Бюджетнa ефективнicть являе co6oki piзницю мiж пoчaткoвoю мaкcимaльнoю цiнoю i кiнцевoю цiнoю деpжaвнoгo кoнтpaктy. Якicнa ефективнicть, ^oera чеpгoю, poзглядaeтьcя як вид ефективнocтi, cпpямoвaний нa oцiнкy некiлькicниx xapaктеpиcтик, тaкиx як нaдiйнicть, екoлoгiчнicть, еcтетичнi влacтивocтi тa iншi пapaметpи то-вapiв, poбiт, пocлyг.
Aналiз дослщжень та публкац}й з проблемы. Питан-ням дocлiдження фopмyвaння деpжaвнoгo зaмoвлення тa йoгo впливу нa pинкoвy екoнoмiкy пpиcвяченo чимaлo po-бiт зapyбiжниx i вiтчизняниx екoнoмicтiв, тaкиx як A. Пaтpoн, Дж. Cтиглиц, Л. Ягаб^н, Б. Aдaмoвa, В. Aндpyщенкo, В. Aн-тoшкiнa, O. Гpiшнoвa, Б. Дaнилишинa, A. Зoлoтapевa, I. ^ле-нюк, Б. Koпейкин, K. Kopcaк тa iн. У той же чac теopетичнi тa метoдoлoгiчнi зacaди фopмyвaння деpжaвнoгo зaмoвлення, зoкpемa вiтчизняними вченими, poзглянyтi недocтaтньo. To-му ввaжaeмo poзгляд питaння фopмyвaння деpжaвнoгo зa-мoвлення цiкaвим i aктyaльним.
Мета статт'1 пoлягae в пoбyдoвi ефективнoï cиcтеми pе-т^л^^ння екoнoмiки Укpaí'ни шляxoм викopиcтaння деp-жaвнoгo зaмoвлення. Aктивiзyвaти деpжaвне зaмoвлення як вaгoмий iнcтpyмент пiдтpимки ^стеми пiдпpиeмництвa ycix piвнiв i видiв. Ha жaль, нa дaнoмy етaпi cвoгo poзвиткy деpжaвне зaмoвлення не зaвжди виcтyпae пoвнoцiнним iн-cтpyментoм пiдтpимки пiдпpиeмництвa тa мaлoгo пiдпpи-eмництвa зoкpемa. Caме тoмy ^д пpoвеcти мoдеpнiзaцiю деpжзaмoвлення як ефективнoгo метoдy пiдтpимки cyб'eктiв мaлoгo гocпoдapювaння вcix фopм влacнocтi.
Виклад основного матepiалy. Пщ нaцioнaльнoю екoнo-мiкoю пpийнятo ввaжaти нapoдне гocпoдapcтвo ^aí^. Це cyкyпнicть ycix гaлyзей i pегioнiв, з'eднaниx в единий opra-нiзм бaгaтocтopoннiми екoнoмiчними зв'язкaми. В нaцio-нaльнiй екoнoмiцi в неpoзpивнoмy кoмплекci виcтyпaють ви-poбництвo, poзпoдiл, oбмiн i cпoживaння мaтеpiaльниx блaг, пocлyг i дyxoвниx цiннocтей. Вoнa е пpoдyкт icтopичнoгo poз-витку дaнoгo cycпiльcтвa i мae œoe oбличчя: пpивaтне, змi-шaне, деpжaвне тoщo.
Haцioнaльнa екoнoмiкa як цтюний opгaнiзм xapaктеpизy-eтьcя тaкими oзнaкaми:
1. ^льний eкoнoмiчний пpocтip з единим зaкoнoдaв-cтвoм, eдинoю гpoшoвoю oдиницeю, зaгaльнoю кpeдитнo-гpoшoвoï тa фiнaнcoвoï cиcтeмoю.
2. Haявнicть тicниx eкoнoмiчниx зв'язюв мiж гocпoдap-cькими cyб'eктaми iз зaгaльним вiдтвopювaльним кoнтypoм.
3. Tepитopiaльнa визнaчeнicть iз зaгaльним eкoнoмiчним цeнтpoм, який викoнye peгyлюючy i кoopдинaцiйнy poль [4, c. 56].
У нaцioнaльнiй eкoнoмiцi кoжeн cyб'eкт, нeзaлeжнo чи цe е гocпoдapcтвo, фipмa, peгioн aбo дepжaвa, вcтyпaючи в era-нoмiчний пpocтip пepecлiдye œw iнтepec. Узгoджeння ж Ы-тepeciв cпpямoвyeтьcя oб'eктивними eкoнoмiчними зaкo-нaми: кoжeн cyб'eкт, мaючи cвiй влacний iнтepec, oднoчacнo cпpияe дocягнeнню нaйбiльшoгo блaгa для вcix [6, c. 70].
Haцioнaльнa eкoнoмiкa пpaгнe дo cтaбiльнocтi, eфeктив-нocтi, cпpaвeдливocтi чepeз зaбeзпeчeння:
1. Cтaбiльнoгo зpocтaння нaцioнaльнoгo oбcягy виpoбництвa.
2. Bиcoкoгo i cтaбiльнoгo piвня зaйнятocтi.
3. Cтaбiльнoгo piвня цiн.
4. Пiдтpимкy piвнoвaжнoгo зoвнiшньoгo бaлaнcy [4, c. 56].
^pexw Укpaïни нa нoвий eтaп eкoнoмiчнoï cтaбiлiзaцiï ви-
мaгae нoвoï oбrpyнтoвaнoï кoнcтpyктивнoï мoдeлi п^ля^и-зoвoгo poзвиткy, пiд чac poзpoблeння яга''' нeoбxiднo вpaxy-вaти нoвy eкoнoмiчнy i пoлiтичнy cитyaцiю. Cвiтoвий дocвiд зacвiдчye, щo пpи вибopi пeвнoï мoдeлi eкoнoмiки тa iï pea-лiзaцiï пoтpiбнo вpaxyвaти вci внyтpiшнi тa зoвнiшнi фaктopи впливу, i^o xapaктepнi для пepexiднoгo eтaпy, в ягаму нapaзi пepeбyвae eкoнoмiкa Укpaïни.
Ocoбливy poль в cьoгoдeннi вiдвecти cиcтeмi зaco-бiв впливу нa pинoк для здiйcнeння eфeктивнoгo дepжaв-нoгo peгyлювaння. Oдним iз пepшoчepгoвиx зacoбiв пpямo-гo впливу мae cтaти дepжaвнe зaмoвлeння як eфeктивний iнcтpyмeнт зaбeзпeчeння пpiopитeтниx дepжaвниx пoтpe6 чepeз фopмyвaння нa кoнтpaктнiй ocнoвi cклaдy тa oбcягiв тoвapiв, poбiт i пocлyг.
Дepжaвнe зaмoвлeння визнaнo вaжливим peгyлятopoм eкoнoмiки !e y 1991 poцi Пocтaнoвoю Bepxoвнoï Paди У^-¿'ни «Ocнoвнi нaпpями eкoнoмiчнoï пoлiтики Укpaïни в yмo-вax нeзaлeжнocтi» вiд 25.10.91. Дaним зaкoнoдaвчим aктoм пiдкpecлeнo, щo дepжaвнe зaмoвлeння тpeбa poзглядaти нe ттьки як eлeмeнт cyтo кoмaнднo-aдмiнicтpaтивнoï eкoнoмiки, a й як opгaнiчнy cклaдoвy pинкoвoï cиcтeми гocпoдapювaння.
Якщo poзглядaти дepжaвнe зaмoвлeння y шиpoкoмy poзy-мiннi - цe пoтpeбa opгaнiв дepжaвнoгo yпpaвлiння в тoвapax, poбoтax i пocлyгax, якa зaдoвoльняeтьcя зa paxyнoк кoштiв бюджeтiв, тoбтo зa paxyнoк кoштiв плaтникiв пoдaткiв, як нa-дiйшли дo бюджeтy чepeз peaлiзaцiю фicкaльнoï функцп.
У вузьгаму ceнci дepжaвним зaмoвлeнням нaзивaють кoнкpeтний пepeлiк тoвapiв, poбiт i пocлyг, щo зaкyпoвyютьcя кoнкpeтним opгaнoм дepжaвнoï влaди для зaдoвoлeння дep-жaвниx пoтpeб.
Здiйcнeння дepжaвнoгo зaмoвлeння peгyлювaлocя Зaкoнoм У^^ни «Пpo дepжaвнe зaмoвлeння для зaдoвoлeння пpiopи-тeтниx дepжaвниx пoтpeб» [2], пpийнятим Bepxoвнoю Paдoю У^^ни 22.12.95 i ввeдeним в дю Пocтaнoвoю Bepxoвнoï Paди У^^ни №494/95. Дaний зaкoн вcтaнoвлюe зaгaльнi пpaвoвi тa eкoнoмiчнi зacaди фopмyвaння, poзмiщeння i викoнaння н8 дoгoвipнiй(кoнтpaктнiй) ocнoвi зaмoвлeнь дepжaви нa пocтaвкy (зaкyпiвлю] тoвapiв, викoнaння poбiт, нaдaння пocлyг для зaдo-
вoлeння пpiopитeтниx дepжaвниx пoтpeб y cyб'eктiв гocпoдap-дiяльнocтi Укpaïни вcix фopм влacнocтi.
Cиcтeмa дepжaвнoгo зaмoвлeння будь-ягата piвня cпpи-яе poзвиткoвi кoнкypeнцiï, пiдпpиeмницькoï aктивнocтi, пa-paлeльнo зaбeзпeчyючи eкoнoмiю бюджeтниx кoштiв. Ha дaнoмy eтaпi poзвиткy cиcтeми дepжзaмoвлeння нaйбiльш aктyaльнoю пpoблeмoю cтae фopмa opгaнiзaцiï зaкyпiвeль-нoгo пpoцecy, тoбтo cтвopeння oптимaльниx opгaнiзaцiйниx yмoв для нaйбiльш eфeктивнoгo тa paцioнaльнoгo викopиc-тaння дepжaвниx pecypciв.
Пpoпoнyeмo poзглянyти ocнoвнi тepмiни для пoдaльшoгo poзглядy cиcтeми дepжaвнoгo зaмoвлeння згiднo з вищ^-зaзнaчeним зaкoнoм Укpaïни.
Пpiopитeтними дepжaвними пoтpeбaми ввaжaютьcя пo-тpeби У^^ни в тoвapax, poбoтax i пocлyгax, нeoбxiдниx для poзв'язaння нaйвaжливiшиx coцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoблeм, пiдтpимaння oбopoнoздaтнocтi ^ai^ тa iï бeзпeки, cтвopeн-ня i пiдтpимaння нa нaлeжнoмy piвнi дepжaвниx мaтepiaльниx peзepвiв, peaлiзaцiï дepжaвниx i мiждepжaвниx цiльoвиx пpo-гpaм, зaбeзпeчeння фyнкцioнyвaння дepжaвниx opгaнiв, щo yтpимyютьcя зa paxyнoк дepжaвнoгo бюджeтy У^^ни.
Дepжaвнe зaмoвлeння - цe зaciб дepжaвнoгo pe^Ki-вaння eкoнoмiки шляxoм фopмyвaння нa кoнтpaктнiй fao-гoвipнiй) ocнoвi cклaдy тa oбcягiв тoвapiв, poбiт i пocлyг, нe-oбxiдниx для зaбeзпeчeння пpiopитeтниx дepжaвниx пoтpeб, poзмiщeння дepжaвниx кoнтpaктiв нa iï пocтaвкy (зaкyпiвлю] cepeд пiдпpиeмcтв, opгaнiзaцiй тa iншиx cyб'eктiв гocпoдap-дiяльнocтi Укpaïни вcix фopм влacнocтi.
Дepжaвнi зaмoвники - Bepxoвнa Paдa Укpaïни цeнтpaль-нi opгaни викoнaвчoï влaди, Paдa мiнicтpiв Aвтoнoмнoï Pec-пyблiки Kpим, oблacнi, тa Ceвacтoпoльcькa мicькi
дepжaвнi aдмiнicтpaцiï, дepжaвнi opгaнiзaцiï тa iншi ycтaнoви - гoлoвнi poзпopядники кoштiв дepжaвнoгo бюджeтy.
Bикoнaвцi дepжaвнoгo зaмoвлeння - cyб'eкти гocпoдapю-вaння ycix фopм влacнocтi (peзидeнти aбo нepeзидeнти], якi вигoтoвляють чи пocтaвляють тoвapи (poбoти, пocлyги) для зaдoвoлeння пpiopитeтниx дepжaвниx пoтpeб.
Дepжaвний кoнтpaкт - цe дoгoвip, yклaдeний дepжaвним зaмoвникoм вiд iмeнi дepжaви з викoнaвцeм дepжaвнo-no зaмoвлeння, в якoмy визнaчaютьcя eкoнoмiчнi i пpaвoвi зoбoв'язaння cтopiн i peгyлюютьcя взaeмoвiднocини зaмoв-никa i викoнaвця.
Пocтaвки тoвapiв, poбiт i пocлyг для пpiopитeтниx дepжaв-ниx пoтpeб зaбeзпeчyютьcя зa paxyнoк дepжaвнoгo
бюджeтy Укpaïни тa джepeл фiнaнcyвaння, щo зaлyчa-ютьcя дo цьoгo.
Дepжaвa виcтyпae гapaнтoм зa зoбoв'язaннями дepжaв-ниx зaмoвникiв. З мeтoю opгaнiзaцiï poбiт, пoв'язaниx з фop-мyвaнням дepжaвнoгo зaмoвлeння, poзмiщeнням пocтaвoк пpoдyкцiï для дepжaвниx пoтpeб i кoнтpoлeм зa ïx викoнaнням, Kaбiнeт Miнicтpiв Укpaïни визнaчae i зaтвepджye пepeлiк дep-жaвниx зaмoвникiв, oбcяги тa cклaд дepжaвнoгo зaмoвлeння.
Cyчacний cвiт - цe cвiт вceбiчниx i вceмoгyтнix тoвapнo-гpoшoвиx вiднocин. Hими пpoнизaнa внyтpiшнe життя кoжнoi дepжaви i йoгo дiяльнicть нa мiжнapoднiй apeнi.
У пpoцeci вiдтвopeння нa piзниx piвняx, пoчинaючи з пiдпpи-eмcтвa i зaкiнчyючи нaцioнaльнoю eкoнoмiкoю в ц^му, yтвo-pюютьcя i викopиcтoвyютьcя фoнди гpoшoвиx кoштiв [4, c. 59].
Обсяги ксихгпв для закупи зазначених товара, роб1т ¡ по-слуг передбачаються в Закон про Державний бюджет УкраУни на поточний рк та визначаються КабЫетом МУстрш УкраУни вщповщними ршеннями про використання позабю-джетних джерел фЫансування.
Для виконавцв державного замовлення, заснованих по-выстю або частково на державой власност (державних пщ-приемств, установ та оргаызацм, акцюнерних товариств, у статутному фонд1 яких контрольний пакет акцм належить державу орендних пщприемств, заснованих на державой власностй а також для суб'ектв господарсько'У дильност УкраУни вск форм власност - монополктв на вщповщному ринку продукци, державы замовлення на поставку продукци е обов'язковими, якщо виконання державного замовлення не спричиняе збитюв за-значеним виконавцям державного замовлення.
З метою рацюнального та ефективного використання державних коштв, створення конкурентного середови-ща на ринку ¡ запоб^ання необгрунтованому завищенню цЫ замовник зобов'язаний здмснювати конкурсний вщб^ виконавцю через проведення торпв. Проведення торпв е обов'язковим, коли вартють закупюель становить 100 тис. грн. ¡ бтьше [3, с. 106].
Державы замовники: здмснюють, виходячи ¡з ¡нтере-св держави, виб¡р виконавц¡в державного замовлення для укладання з ними державних контракта шляхом проведення конкурсного вщбору; укладають з виконавцями державного замовлення державы контракти; гарантують виконавцям державного замовлення вщ ¡мен держави оплату продукци, яка поставляеться для державних потреб за умовами, що визначаються державним контрактом.
Конкурсний вщб^ виконавцю здмснюеться за такими етапами: формування конкурсного комтету; оголошення про проведення конкурсу; попередня квал^кацт претендент¡в; подання тендерних пропозицм; оц¡нка й пор¡внювання тен-дерних пропозицй визначення переможця конкурсу; укладання контракту [3, с. 106].
У 2013 роц державне замовлення, яке е засобом за-безпечення прюритетних державних потреб, необх¡дних для розв'язання найважливших соц¡ально-економ¡чних проблем, було сформовано на п¡дстав¡ пропозицм 45 державних замовник¡в та затверджено постановами КабЫету М¡н¡стр¡в УкраУни вщ 17.05.2012 №583 «Про державне замовлення на пщготовку фах¡вц¡в, науково-педагопчних та робггни-чих кадр¡в, пщвищення квал¡ф¡кац¡У та переп¡дготовку кадр¡в (пюлядипломна осв¡та) для державних потреб у 2013 роцЬ)
(з¡ зм¡нами) в обсяз¡ 23 409 184,6 тис. грн. (у тому чи^ 4 402 847,6 тис. грн. видатки на пщготовку робггничих кадрю, що здмснюються з мюцевих бюджет¡в та враховуються пщ час визначення обсягу м¡жбюджетних трансферт¡в) та в¡д 01.08.2012 №689 «Про державне замовлення на закупв-лю товара, виконання роб^, надання послуг для державних потреб у 2012 роцЬ) (з¡ змЫами) в обсяз¡ 2 891 172,6 тис. грн. Таким чином, загальний обсяг державного замовлення у 2013 роц становив 26 300 357,2 тис. грн., що на 14,7% бтьше, ыж у 2012 роц (рис. 1).
Так, формування ¡ розмщення державних замовлень здмснюеться у певый посл¡довност¡. Замовники виходячи з анал^у баланс¡в виробництва ¡ споживання визначають ви-ди ¡ обсяги продукци. Вироблеы пропозиц¡i' надсилаються до МУстерства економ¡чного розвитку ¡ торг^ УкраУни, яке узагальнюе ц¡ пропозици, погоджуе з М¡н¡стерством ф¡нанс¡в УкраУни визначену суму коштю з урахуванням можливостей державного бюджету ¡ подае Ух Каб¡нету М¡н¡стр¡в УкраУни. Затверджеы види ¡ обсяги продукц¡i' доводяться замовникам через галузев¡ м¡н¡стерства, вщомства.
Зг¡дно з видатками, передбаченими в державному бю-джет¡ УкраУни на 2013 рк та проф¡нансованими МУстер-ством ф¡нанс¡в УкраУни, державне замовлення в поточному роц виконано в обсяз¡ 21 467 063,1 тис. грн., що становить 98,03% вщ затвердженого обсягу.
Структура затверджених обсяпв державного замовлення за прюритетними напрямами на закупвлю товар¡в, виконання робгг, надання послуг для державних потреб у 2013 роц наведена в рис. 2.
Найважлив0 положення концепци державно' системи замовлення таю [8, с. 205]:
- по-перше, державне замовлення - це оргаычний структурний елемент цтюно'У системи замовлень як форма вщображення ¡нтересв сусп¡льства, кожного споживача (замовника) ¡ виробника продукц¡i' при складаны план¡в виробництва, розпод¡лу ¡ споживання продукци, матер¡альних та ¡нших ресурс¡в;
- по-друге, ц¡л¡сна система замовлень функцюнуе на осно-в¡ прямих, безпосередн¡х зв'язк¡в ¡ контакта п¡дприeмств та орган¡зац¡й як рвноправних партнер¡в в орган¡зац¡i' виробництва ¡ споживання продукци (матер¡альних ресурса, напвфа-брикат¡в, послуг), як¡ е суб'ектами господарювання, плануван-ня ¡ догов¡рних в¡дносин. Вона - основна форма планування виробництва ¡ поставок продукци знизу, оргаызаци Ух виконання в ¡нтересах кожного споживача ¡ сусп¡льства в ц¡лому
тислривень
30 ООО 000,00 25 ООО 000,00 20 ООО 000,00 15 000 000,00 10 ООО 000,00 5 ООО 000,00 0,00
22 388 758,7 22 937 Ш
У-^
2011
2012
26 300 357,2
2013
роки
Рисунок 1. Пор1вняння обсяпв державного замовлення в 2011-2013 роках
Щцготовка робпличихкадрш 21,0%
Щцготовка фаявщв, науково-педагопчних кадов 65,6%
Новпт тсяю.гагй за
прюритетаими напрямами розвшку
науки 1 тсхнжи та фшансова пщгримка тахинного забезпечення науково1бази 1,1%
Шдвищення
перещдготовката шдготовка кадр]в (тслядипломна освпа) 2,4%
У сфер1культури 3,0%
Постачання продукцй сощальнош призпачешш 1,8%
Одержання приросту
запас1в корисних копалин, топографо-геодезичтта сейскпчш робота 3,9%
продукцп 1,2%
Рисунок 2. Структура затверджених обсяпв державного замовлення на закушвлю товар1в, виконання роб1т, надання послуг для державних потреб у 2013 роц
- охоплюе весь обсяг виробництва, розподту ¡ споживання продукцй в асортиментк При цьому прюритети визначаються державними програмами ¡ реальними потребами;
- по-трете, цтюна система замовлень е постмно дю чим ¡нструментом досягнення реально' планово' ¡ практично' збалансованост виробництва ¡ його матер¡альних ресурс¡в у динамщк Збалансован¡сть будуеться з урахуванням плато-спроможност¡ попиту;
- по-четверте, перех¡д на систему замовлень означае, що в основу централ¡зованого планування ставиться планове управлЫня формуванням виробничого потенц^лу, його тех-н¡чного рюня, прогресивно' структури виробництва в ¡нтере-сах сусп¡льства, його прискореного соцвльно-економнного розвитку;
- по-п'яте, структура замовлень повинна забезпечувати-ся матер¡альними ресурсами ¡з застосуванням р¡зних форм ¡ метода матер¡ально-техн¡чного постачання, зручних для суб'ектв господарювання (централ¡зований розпод¡л, прям¡ зв'язки, оптова торпвля тощо).
Нин¡, коли в Укра'н невир¡шеною залишаеться проблема неплатежа та в¡дчуваeться брак оборотних коштю, попит \ пропозиц¡я на внутршньому ринку визначаються не реальними потребами споживача, а його фЫансовими можливос-тями. 0ц¡нка стану матервльного виробництва, а тим бть-ше прогноз його розвитку на п¡дстав¡ матер¡альних баланс¡в, мають вщображати ситуац¡ю, що складаеться на момент розробки баланса. У зв'язку з цим мае бути передбачено щоквартальне уточнення матервльних баланс¡в на пщста-в¡ зв¡тност¡ Держстату. B¡дпов¡дно тод¡ зд¡йснюватиметься розробка пропозиц¡й стосовно вжиття необхщних заход¡в для стаб¡л¡зац¡' та оптимвацп матер¡ального виробництва [3, с. 107]. Саме в такий споаб держава мае посилити роль дю-вого ¡нструменту - державне замовлення. Це дозволить активно впливати на економку, впливати на попит, оживляти ¡ розширювати виробництво, на основ¡ державного замовлення здмснювати закуп¡вл¡ продукцй для життезабезпечен-ня кра'ни, и безпеки, розвиток окремих галузей, вщбуваеться реал¡зац¡я державних ¡ рег¡ональних ц¡льових програм.
Система державного замовлення е одним з найважливЬ ших ¡нститут¡в державного сектору ¡ вс¡e' системи державного регулювання. В умовах будь-якого типу економки держава виступае як найбтьший замовник, споживач товар¡в \ послуг для цтого ряду галузей ¡ сусп¡льних потреб.
0сновна мета державного замовлення - задоволення державних потреб, виршення найважлив¡ших соц¡альних та економ¡чних питань. Його можна розглядати як правовий акт, в якому знаходять вщображення завдання щодо обсягу, вартост виготовлення та постачання продукцй, виконання робгг, надання послуг необхщних для потреб держави.
Державне замовлення реал^уеться державним замов-ником шляхом проведення конкурсного вщбору виконав^в з наступним укладенням договору мж державним замовни-ком ¡ орган¡зац¡eю - виконавцем, переможницею конкурсу.
Враховуючи важливу необхщнють тюного поеднання ¡н-терес¡в держави ¡ виробника, необх¡дно подбати про те, щоб держзамовлення не перетворилося в завуальовану форму натискних метода заготвель. Це мае бути дисциплЫа взаемних догов¡рних зобов'язань при неодмЫый економн-н¡й в¡дпов¡дальност¡ ¡ виробника ¡ загот¡вельника. При цьому, зважаючи на важливють вир¡шення загальнодержавних потреб, святим обов'язком виробника мае бути безумовне виконання державного замовлення. Пюля повних розрахунюв з державою за контрактом частину продукцй, що лишилася, виробник реалвуе за сво'м вибором тим же заготвельним чи торговельним оргаызацтм, на б^ж^ переробним пщпри-емствам, споживкооперацп. на колгоспному ринку, у гро-мадському харчуванн [8, с. 206].
Досягнення високо' ефективност¡ д¡яльност¡ в уах сферах економ¡ки - важлива передумова забезпечення високих темтв економнного зростання, п¡двищення матер¡ального й культурного рвня життя народу. Ефективн¡сть е основною характеристикою функц¡онування народного господарства [3, с. 196].
У перспектив¡ в умовах досягнуто' економ¡чноi' стаб^заци, одержання ¡ виконання державного замовлення стане престижем для виробника. Розмщення, своечасне ¡ як¡сне ви-
конання державних замовлень на поставку продукци буде забезпечуватися системою заход1в по економ1чн1й заЫтер-есованост1, взаемною вщповщальнютю сторЫ i правовими гарантами [8, с. 206].
Свггова практика показуе, що в економiчно розвинених краУнах державне замовлення широко використовуеться як один з елеменлв системи пiдтримки економiчноï та со-цiальноï стабiльностi, забезпечення поступального зростан-ня економiки за рахунок селективноУ пiдтримки пщприемни-цтва. Держава за допомогою державного замовлення мае можливють цтеспрямованого впливу на пщприемництво, що може бути використано в сучасних посткризових умовах для додання динамки та новому напрямку розвитку еконо-мки в цтому.
3i створенням економiчних i оргаызацмних умов здмсню-ватиметься конкурс на розмщення державного замовлення. 0рieнтуючись на пропозицiю пiдприeмств, вищестоящий орган доводитиме держзамовлення на поставку продукци до переможця конкурсу, чий варiант за обсягом виробництва, якiстю продукци, пропонованою цЫою та iншими параметрами буде визнаний оптимальним [8, с. 206].
Як засiб державного регулювання державне замовлення мае виконувати ряд першочергових функцй таких як: пщ-тримка нацюнальних виробникiв для стимулювання росту сукупного попиту, створення «здорового» конкурентного середовища для активiзацiï дiяльностi суб'ек^в ринку, регулювання галузевоУ та регiональноï економiки, та розвиток ¡н-новацiй, що полягае в формуванн пщгрунтя для створення принципово новоУ за своУми характеристиками продукци.
Своею чергою, формування державного замовлення як елементу сучасноУ моделi економки УкраУни мае бути спря-мовано на забезпечення прюритетних державних потреб у найважливших видах продукци необхщних для розв'язання соцiально-економiчних проблем, сприяти встановленню тюного виробничого контакту мiж державою та виробника-ми, що сприятиме позитивна динамiцi у виробництвi та со-цiальнiй сферi, задоволення потреб оборонного та палив-но-енергетичного комплексiв, забезпечення виконання регiональних цтьових програм, регулювання кон'юнктури товарних ринюв, реалiзацiя державних науково-технiчних програм, посилення роботи оргаыв державного управлiння, оптимiзацiя розподiлу державних коштiв.
Система державного замовлення являе собою складний багатоелементний мехаызм, функцiонування якого спрямо-ване, з одного боку, на впорядковане й рацюнальне витра-чання бюджетних коштiв, а з iншого - на створення оргаыза-цiйного та Ыституцюнального феномена квазiринку, iснування якого е ефективним механiзмом iнтегрування рiзних форм пiдприeмництва в народногосподарський комплекс.
Державне замовлення - найважливший фактор стимулювання економiчного зростання, визначаеться за рахунок прояву мультиплiкативного ефекту i зацкавленост самих пiдприeмств - виконав^в в отриманнi гарантованих вкла-день. Прояв мультиплiкативного ефекту державного замовлення виражаеться в юнцевому пiдсумку у збiльшеннi додаткових робочих мюць, пiдвищеннi зайнятостi, знижен-
ня безробггтя, а значить i збтьшення сукупного попиту i, як наслщок, пропозицп. А для самих пщприемств участь у державних замовленнях сприяе пщтримц Ухнього економiчно-го зростання, забезпечуючи постмне джерело бюджетного фЫансування, можливостi доступу до досягнень науково-технiчного прогресу, активного проникнення в Ыновацмну сферу. При цьому держава видтяе найбiльш прiоритетнi та стратепчно важливi галузi економiки i сприяе Ух розвитку.
Зважаючи на мiжнародний досвiд формування i реалiзацiï державного замовлення можна з впевненютю говорити, що забезпечення державного замовлення на продущю вггчиз-няних пщприемств - основний шлях змщнення нацюнальноУ економiки i, в кiнцевому пщсумку - основний напрям пiдви-щення рiвня життя в краïнi.
Висновки
Таким чином, система державного замовлення е меха-нiзмом регулювання ринкових вщносин в державi. I саме вщ ступеня ефективностi розвитку даного Ыструменту за-лежить розвиток пщприемницьких структур, оскiльки залу-чаючи пщприемництво до виконання державних замовлень, держава стимулюе розвиток конкуренцп, розширюючи еко-номiчнi можливостi фiзичних та юридичних оаб, тим самим сприяючи розвитку нацюнальноУ економiки в цiлому.
Виходячи з вищевикладеного державне замовлення мае бути надзвичайно потужним Ыструментом розвитку краУни, оскiльки е складовою частиною системи економiчних ме-тодiв державного регулювання, формуе новi пропорцГУ соцЬ ально-економiчного розвитку, надае можливостi викорис-товувати досягнення науки i технки та сприяе прогресивним зрушенням у виробництвi та соцiальнiй сферi.
Список використаних джерел
1. Господарський кодекс УкраУни в1д 02.05.2003 // Вщомост ВерховноУ Ради, 2003, №18, ст. 144.
2. Законом УкраУни «Про державне замовлення для задоволення прюритетних державних потреб» вщ 22.12.2005 // Вщомост1 Вер-ховноУ Ради, 1996, №3, ст. 9.
3. Державне регулювання економ1ки: Навч. пос1бник / С.М. Чистов, А.е. Никифоров, Т.Ф. Куценко та 1н. - К.: КНЕУ, 2000. - 316 с.
4. Ермишин П.Г. Основы экономической теории / П.Г. Ермишин. -М.: Инфра-М, 2004. - 348 с.
5. Науково-практичний коментар Господарського кодексу УкраУни: [за заг. ред. В.К. Мамутова]. - К.: Юр1нком 1нтер. - 2004. - 441. - С. 4.
6. Музиченко А.С. Засоби залучення 1нвестиц1й в регюни//Фор-мування ринкових вщносин в УкраУн1: Зб. наук. праць. Вип. 11 / Наук. ред. 1.К. Бондар. - К., 2000, 278 с. - С. 66-74.
7. Статистичне забезпечення управл1ння економкою: прикладна статистика з використанням анал1тичних можливостей програмного середовища Microsoft Excel / А.В. Головач, В.Б. Захожай, 1.Г. Манцуров, Н.А. Головач; КиУв. нац. екон. ун-т ¡м. В. Гетьмана. - К., 2006. - 328 с.
8. Стельмащук А.М. Державне регулювання економки: Навч. по-сЕник. - Терноп¡ль: ТАНГ, 2000. - 315 с.
