CC BY
14
О.С. ЛОНДАР,
начальник В1рдту економ1чного моделювання MiiicrepcTBa ф1нанав Укра'ни
Можливост вдосконалення управлшня державними гаранлями в Укра1ш
Пpоaнaлiзовaно eкономiчнy сутн>сть та динамку змни гарантованого державою боргу в Укран'!. Показано, що операцИ' отримання кредитв суб'ектами господарювання (як правило, державними) п'!д державн гаранта е одними з видв квазi-фскальних опера^й, що можуть приводити до збiльшeння дeфiцитy бюджету i зростання державного боргу. Це узгоджу-еться як з регулюючими документами Miжнapодного валютного фонду, так i з положеннями Бюджетного кодексу Укра-¡ни. Cтpiмкe зростання обсягв гарантованого державою боргу в Укран в 2014 та 2015 роках несе ризики суттевого збiльшeння боргового навантаження i недосягнення його пapaмeтpiв, задекларованих у Meмоpaндyмi про eкономiчнy та фнансову политику, укладеному мiж Украною та Miжнapодним валютним фондом 27 лютого 2015 року. Для покра-щення ситуацИ з гарантованим державою боргом в Укран може бути використано досвд регулювання гарантованого державою боргу в кранах Бвропейського Союзу та, зокрема, в постсо^алютичних кранах, як стали членами БС з 2004 року. Доцльно, зокрема, використати подходи щодо надання гарантп на весь обсяг кредиту (до 80%), обмеження обсягу кредиту малим та середнм п>дприемствам, б'шым жорсткого анапзу фiнaнcового стану позичальника, п>дтримання спв-вщношення гарантованого державою боргу до державного боргу на piвнi 10%.
Проведено авторськ розрахунки cцeнapiю надання державних гарантй у пе^од 2016-2021 рок'в iз дотриманням ви-мог Miжнapодного валютного фонду щодо поступового зменшення боргового навантаження на економку Укра'ни.
Ключов! слова: гарантований державою борг, квaзiфicкaльнi операцИ.
А.С. ЛОНДАР,
начальник отдела экономического моделирования Mиниcтepcтвa финансов Украины
Возможности совершенствования управления государственными гарантиями в Украине
Проанализированы экономическая суть и динамика изменения гарантированного государством долга в Украине. Показано, что операции получения кредитов субъектами хозяйствования (как правило, государственными) под государственные гарантии являются одними из видов квазифискальных операций, которые могут приводить к увеличению дефицита бюджета и росту государственного долга. Это согласуется как с регулирующими документами Meждyнapодного валютного фонда, так и с положениями Бюджетного кодекса Украины. Стремительный рост объемов гарантированного государством долга в Украине в 2014 и 2015 годах несет риски существенного увеличения долговой нагрузки и недостижения его параметров, задекларированных в Meмоpaндyмe об экономической и финансовой политике, заключенном между Украиной и Meждyнapодным валютным фондом 27 февраля 2015 года. Для улучшения ситуации с гарантированным государством долгом в Украине может быть использован опыт регулирования гарантированного государством долга в странах Европейского Союза, и в частности в постсоциалистических странах, которые стали членами ЕС с 2004 года. Целесообразно, в частности, использовать подходы по предоставлению гарантий на весь объем кредита (до 80%), ограничение объема кредита малым и средним предприятиям, более жесткого анализа финансового состояния заемщика, поддержания соотношения гарантированного государством долга к государственному долгу на уровне 10%.
Приведены авторские расчеты сценарию предоставления государственных гарантий в период 2016-2021 годов с соблюдением требований Meждyнapодного валютного фонда по уменьшению долговой нагрузки на экономику Украины.
Ключевые слова: гарантированный государством долг, квазифискальные операции.
The authors' analysis the economic meaning and dynamics of guaranteed debt of Ukraine. Shown, that surgery to credit entities (usually government) in state guarantees is a type of quasi-fiscal operations that might lead to an increase in the budget deficit and rising public debt. This is consistent with regulatory documents like the International Monetary Fund and the provisions of the Budget Code of Ukraine. The rapid growth of guaranteed debt of Ukraine in 2014 and 2015 bears the risks of a substantial increase in the debt burden and its failure to parameters declared in the Memorandum of Economic and Financial Policies, concluded between Ukraine and the International Monetary Fund on Feb. 27,2015. To improve the situation of guaranteed debt of Ukraine may be applied the European Union experience of guaranteed debt regulation, in particular in post-socialist countries that joined the EU since 2004. It is advisable, in particular, to use approaches to provision of security for the entire amount of the loan (80%), credit limit SMEs, more stringent analysis of financial condition of the borrower, maintaining the ratio of guaranteed debt to public debt at 10%. Authors calculated the scenario of assignation state guarantees during the years 2016-2021 with the requirements of the International Monetary Fund to gradually reduce the debt burden on the economy of Ukraine.
Keywords: guaranteed debt, quasi-fiscal operations.
Постановка проблеми. В умовах високого р1вня неви-значеност для сфери державних фЫанав, який характерний на сьогодн для УкраУни, особливо важливо оцЫити можлив1 ризики та ывелювати можливосп виникнення р1зноман1тних раптових загроз, що можуть поставити глд сумыв платоспро-можнють держави. Вагомим джерелом таких ризиюв е ква-
з1фюкальн1 операцИ', як здмснюються здебтьшого р1зними суб'ектами державного сектору та призводять до виникнення додаткового дефщиту, а отже i додаткового державного боргу. Одним iз видiв квазiфiскальних операцИ е отримання державними суб'ектами господарювання позичкових коотв пщ гаранти держави. Через кризовi обставини виникае небезпе-
© О.С. ЛОНДАР, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 12 (175)/2015 31
ка реал^аци багаточисельних гарантмних випадюв, що при-зводить до збтьшення дефщиту бюджету, стр1мко збтьшуе боргове навантаження на сферу державних фЫанав та по-пршуе керованють державними фЫансами загалом.
Для формування стало! борговоУ полггики необхщно розв'язати ряд науково-практичних завдань щодо ¡денти-ф1кацЛ" та аналву сутност¡ кваз¡ф¡скальних операц¡й, вивчен-ня можливостей гармонваци украУнських реал¡й ¡з кращими св¡товими практиками, а також вдосконалити пщходи щодо надання державних гаранта при залученн¡ грошових коштв суб'ектами господарювання, враховуючи м¡жнародний досвщ.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблемы. Про-блеми п¡двищення ефективност¡ надання державних гаран-т¡й в УкраУн та шляхи обмеження квазфюкальних опера-ц¡й суб'eкт¡в господарювання розглядалися у працях таких вчених, як В.Й. Башко, Т.П. Богдан, В.М. Калитчук, 1.0. Лю-тий, 1.0. ЛунЫа, В.М. 0пар¡н, В.М. Федосов. проблеми на сьогодн¡ широко висвгглюються засобами масовоУ ¡нформа-цп. Проте значне зб¡льшення впродовж останшх рок¡в обсягу кваз¡ф¡скальних операц¡й, зростання обсягу наданих державою гаран™ при отриманн кредит¡в суб'ектами господарювання потребуе б¡льш детального вивчення цього явища.
Метою статтI е анал¡з м¡жнародного досв¡ду управлЫня державними гарант¡ями та адаптац¡я його до украУнського економ¡чного середовища.
Виклад основного матер1алу. У поабнику МВФ в¡д 2007 року [1], присвяченому забезпеченню прозорост в бюджетно-податков¡й сфер^ кваз¡ф¡скальн¡ операци визна-чено як операци, що зд¡йснюються ф¡нансовими та нефЫан-совими державними корпорац¡ями, а ¡нод¡ - приватним сектором за дорученням органв державного управлЫня ¡ мають ф¡скальний характер. Таю операци е зам¡нником конкретних фюкальних заход¡в, що могли б здмснюватися шляхом опо-даткування або субсид^вання, вони впливають на деф¡цит бюджету а точну Ух юльюсну оцЫку зробити досить складно.
У Кодека фюкальноУ прозорост¡ МВФ [2] уточнюеться суть кваз¡ф¡скальних операц¡й як таких, що необхщы уря-дов¡, здмснюються через центральний банк, державн¡ та ¡н-ш¡ корпорацп", тобто органваци, що не е органами державно" влади. За дорученням уряду зазначен оргаызацп надають, наприклад, п¡льгов¡ кредити або послуги за цЫами, нижчи-ми за ринков¡.
За визначенням МВФ [1] кваз^скальними операц¡ями е:
• 0пераци, що в¡дносяться до фЫансовоУ системи:
- субсидоване кредитування (кредити за заниженими ставками);
- обов'язков¡ резерви, вщсотки, за якими, нараховуються за зниженою ставкою;
- верхн меж¡ для кредита;
- операци з надання екстреноУ фЫансовоУ допомоги.
• 0перацп, як¡ стосуються валютноУ систем¡ ¡ систем¡ зо-вшшньоУ торг¡вл¡:
- множинн обм¡нн¡ курси;
- ¡мпортн депозити;
- депозити за операцтми з придбання ¡ноземних актив¡в;
- гаранти обм¡нного курсу;
- субсидоване страхування валютного ризику;
- нетарифы бар'ери;
• 0перацп", що вщносяться до сектору комерц¡йних пщпри-емств:
- встановлення ц¡н нижче комерцмних;
- надання некомерц¡йних послуг (наприклад, соц^льних послуг);
- ц¡ноутворення, що виходить з цтей забезпечення дохода бюджету;
- платеж¡ постачальникам за цЫами, що перевищують комерц¡йн¡.
Зменшуючи бюджетн¡ надходження або потребуючи до-даткових витрат бюджету у майбутньому, кваз¡ф¡скальн¡ операци, зд¡йснюван¡ суб'ектами господарювання, впливають безпосередньо або опосередковано на дефщит зведе-ного бюджету ¡ на показники державного боргу.
Досвщ Звропейського Союзу св¡дчить про те, що удоско-налення норм законодавства може значно зменшити нега-тивний вплив кваз¡ф¡скальних операц¡й та покращити стан фЫансовоУ системи краУни. З 1 с¡чня 2010 року в Звропей-ському Союз¡ почала дтти норма Ф¡скальноi" правовоУ вщ-пов¡дальност¡ (Н^Ц [3, 4]. Вщповщно до ц¡ei" норми, у бухгалтерскому обл¡ку державних корпорац¡й вщображаються результати ус¡х Ухых господарських операцм, як прибутки, так ¡ збитки. Така норма дозволяе п¡двищити прозорють державних ф¡нанс¡в та практично усунути викривлення, зумовлен¡ кваз¡ф¡скальними операцтми. Мехаызм П^Ь застосовував-ся також при макроекономнному плануванн¡ краУн-членв ЗС. При цьому прогнозн¡ показники урядв тих чи ¡нших краУн по-р¡внювалися з прогнозними показникам ЗвропейськоУ КомЬ си, ¡, у раз¡ в¡дхилень, проводилися процедури узгодження.
Наступним етапом вдосконалення принципа прозорост¡ та пщзвггност системи державних ф¡нанс¡в стало прийняття Ре-золюци ЗС вщ 15 кв¡тня 2014 року, на ¡мплементацю якоУ до нац¡ональних законодавств краУн ЗС передбачаеться два роки. Резолюцт передбачае подальше вдосконалення механв-м¡в розкриття неф¡нансовоi' ¡нформаци державних компан¡й з урахуванням напрацьованоУ у ЗС найкращоУ практики. Норми зазначеноУ Резолюци будуть стосуватися державних компаый, як¡ у своему штат нараховують 500 ¡ б¡льше працвниюв [5].
Прийняттю Резолюци в¡д 15 квггня 2014 року передували дв¡ ¡нших резолюц¡i" Звропейського Парламенту, як було ухвалено 6 лютого 2013 року - «Корпоративна соцвльна вщповщальнють: в¡дпов¡дальн¡сть, прозор¡сть ведення б^-несу та ст¡йке зростання» та «Корпоративна соц^льна вщ-пов¡дальн¡сть: шлях до просування ¡нтересв сусп¡льства».
Узагальнення досвщу краУн Звропейського Союзу дозволяе видтити три основн¡ рюшв систем¡ практичних заход¡в, спрямованих на зменшення впливу кваз¡ф¡скальних опера-цм, це базовий р¡вень, р¡вень усталеноУ практики та р¡вень розширеноУ практики. Базовий рюень забезпечуеться, якщо при пщготовц проекту державного бюджету здмснюеться, принаймн¡ на як¡сному р¡вн¡, оцЫка кваз¡ф¡скальних заход¡в державних корпорац¡й. Рвень усталеноУ практики передбачае вже юльюсы та як¡сн¡ оц¡нки квазфюкальних захо-д¡в державних ¡ приватних корпорацм. На р¡вн¡ розширеноУ практики здмснюються детальн¡ к¡льк¡сн¡ оц¡нки впливу ква-з¡ф¡скальних операц¡й державних ¡ приватних корпорац¡й, правове регулювання практично до нуля зводить наявнють таких операфй в нац¡ональн¡й економ¡ц¡.
Ha co^^ кpaïни GC дocягли знaчнoгo пpoгpеcy щoдo зменшення pизикiв, пoв'язaниx iз квaзiфicкaльними oпеpa-цiями, Укpaïнa ж пoки щo мaлo пpocyнyлacя y цьoмy нaпpямi.
Пеpелiк квaзiфicкaльниx oпеpaцiй впеpше бyлo зaтвеp-дженo вiдпoвiдним poзпopядженням Kaбiнетy Miнicтpiв Укpaïни [6]. B Бюджетнoмy кoдекci Укpaïни в пункт 121 cтaттi ЗВ ^м пеpелiкy дoкyментiв, щo пoдaютьcя дo Bеp-xoвнoï Paди Укpaïни paзoм з пpoектoм зaкoнy пpo Деpжaв-ний бюджет Укpaïни, бyлo пеpедбaченo нaдaння iнфopмaцiï пpo квaзiфicкaльнi oпеpaцiï тa oцiнкy мoжливoгo впливу тa-киx oпеpaцiй нa пoкaзники бюджетy в нacтyпниx бюджетниx пеpioдax. Пpoте пpи пiдгoтoвцi пpoектy Деpжaвнoгo бюджетy нa 2Q13, 2Q14 тa 2Q16 poки oбcяги квaзiфicкaльниx oпе-paцiй не визнaчaлиcь, oцiнкa ïx впливу нa cиcтемy деpжaв-ниx ф^нав не здiйcнювaлacь, щo е пopyшенням вимoг Бю-джетнoгo кoдекcy Укpaïни. Це cвiдчить пpo те, |щэ в Укpaïнa нa cьoгoднi не дocягнyтo нaвiть бaзoвoгo piвня вимoг дo фЬ нaнcoвoï пoлiтики, вcтaнoвлениx у 6вpoпейcькoмy Coюзi.
Щoдo тpaктyвaння в Бюджетнoмy кoдекci Укpaïни cy™oCTi квaзiфicкaльниx oпеpaцiй, як тaкиx, !o мoжyть здiйcнювaти вплив нa дефщит бюджету, тo вoнo не cyпеpечить poзyмiн-ню змicтy циx oпеpaцiй Miжнapoдним вaлютним фoндoм [1, 2]. Пpoте вoнo вiдpiзняeтьcя в чacтинi тpaктyвaння, щo тa-кi oпеpaцiï здiйcнюютьcя opгaнaми деpжaвнoï влaди. Пpoте з нaдaнoгo Kaбiнетoм Miнicтpiв Укpaïни пеpелiкy квaзiфic-кaльниx oпеpaцiй виднo, щo в ньoмy вcе ж фiгypyють oпе-pa^ï деpжaвниx cyб'eктiв гocпoдapювaння, якi вoни мoжyть зд^ню^™ зa зaвдaнням opгaнiв деpжaвнoï влaди.
Дo пеpелiкy квaзiфicкaльниx oпеpaцiй, який cфopмoвaнo Kaбiнетoм Miнicтpiв Укpaïни, вiднocятьcя:
- зaлyчення кpедитiв пiд деpжaвнi гapaнтiï cyб'eктaми noc-пoдapювaння - pезидентaми, pеcтpyктypизaцiя бopгiв тaкиx cyб'eктiв пiд деpжaвнi гapaнтiï;
- пpoведення гapaнтiйниx oпеpaцiй, якi пoв'язaнi з нacтaн-ням випaдкiв зa бopгoвими зoбoв'язaннями cyб'eктiв norno-дapювaння - pезидентiв;
- здiйcнення Haцioнaльнoю aкцioнеpнoю кoмпaнieю «Ha-фтoгaз Укpaïни» тa iншими cyб'eктaми гocпoдapювaння деp-жaвнoгo cектopy екoнoмiки зaпoзичень, зa якими у paзi змЬ ни влacникa тa з iншиx пpичин, вcтaнoвлениx у кpедитнoмy дoгoвopi (пpocпектi емiciï oблiгaцiй], виникaють зoбoв'язaння щoдo дocтpoкoвoгo пoгaшення зaпoзичень;
- пocтaчaння пpиpoднoгo гaзy зa пiльгoвими цiнaми пщ-пpиeмcтвaм теплoенеpгетики для виpoбництвa теплoвoï енеpгiï, якa cпoживaeтьcя нacеленням;
- нaкoпичення дебiтopcькoï зaбopгoвaнocтi Haцioнaльнoï aкцioнеpнoï кoмпaнiï «Haфтoгaз Укpaïни» зa пpoдaж пpиpoд-нoгo гaзy нacеленню i пiдпpиeмcтвaм теплoенеpгетики;
- нaдaння пocлyг нacеленню з теплoпocтaчaння зa ц^ми (тapифaми], нижчими вiд poзмipy екoнoмiчнo oбrpyнтoвaниx витpaт нa ïx виpoбництвo;
- нaдaння нacеленню пocлyг з вoдoпocтaчaння тa вoдo-вiдведення зa цiнaми (тapифaми], нижчими вiд poзмipy ега-нoмiчнo oбrpyнтoвaниx витpaт нa ïx виpoбництвo;
- нaкoпичення фoндaми зaгaльнooбoв'язкoвoгo деpжaвнo-гo coцiaльнoгo cтpaxyвaння зaбopгoвaнocтi з виплaти пенciй i coцiaльниx дoпoмoг, зaлyчення ними кpедитниx pеcypciв для пoкpиття дефiцитy гаш^в нa викoнaння пoтoчниx зoбoв'язaнь;
- вiдoбpaження фoндaми зaгaльнooбoв'язкoвoгo деpжaв-нoгo coцiaльнoгo cтpaxyвaння дефiцитy кoштiв тa невикoнa-ниx пoтoчниx зoбoв'язaнь;
- нaкoпичення зaбopгoвaнocтi з вiдшкoдyвaння пoдaткy нa дoдaнy вapтicть;
- отимння безнaдiйнoгo пoдaткoвoгo бopгy, poзcтpoчен-ня тa вiдcтpoчення гpoшoвиx зoбoв'язaнь aбo пoдaткoвoгo бopгy плaтникa пoдaткiв;
- вiдoбpaження пoмилкoвo тa/aбo нaдмipy cплaчениx гpoшoвиx зoбoв'язaнь, у тoмy чи^ cyм пoдaткiв i збopiв (oбoв'язкoвиx плaтежiв], дo бюджету;
- пеpевезення зaлiзничним тpaнcпopтoм пiльгoвиx гате-Top^ пacaжиpiв.
Poзглянемo вплив нa гган бюджету дiяльнocтi cyб'eктiв rac-пoдapювaння, якi беpyть кpедити пiд гapaнтiï деpжaви. Деp-жaвне гapaнтyвaння дae змoгy cyб'eктaм гocпoдapювaн-ня oтpимaти пеpевaгy пеpед iншими, якi пpaцюють в yмoвax pинкy, як щщда дocтyпy дo кpедитiв тaк i щщ^ вiдcoткiв, пiд якi беpyтьcя кpедити. Як пpaвилo, пpи нaявнocтi гapaнтiï вapтicть кpедитiв е нижчoю, тoмy зa деpжaвнi гapaнтiï cyб'eкти norno-дapювaння кoнкypyють мiж co6OKI. Boднoчac, кoли пiдпpиeм-cтвo неефективнo poзпopяджaeтьcя oтpимaним кpедитoм i не в змoзi йoгo пoгaшaти aбo oбcлyгoвyвaти, деpжaвa, як гapaнт, вимyшенa це poбити зa paxyнoк бюджетниx кoштiв. Дефiцит бюджету зpocтae, збiльшyeтьcя й деpжaвний бopг.
Гapaнтoвaний деpжaвoю бopг, вiдпoвiднo дo нopм Бю-джетнoгo кoдекcy - зaгaльнa cyмa бopгoвиx зoбoв'язaнь cyб'eктiв гocпoдapювaння - pезидентiв Укpaïни щoдo пo-веpнення oтpимaниx тa непoгaшениx cтaнoм нa звiтнy дaтy кpедитiв (пoзик], викoнaння якиx зaбезпеченo деpжaвними гapaнтiями. У paзi якщo cyб'eкт гocпoдapювaння не в змoзi пoгacити тaкy cyмy бopгy, фiнaнcoвa вiдпoвiдaльнicть зa йoгo пoгaшення пеpеxoдить нa деpжaвний бюджет.
Oбcяг нaдaниx деpжaвниx гapaнтiй пoчaв cтpiмкo збть-шyвaтиcя пicля 2QQB po^, кoли фiнaнcoвa cиcтемa Укpa-¿ни зaзнaлa тиcкy вiд пoдaльшoгo зaгocтpення cвiтoвoï фЬ нaнcoвo-екoнoмiчнoï ^изи. Динaмiкa гapaнтoвaнoгo бopгy Укpaïни пpедcтaвленa нa pиc. 1.
Bиднo, !o пoчинaючи з 2QQ7 poкy у crpy^ypi гapaнтoвa-нoгo бopгy з'являeтьcя внyтpiшнiй гapaнтoвaний бopг. Йoгo чacткa у пеpioд 2QQ9-2Q12 poкiв бyлa cтaбiльнoю i cтaнo-вилa близьга 1б вiдcoткiв. Oднaк у нacтyпниx пеpioдax цей пoкaзник збiльшивcя i у 2Q^ poцi cтaнoвив 26 винтов, a у 2Q14 po^ - 1B,1 вiдcoткa. Зa пiдcyмкaми ciчня-веpеc-ня 2Q16 poкy oбcяг гapaнтoвaнoгo деpжaвoю бopгy cтpiмкo зpic i дocяг величини 262,1 млpд. гpн.
Ocнoвними пpичинaми зpocтaння oбcягy гapaнтoвaнo-гo бopгy пpoтягoм 2Q16 poкy е збiльшення oфiцiйнoгo ^pcy yкpaïнcькoï гpивнi дo дoлapa C0A (1б,76 гpн./дoл. C0A нa юнець гpyдня 2Q14poкy тa 21,б2 гpн./дoл. C0A нa кiнець веpеcня 2Q16 poкy], a тaкoж oтpимaння вiдпoвiднoï пoзики вiд Miжнapoднoгo вaлютнoгo фoндy. Знaчнi вaлютнi pизи-ки для деpжaвниx фiнaнciв Укpaïни немoжливo ^велю^ти iз-зa недocтaтнocтi вaлютниx pезеpвiв, aflœ^ piвень пoкpит-тя зaгaльнoгo oбcягy пpямoгo деpжaвнoгo тa гapaнтoвaнoгo деpжaвoю зoвнiшньoгo бopгy мiжнapoдними вaлютними pе-зеpвaми у деcять paзiв нижчий, нiж пiд чac фiнaнcoвoï ^и-зи 2QQB-2QQ9 poкiв. Ha пoчaтoк 2Q16 poкy вiн cклaв лише
300
250
200
150
100
50
262.1
□ Гарантований державою зовншнш борг В Гарантований державою внутриишй борг А Га рантований державою борг
17,7
14,4
17,7
200-1
15,0
" 15,0 ] Г 14,4 "И 16,4 |
17,5
200?
2006
2007
2008 2009
2010
2011
2012
2013 2014
201? (30.09.1?)
Рисунок 1. Динамша гарантованого державного боргу за його складовими
19,4%, це на mi хроычно вщ'емного сальдо поточного ра-хунку зумовлюе високу éMOBipHicTb невиконання державою зобов'язань перед зовышыми кредиторами.
Структура гарантованого державою боргу представлена на рис. 2.
Видно, що найбтьшу питому вагу станом на юнець верес-ня 2015 року мае заборгованють за позиками, одержаними вщ мiжнаpодних фЫансових оpганiзацiй - 127,6 млрд. грн., або 49 вiдcоткiв.
Забоpгованicть за позиками, одержаними вщ iноземних комерфйних банкiв, складае 63,1 млрд. грн., або 24 вщсо-тка. Значний обсяг також мае забоpгованicть за випуще-ними цiнними паперами на зовншньому ринку - 38,9 млрд. грн., або 15 вщсотюв, та заборгованють за позиками, одержаними вщ iноземних комеpцiйних банкiв та Ыших iноземних фiнанcових установ, - 20,4 млрд. грн., або 8 вщсотюв. Мен-шу питому вагу мае заборгованють перед банкiвcькими та Ышими фiнанcовими установами - 5,4 млрд. грн., або 2 вщ-сотка, та за позиками перед органами управлЫня Ыоземних держав - 4,2 млрд. грн., або 1 вщсоток.
Структура зовншнього гарантованого боргу приведена на рис. 3.
Як видно, левову частину цього боргу становлять позики Мiж-народного валютного фонду - 120 млрд. грн., або 51 вщсоток. Також значн обсяги в cтpуктуpi мають облгаци ДП ФУнпро та позика ЕкспортноНмпортного банку Китаю - 16 та 14 вщсотюв вщповщно. Найменшу питому вагу мають позики Мiжнаpодного банку реконструкци та розвитку - 7,93 млрд. грн., або 3 вщсотка.
Найбтьшу питому вагу у гарантованому внутршньому боргу мають обл^аци Д1У - 7,2 млрд. грн., або 28 вщсотюв. Перед банювськими установами заборгованють становить 5,4 млрд. грн., або 21 вщсоток, а за облга^ями НАК «На-фтогаз» - 4,8 млрд. грн., або 19 вщсотюв.
Нарощування внутр1шнього гарантованого боргу протягом 2013-2015 роюв вщбувалося здебiльшого за рахунок на-дання державних гаpантiй Укравтодору, Державой iпотечнiй уcтановi та компани НАК «Нафтогаз». Проте, як свщчать ре-зультати пеpевipки Рахунково' палати Укра'ни, фЫансуван-ня розвитку та утримання автомобiльних доpiг в Укра'У через залучення кpедитiв пiд державы гаранти не стало ефектив-ним. Аналiз утворення та виконання Державним агентством автомобтьних доpiг Укра'ни боргових зобов'язань показав, що залучен фiнанcовi ресурси кардинально не покращили стану меpежi автомобiльних доpiг загального користування, у переважый бiльшоcтi дороги не вщповщають сучасним ви-могам. Капитального ремонту потребують близько 90 вщсотюв дорг, бiльшicть з яких не ремонтувалось 30-40 роюв [7].
Збтьшення гарантованого державою боргу часто вщбувалося й внаслщок порушення дiючого законодавства. На-приклад, незважаючи на обмеження, передбачен части-ною першою cтаттi 14 закону про державний бюджет на 2009 рк, уряд упродовж цього року неодноразово приймав ршення про надання державних гаранта, чим порушував статтю 17 Бюджетного кодексу. Згщно з фею статтею КабЬ нет Мiнicтpiв Укра'ни в оcобi мiнicтpа фiнанciв може надава-ти гаранти щодо виконання боргових зобов'язань суб'ектам виключно в межах повноважень, встановлених законом про державний бюджет. Прийнятими ж КабЫетом Мiнicтpiв Укра'ни постановами було дозволено залучити пщ деpжавнi гаранти кредити, здмснити випуск облiгацiй та надати вексе-лi на загальну суму, що в 1,8 раза перевищила встановле-ний граничний обсяг 37 млрд. грн. [8].
Недолки у cиcтемi контролю за наданням державних га-ран™ призводили до значних втрат державного бюджету. За результатами пеpевipок Рахунково' палати Укра'ни виявлено значнi втрати бюджетних кошлв внаcлiдок надання державних
Рисунок 2. Структура гарантованого державного боргу станом на 30.09.2015
Рисунок 3. Структура зовтшнього гарантованого боргу станом на 30.09.2015
гаран™ при випуску державних облгацй, що мало забезпечи-ти процес оздоровлення Харювського державного аввцмного п¡дприeмства (ХДАВП). Джерелом погашення облгацй та ви-плати в¡дсоткового доходу за ними було визначено ф¡нансов¡ ресурси, отриман внасл¡док господарськоУ дтльност ХДАВП. Проте ця д¡яльн¡сть так ¡ не стала прибутковою.
Негативним виявився й досвщ реалвацп масштабного проекту пщготовки проведення в УкраУн фЫальноУ частини Звро-2012. Всупереч вимогам Програми Звро-2012, МЬ н¡нфраструктури та УкревроЫфрапроектом не вдалося за-лучити приваты ¡нвестици для розвитку мжнародного ае-ропорту «Борисп¡ль». Внасл¡док цього единим джерелом
фЫансування аеропорту стали кошти Державного бюджету УкраУни та кредит Япони, наданий пщ гарант¡i" Уряду ще у 2005 роц Загальний обсяг державних коштв, спрямова-них на розвиток аеропорту, збтьшено до 2,6 млрд. грн., або в 21,9 рази. 0днак залучення цих кошт¡в у таких розм^ах виявилися економ¡чно необгрунтованими [7].
Результати аудиту дтльност Державного пщприемства «Ф¡нансування ¡нфраструктурних проект¡в»(ДП «Ф¡н¡нпро») ¡з управл¡ння запозиченнями п¡д державн¡ гарантп засвщчи-ли, що управл¡ння зовышыми запозиченнями в обсяз¡ май-же $1,3 млрд., залученими у 2010-2011 роках Державним пщприемством «ФЫансування ¡нфраструктурних проекта»
п¡д державы гарант" з метою ф¡нансування заходю Державно" цтьово" програми з пщготовки та проведення в УкраУы чемп¡онату Звро-2012, також зд¡йснювалося неефективно.
Аналв практики надання державних гарантй св¡дчить, що у багатьох випадках цей мехаызм в УкраУы використовувався, як спрощений споаб вир¡шення проблем нестач¡ ф¡нансових ресурс¡в для багатьох державних корпорацм. Так, пщприем-ству, що мае гарант" в¡д уряду, отримати кредит значно легше, ыж ¡ншим п¡дприeмствам, як¡ такоУ гаранти не мають.
Вплив надання державних гаранта на обсяги видатюв державного бюджету нарощувався. Так, якщо у 2008 ро-ц обсяг видатюв бюджету, передбачених для виконання зобов'язань за державними гарантами, складав 1,7 млрд. грн., то у подальшому (починаючи з 2010 року) цей показ-ник динамнно зростав. Найбтьш пом¡тним зростання було у 2013 роц та у 2015 роц^ коли обсяги досягли значень 11,9 млрд. грн. та 26,2 млрд. грн. вщповщно.
У державному бюджет 2015 року найбтьшу питому вагу витрат передбачено на державну програму 3111030 «Виконання боргових зобов'язань за кредитами, отриманими на розвиток мереж¡ автомобтьних дор^ загального користу-вання» - 19,1 млрд. грн., 6381130 - Виконання боргових зобов'язань за кредитами, залученими пщ державы гаранти для реалваци проектв «Циклон-4» та «Створення Нац¡-ональноУ супутниковоУ системи зв'язку» - 2,4 млрд. грн. та 3101220 - Виконання боргових зобов'язань за кредитами, залученими пщ державы гаранти, що використовуються для реалвацп завдань, передбачених Державною цтьовою про-грамою з пщготовки та проведення в УкраУы фЫальноУ час-тини чемпюнату - 3,5 млрд. грн.
Як показуе анал¡з м¡жнародного досв¡ду краУн ЗС, надання державних гаран™ е поширеним явищем ¡ в Звропейсько-му Союз¡. 0сновним напрямами, де застосовуеться фЫансу-вання за умови надання державних гаран™:
- пщтримка прюритетних проект¡в розвитку держави вихо-дячи з масштабу, галузево" чи територвльно"" приналежност¡;
- розвиток малого та середнього пщприемництва;
- взаемодт в рамках державно-приватного партнерства.
Найбтьш велик за обсягом державн¡ гаранти, як правило, надаються для реал^ацп великих ¡нфраструктурних проекта - будюництво транспортноУ та комунальноУ ¡нф-раструктури.
Учасниками процесу надання державних гаран™ у Звропей-ському Союз¡ е Звропейська Ком¡с¡я, яка виконуе головну роль з оргаызаци та здмснення контролю, Звропейський ¡нвестиц¡йний банк та Звропейський ¡нвестицмний фонд, як¡ акумулюють вщ-пов¡дн¡ ф¡нансов¡ ресурси, а також органи державного управлЫ-ня вщповщного р¡вня, що безпосередньо визначають, яю з пщ-приемств можуть отримати державну п¡дтримку.
У краУнах ЗС ¡снуе нормативн¡ правила щодо надання державно" допомоги у вигляд¡ гаран™. Так державы гарант""" можуть надаватися, як великим пщприемствам, так ¡ ф^-мам, що працюють у сфер¡ малого та середнього бвнесу. Разом ¡з цим Звропейська Комоя розробила низку критерий (умов), як¡ застосовуються при прийнятт р¡шення щодо надання державних гаран™.
0дыею з перших умов е з'ясування ф¡нансового становища позичальника. Процедура, яку необхщно виконати, визначена в
документ Звропейського Союзу «Принципи ЗС щодо надання державно" допомоги для вщновлення платоспроможност ком-паый в умовах кризи» [10]. Водночас до перелку потенц¡йних п¡дприeмств, яким може бути надана допомога, не включають-ся ф^ми, як¡ було створено менше н¡ж три роки тому.
Питання фЫансово" допомоги розглядаеться безпосередньо п¡д час прийняття ршення щодо надання державно" гарант". У цей перюд виршуеться обсяг гарант¡й та пер¡од "" ди в¡дпов¡дно до те" чи ¡ншо" кредитно" угоди. Така гаранта, як правило, не може перевищувати 80 вщсотюв обсягу кредиту, що надаеться. Вартсть надання державних гарантй для того чи ¡ншого п¡дприeмства визначаеться в¡дпов¡дно з оцЫ-кою його ф¡нансового стану.
Водночас надання державних гарантй обмежуеться нормами Маастрихтсько" угоди в частиы граничного р¡вня дефЬ циту державного бюджету щодо ВВП. 0сюльки при наданы державних гарант¡й уряд повинен мати у видатковм части-ы державного бюджету резервн¡ кошти на покриття витрат у раз¡ настання гарантйного випадку, то значний обсяг державних гарантй збтьшуватиме дефщит бюджету, що може призводити до конфлкту з нормами ЗС стосовно дотриман-ня бюджетно" пол¡тики краУн-члеыв.
Для УкраУни важливий досв¡д постсоцвлктичних краУн ЗС, зокрема так званих нових краУн члеыв ЗС, яю вступили в цю орган¡зац¡ю у 2004 роцг Для цих краУн дють певн¡ обмеження, як¡ регламентують надання державних гарант¡й. У силу необ-х¡дност¡ забезпечення параметр¡в дефщиту бюджету краУни до-тримуються невисокого спввщношення гарантованого боргу до державного боргу, а також з метою запобгання викривлен-ня механ¡зм¡в ринково" економ¡ки у Звросоюз¡, ¡ вщповщно «нових» краУнах - членах ЗС, обмежуеться максимальний обсяг надання державних гаран™ для малого та середнього бвнесу на рвы 1,5 м^ьйоыв евро для одые" компани. ЦЫа за надання гарантй може бути диференцмованою залежно вщ обсягу фЫансових ресурс¡в, типу принципалу (юридична особа, за яку надаеться гаранта) та ступеню ризику.
У табл. 1 представлено сыввщношення обсягу наданих державних гаран™ (ГДБ) до ВВП, сыввщношення загального державного боргу (ЗДБ) до ВВП, сыввщношення та се-редне значення державних гарантй щодо загального боргу для «нових» кра"н-члеыв ЗС протягом 2010-2014 роюв за даними Звростату. Як видно, найбтыхл обсяги надання державних гарантй в нових краУнах-членах ЗС за пщсумками
2014 року вщмнаеться у Словенп - 16,6% ВВП. У Полы^ обсяг державних гарантй вщ ВВП складае 6,9 вщсотюв, Ру-мун¡i" - 2,3 вщсотка, ЛатвГ" та Естон¡i" - 1,7 вщсотка, а в ¡нших краУнах - менше одного вщсотка.
Як можна бачити, загалом середне значення сыввщно-шення гарантованого державою боргу до загального державного боргу для «нових» краУн - члеыв ЗС як Словеыя, Польща, Румуыя, Латв¡я, Естон¡я, Литва, Болгарт, Чех¡я, Словаччина та Угорщина впродовж 2010-2014 роюв ста-новить величину 10,1%.
УкраУною та М¡жнародним валютним фондом вщ 27 лютого
2015 року укладено Меморандум про економнну та ф¡нан-сову пол¡тику. В ньому визначено, що до 2020 року боргове навантаження, тобто спввщношення державного та гарантованого державою боргу мае зменшитися до 71%. Викорис-
Taблиця 1. Cпiввiднoшeння oбcягу нaдaниx дepжaвниx Tapam'rn (ГДБ] дo ВВП, cпiввiднoшeння зaгaльнoгo дep-жaвнoгo бopгу (ЗДБ]дo ВВП, cпiввiднoшeння тa cepeднe знaчeння дepжaвниx гapaнтiй щoдo зaгaльнoгo бopгу для «нoвиx» кpaïн-члeнiв GC пpoтягoм 2010-2014 po^, вiдcoтки
Kpa'rna Cepeднc знaчeння 2010 2011 2012 2013 2014
Cлoвенiя ГДБ/BBП 19,73 17,89 16,1 17,82 16,6
ЗДБ/BBП 37,9 46,2 53,3 7Q,Q 82,9
ГДБ/ЗДБ 33,3 52,Q 38,8 3Q,2 25,5 2Q,Q
^лы^ ГДБ^П 5,Q9 6,Q7 6,Q4 6,59 6,9
ЗДБ/BBП 53,6 54,8 54,4 55,7 48,8
ГДБ/ЗДБ 11,5 9,5 11,1 11,1 11,8 14,1
Pyмyнiя ГДБ/BBП 2,23 1,64 1,98 2,Q7 2,3
ЗДБ/BBП 3Q,5 33,9 37,5 38,8 4Q,4
ГДБ/ЗДБ 5,7 7,3 4,8 5,3 5,3 5,7
Лaтвiя ГДБ^П 2,43 2,61 2,53 1,96 1,7
ЗДБ/BBП 39,8 37,5 36,5 35,2 37,8
ГДБ/ЗДБ 6,Q 6,1 7,Q 6,9 5,6 4,5
Ecтoнiя ГДБ/BBП 2,64 2,19 1,95 1,71 1,7
ЗДБ^П 6,5 6,1 9,7 1Q,1 9,7
ГДБ/ЗДБ 26,2 4Q,4 36,1 2Q,1 17,Q 17,6
Литвa ГДБ/BBП 1,25 Q,86 Q,7 Q,67 Q,8
ЗДБ/BBП 36,3 37,3 39,9 39,Q 37,7
ГДБ/ЗДБ 2,3 3,4 2,3 1,8 1,7 2,1
Бoлгapiя ГДБ^П 1,33 1,15 Q,98 Q,75 Q,6
ЗДБ/BBП 14,6 14,8 17,1 17,6 26,9
ГДБ/ЗДБ 5,8 9,1 7,8 5,7 4,3 2,2
Чеxiя ГДБ/BBП Q,76 Q,67 Q,94 1,Q1 Q,4
ЗДБ/BBП 36,8 39,4 43,9 43,8 41,6
ГДБ/ЗДБ 1,8 2,1 1,7 2,1 2,3 1,Q
Cлoвaччинa ГДБ^П Q,Q6 Q,Q5 Q,Q4 Q,Q3 Q,Q2
ЗДБ/BBП 41,1 43,5 52,1 54,6 54,Q
ГДБ/ЗДБ Q,1 Q,1 Q,1 Q,1 Q,1 Q,Q
Угopщинa ГДБ/BBП 9,38 8,81 8,65 7,94 Q
ЗДБ^П 8Q,9 81,Q 78,5 77,3 76,9
ГДБ/ЗДБ 8,7 11,6 1 Q,9 11 ,Q 1Q,3 Q,Q
«Hoвi» кpaïни-члени GC ГДБ/ЗДБ 1Q,1
¡Jœepeno: пoбyдoвaнo aвтopoм зa дaними 6вpocтaтy.
Taблиця 2. Poзpaxунoк oбcягу дepжaвниx гapaнтiй у пepioд 2016-2021 poкiв, млpд. фн.
Пepioд Cпiввiднoшeння гapaнтoвaнoгo бopгу дo дep- жaвнoгo бopгу, % Hoмiнaльнe ВВП (зa дa-ними МВФ] Дepжaвний бopг Гapaнтoвa-ний дepжa-вoю бopг Пoгaшeння гapaнтoвa-нoгo бopгу (зa дaними Мшфшу] Moжли-вий oбcяг нaдaння дepжaвниx гapaнтiй Cпiввiднoшeння дepжaвнoгo тa гapaнтoвaнoгo 6OP^ дo ВВП, %
2Q15 24,4 1981,Q 1372,Q 334,5 79,9 Q,Q 86,1
2Q16 26,4 2262,Q 15Q2,Q 396,6 16,9 79,Q 83,9
2Q17 22,2 2571,9 1729 383,1 22,7 9,2 82,1
2Q18 19,8 2888,2 187Q 369,6 44,4 3Q,9 77,5
2Q19 17,8 3183,3 2QQ2 356,1 26,5 13,Q 74,1
2Q2Q 16,2 351Q,3 2115 342,2 8Q,4 66,5 7Q,Q
2Q21 1Q,Q 3822,3 225Q 382,2 74,9 114,9 68,9
¡Jœepeno: aвтopcький poзpaxyнoк.
тoвyючи yмoви Mемopaндyмy Укpaïни з MBÔ пpo екoнoмiчнy тa фiнaнcoвy пoлiтикy, пpoгнoзнi дaнi MBÔ щoдo нoмiнaль-нoгo BBП Укpaïни, дaнi Miнфiнy cтocoвнo пoгaшення зa дю чими гapaнтoвaними деpжaвoю пoзикaми (cтaнoм нa юнець 2Q15 po^), пpoгнoзний oбcяг деpжaвнoгo бopгy нa 2Q15-2Q17 po^, a тaкoж дocвiд «нoвиx» ^afa - членiв GC cтocoвнo
tord, щo cпiввiднoшення гapaнтoвaнoгo бopгy дo деpжaвнo-гo бopгy мae знaxoдитиcя в межax 1Q%, aвтopoм бyлo пpoве-денo oцiнки oптимaльниx oбcягiв деpжaвниx гapaнтiй y пеpioд 2Q16-2Q21 poкiв. Pезyльтaти вiдoбpaженo в тaбл. 2.
Як пoкaзyють poзpaxyнки, зaбезпечення oптимaльнoгo ^в-вiднoшення гapaнтoвaнoгo деpжaвoю бopгy дo деpжaвнoгo
боргу в Укра'У можна досягнути не вщразу, а впродовж декть-кох роюв, вдосконалюючи управлЫня в сфер1 як державного так i гарантованого державою боргу. При збереженн тенденци, визначено' розрахунками, Укра'на зможе досягнути стввщно-шення державного та гарантованого боргу до ВВП на рiвнi, що не перевищуватиме 60 вщсотюв, не ранше 2024 року.
Результати розрахунку обсяпв державних гарантiй, що можуть бути надан у перiод 2016-2021 роюв з дотриман-ням вимог Мiжнародного валютного фонду щодо посту-пового зменшення боргового навантаження на економЬ ку, враховуючи необхiднiсть пщтримки економiчно вигiдних iнвестицiйних проектiв та необхщнють оптимiзацií стввщ-ношення гарантованого i державного боргу до 10%, представлено на рис. 9. Надання державних гаран™ мае чтео окреслену тенденцю яка вказуе на вщносний мiнiмум надання державних гаран™ впродовж 2017-2019 роюв. Так, у 2016 роц цей показник може становити 79,0 млрд. грн., у 2017 роц - зменшитися до 9,2 млрд. грн., у 2018 роц -зрости до 30,9 млрд. грн. та знову зменшитися у 2019 р. до 13,0 млрд. грн. У наступному первд можливе поступове збтьшення обсягу державних гаран™ - до 66,5 млрд. грн. у 2020 роц та до 114,9 млрд. грн. - 2021 млрд. грн.
Висновки
Отже, на сьогодн в Укра'У надання кредитв пщ держав-н гаран™ без належного контролю за станом позичаль-ниюв та витрачанням цих коотв призвело до додаткових витрат державного бюджету й зростання державних запо-зичень. Так, якщо гарантований борг у 2008 роц становив 58,7 млрд. грн., то станом на 30 вересня 2015 року вЫ ста-новить 262,1 млрд. грн., на юнець року його обсяг, за оцЫ-кою МЫфЫу, може досягти бтьше 330 млрд. грн., при цьо-му видатки бюджету, передбаченi на виконання зобов'язань за державними гарантами, зросли з 1,7 млрд. грн. до 26,2 млрд. грн. вщповщно. Це може суттево змЫювати параметри дефщиту бюджету.
3 метою вдосконалення в Укра'У регулювання квазiфiс-кальних операфй загалом, та отримання кредитiв суб'ектами господарювання пщ державнi гаранти враховуючи досвщ ЗС та, зокрема, нових кра'н - члеыв Звропейського Союзу, не-обхiдно вжити такi заходи.
По-перше, запровадити змiни до Положення про управ-лiння ризиками в частин розподiлу ризикiв надання державних гаран™ мiж державою, кредиторами i позичальниками (за досвiдом нових кра'н-члеыв ЗС державою гарантуеться не бтьше 80% обсягу взятого кредиту), а також щодо опри-люднення щоквартально'' Ыформаци не тiльки за проектом в цтому, а й у розрiзi кожно' квазiфiскальноí операци.
По-друге, з метою запобiгання викривлення механiзмiв ринково'' економiки у Звросою^ обмежити максимальний обсяг надання державних гаран™ для малого та середнього бiзнесу на рiвнi е^валентному 2,5 млн. евро для одые' компани. Цiну за надання гаран™ визначати диференцмо-
вано залежно вщ обсягу фiнансових ресурсiв, типу юридич-но'' особи, за яку надаеться гаранта, та ступеню ризику.
По-трете, врахувати досвщ нових кра'н-члеыв ЗС i за-безпечити поступовий перехщ до спiввiдношення гарантованого державою боргу з державним боргом на р!вы 10%. Як показуе авторський розрахунок сценар^ досягнення цього показника, необхщы спiввiдношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП в 2020 роц (70%) досягаеться при певному зниженн обсягу надаваних державних гарантв впродовж 2017-2019 роюв.
Список використаних джерел
1. Международный валютный фонд/ Руководство по обеспечению прозрачности в бюджетно-налоговой сфере (2007 год) https://www.imf.org/external/np/fad/trans/rus/manualr.pdf
2. The Fiscal Transparency Code/ International Monetary Fund -[Washington, D.C.]: International Monetary Fund,P.19. (http://blog-pfm.imf.org/files/ft-code.pdf)
3. European Commission. Directorate-General for Economic and Financial Affairs Fiscal frameworks across Member States: Commission services country цches from the 2011 EPC peer review. [Електрон. ресурс]. Режим доступу. - http://ec.europa.eu/economy_ finance/publications/occasional_paper/2012/pdf/ocp91_en.pdf
4. Ryta Iwona Dziemianowicz, Aneta Kargol-Wasiluk. Fiscal Responsibility Laws in EU Member States and Their Influence on the Stability of Public Financehttp://www.knowledgetaiwan.org/ojs/ index.php/ijbi/article/viewFile/521/147
5. European Commission. Statement. Improving corporate governance: Europe's largest companies will haveto be more transparent about how they operate. [Електрон. ресурс]. Режим доступу. - http:// europa.eu/rapid/press-release_STATEMENT-14-124_en.htm
6. Розпорядження Каб1нету М1н1стр1в Укра'ни Про затвердження перелку кваз1фюкальних операц1й i орган1в влади (управл1ння), вщ-повщальних за проведення оц^ки можливого впливу таких операцм на показники бюджету. [Електрон. ресурс]. Режим доступу. - http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/692-2012-%D1%80
7. Звп" РахунковоТ палати за 2013 рк [Електрон. ресурс]. Режим доступу. - http://www.ac-rada.gov.ua/doccatalog/ document/16744990/Zvit_2013.pdf
8. Рахункова палата Укра'ни «Висновки щодо виконання державного бюджету Укра'ни за 2009 рк». [Електрон. ресурс]. Режим доступу. - http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/ article/16728123
9. Постанова КабЫету МУстрв Укра'ни «Про затвердження Положення про управляя ризиками, пов'язаними з наданням державних гаран™, та розподт таких ризиюв мж державою, кредиторами i позичальниками» вщ 23.02.2011. №131. [Електрон. ресурс]. Режим доступу. - http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/131-2011-%D0%BF
10. Communication from the commission community guidelines on state aid for rescuing and restructuring firms in difficulty. Official Journal of the European Union. C 244/2. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу - http://eui—lex.europa.eu/legal-content/EN/ ALL/?uri=CELEX:52004XC1001(01)
