CC BY
13
Удк 334.012.4: 338.24: 330.322.16 JEL Classification: L32
розвиток ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У ВИМ1Р1 П0КАЗНИК1В УКРА1ИИ
у глобальних рейтингах
® 2019 ШЕМАЕВА Л. М.
УДК 334.012.4:338.24:330.322.16 JEL Classification: L32
Шемаева Л. М.
Розвиток державно-приватного партнерства у вимiрi показнимв УкраУни у глобальних рейтингах
У cmammi наведено анатз чинниюв, що впливають на розвиток державно-приватного партнерства (ДПП) в УкраЫ. З огляду на те, що одтею i3 основних фей ДПП е залучення каттальних нвестицш для будiвницmва та модеркзацП об'ект'в iнфрасmрукmури, доведено, що оцнки краши у мiжнародних рейтингах мають важливе значення для розбудови в'дносин i3 потенцйними нвесторами, стратегчними партнерами та впливають на розвиток системоутворюючих ланок мехатзм'ю ДПП. Запропоновано структурувати показники глобальних рейтингв, об'еднавши за тематичними блоками, а саме: економiчний (Doing Business, Global Competitiveness Index, Index of Economic Freedom, Legatum Prosperity Index); ко-румпованост'! системи (Corruption Perception Index, The Open Budget Survey, Global Open Data Index); 'тдикатори державного управлшня (Worldwide Governance Indicators). В результат'1 анал'зу визначено, що показники крани у глобальних рейтингах доцльно розглядати одночасно як 'тдикатори потреби у ДПП та виявлення бар'ер'в розвитку партнерства держави i б'знесу. Запропоновано удосконалення КонцепцП розвитку ДПП в УкраЫ, тдкреслено необхiднiсmь урахування 1ндексу готовностi краши до ДПП, що мае базуватися на комплекснш оцнц впливу чинниюв полтичного, економiчного, нституцшно-правового, со^ального й iнновацiйно-mехнологiчногохарактеру. У цьомуконтекст'1 анал'вглобальнихрейтинг'в краши доцльно використовувати представниками органв державноi влади, бiзнесу, 'нститут'ю громадянського сустльства при формуванн державноi полтики з розвитку ДПП.
Кпючов'1 слова: державно-приватне партнерство (ДПП), глобальм рейтинги, шдекси розвитку держави, чинники макросередовища, концеп^я розвитку ДПП.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-2-81-88 Табл.: 2. Б'бл.: 23.
Шемаева Лариса Миколавна - кандидат економiчних наук, викладач кафедри м'жнародного б'внесу та економiчного анал'ву, Харювський нацональ-
ний економiчний унверситет iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харюв, 61166, Украна)
E-mail: loraafanasieva@gmail.com
Researcher ID: http://www.researcherid.com/A-9167-2018
УДК 334.012.4:338.24:330.322.16 JEL Classification: L32 Шемаева Л. Н. Развитие государственно-частного партнерства в контексте показателей Украины в глобальных рейтингах
В статье представлен анализ факторов, оказывающых влияние на развитие государственно-частного партнерства (ГЧП) в Украине. Учитывая, что одной из основных целей ГЧП является привлечение капитальных инвестиций для строительства и модернизации объектов инфраструктуры, доказано, что оценки страны в международных рейтингах имеют важное значение для развития отношений с потенциальными инвесторами, стратегическими партнерами, а также влияют на развитие системообразующих звеньев механизмов ГЧП. Предложено структурировать показатели глобальных рейтингов, объединив согласно тематическим блокам, а именно: экономический (Doing Business, Global Competitiveness Index, Index of Economic Freedom, Legatum Prosperity Index); коррумпированности системы (Corruption Perception Index, The Open Budget Survey, Global Open Data Index); индикаторы государственного управления (Worldwide Governance Indicators). В результате анализа определено, что показатели государства в глобальных рейтингах целесообразно рассматривать одновременно как индикаторы потребности в ГЧП и выявления барьеров развития партнерства государства и бизнеса. Предложено усовершенствование Концепции развития ГЧП в Украине, подчеркнута необходимость учета Индекса готовности страны к ГЧП, базирующегося на комплексной оценке влияния факторов политического, экономического, институционально-правового, социального и инновационно-технологического характера. В данном контексте результаты анализа глобальных рейтингов государства целесообразно использовать
UDC334.012.4:338.24:330.322.16 JEL Classification: L32 Shemayeva L. M. Development of Public-Private Partnership in the Context of Indicators of Ukraine in the Global Rankings
The article presents an analysis of factors which affect the development of public-private partnership (PPP) in Ukraine. Considering that one of the main goals of PPP is to attract capital investments for the construction and modernization of infrastructure facilities, it is proved that the country's positions in international rankings are important for developing relations with potential investors, strategic partners and also affect the development of the backbone links of PPP mechanisms. It is proposed to structure the indicators of global rankings by combining them into thematic blocks, namely: economic one (Doing Business, Global Competitiveness Index, Index of Economic Freedom, Legatum Prosperity Index); degree of corruption of the system (Corruption Perception Index, The Open Budget Survey, Global Open Data Index); governance indicators (Worldwide Governance Indicators). In the course of the analysis, it is determined that the country's positions in global rankings should be considered simultaneously as indicators of the need for PPP and identification of obstactes in the development of partner relationship between the state and business. It is proposed to improve the Concept of PPP Development in Ukrainethe focus being made on the need for taking into account the country's PPP- Readiness Index, based on a comprehensive assessment of the influence of factors of a political, economic, institutional, legal, social, and innovative and technological character. In this context, it is advisable to use the results of the analysis of the country's positions in global rankings by representatives of government bodies, business, civil society institutions when formulating the national policy on PPP development.
представителями органов государственной власти, бизнеса, институтов гражданского общества при формировании государственной политики развития ГЧП.
Ключевые слова: государственно-частное партнерство (ГЧП), глобальные рейтинги, индексы развития государства, факторы макросреды, концепция развития ГЧП. Табл.: 2. Библ.: 23.
Шемаева Лариса Николаевна - кандидат экономических наук, преподаватель кафедры международного бизнеса и экономического анализа, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: loraafanasieva@gmail.com Researcher ID: http://www.researcherid.com/A-9167-2018
Keywords: public-private partnership (PPP), global rankings, indices reflecting a country's development level, macroenvironment factors, PPP development concept.
Tabl.: 2. Bibl.: 23.
Shemayeva Larysa M. - Candidate of Sciences (Economics), Lecturer of the Department of International Business and Economic Analysis, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine)
E-mail: loraafanasieva@gmail.com
Researcher ID: http://www.researcherid.com/A-9167-2018
Постановка проблеми. Потреба у розвитку нащо-нально! економжи на партнерських засадах держави та бiз-несу вимагае Грунтовного вивчення економiчних, правових та оргашзацшних передумов реалiзащ! державно! полiтики з розвитку державно-приватного партнерства (далi - ДПП) в Укра!ш. Це дозволить вчасно виявити загрози розвитку ДПП, недолжи сформовано! екосистеми та сприятиме комплексному розвитку взаемодп держави i бiзнесу.
В^сутшсть досв^у у реалiзащ! масштабних шфра-структурних проектш ДПП в Укра!ш обумовлена низкою причин, серед яких можна видкити таи: недосконалкть нормативно-правово'1 бази; в^сутшсть спещальних знань у державних службовщв для роботи над подiбними проектами; упереджене ставлення до шституту ДПП через не-готовшсть партнерiв здшснювати тривалий тдготовчий процес проекту, адже кнуе велика вiрогiднiсть появи до-даткових ризиив i витрачання грошей. До чинниив макро-середовища, що гальмують розвиток партнерства держави i бiзнесу, слiд вiднести невизначенiсть i мiнливiсть середо-вища, невiдрегульованiсть «правил гри» на партнерських засадах, спричинених в^сутшстю стшко! кон'юнктури ринку, зокрема, фшансових ринкiв i прозоро'1 фшансово! системи; нездатнiсть державного сектора забезпечити на-лежну пiдтримку проекту ДПП, зокрема. приватному ш-вестору надати державш гаранта щодо мiнiмiзащ! комер-цiйних ризикiв.
Спираючись на мiжнародний досвiд, варто зазначи-ти, що впровадження практики ДПП потребуе створення певних умов, за яких приватний сектор виявлятиме готов-нiсть долучатися до нащональних проектiв, а держава буде впевнена в ефективност такого сшвробггництва. Досль дження чинникш, що впливають на поширення практики застосування механiзмiв ДПП в Укра!ш, дозволить визна-чити низку питань, що виступають «перешкодами» розви-тку ДПП i потребують системного опрацювання на рiвнi органш центрально! влади.
Аналiз останн1х досмджень i публiкацiй. Виник-нення актуально! практично! проблеми розвитку ДПП в умовах нестабiльного середовища обумовило появу велико! ккькост дослiджень щодо вивчення економiчних, правових та оргашзацшних передумов. Проблемам впрова-дження механiзмiв ДПП, а також чинникам, що впливають на актившсть реалiзацi! такого партнерства придкяли ува-гу таи вичизняш та зарубiжнi вчеш, як Ф. Баррера-Осорiо,
О. Бойко, Дж. Бйоркман, В. Варнавський, В. Геець, Л. Гриценко, Ю. Гуеквета, I. Запатрша, Е. Йеху, О. Маслюивська, Г. Патрiнос, В. Пильтяй, А. Раман, Дж. Рухашiанкiко, М. Со-хаiл Кхан, В. Тищенко, 6. Черевиков та iншi [1-14].
Видiлення невиршених рашше частин загально! проблеми. Не зважаючи на значну кiлькiсть дослiджень щодо розбудови екосистеми ДПП i створення належних умов його реалiзацi!, наведений у науковому середовищi аналiз не е системним. Зазвичай автори досл^жень придь ляють увагу виключно економiчним чинникам, що впливають на потенцшних iнвесторiв i реалiзацiю проектiв ДПП, або використовують методи експертних ощнок та РБ8Т-аналiзу для виявлення дц бiльш широкого кола чинникш макросередовища. Вплив показникiв Укра!ни у глобальних рейтингах як чинникш, що можуть пришвидшувати або гальмувати розвиток ДПП, доа не розглядався. З огляду на обраний Укра!ною вектор штегращ! в европейський про-спр такий аналiз набувае ще бкьшо! актуальностi.
Метою статтi е досл^ження показникiв Укра!ни у глобальних рейтингах як чинникш, що впливають на роз-виток ДПП.
Виклад основного матерiалу. Розглядаючи ДПП як ефективний шструмент швестицшно! пiдтримки реалiза-цп державних програм соцiально-економiчного розвитку кра!ни, доцкьно тдкреслити, що суттевий вплив на ста-новлення iнтитуту партнерства держави та бiзнесу мае мiжнародний рейтинг кра!ни, складений на основi низки шдексш. Мiжнародний рейтинг кра!ни виступае показни-ком того, як свiтова стльнота та стратегiчнi мiжнароднi партнери сприймають кра!ну, що е важливим у контекст залучення iноземних iнвестицiй.
Аналiзуючи позищ! Укра!ни на мiжнароднiй ареш, звернемося до свiтових рейтингiв кра!н, в основу яких по-кладено шдекси, що оцiнюють конкурентоспроможнiсть нащональних економж у системi свiтового господарства, бiзнес-клiмат, ршень економiчно! свободи, яисть i ефек-тивнiсть державного управлшня, стутнь глобалiзацi! еко-номiки, рiвень розвитку людського потенцiалу, потенцiал зовншнгх запозичень, рiвень корумпованостi суспкьства тощо.
Незважаючи на незначне покращення за деякими показниками, що в^булося за останнi деилька роив, рейтинги Укра!ни суттево не змшилися, що робить рiвень кон-курентоспроможностi кра!ни на мiжнародному ринку не-
високим. Це, своею чергою, також пояснюе BÎAcyTHicTb до-cbîay у реамзацп ДПП проектш, а також низку складнощiв, що виникають на шляху становлення та розвитку ДПП в Украшь Розглянемо бкьш детально деяи з найбкьш в^о-мих мгжнародних рейтингiв.
Зауважимо, що методологiя всх рейтингш сутте-во вiдрiзняеться i може по-рiзномy оцiнювати певнi осо-бливостi процесiв, що вiдбyваються у краМ. В досл^жен-нi пропонуеться структурувати рейтинги, об'еднавши за тематичними блоками, а саме: економiчний (Doing Business, Global Competitiveness Index, Index of Economic Freedom, Legatum Prosperity Index); корумпованост сис-теми (Corruption Perception Index, The Open Budget Survey, Global Open Data Index); а також шдикатори державного управлшня (Worldwide Governance Indicators).
Аналiз показниив, що в^ображають економiчнi по-зищ! Украши, вказуе як на позитивш для краши зрушен-ня, так i на наявшсть «вузьких мкць». Розглянемо рейтинг Doing Business - рейтинг групи Свггового Банку, який ви-мiрюе легкiсть ведення бiзнесy на основi 11 iндикаторiв. Досл^ження Doing Business не тiльки вказуе на проблеми, яи перешкоджають розвитку тдприемництва, а й визна-чають ïx причини i мiстять рекомендащ! щодо проведення необxiдниx реформ.
За даними рейтингу Doing Business - 2016, Украша тднялася на 3 пункти - до 80-го з 83-го. У 2018 рощ по-ала 76 мiсце iз 190 краш. Аналiтики Свiтового Банку за-значають, що покращення результату досягнуто за рахунок зменшення ставки единого соцiального взносу, спрощення отримання дозволiв на будшництво та покращення за-хисту прав мшоритарних акцiонерiв [15]. Фаxiвцi Мшк-терства регiонального розвитку, бyдiвництва та житлово-комунального господарства Украши наголошують, що за
iндикатором «Отримання дозволу на бyдiвництво» Украша пiднялась на 105 позищй - зi 140-ï на 35-ту позицiю, що суттево вплинуло на загальний рейтинг краши у контекст збкьшення притоку шоземних iнвестицiй. Зазначимо, що, за шдрахунками експертiв, один пункт у рейтингу - це можливють додатково залучити близько 600 млн дол. ш-вестицiй до економiки краши [15].
Така тенденщя показника рейтингу легкост ведення бiзнесy та його основних iндикаторiв, безумовно, мае не-значний, але позитивний вплив на розвиток партнерсько! взаемодп держави i бiзнесy, зокрема покращення ситуацп з питань отримання дозволу на бyдiвництво, що е важливим при врегулюванш земельних питань у проектах ДПП за такими формами, як DBFO, BOT, BTO, BOO, BOOT, BLT.
1ндекс глобально! конкурентоспроможност (Global Competitiveness Index) - рейтинг Свггового економiчного форуму (World Economic Forum), який ощнюе шституцп, практики та фактори, що визначають ршень продуктивно™ краши. За даними Звгту iз глобально! конкуренто-спроможностi 2017-2018 рр., Украша пiднялася на 4 пози-Ц11 порiвняно iз попередшм показником (85 мiсце), посiвши 81 мюце iз 137 кра!н [16]. Проте рейтинг Украши для шоземних iнвесторiв залишаеться непривабливим з огляду на дш низки чинникш. Фаxiвцi Свiтового економiчного форуму у досл^женш Executive Opinion Survey 2017 визначили найбкьш проблемнi чинники для ведення бiзнесy, проран-жувавши !х за ступенем впливу (табл. 1) [16].
Якщо розглядати 1ндекс глобально! конкуренто-спроможностi бiльш детально, а саме деяи iз пyлiв, що його формують, зокрема: пул № 1 - «Ефектившсть шсти-тyцiй» (118 мiсце), пул № 3 - «Макроекономiчне середови-ще» (121 мiсце), пул № 8 - «Розвиток фшансового ринку» (120 мгсце), можна зробити висновок, що умови для реаль
Таблиця 1
Чинники найбшьш негативного впливу на ведення 6i3Hecy в УкраУш (2017 р.)
№ Чинники Рейтинг чиннимв за експертною оц1нкою фах1вц1в WEF
1 1нфля^я 16,3
2 Коруп^я 13,9
3 Политична нестабтьысть 12,1
4 Податковi ставки 9,7
5 Податкове регулювання 9,4
6 Нестабтьысть уряду / перевороти 8,9
7 Доступ до фшансування 7,0
8 Hеефективнiсть державних iнституцiй спричинена бюрократичними процесами 6,9
9 Валютне регулювання 4,3
10 Недостатньо освiчена робоча сила 2,5
11 Низький рiвень робочо! етики державних службовцiв 1,9
12 Недостатнш потенцiал для iнновацiй 1,8
13 Обмежувальна политика у трудовому законодавствi 1,7
14 Недостатнiй рiвень забезпечення iнфраструктурою 1,4
15 Злочиннiсть та крадiжки 1,2
16 Погане здоров'я суспiльства 1,0
защ! масштабних проектав ДПП в УкраМ поки залишають-ся несприятливими. Про це св^чать низькi оцiнки таких важливих складових пулу № 1, як ефектившсть державних витрат (113), ршень захисту iнвесторiв (66), ефектившсть нормативно-правово! бази при вирiшеннi суперечок (116); пулу № 3: шфлящя (129), кредитний рейтинг краши (123), державний борг (112), валовi нащональш заощадження (88), баланс державного бюджету (53); пулу № 8: надшшсть банив (135), легкiсть доступу до кредит (103) [16].
Окрему увагу у Звiтi iндексу глобально! конкурен-тоспроможностi надано iнфраструктурнiй галузi, що видь лена в окремий пул, який також впливае безпосередньо на рейтинг краши. Складовi iнфраструктурного пулу Укра!ни показують невисокi оцiнки, зокрема, яисть загально! шф-раструктури мае негативний тренд, дктавшись у 2018 рощ 88-! позищ!. Найгiршi показники мае якiсть автошлях1в (130), далi - якiсть портово! iнфраструктури (93), попм -якiсть iнфраструктури повггряного транспорту (92), якiсть постачання електроенергп (85) тощо [16]. Кращi результата показала ощнка якостi залiзнично'¿ iнфраструктури, зайнявши 37-ме мiсце [16]. Результати аналiзу показникв цього пулу ще раз пiдкреслюють гостру необх^нггь у мо-дернiзацi¿ та розвитку шфраструктурно! галузi, що в умо-вах фiнансово-економiчно'¿ кризи неможливо реалiзувати державi самостiйно, без залучення бiзнесу на партнерських засадах.
Пiдтверженням цього е рекомендащ!, поданi у Звь ri iз глобально! конкурентоспроможностi щодо розвитку сп1впращ мiж державою та бiзнесом. Зокрема, фахiвцi WEF наголошують на тому, що: «...шдекс глобально! конкурен-тоспроможностi може слугувати каталiзатором тако! сп1вп-рацi, допомiгши встановити порядок денний, об'еднавши учасникiв навколо загальних цкей, що сприятиме струк-турованому дiалогу, а саме змiнить характер взаемодп мiж приватним i державним секторами, зосереджуючи !х на довгострокових цкях, а не на лобшванш короткостроко-вих i галузевих випд» [16]. Фахiвцi зазначають, що довго-строковий фокус мае на мет привернути увагу до елемен-пв простору економiчно! полiтики, де кожен перемагае, а не коли хтось виграе, а iншi втрачають (як, наприклад, захист тариф1в) [16]. У Звт також порушуеться питання щодо незалежного використання показниив 1ндексу приватним сектором, щоб забезпечити в^пов^альшсть уряду, оцiнити ефективнiсть i стимулювати необхiднi реформи. Деякi пули 1ндексу мають природного лiдера у складi уряду, наприклад мiнiстра шфраструктури, який вiдповiдае за буд1вництво й експлуатащю об'ектав iнфраструктури, тому 1ндекс може використовуватися для стимулювання дш та на етапi визначення прюритепв галузi.
Наступний мшнародний показник, що пропону-еться розглянути - 1ндекс економiчно! свободи (Index of Economic Freedom) - рейтинг the Heritage Foundation та the Wall Street Journal стосовно економiчних свобод. Цей 1н-декс розраховуеться на пiдставi 12 показниив, згрупованих у чотири широк категорп, або базиси економiчно! свободи: i) верховенство права (захист прав власносп, ефективнiсть судово! системи, урядова сумлшшсть); ii) обмеження уряду (податковий тягар, державш витрати, фккальне здоров'я); iii) регуляторна ефективнiсть (свобода бiзнесу, свобода ринку працi, монетарна свобода); iv) вiдкритiсть ринк1в
(свобода TopriBÙ, свобода iнвестицiй, фiнансова свобода) [17].
У 2018 рощ Украша зайняла 150-ту позицiю у рейтингу i3 180. 1ндекс Укра!ни було оцiнено в 51,9 бала i3 100 мож-ливих (чим вищий бал, тим вищий ступiнь свободи в кра-ÏHi), що вiдповiдаe статусу «переважно невкьна» кра!на за станом економiчноï свободи. Украша ощнена останньою серед 44 краш бвропи, а ïï бал нижчий середнк регюналь-ного та свггового показникiв. Водночас за минулий рж 1н-декс економiчноï свободи Украши вирю на 3,8 пункту, що в^булося завдяки позитивним змшам у 8 з 12 показниив. Три показники Украши ощнеш прше, нiж минулого року -право власносп, урядова сумлiннiсть i свобода торгаль
Значний негативний вплив на крашу мае наявшсть конфлiкту мiж РФ i Укра!ною, що продовжуе заважати торгiвлi й iнвестицiйним потокам. Державна в^критють до iноземних швестищй знаходиться на рiвнi нижче серед-нього. Показник фiнансовоï свободи залишився на торш-ньому рiвнi.
Натомкть, порiвняно з минулими показниками, фа-хiвцями вiдмiчаються iстотнi позитивнi змши в оцiнцi мо-нетарно! свободи та свободи швестування, що е позитивним у контекст розвитку ДПП. Проте наголошуеться на необх^ност боротьби з корупцiею, розвитку ринив каш-талу, приватизацп державних тдприемств i вдосконаленнi законодавчо! бази i верховенства права, що е драйверами економiчного зростання [17].
Важливим мiжнародним показником, що досл^жуе економiчнi процеси та визначае мкце краши у глобальному рейтингу, е 1ндекс процвггання краши (Legatum Prosperity Index). Цей показник включае у себе таи фактори: яисть економжи, бiзнес-середовище, управлшня, освиа, здоров'я, безпека, особистi свободи, сощальний капiтал, довкiлля.
Украша у 2017 рощ зайняла 112 мкце iз 149 кра!н. У загальному рейтингу показника процвiтання Украша впала на 5 позищй порiвняно з попередшм роком - з 107 до 112. Зазначимо, що 1ндекс процвггання почали розрахо-вувати з 2006 року, за цей час Украша спустилася вниз за рейтингом на 17 позищй (табл. 2).
Анамз динамки показниив Украши за рейтингом 1ндексу процвггання краш за 2007-2017 роки показав, що найнижчi ощнки у 2017 рощ отримали три напрями, яи впливають на загальний рiвень процвггання краши, це -безпека (135), здоров'я (135) та управлшня (130).
Ощнюючи яисть управлшня, експерти досл^жують д1яльшсть краши за такими параметрами: ефектившсть управлшня, демокрапя та участь у полгтичному житп, верховенство права. Зазначеш параметри е важливими також при побудов1 шституцшного механiзму партнерсько! взаемодп мГж державою та приватним партнером. Безумовно, полiтична воля на розвиток ДПП в УкраМ е запорукою побудови дiевого механiзму сп!впращ двох секторiв, але критичш точки 1ндексу процвiтання вимагають значного покращення для забезпечення поступового розвитку ДПП у кра!ш [18].
Таким чином, анамз економiчного блоку мiжнарод-них рейтинпв, що включае показник легкостi ведення б1з-несу, iндекс глобально! конкурентоспроможносп, iндекс економiчноï свободи та шдекс процвггання краши, показав, що, незважаючи на деяи зрушення у позитивному
Таблиця 2
Динамка показнимв Украши за рейтингом 1ндексу процвггання краж, 2007-2017 рр. [18]
Складов! 1ндексу процв1тання краш
е ? и и д л а 1-
Роки рейтинпв М1сце краУни у загальному а ¡е в о д е к н x '5 а jk m о а к е о <0 о в v i= а к й к л .ç
рейтингу о к ш <v v û е н m üä а р с > v О о д m m е 1с 1с и <0 о с О x ь л tz '¡г о С m о =1
2017 рт 112 84 102 130 48 135 135 95 115 108
2016 рт 107 88 97 128 45 111 134 93 135 112
2015 рiк 107 88 97 128 45 111 132 91 135 112
2014 рт 102 77 101 124 39 110 118 86 128 110
2013 рiк 97 77 106 127 45 111 69 89 137 115
2012 рт 97 87 97 119 43 110 86 90 125 117
2011 рiк 100 76 99 129 45 121 80 90 118 119
2010 рiк 103 76 96 117 51 129 76 92 115 120
2009 рт 104 75 120 122 60 113 83 81 144 119
2008 рiк 95 73 113 115 49 103 82 82 141 119
2007 рт 95 67 108 113 47 98 103 76 141 129
напрямку, позицп Украши на мiжнароднiй аренi залиша-ються низькими та непривабливими для побудови в^но-син зi стратегiчно важливими партнерами. Значно'1 уваги потребують ршень економiчного процвiтання, yправлiння, захист прав власносп, ршень корупцп, питання стосовно державних видаткш, iнвестицiйниx i фшансових свобод. Вкрай необxiдною е робота над питаннями щодо розвитку шститущйного середовища, покращення якост державних шститущй, забезпечення полiтичноï стабiльностi. Резуль-тати Украши у мiжнародниx рейтингах зб1гаються з висно-вками багатьох аналiтикiв, що економiчнi реформи в краМ вiдбyваються повiльно. Розглянута сyкyпнiсть економiчниx чинникiв, безперечно, мае значний вплив на процес розвитку ДПП в УкраМ.
У контекст необх^носп розвитку ДПП та з метою забезпечення гармоншного поеднання iнтересiв держави i бiзнесy на партнерських засадах, представниив бiзнесy, державно'1 влади, центрально'1 i мiсцевого самоврядування, доцкьним е Грунтовне вивчення показниив та ощнок кра'1-ни у мiжнародниx рейтингах з економжи, що впливають на розвиток ДПП, встановлення дiалогy з проблемних питань та спкьне визначення прюритетш розвитку.
Проаналiзyвавши iндекси, що вказують на рейтинг Украши у глобальному вимiрi з питань економiчного стану, розглянемо не менш важливий блок для розвитку ДПП - рейтинги з ощнки корумпованосп системи: Corruption Perception Index, The Open Budget Survey, Global Open Data Index.
Зпдно з мiжнародним показником Corruption Perceptions Index 2018 (1ндекс сприйняття корупцп), який щорiчно розраховуеться мiжнародною оргашзащ-ею Transparency International, Украша поадае 120 мюце з-посеред 180 краш свiтy [19]. Враховуючи цей факт, одним iз ключових напрямш щодо сприяння розвитку ДПП
в УкраШ смд вважати розробку iнстрyментiв, що забез-печать прозорiсть реалiзацiï таких партнерств i знизять рiвень корупцп. У мiжнароднiй практицi одним iз таких шструменпв е залучення iнститyтiв громадянського сус-пкьства до сyспiльно важливих проектш. Так, Оргашза-цiею економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР) шдкреслюеться необxiднiсть спiвпрацi з громадськими об'еднаннями для виявлення потреб суспкьства, забезпечення прозорост пiд час реамзацп проектв [20, c. 7].
The Open Budget Survey - рейтинг оргашзацп International Budget Partnership, який незалежно ощнюе уряд у контекст надання громадськост iнформацiï щодо бюджету та дозволу громадянам i незалежним наглядовим установам брати участь у процеа бюджетування на нащо-нальному рiвнi [21]. Iндекс оцiнюе кожну крашу в1д 0 до 100 виходячи iз середнього показника в^пов^ей на 109 запи-тань, яи оцiнюють загальну достyпнiсть бюджетно'1 шфор-маци. Оцiнка Iндексy у кра'М вiдображае своечаснiсть i по-вноту пyблiчно доступно'1 iнформацiï про бюджет з восьми ключових бюджетних документш.
Так, 1ндекс вiдкритостi бюджету Украши у 2017 рощ склав 54 бали iз 100, що взнесло Украшу до категорп кра'1н, що надають обмежену ильисть бюджетно'1 шформацп. Для пор1вняння: у 2008 рощ - 55, у 2010 рощ - 62, у 2012 рощ - 54, у 2015 рощ - 46 бамв. Детальний анамз показниив 1н-дексу 2017 року показав таи результати: ршень залучення громадськосп в Украш нараховуе 30 балiв; ршень контролю з боку оргашв законодавчо'1 влади та вищого органу фшансового контролю та аудиту - 83; рiвень контролю з боку органш законодавчо'1 влади - 86; рiвень контролю з боку вищого органу фшансового контролю та аудиту -78; присутшсть незалежного фшансового шституту - в^-сутнш [21, с. 57].
Як зазначають експерти International Budget Partnership, у низщ документiв, що знаходяться у вГдкри-тому достут, зокрема нащональному бюджетi, вГдсутня основна шформащя, що е затребуваною серед громадян, а саме шформащя щодо витрат за галузями, виконання бюджету, а також цкей та результатш витрат. ОкрГм цього, в УкраМ надаеться громадськост недостатньо можливос-тей для участ у бюджетному процесi.
У контекст розвитку ДПП питання надання вГдкри-то'1 достовГрно'1 iнформацiï е важливим для забезпечення мошторингу вах етапiв реалiзацiï проекту, а також виконання представниками шститутш громадянського суспкь-ства функци незалежного спостерГгача за дотриманням екологiчних стандартш, антикорупцшних норм i принципш прозорост державного управлшня. Неможливкть вГдслГд-кувати витрати за галузями та зробити Грунтовний аналiз спiввiдношення обсягш витрат за цкями та результатами унеможливлюе дослГдження ефетивностi витрат i виявлен-ня причин невиконання визначених завдань проекту, галу-зг регiону тощо.
Наявшсть в1дкрито'1 iнформацiï, прозорого процесу бюджетування е запорукою ефективного розподку ризикш та обов'язюв мГж партнерами ДПП. Так, на еташ плануван-ня проекту ДПП дощльно зважати на результати аналiзу бюджетно'1 документацй з метою визначення вартост по-тенцшних ризикш проекту та вГропдних витрат партнерш, на яких покладено управлшня тим чи шшим ризиком.
Ще один Гз вагомих показниюв з оцшки корумпова-ност краши - Global Open Data Index - рейтинг мГжнарод-но'1 некомерцшно'1 оргашзацп Open Knowledge, який забез-печуе найбкьш повне розумшня глобального стану щодо прозорост та доступу до шформацп.
Цей 1ндекс шдтверджуе, що становище в УкраМ не е привабливим для шоземних швесторш. До 2015 року Украши не було взагалГ в рейтингу Global Open Data Index. З одного боку, 54 мюце Гз 134 краш свГту в 2015 рощ е непоганим стартом, але це складае всього 10 % вГдкритих да-них, за оцшками дослГдниив оргашзацй Open Knowledge. За останшми оцшками 1ндексу, а саме даними 2016 року, Украша поала 31 мюце, що за результатами дослГджен-ня оргашзацй Open Definition склало 20 % вГдкритих да-них [22].
Звернемо увагу на те, що цей 1ндекс е показником комплексним i включае низку таких параметрш, як ощнка даних державного бюджету, нащональних закошв, реестру шдприемств, закупшель, законопроекпв, нащонально'1 статистики, адмМстративних кордошв, результатш виборш, державних витрат, земельно'1 власност тощо.
АналГз результапв Украши за 2015-2016 рр. показав, що у 2016 рощ Украша почала вести бкьш прозору поль тику щодо надання шформацп про державний бюджет, але водночас найменший высоток становить шформащя щодо державних витрат, що негативно впливае на розви-ток ДПП [22].
З огляду на результати оцшки рГвня корумпованос-ri та прозорост системи Украши, можна зробити висно-вок, що реформи, яи Мщюються урядом, е недостатньо дГевими. Незначш позитивш зрушення, що вГдбуваються в краМ, не призводять до суттевих змш, про що свГдчать
проаналГзоваш глобальш шдекси, а отже, i не сприяють створенню належних умов для розвитку партнерсько'1 взаемодп держави та бГзнесу.
Ще одним мГжнародним рейтингом, що мае важливе значення при розвитку ДПП у краМ, е показники Светового Банку з державного управлшня. Яисть органш державно'1 влади впливае на процес становлення ДПП, адже саме держава повинна виступати Мщатором залучення приватного сектора до Гмплементацп стратепчно важливих про-ектш, надавати певш гарантй приватному сектору, забез-печувати компетентними фахшцями у сфер! ДПП.
Так, дослГджуючи 1ндикатори державного управлш-ня (Worldwide Governance Indicators), сфокусуемо увагу на показнику ефективност оргашв державного управлш-ня (Government Effectiveness), що вГдображае сприйняття якост державних послуг, яисть державно'1 служби та сту-шнь ïi незалежност вГд полГтичного тиску, яисть форму-вання i реалГзацй полГтики та довГри до уряду щодо його прихильност слГдувати таий полГтищ.
У 2016 рощ за цим показником Украша отримала оцшку (-0,58), при тому що зпдно з методикою розрахун-ку ощнка ефективност управлшня може коливатися вГд -2,5 (слабка) до 2,5 (сильна). Таким чином Украша поала 143 мкце з 209 краМ Суадами Украши у рейтингу стали Уганда, що зайняла 142 мкце, та Н1гер - 144 мкце. Для порГвняння: за аналопчним показником Польща займае 56 мкце, Словаччина - 50, ВенгрГя - 65, Румушя - 109, Ро-сш - 117, Молдова - 147, Бкорусь - 134 [23].
Це засвГдчуе гостру необх^шсть у побудовГ сучас-но'1 системи управлшня персоналом на державнш службГ в УкраМ. Важливим шструментом яисних перетворень може стати боротьба уряду з плиншстю кадрш, що дасть змогу державнш служб! стати бкьш професшною. Не менш важливим важелем розвитку ДПП в УкраМ видаеть-ся робота з представниками оргашв державно'1 влади щодо шдвищення 1х обГзнаност з питань застосування партнерсько'1 вдаемодй держави i бГзнесу, популяризацй партнерсько'1 концепцй при реалГзацй суспкьно значущих проектГв i набуття знань, умшь та навичок Гз управлшня проектами ДПП.
Висновки та перспективи подальших дослiджень.
Таким чином, результати дослГдження вищевикладених глобальних Гндекс1в вказують на те, що при розробщ державно'1 полГтики з пГдтримки ДПП в УкраМ уряду слк при-дГлити значну увагу забезпеченню пол1тично'1 стабГльностГ, розвитку ГнституцГйного середовища, адже щ сфери висту-пають рушшними силами побудови ефективного механГз-му ДПП, а також формування вкьно'1 вГд корупцй системи, що сприятиме, своею чергою, покращенню швестицшного клГмату. Не менш важливим е стимулювання шновацш та покращення макроекономГчного середовища, що прямо-пропорцГйно впливае на розвиток ДПП у кра'М.
На шдстав1 проведеного аналГзу Гз використанням значень мГжнародних ГндексГв за такими блоками, як еко-номГчний, корумпованосп системи, якостГ державного управлГння, визначено, що глобальш рейтинги доц1льно використовувати представниками органш державно'1 влади, бГзнесу, 1ГС для оцГнки стану системоутворюючих ланок мехашзм1в ДПП, що забезпечить вчасне виявлення
бар'ерiв розвитку ДПП у краïнi. Аналiз широкого спектра iндикаторiв, що формують инцевий iндекс рейтингу краши у тiй чи iншiй сфер^ показав, що цi показники можна розглядати як шдикатори потреби у ДПП.
Спираючись на результати досидження, рекомендовано удосконалення та приведення до дц Концепцп розвитку ДПП, що сьогоднi носить формальний характер; створення Стратегй розвитку ДПП, яка б стала дорожньою картою дш, що включае рекомендацп на коротко-, серед-ньо- та довгострокову перспективи, базуеться на Концеп-ци розвитку ДПП та орiентована на стейкхолдерш проектв ДПП. Щодо пропонованого удосконалення Концепцп розвитку ДПП доцкьним видаеться систематизувати в цьому документ концептуальш засади розвитку ДПП в УкраШ та визначити прюритети за галузями з обов'язковим об-Грунтуванням, з огляду на економiчний стан краши та чинники макросередовища, що впливають на розвиток ДПП, а також результати розрахунку 1ндексу готовнос-тi краши до ДПП, Грунтуючись на методищ 6БРР (Ерiка Берглофа), що вказуе на загрози, якi кожного року можуть змшюватися пiд впливом чинникш полiтичного, економiч-ного, iнститyцiйно-правового, сощального й шновацшно-теxнологiчного характеру.
У подальших дослiдженняx доцкьним е вивчення впливу чинниив сyспiльного розвитку на рiвень затре-бyваностi використання меxанiзмiв ДПП, а також аналiз впливу стану освгтньо-шноващйно! складово'1 на розвиток партнерсько'1 взаемодп держави i бiзнесy. Серед iндексiв, що вiдображають ршень суспкьного розвитку в краïнi, смд розглянути такi як: Social Progress Index, Global Peace Index, The Good Country Index. Серед ключових глобальних показниив, що характеризують ршень освiти й шновацш, рекомендовано проаналiзyвати Global Innovation Index, Human Development Index, KOF Index of Globalization.
Л1ТЕРАТУРА
1. Patrinos H., Barrera-Osorio F. and Guaqueta J. The Role and Impact of Public- Private Partnerships in Education The World Bank, Washington, DC, 2009. 116 р.
2. Бойко О. Державно-приватне партнерство: свгтовий досвщ та перспективи реалiзацiï в УкраМ Юридична газета. 2013. № 22. С. 42-43.
3. Raman A.V., Bjorkman J. W. Public Private Partnership in Health Care in India: Lessons for Developing Countries. Routledge, London, 2009. URL: http://south.du.ac.in/fms/idpad/idpad.html
4. Геец В. Барьеры на пути развития промышленности на инновационной основе и возможности их преодоления. Экономика Украины. 2015. № 1. С. 4-25.
5. Гесць В. М. та ш. Економта Украши: стратепя i политика довгострокового розвитку : монографiя. Кив : Фентс, 2003. 1006 с.
6. Гриценко Л. Л. Вза£модiя держави i бiзнесу в контекст реалiзацiï державно!' швестицшноТ полiтики : монографiя. Суми : Ушверситет. кн., 2012. 327 с.
7. Запатрина И. В. Гармонизация подходов к развитию публично-частного партнерства в странах СНГ. URL: http:// invest32.ru/files/documents/Documents_ASIP/sng.pdf
8. Hammami M., Ruhashyankiko J., Yehoue E. Determinants of Public-Private Partnerships in Infrastructure // IMF Working Paper / IMF Institute. April 2006. 39 p.
9. Sohail К. M., Maslyukivska O. Tools for Pro Poor PPP UNDP Public Private Partnerships for the Urban Environment programme (PPPUE), Capacity Development Group, Bureau for Development Policy United Nations Development Programme (UNDP). NY, 2004. URL: http://www.margraf-publishers.com/UNDP/PPPUE
10. Пильтяй О. В. Державний сектор економти: теорiя, методолопя, управлшня розвитком : монографiя. Кив : КНТЕУ, 2010. 392 с.
11. Robertson S. L. and Verger A. Governing Education Through Public Private Partnerships, published by the Centre for Globalisation, Education and Societies, University of Bristol, Bristol BS8 1JA, UK. 2012. URL: http://susanleerobertson.com/ publications/
12. Тищенко В. Ф., Складанний Д. М. Когнггивне моделю-вання процеав публiчно-привaтного партнерства в регюнах Украши. Проблеми eKOHOMÍKU. 2013. №2. С. 288-297.
13. Черевиков £. Л. Передумови розвитку публiчно-приватного партнерства у сферi житлово-комунального гос-подарства в Украшк Економка i прогнозування. 2010. № 1. С. 99-110.
14. Greve C. Public-Private Partnerships in Scandinavia. International Public Management Review. 2003. Vol. 4. No 2. P. 5969.
15. Сегодня. Официально: Украина поднялась в рейтинге Doing Business, 2017. URL: https://www.segodnya.ua/economics/ business/oficialno-ukraina-podnyalas-v-reytinge- doing-business-1068371.html
16. Schwab K., Sala-i-Martin X. The Global Competitiveness Report 2017-2018 // World Economic Forum. 2018. URL: http:// www3.weforum.org/docs/GCR2017-2018/05FullReport/TheGlobal CompetitivenessReport2017-2018.pdf
17. Index of Economic Freedom 2018. Heritage Foundation. 2018. URL: https://www.heritage.org/index/pdf/2018/countries/ ukraine.pdf
18. Legatum Prosperity Index 2017. URL: http://www. prosperity.com/globe
19. Corruption Perceptions Index 2018, Transparency International. URL: https://www.transparency.org/files/content/ pages/2018_CPI_Executive_Summary.pdf
20. Fighting Corruption. What Role for Civil Society? The Experience of the OECD. OECD Publications, France. 2003. 30 р. URL: http://www.oecd.org/investment/anti-bribery/anti-briberyconvention/19567549.pdf
21. Open Budget Survey 2017 Report, International Budget Partnership. 2018. URL: https://www.internationalbudget.org/wp-content/uploads/open-budget-survey-2017-report-english.pdf
22. Global Open Data Index 2017. Open Knowledge. 2018. URL: https://index.okfn.org/place/ua/
23. Worldwide Governance Indicators. URL: http://info. worldbank.org/governance/wgi/#doc
REFERENCES
Boiko, O. "Derzhavno-pryvatne partnerstvo: svitovyi dosvid ta perspektyvy realizatsii v Ukraini" [Public-private partnership: world experience and prospects in Ukraine]. Yurydychna hazeta, no. 22 (2013): 42-43.
Cherevykov, Ye. L. "Peredumovy rozvytku publichno-pry-vatnoho partnerstva u sferi zhytlovo-komunalnoho hospodarstva v Ukraini" [Prerequisites for the development of public-private partnership in the sphere of housing and communal services in Ukraine]. Ekonomika iprohnozuvannia, no. 1 (2010): 99-110.
Corruption Perceptions Index 2018, Transparency International. https://www.transparency.org/files/content/pages/2018_ CPI_Executive_Summary.pdf
Fighting Corruption. What Role for Civil Society? The Experi-enceoftheOECD.OECDPublications,France.2003.http://www.oecd. org/investment/anti-bribery/anti-briberyconvention/19567549. pdf
Geets, V. "Barery na puti razvitiya promyshlennosti na inno-vatsionnoy osnove i vozmozhnosti ikh preodoleniya" [Barriers to the development of industry on an innovative basis and the possibility of overcoming them]. Ekonomika Ukrainy, no. 1 (2015): 4-25.
Global Open Data Index 2017. Open Knowledge. 2018. https://index.okfn.org/place/ua/
Greve, C. "Public-Private Partnerships in Scandinavia". International Public Management Review, vol. 4, no. 2 (2003): 59-69.
Hammami, M., Ruhashyankiko, J., and Yehoue, E. "Determinants of Public-Private Partnerships in Infrastructure". In IMF Working Paper. IMF Institute, April 2006.
Heiets, V. M. et al. Ekonomika Ukrainy: stratehiia i polityka dovhostrokovoho rozvytku [Economy of Ukraine: strategy and policy of long-term development]. Kyiv: Feniks, 2003.
Hrytsenko, L. L. Vzaiemodiia derzhavy i biznesu v konteksti re-alizatsii derzhavnoi investytsiinoi polityky [Interaction of state and business in the context of realization of state investment policy]. Sumy: Universytet. kn., 2012.
Index of Economic Freedom 2018. Heritage Foundation. 2018. https://www.heritage.org/index/pdf/2018/countries/ ukraine.pdf
Open Budget Survey 2017 Report, International Budget Partnership. 2018. https://www.internationalbudget.org/wp-con-tent/uploads/open-budget-survey-2017-report-english.pdf
Patrinos, H., Barrera-Osorio, F., and Guaqueta, J. The Role and Impact of Public-Private Partnerships in Education. Washington, DC: The World Bank, 2009.
Prosperity Index 2017. http://www.prosperity.com/globe Pyltiai, O. V. Derzhavnyi sektor ekonomiky: teoriia, metodolo-hiia, upravlinnia rozvytkom [Public sector of the economy: theory, methodology, development management]. Kyiv: KNTEU, 2010.
Raman, A. V., and Bjorkman, J. W. "Public Private Partnership in Health Care in India: Lessons for Developing Countries". Rout-ledge, London, 2009. http://south.du.ac.in/fms/idpad/idpad.html Robertson, S. L., and Verger, A. "Governing Education Through Public Private Partnerships". The Centre for Globalisation, Education and Societies, University of Bristol, Bristol BS8 1JA, UK. 2012. http://susanleerobertson.com/publications/
"Segodnya. Ofitsialno: Ukraina podnyalas v reytinge Doing Business, 2017" [Today. Officially: Ukraine has risen in the ranking of Doing Business, 2017]. https://www.segodnya.ua/economics/ business/oficialno-ukraina-podnyalas-v-reytinge-doing-business-1068371.html
Schwab, K., and Sala-i-Martin, X. "The Global Competitiveness Report 2017-2018". World Economic Forum. 2018. http:// www3.weforum.org/docs/GCR2017-2018/05FullReport/The-GlobalCompetitivenessReport2017-2018.pdf
Sohail, K. M., and Maslyukivska, O. "Tools for Pro Poor PPP UNDP Public Private Partnerships for the Urban Environment programme (PPPUE), Capacity Development Group, Bureau for Development Policy United Nations Development Programme (UNDP)". New York, 2004. http://www.margraf-publishers.com/UNDP/PP-PUE
Tyshchenko, V. F., and Skladannyi, D. M. "Kohnityvne mod-eliuvannia protsesiv publichno-pryvatnoho partnerstva v rehion-akh Ukrainy" [Cognitive modeling of public-private partnership processes in the regions of Ukraine]. Problemy ekonomiky, no. 2 (2013): 288-297.
Worldwide Governance Indicators. http://info.worldbank. org/governance/wgi/#doc
Zapatrina, I. V. "Garmonizatsiya podkhodov k razvitiyu pub-lichno-chastnogo partnerstva v stranakh SNG" [Harmonization of approaches to the development of public-private partnership in the CIS countries]. http://invest32.ru/files/documents/Docu-ments_ASIP/sng.pdf
Cmamma Hadiumna do pedant 16.04.2019 p.
