CC BY
21
УДК 334.012.4
МЕТОДИЧНИЙ П1ДХ1Д ДО УПРАВЛ1ННЯ РИЗИКАМИ В ПРОЕКТАХ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО пАРТНЕРСТвА
© 2015 АФАНАСЬЕВА Л. М.
УДК 334.012.4
Афанасьева Л. М. Методичний пщхщ до управлiння ризиками в проектах державно-приватного партнерства
У статт'1 представлено анал'в структурних елемент'в iснуючих в УкраМ методик з управлшня ризиками, пов'язаними з державно-приватним партнерством (ДПП). Огляд дав можливкть виявити ряд неточностей та прогалин в аналiзi ризит ДПП. Спираючись на результати дот-дження, запропоновано розширити Ыапазон можливостей управл'шня ризиками до п'яти параметр'¡в (партнери, процеси, 'шструменти, структура та нформа^я), що оптим'вуе прийняття ршень при розподт ризит мiж партнерами. Автор статт1 наголошуе на необхiдностi вра-хування повед'шкового аспекту при якiснiй оцшц ризит ДПП. Зокрема, визначено показники, що сприятимуть ефективному дослдженню рiвня сприйняттяризитвучасникамиДПП. П'дкреслено важливктьрозумння партнерами сутностiпоняття «ризики, пов'язашзДПП». На основ1 роз-глянутихр'вних пiдходiв до визначення сутностi поняття «ризики ДПП» зроблено уточнення та сформульовано нове бачення змшу поняття. Системний анал'в класифiкацiй ризитв дозволив скласти типологЮ ризиюв, пов'язаних iз ДПП. Запропоновано методику з управл'шня ризиками ДПП, що враховуе перелiченi аспекти та узагальнюе кнуюч методики.
Ключов'! слова: державно-приватне партнерство (ДПП), ризики ДДП, процесуправлшня ризиками, методика, методи оцнки. Рис.: 4. Табл.: 1. Формул: 2. Ббл.: 26.
Афанасьева Лариса Миколавна - астрантка, кафедра економiчного анал'ву, Хармвський нацональний економ'мний ушверситет iм. С. Кузнеця (пр. Ленна, 9а, Харт, 61166, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 334.012.4
Афанасьева Л. Н. Методический подход к управлению рисками в проектах государственно-частного партнерства
В статье представлен анализ структурных элементов существующих в Украине методик по управлению рисками, связанными с государственно-частным партнерством (ГЧП). Обзор позволил выявить ряд неточностей и пробелов в анализе рисков ГЧП. Основываясь на результатах исследования, предложено расширить диапазон возможностей управления рисками до пяти параметров (партнеры, процессы, инструменты, структура и информация), что оптимизирует принятие решений при распределении рисков между партнерами. Автор статьи отмечает необходимость учета поведенческого аспекта при качественной оценке рисков ГЧП. В частности, определены показатели, способствующие эффективному исследованию уровня восприятия рисков участниками ГЧП. Подчеркнута важность понимания партнерами сущности понятия «риски, связанные с ГЧП». На основании рассмотренных различных подходов к определению сущности понятия «риски ГЧП» сделано уточнение и сформулировано новое видение содержания понятия. Системный анализ классификаций рисков позволил составить типологию рисков, связанных с ГЧП. Предложена методика управления рисками ГЧП, которая учитывает перечисленные аспекты и обобщает существующие методики. Ключевые слова: государственно-частное партнерство (ГЧП), риски ГЧП, процесс управления рисками, методика, методы оценки. Рис.: 4. Табл.: 1. Формул: 2. Библ.: 26.
Афанасьева Лариса Николаевна - аспирантка, кафедра экономического анализа, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 334.012.4
Afanasieva L. M. Methodical Approach to Risk Management in the Public-Private Partnership Projects
The article presents an analysis of the structural elements of the available in Ukraine risk management methods related to public-private partnership (PPP). The review identified a number of discrepancies and gaps in the analysis of the PPP risks. Taking into consideration the research results, has been proposed to expand the range of possibilities for risk management up to five parameters (partners, processes, tools, structure and information) to provide an optimization of decision-making in the allocation of risks between the partners. The author specifies the need to take into account the behavioral aspect in the qualitative assessment of the PPP risks. In particular, the indicators have been identified, which contribute to an effective examination of the risk perception level by the PPP parties. The importance of understanding the essence of concept of «risks associated with PPP» by the partners is emphasized. Based on consideration of various approaches to definition of the essence of concept of «risks associated with PPP», a clarification has been made as well as a new vision for the content of the concept has been formulated. A conducted system analysis of the risk classifications has provided for compiling a typology of risks associated with PPP. A methodology for management of the PPP risks has been proposed, which takes account of the above listed aspects and summarizes the available methods. Key words: public-private partnership (PPP), risks of PPP, process of risk management, methodology, evaluation methods. Pic.: 4. Tabl.: 1. Formulae: 2. Bibl.: 26.
Afanasieva Larysa M. - Postgraduate Student, Department of Economic Analysis, Kharkiv National Economic University named after S. Kuznets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected]
Miжнародний досвц з розвитку шфраструктури нацюнально! економжи засвцчуе, що одшею з найбкьш успшних практик е залучення державою приватного сектора економжи на засадах партнерства. Державно-приватне партнерство (далi - ДПП) виступае сьогодш одним iз найефективнших шстру-менпв iз залучення швестицш у катталоемш галузi шфраструктури та стимулюе соцiально-економiчний роз-виток краш. На реалiзацiю швестицшного проекту на
засадах ДПП впливае ряд факторiв [1]. Серед основних видкяють систему законодавства з ДПП, розвинуткть шституцшного середовища, досв^д, краши у ДПП, рiвень квалiфiкащí партнерiв у питаннях ДПП, правильно роз-подкеш обов'язки та ризики мiж партнерами проекту.
Яюсне управлшня ризиками е запорукою успшно! реалiзащl проекпв ДПП. Управлшня ризиками перед-бачае складний мехашзм, що включае центифжацш, оцшку, контроль i розподк ризиюв мiж уйма учасни-
ками проекту. Це, у свою чергу, вимагае обрання та ви-користання певно! методики.
Зважаючи на складшсть процесу взаемодп мiж партнерами ДПП, одшею з теоретико-методологiчних i прикладних проблем управлiння проектами ДПП е ви-явлення ефективно! методики з оцшки та управлiння ризиками. Оцшюючи ризики ДПП, необхiдно врахову-вати специфжу кожного окремого проекту, а саме: спря-мованiсть проекту залежно вiд галузi економiки, моделi та форми реалiзацil ДПП тощо. Разом з тим, важливим питанням залишаеться наявшсть ушверсально! комплексно! методики, що забезпечуватиме коректне оцшю-вання вск потенцiйних ризикiв, а також обрання ефек-тивних форм управлшня ними. Таким чином, виникае необхцшсть у Грунтовному аналiзi iснуючих методик з оцшки та управлшня ризиками у проектах ДПП.
Проблемам управлшня ризиками в швестщшних проектах та шдприемницьюй дiяльностi присвячеш до-слцження багатьох iноземних та вiтчизняних науков-цiв, серед яких слiд видкити таких: Балабанов I. Т. [2], Вгглшський В. В. [3], Гранатуров В. М. [4], Устенко О. Л. [5], Бач^ Т., Мессен Д., Мжо Д. (Bacskai, Messen & Miko, 1979) [6], Каплан Р. (Kaplan, 2005) [7], Бланк I. О. [8], Мазараю А. А. [9] та шш1 Дослцженням ризикологи у проектах ДПП займалися такi iноземнi вченi: Iрвiн Т. [10], Мерна Т. i Сми Н. [11], Варнавський В. Г. [12], Грш-сей Д., Мервш К. [13] та iншi. Деяю вiтчизнянi науковцi, такi як Пильтяй О. [14], бфименко Т. [15], Черевиков 6. [16], Гриценко Л. [17], також дослцжували питання, пов'язаш з ризиками у ДПП.
Незважаючи на значну ккьюсть дослiджень з оцшки, розподку та управлiння ризиками в проектах ДПП, низка питань залишаеться ще недостатньо вивче-ною та опрацьованою, а саме: визначення ефективного шструментарш як складово'1 комплексно! методики з оцшки та управлшня ризиками, пов'язаними з ДПП.
Метою ще! стати е подальший розвиток теоретич-них i методичних положень щодо методики проведення оцшки ризиюв ДПП та управлiння ними. Для цього сл1д видкити ключовi напрями дослiдження, або завдання статт1 Це: визначення сутностi поняття «ризики ДПП»; вивчення класифжацш ризикiв ДПП; питання, пов'язаш з аналiзом та розподком ризикiв мiж партнерами ДПП.
Kонцепцiя ДПП передбачае пiдписання довго-строкового договору (щонайменше на 20 роив), протягом якого держава передае сво! обов'язки приватному сектору з метою реалiзацi! суспкьно зна-чущого проекту. Осккьки стандартний проект ДПП е довгостроковим, виропдшсть появи нових непередба-чуваних умов, що впливатимуть на його реалiзацiю, е ви-сокою. Так, управлiння iнвестицiйним проектом переходить у площину управлшня ризиками проекту.
В УкраМ кнуе двi основнi методики з оцшки та управлшня ризиками проекпв ДПП, а саме: «Методика виявлення ризиюв, пов'язаних з державно-приватним партнерством, !х оцiнки та визначення форми управлшня ними», що затверджена Постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 16.02.2011 р. № 232 (далi - Методика 1) [18] i «Методика виявлення ризиюв здшснення
державно-приватного партнерства, ix ощнки та визначення форми управлшня ризиками» в1д 26.12.2013 р., запропонована Програмою розвитку ДПП в УкраМ за шдтримки Агентства США з м1жнародного розвитку (USAID) (дал1 - Методика 2) [19].
Дан1 методики застосовуються шд час проведен-ня анал1зу ефективност ДПП, прийняття р1шень про його здшснення, розподк ризик1в м1ж державним i при-ватним партнерами, укладення договору мiж ними [18, 19]. У методиках представлено категорiальний апарат, необхцний для розумiння сутностi базових понять методики; методи виявлення, оцшки та розподку ризикiв; а також рекомендаци з управлiння ризиками. Обидвi методики е комплексними та представляють системний пiдхiд до процесу управлшня ризиками, однак мають ряд вцмшностей, що обумовлюе ïx специфжу.
Порiвняння двох методик показало, що певш важ-ливi аспекти, яю розглядаються у Методицi 1, вцсутш у Методицi 2, i навпаки. Це свцчить про те, що кожна з методик не е всеохоплюючою, отже, ïx можна вважати взаемодоповнюючими.
Сл1д зазначити, що Постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни вiд 16.09.2015 р. № 713до Методики 1 було внесено змши, бiльшiсть з яких було запо-зичено з Методики 2. Зокрема, було розширено пере-лiк термiнiв, включено новi методи ккьюсно' оцiнки ризикiв з детальним описом ïx реалiзацiï, представлено оновлений перелж iстотниx ризикiв ДПП i додано план управлшня ризиками. У табл. 1 представлено деталь-ний огляд складових обох методик.
Дослцжеш методики не можна вважати доскона-лими через низку неточностей та прогалин з оцшки та аналiзу ризиюв. Розглянемо бкьш детально деяю з ас-пекпв ризикологи ДДП, що слц враховувати при вдо-сконаленнi методики.
Усе частiше фаxiвцi з управлiння ризиками сти-каються з тим, що на практищ цей процес пов'язаний лише iз двома факторами: процесами та шструментами. Д. Укьямс та Т. Парр, зауважують, що «...для управлiння ризиками необхцним е набагато ширший дiапазон мож-ливостей. У центрi управлшня ризиками знаходиться взаемозв'язок п'яти параметрiв (люди, а у випадку ДПП це - партнери; процеси; шструменти; структура та ш-формацiя), i ва вони визначаються культурою та образом мислення защкавлених учасниюв, а метою е прийняття та оптимiзацiя конкретних рiшень» [20, с. 143].
В^пов^ний образ мислення для управлшня ризиками е критично важливим його компонентом, яким часто нехтують. Фактор образу мислення визначае ефектившсть та фокус управлшня ризиками (те, що сто-'ть у центрi процесу управлшня ризиками). Нехтують 'м здебкьш через те, що вш не е матерiальним та сформу-вати його дуже складно.
Образ мислення при оцшщ та управлшш ризиками визначаеться показником сприйняття ризику (або -Risk Perception Index). В1д того, як сприймае партнер ДПП той чи шший ризик, залежить подальший розподк ризиюв мiж партнерами проекту. На основi Грунтовно-го дослiдження показника сприйняття ризику автором
Таблиця 1
Аналiз методик управлiння ризиками, пов'язаних з ДПП
№ з/п Методика Кабшету MiHicTpiB Украши (2011 р.) Методика Програми розвитку ДПП в УкраТш, USAID (2013 р.)
1 2 3
Структурт елементи методики
1 Загальш положення Загальн положення
2 Термши Термши
3 Що передбачав оцiнка ризиюв: 1) визначення ступеня ймовiрностi виникнення ризику; 2) визначення можливих негативних наслщюв; 3) визначення рiвня загрози ризику (високий, середнш, низький) Що передбачав оцшка ризикiв та управлiння ризиками при пщготовц та здiйсненнi ДПП
4 Класифшащя ризиюв. Категорп ризикiв, що видiленi у данiй методицi: 1) пов'язан з впливом зовнiшнiх обставин, що не залежать вiд волi партнерiв; 2) полiтичнi; 3) повlязанi з невиконанням партнерами умов договору; 4) комерцшы; 5) фшансов^ 6) екологiчнi Категорп ризикiв, що видiленi у данiй методицi: 1) планування i дозволи, лщензп; 2) проектування i будiвництво (реконструкцiя, модерыза-цiя, полiпшення, ремонт i т. п.); 3) попит i ринок; 4) операцшш ризики; 5) нормативно-правовi ризики; 6) фшанк^ та макроекономiчнi; 7) соцiальнi та полггичы; 8) форс-мажорнi обставини та ^i непередбаченi поди з високим рiвнем пливу
5 Принципи розподшу ризикiв Нема даних
6 Система управлiння ризиками: 1) виявлення ризикiв; 2) проведення оцшки ризиюв та ступеня ймовiрностi ïx виникнення; 3) визначення характерних ознак ризиюв; 4) здiйснення мониторингу (контролю) за ризиками, проведення аналiзу Тх впливу на виконання умов договору, нашдш Тх виникнення, ймовiрностi виникнення певного ризику у подальшому; 5) вибiр форми управлiння ризиками Виявлення, оцшка та розподш ризикiв. Розподт ризикiв на тi, що можна оцшити якiсно i тi, що можна оцшити юльюсно
7 Методи оцшки ризиюв: 1) статистичний метод; 2) метод доцтьносп витрат; 3) метод експертноТ оцiнки; 4) метод аналопв Кiлькiсний аналiз ризикiв (3 методи): 1) аналiз чутливостi ризикiв; 2) сценарний аналiз; 3) метод моделювання Монте Карло
8 Нема даних Оцшка та розподт ризиюв шляхом складання матриц ризиюв (Risk Matrix). Докладний опис складових матриц ризиюв
9 Нема даних Сутнкть процесу управлшня ризиками
10 Нема даних Управлшня ризиками державним партнером у процес впровадження проекту (Роздт 3 застосовувться ттьки до ризикiв, якi були вщнесеш в матрицi ризикiв частково або повыстю на державного партнера)
11 Нема даних Реестр ризикiв (RiskRegister) як ключовий iнструмент процесу управлшня ризиками i зниження ризиюв (повинен використовуватися на постшнш основi пкля пiдписання договору)
12 Нема даних Докладний опис складових реестру ризиюв
Нема даних Пщходи до управлшня ризиками: - запоб^ання ризикам; - пом'якшення наслiдкiв; - передача ризиюв (включаючи страхування); - прийняття ризиюв
ЕЕ
Q_
о
LU
I— <
=п
=Г
о
<
s
Ш
Зактчення табл. 1
1 2 3
13 Заходи для зменшення ймовiрностi виникнення ризиш; заходи для лтвщацп ризиш Нема даних
14 Форми управлiння ризиками Нема даних
15 Роздти звiту про можливi ризики ДПП: 1) аналiз можливих ризиш та ймовiрностi Гх виникнення в разi виконання договору; 2) нашдки вiд настання ризикiв на етапах виконання договору; 3) форми управлшня ризиками; 4) пропозицп щодо розподту ризиш мiж державним i приватним партнером пщ час виконання договору; 5) пропозицп щодо способу мошторингу ризиш у ходi виконання договору партнером, на якого покладавться вщповщальшсть за наслiдки такого ризику; 6) узагальнений висновок щодо виникнення ризиш на етапах виконання договору Нема даних
стати видкено таю його складовi в контекст peaAi3a^'i ДПП проекту: очжуваш наслiдки партнера вц ди ризи-ку, попереднш досвiд, а також рiвень впевненост партнера. Кожна 3i складових формуеться i3 взаемоди ряду елеменпв, що представленi на рис. 1.
Розглянемо бкьш детальносyтнiсть представлених на рис. 1 складових. Упевнешсть партнера ДПП у сво!х силах передбачае набiр 3i знань ризикологи ДПП, навичок з управлшня конкретним ризиком ДПП та рiвня пiдготовки партнера за напрямом, тобто, зва-жаючи на галузь економiки, в якш буде реалiзовано проект, а також беручи до уваги особливост обрано! моделi ДПП i форми ДПП (BOT, BLO, ROT, DBFO тощо).
Другою складовою, що формуе сприйняття ризику партнером, е попереднш досвц з ризик-менеджменту, зокрема у проектах ДПП. У цьому випадку ключову роль в^крае людський фактор, а також досвц, пов'язаний iз дотриманням партнерами принципiв та особливостей концепци партнерства. Прикладом останнк е дотри-мання принципiв вiдкритостi, рiвностi, гнучкостi, та зокрема дотримання головного принципу розподку ризи-юв у ДПП, коли вiдповiдальнiсть за конкретний ризик бере на себе той партнер, який може найбкьш ефектив-но контролювати/пом'якшити/усунути цей ризик вихо-дячи iз наявних ресурйв. У випадку вiдсутностi досвiду або наявност негативного досвiду взаемоди з учасника-ми минулих проектiв ДПП партнер мае доволi скептич-ний образ мислення з управлшня ризиками проекту.
Рис. 1. Складовi показника сприйняття ризику партнером ДПП
Джерело: розроблено автором.
Останньою, але не менш важливою, складовою по-казника сприйняття ризику е очгкуванг наслiдки вiд дГ! того чи гншого ризику. На цю складову вагомий вплив мае очгкувана кглькгсть витрат, якг партнер може допу-стити при реалгзащ! ДПП проекту, та обсяг очгкуваного прибутку. З оцгнки спгввгдношення витрат i прибутку проекту ДПП випливае наступний важливий показник ризикологг! - толеранттсть до ризику (або - Risk Tolerance Index), який буде розглянуто далг.
На формування образу мислення впливають такг чинники: характеры особливостг галузг економгки, в якгй буде реалгзовано ДПП проект, обрана форма та модель ДПП, очгкування зацгкавлених сторгн, попереднгй досвгд та компетенцг!, що впливають на впевненгсть партнера. Урахування зазначених чинникгв, у свою чергу, дозволяе оцгнити необхгдний ступгнь ризику (цгльовий ргвень ризику) та толерантнгсть до ризику (межг неприйнятного ризику).
Толерантнгсть до ризику вважаеться ще одним гз першорядних показникгв ризикологг!. Особливого значення даний показник набувае у ДПП, виступаючи единим каналом шформацг! про спийняття ризику тим чи гншим партнером. Толерантнгсть до ризику складае основу при розподглг обов'язкгв та ризикгв мгж партнерами ДПП проекту.
Толерантнгсть представляе собою показник або сукупнгсть показникгв, якг вгдображають ргвень ризи-ку, що е прийнятним для дано! людини. Д. Репгн наго-лошуе на тому, що «...основою для використання кгль-кгсного значення толерантностг гнвестора до ризику е взаемозв'язок ризику г прибутковостг - одна з найваж-ливгших г найменш суперечливих концепцгй у фгнансах» [21]. Тобто, це готовнгсть гнвестора прийняти на себе бгльш високий ризик в обмгн на бгльший прибуток у майбутньому. Бгльш консервативний гнвестор зазвичай уникае ризикгв задля збереження свого капгталу.
Поняття «толерантностг до ризику» тгсно пов'я-зане зг «ступенем ризику». Для оцгнки сприйняття партнером того чи гншого ризику необхгдною е оцгнка ступеня ризику г толерантностг до нього повинна вклю-чати визначення конкретних подгй, яким слгд запобггти. Важливим е також оцгнка ргвня невизначеностг та спря-мування заходгв для перетворення невизначенностг в ризик, яким можна управляти.
У цьому контекстг доцгльним е дослгдження ще одного показника, а саме: неприйняттяризику (або -Risk Aversion) партнером ДПП. Як уже зазначалося, ро-зумгння того, як партнер сприймае ризик, значно по-легшуе процес управлгння ризиками проекту. Але нормальною вважаеться також ситуацгя, коли партнер «не сприймае ризик».
Зггдно з дослгдженнями З. Бодг та Р. Мертона «не-прийняття ризику- це характеристика уподобань лю-дини в ситуацгях, пов'язаних з ризиком. Це мгра готов-ностг людини заплатити за зменшення ризику, якому вгн пгддаеться. Люди, якг не бажають ризикувати, оцгнюючи компромгс мгж витратами на зменшення ризику г виго-дами вгд цього, вгддають перевагу менш ризикованому варганту при тих самих витратах» [22, с. 329].
Розглянувши поведiнковi аспекти процесу управ-лiння ризиками, перейдемодо розумшня сутностi по-няття ризику ДПП.
Важливим питанням при плануванш проекту ДПП е розумшня сутност ризику ДПП партнерами проекту. Не менш важливим е усвцовлення партнерами того, що процес управлшня ризиками у ДПП проект е набагато складншим, нiж у звичайному ш-вестицiйному проектi. Це зумовлено складнощами, що виникають при узгодженш цкей держави та приватного партнера, а також при розподш вцповцальностей та ризикiв мiж партнерами ДПП.
Управлшня ризиками також включае управлшня проектом ДПП в умовах невизначеносп, адже катего-рiя «ризик» е дуже широким поняттям, та не включае лише в^илення вц запланованих показникiв чи кш-цевого результату. Так, Л. Гриценко вказуе на те, що «об'ективною умовою виникнення ризику ДПП е на-явнкть альтернативних сценарпв розвитку подш, що зумовлюе отримання результатiв, яю вiдрiзняються вiд очiкуваних, передбачених проектною документацию та договiрними умовами реалiзацil iнновацiйного проекту [17, с. 96].
Експерти Мiжнародного валютного фонду у своему дослцженш наголошують на тому, що дiя ризику, пов'язаного з ДПП, «...може бути визначена функщею загрози та вразливостЬ [23, с. 5]:
Реалiзацiя ризику = /(загроза, вразливкть), (1) де «загроза» визначаеться як ймовiрнiсть того, що деяю негативш поди вцбудуться в майбутньому, наприклад, через один з каналiв, описаних нижче, i «вразливiсть» пов'язана зi специфiкою проекту ДПП або специфжою факторiв конкретно! кра!ни, якi впливають на «готов-нiсть» залучених сторiн (партнерiв) запобпти появi загрози (у тому чиЫ матерiально!) або впоратися з нега-тивними наслiдками [23, с. 5].
Вразливкть може розглядатися як вцсутнкть по-тенцiалу та/або бажання сторш, Незважаючи на появу вцповцного ризику, забезпечити таке управлiння проектом, щоб фактичний результат вцповцав якомога ближче очiкуваному результату. Результат, або «реалiзо-ваний ризик» - це потенцшний вплив на ДПП, що ви-пливае 1з взаемодп загроз i вразливостей. Наприклад, зменшення обсяпв перевезень е загрозою для платних дорiг ДПП. Водночас, у цьому прикладi ризик присут-нш ткьки, якщо е вiдповiдна вразливкть, така як вц-сутнiсть мшмального доходу або гарантГ! руху, що дозволяе приватному партнеру впоратися iз впливом.
1снуе також шший погляд на розумiння сутностi природи ризику. З. Бодi та Р. Мертон визначають ризик «...як невизначенкть, що призводить до матерiальних втрат» [22, с. 328]. Кожна ризикована ситуацш невизна-чена, хоча невизначенкть може кнувати i без ризику. Тому поява невизначеност е необхцною, але недостат-ньою умовою появи ризику. Разом з тим, невизначенкть сл1д приймати до розрахунку вiрогiдних ризикiв проекту. Слiд зазначити, що ршення з управлiння ризиком за-вжди приймаються в умовах невизначеносп, отже, iснуе
деккька вар1ант1в розвитку под1й, або сценарив, про як1 1 зазначае Л. Гриценко у своему дослдженш [17].
Таким чином, виб1р планового ршення здш-снюеться в умовах ризику, коли в1дом1 або задаються суб'ективш в1рог1дност1 можливих стан1в зовншньо-го середовища. При цьому постановка завдання буде такою: кнуе множина альтернатив А = {А1, А2, ..., Ат} I множина стан1в зовншнього середовища 2 = {21, ..., У к1нцевому шдсумку реал1зуеться ткьки один вар1-ант 1з кнуючо! множини альтернатив.
У Методищ 1 п1дкреслено роль партнер1в у ви-значенн1 сутност1 поняття «ризик»: «...ризик - можли-ва под1я, д1я та/або безд1яльн1сть партнера, що можуть призвести до негативних наслоив» [18]. У Методиц1 2 «...ризик - е непередбачувашсть 1 можливкть поди, ди або безд1яльност1, як1 могли б вплинути на виконання державно-приватного партнерства на будь-яюй стади державно-приватного партнерства з точки зору часу, витрат, якост1 актив1в або послуг, або очжувано! при-бутковостЬ Ризик може бути позитивним чи негатив-ним зг1дно з природою впливу на ДПП» [19].
Узагальнюючи р1зн1 погляди на сутн1сть природи ризиюв у ДПП, визначення змкту поняття «ризик, пов'язаний з ДПП» можна сформулювати таким чином: ризик ДПП - це один iз варiантiв запла-нованого сценарю розвитку подш проекту (множини альтернатив), що реалiзовано через появу загрози в уразливому мисщ (уразливих точках) проекту та управ-ляеться одним ^ партнерiв, який може максимально ефективно контролювати, мiнiмiзувати або усунути дю це загрози. Пропонуючи власне визначення поняття «ризик ДПП», автор стати наголошуе на доцкьност ви-користання цкьового подходу. Це пояснюеться тим, що головна мета проекту ДПП зазвичай полягае у будшни-цтв1 об'екта шфраструктури, який е суспкьно значущим. Отже, ми в1дкидаемо в1рощшсть нереал1заци проекту, п1дкреслюючи тим самим високу в1рощшсть реал1зацГ1 одного 1з запланованих вар1ант1в сценар1ю проекту, Не-зважаючи на низку загроз, умови мшливост або неви-значеностЬ Важливим зауваженням даного визначення е акцент на рол1 партнер1в ДПП в управлшш ризиками. Тобто в1рог1дшсть настання найбкьш сприятливого сце-нарш 1з множини альтернатив цкком залежить в1д грамотного розподку обов'язюв м1ж партнерами та яюсно-го процесу управлшня ризиками з 1х сторони.
Система управл1ння ризиками включае п'ять основ-них етап1в:
1) виявлення ризик1в;
2) проведення оцшки ризик1в та ступеня ймов1р-ност1 1х виникнення;
3) визначення характерних ознак ризик1в;
4) мон1торинг (контроль) за ризиками;
5) виб1р форми управлшня ризиками [18].
Кожен з еташв повинен бути Грунтовно описаний
у методищ з управлшня ризиками, а саме: методи оцшки ризиюв, математичш шструменти, приниципи розподку ризик1в, наведен1 класиф1кац!1 ризиюв та форми управлшня ними.
На OCHOBÎ aHaAÎ3y pi3HMx методик з управлшня ризиками, пов'язаними з ДПП, автор стати пропонуе ушверсальну комплексну методику, що складаеться з 6 еташв: збiр шформаци; аналiз ризиюв, який включае виявлення ризиюв (Risk Identification), оцшку ризиюв (Risk Assessment), ранжування ризиюв (Risk Ranking); розподк ризиюв мiж партнерами ДПП; вибiр засобiв (форм) yправлiння ризиками; реалiзацiю обраних форм yправлiння ризиками; оцшку результапв. Вiзyально ета-пи методики зображено на рис. 2.
Шдхц до управлшня ризиками залежить великою мiрою в1д образу мислення партнерiв, тобто поведшко-вого аспекту (Risk Perception Index, Risk Tolerance Index, Risk Aversion), розумшня сутност поняття ризиюв, по-в'язаних з ДПП, а також обсягу зiбраноï шформаци.
Так, на першому eTani ризик-менеджменту в^д-буваеться визначення цiлi проекту ДПП в умовах ризику. Такий спойб бачення картини дозволяе iз самого початку орiентyватися на мшливкть умов та ймовiрнiсть появи ризиюв протягом усього життевого циклу проекту ДПП. Тому цш проекту пови-нш бути чiткими, конкретними та сшвставними з величиною ризику та кашталом [24]. На еташ дiaгностики проводиться збiр шформаци про характер та специ-фiку ДПП проекту - галузь економiки, форма та модель сшвпращ партнерiв; визначають стратегiчнi й так-тичш цiлi проекту ДПП; аналiзyють стан i перспективи розвитку зовнiшнього середовища.
Визначення можливих фaкторiв та чиннишв появи ризикiв передбачае збiр та обробку даних по вск аспектах проекту, вцбуваеться оцiнка ймовiрностi настання ризикових подiй, визначення площин шдви-щеного ризику, визначення впливу ризику. Спочатку визначають найбкьш iмовiрнi та небезпечш ризики, по-ступово переходячи до найменш iмовiрних.
Анaлiз ризику складаеться з виявлення ризику та його ощнювання. Шд час виявлення або ^ентифжаци ризику визначаються вй ризики, що впливають на проект ДПП. Важливим е включення до цього процесу вси защкавлених сторiн, осккьки доскональнiсть в центи-фiкацiï ризикiв визначае дiевiсть управлшня ризиками в подальшому. Виявлення ризику вважаеться яюсною складовою аналiзy ризику, що може включати досл-дження поведшкового аспекту, а саме: визначення рiвня сприйняття ризикiв партнерами ДПП.
Ощнювання ризику - це ккьюсний опис виявле-них ризикiв. На даному еташ визначаеться ймовiрнiсть настання ризику та розмiр можливих збитюв. Крiм того, формуеться набiр сценарив розвитку несприятли-вих подiй.
У процей оцiнювання ключове мiсце займае роз-робка системи показникiв оцшки рiвня ризику. До тако! системи показниюв ризику можна вiднести: показник iмовiрностi виникнення втрат; показник абсолютно! ве-личини можливих втрат; штегральш показники ризику; порiвняльнi показники рiзних рiвнiв ризику. Структура системи показниюв ризику залежить вц обраного методу його оцшки.
EKOHOMIKA ЕК0Н0М1ЧНА ТЕ0Р1Я
Ol
W
X ITTnl
Ii и il n
X
e
о "О
с ^ z
Zj' Ю
_i
о
5"
Р NJ О
b -*
CD Ln
1.36ip ^ч шформацм /
Визначення ц|лi проекту ДПП
Диагностика зовшшнього середовища
Визначення можливих фа кто pi в та чиннимв появи ризимв
2.1.Виявлення ризимв
Ямсна оцшка ризимв
2. АналЬ ризимв
2.2. Оцшка \ ризимв /
Кшьгасна оц1нка ризимв
- а нал 13 чутли-BOCTi ризикт; -сценарний аналв;
- метод моделю-вання Монте
Карло;
- статистичш методи;
- метод доцть-HOCTi витрат;
- метод експерт-ноТ оц1нки;
- метод аналопв
Розрахунок математичного очтування ризимв
Побудова матрично! д1аграми залежно
ВЩ BipOriflHOCTi
реалвацм ризику та ступеня впливу ризику
3. Розподт ризимв
2.3. РанжуванняХ ризимв /
4. Вибф засоб1в (форм) управлшня ризиками
-принципи розподту ризимв; - класиф1кацт
ризикт
Складання матриц ризимв (Risk Matrix)
5. Реал1зац1я обраних форм управлшня
-зменшення
HMOBipHOCTi
виникнення ризимв;
- пом'якшення ризимв;
- передача ризимв (включаючи страху вання);
- прийняття ризимв;
- лквщацт ризимв
Складання реестру ризимв (Risk Register)
- мон1торинг;
- контроль
Рис. 2. Методика управлшня ризиками, пов'язаних з державно-приватним партнерством
б. Оцшка результат! в
Складання
3BiTHOCTi:
- звп" про
ризики
в npoeKTi ДПП;
- фЫансова 3BiTHicTb, де BpaxoBaHi ризики,
що пройшли мльмсне оц'шювання на eTani 2
Джерело: розроблено автором.
До основних метод1в анал1зу ризику сл1д в1днести 1мов1рн1сний, статистичний, 1мов1рн1сно-статистичний, анал1з ризику оч1куваних збитк1в, експертний, анал1-тичний, 1м1тац1йного моделювання тощо. Така множина метод1в анал1зу ризику передбачае '1х детальну характеристику з метою обрання найбкьш адекватного залеж-но в1д поставлено! мети. Результатом етапу ккьюсного оц1нювання ризик1в е включення 1х до ф1нансово'1 моде-л1 проекту.
П1сля виявлення та ощнки ризик1в необх1дно про-ранжувати ризики, зокрема, способом, що приведено на рис. 3.
и
Високий вплив, низька BiporiflHicTb Б Високий вплив, висока BiporiflHicTb А
Низький вплив, низька BiporiflHicTb Г Низький вплив, висока вipoгiднicть В
В1ропднкть реал1зацм ризику
Рис. 3. Ранжування ризиюв, пов'язаних з державно-приватним партнерством Джерело: запропоновано на основi [25, с. 558].
Так, кожний окремий ризик асощюеться з рядом фактор1в-впливу або чинниюв. Це можливо в1добра-зити на матричн1й д1аграм1, що складаеться з чотирьох квадрант1в. Квадрант А в1дображае ризики (високий вплив, висока в1рог1дшсть), що потребують нев1дклад-ного реагування, у результат! якого кер1вники проекту або знизять в1рог1дшсть його реал1зац!1, або зменшать його потенц1йний вплив. Доцкьно мати також план можливих дш для нейтрал1зац!1 ризик1в, що в1днесен1 до квадрант1в Б 1 В, у той час як ризики квадранта Г потребують меншо! уваги.
Для того, щоб ощнити ккьюсне значення тих ризи-к1в, що можна в1дносити до першочергових (квадрант А), сл1д розрахувати математичне очжування [25, с. 559].
Для кершниюв проекту ДПП важлива не ткьки в1-рог1дн1сть реал1зац!1 певного ризику, але й ступ1нь його потенщйного впливу на реал1зац1ю проекту. Так, очжу-вана величина (як 1 математичне очжування) поди дор1в-нюе сум1 добутку в1рог1дност1 настання поди на результат (вим1р фшалу/результату) тако1 поди [25, с. 559]:
Е¥ = 2"=1 Рг • **, (2)
де р1 - в1рог1дн1сть настання подП I (виражена у форм1 десяткового дробу);
х1 - значення ф1налу/результату подП г'; п - ккьюсть в1рог1дних фшалш/результатш. П1сля того, як виявлен1 ризики пройшли ккьюсну оц1нку та були проранжоваш, настае етап розподiлу ри-
зик1в мiж партнерами проекту. При розподш ризикiв важливо керуватися принципами партнерсько! концеп-ц11, де в основi взаемодГ! лежить вiдкритiсть партнерiв один до одного, гнучкiсть, рiвнiсть. Як вже зазначалося, не менш важливим е слiдування базовому приниципу розподку обов'язкiв та ризикiв мiж партнерами, де вгд-повiдальнiсть по управлшню ризиком бере на себе той з партнерiв, який, виходячи 1з наявних ресурсiв, може якнайефективнше управляти ним.
Ключовим iнструментом даного етапу методики е матриця ризиюв (або - Risk Martix). Складання матриц ризиюв дозволяе коректно розподкити ризики мiж партнерами, спираючись на проведене до-слiдження ризикiв, що було проведене на попереднк етапах. Основу матрищ ризиюв складае класифжацш ризикiв, пов'язаних з ДПП. Слгд зазначити, що ризики можуть бути класифжоваш в безлiч способiв. Як можна побачити з табл. 1, рiзнi методики пропонують рiзнi ка-тегорГ! ризикiв у сво!х класифжацшх. У науковiй лiтера-турi та на практищ вид1ляють ц1лу низку рiзних пiдходiв до побудови класифжащ! ризикiв.
Так, у Методицi 1 видкяють такi категор!! ризикiв ДПП: 1) пов'язаш з впливом зовншнк обставин, що не залежать вц волi партнерiв; 2) полiтичнi; 3) пов'язаш з невиконанням партнерами умов договору; 4) комерцш-ш; 5) фшансовц 6) екологiчнi [18].
Методикою 2 рекомендовано видкяти такi кате-горГ! ризикiв: 1) планування i дозволи, л1цензГ!; 2) проек-тування i будгвництво (реконструкцгя, модернгзацгя, по-лгпшення, ремонт i т. п.); 3) попит та ринок; 4) операцгйнг ризики; 5) нормативно-правовг ризики; 6) фгнансовг та макроекономгчнг; 7) соцгальнг та полгтичнг; 8) форс-мажорнг обставини та гншг непередбаченг подГ! з висо-ким ргвнем пливу [19].
У ДПП, як i в бгльшостг комерцгйних пгдприемств, загальноприйнято розргзняти комерцiйнi ризики, ма-кроекономiчнi та полiтичнi/правовi ризики.
Комерцшш ризики пов'язанi з обов'язками, яю можуть бути переданi приватному партнеру у сферi проек-тування, буддвництва, експлуатацi!, технiчного обслуго-вування та фшансування, доставки громадських послуг. Ця група може включати ризики, пов'язаш з наявшстю i вартктю вихгдних ресурсiв, технiчного i виробничого процесу, залишково! вартостi активiв та вартосп капi-талу (ризики, пов'язаш з пропозищею). Комерцiйнi ризики можуть також включати змши у використанш ка-пiтальних активiв або послуг, що випливають з ргзних споживчих переваг, поява або зникнення замшниюв або доповнюючих товарiв або змш у доходах i демографи (ризики, пов'язанi з попитом).
Макроекономiчнi ризики включають ризики су-купного попиту, ризики процентно-! ставки, ризики лгк-вгдностг, а також ризики, що пов'язаш з коливаннями валютного курсу. Матерiалiзацiя макроекономiчного ризику, у свою чергу, викликае гншг ризики. Наприклад, процентна ставка або ризик попиту може призвести до кредитного ризику. Полiтичнi/правовi ризики, викли-канi дгями уряду, наприклад нове законодавство, новг державнi прюритети, змгни на полгтичнгй аренi, можуть
змшити будiвельнi або операцiйнi витрати i згодом вплинути на вартiсть всього проекту. Це виходить за рамки контролю приватного партнера, що робить передачу на нього цих ризикiв неефективним. Таким чином, щ ризики е екзогенними для приватного партнера та ен-догенними для уряду.
Так, ще одшею групою, що слц видкяти, е екзоген-нi та ендогеннi ризики [26, с. 19]. Рiзниця мiж екзо- та ендогенними ризиками звертае увагу на те, що тддаеть-ся контролю i те, чим управляти не можна. Деяю з ризи-кiв можуть активно управлятися шляхом змши поведш-ки, це - ендогенш ризики. Ендогеннi ризики виступають стимуляторами ефективностi в ДПП. Екзогенш ризики складають таку групу ризиюв, де не можуть бути при-йнятi активнi кроки з управлшня. Цi ризики не можуть бути контрольоваш учасниками проекту, наприклад,
стихгйнг лиха, вгйни, цивгльнг безлади, форс-мажорнг об-ставини. Загальну типологгю ризикгв, що впливають на ДПП, представлено на рис. 4.
Наступним етапом, пгсля розподглу ризикгв мгж партнерами проекту та складання матриц ризикгв, е ви-6ip ефективно! форми управлiння ризиками. Спира-ючись на результати аналгзу ризикгв, партнери обирають один гз варгантгв управлгння: зменшення ймовгрностг виникнення ризикгв; пом'якшення ризикгв; передача ризикгв (включаючи страхування); прийняття ризикгв; лгк-вгдацгя ризикгв. Пгсля цього настае етап реалгзацг! об-раних форм управлгння ризиками, що полягае в монгто-рингу та контролг шляхом складання реестру ризишв (або - Risk Register). У реестрг ризикгв вгдображаеться вся гнформацгя про кожен ризик проекту ДПП, обранг форми управлгння ризиками, строки, вгдповгдальних за
Типолопя ризиюв
Форс-мажорн ризики.
Кредитн'1 ризики:
- компанп спещального призначення;
- компанп з будтництва та операцшно''' дтльносп;
- фЫансово''' установи;
- суверены ризики.
Проектн'1 ризики:
- ризики з проектування та будтництва;
- операцшы;
- ризики з технтного обслуговування;
- вхщш та вихщнЬ кшьмсы та ямсы ризики;
- ризики залишково''' вартосп;
- ризик вщмови пщрядника;
- ризик переговоры про перегляд договору;
- ризик раннього припинення проекту;
- ризик безпеки;
- ризик, пов'язаний з технологию;
- диверсиф1кований ризик процентной ставки;
- диверсиф1кований ризик л1квщносл
Приватний партнер отримуе:
- грошове забепечення вГд уряду;
- зб1р з користувачы (вщ прямого рецитвнта).
Заявлена сума е:
- фтсованою (зазначено в договорО;
- змЫною
- ризик сукупного попиту;
- ризик змши процентних ставок;
- ризик лтвщносл;
- валютний ризик
- р1зн1 швестицшш переваги /уподобання уряды, що змшюються;
- розширення антикризово'' пол^ики, що призводить
до пщвищення вартосп фшансування;
- змша законодавства;
- ризик експропр1ацп
Рис. 4. Типолопя ризимв державно-приватного партнерства Джерело: складено автором на 0CH0Bi [23; 26].
1
6
управлшня тим чи шшим ризиком. Оцшка результатiв проекту ДПП включае складання зв1тност1, зокрема ф1-нансово1 та окремо по ризикам.
ВИСНОВКИ
Досл1дження 1снуючих в Укра1н1 методик з управлшня ризиками, пов'язаними з ДПП, вказало на ряд неточностей та прогалин з оцшки та анал1зу ризиюв. У статт1 видкено ключов1 аспекти, що сприятимуть ефективному управлшню ризиками ДПП.
Починати сл1д з ч1ткого розум1ння партнерами сутност1 поняття «ризик ДПП». При цьому потр1бно розширити д1апазон можливостей управлшня ризиками ДПП. Так, заметь фокусування на двох факторах, таких як процеси та шструменти управлшня ризиками, необ-х1дна концентрац1я уваги на п'яти параметрах - партнерах, процесах, шструментах, структур! та шформаци.
Важливо також враховувати повед1нковий аспект при розподш обов'язк1в та ризиюв м1ж партнерами. Образ мислення партнера, його в1дношення до того чи шшого ризику е додатковим каналом шформаци для прийняття та оптим1зацГ1 р1шень щодо розподку ризиюв. Запропонована автором методика управл1ння ризиками, пов'язаними з ДПП, дозволяе врахувати перел1че-ш аспекти та узагальнюе 1снуюч1 методики з оцшки та анал1зу ризик1в ДПП.
Подальшого досл1дження потребують питання, пов'язан1 з розробкою заход1в попередження та мш1-м1зацГ1 ризик1в. Необх1дним е формування стратеги управл1ння вс1м комплексом ризиюв проекту ДПП, що включае етап прийняття ршення, коли визначаються необх1дш фшансов1, трудов1, матер1альн1 ресурси, проводиться розподк завдань серед менеджер1в та консуль-таци з1 спещалктами. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Отенко I. П. Аналв фактсрв впливу макросередови-ща на реал1зац1ю державно-приватного партнерства в УкраТы / I. П. Отенко, Л. М. Афанасьева // Зб|рник наукових праць Чер-каського державного технолопчного ушверситету. Сер1я: Еко-ном1чн1 науки. Випуск 37. - Черкаси : ЧДТУ, 2014. - Частина III. -С. 119-126.
2. Балабанов И. Т. Риск-менеджмент / И. Т. Балабанов. -М. : Финансы и статистика, 1996. - 192 с.
3. Вгглшський В. В. Ризиколопя в економр та пщпри-£мництв1 : монограф1я / В. В. В1тлшський, П. I. Велико1ваненко. -К. : КНЕУ, 2004. - 480 с.
4. Гранатуров В. М. Аналв пщприемницьких ризиюв: проблеми визначення, класифкацп та юльюсш оцшки : моно-графт / В. М. Гранатуров, I. В. Литовченко, С. К. Харьков ; за наук. ред. В. М. Гранатурова. - Одеса : 1н-т проблем ринку та екон.-екол. дошджень НАН Укра'ни, 2003. - 164 с.
5. Устенко О. Л. Теория экономического риска : моно-графт / О. Л. Устенко. - К. : МАУП, 1997. - 164 с.
6. Бачкаи Т. Хозяйственный риск и методы его измерения / Т. Бачкаи, Д. Мессена, Д. Мико и др. / Пер. с венг. - М. : Экономика, 1979. - 184 с.
7. Каплан Р. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию / Р. Каплан, Д. Нортон / Пер. с англ. - М. : Олимп-Бизнес, 2005. - 412 с.
8. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента : в 2 т. / И. А. Бланк. - К. : Ника-Центр, 1999. - Т. 2. - 512 с.
9. Мазараки А. А. Торговля: история, цивилизация, мораль : монография / А. А. Мазараки. - К. : Книга, 2010. - 624 с.
10. Irwin, Timothy C. Government Guarantees: Allocation and Valuing Risk in Privately Financed Infrastructure Projects / Timothy C. Irwin . - World Bank, Washington, D. C., 2007.
11. Merna, T. Projects Procured by Privately Financed Concession Contracts. - Vols.1, 2. - 2nd ed. / Т. Merna and N. Smith. -Hong Kong : Asia Law and Practice, China, 1996.
12. Варнавский В. Г. Партнерство государства и частного сектора: формы, проекты, риски / В. Г. Варнавский. - М. : Наука, 2005. - 315 с.
13. Grimsey, D. Evaluating the Risks of Public Private Partnerships for Infrastructure Projects / D. Grimsey, K. L. Mervyn // International Journal of Project Management. - 2002. - No. 20. -Pp. 107-118.
14. Пильтяй О. В. Типовi моделi розподту ризиюв дер-жавно-приватних партнерств / О. В. Пильтяй [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrppp.com/images/stories/ Risk_Sharing_PPP_2011.pdf
15. Сфименко Т. Державно-приватне партнерство в сис-темi регулювання економки : монографiя / [Ефименко Т. I., Черевиков Е. Л., Павлюк К. В. та ш.] ; за заг. ред. чл.-кор. НАНУ Т. I. Ефи-менко ; НАН Укра'ни, 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2012. - 372 с.
16. Черевиков С. Л. Управлшня ризиками проеств державно-приватного партнерства / Е. Л. Черевиков, Т. А. Ерофеева // Фшансова политика та економiчне регулювання : науковi прац НДФ1 4. - 2010. - Вип. 53. - С. 48-53.
17. Гриценко Л. Л. Науково-методичний пщхщ до оцн нювання ризиюв шновацшних проекпв державно-приватного партнерства / Л. Л. Гриценко // Маркетинг та менеджмент шно-вацм. - Суми : ТОВ «ВТД «Ушверситетська книга», 2015. - № 1. -259 с.
18. Методика виявлення ризиюв, пов'язаних з державно-приватним партнерством, Тх оцшки та визначення форми управлшня ними. Затверджена Постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра'ши вщ 16.02.2011 р. № 232 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/232-2011-п
19. Методика виявлення ризиюв здшснення державно-приватного партнерства, Тх оцшки та визначення форми управлшня ризиками. Запропонована Програмою розвитку ДПП в УкраМ за пщтримки Агентства США з мiжнародного розвитку (USAID) вщ 26.12.2013 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ppp-ukraine.org/wp-content/uploads/2015/03/PPP-Risks-Methodology-Ukr.pdf
20. Ушьямс Д. Управлшня програмами на пщприсмствЬ створення реально''' цшносп за допомогою програм i проек^в проведення реформувань / Д. У'льямс, Т. Парр / Пер. з англ.; за наук. ред. Е. Е. Козлова. - Днтропетровськ : Баланс Бiзнес Букс, 2005. - 320 с.
21. Репин Д. Оценка толерантности инвестора к риску: дешевый маркетинговый ход или реальное конкурентное преимущество / Д. Репин // Рынок ценных бумаг. РФ, 2005 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.rcb.ru/ rcb/2005-12/6940/
22. Боди З. Финансы : уч. пос. / З. Боди, Р. Мертон / Пер. с англ. - М. : Издательский дом «Вильямс», 2007. - 592 с.
23. Burger Ph. The Effects of the Financial Crisis on Public-Private Partnerships / Ph. Burger, J. Tyson, I. Karpowicz, M. Delgado Coelho // IMF Working Paper, 2009. - 25 p.
24. Балабанов И. Т. Риск-менеджмент / И. Т. Балабанов. -М. : Финансы и статистика, 1996. - 192 с.
25. Гриффитс А. Экономика для бизнеса и менеджмента / А. Гриффитс, С. Уолл / Пер. с англ. - Днепропетровск : Баланс Бизнес Букс, 2007. - 944 с.
26. Dedicated PPP Units. A survey of institutional and governance structures. - OECD. - 2010 [Electronic resource]. - Mode
of access : http://www.oecd.org/gov/budgeting/dedicatedpublic-privatepartnershipunitsasurveyofinstitutionalandgovernancestru ctures.htm
Науковий керiвник - Отенко I. П., доктор економiчних наук, професор, завiдувач кафедри, кафедра eK0H0Mi4H0r0 аналiзу, Харкiвський нацiональний eкономiчний унiвeрситeт
iM. Семена Кузнеця
REFERENCES
Balabanov, I. T. Risk-menedzhment [Risk management]. Moscow: Finansy i statistika, 1996.
Bachkai, T. et al. Khoziaystvennyy risk i metody ego izmereniia [Economic risk and methods of its measurement]. Moscow: Ekono-mika, 1979.
Blank, I. A. Osnovy finansovogo menedzhmenta [Fundamentals of Financial Management]. Kyiv: Nika-Tsentr, 1999.
Bodi, Z., and Merton, R. Finansy [Finance]. Moscow: Viliams,
2007.
Burger, Ph. et al. "The Effects of the Financial Crisis on Public-Private Partnerships". IMF Working Paper (2009).
Balabanov, I. T. Risk-menedzhment [Risk management]. Moscow: Finansy i statistika, 1996.
Cherevykov,Ye. L., and Yerofeieva, T. A."Upravlinnia ryzykamy proektiv derzhavno-pryvatnoho partnerstva" [Risk management of public-private partnerships]. Finansova polityka ta ekonomichne rehuliuvannia, no. 53 (2010): 48-53.
"Dedicated PPP Units. A survey of institutional and governance structures". http://www.oecd.org/gov/budgeting/dedicat-edpublic-privatepartnershipunitsasurveyofinstitutionalandgover-nancestructures.htm
Grimsey, D., and Mervyn, K. L. "Evaluating the Risks of Public Private Partnerships for Infrastructure Projects". International Journal of Project Management, no. 20 (2002): 107-118.
Griffits, A., and Uoll, S. Ekonomika dlia biznesa i menedzhmenta [Economics for Business and Management]. Dnepropetrovsk: Balans Biznes Buks, 2007.
Hrytsenko, L. L. "Naukovo-metodychnyi pidkhid do otsini-uvannia ryzykiv innovatsiinykh proektiv derzhavno-pryvatnoho partnerstva" [Scientific and methodical approach to risk assessment of innovative projects of public-private partnerships]. Marke-tynh ta menedzhment innovatsii, no. 1 (2015).
Hranaturov, V. M., Lytovchenko, I. V., and Kharichkov, S. K. Analiz pidpryiemnytskykh ryzykiv: problemy vyznachennia, klasy-fikatsii ta kilkisni otsinky [Analysis of business risks: problems of definition, classification and quantitative evaluation]. Odesa: In-t problem rynku ta ekon.-ekol. doslidzhen NAN Ukrainy, 2003.
Irwin, T. C. Government Guarantees: Allocation and Valuing Risk in Privately Financed Infrastructure Projects. Washington, D. C. : World Bank, 2007.
Kaplan, R., and Norton, D. Sbalansirovannaia sistema pokaza-teley. Ot strategii k deystviiu [Balanced Scorecard. From strategy to action]. Moscow: Olimp-Biznes, 2005.
[Legal Act of Ukraine] (2011). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/232-2011-n
Merna, T., and Smith, N. Projects Procured by Privately Financed Concession Contracts. Hong Kong: Asia Law and Practice, China, 1996.
"Metodyka vyiavlennia ryzykiv zdiisnennia derzhavno-pryvatnoho partnerstva, ikh otsinky ta vyznachennia formy up-ravlinnia ryzykamy" [Methods of identifying risks of public-private partnership, their assessment and determine the form of risk management]. http://ppp-ukraine.org/wp-content/uploads/2015/03/ PPP-Risks-Methodology-Ukr.pdf
Mazaraki, A. A. Torgovlia:istoriia, tsivilizatsiia, moral [Trading history, civilization, morality]. Kyiv: Kniga, 2010.
Otenko, I. P., and Afanasieva, L. M. "Analiz faktoriv vplyvu makroseredovyshcha na realizatsiiu derzhavno-pryvatnoho partnerstva v Ukraini" [Analysis of the impact of macro factors for the implementation of public-private partnership in Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats Cherkaskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho uni-versytetu. Seriia:Ekonomichninauky, vol. 3, no. 37 (2014): 119-126.
Pyltiai, O. V. "Typovi modeli rozpodilu ryzykiv derzhavno-pryvatnykh partnerstv" [Typical models of risk-sharing public-private partnerships]. http://www.ukrppp.com/images/stories/ Risk_Sharing_PPP_2011.pdf
Repin, D. "Otsenka tolerantnosti investora k risku: deshevyy marketingovyy khod ili realnoe konkurentnoe preimushchestvo" [Assessment of the risk tolerance of the investor: a cheap marketing ploy or a real competitive advantage]. Rynok tsennykh bumag. http://www.rcb.ru/rcb/2005-12/6940/
Ustenko, O. L. Teoriya ekonomicheskogo riska [The theory of economic risk]. Kyiv: MAUP, 1997.
Uiliams, D., and Parr, T. Upravlinnia prohramamy na pid-pryiemstvi: stvorennia realnoi tsinnosti za dopomohoiu prohram i proektivprovedennia reformuvan [Office software in the enterprise: creating real value through programs and projects carrying out reforms]. Dnipropetrovsk: Balans Biznes Buks, 2005.
Varnavskiy, V. G. Partnerstvo gosudarstva i chastnogo sektora: formy, proekty, riski [Partnership between the state and the private sector: forms, projects risks]. Moscow: Nauka, 2005.
Vitlinskyi, V. V., and Velykoivanenko, P. I. Ryzykolohiia veko-nomitsi tapidpryiemnytstvi [Riskology in economics and business]. Kyiv: KNEU, 2004.
Yefymenko, T. I. et al. Derzhavno-pryvatne partnerstvo vsys-temi rehuliuvannia ekonomiky [Public-private partnership in the system of economic regulation]. Kyiv, 2012.
