CC BY
17
вого мошторингу довкiлля в частинi охорони, створення та дослщження на-саджень Larix decidua Mill., дасть змогу аналiзувати i прогнозувати змiни в люовому середовищi, розвивати геоiнформацiйнi системи природно-заповщ-ного фонду Украши [1, 14].
Лггература
1. Бондаренко Е.Л. Створення геошформацшно'1 системи природно-заповiдного фонду Украши// Роль охоронюваних природних територiй у збереженш бiорiзноманiття: Матер. конф., присвяч. 75^ччю Канiвського природного заповiдника (м. Кашв, 8-10 вересня 1998 р.). - Кашв, 1998. - С. 4.
2. Дщух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Класифiкацiя екосистем - iмператив нащонально'1 екомережi (ETONET) Украiни// Укр. ботан. журн. - 2001, т. 58, № 4. - С. 450-458.
3. Емельянов I. Г. Ощнка бiорiзноманiття екосистем у контекст оптимiзацii мережi природно-заповiдних територiй// Заповщна справа в Украiнi на межi тисячолiть (сучасний стан, проблеми i стратегiя розвитку): Матер. всеукр. загальнотеор. та наук.-практ. конф. (м. Кашв, 11-14 жовтня 1999 р.). - Кашв, 1999. - С. 119-127.
4. Заячук В.Я. Дендрология. Голонасшш: Навч. пос. - Львiв: ТзОВ "Фiрма Камула", 2005. - 176 с.: ш.
5. Заячук В.Я. Дендролопя. Хвойнi: Навч. пос. - Львiв: ТзОВ "Фiрма Камула", 2003. -128 с.: ш.
6. Конвенщя про охорону дико'1 флори i фауни та природних середовищ юнування в Gвропi (Берн, 1978 рш). - К.: Мiн-во охорони навколишнього середовища та ядерно'1 безпеки Украши, 1998. - 76 с.
7. Матер1али лгсовпорядкування л1с1в Сторожинецького держлюгоспу Чернiвецького обласного управлiння люового господарства. - К.: Кшвська люовпорядкувальна експедицiя,
1998. - 378 с.
8. Никитин К.Е. Лиственница на Украине. - К.: Урожай, 1966. - С. 48-59.
9. Погребняк П.С. Введение лиственницы в культуры Украины. Труды ин-та леса, т. 1. - К.: Урожай, 1949. - С. 3-11.
10. Рамкова конвенщя про охорону та сталий розвиток Карпат// Жива Украша, 2004-№ 4-5. - С. 7-10.
11. Розбудова екомереж1 УкраТни/ Наук. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. - К.: Урожай,
1999. - 127 с.
12. Солодкий В.Д. Прикладна еколопя. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2007-544 с.
13. Солодкий В.Д. Проблеми та деяю напрямки переходу вщ ресурсного люокористу-вання до господарювання на бюсферних принципах у Буковинських Карпат// Теорiя i методи ощнювання, оптимiзацii використання та вщтворення земельних ресурсiв: Матер. мiжнар. наук. конф. у 2 т. - К.:, 11-14 листопада 2002 р./ НАНУ РВПС Украша. - Ч. 2. - С. 152-157.
14. Солодкий В.Д. Екосистемний пщхщ у люокористуванш. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2003. - 56 с.
15. Фурдичко O.I., С1вак В.К., Солодкий В.Д. Заповщна справа в УкраЫ. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2005. - 336 с.
16. Solodkiy V.D. Shelterwood method of felling as an indispensable condition of preservation of native forest of Northern Bukovina// The Question of Conversion of Coniferous Forests. International Conference 27 September - 02 Oktober 2003 Freiburg im Breisgau. Germany - 71 p.
УДК338.242.2 Доц. Т.М. Степура, канд. екон. наук;
магктрантМ.О. Драпак-Львiвська фтя Свропейськогоутверситету
РОЗВИТОК БУРЯКОЦУКРОВО1 ГАЛУЗ1 УКРА1НИ В УМОВАХ СВГТОВО1 КОНКУРЕНЦГ1
Дослщжено стан бурякоцукрово'1 галузi Украши та встановлено причини ii низько'1 конкурентоспроможност на св^овому ринку цукру. Запропоновано комплекс заходiв щодо посилення конкурентних позицш галузь
Ключов1 слова: цукор, ринок цукру, конкурентоспроможшсть.
46 Збiрник науково-техшчних праць
Науковий тсиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.4
Assoc.prof. T.M. Stepura; undergraduateM.O. Drapak-Lviv branch of the European University
The development of Ukraine sugarbreets on the world competition market
The state of Ukraine sugarbreets and the causes of its low competitiveness on the world sugar market was researched in this article. The complex of measures strengthening competitions of the branch position was proposed.
Keywords: sugar, the market of sugar, competitiveness.
В умовах глобашзаци та вступу Укра!ни в СОТ для забезпечення кон-курентоспроможност продукци укра!нських шдприемств на свгговому ринку особливо! актуальност набувае дослщження сучасного стану виробництва цукрових буряюв та становлення i розвиток ринку цукру. Для агропромисло-вого комплексу Украши, як i для багатьох шших держав, цукор е стратепч-ним видом продукци. Однак у багатьох кра!нах його виробляють i3 цукрово! тростини, а в Укра!ш - i3 цукрових буряюв, що трудомютюше i дорожче. Спiввiдношення вказаних обсяпв виробництва цукру i3 указаних видiв сиро-вини становить приблизно як 3:1.
Свого часу Укра!на посщае провiдне мiсце серед кра!н Свропи за по-сiвними площами цукрового буряку й входила у число перших шести кра!н -експортерiв цукру. Однак, починаючи з 1991 р. Украша почала втрачати по-зици експортера цукру, зокрема й провщне мiсце за виробництва цукрових буряюв у межах краш СНД, де частка и на аграрному ринку зменшилась бшьше як наполовину. Маючи достатнiй виробничий потенцiал для повного забезпечення себе цукром i формування експортних фондiв, Укра!на останш-ми роками перетворилася в iмпортера цукру. Щорiчна нестача цукру становить близько 200 тис. т. Можна констатувати, що в державi виникла продо-вольча небезпека для цього продукту, тобто держава неспроможна гарантува-ти забезпечення населення власним цукром. К^м того, у 2007 р. було збшь-шено iмпорт сумiшi цукру iз вмiстом какао iз Литви до 94 тис. т. проти 39 тис. т - у 2004 р.
Метою статт е дослщження конкурентоспроможност бурякоцукро-во! галузi Укра!ни та пошук шляхiв И пiдвищення.
Для того, щоб забезпечити продовольчу безпеку Укра!ни з цукру, тобто спроможшсть держави за будь-яких обставин гарантувати постачання на-селенню цукру, яке б вщповщало платоспроможному попиту стосовно роз-дрiбно! цiни, що складаеться на продовольчому ринку, необхiдно значно збшьшити його виробництво. Укра!на i сьогоднi, незважаючи на зменшення бурякоцукрового потенщалу, за умов надання певно! допомоги, може щороку виробляти не менше 3 млн. т цукру, гарантувати продовольчу безпеку i мати експортш ресурси цього продукту. За даними Держкомстату Укра!ни [2], у 2007 р. плошд посiву фабричних цукрових буряюв становили 825 тис. га, що на 151 тис. га бшьше, шж у 2006 р. Найбiльшi свiтовi виробники цукру (а вщ-повщно й потенцшш конкуренти Укра!ни) зазаначено на рис. 1.
В Укра!ш у 2007 р. працювало 119 цукрових заводiв загальною потуж-нiстю 336,4 тис. т, 49 шдприемств загальною потужшстю 117,5 тис. т через де-
1. Лкове та садово-паркове господарство
47
монтаж обладнання припинили свое iснування. Фактичне використання по-тужностей цукрових заводiв становить в середньому 297,32 тис. т, або 50 %. Цукровими заводами було прийнято 22,14 млн. т цукрових буряюв з серед-ньою цукристютю 15,77 %, з яких вироблено 2595 тис. т цукру-шску (табл).
20%
Рис. 1. Найбiльшi свiтовi виробники бурякового цукру (тис. т) Табл. Показники роботи цукрових заводiв Украти
Показники Роки 2007 р., у % иор1в-няно з 2002 р.
2002 2003 2004 2005 2006 2007
Загот1вля цукрових буряюв, млн. т 15,15 13,75 12,96 16,10 14,92 22,14 146,1
Вироблено цукру з цукрових буряюв, тис. т 1650 1416 1454 1788 1895 2595 157,3
Цукристють буряюв, % 15,2 14,5 15,7 15,0 16,6 15,8 104,0
Вихвд цукру, % 11,4 10,77 11,83 11,52 13,14 12,21 107,1
Кшьюсть працюючих завод1в 147 128 121 120 116 119 81,0
Розраховано за: [2].
При зменшенш обсяпв реаизаци цукру упродовж 2002-2007 р. рют собiвартостi 1 т буряюв становить 22,8 %, або 5,7 % щорiчно. Насамперед, це зумовлено зростанням питомо! ваги витрат на матерiально-технiчнi ресурси. Варто вщзначити, що на виробництво цукру витрачаеться велика юльюсть енерги. Щорiчно на виробничi потреби цукрових заводiв витрачаеться до 2 млн. т умовного палива та близько 1,4 млрд. кВт/год електроенерги залеж-но вiд обсягiв перероблено! сировини. Протягом 10 рокiв частка палива та енерги в собiвартостi переробки цукрових бурякiв становить 30-32 %, а скла-дова палива в собiвартостi продукци цукру - 15 %. Енергетичний баланс цукрових заводiв показуе, що iз загальних витрат палива 80-85 % припадае на виробництво теплово! енерги для технолопчних потреб, а 8-12 % припадае на виробництво електроенерги, вапна та вуглекислого газу.
Натомють питома вага оплати пращ у сумi затрат за перюд 20022007 р. зменшилась на 15,8 %, що е негативним показником, осюльки лопчно призводить до зниження продуктивности втрати матерiальноl зацiкавленостi пращвниюв у результатах працi.
Втрата традицшних ринкiв збуту, безконтрольне його функцюнування призвели до демпiнгових процесiв i падiння оптово-вiдпускних цiн на цукор до рiвня, який не покривае витрат на виробництво. Вщсутшсть обшових кош-
48
Збiрник науково-технiчних праць
тiв, неoбхiдних для poзpaхункiв, пoгaшення кpедитiв, зaбезпечення шточних витpaт змушуе цукpoвi зaвoди, тoвapoвиpoбникiв зa piзними фiнaнсoвими схемaми pеaлiзoвувaти цукop у збитoк зa щшю 21GG-24GG гpн./т з ПДВ.
Ha сьoгoднi не зaдiянi мехaнiзми деpжaвнoгo pегулювaння pинку цук-pу (a ri, щo poзpoбленi - ддать неефективнo). Taк, у 1991 p. булo пpийнятo зaкoн npo деpжaвне pегулювaння виpoбництвa й pеaлiзaцiï цу^у [1], яким встaнoвленo квoтувaння, пopядoк визнaчення цiн, poзpaхункiв тoщo. Пpoте pегулятopи pинку цукpу, зaклaденi у зaкoнi виявились неефективними, - rao-тувaння пoкликaне стpимувaти виpoбництвo цу^у, у тoй чaс як дого пoтpiб-нo булo стимулювaти. А встaнoвлення мiнiмaльних цiн нa ^rap тa сиpoвину oбмежилo тoвapoвиpoбникiв, штомють спpиялo poзвитку пoсеpедництвa у пpoдaжу цукpу кiнцевoму спoживaчу.
Oптoвoю зaкупiвлею сиpoвини мэли б зaймaтись виpoбники без нэяв-нoстi великoï юль^ст пoсеpедникiв. Haтoмiсть мaйже 5G % цукpoвих буpя-кiв пеpеpoбляeться зa дaвaльницькoю схемoю, щo вiдoбpaженo m pис. 2.
Рис. 2. Cyб'eкmu, яш 6epymby4aembу nepepo6щ цу^oeux бypякiв, mue. m
Tara ситуaцiя пpизвoдить дo бaнкpутствa тa зaкpиття цукpoвих зaвoдiв, сiльськoгoспoдapських пiдпpиeмств, скopoчення плoщ шшву цукpoвих буpя-юв, втpaти poбoчих мiсць, зменшення нaдхoджень дo бюдже^в ушх piвнiв.
Сьoгoднi e ще oднa пpoблемa, яку пoтpiбнo лiквiдувaти для poзвитку буpякoцукpoвoï гaлузi. Йдеться npo неготовшсть укpaïнських виpoбникiв дo poбoти в умoвaх СОТ. Це пoв,язaнo з тим, щo в укpaïнських виpoбникiв вщ-сутня aдaптaцiя дo свiтoвих стaндapтiв нaукoвo-технiчнoï дoкументaцiï, не зaтвеpдженo стaндapт нa цукop-сиpець. Вiдкpиття кopдoнiв для ввезення цук-po-сиpцю з тpoстини i iншoï цукpoвмiснoï пpoдукцiï пpизведе дo пoдaльшoгo скopoчення вiтчизнянoгo виpoбництвa, зaлежнoстi деpжaви вiд iмпopту цук-po-сиpцю тpoстиннoгo.
Виpoбництвo цукpу в Укpaïнi буде кoнкуpентoспpoмoжним лише тoдi, кoли дoхoди вiд пpoдaжу цукpу нa мiжнapoднoму pинку пеpевищувaтимуть сумapнi витpaти та виpoбництвo цьoгo цукpу, oцiненi у свггових цiнaх. Виз-нaчити вщшвщт свiтoвi цiни нa цукop тa тaкi фaктopи виpoбництвa, як енеp-гiя чи дoбpивa, вiднoснo легга, oскiльки цi пpoдукти дoбpе вдам^ дoстaтньo гoмoгеннi, кpiм тoгo, вoни пpoдaються нa мiжнapoднoму pинку. А oт визш-чити свiтoвi цши нa тaкий фaктop виpoбництвa, як земля, нaбaгaтo скгадш-ше, 6o земля не пpoдaeться нa мiжнapoднoму pинку. У тaких випaдaх егаш-мiсти зaстoсoвують кoнцепцiю oптимaльних витpaт. Oптимaльнoю витpaтoю
С1ЛЬСЬК0Г0СП(
дарсыа товаровироб ники; 1100;
42%
<f)Í3H4HÍ с
258; 1 \j /V
/- UyKpOBl заводи; 692; V 27%
швестори; 550:
21%
Нaцiонaльний лкотехшчний унiверситет yKpa'1'ни
щодо явного фaктopa виpoбництвa e пpибyтoк, який вш мoжe пpинeсти пpи нaйкpaщoмy можливому aльтepнaтивнoмy викopистaннi. Звiдси, оптимальною витpaтoю гeктapa зeмлi, що викopистoвyeться для виpoбництвa цyкpy, e найвищий пpибyтoк, який мoжe ^и^сти цeй гeктap, якщо на ньому посади-ти якусь iншy кyльтypy, нaпpиклaд, пшeницю.
Сдино!" свiтoвoï цши на цyкop нe iснye. Натомють, на свiтoвиx pинкax пoстiйнo застосовують дeкiлькa цiн на цyкop. Щ цiни вiдpiзняються, зaлeжнo вiд якост та стyпeня oчищeння кoнкpeтнoгo цу^у (сиpeць цe чи бiлий цyкop, кoлip, вмiст золи, вoлoгiсть), а також вщ умов поставки (дата, наявшсть упаковки, мiсцe, цша CIF чи FOB). Хоча щ цiни спpaвдi вiдpiзняються, ane вони тюно взaeмoпoв,язaнi, oскiльки apбiтpaж raparnye, що коливання цiн на одному pинкy швидко пoзнaчaeться на шших pинкax.
Шиpoкo зaстoсoвyeться такий показник свггово1" цiни на ^rap, як так звана цiнa ISA. Цша ISA - ^ сepeдня вeличинa дeкiлькox цiн на uy^p-^-peць. Цyкop-сиpeць пpoдaють iнтeнсивнiшe, шж бiлий цyкop, бо бiлий ^rap e чутливим xapчoвим пpoдyктoм, який слщ захищати вiд вологи та зaбpyд-нeнь, тому тpaнспopтyвaння його насипом на вeликi вiдстaнi e pизикoвaним та дopoгим. Oскiльки у^ашський цyкop чepeз його низьку яюсть на свiтoвиx pинкax можна peaлiзyвaти лишe iз знижкою, цi цши на бший цyкop e вep-хньою мeжeю цiни на у^ашський цyкop на свiтoвoмy pинкy, а цша ISA, яка пepeвaжнo бyвae нижчою на 3-4 цeнти за фунт, e нижньою мeжeю. Загалом, yкpaïнський цyкop можна oцiнити дeсь на piвнi вiд 2CC до 26C дол. СШЛ за т (9-12 ^нив за фунт) [3].
Kepyючись вiдoмoю тeзoю пpo тe, що '^yrap виpoбляeться на пол^ а нe на заводГ', вiдpoджeння гaлyзi yкpaïнськoгo бypякiвництвa дoцiльнo поча-ти з зaпpoвaджeння сучасних висoкoiнтeнсивниx peсypсooщaдниx тexнoлoгiй нaсaмпepeд на найбшьш бypякoпpидaтниx фунтах зi спpиятливими кшматич-ними умовами, що вiдпoвiдaють лiсoстeпoвiй зoнi Укpaïни. Дepжaвa мала б ствopити бypякoсiйним пiдпpиeмствaм умови для oдepжaння нeoбxiдниx дов-гoстpoкoвиx кpeдитiв на пpидбaння тexнoлoгiчниx машин i знapядь, пально-мастильних мaтepiaлiв, насшня, мiнepaльниx дoбpив, xiмiчниx зaсoбiв захис-ту poслин вiд xвopoб, шюдниюв та бyp,янiв.
Beктop yсix opгaнiзaцiйнo-тexнoлoгiчниx i eкoнoмiчниx зaxoдiв теоб-хщно спpямoвyвaти на збiльшeння ypoжaйнoстi та валових збopiв. Тiльки пiдвищивши в 1,8-2,0 paзи ypoжaйнiсть цyкpoвиx бypякiв, можна зaбeзпeчити ïx peнтaбeльнe в^ощування. Boднoчaс важливо стaбiлiзyвaти на оптимальному piвнi пoсiвнi плoщi. Aнaлiз свiдчить, що в Укpaïнi шд цyкpoвi бypяки дoцiльнo щopiчнo видшяти 1,1-1,2 млн. га opниx зeмeль у peгioнax iз бypя-ко^идатними фунтами, достатньою кiлькiстю oпaдiв та теобхщним запасом poбoчoï сили.
У нaйближчi двa-тpи poки ypoжaйнiсть цу^ових бypякiв в Укpaïнi вapтo дoвeсти до 3CC-35C, а чepeз чoтиpи-п,ять poкiв - до 4CC-5CC ц/га. Таким чином валовий збip цyкpoвoï сиpoвини мoжe досягти 4C млн. т, а в^обниц-тво цу^у, пpи 14 % його виходу - 5,0-5,3 млн. т. Ц дасть змогу щopiчнo ви-дшяти на eкспopтнi поставки до 3,0-3,5 млн. т цу^у [4]. Peaльними pинкaми
5C
Зб1рмик' нaуково-технiчних iipain»
збуту укpaïнськoï пpoдукцiï e нaсaмпеpед Бaлтiя, схiднoaзiйськi ^ai™ тa Близький Схiд.
Знaчним pезеpвoм пiдвищення уpoжaйнoстi тa здешевлення сoбiвap-тoстi цукpoвих буpякiв e викopистaння висoкoякiснoгo нaсiння вiтчизнянoï селекци. ^сшня e нoсieм генетичнoгo пoтенцiaлу пpoдуктивнoстi цукpoвих буpякiв. Toму пoкaзники я^ст нaсiння дуже iстoтнi. Ha 2GG7 p. дo Деpжaв-нoгo pеeстpу сopтiв poслин булo зaнесенo 1G3 œpra i гiбpиди, з них селекци укpaïнськoï - 55, - 7, зapубiжнoï - 41 (бшьш мoдифiкoвaнi, щo впли-
вaють нa здopoв,я). У фaбpичних пoсiвaх викopистoвуeться 36 сopтiв i ri6p^ дiв, з них 25 - втизняних i спiльних, якi oхoплюють 594,3 тис. ra a6o 72 % пoсiвнoï плoщi, нa 231 тис. ra (28 % пoсiвнoï плoщi) iнoземне нaсiння. 1з 2G43 тис. ^Ывних oдиниць нaсiння, яке викopистaли для пoсiву, вiтчизнянi гiбpиди стaнoвили 7G,5 %, сopти - 5,4 %, гiбpиди спiльнoï селекци-2,6 %, ri6-pиди зapубiжнoï селекци - 21,5 %.
Mинулoгo po^ цукpoвi зaвoди мэли знaчнi пpoблеми з кopенеплoдa-ми, якi виpoщенi з iнoземних гiбpидiв, щo пoв,язaнo iз ïx зaхвopювaннями тa ^ганим збеpiгaнням. Tpебa зaзнaчити, щo у paзi пoвнoгo пеpеxoду в^чизня-^ro буpякiвництвa нa iнoземнi гiбpиди втpaти укpaïнськиx сiльгoспвиpoбни-кiв стaнoвитимуть 1 млpд. гpн. Ha кoжен rorcrap пoсiву зaтpaти нa нaсiння цукpoвиx буpякiв з iнoземниx гiбpидiв збiльшувaтимуться нa 2GGG гpн. Звiдси i piзниця у сoбiвapтoстi цукpoвиx буpякiв, цукpу тa, вiдпoвiднo, у ^ибутгах укpaïнськиx тa eвpoпейськиx цукpoвapень й фiнaнсoвиx мoжливoстей ïx для poзвитку. У 2GG7 p. цукpoвi буpяки пpoдaвaли зa цiнoю 195-26G rp^ зa тoнну бaзиснoï цукpистoстi. Taкиx буpякiв булo зaкупленo тiльки 4G % вщ зaгaльнoï кiлькoстi ^ийнятих буpякiв. 1ншу чaстину буpякiв пеpеpoбляли нa дaвaль-ницьких умoвax i спoстеpiгaлaся тенденцiя дo зpoстaння piвня бapтеpизaцiï.
Якщo пopiвняти кapту зoн буpякoсiяння з дислoкaцieю цукpoвapень, то пoбaчимo знaчнi poзбiжнoстi у piвняx кoнцентpaцiï двox склaдoвиx. Piч у riM, щo кoшти вклaдaли у pестaвpaцiю, кaпiтaльний pемoнт дiючиx зaвoдiв, вiддaляючи тим сaмим пpoгpес гэлузь Haтoмiсть pинкoвi умoви пoтpебують як сучaсниx пiдпpиeмств, тaк i шв^го пеpекpoювaння гaлузевoï i теpитopi-aльнoï стpуктуp. Tим бiльше, щo aнaлoгiчну мpевoлюцiюм у цукpoвiй npoM^-лoвoстi здiйснили зaxiднoeвpoпейськi кpaïни. Вивели з експлуaтaцiï Manono-тужнi непеpспективнi i неpентaбельнi пiдпpиeмствa, нapoстили пoтужнoстi ддачих, pекoнстpуювaли, i oсь щo вийшлo. Сеpедньoдoбoвa пoтужнiсть цук-poвиx зaвoдiв у Hiдеpлaндax стaнoвить 12,1 тис. т буpякiв, Aвстpiï - 9 тис. т, Фpaнцiï - 8,7 тис. т, США - 5,2 тис. т, a в Укpaïнi - 2,67 тис. т буpякiв.
^ím того, дoцiльнo булo б здшснити сеpедньo- тa дoвгoстpoкoвi вкга-дення в теxнiку i тaке iнше пpиблизнo нa тaку сaму суму. Зpoзумiлo, щo деp-жaвa не в змoзi спpямoвувaти та це тaкi кoшти. Oтже, вщшвлення виpoбниц-твa цукpoвoгo буpяку в Укpaïнi зaлежaтиме вiд пpивaтниx внутpiшнix тa rno-земних iнвестицiй. Oтже, неoбxiднoю умoвoю пiдвищення виpoбництвa цук-poвoгo буpяку в Укpaïнi e ютотне пoлiпшення iнвестицiйнoгo клiмaту.
Звичaйнo, сaмoгo лише спpиятливoгo iнвестицiйнoгo клiмaту недoс-тaтньo, щoб зэлучити швестици в укpaïнську цукpoву пpoмислoвiсть. ^и-
Нaцiомaльмий лiсотехнiчний умiверситет Укрaïми
вaтнi iнвeстopи лишe тoдi надаватимуть кaпiтaл, коли будуть в^втет у кон-^peffrarn peнтaбeльнoстi сво1'х iнвeстицiй. A свoeю чepгoю, зaлeжить вiд кoнкypeнтoспpoмoжнoстi виpoбництвa цyкpy в Укpaïнi.
Зауважимо, що вeликi eкспopтepи цyкpy, таю як ^аши GC, змогли тя^има™ свою цyкpoвy пpoмислoвiсть лишe за дyжe високими пpoтeкцi-oнiстськими стшами кoнтpoлю за iмпopтoм, квот та субсидш, якi коштували платникам податюв та споживачам мiльяpди дoлapiв СШЛ чи ЕКЮ пpoтягoм багатьох po^. Oчeвиднo, що Укpaïнa нe мoжe сoбi дозволити обтяжувати у такий споЫб свою eкoнoмiкy.
Kpiм того, в^шити питання, дe будувати й eксплyaтyвaти цу^о-oчиснi заводи та^осто. З одного боку, витpaти на с^овину можна звeсти до мшмуму, poзтaшoвyючи тaкi заводи ближчe до ^p™ чи вeликиx в^обни-чих ^н^в; з iншoгo боку, вшрати на збут пpoдyкцiï змeншyються, коли ви-poбництвo наблизити до вeликиx цeнтpiв споживання, якими e вeликi мiстa та вeликi спoживaчi, як от кондш^сью пiдпpиeмствa та в^обники бeзaлкo-гольних напо1'в. Сyчaснi цу^оочисш заводи можна обладнати так, що вони зможуть пepepoбляти як цyкpoвi бypяки, так i iмпopтoвaний ^pe^. На такому зaвoдi пiсля зaкiнчeння бypякoвoï кампани можна пpoдoвжyвaти в^обництво, пepeйшoвши на пepepoбкy iмпopтнoгo с^цю, таким чином, можна змeншити пepioд, пpoтягoм якого завод стогть бeз poбoти, та змeншити витpaти.
B У^аш тaкi цyкpooчиснi заводи можуть бути ключeм до ra^ype^ тoспpoмoжнoгo виpoбництвa цyкpy. Однак цe oзнaчae, що yспiшний eкспopт пpoдyкцiï y^arn^^ цyкpoвoï пpoмислoвoстi мoжe зaлeжaти вщ лiбepaльнoï пoлiтики щодо iмпopтyвaння с^цю. Пoлiтикa, що poбить iмпopтoвaний си-peць дopoжчим, а тим самим змyшye цyкpoвi заводи пoвнiстю пepexoдити тiльки на пepepoбкy цyкpoвиx бypякiв, мoжe ствopити пepeвaги для в^обни-кiв цyкpoвиx бypякiв в кopoткoстpoкoвiй пepспeктивi, ane вона завдасть шко-ди здopoв,ю гaлyзi в цшому. У дoвгoстpoкoвiй пepспeктивi цe те мoжe бути в iнтepeсax пepepoбникiв чи виpoбникiв цyкpoвoгo бypякy.
Щодо DpioprneraHx pинкiв збуту, то тpeбa зауважити, що poсiйський pинoк e дyжe нeстaбiльним, вiн вeликoю мipoю зaлeжить вiд нiчим нe обфун-тованих та нeпepeдбaчyвaниx пoлiтичниx prnem. Цe було пpoдeмoнстpoвaнo ввeдeнням 25 %-го iмпopтнoгo збopy, що пpизвiв до затяжних та бeзплiдниx двoстopoннix пepeгoвopiв пpo зaпpoвaджeння бeзмитнoï iмпopтнoï квоти для yкpaïнськoгo цyкpy. Тому було б дyжe pизикoвaним ставити майбутте у^а-ïнськoï цyкpoвoï пpoмислoвoстi в зaлeжнiсть вiд poсiйськoгo pинкy.
Для poзв,язaння пpoблeми нeoбxiднo зaбeзпeчити кoмплeкс CTpyOTyp-них, фyнкцioнaльниx, eнepгeтичниx, сиpoвинниx та iнвeстицiйниx змiн. Най-вaжливiшi з них, якi ми пpoпoнyeмo:
• poзpoблeння пpoгpaм peстpyктypизaцiï та тexнiчнoгo пepeoблaднaння галузц
• фopмyвaння дepжaвнoï пол1тики в сфepi виpoбництвa цyкpoвиx бypякiв i цу^у та оптово! тopгiвлi цyкpoм, спpямoвaнoï на захист eкoнoмiчниx irne-peсiв дepжaви, пpaв споживач1в i в1тчизняних тoвapoвиpoбникiв;
• iнтeгpaцiя тoвapoвиpoбникiв i пepepoбникiв цyкpoсиpoвини з мeтoю збшь-шeння обсяпв виpoбництвa цyкpoвиx бypякiв, здeшeвлeння ïx вapтoстi та пiдвищeння якостц
52
Зб1рмик' мaуково-техмiчмих iipaiii»
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008, вип. 18.4
• оргатзащя ствпращ з крашами, як не мають власного цукрового вироб-ництва (наприклад, краши Закавказзя). Тут ствроб1тництво мае будуватись на умовах м1ждержавно1 виробничо!' коопераци, використовуючи можли-вост1 украшських цукрових завод1в з переробки цукру-сирцю тростинного.
Отже, високояюсна й глибока промислова переробка цукрових буря-юв, повне насичення ринку цукром та досягнення конкурентоспроможносл стануть реально можливими на баз1 докоршно! реконструкци та модершзаци тих, що ддать, i буд1вництва нових цукрових завод1в 1з сучасною технолопею безпосередньо в зонах виробництва коренеплод1в вщповщно до агрокшма-тичного i Грунтового потенщалу бурякового поясу Украши. Звичайно, тут не обштися без широкого залучення вггчизняних, iноземних iнвесторiв i новгг-шх технологiй, для чого необхiднi вщповщш державна i регiональна програ-ми, конкретш економiчнi проекти, а також дiя чинникiв стимулювання еко-номiчних iнтересiв.
Л1тература
1. Закон УкраТни "Про державне регулювання виробництва i реашзаци цукру" вiд 17 червня 1999 р. № 758-XIV// Урядовий кур'ер. - 1999. - 22 липня.
2. Статистичний щор1чник Льв1вськоТ областi за 2006 р. - Львiв, 2007. - 165 с.
3. Ходаковська З.М. Програма стабшзаци та розвитку бурякоцукрово! галузi Украши// Цукор Укра1ни. - 2005, № 3.
4. Ярчук М.М. Стан та проблеми цукрово! галузi Украши// Цукор Украши. - 2007, № 1.
630*812:674.032 Асист. З.М. Юрмв, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТГ ВОДОПОГЛИНАННЯ ДЕРЕВИНИ ТА КОРКИ БАРХАТА АМУРСЬКОГО
Вивчено особливосп водопоглинання деревини та корка бархата амурського, що е необхщним з практично1 точки зору для використання 'х у рiзних конструкщях
Assist. Z.M. Yurkiv - NUFWT of Ukraine, Lviv
Absorption of water features of wood and corks of Phellodendron
amurense Rupr.
Absorption of water features of wood and cork of Phellodendron amurense Rupr., that is a necessity from the practical point of view for the use of them in different constructions.
Цжавим i необхщним з практично! точки зору е вивчення характеру водопоглинання деревини та корка бархата амурського [2, 4]. Цей показник впливае на стшюсть деревини та корка у рiзних конструкщях, 'хню волопсть та iншi характеристики [1].
Для вивчення водопоглинання деревини бархата амурського ми шдго-тували бшьше 200 зразюв. Для дослщжень зразки брали одночасно iз взяттям зразюв для вивчення фiзико-механiчних властивостей деревини бархата. При цьому у вЫх трьох моделей зразки для дослщження вщбирались на висо^ 1,3 м, на 1/3 висоти стовбура та на початку живо! крони. Дослщжування проводились до повного насичення зразюв водою (до 80 дшв). Розмiр зразюв для
1. Лкове та садово-паркове господарство
53
