CC BY
6Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 25 (64). 2012 г. № 4. С. 33-42.
УДК 338.48/49
РОЗВИТОК АУТСОРСИНГУ I В1РТУАЛ1ЗАЦП ПВДПРИеМСТВ У 1НФРАСТРУКТУР1 ТУРИЗМУ Вершицький А.В.
Тавршський нащональний yHieepcumem iMeHi В.1. Вернадського, м. Смферополь, Украша E-mail: vershitsky@ukr.net
Проанатзовано нов1 форми оргашзацй тдприемств шдустрп туризму та шфраструктури туризму. Розглянуто основш категорй в1ртуал1заци тдприемств, основнi напрями аутсорсингу на тдприемствах шдустрп туризму та шфраструктури, наведено матрицю компетенцш для прийняття ршень з аутсорсингу, розглянуто i проаналiзовано тенденцп в змш попиту на туристичнi послуги в Украш та АР Крим, що ведуть до впровадження нових оргашзацшних форм тдприемств. Ключовi слова: вiртуальнi шдприемства, аутсорсинг, туризм, шфраструктура, Украгна, АР Крим.
Актуальшсть теми дослщження. Для сучасних ринюв взагал1 та ринку туристичних послуг зокрема, характерный ряд тенденцш: глобатзащя, зростаюче значення якосп, цш товар1в та послуг, стушнь задоволеност споживач1в, шдвищення рол1 стшких вщносин з ктентами, значення ступеня застосування нових шформацшних та комушкацшних технологш. Все це призводить до зростання спещатзацп тдприемств на конкретних функщях, завданнях i впливае на розвиток нових оргашзацшних форм управлшня тдприемствами [1].
1нструменти управлшня можуть бути як тактичш, у рамках поточного менеджменту, так i стратепчш. До останшх можна вщнести таю заходи, як аутсорсинг та шсорсинг. Основним мотивом !х використання е необхiднiсть сконцентрувати обмежеш ресурси на основнiй дiяльностi i досягти в даному видi дiяльностi переваг перед конкурентами за рахунок бшьш низьких витрат або бшьш ефективного виробництва. Iнфраструктурнi процеси шдприемства, якi представляють собою сукупнiсть обслуговуючих процешв, що забезпечують нормальну дiяльнiсть пiдприемства, найбiльш прiоритетнi для застосування аутсорсингових i iнсорсингових схем. В умовах, коли туристичне пiдприемство може вибирати постачальника допомiжних i обслуговуючих робгт i послуг, найбiльш стабшьними та прiоритетними для пiдприемства е процеси основного виробництва.
Поряд з цими формами ринково! взаемодп господарюючих суб'екпв iндустрil туризму та !! шфраструктури, формуються i розвиваються вiртуальнi шдприемства, як формують новий механiзм структурно! координацп, вiдмiнний як вiд внутрифiрмового, так i вiд чисто ринкового механiзмiв. Зростання подiбних форм взаемодп тдприемств актуалiзуе !х вивчення, анатз iнструментiв та розробку методiв та моделей оргашзацй та ефективного управлшня такими тдприемствами у сферi туризму та шфраструктури.
Останшм часом проблеми нових форм оргашзацй тдприемств обговорюються в науковш i спецiалiзованiй лiтературi досить активно. Однак, публшацп охоплюють хоча i досить важливi, але приватш питання щодо пошуку агенпв вiртуальних пiдприемств, якi мають ключовi компетенцп в заданiй сферi дiяльностi, або надання послуг, забезпеченню адаптацп виробництв до змiн
33
зовшшнього i внутрiшнього середовища, аутсорсингу деяких видiв дiяльностi, управлшню виконанням вiртуального замовлення, використанню 3aco6iB колективно1' роботи та iн. [2, 3]. Pi3m аспекти теорiï i практики управлшня новими органiзацiйними формами знайшли вiдображення в роботах украшських i зарубiжних дослiдникiв, таких як: Гольдштейн Г.Я. [1], Свдокимов М.О. [4], Катаев А.В. [2], Михайлов Д.В. [4], Мокроносов А.Г. [6], Чучкалова G.I. [6], Хейвуд Дж. Брайан [7], Юрасов А.В. [8] та ш. Разом з тим, новi форми ринковоï взаемодiï потребують системного осмисленнi всiх аспектiв ïx створення та функцiонування, вивчення особливостей ïx використання в туризмi та iнфраструктурi туризму.
Метою статт е розробка та аналiз методiв оргашзаци та управлiння новими формами ринково1' взаемодiï господарюючих суб'ектiв в туризмi та iнфраструктурi туризму.
Виклад основного матерiалу. Вступ людства в нову стадт свого розвитку висувае певш вимоги, як до побудови компанш, так i до формування структур управлшня. Поступово вщбуваеться переxiд вщ компанiй, що базуються на ращональнш органiзацiï, до компанiй, заснованим на знаннях та шформаци. Новi форми оргашзацш повиннi мати бiльшу гнучюсть, здатнiсть швидко адаптуватися до змш навколишнього середовища, генерувати новi знання, розробляти та впроваджувати iнновацiï, забезпечувати високу ефектившсть виробництва.
Свiт йде шляхом все бшьшо1' спецiалiзацiï на конкретних функцiяx i завданнях. В умовах постiндустрiальноï економiки спiльна робота над проектом з використанням рiзниx способiв взаемодiï як мiж людьми, так i мiж iнформацiйними системами стае конкурентною перевагою. Трансформуеться саме поняття тдприемств та органiзацiй. З'являються вiртуальнi пiдприемства, орiентованi на замовника мереж агентiв, що вiльно взаемоддать, пов'язаних вiдносинами партнерства, кооперацiï, сшвпращ та координацiï на основi спшьносп цiлей i ресурсiв, що використовуються [3].
На жаль, чiткого визначення вiртуального пiдприемства досi немае. Аналiз публiкацiй з питань вiртуалiзацiï процесу управлiння i утворення вiртуальниx тдприемств показуе, що автори часто використовують термш «шртуальшсть» досить довiльно. Проспр вiртуалiзацiï пiдприемств можна умовно роздшити на три основнi категорiï явищ (рис. 1) [1, 2].
У данш статтi дослiджуються особливостi вiртуальниx органiзацiйниx форм i пiдxоди до управлшня тдприемствами, що використовують цю органiзацiйну форму. Питання щодо вiртуального ринку i вiртуальноï реальностi практично не зачшаються, хоча в реальнш дiяльностi туристичних пiдприемств i шфраструктури, названi три категорiï можуть бути взаемопов'язаш, i двi першi категорп активно використовуються [1, 2].
Розвиток i широк можливостi телекомунiкацiйниx шфраструктур виключають необxiднiсть об'еднання учасникiв певно1' дiяльностi в одному мiсцi, що ютотно змiнюе вимоги до управлшня та засобiв вирiшення поставлених бiзнес-завдань [2]. В основi iдеï вiртуалiзацiï виробництва лежить не стiльки спшкування або взаемодiя, скiльки взаемозв'язок бiзнес-процесiв, спрямований на
34
таку оргашзащю конкретного мехашзму виробництва товарiв або надання послуг на територiально рознесених тдприемствах, при якiй максимально проявляються ключовi компетенци органiзацiй, колективiв i людей.
ринок товар1в 1 послуг, що юнуе на основ1 комушкацшних та шформацшних можливостей глобальних обчислювальних мереж
воображения 1 1мггац1я реальних об'екпв 1 процеав в к1бернетичному простор!
динам1чш мереж1 шдприемств, оргашзацш, окремих колектив1в 1 людей, як1 спшьно здшснюють д1яльшсть з розробки, виробництва 1 збуту певно! продукцп та послуг
Рис. 1. Категорп вiртуалiзацil пiдприeмств
Спроби розмежувати вiртуальнi тдприемства та iншi схож органiзацiйнi форми (груповi або проектнi оргашзаци, модульш пiдприeмства, стратегiчнi альянси, аутсорсинговi, спшьш пiдприeмства, багатонацiональнi пiдприeмства та ш.) для бiльш чiткого визначення призводять до опису вiртуального пiдприeмства як «оргашзацшно! форми, позбавлено! правово! бази» [2].
Якщо узагальнити iснуючi визначення, можна визначити вiртуальне шдприемство як тимчасову кооперацiйну мережу шдприемств (органiзацiй, окремих колективiв i людей), що володдать ключовими компетенцiями для найкращого виконання ринкового замовлення, що базуеться на eдинiй iнформацiйнiй системi [2]. Саме така органiзацiйна форма дозволяе сформувати гнучку, розподiлену в простор^ сукупнiсть компанiй-агентiв, найбiльш пристосовану для якнайшвидшого випуску продукцil або послуги, пiдвищення И конкурентоспроможностi та оперативно! поставки на ринок з метою максимально задовольнити вимоги ктента.
Багатьма вченими аутсорсинг визначаеться як «передача функцш i активiв внутршнього пiдроздiлу або самих цих шдроздшв в органiзацiю постачальника послуг, який пропонуе надавати якусь послугу протягом певного часу за обумовленою цшою» [7, 8]. На вiдмiну вщ послуг сервiсу i технiчноl тдтримки, що мають разовий, епiзодичний, випадковий характер i обмежених початком i кiнцем, на аутсорсинг, зазвичай, передаються функци з професiйноl пiдтримки безперебшно! роботи окремих систем i шфраструктури на основi довгострокового контракту. Наявнють бiзнес-процесу е вiдмiнною рисою аутсорсингу вщ рiзних iнших форм надання послуг i абонентського обслуговування.
Аутсорсинг дозволяе замшити частину постiйних витрат змшними, що виправдане при низькому завантаженню шдроздшв пiдприемства. Також слщ розумiти, що пiдприемство, яке надае послуги аутсорсингу, е центром знань i досвiду i може виконувати вщповщш функцil бiльш професiйно.
Для знаходження функцш, яю можна передати на аутсорсинг, становить
В1ртуальний ринок
В1ртуальна реальн1сть
В1ртуальн1 оргашзацшш форми
35
штерес метод, що базусться на матрицi компетенцiй аутсорсингу (рис. 2) [4]. Даний метод за допомогою двохфакторного ан^зу компетенцiй для прийняття рiшень по аутсорсингу дозволяе видiлити окремi бiзнес-процеси, якi можуть бути передай.
CTpaTeri4Ha важливiсть
Висока
Середня
Низька
Розвивай i захищай
Вступай в альянс
Роби сам i розвивай
Л^вдуй i купуй на ринку
Захищай i видшяй
Роби сам i продавай
Видшяй i продавай
Гiрше Так само Краще
Компетенцп в порiвняннi з ринком
Рис. 2. Матриця компетенцш для прийняття ршень по аутсорсингу
Для тдприемств найбшьш стабшьними та прюритетними е процеси основного виробництва, а шш1, до яких, в першу чергу, можна вщнести шфраструктурш, можуть бути передан! на аутсорсинг [6]. Видшяють три основш причини переходу на аутсорсинг: бажання сконцентруватися на основному вид д1яльносп, тдвищити яюсть виконання непрофшьних б1знес-процессов, добитися зниження витрат на 1х виконання.
Видами аутсорсингових послуг, що придатш для використання на шдприемствах шдустрп туризму та шфраструктури е [7]:
- IT-аутсорсинг, в т.ч. створення центр1в обробки виклиюв, ERP, розробки для Internet, тдтримка мереж, розробка i тдтримка програмного забезпечення,
- шдб1р кадр1в i оцшка персоналу,
- послуги з прибирання,
- послуги з фшансового, бухгалтерського обл1ку та здач1 зв1тност1,
- зовшшш тдрядники з маркетингу,
- охорона i безпека,
- зовшшнш перев1зник,
- зовшшнш центр обробки виклиюв,
- зовшшнш постачальник шформаци.
1нсорсинг - це розширення д1яльносп шдприемства або шдроздшу для додаткового завантаження наявних потужностей або актив1в [7, 8]. 1нсорсинг дозволяе тдприемствам знизити витрати на потужност1, що не використовуються. Прикладом шсорсингу для шдприемства, що волод1е буд1влею, е здача частини буд1вл1 в оренду за ринковою цшою, коли воно не
36
використовуеться. 1нсорсинг може мати сезонний характер, що особливо перспективно для туризму в регюнах з яскраво вираженою сезоншстю. Iнодi оргашзащя навiть може стати постачальником послуг для сво!х конкурентiв, продовжуючи змагатися з ними в шших областях [7].
Аутсорсинг i iнсорсинг - це двi одночасно рiзнi i схожi управлiнськi технологи. Обидва методи можуть бути використаш для зниження витрат на потужносп, якi не використовуються. Рiзниця мiж ними така: аутсорсинг дозволяе витратам бути гнучкими при змiнi обсягу виробництва послуг, а iнсорсинг - збершае витрати постiйними, але продае, при цьому, на зовшшнш ринок невживану потужнють.
Це мае особливу актуальшсть для iнфраструктури туризму, яка мае вщносний характер i, в залежносп вiд ситуацн, один i той же процес може бути основним або так i допомiжним, що забезпечуе широкi можливостi для застосування аутсорсингу та шсорсингу. У деяких кра!нах багато завдань нащональних туристичних органiзацiй (особливо контроль якосп, стимулювання продукту, класифiкацiя та маркування готелiв, атракцiонiв i т.д.) передаються на основi аутсорсингу незалежним установам [9].
Одшею з найбiльш характерних тенденцiй розвитку туризму в даний час е розширення використання сучасних iнформацiйних i комунiкацiйних технологiй, збшьшення продажу товарiв i послуг через 1нтернет. За даними опитувань туриспв в АР Крим [10] про мюце придбання путiвки в останш роки спостерiгаеться тенденцiя скорочення попиту на послуги туристичних фiрм. Так, у 2012 р. послугами туристичних фiрм скористалися 19,78% туриспв в АР Крим, що незначно перевищуе дат попереднього року (2011 р. - 17,38%) i значно менше в порiвняннi з 2008-2011 рр.: 2010 - 26,15%, 2009 - 27,61%, 2008 - 35,70%. При цьому значно збшьшився сегмент туриспв, що бронюють вiдпочинок безпосередньо у постачальниюв через 1нтернет, частка яких в 2012 р. склала 25,2%, що на 11,13% перевищуе рiвень 2011р. Переважна бшьшють з них (90,76%) використовували для бронювання сайти готелiв або ресурси з прямими контактами готелiв; з них: 22,24% туриспв забронювали вiдпочинок через сайт курортного закладу листом; 4,06% скористалися програмою он-лайн бронювання на сайп i 73,70% забронювали вiдпочинок по телефону. Через сайти туристичних шдприемств вщпочинок забронювали 6,67% респондентiв, з яких: 41,82% листом через сайт туристичного тдприемства; 9,09% скористалися програмою он-лайн бронювання на сайп туртдприемства; 49,09% - за телефоном туртдприемства [10]. Туроператори з тривогою фшсують зменшення попиту на путiвки, що пригшчуе цей бiзнес в цшому [14].
Данi статистики пiдтверджують зазначену тенденщю - кiлькiсть туристiв, що обслуговаш туристичними пiдприемствами АР Крим, знизилася за 10 роюв з 2002 по 2011 рш на 50,2% i мае стiйку тенденщю до зниження (рис. 3) [11]. За цей же час стався помпний рют загально! кiлькостi вщпочиваючих в регiонi (на 43,0 вщсотка з 4.0 млн. чол. у 2002 рощ до 5.72 млн. чол. у 2011 р.). Спостер^аеться зниження штересу до юнуючих форм i видiв туристично! дiяльностi та
37
необхщнють визначення нових шляхiв розвитку пiдприeмств галузi в умовах глобатазацл.
Вiдповiдно до закону Украши «Про туризм», туристичнi оператори - це юридичш особи, створенi вщповщно до законодавства Украши, для яких виключною дiяльнiстю е органiзацiя та забезпечення створення туристичного продукту, реатзащя та надання туристичних послуг, а також посередницька дiяльнiсть iз надання характерних та супутнiх послуг i якi, в установленому порядку, отримали лщенз1ю на туроператорську д1яльшсть [10].
Рис. 3. Динамша розподiлу туристiв, що обслугованi суб'ектами туристично! дiяльностi АР Крим за видами туризму
Зазначеш вище тенденци самостiйного формування по!здок, шляхом замовлення Bcix необхiдних послуг для подорожi на сайтах постачальниюв цих послуг свiдчать про можливють формування турiв вiртуальними пiдприeмствами, створеними i функцiонуючими в мереж 1нтернет шляхом об'еднання послуг рiзних постачальниюв туристичних послуг. З маркетингово! точки зору, мета вiртуального пiдприeмства - це отримання прибутку шляхом максимального задоволення потреб споживачiв у товарах та послугах швидше i краще потенцiйних конкурентiв. Очевидно, що дана мета притаманна всiм орieнтованим на ринок тдприемствам. Але вiртуальнi шдприемства, по-перше, досягають цього за рахунок об'еднання ресурав партнерiв, i, по-друге, як правило, орieнтуються не на задоволення потреб i потреб якогось усередненого сегмента ринку, а на виконання певних ринкових замовлень аж до задоволення визначених запипв конкретних споживачiв (замовникiв). Цiлi можуть формулюватися також на основi спонукальних мотивiв само! вiртуалiзацil (економiя часу, витрат, збшьшення гнучкостi та iн.). Першим iмпульсом до утворення вiртуального пiдприeмства е надходження ринкового замовлення.
Як приклад вiртуального пiдприeмства iнфраструктури можна розглянути вiртуальних операторiв стiльникового зв'язку (англ. - MVNO, mobile virtual
38
network operator) - onepaTopiB стшьникового зв'язку, що використовують юнуючу iнфраструктуру iншого оператора, але продають послуги пiд власною маркою. Як правило, спшьно з базовим оператором використовусться загальна мережа i комутатори, система бiлiнгу. Така схема роботи дозволяе вiртуальному оператору виключити величезнi капiталовкладення, необхiднi для побудови та шдтримки мереж. Часто вiртуальному оператору вдаеться охопити сегменти ринку, недоступш великим гравцям (наприклад, незадоволених колишнiх абонентiв, туристiв). З украшських операторiв повноцiнним MVNO можна назвати privat:mobile, який працював на базi мережi компанiï Украïнськi радiосистеми. Також помилково вiртуальними операторами називають ряд торгових марок: «Джинс», «Екотел» (Украшський мобiльний зв'язок), DJuice, «Мобшич» (Кш'встар), «Мобi» (Украïнськi радiосистеми). У США i Сврош iснують вельми велию вiртуальнi оператори: Virgin Mobile, British Telecom i Blyk у Великобритании Disney в США. У Сврош вони складають значну конкуренщю шшим операторам (13 млн. абонентiв): наприклад, у Фшляндн 10% ринку мiжмiських з'еднань належить операторовi Cubio [13].
Важливою складовою, при цьому, е стандартизащя послуг. У iнфраструктурних галузях вiртуальнi пiдприемства створюються там, де стандартизащю можливо забезпечити. Це можливо, наприклад, в мобшьному зв'язку. Також нескладно забезпечити стандартизащю в прокат автомобшв. Великi компанiï, що пропонують прокат автомобiлiв (Avis, Hertz, Enterprise та шш^ i мають парк в кшька десяткiв тисяч автомобшв, якi безперервно перемiщаються мiж станщями оренди, не можуть публiкувати в прайс-листах повний список вшх автомобшв, що е в наявносп. Тому була введена упорядкована система класифшацп прокатних автомобiлiв. Органiзацiею, що стандартизуе класи прокатних автомобiлiв, е Association of Car Rental Industry Systems Standards (ACRISS). SIPP коди, що визначають клас i комплектащю конкретного автомобшя, широко використовуються мiжнародними прокатними компашями. При бронюваннi слiд враховувати, що гарантуеться тшьки вiдповiднiсть реального автомобшя обраному класу, а не конкретнш марщ. В Украïнi частка ринку, займана великими мiжнародними операторами, не так велика, тому невелик регюнальш компанн рiдко використовують подiбну систему стандартизацн. Але стандартизацiя е необхщною умовою вiртуалiзацiï.
З практично!' точки зору, звичайному шдприемству, наприклад, для розробки i виведення нового товару на ринок, потрiбне залучення значних ресурсiв. На вiдмiну вщ нього, вiртуальне пiдприемство шукае нових партнерiв, якi володiють вiдповiдними ринковим потребам ресурсами, знаннями та здiбностями, для спiльноï органiзацiï i реалiзацiï цiеï дiяльностi, тобто вибираються тдприемства (органiзацiï, окремi колективи i люди), що володдать ключовою компетенцiею у формi ресурсiв i здiбностей для досягнення конкурентно!' переваги на ринку.
Партнерство полягае, як правило, на певний строк або до досягнення певного результату. 1ншими словами, партнерство е тимчасовим, i, наприклад, на певних етапах життевого циклу товару чи послуги або при змш ринково1' ситуацн, новi партнери можуть залучатися в мережу, а старi виключатися. Природно, що
39
шдприемства-партнери для ефективного функщонування вше! мереж повинш дiяти узгоджено. Коли ж, наприклад, для найкращо! вiдповiдностi ринковим потребам, в мережу об'еднуеться велика безлiч пiдприемств, найчастше, вiддалених географiчно, тодi, очевидно, що таким пiдприемствам важко узгодити сво! ди без оперативно! шформацп i комунiкацiй. Отже, для вирiшення шформацшних проблем вiртуальне пiдприемство повинно мати едину iнформацiйну систему, засновану на широкому застосуванш нових iнформацiйних i комунiкацiйних технологiй. У деяких працях сучасних дослiдникiв зазначаеться, що можливють докоршно! перебудови дiлових процесiв викликана розвитком i впровадженням iнформацiйних i комунiкацiйних технологiй [2]. Необхiдно також шдкреслити, що використання нових комп'ютерних i iнформацiйних технологiй не е основою вiртуального пiдприемства. Головним е саме едина шформацшна система, тд якою розумiеться сукупнiсть методiв i засобiв пошуку, збору, зберiгання, обробки, аналiзу i передачi внутршньо! i зовшшньо! шформаци, потрiбна для функщонування вiртуального пiдприемства i прийняття спшьних управлiнських рiшень.
Питання управлiння вiртуальними компанiями поки ще досить заплуташ. Видiляють три основних види вiртуальних пiдприемств:
- з централiзованим типом управлшня, коли один з «агешгв» вiртуальноl мереж управляе процесом;
- з розподшеним типом управлiння, де утворюеться загальний орган командного управлшня, який приймае ршення в конфлштних ситуацiях;
- з децентралiзованим типом управлшня, при якому вс управлшсью процеси здiйснюються лише за рахунок локальних взаемодiй мiж «агентами».
Вiртуальне пiдприемство повинно забезпечувати реалiзацiю всього виробничого циклу товару або послуги. При цьому структура замовлень може змшюватися в короткi термiни, так само як i склад тдприемств, що беруть участь у його виконанш. Тому органiзацiя виробництва вiртуального пiдприемства вимагае наявнiсть спещально! шфраструктури.
Вiдсутнiсть необхiдностi стандартних адмiнiстративних керуючих структур е одним з найважливших переваг вiртуальних пiдприемств. Дiйсно, координацшна надбудова вiртуального пiдприемства вiдповiдае в першу чергу за цшьове узгодження зусиль. Тим не менш, управлшня завжди присутне у виглядi одного з видшених агентiв, спiльного органу командного управлшня та ш. I тут дуже важливо розробити модель управлшня та прийняття ршень, виробити критерп та показники стратегiчного управлшня вiртуальним пiдприемством, систему збалансованих показниюв для оцiнки якостi вiртуального замовлення, що виконуеться, сформувати групи, що займаються розв'язанням конфлiктiв.
Найважливiшим елементом при створенш вiртуального пiдприемства може стати каталог компетенцш агентiв вiртуального пiдприемства. Такий каталог може включати в себе перелiк компетенцiй i нових продуктiв, роздiлений на однотипш групи. Кожна компетенцiя повинна бути описана з певним ступенем повноти, достатньою для того, щоб отримати узагальнене уявлення про можливосп агента, оперативносп виконання замовлення, тарифи на послугу i
40
мютити iншi вщомосп, що розкривають склад послуг, що надаються агентом. У такий каталог доцшьно включити не тiльки окремi компетенцп, але й можливостi по виконанню комплексних продукпв та послуг, орiентованих на конкретнi типи замовлень.
Ефективнють каталогу послуг залежить, насамперед, вщ стандартiв оргашзацп взаемоди агенив. Бiзнес вiртуально! оргашзацп вимагае вщ усiх учасникiв вироблення едино! технолопчно! полiтики, особливо в частинi обробки спшьно! iнформацi! та управлiння нею.
Висновки. В умовах посилення конкуренци, глобалiзацi! економiки i збiльшення ролi iнформацiйних технологiй поступово вiдбуваеться перехщ вiд традицiйних компанiй, в основi яких лежать матерiальнi активи, до компанш, заснованим на знаннях, шформаци, технологiях i активах, що розподшеш. Результатами зазначених явищ стало виникнення аутсорсингових i вiртуальних туристичних тдприемств.
В основi вiртуалiзацi! пiдприемств лежить взаемозв'язок бiзнес-процесiв, спрямований на таку оргашзащю конкретного механiзму виробництва товарiв або надання послуг, при якш максимально проявляються ключовi компетенцi! оргашзацш, колективiв i людей. Основною метою вiртуального пiдприемства е отримання прибутку шляхом максимального задоволення потреб споживачiв у товарах та послугах швидше i краще потенцiйних конкурентiв, що досягаеться завдяки: об'еднанню ресуршв партнерiв i орiентацi! на задоволення визначених запитiв конкретних споживачiв. Цiлi можуть формулюватися також на основi спонукальних мотивiв само! вiртуалiзацi! (економiя часу, витрат, збшьшення гнучкостi та ш.).
Використання аутсорсингу дозволяе знизити витрати тдприемства при низькому завантаженнi його шдроздшв за рахунок передачi нерентабельних бiзнес-процесiв. Це мае особливу актуальшсть для iнфраструктури туризму, яка мае вщносний характер i в залежносп вiд ситуацi! для рiзних тдприемств один процес може бути основним або допомiжним. Важливою складовою при цьому е стандартизащя послуг. У шфраструктурних галузях вiртуальнi пiдприемства створюються там, де можливо забезпечити стандартизащю.
Статистичнi данi показують зниження штересу туристiв до стандартних послуг суб'екпв туристично! дiяльностi в АР Крим. Туристичний продукт, що створюеться туроператорами складаеться з обмеженого вибору складових структурних елеменпв i не може врахувати вс iндивiдуальнi iнтереси туристiв, не е оптимальним за цiною i яюстю.
Використання аутсорсингу i вiртуалiзацi! тдприемств дозволить шдвищити ефективнiсть управлiння та забезпечити стабшьний розвиток туризму та його шфраструктури.
Список лiтератури
1. Гольдштейн Г.Я. Стратегический инновационн^1й менеджмент: тенденции, технологии, практика / Г.Я. Гольдштейн. - Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2002. - 179 ^
2. Катаев А.В. Виртуальные бизнес-организации / А.В. Катаев. - СПб.: Изд-во Политехнического университета, 2009. - 120 с.
3. Абросимов В. Системный подход к организации виртуальной компании [Электронный ресурс] / В. Абросимов, А. Иванченко //Директор информационной службы. - № 2. - 2007. - Режим доступа:
http://www.osp.ru/cio/2007/02/3973963.
41
4. Евдокимов Н.А. Аутсорсинг и инсорсинг как инструменты управления затратами [Электронный ресурс] / Н.А.Евдокимов // Сетевой электронный научный журнал "СИСТЕМОТЕХНИКА". - № 2. - 2004. - Режим доступа: http://systech.miem.edu.ru/2004/n2/Evdokimov2.htm.
5. Михайлов Д.В. Аутсорсинг. Новая система организации бизнеса:[учебное пособие] / Д.В. Михайлов. - М.: КНОРУС, 2006. - 256 с.
6. Мокроносов А.Г. Трансформация отраслевой инфраструктуры машиностроительного предприятия в условиях рыночных отношений: [монография] / А.Г. Мокроносов, Е.И. Чучкалова. - Екатеринбург: Изд-во ГОУ ВПО «Рос. гос. проф.-пед. ун-т», 2006. - 175 с.
7. Хейвуд Дж. Брайан Аутсорсинг: в поисках конкурентных преимуществ / Дж. Брайан Хейвуд ; [пер. с англ.]. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. - 176 с.
8. Юрасов А.В. Электронная коммерция / А.В. Юрасов. - М.: Дело, 2003. - 480 с.
9. Леннон Дж. Д. Управление индустрией туризма. Лучший опыт деятельности национальных организаций и агентств по туризму / Дж. Джон Леннон, Хью Смит, Ненси Кокерелл, Джилл Трю; [пер. с англ. Ю.Г. Суровцев]. - М. ООО «Группа ИДТ»:, 2008. - 272 с.
10. Аналитический материал маркетинговых исследований в рекреационной сфере Крыма по изучению потребительского спроса и качества обслуживания в курортных учреждениях, проведенных Ассоциацией курортов Крыма в период летнего сезона 2012 г. - Симферополь: Общественная организация «Ассоциация курортов Крыма», 2012. - 23 с.
11. Статистичний щорiчник Автономно! Республжи Крим за 2011 рж. - ймферополь: Головне управлшня статистики в Автономий Республщ Крим, 2012. - 600 с.
12. Закон Украши "Про внесення змш до Закону Укра!ни "Про туризм" ввд 18.11.2003 р. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1282-15.
13. Евпланов А. Киты дадут заработать акулам. Гиганты сотовой связи продадут часть своих трафиков более мелким операторам [Электронный ресурс]/ А. Евпланов // "Российская Бизнес-газета". - № 688. - 03.02.2009. - Режим доступа: http://www.rg.ru/2009/02/03/mobile.html.
14. Минаков С. Крым оккупировали «дикари» [Электронный ресурс] / С. Минаков // Экономические известия. - 07.08.2012. - Режим доступа:
http: //kultura. eizvestia.com/full/krym-okkupirovali-dikari
Поступила в редакцию 01.12.2012 г.
Вершицкий А.В. Развитие аутсорсинга и виртуализации предприятий в инфраструктуре туризма / А.В. Вершицкий // Ученые записки ТНУ. Серия: Экономика и управление. - 2012. - Т. 25 (64), № 4. - С. 33-42.
Проанализированы новые формы организации предприятий индустрии туризма и инфраструктуры туризма. Рассмотрены категории виртуализации предприятий, основные направления аутсорсинга в индустрии туризма и инфраструктуре, представлена матрица компетенций для аутсорсинга, рассмотрены и проанализированы тенденции в изменении спроса на туристические услуги в Украине и АР Крым, ведущие к внедрению новых организационных форм предприятий. Ключевые слова: виртуальные предприятия, аутсорсинг, туризм, инфраструктура, Украина, АР Крым.
Vershitsky A V. The development of outsourcing and virtualization of enterprises in tourism infrastructure / A.V. Vershitsky // Uchenye zapiski TNU. Series: Economy and management. - 2012. -Vol. 25 (64), № 4. -Р. 33-42.
New forms of tourism enterprises and tourism infrastructure are analyzed. The categories of enterprise
virtualizationin tourism industry and infrastructure are considered, the matrix of outsourcing competencies
is presented, the tendencies in demand changes for tourist services in Ukraine and AR of that lead to the
introduction of new organizational forms of enterprises are considered and analyzed.
Keywords: Virtual enterprises, outsourcing, tourism, infrastructure, Ukraine, Autonomous Republic of
Crimea.
42
