CC BY
67
5. Schenck, D. A. Information Modeling the EXPRESS Way [Text] / D. A. Schenck, P. R. Wilson. - Oxford University. Press, 1993. - 416 p.
6. Kazmierski, T. J. System Specification and Design Languages [Text] / T. J. Ka mierski, А. Morawiec (Eds.). - Springer, 2012. - 254 p.
7. SDL-RT standard V2.2. Specification & Description Language - Real Time [Electronic resource] / Available at : http://www.sdl-rt. org/standard/ V2.2/ pdf/SDL-RT.pdf - 23.04.2013. - Title from the screen.
8. Avison, D. MERISE: A European Methodology for Developing Information Systems [Text] / D. Avison // European Journal of Information Systems. - 1991. - Vol. 1, Issue 3. - P. 183-191. doi: 10.1057/ejis.1991.33
9. Object Management Group [Electronic resource] / Available at : \www.omg.org
10. Приклад опису предметно!' обласл з використанням Unified Modeling Language (UML) при розробщ програмних систем [Електронний ресурс] / Режим доступу : \http://easy-code.com.ua/2011/01/priklad-opisu-predmetno%D1%97-oblasti-z-vikoristannyam-unified-modeling-language-uml-pri-rozrobci-programnix-sistem/
11. Дудзяний, I. М. Об'eктно-орieнтоване моделювання програмних систем [Текст] : навч.-метод. пос. / I. М. Дудзяний. - .ïïbBiB: Видавничий центр ЛНУ iменi 1вана Франка, 2007. - 108 с.
12. Model Driven Architecture [Electronic resource] / Available at: http://www.omg.org/mda/ - 25.08.2014. - Title from the screen.
13. Специфжащя UML 2.4.1. [Electronic resource] / Available at : http://www.omg.org/ spec/ UML/ 2.4.1/ - 05.08.2011. - Title from th screen.
14. Франс, Р. Разработка на базе моделей с использованием UML 2.0: обещания и просчеты [Электронный ресурс] / Р. Франс, Судипто Гош, Транг Дин-Тронг, Эрнор Соулберг // Открытые системы. - 2006. - № 3. - Режим доступа: http://www.osp.ru/ os/2006/03/1156601.
15. Межуев, В. I. Дощльшсть застосування UML для моделювання систем озброення та вшськово!' техшки [Текст] / В. I. Межу-ев // Системи озброення i вшськова техшка, Одеський нацюнальний гаоштехшчний ушверситет. - 2010. - № 2(22). - С. 122-126.
16. Бабич, А. В. Введение в UML [Электронный ресурс] / Режим доступа : \http://www.intuit.ru/ department/se/intuml/
17. Ложечкин, А. UML или DSL? Унификация или нацеленность на задачу? [Электронный ресурс] / Режим доступу: http://www.gotdotnet.ru/blogs/allo/595/ - 9.06.2010. - Загол. з екрану.
18. Межуев, В. I. Ыформацшна технолопя розробки комплексних шструментальних заа^в предметно-орiентовaного матема-тичного моделювання [Текст] : автореф. дис.....д-ра техн. наук : 05.13.06 / В. I. Межуев. - Одеський нацюнальний пол^ех-
шчний ушверситет. - Одеса, 2012. - 36 с. -□ □-
У данш cmammi запропоновано розробку редактора навчально-методичних ресурыв засобами Web 2.0, який полегшуе роботу викладачу в написан робочо1 програми дисциплти. Розглянуто та проаналiзовано технологИ Web 2.0, як можуть ефективно використо-вуватись в освтнш дiяльностi людини, сприяючи тим самимрозвитку профестно1 компетентностi та тдви-щенню фахового рiвня педагога
Ключовi слова: глобальн мережi, тформацшно-ко-мушкацшш технологИ, робоча навчальна програма,
Web 2.0,тформацшне середовище
□-□
В данной статье предложена разработка редактора учебно-методических ресурсов средствами Web 2.0, облегчающего работу преподавателю в пользователя рабочей программы дисциплины. Рассмотрены и проанализированы технологии Web 2.0, которые могут эффективно использоваться в образовательной деятельности человека, способствуя тем самым развитию профессиональной компетентности и повышению профессионального уровня педагога
Ключевые слова: глобальные сети, информационно-коммуникационные технологии, рабочая учебная
программа, Web 2.0, информационная среда -□ □-
УДК 004.738.5
|POI: 10.15587/1729-4061.2014.30873|
РОЗРОБКА РЕДАКТОРА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ РЕСУРС1В ЗАСОБАМИ WEB 2.0
О. Р. Г а р б и ч - М о ш о р а
Кандидат педагопчних наук, доцент Кафедра шформацшних систем та технолопй Дрогобицький державний педагопчний уыверситет iM. 1вана Франка вул. Стрийська, 3, м. Дрогобич, УкраТна, 82100 E-mail: Appa31@yandex.ru
1. Вступ
В умовах мaсовоï комп'ютеризацп та шформати-зацп вс1х сфер життя та штеграцп Украши в свиовий
шформацшно-освггнш прост1р важливого значения набувае ефективне використання шформацшно-ко-мушкацшних технологш у сфер1 освии [1]. Суттева роль при цьому належить веб-технолопям, як1 швид-
©
ко проникають в yci сфери сустльства, в тому числi i в освиу, мета яко1 забезпечити перехщ вiд шду-стрiального сyспiльства до шформацшно-технолопч-ного через новаторство у навчанш, вихованнi та науко-во-методичнш роботi Упровадження веб-технологiй у систему вищо1 освiти прискорить перехiд Украши до iнформацiйного сyспiльства та забезпечить отри-мання нею гiдного мкця у свiтовомy освiтянськомy просторi.
Аналiзyючи роботу викладача вищих навчальних закладiв освiти на початку навчального семестру, мож-на стверджувально сказати те, що багато часу йде на оформлення рiзного роду докyментацii, яку необхщ-но кожного року поновлювати, здавати на перевiр-ку, завiряти пiдписами завiдyвачiв кафедр, деканiв тощо. В час коли свiтове цивШзоване спiвтовариство базуеться переважно на шформацшних та телеко-мyнiкацiйних технологiях дощльно було б полегши-ти роботу пращвниюв вищих навчальних закладiв освгги. В зв'язку з цим е актуальною задача створення реактора навчально-методичних ресурсу який полег-шуе роботу написання, редагування та перевiрки ро-бочоi навчальноi програми дисциплiни.
Варто зауважити, що використання сощального сервку Web 2.0 не е складним процесом, осюльки не вимагае знань мови програмування або умшь створю-вати html-сторiнки. Простота i зручшсть використання соцiальних дае змогу економити час i не витрачати його на довп пояснення технологи функщонування веб-систем [2].
2. Аналiз останшх дослiджень та постановка проблеми
Аналiз джерел iнформацii з теми дослщження показав, що у сучасних умовах шформацшного сустль-ства, основною щншстю якого е шформащя, об'ед-нання iнформацiйно-освiтнiх ресурсiв, накопичених науково-дослщними iнститутами i освiтнiми устано-вами, стае першорядною необхiднiстю. Консолвдащя iнформацiйно-освiтнiх ресурсiв, активне впроваджен-ня в утворення шформацшно-комушкацшних технологш, органiзацiя единого освiтнього простору на базi використання сучасних комп'ютерних технологш незворотнiм чином змiнюють сам педагопчний про-цес, його змiстовну, оргашзацшну i методичну основи. Вихiд в глобальш комп'ютернi мережi надае величезш можливостi, дозволяе зв'язатися практично з будь-якою точкою земноi кул^ одержати консультацiю свiтових фахiвцiв з того або шшого питання [3, 4].
Глобальна мережа пропонуе значну юльюсть ш-струментiв (мережевих сервкпв), якi здатнi змiстовно та шструментально збагатити навчальну дiяльнiсть. Серед них можна вид^ити такi типи: сервши обмiну знаннями, сервiси для збереження докуменпв, сервiси Iнтернет-спiлкування, сервiси для збереження фото-, аудю- та вiдеоматерiалiв, геоiнформацiйнi системи та сервiси для збертння закладок.
Проблемам упровадження веб-технологш у сферу освiти та використання присвячено значну юльюсть державних програм i проектiв. Так, указ Президента Украши «Про заходи щодо розвитку нацiональноi складовоi глобальноi iнформацiйноi мережi 1нтернет та забезпечення широкого доступу до цiеi мережi в
УкрашЬ», «Про невiдкладнi заходи щодо забезпечення та розвитку освии в УкрашЬ», указ Президента Украь ни «Про додатковi заходи щодо пiдвищення якосп освiти в УкрашЬ» та iншi державнi документи спря-мованi на забезпечення вщповщних умов для ефек-тивного використання сучасних веб-технологiй, що сприяло б удосконаленню навчально-виховного. Знач-ний iнтерес наyковцiв щодо тдвищення ефективностi навчання з використанням шформацшних технологш, педагопчних пiдходiв до комп'ютеризацп навчально-го процесу, дидактичних властивостей комп'ютерних засобiв, використання iнформацiйно-комyнiкацiйних технологш, у навчально-виховному процес висвилю-ють yкраiнськi дослiдники Л. I. Б^оусова, В. Ю. Би-ков, Л. В. Брескша, I. 6. Булах, А. Ф. Верлань, М. I. Жал-дак, О. В. Резша, С. О. Семержов, О. В. Стваковський, I. О. Теплицький, Н. Т. Тверезовська М. I. Шюль та ш., [1, 4-8].
Шд Веб-технологiями Г. В. Ткачук вважае шфор-мацiйнi технологи, використання яких дае змогу здш-снювати опрацювання даних (веб-ресyрсiв), розмiще-них в комп'ютерних мережах.
Особливостi функщонування веб-технологш:
- техшчна основа - локальш та глобальнi мережi (типу Ытернет);
- органiзацiя веб-ресyрсiв у мережi здiйснюеться за допомогою гiпертекстовоi технологи;
- перегляд веб-ресyрсiв здшснюеться за допомо-гою веб-оглядача;
- використання систем пошуку веб-ресyрсiв;
- необмежена юльюсть користyвачiв, якi можуть завантажувати та переглядати веб-ресурси та ш. [2].
!снуе кiлька сучасних перспективних веб-техно-логiй, використання яких дае змогу педагогами вирь шувати найрiзноманiтнiшi освиш завдання. Однiею з таких технологш е технолопя Web 2.0 - друге поколш-ня мережних сервкпв, найсyчаснiший засiб органiзацii освiтнього процесу, педагопчного спiлкyвання, тдви-щення фахового рiвня. Телекомyнiкацiйна технологiя Web 2.0 - новий крок розвитку Ытернету, де головний наголос робиться на соцiалiзацiю, наближення його до кшцевих користyвачiв, об'еднання людей, розвиток онлайн-сервгав, спрощення процесу одержання ш-формацп та роботи з нею [5].
У своiх дослiдженнях Е. Д. Патаракша i Д. Б. Яр-мах вид^яють настyпнi можливостi використання Web 2.0. технологш в освт, а саме:
• вщкривають принципово шж можливостi для дь яльносп, в яку легко включаються люди, що не володтть спецiальними знаннями в галyзi шфор-мацiйних технологш;
• в результат поширення технологш в мережевому доступ виявляеться велика юльюсть вiдкритих матерiалiв, якi можуть бути використаш в навчальних щлях.
• спрощують процес створення матерiалiв i публь кацii '¿х в мережi, коли кожен може не пльки отримати доступ до цифрових колекцш текстiв, фотографiй, малюнюв, музичних файлiв, але i взяти участь у формуванш власного мережевого контенту [9].
• Аналiз сyчасноi наyково-методичноi лiтератyри дае змогу вид^ити настyпнi переваги Web 2.0 табл. 1 [6, 10]:
Таблиця 1
Переваги Web 2.0
Предмет об-говорення
Програмне забезпечення
Контент
Поди'
Web 2.0
1. ПЗ створюеться для Веб.
2. ПЗ - сервю, додаток.
3. Вщкрит вихщш коди, API, open-source software.
4. ПЗ може бути безкоштов-ним.
5. Софт поверх обладнання.
6. Пошук застосування вже винайденому.
7. Для перегляду контенту використовуеться браузер, '^чна бета".
8. Альтернативы засоби сприйняття.
1. Поповнення баз данних -те, що мае один, вщразу стае доступне кожному.
2. Даш оргашзовуються фолксономiчно.
3. Засоби використання даних - API-штерфейси.
4. Автоматичт двосторонт посилання.
5. Форма представлення -блоги.
6. Динамiчний сайт.
7. Адресу мае кожен мшрое-лемент контенту.
8. Джерело - колективний розум.
9. 1нтерфейс для роботи з даними по всш мережг
10. "Вшьна" лiцензiя GNU FDL.
11. Для сприйняття контенту не потребуеться вщвщування сайту, а юнуе можливють читати RSS - стрiчки.
1. Спiвпраця через вiддiл техшчно!' пiдтримки програм-ного забезпечення.
2. Взаемодiя, додавання властивостей, створення спiльного контенту кожним учасником.
3. Самообслуговування, яке засноване на партнерськш архiтектурi сервiсу, який
е лише посередником мiж користувачами, що викори-стовують ïx власнi ресурси.
4. Дрiбнi багато численнi транзакции
Новi риси
Зняття та розмивання бар'ерiв та обмежень (вiльний доступ до шформаци, ушверсальшсть, спрощення).
Мережа як единий колек-тивний розум, атомiзацiя контенту, агрегадiя, синдикадiя.
Ствпраця; самодiяльнiсть; масовi одиничнi взаемовiдно-сини.
Для сучасного стану розвитку вищо освгги характеры! модершзащя i реформування, спрямоват на приеднання до Болонського процесу з метою входжен-ня в европейський освiтыiй i науковий простiр.
Болонський процес - це здшснення структурного реформування вишоï освии, змiыа освiтыix програм, форм i методiв навчання, контролю й оцшювання навчальних досягнень студента для тдвищення якост освiти, спроможностi випускниюв вищих навчальних закладiв працевлаштуватися на европейському ринку пращ.
Його мета - прийняття зручних i зрозум^их гра-дацш дипломiв, ступенiв i квалiфiкацiй, введення двоступеневоï структури освии (бакалавр-магiстр), використання единоï системи кредитних одиниць i додатюв до дипломiв, розроблення, пiдтримання i розвиток европейських стандарив якостi освiти, усу-нення наявних перепон для тдвищення мобшьност студенпв, викладачiв, науковцiв.
В той же час, при аналiзi нормативних джерел можна сказати, що кожна навчальна дисциплша повинна мати затверджену радою вищого навчального закладу, в якому вона викладаеься, навчальну про-граму, а також робочу програму навчальноï дисци-плши [11, 12].
Робоча програма навчальшл дисциплiни е норма-тивним документом ушверситету, що розробляеться кафедрою для кожноï дисциплiни на основi навчальноï програми, за своïм змктом е документом, що визначае обсяги знань, як повинен опанувати студент вщ-повiдно до вимог освiтньо-квалiфiкацiйноï характеристики майбутнього фаxiвця, алгоритмом вивчення навчального матерiалу дисциплiни з урахуванням мiждисциплiнарниx зв'язкiв, що виключае дублюван-ня навчального матерiалу при вивченш спiльниx для рiзниx курив проблем, визначае необхщне методичне забезпечення, складовi та теxнологiю оцiнювання ака-демiчниx досягнень студентiв.
Як нормативний документ робоча програма, що закладае вдеолопю змкту освiти та оргашзацп навчального процесу, визначае навчально-методичш засади дiяльностi кафедри; на ïï основi розробляються пiдручники, поибники (навчально-методичнi по«б-ники) для самостшного вивчення дисциплiни, iншi матерiали методичного характеру, що забезпечують успiшне опанування програмного матерiалу.
Робоча програма навчальтл дисциплiни розро-бляеться викладачем кафедри, як правило, лектором на семестр (навчальний рж) у визначенi термiни (як правило перший тиждень навчального семестру), даш документи тсля написання перевiрюються методистом навчально-методичного вiддiлу ушверситету, затверджуеться на засщант кафедри.
3. Мета i задачi дослiдження
Метою даноï роботи е розробка редактору навчаль-но-методичних ресурсiв, використовуючи при цьому такий програмний зааб, який дозволяе легко писати програму, збертти велику юльюсть iнформацiï у базi даних, а також забезпечити створення зручного ш-терфейсу, не використовуючи при цьому надто багато машинних ресурсiв.
Ввдповвдно до цього, задачею дослiдження е здшснення аналмичного огляду технологш реалiзацiï та вибiр засобiв виршення, а також практична реалiзацiя програмного забезпечення.
4. Результати дослщження побудови редактора навчально-методичних pecypciB та ïx обговорення
При розробщ системи було враховано людсью фактори (вiк, вмiння роботи з комп'ютером) таким чином, що
ВИКЛАДАЧ
користуватися системою зможе людина з початковими знаннями роботи за комп'ютером.
Основш цiлi, якi були поставлен перед редактором навчально-методичних ресурсi:
- методистам навчально-методичного вщдшу унiверситету полегшити перевiрку робочих навчаль-них програм;
- викладачам полегшити роботу в проце« написания, редагування, друкування, внесения змш, уточнения та здач1 на перев1рку робочо! навчальнсп програмн.
При розв'язанш поставлено! задач1 проведено ана.гпз положения "Про ро-бочунавчальнупрограму" розроблено-го у вщповщносН до "Положения про оргашзащю навчального процесу у ви-щих навчальних закладах", затвердже-ного наказом Мшктерства освгги i науки Украши вщ 2 червня 1993 року № 161 та до "Положения про оргаш-зацп навчального процесу Дрогоби-цького державного педагоНчного ушверситету ¿меш 1вана Франка", затвердженого наказом ректора в1д 16 серпня 2005 року № 306 та змшами до нього, внесеними наказом ректора вщ 12 лютого 2007 року № 61.
При проектуванш дано! системы було використано мови розмиок HTML, CSS мови програмування PHP, JavaScript, мову структурних запиПв SQL, технолопю AJAX.
Розробка редактора навчально-методичних ресур-сiв передбачае забезпечення можливост збереження та опрацювання великих обсяпв iнфopмaцii. Цю ш-фopмaцiю можна збеpiгaти у текстових файлах, типова-них файлах. Але найкраще для цього тдходять бази даних. Вони е найзручшшими i надають бшьше багато можливостей, неoбхiдних для роботи з даними [13].
Для розробки серверноi частини програми обрано скрштову мову PHP як найбшьш доступний та зручний варiант. Пiдтримку PHP забезпечуе переважна бшь-шiсть хостерiв, PHP вiдрiзняеться простотою освоення i швидкiстю розробки нових програм на нш. Було обрано 5-у вераю мови як найбiльш актуальну на даний час. Ще одшею позитивною стороною на користь мови PHP е величезна юльюсть готових клаав, шаблонiв та iнших ршень, доступних за безплатними лiцензiями, що в багатьох випадках пiдвищуе швидюсть написання програм для виконання рiзноманiтних завдань.
Для реалiзацii клiентськоi частини штерфей-су було обрано стандартш засоби, такi як JavaScript, jQuery, HTML, CSS, оскiльки вони добре тдходять для реалiзацii iнтерактивних веб-систем на основi Ajax та тдтримуються всiма сучасними популярними браузерами. Для роботи з таким веб-штерфейсом у кори-стувача не виникне потреби у встановленш додаткових програмних засобiв чи розширення для браузера.
JavaScript е дуже поширеною мовою в теперiшнiй мережi Internet, тому для цiеi мови, як i для PHP, доступна велика юльюсть безплатних бiблiотек.
Система взаемодп клiента з сервером побудована на основi Ajax з використанням засобiв, що е стандарт-ними для програм такого типу, як даний проект. Для передачi даних використовуються формати JSON (як
найб^ьш зручний для використання з JavaScript) та XML (осюльки книжки збер^аються в XML-форматi FictionBook 2). Для автоматичноi трансформацii XML, що передаеться засобами технологи Ajax, у зрозумь лий для браузера формат XHTML використовуеться технологiя XSLT, оскiльки ii застосування для таких цiлей е найб^ьш природнiм.
В системi передбачено два типи користувачiв: викладач та методист, яка представлена у вигляд1 д1а-грама BapiaHTiB використання рис. 1.
МЕТОДИСТ
Рис. 1. UML-use case diagram системи
Потреба у використанш для штеграцп з шшими сервiсами диктуе необхiднiсть виокремлення лопчно-го модуля у виглядi окремо1 iзольованоi пiдсистеми, керування якою здшснюеться за допомогою спещаль-ного штерфейсу. В функцii цiеi пiдсистеми входить:
1. Реестращя нових користувачiв (викладачiв).
2. Авторизацiя користувачiв з використанням ушкального iменi користувача та пароля.
3. Перевiрка прав авторизованого користувача при спробi виконання функцiй•, при цьому враховуеть-ся той факт, що в системi передбачено два типи користувачiв - викладач та методист, викладач мае дещо розширений набiр функцiй. При спроб1 виконати функщю, що не входить в список дозво-лених для даного користувача, модуль контролю виклиюв повертае повщомлення про помилку.
4. 1нтерфейс виклиюв повинен здiйснювати штер-претацiю вхщних даних та перетворювати iх у внутршнш формат, придатний для обробки ш-шими компонентами логiчного модуля, а також здшснювати зворотне перетворення при повер-неннi результатiв роботи функцп.
5. Модуль контролю виклиюв повинен штерпрету-вати вхiднi даш, перевiрити права користувача для виклику функцп, визначити модуль, пов'язаний з потрiбною функщею та викликати ii. При цьому цей модуль додатково забезпечуе для модулiв реа-лiзацii iнтерфейс доступу до бази даних сервку та до модуля штеграцп зi зовнiшньою системою.
6. Виконання заявлених функцш системи: створен-ня, редагування, зупинка, видалення, друкуван-ня. Кожну окрему функщю виконуе ввдповвдний модуль реалiзацii функцii, iзольований вщ iнших модулiв.
Описана модульна структура серверно'1 частини робить 11 надзвичайно гнучкою завдяки високш 1зо-ляцп кожно'1 частини. Це дозволить при необхщноси замшювати чи додавати нов1 модул1 без порушення працездатноси системи, при умов1 збереження про-тотитв штерфейив замшюваних модул1в.
Користувацький штерфейс може бути виконаний в будь-якому вигляд^ осюльки вш сам не реал1зуе шякого функщоналу. Його завданням е у вщповщь на дИ користувача викликати функцп серверно'1 частини, використовуючи його АР1. Таким чином, кл1ентська частина може бути виконана як у вигляд1 веб-сайту, так i у вигляд1 прикладно'1 програми для будь-яко'1 платформи, в тому числi i для мобшьних пристро1в.
Схема даних системи робочо'1 програми навчально'1 дисциплiни подана на рис. 2.
Опишемо, яка шформащя збержаеться у кожному iз вщношень:
• таблиця usevs мiстить даш про викладачiв;
• таблиця progr мштить iнформацiю про титульну сторшку робочо'1 програми навчально'1 дисциплiни;
• таблиця dodat 2 мктить погодинний подш мiж лекцiйними, лабораторними заняттями, та годинами для самостшно'' роботи;
• таблиця dodat 3 мктить iнформацiю щодо розбит-тя тем лекцшного блоку погодино iз конкретикою матерiалу, що буде висвгглюватись на заняттi, питання, що виносяться на самостшне опрацю-вання, подаеться лиература до роздiлiв i тем. Об-сяг самостiйноi роботи студента з дисциплши повинен становити не менше 1/3 та не бшьше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, ввдведеного на вивчення дисциплши. При плану-ванш усiх видiв самостiйноi роботи студента вра-ховуеться юльюсть годин, визначених робочим навчальним планом на цю роботу;
• таблиця dodat 4 мштить шформащю щодо розбит-тя тем практичного блоку;
• таблиця dodat 6 мктить iнформацiю щодо роз-биття тем лабораторного блоку, де зазначаються теми лабораторних роби, кiлькiсть годин на 1х виконання та мкце 1х проведення. До тематичного плану лабораторних занять додаються iнструкцii до лабораторних роби або методичнi матерiали до виконання лабораторних робiт;
• таблиця dodat 7 мштить шформащю про лиера-турнi джерела, як необхiдно опрацювати для кращого засвоення навчально'1 дисциплiни Список джеел повинен бути максимально повним. Структурувати його слщ з огляду на специфжу дисциплiни, всерединi видiливши такi групи: тд-ручники, навчальнi посiбники, методична литература, збiрки документiв, художш твори, моногра-фп, науковi статтг,
• таблиця dodat 8 мктить iнформацiю про змiни, якi вщбуваються в п'ятирiчний термiн дп робочо'1 програми навчально'1 дисциплiни.
Усi вщношення мають подiбну структуру назв атрибупв. У бiльшостi таблиць атрибут, що називаеть-ся "id", означае первинний ключ ввдношення.
Програма забезпечуе можлившть виконання на-ступних функцiй: редактор повинен мати набiр зручних
можливостей щодо введення шформацп в систему; редактор повинний мати зручний штерфейс; передбачити контроль введено'1 шформацп; передбачити блокування некоректних д1й користувача при робсш i3 редактором.
Рис. 2. Схема бази даних робочоТ програми навчальноТ дисциплiни
Створений редактор навчально-методичного забезпе-чення передбачуе роботу з рiзними користувачами, а саме викладач та методист навчально-методичного вщдшу.
На рис. 3 зображена послщовна робота веб-редактора навчально-методичного забезпечення.
Рис. 3. UML-state diagram роботи редактора
Вхвд в систему супроводжуеться введеням логшу i паролю рис. 4.
©
Логш:
Пароль: |
| Отправить |
©
Пргзвище: 1мя:
По 6атьков1
Логш:
Пароль:
1нстагут:
Кафедра:
Посада:
Викладач р]
повiдомлення про новостворении документ, якии вiн може переглянути i вiдзначити чи дана програма задо-вольняе вимоги чи 11 необхщно доопрацювати рис. 8.
Рис. 4. Сторшка авторизаци
Якщо користувач не зареестрований, то надаеться змога зарееструватися рис. 5.
Отправить |
Рис. 5. Сторшка реестраци
Шсля вдало'1 авторизаци або реестрацii ми попа-даемо на головну сторiнку на якш зображуеться пе-релiк створених робочих навчальних програм даним викладачем рис. 6.
Якщо ви зареестроваш тд користувачем викладач у вас е змога створювати, редагувати та видаляти робочi програми. На рис. 7 показано спробу створити нову програму.
Якщо викладач закшчив роботу над створенням робочо'1 навчально'1 програми у методиста з'являеться
Навчальна дисциплша:
Курс:
ОКР:
Рж навчання: Семестр:
Напр ям тдготовки:
Денна:
Заочна:
Залж:
Екзамен:
Даш про внвчення дисциплши:
лекцп (год):
практ. (сем) (год):
лаоор. (год):
сам. робота (год)
ЕСТЭ
Переде кзаменацшних консультант Семестров! консультагш
|Теор1
©
■|я алгоригтшв
трели
Бакалавр
2014-2015
|першии
компютерн! науки ®
© © ®
[36
36
4В
I
Створити |
Рис. 7. Сторшка добавлення робочоТ навчальноТ програми
Пiсля перевiрки методиста викладачу надаеться мож-ливiсть видрукувати робочу навчальну програму рис. 9.
Розроблений редактор навчально-методичних ре-сурив, на даний час проходить апробащю на кафедрi iнформацiИних систем i технологiИ, iнституту фiзики, математики, економжи та iнновацiИних технологiИ, Дрогобицького державного педагопчного ушверсите-ту iм. 1вана Франка.
Рис. 6. Головна сторшка
Рис. 8. Головна сторшка методиста
Рис. 9. Головна сторшка викладача тсля nepeBÍp^ методиста
5. Висновки
В po6oTÍ побудовано редактор навчально-методич-них ресурав засобами WEB 2.0, який готовий до практичного впровадження - розмщення в мережi Internet i характеризуемся унiкальним поеднанням кращих функцiональних можливостей, що в свою чергу забезпе-чуе його конкурентоспроможшсть та перспективнiсть.
При розробцi редактор навчально-методичних ресур-сiв засобами WEB 2.0 було використано мови розмггок HTML, CSS мови програмування PHP, JavaScript, мову структурних запипв SQL, технологш AJAX.
Завдяки свош архiтектурi розроблений редактор дозволяе його модифжащю, що забезпечуе просту пiдтримку, вдосконалення та розширення функцю-нальностi. Полегшуе роботу викладачу: економлячи час на заповнення навчальних програм (адже загаль-ноприйнят поля програми уже прописаш) здачу на перевiрку, виправлення помилок. Осюльки даний редактор може розмщуватись в мережi 1нтернет, програму можна заповнити чи перевiрити в будь який час доби i належно вщ мшця перебування на цей момент.
Лиература
1. Спiваковський, О. В. Теорiя i практика використання iнформацiйних технологш у процес пiдготовки студентiв математич-них спещальностей. [Текст] : монографiя / О. В. Спiваковський. - Херсон: Айлант, 2003. - 249 с.
2. Ткачук, Г. В. Методика використання осв^шх веб-ресурав у процеа тдготовки майбутшх учител1в шформатики [Текст] : монограф1я / Г. В. Ткачук. - Умань: Видавець «Сочшський», 2011. - 177 с.
3. Кречетников, К. Г. Проектирование креативной образовательной среды на основе информационных технологий в вузе [Текст] : монограф1я / К. Г. Креченков. - М. : Госкоорцентр, 2002. - 296 с.
4. Жалдак, М. I. Проблеми шформатизацй навчального процесу в школ1 i в вуз1 [Текст] / М. I. Жалдак // Сучасна шформацш-на технолопя в навчальному процеа: Зб. наук. праць. - К.: КДП1, 1991. - С. 3-16.
5. Патаракш, 6. Д. Створення учшвських, студентських i викладацьких спiльнот на базi мережевих сервiсiв Веб 2.0. [Текст] / 6. Д. Патаракш. - К. : Навчально-методичний центр «Консорщум iз удосконалення менеджмент-освiти в УкрашЬ», 2007. -88 с.
6. Резша, О. В. Формування шформацшно-пошукових та дослiдницьких умiнь учнiв старшо!' школи в процесi навчання шфор-матики [Текст] : автореф. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / О. В. Резша. - Нацюнальний педагопчний ун-т iм. М. П. Драгоманова. -К., 2005. - 20 с.
7. Стеценко, Г. В. Проблеми упровадження веб-технологш у вищому педагопчному навчальному заклад1 [Текст] / Г. В. Стецен-ко // Теоретичний та науково-методичний часопис «Вища освiта Украши». Тематичний випуск 154 Педагопка вищо!' школи: методолопя, теорiя, технолог^!. - 2009 - № 3 - С. 569-572.
8. Закон Украши «Про Концепщю Надюнально!' програми iнформатизацii» [Текст] / Офщшний вiсник Укра1'ни. - 1998. -№ 10. - С. 15-17.
9. Ажель, Ю. П. Использование технологий ВЕБ 2.0 в преподавании иностранных языков [Текст] / Ю. П. Ажель // Молодой ученый. - 2012. - № 6. - С. 369-371.
10. O'Reilly, T. What Is Web 2.0: Design Patterns and Business Models for the Next Generation of Software [Electronic resource] / 2005. - Avilable at: http://www.oreillynet.eom/pub/a/oreilly/tim/news/2005/09/30/what-is-web-0.html.
11. Положення про оргашзацй навчального процесу Дрогобицького державного педагопчного ушверситету iменi 1вана Франка [Текст] / Станом на 16 серпня 2005 року № 306
12. Положення про оргашзащю навчального процесу у вищих навчальних закладах. Затвердженого наказом Мшютерства освь ти i науки Украши [Текст] / станом на 2 червня 1993 року № 161
13. ^нтолли, Т. Бaзы дaнных: пpoектиpoвaние, pеaлизaция и сoпpoвoждение. Теopия и пpaктикa [Текст] / Т. К^н^лли, К. Бегг, А. Стpaчaн. - BHV, 2003.- 250 с.
