CC BY
74
23. Гмурман, В. Е. Теория вероятностей и математическая статистика [Текст] / ГВ. Е. мурман. - М., Высш. шк., 2003. - 479 с.
24. Шарипн, О. А. Розробка тдходу до перевiрки адекватност моделi прийняття ршень з неч^кими параметрами [Текст] / О. А. Шарипн // Оптико- електронш шформацшно-енергетичш технологи. - 2012. - № 1(23). - С. 5-61.
25. Основы теории надежности и диагностика [Электронный ресурс]. - Новгородский государственный университет имени Ярослава Мудрого. - Режим доступа: http://www.novsu.ru/npe/files/um/1128/umk/OTND/index.htm
-□ □-
Дослиджено складовi частини тформацш-них технологш для оцтки рiвня енергоефектив-ностi мушципальних бу^вель. Модифтовано метод аналiзу ieрархш на основi критерив та iндикаторiв: зроблено декомпозицию розв'яз-ку задачi ранжування факторiв в ieрархiю, на И основi побудувано ieрархiчну форму. Також розроблено багатошарова модель ранжування факторiв оцтки енергоефективностi та сформовано узгоджена матриця попарних порiвнянь та глобальний критерш
Ключовi слова: тформацшш технологи, метод аналiзу ieрархш, тдтримка прийняття ршень, енергоефективтсть
□-□
Исследованы составные части информационных технологий для оценки уровня энергоэффективности муниципальных зданий. Модифицирован метод анализа иерархий на основе критериев и индикаторов: сделана декомпозиция решения задачи ранжирования факторов в иерархию, на ее основе построена иерархическая форма. Также разработана многослойная модель ранжирования факторов оценки энергоэффективности и сформирована согласованная матрица попарных сравнений и глобальный критерий
Ключевые слова: информационные технологии, метод анализа иерархий, поддержка
принятия решений, энергоэффективность -□ □-
УДК 004.303.064
[DOI: 10.15587/1729-4061.2015.51027|
РОЗРОБКА МОДЕЛ1 ТА МОДИФ1КАЦ1Я МЕТОДУ АНАЛ1ЗУ 1СРАРХ1Й ДЛЯ ОЦ1НКИ Р1ВНЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТ1
Д. В. Маргасов
Астрант* Е-mail: mn123@i.ua Е. Ю. Сахно
Доктор техшчних наук, професор, завщувач кафедри* E-mail: kafUYAP@ukr.net I. С. С к i те р
Кандидат фiзико-математичних наук, доцент Кафедра програмноТ шженерп Чершпвський нацюнальний технолопчний ушверситет вул. Шевченка, 95, м. Чершпв, УкраТна, 14028 E-mail: skiteris@mail.ua *Кафедра управлiння якiстю i проектами Чершпвський нацюнальний технолопчний ушверситет «Навчально-науковий шститут управлiння та адмшютрування» вул. Белова, 4, м. Чершпв, УкраТна, 14034
1. Вступ
Системна трансформащя украшського сустльства та його штегращя в европейський 1 свгговий про-ст1р потребуе вщповщного наукового забезпечення процесу скасування старих 1 створення низки нових оргашзацшних структур управлшня у р1зних сферах сустльного життя [1].
Актуальним зараз стае створення шформацш-но-вим1рювальних систем для шдтримки прийняття р1шень ОПР для ощнки енергоефективност1 мушципальних буд1вель на баз1 безл1ч фактор1в та шдикатор1в. В процес анал1зу фактор1в, як1 фор-мують систему показниюв для ощнювання енергое-фективност дослщжуваних об'ект1в та формування управлшських р1шень на 1х основу ОПР (особа, що приймае р1шення) наштовхуеться на проблему ощнювання не лише кшцевого результату прийня-того р1шення, але й ощнювання альтернатив чи
ефективноси проходження окремих етатв процесу прийняття рiшень.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Анал1зуючи складов1 частини шформацшних технологш для ощнки р1вня енергоефективност мунщи-пальних буд1вель, слщ зазначити, що в УкраТш щ пи-тання висвилюються у працях [2, 3] та шших. Питання шформацшних технологш в УкраТш висвилюються в працях [4-9]. За кордоном питаннями шформацшних технологш вщображеш у працях [10, 11].
Необхщно розглядати об'ект дослщження саме як систему фактор1в, в межах кожного з яких кнуе система шдикатор1в, як1 його визначають 1, вщповщно, фор-мують як1сть та вагу ввдповвдного фактору. Це означае, що система формуючих шдикатор1в також набувае актуальност не лише як показник ощнки альтерна-
©
тиви [5], але й як ощночний показник ефективност управлшня в щлому.
Розглядаючи об'ект дослiдження, слiд зазначити, що серед масиву факторiв та критерпв i iндикаторiв, якi 1х формують, можна видiлити як яюсш, так i юль-кiснi показники. Якщо першi можна застосувати для ощнки будь-якого рiшення, то використання критерпв друго' групи потребуе суворо' формалiзацii процесу вибору. Прагнення до значного узагальнення i не-врахування яюсних критерпв, iндикаторiв, факторiв, яю описують систему оцiнки енергоефективностi [3], може призводити до спрощення ОПР ситуацп, яке в подальшому негативно ввдб'еться на кiнцевому результат за рахунок потенцiйного неврахування окре-мих складових.
Дощльшсть прийняття ефективних управлiнських ршень залежить вiд обгрунтованого вибору критерпв, яю формують фактори енергоефективностi, '¿х «ваги» та значущостi в наборi тощо. Тож, постае питання визначення показниюв подiбного оцiнювання та ран-жування масиву факторiв за рiвнем '¿х значущостi в моделях прийняття ршень щодо енергоефективностi об'ектiв.
Слщ зазначити, що система показникiв, яка фор-муеться на основi набору факторiв, критерiiв та '¿х ш-дикаторiв, мiстить значну мiру невизначеност [7], яка характерна для такого роду систем. Крiм того, вибiр факторiв для оцiнювання значною мiрою залежить як вiд зовнiшнього середовища (об'ективних причин), так i ввд якостей та задач, якi ставить ОПР (суб'ективних причин). Тому постае проблема розробки алгоритму впорядкування та визначення ваги окремих факторiв на основi аналiзу '¿х внутрiшнього наповнення (крите-рiального набору, масиву iндикаторiв) з врахуванням як зовшшшх чинникiв, так i запитiв ОПР та розробщ глобального критерiю вiдносних цiнностей факторiв.
Невирiшеними питаннями е:
- необхщшсть розробки спецiалiзованого про-грамного забезпечення для перетворення вихщних 1К термограм будiвель для оцiнки енергоефективностi, виражених в температур^ в зображення, калiброванi в потужностi теплового потоку, опорi теплопередачi i фактичних фiнансових втратах [12];
- програмне планування та мониторинг заходiв з енергозбереження за допомогою впровадження систе-ми енергетичного мониторингу [13] та iншi.
3. Мета та задачi дослщження
Метою дослщження е розробка моделi та модифь кацiя методу аналiзу iерархiй для оцiнки рiвня енерго-ефективност будiвель.
Для досягнення цiлi дослщження були поставленi наступнi задачi:
- зробити декомпозищю та представлення задачi в iерархiчному виглядi;
- на основi декомпозицii побудувати iерархiчну форму системи ранжування факторiв та ощнки енер-гоефективностi об'екту;
- розробити модель ранжування факторiв оцiнки енергоефективностг,
- сформувати узгоджену матрицю попарних порiв-нянь та глобальний критерш.
4. Матерiали дослщження та модифжащя методу аналiзу ieрархiй для ощнки рiвня енергоефективностi
4. 1. Декомпозищя розв'язку задачi ранжування
Проблема зниження суб'ективност процесу прийняття управлшських рiшень може бути реалiзова-на за рахунок формалiзацii окремих етатв процесiв шляхом врахування та ощнювання якiсних критерпв. Але при цьому ОПР може зштовхнутися з юлькома проблемами.
По-перше, для оцiнки ситуацп може бути необ-хiдним застосування яюсних критерiiв, якi важко формалiзувати, тож необхщно або буде застосовувати складш процедури формалiзацii, або вiдкидати таю критерп.
По-друге, за рахунок значноi формалiзацii процесу прийняття управлшського рiшення необхiдною е наявнiсть додаткових знань, вмшь та навичок щодо правильного трактування отриманих в процес роз-рахункiв результатiв. I необхвдно зважати на те, що складшсть об'екту дослiдження ставить ОПР перед необхщшсть здiйснення багатокритерiального вибору та застосування певного програмного забезпечення, яке не завжди е доступним ОПР.
Крiм того можна зазначити, що з метою спрощення процедури прийняття ршень можливе застосування не просто окремих критерп, а '¿х груп. Це полегшить ОПР не лише процес вибору, але й процедуру встанов-лення взаемозалежностей мiж окремими критерiями, адже при формулюванш критерпв необхвдно врахо-вувати й той факт, що досягнення оптимальносп за одним критерiем може призводити до попршення за iншими параметрами, як е не менш важливими [14].
При цьому необхщно розумгти, що неможливо вра-хувати ва критерii, i не всi зi сформульованих критерпв е рiвнозначними, зважаючи на конкретну ситу-ащю, тому необхiдно спочатку проаналiзувати мету проведення ощнювання, критерп, за якими може бути проведена ощнка, та експерпв, що приймають участь в процес прийняття ршення.
Модуль аналiзу стану енергоефективностi муш-ципальних об'екпв на системному рiвнi передбачае оперування набором факторiв оцiнювання. Особли-вштю е те, що обранi для аналiзу фактори включають в себе на другому рiвнi декомпозицii набору iндикаторiв (критерiiв), якi значною мiрою визначають '¿х вагомiсть та значушдсть. Таким чином, загальний опис системи на рiвнi системи оцiнки енергоефективност включае в себе також вектори критерпв для кожно' окремоi альтернативи:
8={Р,К<р),1,Я(1>>, (1)
де F = {f1,...,fm> - множина елементiв, альтернатив, критерпв ощнки сташв системи (факторiв енергое-фективностi).
f1 = {11,...,1к> - внутршня структура окремо' альтер-нативи, яка формуеться за допомогою набору шдикато-рiв 1ке1 для кожного окремого фактору (альтернативи).
Задачу ранжування факторiв для ощнки '¿х рiвня значущостi в iнформацiйнiй системi ощнки енергое-фективностi доцiльно проводити за допомогою методики аналiзу iерархiй з врахуванням особливостей формування факторiв '¿х iндикаторами.
Використання експертних ощнок для побудови узагальненоï матрищ попарних порiвнянь повинно враховувати i внутрiшню структуру факторiв. Цим самим буде досягнуто виконання основних принцитв теорп систем - ieрархiï, збереження i причинно-на-слiдкових обмежень.
Вхвдними умовами до використання методики е:
1) масив факторiв F = {f1,...,fm};
2) визначенi масиви iндикаторiв для кожного i3 факторiв: f':I' = {il,___, ik}.
Задача полягае у визначенш ваги факторiв з врахуванням особливостей '¿х формування за допомогою '¿х iндикаторiв. Таким чином, ранжування важливост факторiв при побудовi системи оцiнки енергоефек-тивностi буде визначатись його глобальною ввдносною щншстю mg,.
На першому кроцi проведемо декомпозищю та представлення задачi в iерархiчному виглядi (рис. 1).
На основi визначених факторiв, критерпв, шди-каторiв та '¿х вiдношень побудована iерархiчна форма системи ранжування факторiв та оцiнки енергоефек-тивностi об'екту, представлена на рис. 2.
В приведенш iерархiï можна видiлити наступш рiвнi:
Рiвень 1 - «штегральна ощнка» - рiвень, на яко-му вiдбуваеться визначення комплексного показника енергоефективностг
Рiвень 2 - «формування груп фактор1в» - рiвень визначення вагових коефвденпв вкладу факторiв у ште-гральний комплексний показник енергоефективность
Рiвень 3 - визначення масиву факторiв впливу на рiвень енергоефективностi - визначення глобальних показниюв впливу факторiв, ранжування факторiв.
Рiвень 4 - формування масиву iндикаторiв та визначення '¿х ввдносних цiнностей в формуваннi факто-рiв (рiвень 3).
Iерархiчну 4-х рiвневу модель оцiнки енергоефек-тивностi можна представити у виглядi 2-х тдсистем, кожна з яких мае своï окремi функцп, а саме: тдси-стема 1 - ранжування факторiв (рiвень 4, рiвень 3) та тдсистема 2 - визначення комплексного показника енергоефективноси (рiвень 2, рiвень 1).
Пiдсистема 2 призначена для визначення комплексного показника енергоефективност на основi iнформацiï пiдсистеми 1, в якш проводиться побудо-ва когнiтивноï карти (модуль когнiтивного моделю-в ан н я).
Для побудови когнiтивноï карти ощнки впливу факторiв, '¿х ранжування та формування на '¿х основi комплексного показника енергоефективност об'екту та на процес формування прийняття ршень в розро-блюванiй iнформацiйнiй системi значною мiрою впли-вають набiр факторiв оцiнки та '¿х внутрiшня структура - критерп та шдикатори.
Рис. 1. ДекомпозиЩя розв'язку задачi ранжування факторiв в ieрархiю
Особливктю масивiв даних для аналiзу i прийняття рiшень е те, що весь масив факторiв е яюсно рiзно-рiдним за сво'м змiстом, а також те, що набiр критерiiв i вiдповiдних 'м iндикаторiв не структурований як за рiвнем впливу так i за яюсними характеристиками, якi можуть представляти рiзного роду параметричнi технiчнi ощнки, екош^чш показники, якiснi характеристики тощо.
Рис. 2. lepapxÎ4Ha форма системи оцшки енергоефективностi об'екту
4. 2. Модель ранжування факторiв
Постае задача узагальненоТ ощнки шдикатор1в, та Тх вщносних щнностей з метою ощнки на Тх основ1 ма-сиву фактор1в за р1внем важливост1 (вагомост1, значу-щост1) в комплексному показнику енергоефективност та модел1 прийняття ршень на його основь
Процес ранжування фактор1в дощльно проводити за моделлю, представленою на рис. 3.
Багатошарова модель представляе собою декомпо-зищю задач1 визначення ваги фактор1в з врахуванням Тх внутршньо'Т структури - набор1в шдикатор1в.
ральний наб1р F = {f1,...,fm} включае в себе яюсно р1з-норщш фактори, параметри яких можуть змшюватися залежно вщ об'екту дослщження. Тому на даному етат дощльно залучати для формування матрищ AF = (а?) квал1ф1кованих експерт1в чи шженера з1 знань з вщпо-вщною квал1ф1кащею.
Таким чином, тсля реал1зацп третього р1вня сис-теми ми отримуемо вектор показниюв Ш(0,га), який включае в себе ощнки фактор1в на основ1 визначення
Тх ваг {О1,02,.......,0т} та ощнки шдикатор1в, як1 Тх фор-
мують {о>1,ю2,......., юк}:
Q1
W =
га
Q2
га,
Q"
(2)
Рис. 3. Багатошарова модель ранжування факторiв оцiнки енергоефективностi
На першому рiвнi модел1 формуються масиви фак-тор1в F = {^,...,Р} та масиви шдикатор1в, як1 характер-т для об'екту дослвдження I {11,...,1к}. Формування масив1в та шдикатор1в проводиться двома групами користувач1в - шженером 1з знань (експертом, експер-тами) та ОПР.
На другому рiвнi визначаються критер1альш на-бори, як характеризують окрем1 фактори вщповщ-
ними Тм шдикаторами f1:I1 = {± 1,___,±к}. При цьому в
межах кожного окремого фактору наб1р шдикатор1в мае яюсно однорвдш показники, як1 формуються на основ1 груп фактор1в (рис. 3). В залежност в1д характеристики групи фактор може характеризуватися наборами шдикатор1в, як1 мають результати вим1рювань, так 1 шдикаторами, визначеними на основ1 експерт-них ощнок. В межах кожного факторального набору
Г:Г = {11,___,1к} ставиться задача визначення вщносних
щнностей шдикатор1в, як його формують. Мета цьо-
де к,1,.....,7 - юльюсть шдикатор1в,
яю формують вщповщний фактор, причому к Ф1Ф.....ф 7.
На останньому рiвнi Терархп проводиться визначення штегральних (глобальних) показниюв ваг фактор1в 1з врахуванням Тх внутршньо'Т структури на основ1 визначення ваг вщповщних шдикатор1в Ш = (□, га). В робот [16] визначення глобальних критерпв на основ1 уточнення ваг Тх внутр1шньо'Т структури проводиться за допомогою адитивноТ згортки виду
W(xj) = i"'rai(xJ) j = 1.n,
(3)
го - визначення ваг впливу {га1,га2,.......,гак} Тх на еле-
менти наступних р1вшв Терархп. Реал1защю дощльно проводити за методикою Саат [15] шляхом попарного пор1вняння шдикатор1в за вщповщною шкалою. Таким чином для кожного окремого фактору Г 1з набору F = {Я,...,Р} буде сформована матриця попарних пор1в-
нянь А1 = (а1) шдикатор1в f1: I1 = {11,___,1к}, на основ1 якот
визначаеться Тх вектор вщносних щнностей.
На третьому рiвнi 1ерарх1чно'Т системи ощнювання штегрального показника енергоефективност проводиться пор1вняння фактор1в F = {f1,...,fm} та визначення Тх ваг {О1,02,.......,0т}. Процедура побудови матрищ
попарних пор1внянь характеризуеться тим, що факто-
де x1 eX - масив альтернатив вибору, raj(x ) - ваги критерпв, якi формують альтернативи; Q1 - ваги альтернатив, ощнеш за методикою Саатi.
Методика ощнювання глобального критерiю i у згаданих роботах, як правило, проводиться в задачах багатокритерiальноï оптимiзацiï, за умови, коли об'ек-ти дослiдження описуються стандартизованими та однойменними критерiями.
Характерною особливктю дослiдження е саме рiзнокритерiальнiсть - оцiнка факторiв проводиться власними наборами iндикаторiв, якi формуються в
межах кожного фактору окремо - f1 :Г = {11,___,1k}. Тому
для визначення глобального критерт запропоновний новий тдхщ у використанш МА1 до приведеного ви-падку оцiнювання глобального критерж.
Основна iдея побудови модифiкованого методу МА1 базуеться на трьох проблемах:
1) формування узгоджених матриць попарних по-
рiвнянь iндикаторiв у окремих факторах AF = (a
2) створення узгодженоï матрищ порiвнянь факто-piB A(F) = (aF);
3) визначення глобального критерж на ochobî фак-тоpально-iндикатоpних оцiнок.
5. Результати дослщжень та формування узгоджених матриць попарних пор1внянь та глобального критер1ю
Використання попарних поpiвнянь в МА1 дае змо-гу проводити коректне визначення ваг показниюв та проводити ïx ранжування тiльки за умови, коли шдекс узгодженостi (1У) не перевищуе 10 % [15]. У випадку аналiзу iндикатоpiв та фактоpiв, як мають чисельнi характеристики (теxнiчнi параметри, екс-пеpиментальнi данi, гpошовi ощнки тощо), проблема узгодженостi поpiвнянь дещо знижуеться i значною мipою залежить вщ експертних оцiнок при поpiв-няннi непараметричних фактоpiв. В таких випадках може статись, що отримаш вектори вiдносниx щн-ностей альтернатив чи вектори ваг (як iндикатоpiв у факторах так i самих фактоpiв) можуть мати значну мipу неузгодженост в поpiвняннi з щеальним експе-риментом.
В pоботi [17] мipу неузгодженостi/узгодженостi пропонуеться оцiнювати за допомогою поpiвняння абсолютно узгодженоï матрищ та отpиманоï експертни-ми методами. При цьому абсолютно узгоджена матри-ця мае жорстко повязан елементи i для та^ матpицi aij
виконуеться умова — = const для всix j.
akj I \
Розглянемо матрицю попарних поpiвнянь AF = ( aij ).
Рядки ^eï матpицi можна трактувати, як вектори
a = (ai1,ai2,......,ain ). Тодi, для абсолютно узгодженоï ма-
тpицi, вони повиннi бути паралельними ai ||aj. Вщпо-
вщно, кут мiж векторами, а точшше косинус кута мiж
векторами cos(Zaiaj) = 1. Тодi, мipою узгодженосп ма-
тpицi попарних поpiвнянь, кpiм тpадицiйного iндексу
узгодженостi, може виступати значення cos(Zaiaj),
величина якого вказуе на те, якою е залежшсть мiж
елементами матpицi. Зменшення залежност елемен-
тiв призводить до зб^ьшення кута мiж векторами
pядкiв матрищ i вщповщно до зменшення показника
узгодженость
Косинус кута мiж векторами визначаеться як
та на il основi для кожно1 пари вектоpiв попарних по-piвнянь отримуемо матрицю узгодженостей:
iyF =
1 1У12 .... 1Уш iУ21 1 .... ^2n .... ........1 ....
iУn1 iУn2 .... 1
(6)
Елементи матрищ узгодженостей лежать в межах
0 < iyij < 1 i показують стутнь узгодженостi кожного парного порiвняння до шших. Промiжним результатом ощнки елеменпв матрицi (6) е можлившть визначення мiнiмальних та максимальних узгоджень, 1х ранжування, встановлення монотонних послвдовно-стей, тощо.
Таким чином, реалiзацiя запропоновано! методики дае змогу, незважаючи на достатньо велику розмiр-нiсть масиву iндикаторiв в межах заданого фактору, проводити коректш попарш порiвняння з досягнен-ням заданого рiвня узгодженостi (1У < 10 %) та визначення вщносних цiнностей iндикаторiв {ю1, ю2,......., ш^},
яким можна довiряти.
Аналогiчну методику доцiльно використовувати
1 для формування узгоджено! матрицi попарних по-рiвнянь факторiв A(F) = ^), на основi ощнки сту-пеню узгодженостi яко1 визначаються вiдноснi ощн-ки цiнностей факторiв на факторальному наборi
{О1,02,......., О1"}. Таким чином, в результат формуеться
узагальнений вектор ваг Ш(0,ю) виду (2).
У виразi (2) вектори вiдносних щнностей шдика-
торiв {ю1, ю2,.......,ю^} оцiнюють ваги iндикаторiв, якi
формують вiдповiднi ним фактори. В свою чергу, проводиться ощнювання ввдносних цiнностей факторiв
{О1,02,......., О"} з врахуванням 1х шдикаторно! структу-
ри. Таким чином, формування глобального критерж ощнки факторального набору та його ранжування повинне проводитись iз врахуванням векторiв ваг iндикаторiв. У якостi коригуючого показника для визначення глобальних ваг за (3) пропонуеться ввести функщонал
II a
Ф(cos а) = -
■1 j=1
(7)
n
aiaj _____ \aiaj
|ai|x|aj|
або cos а =
(4)
де скалярний добуток вектоpiв.
Для матрищ попарних поpiвнянь AF = (aF) piвень узгодженостi - косинус кута мiж векторами можна представити як:
який дасть змогу проводити чисельну ощнку мipи по-дiбностi вiдносниx щнностей фактоpiв та iндикатоpiв. Тодi, глобальний критерш вiдносниx цiнностей факто-piв на основi аналiзу та визначення ваг iндикатоpiв, що '¿х формують, буде мати вигляд
W(F/I) = 1^Чр/1)Ф(СОЗ а)
(F/I)
(8)
I a
iyF = cos а = ^=_
I a2k I a
Зважеш таким чином фактори будуть б^ьш корек-тно вiдобpажати '¿х вщносш цiнностi (ваги) з врахуван-(5) ням '¿х внутpiшньоï структури. Кpiм того, використання пpопонованоï методики дозволяе впорядкувати, алгоpитмiзувати i коригувати процедуру експертно-
го ощнювання рiзнойменних факторiв та тдвищити якiсть отримуваних результатiв на формування про-цесу прийняття рiшень.
6. Обговорення результаив дослщження iнформацiйного забезпечення TenroBÏ3mHoro монiторингу
Отриманi данi щодо модифiкацiï методу аналiзу ie-рархш для оцiнки рiвня енергоефективностi на основi системи критерiïв та i^^^TOpiB дозволяють ствер-джувати наступне:
- дослщжено складовi частини iнформацiйних тех-нологiй;
- виконана мета дослщження, а саме розроблена модель та модифжовано метод аналiзу ieрархiй для ощнки рiвня енергоефективностi будiвель.
Особливктю дослiдження e рiзнокритерiальнiсть -ощнка факторiв проводиться власними наборами ш-дикаторiв, якi формуються в межах кожного фактору окремо.
Особливий штерес та одночасно позитивний вплив представляе реалiзацiя запропонованоï методики, що дае змогу, незважаючи на достатньо велику розмiр-нiсть масиву iндикаторiв в межах заданого фактору, проводити коректш попарш порiвняння з досягнен-ням заданого рiвня узгодженостi (1У < 10 %) та визначення ввдносних цiнностей iндикаторiв {ш1, ш2,......., œ|J,
яким можна довiряти.
Але на завадi розвитку дослщження, сьогоднi, е низка невирiшених питань.
Проведення вщповщних дослiджень було б дуже дощльним, бо дало б можливкть розвитку шформа-цiйних технологш щодо узгодження iнформацiйного
забезпечення енергоощадних заходiв та збiльшення енергоефективностi будiвель.
7. Висновки
В результатi проведеного дослщження зроблено ранжування факторiв за допомогою методики аналiзу ieрархiй для ощнки '¿х рiвня значущостi в шформацш-нiй системi оцiнки енергоефективност з врахуванням особливостей формування факторiв '¿х iндикаторами. Розроблена модель представляе собою декомпозищю задачi визначення ваги факторiв з врахуванням '¿х вну-трiшньоï структури - наборiв iндикаторiв.
Виконанi задачi дослiдження, що дозволяе ствер-джувати наступне:
1. Зроблена декомпозищя розв'язку задачi ранжування факторiв в ieрархiю.
2. Створена багатошарова модель ощнки енергое-фективностi та описано процес ранжування факторiв.
3. Модифжовано метод аналiзу ieрархiй крiзь:
- формування узгоджених матриць попарних по-рiвнянь iндикаторiв у окремих факторах AF = (aF );
- створення узгодженоï матрицi порiвнянь факто-ртв A(F) = (aF);
- визначення глобального критерт на основi фак-торально-шдикаторних оцiнок.
Використання пропонованоï методики дозволяе впорядкувати, алгоритмiзувати i коригувати процедуру експертного ощнювання рiзнойменних факторiв та пiдвищити якiсть отримуваних результапв на формування процесу прийняття ршень.
Таким чином, е можлившть до подальшого вдоско-налення методiв та моделi, але це напрямок вже шшого дослiдження.
Лiтература
1. Бех, Ю. В. Фiлосовськi проблеми сучасного управлшня складними сiстемами: ще!, принцiпи i моделi: монографiя [Текст] / Ю. В. Бех, А. I. Слепцов. - К.: Вид-во НПУ iменi М.П. Драгоманова, 2012. - С. 35.
2. Праховник, А. В. Енергетичний менеджмент [Текст] / А. В. Праховник, О. I. Соловей, В. В. Прокопенко та iH. - Ки!в: 1ЕЕ НТУУ «КП1», 2001. - 472 с.
3. Ратушняк, Г. С. Управлшня проектами енергозбереження шляхом термореновацй будiвель [Текст]: навч. пос. / Г. С. Ратуш-няк, О. Г. Ратушняк. - Вшниця: ВНТУ, 2006. - С. 86-90.
4. Бшощицький, А. О. Розробка штегрованих шформацшних засобiв для забезпечення впровадження кредитно-модульно! системи в сферi навчання [Текст] / А. О. Бшощицький, В. В. Демченко // Схщно-бвропейський журнал передових технологш. - 2007. - Т. 4, № 2 (29). - С. 20-28.
5. Казимир, В. В. Модельно-орieнтоване управлшня штелектуальними виробничими системами [Текст]: дис... д-р техн. наук /
B. В. Казимир. - НАН Украши; 1нститут проблем математичних машин i систем, 2006. - С. 18-24.
6. .Шзунов, П. П. 1нформацшш системи в менеджмент [Текст]: навч. поаб. / П. П. .Шзунов, Н. П. 1влева, Г. Л. Васильева. -К. : КНУБА, 2010.- 128 с.
7. Мiхайленко, В. М. Теорiя ймовiрностей, ймовiрнiснi процеси та математична статистика [Текст]: навч. поаб. / В. М. Мiхaй-ленко, С. А. Теренчук, О. О. Кубайчук. - бвропейськ. ун-т., 2007. - С. 64-67.
8. Плоский, В. О. Дослщження структурних особливостей методiв геометричного моделювання та тенденцш розвитку при-кладно! геометри [Текст]: дис... д-р техн. наук / В. О. Плоский. - Ки!вський нацюнальний ун-т будiвництвa i aрхiтектури, 2007. - С. 200-227.
9. Тесля, Ю. Н. Введение в информатику природы [Текст] / Ю. Н. Тесля. - К. : Кондор, 2010. - 256 с.
10. Бурков, В. Н. Основы математической теории активных систем [Текст] / В. Н. Бурков. - М.: Наука, 1977. - 255 с.
11. Ken, A. The Java™ Programming Language, Fourth Edition [Text] / A. Ken, J. Gosling, D. Holmes. - Addison-Wesley, Boston, 2005. - 928 p.
12. Вавилов, В. П. Инфракрасная термография и тепловой контроль [Текст] / В. П. Вавилов. - Москва, «Спектр», 2009. -
C. 340-400.
13. Маргасов, Д. В. 1нформацшш технологи у мошторингу енергоощадност бюджетних будiвель м. Чернiгова [Текст] / Д. В. Мар-гасов // Вюник Чернiгiвського державного технологiчного унiверситету. Серiя "Техшчш науки". - 2014. - № 1 (71). - С. 186.
14. Стародуб, В. I. Критерй ощнювання транспортно-планувально! системи мюта [Електронний ресурс] / В. I. Стародуб. - Режим доступу: http://nuwm.edu.ua/metods/asp/vd/v40249.doc
15. Саати, Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий [Текст] / Т. Саати. - М.: Радио и связь, 1993. - 278 с.
16. Демурин, В. Б. Многокритериальная оптимизация принятия управ- ленческих решений в информационной системе гостиничного комплекса в ус- ловиях неопределённости [Текст]: сб. науч. тр. / В. Б. Демурин // Материалы Международной научно-практической конференции «Тенденции развития научных исследований». - Киев: НАИРИ, 2011. - С. 103-107.
17. Ломакин В. В. Алгоритм повышения степени согласованности матрицы парных сравнений при проведении экспертных опросов [Текст] / В. В. Ломакин, М. В. Лифиренко // Фундаментальные исследования. - 2013. - № 9-11. - С. 1798-1803.
-□ □-
Ыдображено приклади практичного засто-сування бази знань для аналiзу ятсного стану земель стьськогосподарського призначення на основi просторового розподЫу показнитв розора-ностi, лiсистостi, полезахисног лiсистостi, сль-ськогосподарськог освоeностi земель, коефщен-тiв антропогенного навантаження й екологiчног стабiльностi.
Розроблена структура бази знань може висту-пати основою для створення набору тематичних карт, тших геозображень для оцтю)вання, акту-алiзацiг та прогнозування стану геосистем та гх компонентiв
Ключовi слова: геотформацшний мотторинг, база знань, база геопросторових даних, геотфор-
мацшне картографування
□-□
Приведены примеры практического применения базы знаний для анализа качественного состояния земель сельскохозяйственного назначения на основе пространственного распределения показателей распаханности угодий, лесистости, полезащитной лесистости, сельскохозяйственного освоения земель, коэффициентов антропогенной нагрузки и экологической стабильности.
Разработанная структура базы знаний может выступать основой для создания набора тематических карт, других геоизображений для оценки, актуализации и прогнозирования состояния геосистем и их компонентов
Ключевые слова: геоинформационный мониторинг, база знаний, база геопространственных
данных, геоинформационное картографирование -□ □-
1. Вступ
Украша мае ушкальш земельш ресурси та природ-HO-^ÍMa™4HÍ умови, сприятливi для вирощування стшких врожа1в альськогосподарських культур. 1н-тенсивне використання земель альськогосподарсько-го призначення призводить до розвитку ерозшних процеав, зниження родючост грунив, зростання ро-зораность Попршення яюсного стану земель спричи-нюе порушення еколопчних зв'язюв, водного балан-
УДК 651.3:518.33
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.51050|
РОЗРОБЛЕННЯ СТРУКТУРИ БАЗИ ЗНАНЬ СИСТЕМИ ГЕО1НФОРМАЦ1ЙНОГО МОН1ТОРИНГУ ДЛЯ ОЦ1НЮВАННЯ ЯК1СНОГО СТАНУ ЗЕМЕЛЬ СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
С. С. Коха н
Доктор техычних наук, доцент, завщувач кафедри* E-mail: GIS_DZZ_chair@nubip.edu.ua А. А. Москаленко
Кандидат техычних наук, доцент* E-mail: an_moskalenko@yahoo.com *Кафедра геошформацшних систем i технолопй Нацюнальний ушверсит бюресурав i природокористування УкраТни вул. ГероТв Оборони, 15, м. КиТв, УкраТна, 03041
су, розвиток опустелювання. Нерщко спостертеться ставлення до землi на рiвнi споживача за вщсутност державного еколопчного контролю. Грунти дедалi ш-тенсившше втрачають свою здатшсть до самоввднов-лення й самоочищення.
Ресурси агросфери швидко руйнуються. Проце-си розвитку ерозп Грунпв, засолення, техногенного забруднення, розорашсть земель пов'язаш насампе-ред з проблемою охорони земельних ресурав та ix рацiонального використання. У зв'язку з необхщш-
