CC BY
81
ШФОРМАЦШШ I ТEЛEKОMУНIKАЦIИНI ТEХНОЛОГIÏ
УДК 680.3
Б.О. БIЛEЦЬKИИ J B.C. XOMIHI4
РОЗПОДIЛEНА ОБРОБKА IНФОРMАЦIÏ I ГIC-ТEХНОЛОГIÏ B CИCТEMI EЛEKТРОННОГО УРЯДУBАННЯ РEГIОНАЛЬНОГО РIBНЯ
*1нститут пpoблeм мaтeмaтичних мaшин i систем HAH Укpaïни, Кшв, Укpaïнa
Анотаця. Розглядaeться тeхнологiя розподiлeноï обробки iнформaцiï при прuйняттi рiшeнь у си-стeMi eлeктронного yрядyвaння. Покaзaно, що ГIС-тeхнологiï можуть бути основою для ynрaв-лтня тeрuторiaльнuм розвитком рeгiонy. Опuсaнi бaзовi функцп yпрaвлiння в сuстeмi eлeктрон-ного yрядyвaння рeгiонaльного рiвня.
Ключовi слова: розподiлeнa обробт, ГIС-тeхнологiя, eлeктроннe yрядyвaння.
Аннотация. Рaссмaтрuвaeтся тeхнологuя рaспрeдeлeнной обрaботкu uнформaцuu при принятии рeшeнuй в сuстeмe элeктронного yпрaвлeнuя. Покaзaно, что ГИС-тeхнологuu могут служить основой для ynрaвлeнuя тeррuторuaльным рaзвuтueм рeгuонa. Опи^ны бaзовыe функции yпрaвлeнuя в сuстeмe элeктронного yпрaвлeнuя рeгuоном.
Ключевые слова: рaспрeдeлeннaя обрaботкa, ГИС-тeхнологuя, элeктронноe yпрaвлeнue.
Abstract. Distributed data processing technology for decision support in electronic management system is considered. The paper shows that GIS technology maybe the basis for control of territorial development of the region. Basic functions of control in electronic management system of the region level are described. Keywords: distributed processing, GIS technology, electronic management.
1. Bcryn
Елек^онне уpядувaння (e-уpядувaння) - це взaeмoдiя opгaнiв упpaвлiння уах тpьoх piвнiв (дepжaвнoгo, peгioнaльнoгo, мюцевого), гpoмaдян, гpoмaдcьких opram3a^^ 6Í3^c-cтpуктуp 4epe3 кoмп'ютepнi мepeжi. Це взaeмoдiя тpьoх ceктopiв: дepжaви, гpoмaдcькocтi i
бiзнecу. Ha pиc. 1 пoдaнo схему системи e-уpядувaння.
Е-уpядувaння пepeдбaчae не лише нaдaння eлeктpoнних послуг дepжaвним ceктopoм гpoмaдcькo-му тa 6Í3^c- ceктopaм, a й елект-poнну взaeмoдiю ceктopiв мiж собою тa cуб'eктiв кожного ceктopa мiж собою [1-3].
Aктуaльнicть e-уpядувaння у дiяльнocтi aдмiнicтpaтивних op-гaнiв У^шни визнaчaeтьcя тага-льною пoтpeбoю у пол^ичних, eкoнoмiчних i coцiaльних пepeтвo-peннях, до яких дoцiльнo вщнести:
- oтpимaння об'ективно'1 i дocтoвipнoï iнфopмaцiï npo дiяльнicть opгaнiв влaди;
- oтpимaння aдмiнicтpaтивних послуг у бшьш економний (з точки зopу чacoвих i мaтepiaльних витpaт) споаб;
- вплив нa piшeння i дiяльнicть opгaнiв aдмiнicтpaцiï вciх тpьoх piвнiв.
g2g
© Бмецький Б.О., Хомшч В.С., 2014
До показниюв рiвня пiдготовленостi регiонiв до застосування систем е-урядування доцiльно вщнести:
- оснащення комп'ютерами i наявшсть !х пiдключення до 1нтернет, 1нтранет або шшо'1 мережц
- наявшсть i якiсть веб-сайтiв регiонiв (мова веб-сайту, iнтерфейс та дизайн вебсайту);
- використання шформацшно-комушкацшних технологий у внутрiшньому та зов-шшньому документообiгу;
- кiлькiсть видiв адмшютративних послуг, якi надаються (отримуються) в елект-ронному виглядi;
- ступшь володiння регiональними службовцями шформацшно-телекомушка-цшними технологiями;
- перелiк нормативно-правових актив, необхiдних для впровадження технологи е-урядування, створення й пiдтримки единого шформацшного ресурсу регiону.
Створення й тдтримка веб-сайту з iнформацiйними ресурсами у сферi е-урядування регионального рiвня потребуе:
- загально'1 шформацп про дiяльнiсть органiв влади;
- можливосп завантаження бланкiв документiв;
- можливосп поставити (отримати) питання електронною поштою;
- можливостi подати документи для отримання адмшютративно'1 послуги;
- взаемодп представникiв влади з громадянами в реальному часi;
- можливосп здiйснення платежiв, у тому чист в режимi одного вiкна.
Впровадження технологи е-урядування мае забезпечити електронну взаемодп ор-
ганiв управлiння уах рiвнiв шляхом створення й тдтримки [4, 5]:
- iнформацiйних ресурав - баз даних i баз знань, спшьних для усiх оргашв адмшю-трацп, iз iнтегрованого системою електронного управлiння всiма ресурсами;
- закрито'1 спецiалiзованоi шформащйно-комушкащйно'1 мереж 1нтранет, штегро-вано'1' з 1нтернет;
- штегровано'1 шформащйно-анал^ично'1 системи, яка тдвищить швидкiсть i якiсть прийняття управлшських рiшень;
- теоретичних основ побудови нових моделей, алгоршмв i розподшених шформа-цiйних технологiй пiдтримки прийняття ршень у системах е-урядування;
- системи захисту шформацп, санкщонування доступу до шформацшних ресурсiв та операцш з ними;
- 1нтернет-можливостей населения репону ("домашня" iнформатизацiя, органiзацiя веб-сайпв громадських органiзацiй та бiзнес-структур, оргашзащя центрiв колективного електронного обслуговування громадян.
Дана стаття присвячена дослщженню сформульованих вище питань iз застосуван-ням технологи розподшено'1 обробки та ГГС-технологий при прийняттi ршень для систем е-урядування регионального рiвня.
2. Застосування шформацшно'Т технологи розподшеноТ обробки для е-урядування регшиального р1вня
Застосування шформацшно'1 технологи розподшено'1 обробки при розробцi системи е-урядування регiонального рiвня потребуе переходу до динамiчноi, гнучко'1 структури ш-формацшно'1 системи, яка базуеться на розподшених системах отримання та обробки шформацп. Ознаками таких систем е:
- масштабшсть та складшсть розв'язуваних задач;
- перетин множин рiзних предметних галузей;
- орiентацiя на анал^ичну обробку даних;
- територiальний розподш тощо.
Досягнення розподшено'1 обробки можливе за умови виконання таких вимог до ар-хггектурних принципiв побудови обчислювального середовища:
- належшсть функцiонування окремих компонент ЕОМ (пристро'1 введення-виведення, оброблюючi процесори, пристро'1 пам'ятi);
- надлишковiсть елеменпв обчислювально'1 системи.
Технологiя розподшено'1 обробки при прийнятп рiшень - це структурована система методiв, механiзмiв, правил, алгоршмв та процедур, щоб отримати вщповщно наукову пiдтримку та нормалiзування настiльки, що можуть бути використаш при вирiшеннi вщпо-вiдного кола практичних проблем i задач державного управлшня.
Розподiлена обробка шформацп як споаб вирiшення задачi потребуе видшення з не'1 окремих пiдзадач, яю вирiшуються паралельно (одночасно) за рахунок спещально ор-гашзовано'1 взаемодп процеав рiшення пiдзадач системою спецiальних серверiв.
Це можуть бути iнформацiйно-аналiтичнi задач^ розрахунковi задачi, обробка при-родно'1 мови, обробка зображень, протокольний аналiз, морфологiчний аналiз, синтаксич-ний аналiз тощо.
Окремою формою розподшено'1 обробки може бути конвеерна реалiзацiя оброблю-ючих пристро'1'в, коли виконання операцш у пристроях представляеться як виконання пос-лiдовностi складових операцiй команд. Розрiзняють такi режими виконання незалежних частин програми:
- багатозадачний режим, коли для виконання декшькох процеав використовуеться единий процесор;
- розподшьне обчислення, цей термiн використовують для вказiвки паралельно'1 обробки даних, коли використовуються декiлька пристро'1'в оброблення, достатньо вщдале-них один вщ одного, коли передача даних за лшями зв'язку призводить до ютотних часо-вих затримок.
Система е-урядування регiонального рiвня мiстить множину об'ектсв управлiння i процесiв, характерних для кожного з них i процеав взаемодп мiж об'ектами. Така система описуеться обчислювальною системою з розподшеною пам'яттю, i процесори функщону-ють незалежно один вiд одного.
Для оргашзацп розподшено'1 обробки процеав управлiння в таких умовах необхщно мати можливiсть розподiляти обчислювальне навантаження та оргашзовувати шформацш-ну взаемодп мiж процесорами.
У загальному плаш для розподiлу обчислень мiж процесорами потрiбнi методичнi засади та моделi оцiнки територп регiонiв з використанням Г1С-технологш як складово'1 електронного урядування. Потрiбний обгрунтований набiр методiв та моделей формування типових сценарпв як штелектуального концепту пiдтримки прийняття ршень у складi системи е-урядування на региональному рiвнi.
Для програмно'1 реалiзацiï таких систем можуть застосовуватися два типи багатоп-роцесорних систем: масивно-паралельних систем i кластерiв. Доцшьно обрати кластери, якi можуть бути утвореш на основi вже наявних у споживачiв окремих комп'ютерiв або сконструйованих з типових комп'ютерних елеменпв. Саме обрання кластерiв не потребуе ютотних фiнансових затрат i доцшьне для розподшено'1 обробки при прийнятп рiшень для систем е-урядування регионального рiвня [6].
Типовою платформою для побудови класт^в е стандарт MPI (message passing interface), який мютить бiблiотеки, що враховують можливосп комп'ютерного обладнання [6]. В MPI юнуе цiла множина операцiй передачi даних, якi забезпечують рiзнi способи пере-силання даних, реалiзують практично вс комунiкацiйнi операцп. В рамках стандарту MPI прийнятий такий тдхщ: розробляеться одна програма, яка запускаеться одночасно на виконання на уах процесорах системи е-урядування.
Для уникнення щентичносп обчислень на pi3HHx процесорах можна поставляти pi3-ш данi для програми на рiзних процесорах та використовувати наявнi в MPI засоби для щентифшацп процесора, на якому виконуеться програма. Такий споаб оргашзацп парале-льних обчислень мае назву «одна програма - множина процеав» (single program multiple processes or SPMP) [6, 7].
3. 1нформацшне забезпечення прийняття управл1нськи\ р1шень
Iнформацiйне забезпечення повинно вщповщати рiвню управлiння, формам i методам ро-боти органiв е-урядування, рiвню достовiрностi, завданням i термiнам використання шфо-рмацп. Воно повинно включати такi складовi: нормативну БД ( загальнодержавш i загаль-носистемнi класифшатори, довiдники); БД функцiонального призначення для забезпечення оргашзащйно'1', технологично':!, матерiально-технiчноï, експертно-навчально'1', методично'1' та кадрово'1' дiяльностi; базу документальних даних (форми i шаблони е-докуменпв); картог-рафiчну БД, яка дае змогу урядовим органам представити даш з прив'язкою до мюцеполо-ження об'ектiв.
Iнформацiйне забезпечення прийняття ршень для систем е-урядування мютить су-купнiсть БД, якi створюють цiлiсний опис системи регiонального управлшня, систему знань, що спiввiдносить суп^ складовi процесу прийняття рiшень у сферi державного управлiння з загальними законами суспшьного розвитку. Управлiнське ршення - це результат аналiзу, прогнозування, оптимiзацiï, економiчного обгрунтування i вибору альтер-нативи з множини варiантiв досягнення конкретно'1' мети. Ршення можна аналiзувати на основi класифшаци згiдно з такими ознаками знань:
- сфера (галузь) дп (економiчна, технiчна тощо);
- мета;
- рiвень (державний, регюнальний, мiсцевий, особистий);
- масштабшсть (комплексний, особистий);
- подовженiсть дп (стратегiчне, тактичне, оперативне);
- об'ект дп (зовнiшнiй, внутрiшнiй);
- методи формалiзацiï (математичний, графiчний, текстовий);
- форми вщображення (план, програма, наказ, розпорядження, вказiвка, прохання);
- складшсть (стандартна, нестандартна);
- спосiб передачi (вербальний, письмовий, електронний).
Наведена система ознак знань стввщносить складовi процеси прийняття ршень у сферi урядування з загальними законами та факторами суспшьного розвитку. З формальноï точки зору, будь-яка цшеспрямована дiяльнiсть повинна характеризуватися показниками ïï ефективностi - критерiями або цiльовими функцiями, що зв'язують цi показники з ситуаць ею в електронному урядуваннi.
На рис. 2 наведена формалiзацiя проблемно'1' ситуацiï.
Ця схема iлюструе процес взаемодп носiïв рiзних знань - оаб, якi володiють, з одного боку, знаннями предметно'1' обласп (менеджери), i системнi аналiтики, математики, програмюти, з другого боку.
Саме взаемодiя носiïв рiзних знань забезпечуе ефективне досягнення цшей елект-ронного урядування:
- забезпечення безпеки краши i населення;
- життезабезпечення;
- розвиток виробництва i технологий;
- iнтелектуальний розвиток i культура;
- вщтворення i використання ресурав;
- створення умов для сталого економiчного розвитку.
Рис. 2. Формалiзацiя проблемно! ситуаци
Для цього у процес мошторингу загальних та специф1чних показниюв державних управлшських р1шень потр1бно отримати даш для побудови моделей, алгоритм1в 1 технологий, що забезпечують процес прийняття р1шень в СЕУ.
Завданнями шформацшного забезпечення тдтримки прийняття р1шень у систем! е-урядування е:
- розробка моделей, алгоритм1в, метод1в використання об'ективних закошв, що ви-значають процес прийняття р1шень;
- встановлення взаемозв'язюв м1ж практичними завданнями державного управлшня та алгоритмами прийняття р1шень;
- застосування засоб1в анал1зу географ1чно! шформацп, ГГС-продукпв, призначених для кшцевого користувача;
- застосування комп'ютерного моделювання для тдтримки прийняття р1шень ква-л1ф1кованими спещалютами (кер1вники, анал1тики, експерти, менеджери та шш1 спещалю-ти);
- створення штелектуальних систем тдтримки прийняття р1шень (1СППР).
Система е-урядування як 1СППР повинна вщповщати перел1ченим нижче умовам
[8].
1. Мати дат з конкретно! проблемно! ситуацп ! анал1зувати !х. Вщповщш знання, модел1, алгоритми повинн! давати актуальну ! певну шформащю для обгрунтування вибо-ру альтернативи прийняття р1шення. При необхщносп давати пояснення користувачу.
2. У склад! системи е-урядування повинн! бути база знань за певними класами проблем (проблемних ситуацш) ! база даних опиав проблемних ситуацш.
3. Система е-урядування повинна мютити засоби дедуктивного логичного висновку та шдуктивного висновку на стад!! штелектуального анал1зу даних, природного висновку на тдстав1 «здорового глузду».
4. У склад! системи е-урядування повинн! бути засоби спшкування з вщдаленими користувачами, необхщш для подання рекомендацш ! пояснень р1шення.
5. Система е-урядування повинна виявляти протир1ччя м1ж знаннями, яю вже е у ба-з1 знань, ! новими, що надходять вщ експерт1в або в1д програм автоматизованого здобу-вання знань.
6. Час формування вщповщей в систем! е-урядування повинний бути в межах вщ-повщного часу для схожих ситуацш.
Узагальнення перелiчених умов дослщження потребуе штеграцп моделей подання знань в единий шформацшний простiр, сформований у результат аналiзу i моделювання процесiв електронного урядування з використанням ГIС-технологiй. Метою моделювання е системний опис знань, який використовуеться в шформацшних технологиях розподiленоi обробки при прийняттi ршень для систем е-урядування.
При цьому важливим завданням е створення веб-сайтив регiональних органiв, дер-жавних службовщв i посадових осiб зазначених оргашв; веб-сайтiв керiвникiв недержав-них громадських органiзацiй; веб-сайтiв керiвникiв пiдприемств рiзних форм власностi; веб-сайтiв у сферi навчального, консалтингового та просвiтницького призначення.
Для заповнення цих сайтив можливо застосування двох методик збору даних:
- контент-аналiз органiв адмшстрацп, громадських оргашзацш, бiзнесу;
- анкетування керiвникiв реriональноi адмшстрацп, державних службовцiв, керiв-никiв недержавних громадських органiзацiй, керiвникiв пiдприемств щодо 1'х вмотивова-ност вiдносно використання е-урядування регiонального рiвня.
Створення i використання системи е-урядування повинш забезпечити досягнення основних цшей електронного регiонального урядування:
- шдвищення ефективностi управлiння регiональними об'ектами шляхом своечас-но'1 i науково-обгрунтовано'1 тдтримки процесiв вироблення i прийняття управлшських рiшень;
- пiдвищення ступеня науково'1 обгрунтованостi управлiнських рiшень;
- забезпечення доступу фiзичних i юридичних оаб до даних регiонального рiвня.
Розматсть наявних класифiкацiй i типологл може бути зведено до деяких базових
функцш управлшня в системах е-урядування.
1. Охоронна функщя. Державно-управлiнська дiяльнiсть спрямована на збереження даного регионального суспшьства в його цiлiсностi. Охоронш дп можуть належати до забезпечення недоторканости суспiльства з боку шших суспiльств i державних утворень; до охорони бшьшосп вiд меншостей (антимонопольнi заходи, охорона громадського порядку); до охорони меншостей вщ бшьшости (захист iнтересiв керiвних ел^, охорона прав ет-нiчних, сощальних i iнших меншин); до охорони суспшьства вщ надзвичайних ситуацiй i лiквiдацii 1'х наслiдкiв тощо. Ця функцiя може переходити в охорону окремих об'ектив або осiб.
2. Процедурно-правова функщя. Уряд розробляе, санкщонуе правовi норми, постанови, формуе окрему систему оргашв i установ, пов'язаних з функцiонуванням правових оргашв. Саме региональш урядовi органи забезпечують функцiонування процедурно-правово! системи.
3. Концептуальна та розподшьна функцii. Розподшу можуть пiдлягати як матерiа-льш блага, так i права, обов'язки i повноваження. Але передусiм потрiбно сконцентрувати ресурси, у тому чи^ регiональнi геоiнформацiйнi ресурси. Частина ресурав iде на забезпечення функщонування державного апарату, державноi безпеки, виконання сощально значимих проектiв. 1нша частина ресурав залишаеться в системi урядування репонального рiвня i може контролюватися i керуватися системою е-урядування регионального рiвня.
4. Органiзацiйно-виробнича функцiя. Органи реriональноi' влади беруть активну участь у виробницга матерiальних благ i послуг. Насамперед це стосуеться тих видiв ви-робництва, якi нерентабельш для недержавних суб'ектiв економiчноi дiяльностi.
5. Програмуюча функцiя. У рамках такого програмування органи реriональноi влади використовують як «индикативш», що пов'язанi з мiсцевiстю, територiею, середовищем, непрямi й рекомендацiйнi заходи, так i обов'язковi «директивнi» впливi.
У кожнш з цих глобальних функцш доцшьно видiлити технологiчнi функцii. До них вщносяться планування, прогнозування, оргашзащя й корупцiя, облiк i контроль. Характе-
рш для цих функцш географ1чш й демограф1чш риси, що потребуе використання ГГС-технологий.
4. Використання Г1С-технологш у рег1ональному управлшш
Г1С дозволяе визначити будь-який об'ект на електроннш карт репону 1 отримати шфор-мащю про об'ект у цифровому виглядь В Г1С вщбуваеться в1зуал1защя процеав управлш-ня. Г1С представляють реальш об'екти на мюцевости у вигляд1 просторово-прив'язаних граф1чних об'ект1в, кожен з яких мае р1зномаштш атрибутивш даш, як1 характеризують реальний об'ект [9].
Головною задачею геошформацшно! тдтримки процеав управлшня репоном е створення системи комплексного управлшня екологичною складовою територ1ального роз-витку мюта за допомогою Г1С-технологш та засоб1в дистанцшного зондування земл1, що дае можливють створити основу для ушфшацп шформацп р1зних мшютерств 1 вщомств. Г1С може розглядатись як автоматизована система, що штегруе велику кшьюсть картогра-ф1чних 1 тематичних баз даних засобами маншулювання цими даними 1 перетворення !х у просторову картограф1чну шформащю для прийняття на !х основ1 р1зномаштних управлш-ських р1шень.
Геошформацшне забезпечення як одне 1з складових загального шформацшного за-безпечення процесу управлшня репонального р1вня повинно забезпечити:
- формування геошформацшного простору репону в межах територп держави;
- вщображення поточно! репонально! обстановки на картограф1чному фош з вико-ристанням загальноприйнято! символ1ки;
- масштабування картограф1чно! шформацп в залежности вщ задач, як1 вир1шуе региональна влада;
- постачання картограф1чних даних суб'ектам репону для реал1зацп р1шень кер1в-ництва региону;
- поеднання просторово розподшено! шформацп з шформащею тематичних БД, до-вщково! та шшо! шформацп;
- отримання вихщних даних для виявлення загроз у кризових ситуащях та прогно-зування !х розвитку, проведення !х моделювання 1 надання рекомендацш щодо !х усунен-ня;
- геошформацшна пщтримка автоматизованого вир1шення задач з тквщацп кризових ситуацш у частиш просторово розподшено! шформацп.
Для забезпечення однозначного та точного отримання координат надзвичайно! си-туацп необхщно, щоб ус вим1ри базувалися на одному 1 тому ж картограф1чному матер1ал1 або мали однозначш методи перетворення координат, тобто використовувати единий геоь нформацшний просгир 1 просторово часовий анал1з змш територп в региош [10].
У межах Укра!ни юнують територп небезпечних екзогенних геологичних процеав (зсуви, пщтоплення, просщання та ш.), як формують региональну базу даних шженерно-геолопчного ризику.
Властивють генерал1зацп просторово розподшено! шформацп для вщображення на шформацшних екранах 1 табло в органах репонального управлшня в межах единого геоь нформацшного простору дае змогу надавати оперативну шформащю про региональш об'екти в обсяз1, необхщному для певного р1вня управлшня.
У региональному управлшш приймае участь певна кшьюсть ос1б, вщповщальних за окрем1 напрями управлшня. Тому вимоги до подання шформацп для вир1шення задач окремого виду регионального забезпечення р1зш. В цш ситуацп вщ геошформацшного забезпечення вимагаеться можливють створювати потр1бне шформацшне оточення для кож-но! окремо! посадово! особи, не втративши властивостей системи е-урядування щодо узго-дженосги та синхрошзацп вс1х !! елемешив.
Реалiзацiя такох вимоги досягаеться використанням единого ядра геошформацшно-го забезпечення, яке надае розробникам програмного забезпечения i користувачам базовi геоiнформацiйнi сервiси та шструментарп для 1х спiльного використання при вир1шенш спецiалiзованих завдань. При цьому це ядро мае дiяти в просторово розподшеному середо-вищ^ бути захищеним вiд зовнiшнього втручання i бути максимально доступним для вну-трiшнiх користувачiв згiдно з встановленим розподшом повноважень. Впровадження Г1С регiону надае можливостi:
- об'еднувати та використовувати шформацшш ресурси рiзних вiдомств i оргашза-цiй региону для комплексного розв'язання проблем;
- збудувати систему оперативного просторового аналiзу ситуацш для прийняття управлiнських ршень;
- провести iнвентаризацiю об'ектiв шфраструктури регiону i отримати об'ективну шформащю про дiйсний i точний розподш земель;
- пiдвищити рiвень ефективност використання усiх видiв землi;
- тдвищити об'ективнiсть грошових оцiнок землц
- здiйснювати ефективний монiторинг стану навколишнього середовища;
- оперативно отримувати шформащю щодо НС, якi виникли чи можуть виникнути (моделювати i прогнозувати НС);
забезпечити сприятливий швестицшний клiмат.
Основнi задачi, якi реалiзуються ГIС-управлiнням територiального розвитку регiо-ну, полягають у:
- введенш, накопиченнi та штеграцп даних про еколопчний стан навколишнього природного середовища;
- створенш централiзованоi бази геоданих;
- створенш програмних засобiв iнформувания населення щодо стану навколишнього середовища з використанням 1нтернет i веб-технологий.
Як системоутворюючу технологiю для геоiнформацiйноi пiдтримки бiзнес-процесiв регiонального рiвня дощльно використовувати Г1С-продукти фiрми ЕБМ (амейство про-грам ЛгсОК 9.x) i супутнi програми [9].
5. Висновки
1. До складу системи е-урядування дощльно включати блоки моделювання, яю дозволяють iмiтувати ситуацп з метою визначення ращональних рiшень.
2. Оргашзащя експортно-дослiдницькоi дiяльностi щодо пошуку ршень у сферi е-урядування регионального рiвня.
3. Створення i пiдтримка веб-сайту з iнформацiйними ресурсами у сферi е-урядування регионального рiвня.
4. Iнформацiйнi технологи розподiленоi обробки дозволяють керiвництву регiону мати доступ до шформацшно-анал^ичних матерiалiв зi сво'х робочих мiсць.
5. Г1С-управлшня територiальним розвитком регiону може стати основою для розгортання на п базi ситуацiйного центру региону з тдключенням великог кiлькостi користувачiв, ба-гатофункцiональних iнформацiйних комплектiв, що працюють у режимi одного вшна, а також побудови навiгацiйних систем мошторингу регiональних об'ектiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Розпоряджеиия Кабшету М1н1стр1в Украши вщ 13.12.2010-№2250-р. «Коицепцiя розвитку елек-троииого урядуваиия в Украiиi» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.Ua/1.doc2. ^/ПпЫ/еа 2010 12 13/ап/19/КЯ102250.Ыш1#19.
2. Розпорядження Кабiиету Мiиiстрiв Украши вщ 26.04.2011. №1014-р. «Про затверджеиия плану заходiв щодо реалiзацii Коицеицii розвитку електронного урядуваиия в Украiиi».
3. Постанова Кабшету MimcrpiB Укра1ни «Про оприлюднення у мережi 1нтернет-шформацп про дiяльнiсть органiв виконавчо! влади» №3/ 2002 вщ 04.01.2002 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www/Mpiform/org (MPI-2).
4. Електронне урядування в Укра1ш: аналiз та рекомендаци. Результати дослщження / О.А. Баранов, 1.Б. Жиляев, М.С. Демкова [та ш.]. - К.: ООО «Пол^аф_Плюс», 2007. - 254 с.
5. Електронне урядування. 1нформатизащя державного управлшня / Ю.Г. Машкаров, В.В. Орлов, М.В. Мордвинцев [та ш]. - Х.: Хар Р/НАДУ. Магiстр, 2011. - 264 с.
6. Кузьменко Б.В. Технолопя розподшених систем та паралельних обчислень / Б.В. Кузьменко, О.А. Чайковська. - Кив: КНУК1МА, 2011. - 126 с.
7. Кветний Р.Н. Методи та засоби передавання шформаци у проблемно-ориентованих розподшених комп'ютерних системах / Р.Н. Кветний, А.У. Кулик. - Вшниця: ВНТУ, 2010. - 362 с.
8. Гаврилова Т.А. Базы знаний интеллектуальных систем / Т.А. Гаврилова, В.Ф. Хорошевский. -СПб.: Питер, 2000. - 384 с.
9. Сучасш шформацшш технологи для управлшня територiальним розвитком регюшв / С.М. Андреев, С.1. Березша, С.А. Загородня [та ш] // Геоiнформатика. - 2012. - № 2. - С. 26 - 29.
10. Яковлев С.О. Використання Г1С для регюнально! ощнки iнженерно-геологiчного ризику мют i селищ Укра1ни / С.О. Яковлев, В.О. Сляднев, Н.А. Юркова // Геошформатика. - 2009. - № 3. -С. 26 - 29.
Стаття над1йшла доредакцп 27.02.2014
