CC BY
29
ШФОРМАЦШШ1 I ТЕЛЕКОМУН1КАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГИ
УДК 004.89
В.Ф. ГРЕЧАШ1ШОВ *, Г.е. КУЗЬМЕШКО*, А.В. ЛОПУШАШСЬКИЙ*, А.О. МОРОЗОВ*
МЕРЕЖА СИТУАЦ1ЙШИХ ЦЕШТР1В ОРГАШ1В ДЕРЖАВШО1 ВЛАДИ -БАЗИС ДЛЯ П1ДВИЩЕШШЯ ЕФЕКТИВШОСТ1 IX Д1ЯЛЬШОСТ1 (ВЗАСМОДП)
1нститут проблем математичних машин i систем НАН Украши, м. Кшв, Украша
Анотаця. У статтг розглядаються питания тдвищення якостг та оперативностг взаемодИ ор-гамв державног влади сектора безпеки та оборони (СБО) в оцтщ ситуаций, якг в1дбуваються в Украт, прогнозування гх розвитку, упередження 7 мт1м1зацп можливих загроз для держави та прийняття обгрунтованих 7 узгоджених державнихр1шень уама органами СБО одночасно. Обгру-нтовано, що для виршення питань, якг стосуються захисту нац^ональних ттереав Украгни, не-обх1дно створити для кожного державного органу СБО систему тдтримки прийняття р1шень типу СитуацШт центри (СЦ). Сформульоват основм тдходи щодо тдвищення ттелектуальних можливостей СЦ за рахунок ттеграцп формал1зованих та неформал1зованих знань; актив1зацИ розумовог, ттугтивног, творчог д1яльност1 людини та гг Шдив1дуальних можливостей за рахунок максим1зацИ наочност1 подання тформацп; здобування нових знань та використання мозкового штурму у процеа колективного обговорення та прийняття р1шень. Обгрунтована необх1дтсть об 'еднання СЦ оргатв державног влади СБО в едину мережу та запропоновам тдходи щодо за-безпечення гх взаемодИ в мережевому режим1. Це створення сукупност1 захищених тформацтних мереж, глобальних гнформацгйних мереж як технгчног основи для швидкодгючих канал!в обмгну тформащею в реальному масштаб7 часу, створення единого тформацтного середовища, використання единих загальносистемних тструментальних засоб1в, забезпечення единого понят1йного серв1су створенням метабази даних, надання можливостей сум1сного одночасного прийняття р1шень уама органами СБО в умовах паралельног роботи уах СЦ, об 'еднаних в одну мережу. Обгрунтована необх1дтсть створення цыьовог державног програми щодо проектування, розробки та впровадження ситуащйних центр1в оргамв державног влади сектора безпеки та оборони. Ключовi слова: ситуащйне управл1ння, ситуацтний центр, мережа ситуащйних центр1в, ттеле-ктуал1зац1я, нащональна безпека, едине тформацтне середовище, стереотипна ситуащя, макси-м1зац1я наочност1 надання тформацп, мозковий штурм, метабаза даних.
Аннотация. В статье рассматриваются вопросы повышения качества и оперативности взаимодействия органов государственной власти сектора безопасности и обороны (СБО) в оценке ситуаций, которые происходят в Украине, прогнозирования их развития, предотвращения и минимизации возможных угроз для государства и принятия обоснованных и согласованных государственных решений всеми органами СБО одновременно. Обосновано, что для решения вопросов, касающихся защиты национальных интересов Украины, необходимо создать для каждого государственного органа СБО систему поддержки принятия решений типа Ситуационные центры (СЦ). Сформулированы основные подходы по повышению интеллектуальных возможностей СЦ за счет интеграции формализованных и неформализованных знаний; активизации умственной, интуитивной, творческой деятельности человека и его индивидуальных возможностей за счет максимизации наглядности представления информации; получения новых знаний и использования мозгового штурма в процессе коллективного обсуждения и принятия решений. Обоснована необходимость объединения СЦ органов государственной власти СБО в единую сеть и предложены подходы к обеспечению их взаимодействия в сетевом режиме. Это создание совокупности защищенных информационных сетей, глобальных информационных сетей как технической основы для быстродействующих каналов обмена информацией в реальном масштабе времени, создание единой информационной среды, использование единых общесистемных инструментальных средств, обеспечение единого понятийного сервиса созданием метабазы данных, предоставление возможностей совместного одновременного принятия решений всеми органами СБО в условиях параллельной работы всех СЦ, объединенных в одну сеть. Обоснована необходимость создания целевой госу-
© Гречаншов В.Ф., Кузьменко Г.£., Лопушанський А.В., Морозов А.О., 2018 ISSN 1028-9763. Математичш машини i системи, 2018, № 3
дарственной программы по проектированию, разработке и внедрению ситуационных центров органов государственной власти сектора безопасности и обороны.
Ключевые слова: ситуационное управление, ситуационный центр, сеть ситуационных центров, интеллектуализация, национальная безопасность, единая информационная среда, стереотипная ситуация, максимизация наглядности предоставления информации, мозговой штурм, метабаза данных.
Abstract. The article deals with the issues of improving the quality and efficiency of interaction between government authorities in the Security and Defence Sector (SDS) in assessing the situations that occur in Ukraine, forecasting their development, preventing and minimizing possible threats to the country and making informed and agreed government decisions simultaneously by all SDS bodies. It is justified that it is necessary to create a decision support system for each state body of the SDS, such as Situational Centre (SC), in order to resolve issues related to the protection of Ukraine's national interests. Main approaches to enhance the intellectual capabilities of such SCs are formulated using the integration offormalized and non-formalized knowledge; activation of intellectual, intuitive, creative activity of a person and his individual abilities by maximizing the visual presentation of information; gaining new knowledge and using brainstorming in the process of collective discussion and decision-making. The necessity of integrating the SCs of government authorities in SDS into a single network is substantiated and approaches to ensuring their interaction in a network mode are proposed. They include the creation of a set of secure information networks, use of global information networks as a technical basis for fast information exchange channels in real time, the creation of a unified information environment, using common system-wide tools, the provision of a single conceptual service by creating a data metabase, providing opportunities for joint, simultaneous decision-making by all SDS bodies in the environment of parallel work of all SCs, united in one network. The necessity of creating a state targeted program for the design, development and implementation of situational centres of government authorities in the security and defence sector has been substantiated.
Keywords: situational management, situational centre, network of situational centres, intellectualization, national security, unified information environment, stereotyped situation, maximizing visibility of information provision, brainstorming, data metabase.
1. Вступ
На сьогодшшнш день у Верховнш Радi Украши прийнято Закон Украши «Про нащональ-ну безпеку Украши» [1]. Цим законом визначено перелш оргашв державно'1 влади, як вхо-дять до сектора безпеки й оборони Украши. Це Мшютерство оборони Украши, Збройш сили Украши, Державна спещальна служба транспорту, Мшютерство внутршшх справ, Нащональна гвардiя, Нащональна полщя, Державна прикордонна служба, Державна Mir-рацшна служба, Державна служба з надзвичайних ситуацш, Служба безпеки Украши, Державна служба спещального зв'язку та захисту шформацп, Апарат Ради нащонально'1 безпеки та оборони Украши, розвщувальш органи Украши, Центральний орган виконавчо'1 влади, що забезпечуе формування та реалiзуe державну вшськово-промислову пол^ику.
Дiяльнiсть державних оргашв сектора безпеки i оборони Украши спрямована на за-безпечення военно'1, зовшшньо-пол^ично'1 та еколопчно!' безпеки.
Координащю у сферах нащонально'1 безпеки й оборони Украши здшснюе Рада нащонально'1 безпеки й оборони Украши вщповщно до статп 107 Конституци Украши. В умовах военного або надзвичайного стану, в особливий перюд, у разi виникнення кризових ситуацш, що загрожують нащональнш безпещ Украши, Рада нацбезпеки й оборони коор-динуе дiяльнiсть оргашв виконавчо'1 влади сектора безпеки та оборони. Для кожного iз оргашв державно'1 влади визначеш певш повноваження, яю вш виконуе.
Метою планування у секторi нащонально'1 безпеки й оборони е забезпечення реаль зацп державно'1 пол^ики у сферах нащонально'1 безпеки й оборони шляхом розробки стра-тегш, концепцш, програм, плашв розвитку державних оргашв сектора безпеки й оборони, управлшня ресурсами сектора та ефективного 1'х розподшу.
Планування здшснюеться вщповщно до таких принцитв:
- дотримання нацiонального законодавства i мiжнародних зобов'язань Укра!'ни;
- демократичний цившьний контроль за сектором безпеки й оборони, вщкритють шформацп про державну пол^ику, стратегiчнi документи, цш, прiоритети i завдання планування, прозорють та пiдзвiтнiсть використання ресурав;
- цiлiснiсть, узгодженiсть, системнiсть планування у секторi безпеки й оборони, врахування прюритетсв i обмежень, встановлених державними програмами, планами та прогнозними документами;
- своечасшсть та вщповщшсть дiй оргашв влади сектора безпеки й оборони прийн-ятим рiшенням щодо захисту нащональних iнтересiв Укра!'ни.
Для досягнення ще!' мети, особливо в перюд наявностi реальних загроз зi сторони шших держав, частково!' окупацп Роаею територп Укра!'ни, ведення пбридно!' вшни з Ро-сieю, непередбаченiсть дш Росп, в подальшому вимагае постшно!' оперативно!' взаемодп органiв державно!' влади в ощнщ ситуацп, прогнозуваннi !'!' розвитку, упередження i знеш-кодження можливих загроз та прийняття вщповщних рiшень. Особливо це стосуеться реа-лiзацii двох останнiх принципiв. Для забезпечення взаемодп цих органiв державно'1 влади необхiдно мати единий шформащйний простiр, який дозволить при прийнятп необхiдних державних рiшень оперативно взаемодiяти мiж собою.
Для вирiшення питань нащонально!' безпеки, особливо в перюд военних конфлшт!в, военних дiй на територи Укра!'ни, необхiдно добувати, обробляти шформащю та обмшю-ватися нею з максимальним наближенням до масштабу реального часу. Бшьше шанав на прийняття ефективного ршення дае оперативна наявшсть достовiрноi шформацп, яка дасть можливють адекватно оцiнювати обстановку в Укршш, в мiждержавних вiдносинах, рiвень готовностi вiйськових формувань усiх державних оргашв сектора безпеки й оборони Укра!'ни та наявшсть необхщних можливостей у держава
На сьогодшшнш день в Укра!ш кожен орган державно! влади, в тому чист i сектора безпеки i оборони, мае сво!' бази даних, сво!' системи автоматизацп процесу прийняття ршень з питань, якi тдпадають пiд компетенцiю конкретного органу влади. I д^ть цi ор-гани достатньо автономно, не враховуючи, з рiзних причин, позицiю iнших державних оргашв.
Це часто призводить до певних непорозумшь, протирiч, громадських обговорень, журналютських розслiдувань, звинувачень один одного. Таке неприпустимо в будь-якш кра'ш, а в нашiй, коли йде вшна, частина територп окупована, це особливо неприпустимо. Тому, на наш погляд, необхщно створити умови для оперативно!' «дружньо!» взаемодп вах оргашв державно'! влади сектора безпеки й оборони.
2. Основш напрями створення умов для оперативно!' взаемодй' ОДВСБО
Що потрiбно для створення таких умов?
1. Виршити питання створення сукупносп захищених iнформацiйних мереж, гло-бальних iнформацiйних мереж як техшчно!' основи для забезпечення швидкодiючих гори-зонтальних i вертикальних каналiв обмшу iнформацiею в реальному масштабi часу мiж органами державно'! влади сектора безпеки й оборони. Здшснення ще!' умови обов'язкове.
2. Забезпечити шформацшну сумiснiсть у дiяльностi органiв державно! влади сектора безпеки й оборони (ОДВСБО) за рахунок:
- використання единих принцитв побудови баз даних;
- створення едино!' електронно!' системи класифiкаторiв i довщниюв з використан-ням загальнодержавних та вщомчих розробок, яка забезпечувала б роботу як в автоматичному, так i в дiалоговому режимi, а також запровадити використання ще!' системи в уах ОДВСБО;
3. Створити едине шформацшне середовище на основi сукупностi баз даних ОДВС-БО, адже кожний орган влади сектора безпеки й оборони уже мае свою власну базу ^ як правило, обновлюе п за певним регламентом. Частина загальнодержавних показниюв може дублюватися в рiзних базах, поступати iз рiзних джерел i в рiзний час. Тому можуть вини-кнути протирiччя у значеннях одного i того ж показника, або ж один i той же показник може називатися по^зному. Щоб уникнути цього, потрiбно створити метабазу даних, в якш будуть описан сутностi кожного даного, де воно формуеться, який мае формат, куди надсилаеться, та ш. Створення метабази даних упорядкуе надходження шформацп i забез-печить однозначне тлумачення уах показниюв сектора безпеки й оборони. Це дуже тру-домютка робота, але 11 необхiдно зробити.
4. I саме головне - це запровадити едину нов^ню технологию тдтримки прийняття ршень - автоматизовану систему тдтримки прийняття як колективних, так i шдивщуаль-них державних рiшень, у виглядi мережi ситуацшних центрiв. Це дозволить поеднати мо-жливостi керiвникiв вищих щаблiв ОДВСБО та сучасно! технiки iнформацiйних техноло-гiй.
До основних аспектiв ефективносп ситуацiйних центрiв належить поглиблена ана-лiтична обробка шформацп, моделювання можливого розвитку ситуацш, вiзуалiзацiя результат моделювання, використання формалiзованих i неформалiзованих знань та вико-ристання методiв мозкового штурму, залучення резервiв образного асощативного мислен-ня [2].
Концепщя ситуацiйних центрiв як ефективних систем тдтримки прийняття ршень дуже поширена. Ще в 2009 р. було видано збiрник «Ситуацшт центри. Теорiя i практика», в якому викладено системотехтчт питання побудови i функщонування ситуацiйних центрiв, пiдходи, використанi при виршенш задач, пов'язаних з iнтелектуалiзацiею шфо-рмацiйних технологiй ситуацiйних центрiв (СЦ), а також практичнi результати в обласп iнструментальних засобiв створення та функщонування СЦ.
Вважаемо за дощльне нагадати тут основн принципи конструювання та функщону-вання СЦ, яю змiстовно сформульованi в робот [3] i повиннi бути враховат у таких на-прямах:
- конструювання (проектування) СЦ;
- розробка технологи функщонування;
- розробка шформацшного забезпечення;
- iнтелектуалiзацiя СЦ.
На особливу увагу заслуговують принципи щодо тдвищення рiвня iнтелектуалiза-
цп СЦ:
- принцип штеграцп формалiзованих та неформалiзованих знань;
- принцип мозкового штурму;
- принцип активiзаци шдивщуальних можливостей людини;
- принцип здобування нових знань;
- принцип стереотипних ситуацш (принцип прецедешив);
- принцип максимiзацп наочностi подання шформацп.
Основною функщею СЦ е пiдтримка шформацшно-штелектуальними технологiями розумово!, штухтивно! та творчо! дiяльностi осiб, якi готують та приймають ршення. У нашому випадку державш рiшення, що стосуються як держави в щлому, так i кожного громадянина окремо.
Кожен орган державно! влади мае фахiвцiв, експертiв, аналiтикiв, яю, знаючи приз-начення конкретного органу, поступово створюють i розвивають бази знань з кшькох на-прямiв: бази знань щодо можливих проблемних ситуацiй; база знань розвитку можливих ситуацш по кожнш проблемi; база знань сценарив виходу iз конкретно! проблемно! ситуа-цп та можливих наслщюв для держави; база знань експертв, якi можуть залучатися до ви-
роблення конкретного рГшення при виникненш проблемно! ситуацп; база знань стереотип-них ситуацш, якi вiдбулися в Укрш'ш чи в iнших крашах, та сценари виходу з них (принцип прецедентГв), виокремлена база знань фахiвцiв, якi можуть бути вибраш для вирГшен-ня конкретно! проблемно! ситуацп, тощо.
Цi бази знань повинш формуватися поступово, у процес повсякденно! роботи фахь вцiв, вщпрацьовуватися на умовних даних i можуть бути використаш в будь-який час при необхщностГ До формування й оцшки сценарпв розвитку ситуацiй повинш залучатися фахiвцi-експерти з рiзних сфер життeдiяльностi держави та iнших кра'ш, якi розглядають ситуацiю з рiзних точок зору i перед якими стоять рiзнi пiдцiлi i задачГ, але пiдпорядкованi вони однiй цш - не допустити подальшого розвитку проблемно! ситуацп або ж вийти з не! з мшГмальними втратами для держави. Такий пщхщ дозволяе зробити синтез наявно! все-бГчно'1' шформацп, попереджуючи домiнування одше'1 точки зору.
На основi аналiзу сценарпв розвитку ситуацiй i на основi iтеративного процесу уз-годження сценарпв розвитку рiзних аспектiв ситуацп формуеться вироблення управлшсь-кого впливу, приймаеться вщповщне рiшення. Саме тому створення сценарпв вироблення управлшського рiшення е тГею iнтелектуальною надбудовою, що забезпечить змютовне наповнення процесiв вироблення управлшських державних рiшень [4]. Крiм того, для пщ-вищення рiвня штелектуалГзацп СЦ слiд звернути увагу на впровадження технологи «knowledge discovery in databases" [5] - виявлення знань у базах даних, яю виникли на су-мюному використанш штучного штелекту, статистики та теори баз даних. На цш узагаль-ненш технологи можуть бути розробленi конкретш технологи, якi дозволяють знаходити велик iнформацiйнi масиви (сховища даних), що стосуються конкретних ситуацiй, аналь зувати !'х i робити вiдповiднi висновки, тобто проводити своерщну розвiдку з метою отри-мання певних знань. Таю системи уже мають багато мiжнародних корпорацiй i розвiдок рiзних кра'ш.
Крiм того, вважаемо за необхщне вiдзначити значимiсть використання Г1С-технологiй при прийняттi рiшень у СЦ. Г1С - це не лише засоби вщображення шформацп' на цифрових картах, а технология, що дозволяе пщвищити ефективнiсть процесу прийняття рГшень [6].
У середовищi Г1С можна контролювати оперативну обстановку будь-яко! ситуаци, подГ!, об'екта за визначеними показниками, яю визначають тематичнi шари, карти, почи-наючи вГд будь-якого окремого об'екта до вшськово'1' операци, порушень державного кордону, надзвичайних ситуацш i т.д. 1нтегращя Г1С-технологш з сучасними системами управлiння базами даних, технологиями сховищ та шшими технологiями зберiгання даних значно пщвищуе якГсть системи пГдтримки прийняття рГшень, особливо в СЦ, оснащеними засобами вщображення шформацп як шдивщуального, так i колективного користування.
Вiзуальне подання просторових даних на електроннш карт дае можливГсть вiдразу побачити цшсну картину, сформовану за даними Гз бази даних чи сховища даних. Якщо ж ми маемо сукупшсть взаемозв'язаних об'ектГв чи подГй, то вщображення 1'х на картГ, на-дання по кожному з них в реальному часГ шформацп' з бази даних за рГзними показниками у виглядГ дГаграм, таблиць, графшв, фотографГй, вГдеозображень дае можливГсть миттево оцГнити ситуацГю на цих об'ектах чи оцшити розвиток поди. Бшьше того, на базГ шформацп', яка зберГгаеться в базах даних та знань, Г1С дае можливГсть оперативно виявити тенде-нци змш цих показникГв у часГ, визначити динамГку розвитку ситуацп на об'ектах. При такому пщходГ Г1С не зберГгае саме предметно-орГентовану ГнформацГю, а е лише процесо-ром щодо централГзованого зберГгання i управлГння просторовою ГнформацГею, яка дозволяе досягти гармонГйного використання двох систем - СУБД i Г1С, усунути надлишок ш-формаци та запобГгти конфлГктним ситуацГям, пов'язаним з невГдповГднГстю даних.
Таким чином, використання Г1С у системах пГдтримки прийняття рГшень, у першу чергу в СЦ, надае новГ можливосп, що зменшують штелектуальне навантаження на корис-
тувача, перекладаючи його на систему, i в наслщок цього, пiдвищують ефектившсть робо-ти СЦ.
Стратегiя сталого розвитку «Укра!на-2020», затверджена Указом Президента Укра!-ни вiд 12 ачня 2015 року № 5/2015, передбачае створення ефективно! державно! системи кризового реагування (мереж ситуацiйних центрiв центральних оргашв виконавчо! влади) [7]. Тому створення ситуацшних центрiв для окремих оргашв державно! влади уже кшька роюв сто!ть на порядку денному. Вони дуже рiзнi за функцюнальшстю, iнформацiйним та iнтелектуальним наповненням. Деяю з них взагалi представленi у виглядi великого екрану в залi засiдань i практично не дають можливостi оперативного обмiну iнформацiею. Як правило, вони не вщповщають вимогам, сформульованим вище.
Для органiв державно! влади сектора безпеки й оборони, на наш погляд, мають бути створеш високоштелектуальш ситуацiйнi центри, в якшсь мiрi типовi, для забезпечення оперативно! взаемодп керiвництва органiв влади тд час обговорення та прийняття рiшень, адже сектор оборони й безпеки несе вщповщальшсть за нащональну безпеку держави в цiлому i окремого громадянина. Ситуацiйнi центри кожного iз органiв влади сектора безпеки та оборони в повсякденнш дiяльностi працюють автономно, виконуючи поставлен перед ними задачi, але вони повинш при необхiдностi мати доступ до баз даних шших оргашв влади в оперативному режимi за узгодженими i визначеними об'емами шформацп та протоколами. В умовах виникнення загроз, надзвичайних ситуацiй, бойових дiй може ви-никати необхщшсть проводити «сумiснi» обговорення надзвичайно важливих проблем. Для цього вс СЦ оргашв державно! влади сектора безпеки й оборони повинш бути об'еднаш в едину мережу.
Тобто повинна надаватися можливють прийняття ршень уама органами влади од-ночасно, в умовах одночасно! паралельно! роботи уах СЦ в онлайн-режимi. Для цього не-обхiдно мати можливiсть надавати одному iз СЦ статус головного, в залежносп вiд про-блеми, яка буде розглядатися та в залежносп вщ того, пiд чию юриспруденцiю пiдлягае ця проблема. Обговорення i прийняття рiшення може вщбуватися в режимi вщеоконференцп з уама СЦ.
При сумiсному прийнятп ршень з питань державно! безпеки органи державно! влади СБО повинш мати вс необхщш данi про предметну область (ситуащю), що розгляда-еться на кожному з СЦ, де вщбуваеться пiдготовка до проведення наради i прийняття ви-важеного ршення усiма органами державно! влади СБО.
1нформащя, яка зберiгаеться в базах даних конкретного державного органу, повинна бути актуальною, однозначною, зрозумшою для вах учасниюв обговорення i бути при-датною для використання при прийняттi державних ршень з питань нацiонально! безпеки.
Процес взаемодп СЦ - це складний процес узгодження рiзнорiдних пiдходiв до ви-рiшення проблем, рiзнопланових сценарпв розвитку ситуацiй, рiзних моделей розвитку, рiзних моделей даних, структур даних.
Тому для забезпечення продуктивно! сшльно! роботи ОДВСБО необхiдно створити метабазу даних сектора безпеки й оборони на взiрець розроблено! учасниками Програми багатосторонньо! взаемодi! MIP (Multilateral Interoperability Programme) стандарту НАТО JC3IEDM (Joint C3 information exchange data model) - об'еднано! моделi даних обмшу iн-формацiею для прийняття ршень з питань нацiонально! безпеки [8]. Тобто необхщно роз-робити моделi даних, якi складають основу баз даних СЦ кожного органу ДВСБО зпдно з единим пiдходом для опису шформацп, якою можуть (повинш будуть) обмшюватися органи державно! влади у процеа спiльного прийняття ршень.
Метабаза даних повинна мати багаторiвневу структуру з певною деталiзацiею опису даних на кожному наступному нижчому рiвнi.
Наприклад:
перший рГвень (верхнш) - це рГвень загальнодержавних понять, що використову-ються в усГх органах державно! влади СБО, якими можуть обмшюватися СЦ оргашв державно! влади як у процес повсякденно! роботи, так i тд час проведення обговорень i при-йняття державних рГшень.
На другому рiвнi описуються даш, набори даних, якi узгоджуються мiж органами влади СБО.
На третьому рiвнi - набори даних, яю належать лише одному з оргашв державно! влади СБО.
У даному пiдходi необхiдна нова технологiя роботи ситуацшних центрiв органiв державно! влади сектора безпеки й оборони. Вона повинна бути вщпрацьована на моде-люючому комплексi.
У роботi [5] проведена класифшащя ситуацiйних центрiв у залежносп вiд рiвня управлiння, для якого створюсться СЦ. Це стратепчний, корпоративний, оперативний та вiртуальний СЦ. Сама назва титв СЦ говорить про !хне призначення. Дiяльнiсть оргашв державно! влади СБО спрямована, в першу чергу, на вирГшення стратепчних питань безпеки держави, коли кожне прийняття рГшення пiдпорядковане тдтримщ довготривало! стабiльностi розвитку держави, !! безпеки, незалежностi та стабiльного економiчного роз-витку, пiдвищення якостi життя громадян.
Одночасно у разi виникнення небезпеки, раптово! загрози виникнення надзвичай-них ситуацiй чи iнших загроз державi вiдповiдного рiвня вони повинш працювати в оперативному режимi з метою попередження виникнення надзвичайно! ситуацГ!, а у випадку, якщо вона вiдбулася, керувати процесом !! лiквiдацГ!, прогнозуючи (моделюючи) можли-вий розвиток та наслщки.
Виходячи з вищенаведеного, можна зробити висновок, що СЦ оргашв державно! влади СБО мають бути стратепчними ситуацiйними центрами управлшня з елементами центрiв вГртуально! реальностi для створення моделей ще не юнуючих загроз у реально юнуючому свт.
3. Висновки
Як бачимо, задачГ, що стоять перед розробниками СЦ оргашв державно! влади СБО, дуже складш i довготривалi. Тому, на наш погляд, мае бути створена цшьова програма проекту-вання та створення СЦ оргашв державно! влади СБО. Але починати треба з самого простого кроку - розробити типовГ пщходи, рГшення, структуру СЦ оргашв державно! влади СБО, вщпрацювати !х взаемодГю i потГм розвивати !х в усГх необхщних напрямах, у тому чист i наведених у данш роботГ
Саме вирГшення ще! проблеми покладено на 1нститут проблем математичних машин i систем НАН Укра!ни, який е лщером у теорГ! i практищ створення ситуацшних центрГв.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Про нацюнальну безпеку Укра!ни: Закон Укра!ни вГд 21.06.2018 № 2469-VIII. URL: http://zakon5.rada. gov.ua/laws/show/2469-19.
2. Морозов А.О., Кузьменко Г.С., Яровий А.Д. Основш проблеми шформатизацп Збройних сил Укра!ни на сучасному етат. Наука i оборона. 2004. № 3. С. 16-21.
3. Морозов А.А., Кузьменко Г.Е., Вьюн В.И., Литвинов В.А. Ситуационные центры. Основные принципы конструирования. Математичт машини i системи. 2006. № 3. С. 73-79.
4. Морозов А.О., Кузьменко Г.С. Побудова сценарпв розвитку поди - основа функцюнування ш-формацшно-аналГтичних систем типу ситуацшш центри. Системи тдтримки прийняття ршень. Теорiя i практика: наук.-практ. конф. з мГжнар. участю (м. Ки!в, червень 2005 р.). Ки!в, 2005. С.41-44.
5. Морозов А.А., Ященко В.Л. Ситуационные центры - основа стратегического управления. Ма-тематичт машини i системи. 2003. № 1. С. 3-14.
6. Бшецький Б.О., Гамбаль О.В., Кузьменко Г.С. 1нтелекту^защя взаемоди користувача з системою на основi геошформацшних технологш. Математичт машини i системи. 2008. № 2. С. 6369.
7. Про Стратепю сталого розвитку «Укра1на-2020»: Указ Президента Украши вiд 12.01.2015 р. № 5/2015. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5/2015.
8. Стандарт НАТО STANAG 5525 (Joint C3 information exchange data model - JC3IEDM), об'еднана модель даних обмшу шформащею для управлiння, контролю i консультування (JC3IEDM). URL: https://public.mip-interop.org/Public%20Document%20Library/Forms/AllItems.aspx? RootFolder=%2F Public%20Document%20Library%2F04-Baseline 3%2E1%2FInterface-Specification&FolderCTID= 0x012000CDEC559A618DF74781A1E0AE00DB1626&View=%7B1DE80D78-9CC7-43F2-BDA0-08741E0F35E7%7D.
Стаття надтшла до редакцп 16.08.2018
