CC BY
48
ОБЧИСЛЮВАЛЬН! СИСТЕМИ
УДК 004.91
0.Г. ДОДОНОВ*, В.Г. ПУТЯТ1Н*, С.А. КУЦЕНКО*, Д.В. ЛАНДЕ*
ПОБУДОВА УЗАГАЛЬНЕНОÏ СТРУКТУРИ IНФОРМАЦIЙНОÏ СИСТЕМИ ОРГАН1ЗАЦ1ЙНОГО УПРАВЛ1ННЯ
*1нститут проблем реестрацп iнформацiï НАН Украши, м. Кшв, Украша
Анотаця. Розглядаються питания побудови узагальненог структури тформацтног системи ор-гатзацтного управлшня, яка являе собою територ1ально розподтену корпоративну тформацтну (комп'ютерну) систему, що об'еднуе тформацтт ресурси i забезпечуе в рамках единих стан-дарт1в збiр, накопичення, обробку, пошук i представлення тформацп в ттересах оргатв управлт-ня.
Ключов1 слова: архтектура, система, оргатзацтне управлшня, тдсистема, структура, функщя.
Аннотация. Рассматриваются вопросы построения обобщенной структуры информационной системы организационного управления, которая представляет собой территориально распределенную корпоративную информационную (компьютерную) систему, объединяющую информационные ресурсы и обеспечивающую в рамках единых стандартов сбор, накопление, обработку, поиск и представление информации в интересах органов управления.
Ключевые слова: архитектура, система, организационное управление, подсистема, структура, функция.
Abstract. The questions of construction of the generalized structure of information organization management system and its components (cells), which is a geographically distributed corporate information (computer) system that combines information resources and ensure that within common standards collection, storage, processing, retrieval and presentation of information in the interests of authorities are regarded.
Keywords: architecture, system, organizational management, sub-system, the principle, structure, function.
1. Вступ
В останш роки широкого поширення набули шформацшш системи оргашзацшного управлшня (1СОУ) - комп'ютерш шформацшш системи, яю призначеш для автоматизацп функ-цш управлшського персоналу i належать за класифшащею до комп'ютерних систем за видами процеав управлшня [1-3]. Прикладами 1СОУ можуть бути автоматизоваш системи вшськового призначення (АС ВП) у Збройних силах (ЗС), автоматизоваш системи управлшня (АСУ) ЗС (система попередження про ракетний напад; система контролю космiчного простору; система виявлення, оцшки та прогнозування застосування противником збро'1' масового ураження; АСУ видами i родами вшськ, АСУ вшськами i зброею; едина АСУ по-вiтряно-космiчною обороною); автоматизоваш навчальш командш пункти; штегроваш АСУ вшськовими комiсарiатами; АС бойового управлшня силами i обмшу шформашею; глобальна система управлшня тиловим забезпеченням ЗС США; 1СОУ державними уста-новами; автоматизоваш шформацшш системи обробки шформацп та управлшня в ште-ресах мшютерств та вщомств; система управлшня силами вшськово-морського флоту (ВМФ), протичовновими силами у ближнш морськш зош; командний комплекс управлшня корабля; iнформацiйно-розрахунковi системи оргашв управлшня ВМФ; Сдина державна система висв^лення надводно'1' та шдводно'1' обстановки i едина система осв^лення шфор-маци про морську обстановку; комплексна АСУ силами (вшськами), зброею i засобами.
© Додонов О.Г., Путятш В.Г., Куценко С.А., Ланде Д.В., 2017 3
ISSN 1028-9763. Математичш машини i системи, 2017, № 3
Особливютю таких 1СОУ е наявнiсть в них людей, яю, з одного боку, е об'ектом управлш-ня, а з шшого, органами управлшня.
Мета роботи - це розгляд питань оргашзацп узагальнено! структури 1СОУ як цшс-но! територiально розподшено! корпоративно! шформацшно! комп'ютерно! системи, що забезпечуе в рамках единих стандартив збiр, накопичення, обробку, пошук i представлення шформацп в iнтересах оргашв управлiння.
2. Анал1з публ1кац1й
У статп [1] розглядаються питання оргашзацп структурно! побудови Урядово! шформа-цшно-анал^ично! системи з питань надзвичайних ситуацш (У1АС НС) як багаторiвневоi територiально розподшено! корпоративно! комп'ютерно! системи, що реалiзуеться системою функцiй i задач. У статтi [2] розглянуто комплексний пiдхiд до проблеми шфор-мацiйного забезпечення анал^ично! обробки шформацп в У1АС НС. У статп [3] розгля-нутi питання оргашзацп структури 1СОУ авiацiйним комплексом (АК) та шформацшно! взаемодп 11 елемешив у процесi функцiонування СОУ АК. У статп [4] розглядаються принципи побудови, структура комп'ютерно! моделi i технологiя комп'ютерного моделю-вання, орiентованi на створення СОУ АК. Дано визначення структури СОУ як цшсно! су-купностi з'еднаних мiж собою шформацшними зв'язками елементiв об'екта i органу управ-лiння, що визначае склад системи, порядок розташування елемешив (пiдсистем) вiдносно один одного та множину стшких зв'язкiв мiж ними, що забезпечують цiлiснiсть системи при змш внутрiшнiх i зовнiшнiх факторiв. Показано, що структура СОУ АК базуеться на оргашзацшно-штатнш структурi тдроздшв АК i являе собою сукупшсть спецiалiзованих функцiональних пiдроздiлiв, взаемопов'язаних у процес обгрунтування, вироблення, при-йняття та реалiзацii управлiнських рiшень.
У статп [5] розглядаються питання побудови системи обробки шформацп та управлшня спещального призначення, яка е штегрованою шформацшною системою, що забезпечуе збiр, накопичення, обробку, пошук i представлення шформацп в штересах органiв управлiння. У статтi [6] розглядаються питання комп'ютерного моделювання системи управлшня мобшьним АК, що базуються на рухомому аеродромь У статп [7] розглянут функцюнальш можливостi комп'ютерного моделюючого комплексу при моделюванш про-цесiв автоматизованого управлiння авiацiйним комплексом як 1СОУ на прикладi ршення комплексно! функцюнально! задачi «Виконання планово! таблиц польотсв». У статтi [8] розглядаються питання оргашзацп, функцп, завдання та регламент роботи групи експерт-но! пiдтримки У1АС НС у рiзних режимах процесу пiдготовки, оцшки та прийняття управ-лiнських ршень. У статтi [9] розкрито специфшу СОУ i !х взаемозв'язок iз складнострук-турованими предметними областями. В робот [10] наводиться загальна модель управлшня СОУ i технологiя розв'язання вiдповiдних задач управлiння. В робот [11] розглянуто пiдхiд, який дозволяе аналiзувати мережевi структури, де потенцшно iснують зв'язки мiж усiма учасниками, деяю з яких актуалiзуються, породжуючи на час виршення задачi, що сто!ть перед системою, певну iерархiю. У книзi [12] розглянутi методи формування ор-ганiзацiйних структур компанш iнвестицiйно-будiвельноi сфери, детальний алгоритм процесу оцшки ефективносп оргашзацшно! структури управлшня компанп. У статтi [13] за-пропонована аналiтична модель, що дае можливють розрахунку необхiдних характеристик функцюнування АСОУ з урахуванням зовшшшх впливiв деструктивного характеру, наведена структурна схема системи, що моделюеться. У роботах [14-17] наведеш особливосп ситуацшного центру як деякого рiзновиду системи пiдтримки прийняття рiшень, сформу-льованi основнi принципи його проектування i функцiонування.
Роботи [18-24] присвячеш рiзним аспектам СОУ: управлiнню процесом моделювання при виршенш функцюнальних задач на автоматизованих робочих мюцях (АРМ) комп'ютерно! моделi 1СОУ АК [18]; основам тдтримки процесiв оргашзацшного управ-
лшня системами спещального призначення [19]; основам побудови i управлшня шфоко-мушкацшних систем та мереж спецiального призначення [20]; загальнш характеристицi процесу автоматизованого управлшня складними оргашзацшно-техшчними системами спещального призначення Повiтряно-космiчних сил [21]; перспективам створення корпо-ративних автоматизованих шформацшних систем вiйськового призначення [22]; основним вимогам до шформацшного забезпечення АС спещального призначення [23]; розгляду нового класу СОУ, яю функцюнують в умовах структурно! невизначеносп, заснованого на вщомих розробках в област систем управлiння зi змiнною структурою [24]. З огляду на найбшьш широке застосування i рiзноманiтнiсть цього класу систем, часто будь-яю 1С ро-зумiють саме в даному тлумаченш. До цього класу належать 1СОУ як органiв управлiння (ОУ), оргашзацш, органiв управлiння спецiального i вшськового призначення, ОУ як про-мисловими фiрмами, так i непромисловими об'ектами: готелями, банками, торговельними фiрмами та iн. Основними функцiями подiбних систем е оперативний контроль i регулю-вання, оперативний облiк i аналiз, перспективне i оперативне планування, шформацшно-аналiтична дiяльнiсть, бухгалтерський облш, управлiння збутом i постачанням та ршення iнших аналiтичних, економiчних i оргашзацшних задач.
3. Визначення, призначення та мета створення 1СОУ
Незважаючи на широке поширення подiбних систем, сьогодш не iснуе единого i загально-прийнятого визначення 1СОУ. Iснуючi визначення не враховують мiсце предметних областей, для яких створюються системи [9]. На думку авторiв, 1СОУ - це сукупнiсть пов'язаних в едине щле каналами передачi шформацп баз даних (БД), шформацшних сховищ (IC), баз знань (БЗ), а також шформацшних технологий (1Т), якi пiдтримують процеси збору, обробки, аналiзу, передачi та представлення шформацп рiзного рiвня штеграцп. При цьому об-мiн iнформацiею здшснюеться як мiж об'ектами видшено'1 предметно'1' областi (ПрО), так i з об'ектами навколишнього середовища.
Таким чином, можна сказати, що основне призначення 1СОУ - це пошук, збiр, передача, збер^ання, обробка, вщображення i розподiл рiзнорiдноï шформацп, що характе-ризуе обстановку у предметнш областi, в iнтересах пiдтримки прийняття управлшських рiшень посадовими особами оргашв управлшня. Загальна щльова спрямованiсть системи досягаеться шляхом реалiзацiï ïï основних щлей, якi включають зовнiшнi цш - тдвищен-ня якостi прийнятих управлшських ршень; внутрiшнi цiлi - тдвищення оперативностi, обробки i надання даних для вироблення управлiнських ршень; iнтегральнi цiлi - тдви-щення ефективностi взаемодп мiж людиною i комп'ютером при пiдготовцi, прийняттi та контролi виконання управлiнських рiшень [2-3].
4. Архггектура системи
За принципами функцюнування 1СОУ е територiально розподшеною корпоративною ш-формацiйною комп'ютерною системою (К1КС). Пiд архiтектурою 1СОУ розумiеться загальна логiчна органiзацiя К1КС, яка визначае процес ïï функцюнування та включае методи обробки даних, склад, структуру складових компонентв, структуру мережi передачi шформацп (МП1) та принципи взаемодп розподiлених комп'ютерних компонентв з урахуван-ням дисциплши з'еднань та 1'х топологп; оргашзащю розподiлених баз даних (знань), про-токолiв обмiну i механiзмiв доступу до них.
Арх^ектура 1СОУ повинна: 1) забезпечити технолопчну нейтральнiсть i адаптив-нiсть - принцип незалежносп архiтектури системи вiд конкретних реалiзацiй i технiчних рiшень пiдсистем, що забезпечуе максимальну штероперабельшсть як за спектром ршень, так i в чаа, при змiнi версiй програмного забезпечення (ПЗ) та появi нових шформацшних технологий за рахунок використання вщкритих мiжнародних i промислових стандартв та
вщкритосп специфшацш системи; 2) дозволяти розширення програмно-технiчних 3aco6iB (ПТЗ) без змш ПЗ та iнформацiйного забезпечення (1З), дозволяти доповнення та оновлен-ня функцш i складу системи без порушення ii функцiонування [1].
Компоненти 1СОУ повиннi будуватися з урахуванням таких принцитв: сервю-орieнтована архтектура; су6сидiарнiсть; технологiчна нейтральнiсть i адаптившсть; безпе-ка послуг; захист персональних i корпоративних даних; вiдкритiсть API (Application Programming Interface) та пол^ик.
Ви6iр варiанта архiтектури 1СОУ здшснюеться з урахуванням таких вимог: 1) система повинна базуватися та функщонувати з дотриманням вимог мiжнародних комушка-цiйних стандартiв OSI (взаемозв'язок вiдкритих систем), що надае можливють 1СОУ взае-модiяти з шшими системами; 2) архiтектура 1СОУ мае забезпечувати зручний доступ до даних у комбшацп з достатньо високими стандартами безпеки та цшюносп даних - захист вщ несанкщонованого доступу (НСД) i вiд змiн тд час передачi; 3) забезпечення стшкого зв'язку та швидкого о6мiну даними (у потрiбний перiод часу) мiж абонентами системи; 4) здатнiсть до змш та налагодження на новi функцiональнi задачi (ФЗ), можливiсть розширення застосувань та включення нових ФЗ; 5) монiторинг системи та керування шформа-цiйними потоками, можливють реконфiгурування мереж1, технологiчнiсть експлуатацп та супроводу; 6) надшшсть функцiонування; 7) забезпечення паралельного доступу до БД (БЗ) при умовi забезпечення безпеки даних, контролю за дотриманням повноважень, цшс-ност даних та синхрошзаци доступу [3].
5. Система в цшому
Система повинна функщонувати в единому шформацшному просторi (Е1П), тдтримувати едину технологiю обробки i представлення даних та дотримуватися принципу однократного введення даних.
Система в цшому повинна забезпечувати виконання таких техшчних вимог: реаль защя функщональних завдань; можливють генерацп АРМ на будь-якш ро6очiй станцп (РС) системи; дружний штерфейс взаемоди користувачiв з АРМ; забезпечення необхщно1 реакци системи на запити користувачiв у заданий перюд часу (реалiзацiя режиму реального часу); можливють роботи з аудю- та вiдео-iнформацiею; забезпечення можливосп пос-тiйного доступу користувачiв до шформацшних ресурсiв 1СОУ з дотриманням вимог стан-дартiв безпеки i цiлiсностi даних; можливiсть колективного доступу до шформацп; безпе-чний доступ з використанням сучасних систем аутентифшацп; взаемодiя з зовнiшнiми ш-формацшними системами; можливiсть змiн i настройки на новi функцiональнi задачi; тех-нологiчнiсть експлуатацп i супроводу; надшшсть функщонування; живучiсть; швидке вь дновлення працездатносп в гарячому режимi; архiвацiя шформацп; протоколювання та реестрацiя вах подiй в 1СОУ.
6. Структура системи
Структура системи - це склад, порядок i принципи взаемодп елемешив системи, що визна-чають основнi властивостi системи. Структура 1СОУ повинна враховувати структуру системи управлшня об'екта автоматизацп (ОА), бути гнучкою до змiн та забезпечувати ефек-тивне виконання поставлених задач у найбшьш стислi строки; бути адаптивною до умов функщонування та здатною до виршення рiзноманiтних задач, що раптово виникають; забезпечувати необхщний ступiнь централiзацii та децентралiзацii управлiння; бути максимально ушфшованою за складом елементiв; бути зручною в експлуатацп.
Система, в залежносп вiд рiвня деталiзацii, може бути розподшена на рiзнi тдсис-теми (модул^. В залежностi вiд рiвня управлiння, характеру виконуваних функцiй i задач до складу 1СОУ повинш входити (рис. 1): Центральна тдсистема (ЦП) органу управлшня
[1]; Функцюнальш тдсистеми (ФП); Забезпечуючi тдсистеми (ЗП); Обслуговуючi пiдсис-теми (ОП).
ДЖЕРЕЛА 1НФОРМАЦ11
ЦЕНТРАЛЬНА П1ДСИСТЕМА
Шдсистема тдтримки прийняття управлшських ршень
Шдсистема формування вих^дних докуменпв
Шдсистема управлшня дшльшстю об'екта управлшня
Ситуацшний центр (Центр управлшня)
ФУНКЦЮНАЛЬШ П1ДСИСТЕМИ
Шдсистема добування шформацп
Шдсистема шформацшно-аналггично! дшльносп
Шдсистема шформацшних ресурив
Пiдсистема планування, управлiння та контролю за дiяльнiстю 1СОУ
ЗАБЕЗПЕЧУЮЧ1 П1ДСИСТЕМИ
Шдсистема адмшстративно-господарсько! д1яльносп
Пiдсистема органiзацiйного та нормативно-правового забезпечення
ОБСЛУГОВУЮЧ1 П1ДСИСТЕМИ
Система комплексного захисту шформацп
Шдсистема електронного документообггу
Шдсистема геошформацшно! тдтримки
Шдсистема забезпечення функцюнування 1СОУ
Шдсистема адмшстрування та управлшня 1СОУ
Шдсистема техтчно! тдтримки 1СОУ
Рис. 1. Загальна структура 1СОУ
6.1. Центральна пщсистема
Склад Центрально! тдсистеми наведено на рис. 2.
ДЖЕРЕЛА ШФОРМАЦП
ФУНКЦ1ОНАЛЬН1 П1ДСИСТЕМИ
ЦЕНТРАЛЬНА П1ДСИСТЕМА
1. П1дсистема п1дтримки прийняття управлшських р1шень:
БД iз рiзнiх джерел; база моделей.
Програмна пiдсистема: система управлшня базою даних; система управлшня базою моделей; штерфейс користувача
2. Шдсистема формування вих1дних документ1в:
засоби групування шформаци; шдсистема вщображення даних;
засоби тиражування вихвдно! шформаци; шдсистема облжу вихщно! шформаци
3. Шдсистема управлшня даяльшстю ОУ:
оргашзащя та управлшня д1яльшстю;
анал1з та видача отриманих результата визначеним користувачам; забезпечення повсякденно! д1яльност1 структурних шдроздшв ОУ; оперативний контроль та анал1з виконання завдань
4. Ситуащйний центр (Центр управлшня):
шдсистема збору шформаци; шдсистема передач! шформаци;
шдсистема анал1зу [ структурування шформаци; шдсистема в1зуал1заци шформаци; шдсистема збершання шформаци; шдсистема забезпечення безпеки
шдсистема ведення електронних регламента; шформаци; презентацшний центр; едина шдсистема баз даних та
знань
1 к
ЗАБЕЗПЕЧУЮЧ1 П1ДСИСТЕМИ
ОБСЛУГОВУЮЧ1 П1ДСИСТЕМИ
Рис. 2. Загальна структура Центрально! тдсистеми 1СОУ Шдсистема тдтримки прийняття управлшських ршень
Шдсистема тдтримки прийняття управлшських ршень (ППУР) е штерактивною системою, яка забезпечуе шформацшну пiдтримку керiвникiв упродовж процесу вироблення управлшського рiшення. Ця система тдтримуе iнформацiйно-аналiтичнi моделi, спещаль зоваш БД (БЗ) або сховище даних (СД), штерфейс оаб, якi приймають ршення (ОПР), ш-терактивнi комп'ютерт процеси моделювання для пiдтримки прийняття слабкоструктуро-ваних i неструктурованих ршень.
Вимоги до пiдсистеми подiляються на двi групи: вимоги користувача i функцюна-льнi вимоги. Вимоги користувача формулюються виконавцем i узгоджуються з замовни-ком. Функцiональнi вимоги до тдсистеми формулюються виконавцем на основi вимог та побажань замовника. Функцюнальт вимоги стосуються безпосередньо тих функцш, яю буде виконувати система.
До вимог вщносяться: 1) вирiшення завдань i використання цих знань (логичного висновку) при дiагностуваннi ситуацiй i знаходженнi шляхiв 11 розв'язання (вимога обумо-влена вiдсутнiстю точних алгорш^в вирiшення органiзацiйних задач); 2) на кожному рiв-нi i гшщ моделi складно! системи управлiння може перебувати модель особи, що приймае ршення; 3) доступ до понять предметно! обласп (до рiвня деталiзацi! !х властивостей) не-обхiдно забезпечувати з урахуванням рiвня знань i компетентностi ОПР, тобто прив'язки до рiвня i гiлки органiзацiйного управлшня; 4) вимоги до моделi ОПР: наявшсть знань;
сценарп поведшки; постановка цiлей; участь в обмш iнформацiею (повiдомленнями); 5) наявнють механiзму управлiння деякою множиною елемешйв моделi; 6) наявнiсть механь зму маршрутизацп повiдомлень мiж ОПР.
До складу тдсистеми ППУР входять три головш компоненти: база даних, база моделей та програмна шдсистема, яка складаеться з системи управлшня базою даних (СУБД), системи управлшня базою моделей (СУБМ) та штерфейсу користувача для взаемодп з системою.
Компоненти тдсистеми ППУР
Базу даних можна визначити як сукупшсть елемешйв, оргашзованих згщно з певними правилами, яю передбачають загальш принципи опису, збер^ання i маншулювання даними незалежно вщ прикладних програм. Компонентами БД е структурованi та неструктуроваш данi, географiчнi данi, правила. БД ППУР, до яко'1 надходять дат з рiзних джерел (внутрь шнiх i зовнiшнiх), е основою для розрахунку моделей. Модел^ що базуються на математи-чнiй штерпретацп проблеми, за допомогою певних алгоршмв забезпечують пошук шформацп, корисно'1 для прийняття рiшень стосовно дано'1 проблеми, та е базою для форму-вання варiантiв ïï розв'язання.
База моделей тдсистеми ППУР мютить оптимiзацiйнi i неоптимiзацiйнi моделi.
До складу оптимiзацiйних моделей належать моделi математичного програмування: лiнiйного (розподiл ресурав, оптимальне планування, аналiз сiткових графшв, транспорт-на задача); нелiнiйного, динамiчного; моделi облiку; моделi аналiзу цшних паперiв для визначення швестицшно'1' стратеги; моделi маркетингу та ш.
До неоптимiзацiйних моделей належать статистичш моделi (лiнiйний i нелiнiйний аналiз регресiй); методи прогнозування (аналiзу) часового ряду; альтернативш методи мо-делювання (наприклад, машинна iмiтацiя) тощо.
Зв'язок кшцевих користувачiв (прикладних програм) з БД вщбуваеться за допомогою СУБД. Остання являе собою систему ПЗ, яка мютить засоби оброблення даних спеща-льними мовами БД i забезпечуе створення БД та ïï цшсшсть, пщтримуе ïï в актуальному сташ, дае змогу маншулювати даними i обробляти звернення до БД, яю надходять вщ прикладних програм i (або) кшцевих користувачiв.
Системи управлшня базами моделей (СУБМ) надають користувачам змогу викори-стовувати широкий набiр моделей i забезпечують гнучкий доступ, оновлення та змшу бази моделей. Основш функцп СУБМ таю: створення нових моделей; каталопзащя i оцiнюван-ня широкого дiапазону моделей; зв'язування компонентiв моделей у базi моделей; iнтегра-щя складових елементiв моделей; виконання набору загальних функцiй управлiння СУБМ.
1нтерфейс користувача являе собою сукупнiсть засобiв i методiв, за допомогою яких користувач (ОПР) взаемодiе з програмно-техшчними засобами системи та визначае порядок i послщовшсть дiй користувача, яю забезпечують вирiшення поставлено'1' задача Най-частiше застосовуеться графiчний штерфейс, основнi елементи якого мають стандартний зовшшнш вигляд та виконують заздалепдь визначенi д^'.
Шдсистема формування вих1дних документ1в
Шдсистема формування вихщних докуменпв (звiтних форм) призначена для забезпечення можливосп формування звiтiв i шформацшних докумешйв (доповiдей, зведень, донесень, бюлетеней, довщниюв, тематичних довiдок тощо). При цьому мають виршуватися ком-плекси задач: формування звгтних поточних шформацшних докумешйв (добових, тижне-вих зведень) за встановленими формами (автоматичне сортування змюту повщомлень, по-дiй за визначеними критерiями; формування коментарiв; автоматизована видача варiантiв прогнозу розвитку подш, ситуацй); формування тематичних iнформацiйних докумешйв (систематизацiя вилученоï з iнформацiйних масивiв iнформацiï за визначеними критерiя-
ми; формування KOMeHTapiB; автоматизована видача BapiamÏB прогнозу розвитку подш, си-туацп тощо).
Шдсистема управлшня д1яльн1стю ОУ
Шдсистема управлшня дiяльнiстю (ПУД) е ядром 1СОУ, до якого пщключатимуться iншi складовi (структурнi елементи) Системи. Автоматизоваш робочi мiсця пiдсистеми розмь щуються у структурних пiдроздiлах об'екта автоматизаци i повиннi забезпечити виконання таких ФЗ: напрацювання керiвних ршень щодо дiяльностï; органiзацiя та управлшня дiя-льнiстю; збереження даних (шформаци); аналiз та видача отриманих результат визначе-ним користувачам; забезпечення повсякденно'1' дiяльности структурних пiдроздiлiв об'екта автоматизаци; оперативний контроль та аналiз виконання завдань пщроздшами об'екта автоматизации забезпечення технологи роботи Системи в цшому; надання вщповщно'1' ре-зультуючо'1' шформаци рiзним категорiям споживачiв вщповщно до ïx повноважень та встановленого регламенту.
Ситуацтний центр
Сучасний ситуацшний центр (СЦ) визначають як органiзацiйно-теxнiчну систему, що реа-лiзуе функци пiдготовки i тдтримки прийняття управлшських ршень, дозволяе найбшьш повно i оперативно подавати шформащю про сформовану ситуацiю органам управлшня, прогнозувати можливi сценари ïï розвитку, оперативно готувати можливi альтернативш варiанти управлiнськиx рiшень i оцшювати ïx наслiдки. СЦ iнтегрують у своему складi системи тдтримки прийняття управлшських ршень (Decision Support System) та презента-цiйнi центри (Presentation Center).
СЦ дозволяють виршувати такi завдання, як забезпечення шформацшно'1' пiдтримки керiвникiв; здiйснення безпосереднього доступу керiвникiв до територiально вiддалениx шформацшних ресурсiв структурних пiдроздiлiв оргашзаци; узгодження i забезпечення цшсносп функцiонування шформацшно-комушкацшних систем; здiйснення доступу до шформаци оргашзацш, взаемодiючиx при уxваленнi ршення; скорочення часових i фшан-сових витрат, викликаних несумюшстю iнформацiйно-телекомунiкацiйниx систем, дублю-ванням пiдготовки даних, ïx суперечливiстю, труднощами з доступом, вибiркою i передачею шформаци; штегращя 1С структурних пiдроздiлiв у единий шформацшний простiр.
Функцiонування СЦ базуеться на таких принципах: безперервний мошторинг i мо-делювання процесiв, що протшають; прогнозування сценарив розвитку ситуацш; вiзуалi-зацiя управлiнськиx ситуацiй i причинно-наслщкових зв'язкiв аналiзованиx подiй; оргашзащя колективного вироблення ршень з використанням шформацшних ресурав, штелек-туальних шформацшних технологш i засобiв вщображення шформаци; забезпечення оперативного синтезу альтернативних ршень.
Iнформацiйно-аналiтичнi СЦ орiентованi на прийняття як оперативних, так i страте-гiчниx рiшень у рiзниx галузях: в економiцi, сощальнш сферi, в галузi нацюнально'1' безпе-ки i т.д.
Структура СЦ, як i будь-яко'1' 1С, включае в себе функцюнальну структуру i рiзнi види забезпечення (шформацшного, математичного, теxнiчного, органiзацiйного, кадрового, лшгвютичного i т.д.). Функцюнальна структура СЦ обов'язково передбачае наявшсть трьох базових модулiв, якi вщповщають за динамiчне (iмiтацiйне) моделювання поведшки зовнiшнього середовища, внутрiшнього середовища та ïx взаемоди. Характерною рисою будь-якого СЦ е наявшсть у його складi геошформацшно'1' системи.
СЦ оснащуються сучасними засобами комунiкацiй: обладнанням для штерактивно-го подання шформаци, системами вщеоконференц-зв'язку. Засоби, якi використовуються в СЦ, надають можливють наочного вщображення величезних обсяпв шформаци, на основi яко'1' приймаються рiшення i доводяться до виконавщв.
6.2. Функщональш пщсистеми
Змiстовну компоненту 1СОУ складають !! функцiональнi пiдсистеми (ФП), що включають комплекси функцiональних задач i процедури обробки шформацп, яю реалiзують функци системи управлiння. Саме ФП визначають призначення Системи, !! основы цiлi, задачi та функцп. Склад ФП багато в чому визначаеться особливостями Системи, !! галузевою на-лежнiстю, формою власностi, розмiром, характером дiяльностi оргашзацп.
Функцiональна тдсистема 1СОУ як 1С являе собою комплекс ФЗ з високим ступе-нем шформацшних обмiнiв (зв'язкiв) мiж задачами. При цьому пiд задачею будемо розумь ти певний процес обробки шформацп з чiтко встановленою множиною вхщно! та вихщно! шформацп. Функцiональнi пiдсистеми 1СОУ можуть будуватися за рiзними принципами: предметним, функцюнальним, проблемним, змiшаним (предметно-функцiональним).
ДЖЕРЕЛА ШФОРМАЦП
ФУНКЦЮНАЛЬШ П1ДСИСТЕМИ
1. П1дсистема добування шформацц:
модуль добування шформацп з р1зних джерел. Модуль збору [ попередньо! обробки шформацп. Модуль екстрагування шформацп. Модуль навигацп, пошуку шформацп. Модуль вщображення статистики щодо з1брано! шформацш
2. П1дсистема шформацшних ресурав:
документоват шформацшт ресурси; технолопчш масиви даних 1СОУ;
програмно-апаратний комплекс 1Р (сервери баз даних; сервери додатав; комушка-цшт сервери; АРМ адмшютратор1в [ оператор1в; засоби резервування; комушкацш-не обладнання для шдключення до сучасних високошвидюсних мереж; перифершне обладнання, достатне для ведення 1Р); СУБД
3. П1дсистема шформацшно-анаштично!' д1яльност1:
модул шформацшно-анаштично! обробки шформацп; шформацшний фонд. Бази даних та знань:
- база даних вхщних документа;
- база даних загального призначення (електронна б1блютека);
- база даних вихщних документа;
- БД нормативно-довщково! шформацп;
- БД знань та накопиченого досвщу. Сховище даних
4. П1дсистема планування, управл1ння та контролю за д1яльшстю:
шдсистема планування д1яльностц шдсистема контролю за ходом виконання завдань
Рис. 3. Склад функцюнальних шдсистем 1СОУ
Функцюнальна шдсистема включае в себе ряд тдсистем, що охоплюють виршення конкретних задач управлшня (планування, контролю, облшу, аналiзу, регулювання дiяль-ностi керованих об'ектiв). Кожна функцiональна пiдсистема характеризуеться сво'м спе-цифiчним об'ектом управлшня; зовшшшми входами i виходами; внутршньою порiвняно замкнутою iнформацiйною системою; особливим колом задач, що виникають i виршують-ся у процес управлшня. Склад ФП наведено на рис. 3.
Шдсистема добування шформаци
Шдсистема добування шформаци (ПД1) призначена для автоматизованого пошуку, вияв-лення, збору, накопичення, збер^ання, перетворення, попередньо'' (первинно') анал^ично'' обробки шформаци та надання доступу до шформаци користувачам для ïï подальшо'' ана-л^ично'' обробки.
ПД1 повинна забезпечувати оперативний пошук, виявлення, збiр, накопичення, збе-р^ання, перетворення, обробку та видачу шформаци вщ рiзноманiтниx джерел; автомати-зоване введення до 1СОУ шформаци; кореляцшну обробку (семантичне об'еднання) шформаци, що поступае вiд рiзноманiтниx джерел у реальному масштабi часу; шформування щодо отримання шформаци та ïï доведення до визначених користувачiв. Користувачами добуто'' шформаци е пiдроздiли Системи, що здшснюють аналiтичну обробку шформаци, формування вихщних документiв та надання результат роботи споживачам.
При попереднш аналiтичнiй обробцi шформаци ПД1 забезпечуе виршення таких комлексiв ФЗ: автоматичне визначення категори важливостi шформаци за результатами ïï шдексування; автоматична формалiзацiя шформаци, з урахуванням ïï структури та специ-фiчноï приналежностi, за ознаками (час, об'ект, функщя, подiя, специфiка сутi змiсту то-що); автоматична систематизащя, класифiкацiя та структуризащя шформаци за тематикою; маршрутизащя iнформацiï по вiдповiдниx базах (банках) даних.
ПД1 мае забезпечити функцюнування усix ïï компонентiв в единому шформацшно-му просторi за рахунок штеграци засобiв добування та попередньо'1' обробки текстово'1' i гра-фiчно'ï iнформацiï з рiзниx джерел в едину шфраструктуру; створення единоï системи пошуку, виявлення, збору, накопичення, збер^ання, обробки та перетворення шформаци на осно-вi побудови захищено'' комунiкацiйноï мереж1 обмiну даними (документами) з рiзним ступе-нем конфщенцшносп.
Структура процесу збору, обробки, передачi даних в 1СОУ повинна вщповщати порядку проходження цих процесiв на об'екп автоматизацiï.
Шдсистема шформацшних ресурыв
1нформацшш ресурси (IP) 1СОУ представляють собою сукупнють iнформацiйниx об'ектiв, вщображених у знаковiй формi на матерiальниx носiяx, що мiстять iнформацiю про поди та процеси реального св^у, яю стосуються дано'' предметно'' область Iнформацiйнi ресурси можуть бути представлеш документами i масивами документiв як у паперовому, так i в електронному вигляд^ базами i банками даних, файлами, директорiями та шшими iнфор-мацiйними об'ектами. Пiдсистема IP мае охоплювати ва рiвнi управлшня.
Управлшня шформацшними ресурсами означае оцшку iнформацiйниx потреб на кожному рiвнi i в межах кожно'' функци управлшня; вивчення документооб^у об'екта управлшня, його оптимiзацiю, стандартизацiю типiв i форм докуменпв, типiзацiю iнфор-маци i даних; подолання проблеми несумюносп даних; створення СУБД тощо.
Шдсистема шформацшно-аналтичног д1яльност1
Шдсистема шформацшно-анал^ично! дiяльностi (1АД) 1СОУ призначена для автоматизаци процеав збору, обробки, аналiзу, збереження iнформацiï та формування шформацшних докуменпв вiдповiдно до задач, напрямюв та структури iнформацiйниx потокiв у Системi з урахуванням багатоступенево'' iерарxiчноï системи ïx обробки. Метою створення тдсис-
теми е шдвищення оперативности реагування на змши обстановки, якост обробки шформацп та надання ïï споживачам.
У процес 1АД вiдбуваеться здшснення анал^ично1 обробки добутих даних; уза-гальнення та агрегацiя шформацп, оцшка поточного стану ситуацп, виявлення закономiр-ностей, тенденцiй та подiй, що можуть впливати на ситуацiю, вироблення прогнозiв та ва-рiантiв розвитку подш.
Пiдсистема 1АД повинна забезпечувати шформацшний взаемозв'язок з шшими системами шляхом автоматизованого пересилання докумешйв; доступ до зовшшшх 1Р, мереж, баз та банюв даних шляхом автоматизованого пошуку, вилучення та отримання докумен-тв, повiдомлень та запшйв.
1АД передбачае таку органiзацiю роботи: визначення сфер та об'екпв шформацш-но1 уваги 1СОУ; визначення мети i завдань 1АД; пiдбiр (тдготовку) сил i засобiв для про-ведення заходiв 1АД; планування роботи; визначення i постановку завдань виконавцям; забезпечення заходiв 1АД; контроль дiяльностi сил, залучених до виконання завдань 1АД.
За результатами 1АД розробляються вщповщш iнформацiйнi документи, якi нада-ються керiвництву об'екта управлiння. До таких шформацшних докумешйв належать: ш-формацiйнi повiдомлення - надання шформацп особливо важливого значення у виглядi усного чи письмового викладення; шформацшш доповiдi - комплексне i всебiчне викла-дення проблеми з використанням уае1 наявно! шформацп щодо не"; iнформацiйнi довiдки - опис окремих характеристик конкретних подш, явищ або об'ектв; шформацшш огляди -опис основних шформацшних повщомлень за певний перюд у формi резюме з класифша-цiею за рубриками; шформацшш зведення - опис загально1 картини юнуючих подiй, фак-тiв, явищ; шформацшш прогнози - короткий огляд подш, фактв, викладення висновюв i можливого розвитку ситуацп з вщповщним обгрунтуванням.
До складу модулей, що реалiзують iнформацiйно-аналiтичну обробку шформацп, входять модуль побудови шформацшних сюжетв; модуль побудови дайджеспв; модуль статистично1 обробки шформацп; модуль виявлення нових подш; модуль побудови ситуа-цiйних карт; модуль побудови таблиць взаемозв'язюв понять; модуль побудови семантич-них мереж понять; модуль побудови шформацшного портрета тощо.
1нформацтний фонд - бази даних i сховища даних (шформацп), шформацшш ресу-рси, загальна БД (електронна бiблiотека), база знань, масиви даних 1СОУ, необхщш для функцюнування комплексно1 моделi дiяльностi. До шформацшного фонду подаються за-документованi вщомосп (данi) про визначених суб'ектiв шформацшних вщносин, в яких накопичуються, використовуються, поширюються та збер^аються (або плануються для цього) таю види електронних шформацшних ресурав: статистична iнформацiя; адмшют-ративна iнформацiя (данi); iнформацiя про дiяльнiсть пiдроздiлiв; правова iнформацiя; ш-формацiя про особу; iнформацiя довщково-енциклопедичного характеру.
Створення iнформацiйного фонду повинно забезпечувати систематизащю та унiфi-кащю показникiв, дати змогу встановити термшолопчну еднiсть, однозначнiсть опису i зв'язок мiж показниками пiд час iх атоматизованого оброблення.
База даних - це названа сукупшсть даних, оргашзованих спецiальним способом, яка зберiгаеться у пам'ят ЕОМ. Бази даних за напрямками дiяльностi реалiзують такi функцп: завантаження, накопичення, збер^ання i доступ до шформацп, що мае рiзну природу i форму представлення; збер^ання даних забезпечуючих шдроздшв (кадрових, фшансових та iн). До складу спещальних БД належать БД вхщних документiв; БД вихiдних документiв; БД оргашзацш; довiдкова БД на основi технологiï Г1С; електронна бiблiотека (едина БД вщкритих електронних документiв (публшацш) та аудiо- i вiдеоматерiалiв.
База знань - це така база даних, яка мютить даш, що здатш управляти iнформацiй-ними процесами i можуть використовуватися для отримання нових знань. Як знання можуть виступати фактичш знання (факти); правила - знання для прийняття ршень; метаз-
нання (знання про знання вказують Системi способи використання знань i визначають ïx властивосп). Вщповщно до цього база знань 1СОУ реалiзуе таю функци: зберiгання алго-ритмiчниx (або процедурних) знань (алгоршмв, програм, процедур), функцш, що обчис-люються, виконують перетворення, виршення точно визначених конкретних завдань; збе-рiгання алгоритмiв i технологий, реалiзованиx у програмних модулях для забезпечення фу-нкцiональностi Системи; збер^ання довгострокових фактiв, що описують певну предметну область, правил, яю описують вщносини мiж цими фактами та шших типiв декларативних знань про предметну область; збер^ання понять (математичних i нематематичних); зв'язюв мiж поняттями або тверджень про властивосп понять i зв'язки мiж ними.
Сховище даних - сукупнють БД, докуменпв i комплексу програмних засобiв, що за-безпечуе реалiзацiю функцш збер^ання та управлiння даними i документами та доступу користувачiв до даних i докуменпв. Це предметно-орiентована, iнтегрована, незмiнна су-купнiсть даних, яка тдтримуе xронологiю i оргашзована з метою пiдтримки управлiння, виступае в ролi единого джерела достовiрноï шформаци для аналiтикiв, необхщно'' для оперативного аналiзу та прийняття ршень. Сховище даних виконуе функци, яю вщповь дають за накопичення даних (що надходять iз пiдсистеми добування шформаци) та ïx кон-солщащю i зберiгання - вiдповiдно до областей, яю описують цi даш. 1СОУ використовуе данi, що мютяться у сxовищi даних, для побудови рiзниx звiтiв, для прогнозування, моде-лювання, багатовимiрного аналiзу (OLAP) та визначення прихованих закономiрностей i взаемозв'язюв (data mining), необxiдниx для прийняття управлшських ршень. Сховище даних акумулюе всю необхщну iнформацiю для аналiзу обрано'' областi. Використання единого СД дозволяе забезпечити несуперечшсть даних, ïx централiзоване зберiгання i автоматично забезпечуе тдтримку процесу аналiзу даних.
1нформащя у СД е незмшною, консолiдованою, несуперечливою, актуальною й до-стовiрною.
Шдсистема планування, управлшня та контролю за д1яльн1стю
Шдсистема планування, управлшня та контролю за дiяльнiстю мютить двi основнi складо-вг пiдсистему, що вiдповiдае за планування дiяльностi, та пiдсистему, що забезпечуе контроль виконання розроблених плашв дiяльностi.
Пiдсистема планування, управлiння та контролю за дiяльнiстю мае виршувати такi основнi задачi: а) автоматизащя процесiв планування дiяльностi: формування пропозицш щодо прiоритетниx завдань; пiдготовка проекпв рiшень стосовно планування заxодiв та про розподш i розмiщення вщповщних ресурсiв; б) автоматизацiя формування експертних висновюв (оцiнок, документiв, звiтiв) виконання завдань на стратепчному рiвнi (на основi аналiзу iнформацiï); в) автоматизащя формування експертних висновюв (оцiнок, докумен-тiв, звiтiв) щодо прiоритетниx задач ОУ; г) визначення оцшки необхщних ресурсiв та роз-робки плашв ïx використання; д) здшснення контролю за виконанням заxодiв; е) здшснен-ня контролю за ходом виконання ршень керiвництва щодо вирiшення поставлених задач; ж) здiйснення контролю виконання планово-регламентних заxодiв.
6.3. Забезпечуюч1 пщсистеми
Забезпечуючi пiдсистеми (ЗП) призначенi для автоматизаци виршення задач пiдтримки життедiяльностi об'екта управлiння. Базовий склад забезпечуючих тдсистем майже не за-лежить вщ обрано'' предметно'' областi i носить типовий характер для 1СОУ рiзниx видiв.
До основних ЗП належать: (рис. 4): шдсистема адмшютративно-господарсько! дiяльностi, пiдсистема органiзацiйного та нормативно-правового забезпечення.
Пгдсистема адмгнгстративно-господарськог дгяльностг
Пщсистема адмшютративно-господарсько! дiяльностi (АГД) призначена для пiдтримки АГД пiдроздiлiв ОУ i включае таю базовi складовi: пiдсистему управлiння персоналом (кадрами); тдсистему фiнансово-економiчноi дiяльностi; тдсистему матерiально-технiчного забезпечення (МТЗ).
Рис. 4. Склад забезпечуючих тдсистем 1СОУ
Пгдсистема управлшня персоналом
Пiдсистема управлшня персоналом призначена для автоматизацп та оптимiзацii процесiв дiяльностi оргашзаци в област кадрового забезпечення. Ефективнiсть управлшня персоналом визначаеться ступенем реалiзацii загальних цшей оргашзацп.
Пiдсистема управлшня персоналом мае автоматизувати дiяльнiсть персоналу при виршент таких основних задач: 1) кадрове планування; 2) набiр i звiльнення персоналу; 3) навчання i розвиток персоналу; 4) мотиващя i винагорода персоналу; 5) оргашзащя дiя-льностi працiвникiв; 6) оцшка i атестацiя кадрiв.
Пiдсистема повинна створювати та використовувати особливi методи, процедури, програми управлшня процесами, пов'язаними з людськими ресурсами, i забезпечити !х по-стiйне вдосконалення. Предметом дослщження мають стати:
1) вщповщшсть персоналу цiлям i мiсii оргашзацп (рiвень освiти, квалiфiкацiя, ро-зумшня мiсii, ставлення до роботи);
2) ефектившсть системи роботи з персоналом - стввщношення витрат i результатв, потреба в iнвестицiях, вибiр критерпв оцiнки результатiв роботи з персоналом;
3) надмiрнiсть або недостатнiсть персоналу, розрахунок потреби, планування юль-
косп;
4) збалансованiсть персоналу за певними групами професшно! дiяльностi i сощаль-но-психологiчними характеристиками;
5) структура штереав i цшностей, як панують у групах персоналу управлшня, ïx вплив на ставлення до пращ i його результати;
6) ритмчшсть i напружешсть дiяльностi, що визначають психолопчний стан i якють роботи;
7) iнтелектуальний i творчий потенщал персоналу управлiння, що вщображае пiдбiр та використання персоналу, оргашзащю системи його розвитку.
Шдсистема ф1нансово-економ1чно1 д1яльност1
В умовах ринково'' економши фiнансово-економiчнi аспекти функцiонування будь-яко'' оргашзаци набувають найважливiшого значення i е одними iз основних напрямiв ïï господар-сько'' дiяльностi. Фiнансово-економiчний облiк та аналiз пронизують всю дiяльнiсть оргашзаци, незалежно вщ ïï цшьово' спрямованостi. До складу тдсистеми мають входити компоненти, яю забезпечують автоматизащю основних функцiй управлшня фшансово-економiчною дiяльнiстю оргашзаци, наприклад: «Бухгалтерський облiк (Финансовий об-лш, Налоговий облiк, Управлiнський облш)»; «Зведення зв^носп»; «Планування витрат»; «Фiнансування витрат»; «Облш договорГв» та iн.
Шдсистема матергально-техтчного забезпечення
Шдсистема матерiально-теxнiчного забезпечення дозволяе забезпечити автоматизащю функцш планування, оргашзаци, виконання та аналiзу ефективност матерiально-теxнiчного забезпечення оргашзаци. При цьому ключовим об'ектом у данш пiдсистемi е потреба в ма-терiально-теxнiчниx ресурсах (МТР).
Основними задачами, що тдлягають автоматизаци у цш пiдсистемi, е збiр, облiк i консолщащя заявок на МТР; забезпечення облшу МТР, облiк постачальникiв МТР; формування i облш рознарядок на отримання МТР та контроль за ïx виконанням; формування i облш ак^в про отримання МТР; облш складських документiв (приxiд, витрата, швентари-зацiя, акти списання i т.д.); облш залишкiв МТР; оперативний облш товарних запасiв на складах, ведення карток складського облшу; штегращя фiнансовиx i матерiальниx потокiв; планування матерiально-теxнiчного забезпечення органiзацiï; формування плашв придбан-ня матерiально-теxнiчниx ресурсiв та оперативний контроль ïx виконання.
Шдсистема оргатзацтного та нормативно-правового забезпечення
Шдсистема оргашзацшного та нормативно-правового забезпечення призначена для автоматизаци тдтримки оргашзацшного та нормативно-правового забезпечення дiяльностi ОУ, для формування та супроводження БД нормативно-правових акпв законодавства кра'-ни та ïï профшьних мшютерств i вщомств, що стосуються дiяльностi ОУ.
Шдсистема оргашзацшного та нормативно-правового забезпечення мае виршувати таю основш завдання: формування та супроводження БД нормативно-правових акпв та нормативних документiв стосовно здшснення дiяльностi органiзацiï; розробка та ведення оргашзацшно-розпорядчих документiв (положення про тдроздши, функцiональнi обов'язки, посадовi шструкци) щодо розподiлу повноважень, прав, завдань та обов'язюв мiж структурними тдроздшами органiзацiï; ведення реестрiв, класифiкаторiв, довщниюв державного рiвня; розробка, ведення реестрiв, класифiкаторiв, довiдникiв рiвня органiзацiï; розробка та ведення оргашзацшно-розпорядчих докуменпв щодо правил та обмежень стосовно дiяльностi оргашзаци зпдно з чинним законодавством; формування та супроводження БД нормативних докуменпв щодо застосування 1СОУ при здшсненш дiяльностi оргашзаци; розробка та ведення регламенпв шформацшно! взаемодГ' посадових осiб (ко-ристувачiв) та структурних пГдроздГлГв при виконанш функцiональниx завдань Гз застосу-ванням 1СОУ.
До тдсистеми оргашзацшного та нормативно-правового забезпечення належать БД нормативно-правових актiв; БД оргашзацшно-розпорядчих документiв; модуль ведення реес^в, класифiкаторiв, довiдникiв.
Модуль ведення реес^в, класифiкаторiв та довiдникiв призначений для формуван-ня i управлiння реестрами, довщниками та класифiкаторами (як державного рiвня, так i рь вня оргашзацп), що використовуються в 1СОУ. Застосування iснуючих реестрiв, класифь каторiв та довiдникiв i розробка (при необхщносп) нових дозволяе забезпечити едшсть, унiфiкацiю i iнтеграцiю iнформацiйного забезпечення системи, впорядкувати шформацш-ну взаемод^ як мiж внутрiшними компонентами 1СОУ, так i з зовнiшнiми системами.
6.4. Обслуговуюч1 п1дсистеми
Обслуговуючi тдсистеми (ОП) 1СОУ створюються для забезпечення ефективного i надш-ного функцюнування 1СОУ в цiлому та !! складових. До складу ОП Системи (рис. 5) вхо-дять тдсистема комплексного захисту шформацп (КЗ1); тдсистема електронного докуме-нтообiгу; пiдсистема геошформацшно! пiдтримки; пiдсистема забезпечення функцюну-вання 1СОУ.
ДЖЕРЕЛА 1НФОРМАЦН
ЦЕНТРАЛЬНА П1ДСИСТЕМА
ФУНКЦ1ОНАЛЬН1 П1ДСИСТЕМИ
ЗАБЕЗПЕЧУЮЧ1 П1ДСИСТЕМИ
ОБСЛУГОВУЮЧ1 П1ДСИСТЕМИ
Система комплексного захисту шформаци:
- 1С щентифжацп та автентифжацп користувач1в 1СОУ; - антив1русна система захисту шформацп в 1СОУ;
- система криптограф1чного захисту шформацп; - 1С здшснення цшодобового контролю за станом пол1тики безпеки 1 дос-
тупу до шформацшних ресурс1в в 1СОУ;
- 1С обмшу шформащею в 1СОУ; - 1С мошторингу функцюнальних елемент1в 1СОУ, виявлення 1 управлшня
шцидентами
П1дсистема електронного документообиу:
- модуль управлшня документами; - модуль автоматизаци дшоводства;
- арх1в докумешгв; - модуль створення [ обробки докумешгв
- модуль маршрутизаци документа;
П1дсистема геошформацшно1 п1дтримки:
- спещальш засоби аналогично! обробки даних - спещальт засоби моделювання реальних подш;
- тдсистема геопросторово! обробки - спещал1зоваш ШеЪ-ресурси;
- дат (просторов! даш): географ1чш, табличт або описов1 даш, пов'язат з географачними;
- апаратне забезпечення (комп'ютери, комп'ютерш 1 телекомушкацшт мереж1, зовшшт накопичувач1 пам'ят1, сканери та ш.); -програмне забезпечення (для збер1гання, введення, анал1зу 1 в1зуал1зацп географ1чно! шформацп; технологи (методи, порядок дш)
Пщсистема забезпечення функцюнування 1СОУ:
тдсистема адмшютрування та управлшня 1СОУ; тдсистема техтчно! тдтримки 1СОУ
Рис. 5. Склад обслуговуючих тдсистем 1СОУ
Шдсистема комплексного захисту ¡нформацп
Метою створення тдсистеми комплексного захисту шформаци (КЗ1) е реалiзацiя едино'' полГтики шформацшно! безпеки, що дозволить здшснювати автоматизовану обробку ш-формаци з обмеженим доступом у вщповщносп з нормативними та законодавчими актами кра'ни в галузГ захисту шформаци. Об'ектами КЗ1 е iнформацiйнi ресурси; системи пошу-ку, формування, обробки, зберiгання та використання 1Р (бази, арxiви даних та знань, ш-формацiйнi технологи, процедури збору, зберГгання та передачi даних); iнформацiйна ш-фраструктура (центри комутаци та обробки шформаци, едина телекомушкацшна система).
До складу тдсистеми КЗ1 входять 1С щентифшаци та автентифшаци користувачiв 1СОУ; антивiрусна система захисту шформаци в 1СОУ; система криптографiчного захисту шформаци; 1С здшснення цГлодо6ового контролю за станом полГтики безпеки i доступу до шформацшних ресурав в 1СОУ; 1С обмшу iнформацiею в 1СОУ; 1С мошторингу функцю-нальних елементiв 1СОУ, виявлення i управлшня шцидентами.
Арxiтектура тдсистеми КЗ1 повинна узгоджуватися i вщповщати принципам побу-дови 1СОУ та базуватися на щеологи побудови розподшених систем. Пiдсистема КЗ1 1СОУ повинна бути адаптованою до цшей i задач 1СОУ; охоплювати всГ компоненти 1СОУ, вра-ховувати обставини i фактори, що впливають на безпеку шформаци та види, мехатзми й засоби захисту; базуватися на принцип гарантованого захисту; бути «вбудованою» в тех-нологГчнГ схеми пошуку, збирання, зберГгання, обробки, передачi i використання шформаци; бути зручною в експлуатаци i управлшт; функцiонувати безперервно; бути достатньо гнучкою, тобто здатною до функцюнування при змшГ компоненпв 1СОУ, технологи обробки шформаци, умов захисту.
Шдсистема КЗ1 повинна будуватись на основГ сертифiкованиx спецiалiзованиx за-со6Гв захисту та штатних вбудованих меxанiзмiв захисту шформаци системного програм-ного забезпечення (СПЗ) - мережевих операцшних систем, СУБД, комуткацшних пакетiв, операцiйниx систем мережевих робочих станцiй. Пiдвищення рГвня заxищеностi СПЗ повинно досягатись модульною побудовою тдсистеми КЗ1, що дозволить включати до ïï складу додатковi програмно-апаратн засоби захисту.
Шдсистема КЗ1 1СОУ встановлюеться в усГх об'ектах автоматизаци, яю використо-вують 1СОУ, i повинна реалiзовувати полГтику безпеки, що встановлена в об'ектах автоматизаци для роботи з шформащею з обмеженим доступом. Загальний порядок створення Шдсистеми КЗ1 1СОУ повинен вщповщати вимогам НД ТЗ13.7-003-2005. Пiдсистема КЗ1 1СОУ повинна мати атестат вщповщност вимогам нормативних документiв, що дГють у крш'ш у сферi захисту шформаци.
Шдсистема КЗ1 1СОУ передбачае захист оброблювано'1 в системГ шформаци вщ не-санкцГонованого доступу (НСД), вщ несанкцГонованого копГювання, модифГкування i вщ-бору ГнформацП', заходи щодо захисту шформаци при збоях електроживлення, несправнос-тГ комп'ютерГв, помилкових дш операторГв тощо.
Об'ектами захисту в пщсистемГ е активнГ об'екти, основт атрибути доступу корис-тувачГв, основт атрибути процесГв, пасивнГ об'екти. АктивнГ об'екти: активне мережеве обладнання (комутатори, маршрутизатори, мГжмережевГ екрани i т.п.); сервери; робочГ станци; пристро'1 введення/виводу; програмт процеси на виконаннГ. ПасивнГ об'екти: фай-ли; каталоги; пристро'1 пам'ятГ; таблицГ БД. ОсновнГ атрибути доступу користувачГв: Гм'я, пароль користувача; 1Р, МАС адреса сервера або робочо'1 станцй. ОсновнГ атрибути процесГв: номер; назва процесу; результат процесу.
Шдсистема електронного документооб1гу
Шдсистема електронного документообГгу (ЕДО) призначена для автоматизаци процесГв документообГгу: управлшня процесами створення, систематизаци, тиражування, контролю виконання, архГвного зберГгання електронних документГв та облшу ïx паперових оригГна-
лiв, зареестрованих у пiдроздiлах об'екта автоматизацп. Пiдсистема ЕДО мае забезпечити пщвищення ефективностi управлiння за рахунок оперативного доведення розпоряджень та автоматичного контролю виконавчо'1' дисциплши; автоматизацiю процесiв дшоводства та документообиу; накопичення, зберiгання та захист вщ НСД або спотворення змюту чи ви-далення докумешйв; оперативний доступ до наявних докумешйв; надання статистично'1 та анал^ично'1' шформацп; застосування електронного цифрового пщпису; штегращю проце-сiв документообiгу територiально розподшених пiдроздiлiв 1СОУ; внутрiшнi комунiкацГï структурних пщроздшв для ефективного виконання комплексних завдань.
Основними принципами створення тдсистеми ЕДО е: одноразова реестращя документа, що дозволяе однозначно щентифшувати документ; можливiсть паралельного виконання операцш, що дозволяе скоротити час руху документiв i пiдвищуе оператившсть ïx виконання; безперервнiсть руху документа, що дозволяе щентифшувати вiдповiдального за виконання документа (завдання) в кожен момент часу життя документа (процесу); едина (або узгоджена розподшена) база документно'1' шформацп, що дозволяе виключити можли-вiсть дублювання документiв; ефективно оргашзована система пошуку документа, що дозволяе знаходити документ, волод^чи мшмальною iнформацiею про нього; розвинена система звггносп за рiзними статусами i атрибутами докумешйв, що дозволяе контролюва-ти рух документiв i приймати управлшсью рiшення, грунтуючись на зв^ах.
Пiдсистема ЕДО 1СОУ повинна забезпечувати можливють одночасно'1' роботи групи користувачiв; простого i зручного ïï використання користувачами з базовими знаннями комп'ютерно'1' теxнiки; захисту вiд помилкового видалення даних i зворотних дш користу-вача до моменту остаточного пщтвердження ним обрано'1' операцп.
Шдсистема гео1нформац1йно1 тдтримки
Пщсистема геошформацшно'1' пщтримки (!!!) призначена для оргашзацп оперативного доступу до просторово'1' шформацп у зручному та наочному виглядi i забезпечуе вщображен-ня рiзниx характеристик територп, об'екта, мiсця подп на електроннiй мапi. Шдсистема ГП мае задовольнити потреби в геошформацшнш шформацп для певно'1' територп шляхом ïï збору, моделювання, просторового аналiзу, пiдготовки рiшень, iнтеграцii та поширення.
У залежностi вiд предметно'1' спрямованосп 1СОУ можуть використовуватися рiзнi типи (або ïx комбшацп) геоiнформацiйного забезпечення [25]:
- актуальнi динамiчно змшюваш монiторинговi данi про стан просторових об'ектiв;
- прогнознi просторовi анал^ичш моделi, що описують рiзнi сценарп розвитку ная-вно'1' ситуацп та ïï наслщюв;
- статистичнi просторовi ситуацiйнi моделi управлiння кризовими ситуащями.
В основi пiдсистеми геошформацшно'1' пщтримки мае бути геошформацшна система (Г1С), що забезпечуе збiр, збереження, обробку, доступ, вщображення та розповсю-дження просторових даних, представлених у виглядi мап рiзноманiтноï тематики i масшта-бiв. Г1С реалiзуе в собi можливостi СУБД, редакторiв растрово'1' та векторно'1' графiки i спе-цiалiзованиx аналiтичниx засобiв.
Сучасна Г1С повинна забезпечувати виконання таких функцш:
- можливiсть вибору варiанта вщображення вхщних даних: змiни умовного позна-чення при змiнi «статусу» об'екта, побудови карти щшьносп об'ектiв або подш, агрегацп об'ектiв/подiй за географiчною ознакою та iн.;
- класифшащю шформацп, що надходить, i вiзуалiзацiю ïï на мапi вiдповiдно до за-даних правил оформлення, створення та вщображення тематичних шарiв;
- розвинеш можливостi формування «шформацшно'1 картки об'екта»;
- шструменти штерактивно'1' статистики;
- управлшня часом при вiзуалiзацiï шформацп на мат.
Шдсистема забезпечення функцюнування 1СОУ
Реалiзацiя групи функцш «Забезпечення функцiонування 1СОУ» передбачае вирiшення таких основних задач: а) керування комп'ютерною мережею та мотторинг 11 стану; б) ке-рування серверними компонентами програмно-техтчних комплексiв (ПТК) та АРМ персоналу Системи; в) забезпечення безперебшного функцюнування програмно-апаратних засобiв 1СОУ у заданих режимах; г) автоматичне резервування та вщновлення даних пщ-систем та АРМ 1СОУ; д) забезпечення живучостi та надшносп ПТК Системи.
Основними складовими тдсистеми забезпечення функцiонування 1СОУ е пщсис-тема адмiнiстрування та управлшня; пiдсистема техшчно'1 пiдтримки 1СОУ.
Шдсистема адм1н1стрування та управлшня 1СОУ
Шдсистема адмшютрування та управлiння 1СОУ призначена для забезпечення загального конф^урування системи; налаштування параметрiв системи i 11 технiчних характеристик; формування iнформацiйних масивiв системи; монiторингу стану системи та параметрiв 11 функцiонування.
До основних функцш тдсистеми належать пщтримка i установка програмного забезпечення; забезпечення працездатносп мережевого обладнання; пiдтримка серверiв; установка i пiдтримка працездатностi АРМ на робочих станщях; розгортання i пiдтримка баз даних i знань.
Шдсистема техтчног тдтримки 1СОУ
Шдсистема техтчно! тдтримки 1СОУ призначена для виконання таких завдань: оргатза-цiя техшчно'1 експлуатацп i ремонт комплексу засобiв автоматизацп (КЗА) 1СОУ; оргашза-цiя i проведення щоденного контролю функцiонування КЗА 1СОУ; оперативне i своечасне виявлення i усунення несправностей i причин 1х виникнення; тдтримка параметрiв i характеристик техтчних засобiв у заданих межах; вщновлення працездатносп КЗА 1СОУ.
7. Висновки
Таким чином, можна вщзначити, що 1СОУ, якi складаються з декшькох рiзнопланових пiдсистем, кожна з яких реалiзуе свою задачу i функцiю, дозволяють здiйснювати збiр, збериання i оперативний доступ до облшово'1 шформацп органу управлiння (пiдприемства, фiрми); пiдвищувати ступiнь обгрунтованостi i своечасшсть прийнятих рiшень за рахунок оперативного збору, передачi та обробки шформацп; за рахунок iнформованостi управлш-ського персоналу про поточний стан об'екта управлшня, забезпечувати зростання продуктивности пращ, скорочення невиробничих втрат; погоджувати ршення, що приймаються на рiзних рiвнях управлiння i в рiзних структурних пiдроздiлах; домагатися зростання ефективносп управлiння за рахунок своечасного i повного надання необхщно'1 шформацп керiвникам усiх рiвнiв управлiння з единого шформацшного фонду.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Додонов О.Г. Организация структуры Правительственной информационно-аналитической системы по вопросам чрезвычайных ситуаций / О.Г. Додонов, В.Г. Путятин, В.А. Валетчик // Электронное моделирование. - 2006. - Т. 28, № 3. - С. 61 - 81.
2. Додонов А.Г. Информационное обеспечение аналитической обработки информации в Правительственной информационно-аналитической системе по вопросам чрезвычайных ситуаций / А.Г. Додонов, В.Г. Путятин, В.А. Валетчик // Электронное моделирование. - 2005. - Т. 27, № 4. -С.19 - 34.
3. Построение системы организационного управления авиационным комплексом / А.Г. Додонов, Д.В. Ландэ, В.Г. Путятин [и др.] // Реестращя, збер1гання I обробка даних. - 2014. - Т. 16, № 1. -С.28 - 43.
4. Компьютерное моделирование системы организационного управления авиационным комплексом / А.Г. Додонов, В.Г. Путятин, С.А. Куценко [и др.] // Реестращя, збертання i обробка даних. -
2014. - Т. 16, № 3. - С. 25 - 44.
5. Организация структуры системы обработки информации и управления / А.Г. Додонов, В.Г. Путятин, А.Н. Буточнов [и др.] // Математичш машини i системи. - 2014. - № 4. - С. 18 - 34.
6. Додонов А.Г. Компьютерное моделирование системы управления мобильным авиационным комплексом / А.Г. Додонов, В.Г. Путятин // Математичш машини i системи. - 2014. - № 4. - С. 156 - 170.
7. Сценарный подход к моделированию функциональных задач на компьютерном моделирующем комплексе / А.Г. Додонов, В.Г. Путятин, С.А. Куценко [и др.] // Математичш машини i системи. -
2015. - № 2. - С. 113 - 129.
8. Додонов А.Г. Организация экспертной поддержки Правительственной информационно-аналитической системы по вопросам чрезвычайных ситуаций при принятии управленческих решений / А.Г. Додонов, В.Г. Путятин, В.А. Валетчик // Реестращя, збер^ання i обробка даних. - 2005. -Т. 7, № 1. - С. 130 - 146.
9. Отображение специфики сложноструктурированных предметных областей в системах организационного управления [Электронный ресурс] / Е.В. Малахов. - Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/ oldJrn/natural/emeo/2010_1_77/122- 127.pdf.
10. Бурков В.Н. Введение в теорию управления организационными системами / Бурков В.Н., Кор-гин Н.А., Новиков Д.А.; под ред. чл.-корр. РАН Д.А. Новикова. - М.: Либроком, 2009. - 264 с.
11. Новиков Д.А. Сетевые структуры и организационные системы / Новиков Д.А. - М.: ИПУ РАН, 2003. - 102 с.
12. Асаул А.Н. Формирование и оценка эффективности организационной структуры управления в компаниях инвестиционно-строительной сферы / Асаул А.Н., Асаул Н.А., Симонов А.В.; под ред. засл. строителя РФ, д.э.н., проф. А.Н. Асаула. - СПб.: ГАСУ, 2009. - 258 с.
13. Кулябичев Ю.П. Аналитический подход к оценке устойчивости в АСОУ / Ю.П. Кулябичев, Д.В. Савченко // Инженерная физика. - 2001. - № 1. - С. 42 - 46.
14. Шматко А.В. Методы и средства проектирования систем информационного обеспечения поддержки принятия решений типа ситуационных центров / А.В. Шматко, А.А. Неронов, И.В. Магдалина // Системи управлшня, нав^аци та зв'язку. - 2008. - Вип. 2 (6). - С. 51 - 54.
15. Ситуационные центры. Основные принципы конструирования / А.А. Морозов, Г.Е. Кузьменко, В.И. Вьюн [и др.] // Математичш машини i системи. - 2006. - № 3. - С. 73 - 79.
16. Морозов А.А. Ситуационные центры - основа стратегического управления / А.А. Морозов, В.А. Ященко // Математичш машини i системи. - 2003. - № 1. - С. 3 - 14.
17. Морозов А.А. Ситуационные центры - технология принятия управленческих решений /
A.А. Морозов, Г.С. Кузьменко // XI междунар. научно-практ. конф. «Построение информационного общества: ресурсы и технологии (тезисы докладов). - Киев, 2005. - С. 115 - 123.
18. Управление процессом моделирования при решении функциональных задач на АРМ компьютерной модели ИСОУ АК / А.Г. Додонов, В.Г. Путятин, С.А. Куценко [и др.] // Сб. трудов пятой Международной научной конференции МОДЕЛИРОВАНИЕ-2016, (Киев, 25-27 мая 2016 г.). - К.: ИПМЭ НАН Украины, 2016. - С. 225 - 228.
19. Буренин А.Н. Основы поддержки процессов организационного управления системами специального назначения / А.Н. Буренин, К.Е. Легков, А.В. Боговик // Наукоемкие технологии в космических исследованиях Земли. - 2016. - Т. 8, № 2. - С. 54 - 61.
20. Буренин А.Н. Инфокоммуникационные системы и сети специального назначения. Основы построения и управления / А.Н. Буренин, К.Е. Легков. - М.: Медиа Паблишер, 2015. - 348 с.
21. Волков В.Ф. Общая характеристика процесса автоматизированного управления сложными организационно-техническими системами специального назначения Воздушно-космических сил /
B.Ф. Волков, А.В. Галанкин, А.Л. Федер // Наукоемкие технологии в космических исследованиях Земли. - 2015. - Т. 7, № 6. - С. 50 - 54.
22. Перспективы создания корпоративных автоматизированных информационных систем военного назначения / В.Н. Козичев, В.Н. Каргин, А.В. Ширманов [и др.] // Военная мысль. - 2015. - № 10. -
C.19 - 33.
23. Волков В.Ф. Основные требования к информационному обеспечению автоматизированных систем специального назначения / В.Ф. Волков, А.Л. Федер, А.А. Толмачев // Труды Военно-
космической академии имени А.Ф. Можайского. - СПб.: ВКА имени А.Ф.Можайского, 2013. -Вып. 640. - С. 182 - 188.
24. Пургина М.В. ^стемы организационного управления ИТ-сервисами со структурной неопределенностью / М.В. Пургина, Р.С. Койнов, А.С. Добрынин // Вестник Астраханского государственного технического университета. - (Серия «Управление, вычислительная техника и информатика»). -2016. - Вып. 1. - C. 32 - 39.
25. Дубровский А.В. Геоинформационное обеспечение раннего предупреждения и управления кризисными ситуациями / А.В. Дубровский // Сиббезопасность - Спассиб-2012: Сб. матер. Междунар. науч. конгр., (Новосибирск, 25-27 сентября 2012 г.). - Новосибирск: СГГА, 2012. - С. 51 - 56.
Стаття над1йшла до редакцп 15.06.2017
