CC BY
21
Мирослав СИЛАДЇ
РОЗДУМОВАНЯ ЗВИЧАЙНОГО РУСНАКА О ШИЦКИМ ЦО ПОВЯЗАНЕ ЗОЗ РУСНАЦАМИ / РУСИНАМИ И ЇХ ИСНОВАНЮ
Мено Русин визначує окремне чувство историйного идентитету. Цо зме, етнічна ґрупа, народ чи нация? Нє таке барз важне. Ми людзе хторих повязує заєднїцки язик, чувство припадносци, култура, традиция и др. Нємаме свою националну државу, алє ю нє маю анї Шкоти и Велшанє у Велькей Британиї, Бретонци и Корзиканци у Францускей, Каталонци и Галичанє у Шпаниї.
Нациї ше нє можу стваряц штучно. Нацию твори сам народ през вики, а вираз постояня то його самосвидомосц.
Стварянє нових државох на востоку и юго-востоку Европи глєда ри-шованє питаня националних меншинох у духу европскей традициї. Буд-зенє историчних идентитетох знїщує длугорочни тренд потапаня ма-лочислених народох у вельких државох.
Процеси ґлобализациї стваряю векши можлївосци упоредзованя роз-личних часцох швета, та ше так зявює повекшана свидомосц поєдин-цох и дружтвених заєднїцох о власним положеню у рамикох држави дзе жию. Так постава обачлїве витворйованє чловекових правох у риж-них државох. Там дзе тоти права нє витворени, зявює ше нєзадоволь-ство, та подли социялни и привредни стан.
По найсучаснєйших виглєдованйох УНЕСК-а, Совиту Европи, Ев-ропскей Униї и других медзинародних орґанизацийох, найважнєйши мултикултурализам за ровноправни диялоґ розличних нацийох. Вон почина зоз очуваньом националного и културного идентитету и борби процив шицких фурмох асимилациї и дискриминациї. Єднакосц людзох темелї ше на єднакосци права на достоїнство, на окремносц, право ет-нїчних и националних заєднїцох на самоопредзелєнє.
Так и Руснаци/Русини, хтори свойо мено чуваю вецей як 1000 роки, маю право на самоопредзелєнє, на свой етнїчни идентитет, без огляду на державлянство або асимилацийни намаганя политичарох и поєдин-цох. Етнїчни идентитет то дацо цо нїхто нє може дац анї вжац.
Яки стан зоз Русинским/Руским медиями, кельо и яки ин-формациї доставаме, як дойсц до информациї?
То наисце чежке питанє бо ше до информацийох барз чежко доход-зи. Хто сце дацо дознац муши препровадзиц годзини и годзини на интернету же би на даяки поштредни способ дацо дознал. У велїх жемох дзе жию Русини розвой медийох на початку. Друковани медиї скоро и же нєт, радио емисиї єст дасльо ґодзини мешачно а телевизийнки ище менєй. Новинаре у главним робя волонтерски. У нас то дакус иншак бо ми маме институциї котри робя уш роками алє...
Нашо, Русински/Руски, медиї у Сербиї-Войводини нє барз розполо-жени дацо повесц або написац кед тема дакус озбильнєйша. Боя ше же дакого повредза (кого? - Союз Русинох Українцох) а то же вельке число своїх сонароднїкох, патрачох, слухачох, читачох пре то тримаю у цмоти їх нє интересує. Занєдзбую аш и основни постулати новинар-ства - пласовац информацию на час и правдиво. Обвисциц своїх хас-новательох цо ше случує.
Подкарпатє би требало буц у фокусу наших медийох бо у питаню нашо людзе, нашо браца и шестри. У наших медийох ше ридко може пречитац або чуц дацо цо ше случує зоз предсидательом Сойма Под-карпатских Русинох протоєрейом о. Димитрийом Сидором, нє може ше дознац же го служба безпечносци України провадзи, прислухує, же му уж даскельораз претресала квартель и церкву, же му вжала компю-тери, же му грожа зоз кару гарешту пре його активносци. Без огляду на шицко тото вон и далєй, упарто роби на витвореню велького цилю.
Нашо Русински/Руски медиї муша дац векшу увагу и на то цо роби предсидатель самопреглашеней Влади Републики Подкарпатска Рус Петро Гецко, кельо жеми уш обишол, келїм владом и парламентом дал вимогу же бим им ше помогло у витворйованю свойого жаданя -буц свой на своїм, буц РУСИН, а нє конар українского народу, достац голєм статус националней меншини як цо маю руснаци у других же-мох... Тоти намаганя тирваю вельо роки алє власц у Києве остава глуха на шицки вимоги.
Нашо Русински/Руски медиї муша дац векшу увагу и на то цо роби и яки заключеня принєсол 1. Шветови Конґрес Подкарпатских Руси-нох. Яки плани, по питаню русинства и сотруднїцтве зоз другим Русинским орґанизациями ма його предсидатель Василий Джуґан.
Тиж так, Русински/Руски медиї у Сербиї мушели би давац вецей информациї о акцийох и ативносцох орґанизацийох членох Шветового Конґресу Русинох/Руснакох/Лемкох дзе заступени представителє Русинох зоз жемох Европи и Сиверней Америки. Фшелїяк же би требало буц и информациї о активносцох Русинских орґанизацийох котри нє члени Конґресох Русинох.
То би так требало, мушело и могло буц. Медзитим, то чешко витво-риц и то нє пре нєдостаток новинарох, їх дзеки и медийни можлївосци
алє пре прициски на медиї и новинарох же би нє давали вельку знач-носц вельким и важним подїйом и на тот способ тримали у нєзнаню своїх сонароднїкох. Барз швижи приклад за то инструкция єдного члена Управного Одбору Радио Телевизиї Войводини котра упуцена ре-дакторови русинскей редакциї. У тей инструкциї му гварене (приблїжно так) - «меркуйце цо и кельо будзеце обявйовац зоз 10. Шветового Конґресу РРЛ бо тельо мушице информовац и зоз рочней схадзки Союзу Русинох Українцох (без и)». Ту ше вообще нє водзи рахунку о тим же Шветови Конґрес и рочна схадзка єдней орґанизациї нє исти уровень та самим тим нє може буц єднаке количество информацийох. Нє интересує го же на 10. Шветовим Конґресу РРЛ було присутне вецей од 200 делеґатох и госцох, же Конґрес отворели министер у влади Републики Сербиї и предсидатель Вивершней Ради Войводини. Яке ин-тересованє виволал тот Шветови Конґрес може указац и то же коло ТВ Нови Сад були присутни екипи державних телевизийох Русиї и Румуни! як и знїмателє зоз Словацкей, Ческей и Подкарпатя а тиж так и новинаре зоз других медийох. Кед ше таки инструкциї доставаю за информованє зоз найвекшей подїї у Русинским швеце у тей хвильки, може ше лєм предпоставиц яке вец одношенє спрам менєй важних подїйох. Шицко ше зводзи на то же хто цо роби на полю и яки нови шпиванки и танци вивежбани у културно уметнїцких дружтвох. Гоч як було, може ше повесц же ше и попри прицискох новинаре намагали (кельо могли и шмели) пренєсц шицки важни информациї своїм слухачом, патрачом и читачом.
Пре тоти прициски одредзених людзох на рижних положеньох (на котри пришли як Руснаци) новинаре и редакторе муша балансирац помедзи два опциї, скрацовац информациї, давац рамик без слики же би нє загрожели свою еґзистенцию односно роботне место и плацу. Кед ше так предлужи робиц вец нам нє останє анї од шлєбоного нови-нарства и шлєбоди информованя. У тим случаю преостава нам меняц руководства у наших медийох або формовац нови медиї котри годни шлєбодно и по совисци робиц, ошлєбодзени од прицискох Союза Руси-нох Українцох котри неґира Руснацох як окремни народ а финансира ше зоз фонду Нацоналного Совиту Рускей националней меншини а барз вельке питанє чи достава финансийну потримовку од Українского На-ционалного Совиту.
Цо Руснаци у Войводини знаю о тим же бувша Шветова рада РРЛ, як вивершни орґан Шветового Конґресу Русинох/Руснацох/Лемкох на єдней од своїх схадзкох, прешлого 2008. року, осудзела поступки Сойма, оградзела ше од нїх и виключела Сойм зоз членства гоч таку одлуку може принєсц лєм Конґрес. Осудзели их пре то же одлуче-ли нєдопущиц свойо щезованє, же сцу зачувац свойо мено и Русински
идентитет. Остали сами, алє нє без моцох, предлужиц далєй. Формировали Европски Конґрес зоз котрого послали вимогу Києву же би ище раз роздумал и принєс одлуку о припознаваню подкарпатских русинох як окремни народ и дала му автономию на їх историйней териториї. Києв и тоту вимогу иґноровал. На другим Европским Коґресу принєсли одлуку же преглаша Републику Подкарпатска Рус кед Києв до одред-зеного року нє да одвит на їх вимогу зоз першого конґресу. Одвит урядового Києва бул ... нїяки, окрем предлужованя провадзеня, прислухо-ваня, претресаня обисцох, дискредитованя прейґ медийох, ширеня нєправди о активносцох членох Сойма итд. Епилоґ шицкого того же Подкарпатски Русини формовали свой, Шветови Конґрес Подкарпат-ских Русинох, орґанизовали и треци Европски Конґрес, вибрали Народну Раду и зоз додатнима мотивами предлужели свойо намаганя вит-вориц державу Подкарпатску Рус.
Ище пред 150 роками Александер Духнович написал стихи дзе гу-тори ...Подкарпатски русини, охабце глїбоки сон, народни глас вас вола, нє забудзце на свойо, наш народ мили да жиє шлєбод-но... Тота писня була урядова гимна Подкарпатскей Руси кед була, як автономна обласц, у составе Чехословацкей Републики (1919-1938). Тота писня и патриотски чувства велїх русинох и членох Сойма Под-карпатских Русинох були порушуюца моц же би у децембру 2008. року преглашели Републику Подкарпатска Рус. Од теди ше на членох Влади и Сойма верша ище векши прициски. Українски медиї хтори до теди були кельо-тельо обєктивни и давали информациї, почали витворйовац нови план за ришованє питаня РУСИН. Так ше у фебруару, того, 2009. року на веб сайту аґенциї УА Репортер зявел текст у хторим ше пише же велї значни русини як цо то Ґриґорий Жаткович, Адолф Добрянски та аш и Александер Духнович нє руснаци алє українци!!!
Поставя ше питанє же цо ми, войводянски руснаци, маме робиц у таких обставинох.
Як Руснак чувствуєм вельку потребу дац им голєм моралну потри-мовку за тото цо робя бо особнє верим же тото цо вони робя историй-ни хвильки за шицких руснацох/русинох/лемкох. Маю вони и правни основи за тото цо робя и то ище од 1918. року кед им на Сен-Жермен-скей мировней коференциї припознате право на самоопредзелєнє, пред-сидателя, парламент, устав, автономию. Политични обставини у швеце нєшка ше меняю, так тераз понад шицких правох положене право ЧЛОВЕКА. Положене є понад державного суверенитету. До фунда-менталних чловекових правох спада и националне опредзелєнє. Тото право вихасновали и косовски албанци та преглашели свою републику. На основи того преседану и Подкарпатски Русини достали правну можлївосц же би преглашели свою републику, формовали Владу и од-почали активносци на медзинародним припознаваню.
З другого боку, то постава барз шлїски терен бо, як цо ми Сербиї добре знаме, така робота може одвесц аж и до прелїваня креви. Ми, войводянски руснаци, можеме дац явну потримовку русином подкар-патя алє ше то може претолмачиц и як мишанє до нукашнїх обстави-нох другей жеми. Найменєй цо можеме робиц то потримовка у тим змислу же би их, голєм ми, нє оптужовали и оградзовали ше од нїх.
З трецого боку-мушиме думац и на то же як вони буду патриц на нас кед, на концу, витворя нєзависну Републику Подкарпатску Рус а ми ше од нїх оградзовали и осудзовали їх поступки. Як ше ми будземе чув-ствовац кед вони витворя свою, алє вец и нашу, державу за цо им ми нє дали потримовку або зме их аж осудзовали.
З штвартого боку, можебуц же и вони дакус иритираю Америку и Евросоюз зоз своїм указованьом окремних симпатийох спрам Москви, а знаме же одношеня Америки и Европи зоз Русю ище фше на досц нїзким уровню. Нєсцем повесц же им то гришка алє у таких политич-них обставинох у яких вони мушели би мац вецей вибалансирани ста-новиска, голєм тоти цо их явно висловюю. Шицки знаме же Америка потримує актуелного предсидателя Ющенка а Европа, кельо ґод сце-ла буц шлєбодна, патри и слуха цо дума Америка. Самим тим глєданє помоци од дакого кого покус иритираш дава менши ефекти. Шицким подкарпатским русином потримовка Москви значна и я розумим їх подзековносц. Будзе як будзе алє я думам же би мушели вецей уваги обрациц на Европу. Потримовка Русиї значна алє о конєчним ришеню нє пресудзи. З другого боку патрене, може ше повесц и же вони уш барз длуго були толерантни и тактични и же су вецей нє у станю чекац, чекац, чекац...
Час преходзи, асимилация и политика робя свойо. Зачувац нацио-нални идентитет лєм зоз писню и танцом барз чешко. Єдна од заува-гох Шветовей Ради РРЛ Подкарпатским русином то же ше почали занїмац зоз политику. Чи ше може охранїц национални идентитет без хаснованя политики. Убедзени сом же нє. Велї други народи у борби за свою самостойносц подношели вимоги жемом у котрих жили. Слу-човало ше так же держава котрей була упуцена вимога нє реаґовала або одцаговала зоз одвитом, виявйовала же нєт нїч од тих вимогох. На концу ше до цалей ситуациї умишала медзинародна заєднїца. Кед ше умиша медзинародна заєднїца вец обично держава котра нєсцела дац мало на концу да шицко, односно вельо вецей од тоґо цо ше на початку вимагало.
Особнє може хто як сце, дац потримовку або нє (я особнє им давам потримовку), официйни Руски/Русински орґани и орґанизациї муша ос-тац, голєм, на уровню нєосудзованя а медиї муша давац цалосни информациї и то без було яких коментарох. Ми сами достаточно мудри и свидоми же нам анї нє треба дахто же би нам толмачел.
Py^a мaткa
Руска матка муши указац и доказац же є водзаца орґанизация Рус-нацох у Сербиї-Войводини. Матка ясно и гласно муши реаґовац на шицки потупйованя и пробованя потупйованя правох припаднїкох Рус-кого/Русинского народа було дзе у швеце а окреме ту у нашей держави. Матка муши глєдац од Републики Сербиї же би защицела своїх державлянох од намаганьох другей держави превесц Русинох до Ук-раїнцох. Ту ше муши повесц же нє таки вельки проблем Україинци цо жию у Войводини кельо рижни конвертити котри ше урядово деклари-шу як Руснаци, хасную шицки права и можлївосци цо им тота наша держава дава а робя процив интересу Руснацох пре положеня, титули, одликованя а можебуц и пенєж. Руска матка муши ясно и гласно повесц - кажди чловек по декларациї Зєдинєних Нацийох ма право ви-яшнїц ше о своєй националней припадносци. Кед ше дахто вияшнєл же є Руснак вец може буц лєм РУСНАК а нє, источасно, и припаднїк ище даєдней нациї.
10. Ko^pec PycинoхIPycнaцoхIЛемкoх
Конгрес на даєдней од три пленарни схадзки мушел розправяц о одлуки Шветовей Ради РРЛ коло виключеня Сойма и отвориц даяку дебату на тему Републики Подкарпатска Рус и стану русинского народа на тих просторох та гоч би на концу анї не були принєшени даяки конкретни ришеня. На схадзки Шветовей Ради половком фебруара 2009. року у Прешове принєшена одлука же би ше од официйного Києва вимагало же би на попису жительства у України 2011. року була уключена и рубрика РУСИН. Тота одлука вошла и до заключеньох 10. Конґреса Русинох /Руснацох/Лемкох. То барз добре алє там ситуация вельо компликованша та ми то випатра лєм як оддальованє и як про-бованє загашиц вельки огень зоз купаком. Цо будземе робиц по 2011. рок? Пошлєме писмо Влади и Предсидательови України и вони ше так престраша же такой припознаю Русинох за окремни народ! Розуми ше же нє. То им будзе сиґнал же маю ище два роки робиц на асимилациї и охудньовню и так худобного народу, же маю ище два роки вершиц при-циски на каждого хто ше одшмелї явно повесц же є Руснак-Русин а нє Українєц.
Шветова Рада РРЛ муши превжац на себе обовязку провадзиц стан на Подкарпатю и оштро реаґовац на кажди напад на було котру Русин-ску орґанизацию або було котрого члена Русинскей орґанизациї. На кажди способ пробовац нє направиц гришку яку направела ТТТР у пред-ходним составе. Тиж так мушела би ступиц до контакту зоз предсида-тельом Шветового Конґресу Подкарпатских Русинох и вєдно усогла-шиц становиска и намаганя котри у интересу цалосного Русинского народу. Єден од основних задаткох ШР РРЛ муши буц и контактованє
Европского Парламенту и його комисиї за национални меншини. Об-висцовац тоту комисию о уровню и витворйованю правох Русинского народа у шицких жемох дзе жию.
Шветова Рада РРЛ муши провадзиц стан Русинского положеня и у других жемох и тиж такой реаґовац на було яки прициски або намаганя потупйованя права на национални идентитет. Ту фшелїяк думам и на нас у Войводини и на намаганя Союза Русинох Українцох знїщиц нашу националну свидомосц, знїщиц нашо историйне мено, пременїц историю.
Цилї дїйствованя Союзу Русинох Українцох можу ше добре видзиц у їх статуту дзе ше у першим члену, став 2 наводзи: «До союзу ше удружую гражданє и орґанизациї котри витворюю цилї и задатки у обласци просвити, образованя, язика, литератури, науки, уметносци, култури и духовней творчосци русинскей українс-кей народносци». Самим тим неґира иснованє Руснакох як окренмого народа котри припознати у шицких жемох дзе жию окрем у України. Коло того потенцира ше назва Руснак Українєц цо як народ нє може исновац. Лєбо ши Руснак лєбо Українєц, обидва нараз нє може ше буц. Як би Шкоти реаґовали кед би дахто формовал здруженє и наволал го Союз Шкотох Енґлезох и почал твердзиц же Шкоти нє Шкоти алє Ен-ґлези и же їх матична жем Енґлеска.
Национални Совит Рускей/Русинскей националней меншини у Сербиї
Национални Совит Рускей/Русинскей националней меншини у Сербиї ма окремно важну улогу у защити националного интересу. До тераз ше нє барз указал на тим плану. Главна його дїялносц по тераз була подзелїц финансийни средства достати од Покраїни нашим дружтвом за порядни дїялносци, рижни манифестациї култури и подобному.
Ми тераз маме и Завод за културу та векшу часц роботох коло ко-ординациї и орґанизациї манифестацийох треба же би превжал вон а Национали совит би ше вецей могол занїмац зоз защиту националного интересу Руснацо/Русинох. Ту, скорей шицкого, думам на то же би мушел водзиц вецей рахунку о тим кого финансийно помага. Думам же финансийне помаганє орґанизацї котра неґира постоянє Руснакох/ Русинох як окремней нациї нє лоґичне. Сам финансирац свойого нєпри-ятеля? Треба престац финансирац кажду орґанизацию котра у своїм статуту нєма точку у котрей пише же ше заклада за очуванє РУСКО-ГО/РУСИНСКОГО националного иднетитету як окремного народу. По хвильку док Союз мал назву СОЮЗ РУСИНОХ И УКРАЇНЦОХ нємал сом нїч процив же би и їх активносци финансировал наш Национални совит (алє лєм до 50%) вєдно зоз Українским Националним со-витом. Нажаль (за Союз) випатра же Українски Национални совит нє припознава тоту орґанизацию та ю анї нє финансира.
Ту Национални совит муши направиц радикални поцаг и претаргнуц таку праксу. Окончиц пременки у Управних одборох наших медийох и поставиц особи котри буду водзиц рахунку о РУСКИМ интересу а нє и о интересу якейших штучней (РуснакУкраїнєц) нациї. То будзе лєм на хасен Руснацох у Войводини и цалим швеце.
Пред нами ище єдна велька робота - вибор нового Националного совиту. Мушиме лєм дочекац же би ше Национални совити помедзи собу и держава догварели о способу на котри ше то пороби. Єст два можлївосци, вибор по старим електорским систему и по новим систему дзе би перше требало вивершиц пописованє припаднїкох национал-них меншинох, направиц виберанково списки за шицки места дзе жию Руснаци и окончиц виберанки за нови Национални совит. У каждим случаю будземе мац нагоду виберац своїх представнїкох. Особнє сом вецей за опцию правих виберанкох - по списку як за електорски систем. Думам же би на тот способ людзе були ошлєбодзени прициску якому су виложени кед кандидати за електорску скупштину зоз риж-них опцийох ходза од хижи до хижи и убедзую людзох чом баш їм треба же би подписали потримовку. Знам же людзом нєзґодно кед дахто придзе же би му подписали а вон уш дакому дал подпис. Теди тота особа муши лєбо потупиц правило же може лєм раз дакому подписац або повесц же дакому уш подписала и самим тим ше траци тайносц вияшньованя.
Зоз шицкого того може ше заключиц же єст ище барз вельо того цо треба поробиц. Вельо роботи за Шветову Раду РРЛ, Национални совит, алє цо за нас у Сербиї ище важнєйше, єст ище вельо роботи котру треба же би поробела Руска матка. Тераз кед маме за предсидателя Шветовей Ради РРЛ Дюру Папуґу, мушиме то вихасновац на хасен шицких Русинох/Руснацох/Лемкох без огляду на то чи су Подкарпатс-ки чи нє.
У тим цо сом написал нє споминал сом добри ствари цо спомнути институциї поробели а було и того надосц. Знам же би вони волєли лєм таке читац о себе алє тото цо нє поробене а мушело буц и тото цо ше муши поробиц прицагує векшу увагу.
Може буц же и гришим у дачим алє я уш мам твардо формирани думаня так же их нє будзем меняц (анї нє сцем).
