CC BY
11
УДК 338.242.4.025.2(477):330.341.1
О.В. МАГУТА,
acnipaHT 1нституту економки промисловост НАН Укра'ни
Роль вищо'| ocbíth в ¡нноватизацп економши УкраУни
Стаття присвячена питанням нтеграцп функцй держави, ун'1верситет'1в, Ызнесу в реал'зацп H-нова^йних пр'юритетв в рамках моделi «потрйно) cпipaлi» Г.1цков'1ца. Ун'1верситети розгляда-ються як провщы постачальники нтелектуального капталу, як в розвинених кранах пос'щають важливе мсце у забезпеченн cоцiaльно-економiчного розвитку. Доведено, що р'вень освти без створення сприятливого iнcтитуцiонaльного середовища для iмплементацИ' знань в практичну д)-яльн'1сть, не в змоз самостйно визначати перспективи економки знань та нaпpямiв розбудови пост'ндустр'ального суспльства. Наголошено на необх'щност реформування вищо) освти в Укра-н як важливого фактора забезпечення економiчного зростання. Зважаючи на обмеженсть фi-нансових ресурав для нвестування в сферу вищо)' освти, в якост стабльного джерела нновати-зацИ' вищоí освти обгрунтовано необхщнють формування фон^в цльового капталу (ендавменту) в досл'щницьких унверситетах. Рекомендовано п'щвищити яюсть та результативнсть вищоíосвти, актуал 'зувати та розширити тематику науково-технчних досл 'щжень i розробок у контекст забезпечення iнновaцiйного розвитку галузей нацюнально) економки.
Ключовi слова: нацональна економ'1ка вища освта, нтелектуальний каптал, економ'1ка знань, нновацп, цльовий каптал, ендавмент-фонд.
О.В. МАГУТА,
аспирант института экономики промышленности НАН Украины
Роль высшего образования в инноватизации экономики Украины
Статья посвящена вопросам интегрирования функций государства, университетов, бизнеса в реализации инновационных приоритетов в рамках модели «тройной спирали» Г.Ицковица. Университеты рассматриваются как основные поставщики интеллектуального капитала, которые в развитых странах занимают важное место в обеспечении социально-экономического развития. Доказано, что уровень образования без создания благоприятной институциональной среды для имплементации знаний в практическую деятельность, не в состоянии самостоятельно определять перспективы экономики знаний и создания постиндустриального общества. Подтверждена необходимость реформирования высшего образования в Украине как важного фактора обеспечения экономического роста. Учитывая ограниченность финансовых ресурсов, которые инвестируются в сферу высшего образования, в качестве стабильного источника инноватизации высшего образования обоснована необходимость формирования фондов целевого капитала (эндавмента) в исследовательских университетах. Рекомендовано повысить качество и результативность высшего образования, активизировать и расширить тематику научных исследований и разработок в контексте обеспечения инновационного развития отраслей национальной экономики.
Ключевые слова: национальная экономика высшее образование, интеллектуальный капитал, экономика знаний, инновации, целевой капитал, эндавмент-фонд.
O. MAGUTA,
postgraduate student, Institute of the Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine
The role of higher education in innovation of the Ukrainian economy
The paper studies the issues of integration of the functions of the state, universities, and business in order to implement innovational priorities within Henry EtzkowitZs model of «triple helix». Development of higher education accompanied with evolution of most developed countries towards knowledge economy in processes of globalization and internationalization of education challenge countries to adapt to new conditions. It has been shown, that such level of education cannot distinguish the prospects of economy of knowledge and the concepts of developing postindustrial society without the creation
94 Формування ринкових вщносин в УкраУж №12 (199)/2017
© О.В. МАГУТА, 2017
of positive institutional background for knowledge implementation. An important factor of economic growth in Ukraine is the necessity of reforming of higher education. Taking into account the limited funding of higher education, it has been grounded that to provide a stable source of innovation in higher education, endowment capital funds should be formed. It is recommended to improve the quality and the effectiveness of higher education, to update and expand the topics of scientific and technological research and development in terms of innovative development of industrial sector of national economy.
Key words: national economy, higher education, intellectual capital, knowledge economy, innovation, target capital, endowment fund.
Постановка проблемы. Процес розбудови ¡нновафйно! економки УкраТни безпосередньо залежить вщ якост осв™ та результативнос-т системи передач¡ знань в сферу виробництва та послуг, що комплексно впливае на стан кон-курентоспроможност нацюнально! економ¡ки та позицм УкраТни в св¡товому подо працк Особливою прикметою сучасност е зростання рол¡ зна-ння в економнному розвитку краТн св^у, що за своею важпив¡стю випереджае значущ¡сть за-соб¡в виробництва та природних ресурс¡в. За оц¡нками Свтового банку, ф¡зичний кап¡тал в су-часн¡й економ¡ц¡ формуе 16% загального обся-гу багатства кожно! краТни, природний - 20%, а людський - 64%. У Японм та Нмеччиы частка людського кап¡талу складае до 80% нацюналь-ного багатства [1]. Посилення знаннево! функ-цм осв¡ти привносить кардинальн¡ зм¡ни в соцг ально-економ¡чн¡ в¡дносини, сприяе переходу виробництва матер^льних благ ¡ послуг ¡з суто матер¡ального стану в ¡нновафйний вим¡р. Важ-ливим е те, що ¡нновац¡йне виробництво харак-теризуе таку особлив¡сть виробничо! дтльноси за яко! центральна роль у виробничому процес зм¡щу6ться з механнного використання ¡нфор-мацм до ¡нтелектуал^ацм прац¡ [2].
Метою статт1 е досл¡дження впливу вищо! осв¡ти на ¡нновац^ний розвиток економ¡ки Укради та посилення и рол¡ в ¡нтелектуал^ацм ¡ннова-ц¡йних процес¡в.
Анал13 досл1джень i публтацш. Питання ¡н-новац¡йного розвитку економ¡ки впродовж три-валого часу досл¡джували науковц¡ р^них кра-!н: Й. Шумпетер, Б. Санто, П. Друкер, I. Ансофф, Б. Твюс. Серед укра!нських науковцю питанням ¡нновац¡йного розвитку прид¡ляють багато уваги в сво!х працях О. Амоша, А. Гальчинський, В. Геець, Ю. Бажал, О. Лапко, О. КузьмЫ, И. Петрович та ¡н. Досл¡дження ¡нтелектуал^ацм та ¡нноватизацм нацюнально! економ¡ки знайшли свое вщображення в таких працях в¡домих зарубжних ¡ в¡тчизняних
науковц¡в, як Я. Базилюк, Д.Белл, I. Галюк, О. Ди-ба, П. Друкер, Я. Жалто, В.1 ноземцев, I. Одотюк, М. Петрина, Л. Федулова, Ф. Хайек.
Виклад основного материалу. Свтовий до-св¡д показав, що перех¡д до ¡нновац^но! економг ки можливий лише за умови ефективного використання ¡нтелектуального потенц¡алу, розвитку ¡нституту ¡нтелектуально! власност¡, широкомасштабного впровадження в господарськ¡й об¡г результата творчо! прац¡ [3], що можна забезпечити на баз¡ пост¡йного отримання сучасних знань.
Зростання рол¡ осв™ та знань у процес¡ соцг ально-економ¡чного розвитку будь-яко! кра!ни е беззаперечною. Сучасне сусп¡льство, як зазна-чають А. Тоффлер ¡ Х. Тоффлер - це цивоза-цт третьо! хвил¡, де ¡нформац¡я й знання стають уыверсальним субститутом сировини, прац й ¡н-ших ресурса [ 4, с. 19-29]. Найбтьш важливи-ми ознаками створення цивозацм знань (¡нфор-мафйно! цивт^ацм) е:
- перетворення знань у виробничий ресурс, коли знання стають основним ¡ндикатором еконо-м¡чного розвитку ¡ сусп¡льного добробуту. Ум¡ння продуктивного використання цього ресурсу стае потужним чинником конкурентно! переваги на свтових ринках;
- зростання рол¡ науки та осв™, коли наука виступае потужним фактором продуктивно! дг яльноси що полягае в генеруванн¡ знань. Одно-часно надаеться велике значення систем¡ осв¡ти як сфер¡ створення ¡нтелектуального потенцюлу, необх¡дного для використання знань;
- розвиток ¡нформац^них технолопй (у тому числ¡ ¡нформац¡йних ¡ телекомун¡кац¡йних), як¡ стають необхщною складовою вс¡х ¡нших технолог¡й;
- змЫи у виробнич¡й д¡яльност¡ вск сектор¡в економ¡ки на основ¡ ¡нтелектуал^ацм прац¡.
1з цього можна зробити висновок, що ключо-вим активом ¡нновафйного розвитку економг ки е знання - знання як потенц^на можлив¡сть розвитку, знання як джерело ¡нновацй Тому пе-
peтвopeння oсвiти i нayки y фaктop виpoбництвa стае бaзoвим пpiopитeтoм poзвиткy сyспiльствa, дe ключoвe знaчeння вiдiгpaють пpoцeси нaгpo-мaджeння знaнь, зaбeзпeчeння ïx бeзпepepвнoгo тpaнсфepy, кoмepцiaлiзaцiï в тexнiцi, нoвиx тex-нoлoгiяx, тoвapax i пoслyгax. Зaвдяки oсвiтi тa нo-вим знaнням в oстaннi дeсятилiття XX ст. вщбу-лися мaсштaбнi змЫи poзвиткy нayки i тexнiки, як спpaвили вeличeзний вплив нa xapa^ep свiтoвoï гoспoдapськoï систeми. Пepeтвopeння зaчeпили piзнi гaлyзi мaтepiaльнoгo виpoбництвa тa сфe-pи пoслyг, пoзнaчилися нa ключoвиx xapa^e-pистикax тexнoлoгiчниx пpoцeсiв. Kлючoвим е тe, щo вoни вплинули нa пpoцeси oтpимaння тa пe-peдaчi знaнь, a тaкoж нaкoпичeння i викopистaн-ня piзнoï iнфopмaцiï. Öe в свoю чepгy пiдвищилo poль iнфopмaцiï тa пpoфeсiйниx знaнь в XXI ст. як гoлoвнoï póm^o! сили свiтoвoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy, пiдвищeння кoнкypeнтoспpoмoжнoстi й iннoвaцiйнoстi piзниx ^aK
У пpoцeсi oтpимaння нoвиx знaнь oсoбливe знaчeння нaлeжить вищiй oсвiтi тa ïf oснoвним сyб'8ктaм - сyчaсним вищим нaвчaльним зaклa-дaм, якi вистyпaють oсepeдкaми oсвiтньoï, нa-yкoвoï тa iннoвaцiйнoï дiяльнoстi. Cистeмa вищoï oсвiти зaбeзпeчye фopмyвaння iннoвaцiйнoгo пo-тeнцiaлy кpaïни, кoтpий пo8днy8 пoтeнцiaл oсвoeн-ня знaнь, пoтeнцiaл гeнepyвaння знaнь, пoтeнцiaл пoшиpeння знaнь i пoтeнцiйний пoпит нa знaння [5]. Toмy piвeнь poзвиткy oсвiти тa стaн люд^гага кaпiтaлy е виpiшaльними фaктopaми, щo впливa-ють нa фopмyвaння сoцiaльнo-eкoнoмiчниx мoж-ливoстeй дepжaви в кoнтeкстi peaлiзaцiï iннoвa-цiйнoï мoдeлi poзвиткy eкoнoмiки Укpaïни [6].
У нayкoвиx дoслiджeнняx пiдтвepджeнo, щo нa пpoтивaгy тpaдицiйним «oднoзнaчним» фaктopaм виpoбництвa - зeмлi, пpaцi, кaпiтaлy - iнфopмa-цiя тa знaння е дoвoлi дивepсифiкoвaними - «rôa-гaтoзнaчними» фaктopaми [7]. Якщo тpaдицiйнi фaктopи виpoбництвa (зeмля, кaпiтaл) слугують, здeбiльшoгo, iндикaтopaми фiзичнoï сили люди-ни, то iнфopмaцiя тa знaння peaлiзyють та пpи-мнoжyють ïï якiсний (poзyмoвий) пoтeнцiaл, сти-мулюють iнтeлeктyaлiзaцiю виpoбництвa тa пpaцi, пopoджyють нoвi взaeмoпoв'язaнi пoняття - <он-тeлeктyaльнa влaснiсть», «iнтeлeктyaльний гапг тaл» тa «iнтeлeктyaльний пpoдyкт». Toмy мoдepнi-зaцiя eкoнoмiки мoжливa нa oснoвi викopистaння нoвoгo (iнтeлeктyaльнoгo) фaктopy виpoбництвa тa зyмoвлeнoï ним iнтeлeктyaлiзaцiï y якoстi yмo-
ви для poзвиткy iннoвaцiй [8]. Ha думку eкспep-тiв, eфeктивний poзвитoк сyспiльствa мoжe бути зaбeзпeчeний лишe зa yмoв висoкoгo iнтeлeктy-aльнoгo пoтeнцiaлy нaцiï. Зa пiдpaxyнкaми Ю^^ K0 дoстaтньoгo piвня нaцioнaльнoгo блaгoпoлyч-чя нинi тa в мaйбyтньoмy мoжyть дoсягти лишe т кpaïни, в якиx 40-60 % пpaцeздaтнoгo нaсeлeн-ня стaнoвитимyть oсoби з вищoю oсвiтoю. Boднo-чaс визнaнo, aби бyдь-якi сoцiaльнo-eкoнoмiчнi, пoлiтичнi peфopми нaбyли нeзвopoтнoгo xapa^e-py i були peaлiзoвaнi якнaйeфeктивнiшe, нeoбxiднo пpинципoвo пo-нoвoмy (зa змiстoм, xapaктepoм) пepeнaвчити нe мeнш, нiж 25% дopoслoгo, пpa-цeздaтнoгo нaсeлeння [9].
Пpoцeс iнтeлeктyaлiзaцiï eкoнoмiки, який нaбyвae всe бiльшoï вaги тa пoшиpeння y свiтi, зyмoвлю8 пiдвищeння poлi вищoï oсвiти y зpoстaннi eкoнoмi-ки (див. pисyнoк). Отpимaнi пщ чaс нaвчaння знa-ння та нaвички е oснoвoю iнтeлeктyaльнoгo пoтeн-цiaлy сyспiльствa, який е визнaчaльним фaктopoм ствopeння iннoвaцiй в eкoнoмiцi знaнь [10].
Як свiдчить лoгiкa pисyнкa, iннoвaцiйний poз-витoк нaцioнaльнoï eкoнoмiки пepeдбaчa8 викo-pистaння нoвoгo (iнтeлeктyaльнoгo) фaктopy ви-poбництвa та зyмoвлeнoï ним iнтeлeктyaлiзaцiï y ягас^ yмoви для poзвиткy iннoвaцiй. Iнтeлeктyaлi-зaцiя нaцioнaльнoï eкoнoмiки oзнaчa8, щo нayкo-вi знaння тa спeцiaлiзoвaнi yнiкaльнi нaвички ''xнix нoсiïв стають гoлoвним джepeлoм i виpiшaльним чиннигам poзвиткy мaтepiaльнoгo тa нeмaтepi-aльнoгo виpoбництвa, зaбeзпeчyючи нeoбxiднi yмoви для стaлoгo eкoнoмiчнoгo зpoстaння [2].
Отжe, в кoнтeкстi зaбeзпeчeння iннoвaцiйнo-to poзвиткy кpaïни oснoвнa yвaгa пoвиннa пpидi-лятися нe лишe opгaнiзaцiï iннoвaцiйнoмy пpoцeсy тa iннoвaцiйнiй дiяльнoстi, a, в пepшy чepгy, фop-мyвaнню пepeдyмoв, пoтeнцiйниx мoжливoстeй, кoнкpeтниx знaнь, якoстeй людини (сyб'8ктiв era-нoмiки) для ствopeння тa впpoвaджeння iннoвaцiй. Iнтeлeктyaлiзaцiя вмiнь тa здiбнoстeй дo iннoвaцiй-нoï дiяльнoстi зa дoпoмoгoю вищoï oсвiти ствopю8 бaзoвy oснoвy для iннoвaцiйнoгo пpoцeсy, який яв-ляе сoбoю пepeтвopeння нayкoвoгo знaння, нayкo-виx iдeй та дoслiджeнь, винaxoдiв y фiзичнy peaль-нiсть (нoвoввeдeння) для якiснoï змЫи сyспiльствa.
Iннoвaцiйний poзвитoк е нeвiд'eмнoю склa-дoвoю зaдoвoлeння шиpoкoгo кoмплeксy нaцi-oнaльниx iнтepeсiв дepжaви. У Зaкoнi Укpaïни «Пpo iннoвaцiйнy дiяльнiсть» [11] iннoвaцiйний poзвитoк poзглядa8ться як пpoцeс стpyктypнoгo
вдoскoнaлeння нaцioнaльнoï eкoнoмiки, щo дo-сягa8ться, пepeвaжнo, зa paxyнoк пpaктичнoгo викopистaння нoвиx знaнь для зpoстaння oбся-гiв сyспiльнoгo виpoбництвa, пiдвищeння ягас-тi сyспiльнoгo пpoдyктy, змiцнeння нaцioнaльнoï кoнкypeнтнoспpoмoжнoстi тa пpискopeння co^-aльнoгo пpoгpeсy в сусптьствк
□снoвними зaвдaннями сyчaснoï вищoï oсвi-ти y зaбeзпeчeннi iннoвaцiйнoгo poзвиткy нaцi-oнaльнoï eкoнoмiки е: пiдвищeння якoстi знaнь; пiдгoтoвкa висoкoквaлiфiкoвaниx фaxiвцiв, здaт-ниx дo iннoвaцiйнoï дiяльнoстi; iнтeлeктyaлiзaцiя пpaцi; ствopeння спpиятливиx yмoв для нayкo-вo-дoслiдницькoï po6O™; пoсилeння взaeмoдiï iз пiдпpи8мницьким сepeдoвищeм y poзpoбцi тa впpoвaджeннi iннoвaцiй.
Bикoнaння тaкиx зaвдaнь бaгaтo в чoмy зaлe-жaть вiд пpoфeсiйнoï взaeмoдïí тa спiвпpaцi мiж yнiвepситeтaми, пiдпpи8мствaми i дepжaвoю. У свт тaкa мoдeль oтpимaлa нaзвy «пoтpiйнoï спipaлi» Гeнpi Iцкoвiцa. Дaнa мoдeль вiдoбpaжae пepexiд вiд дoмiнyючoгo в iндyстpiaльнoмy сус-
пiльствi пapтнepствa бiзнeсy i дepжaви дo тpис-тopoнньoï спiвпpaцi мiж yнiвepситeтaми, бiзнe-мм i дepжaвoю в сyспiльствi знaнь [13, с. 239]. Для aктивiзaцiï спoнyкaльниx мoтивiв вaжливo yсвiдoмити стpaтeгiчнy фyнкцiю oсвiти в сyчaс-нoмy i мaйбyтньoмy сyспiльствi, aджe сaмe oсвi-тa, зoкpeмa вищa, е пiдrpyнтям висoкopoзви-нeнoгo iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy eкoнoмiки, спpoмoжнoгo пpoдyкyвaти нoвi знaння тa тpaнс-фopмyвaти ïx y виpoбництвo як iннoвaцiï. Caмe тому aктyaльним для сyчaснoï Укpaïни е питaння iннoвaтизaцiï вищoï oсвiти як в сepeдинi систeми, тaк i в чaстинi пoсилeння ñ' зoвнiшньoгo впливу нa iннoвaцiйний poзвитoк нaцioнaльнoï eкoнoмiки.
У стaттi зaпpoпoнoвaнo 2-x piвнeвe гpyпyвaн-ня пoкaзникiв (тaбл. 1, 2), якi зaсвiдчyють нeoб-xiднiсть iннoвaтизaцiï вищoï oсвiти в ïï внyтpiшнiй систeмi тa зoвнiшнiй. Гoлoвнa цiль iннoвaтизa-ц^ вищoï oсвiти пoлягa8 y ствopeннi eкoнoмiчниx, opгaнiзaцiйниx, нayкoвиx тa iнститyцiйниx yмoв для пoсилeння П iнтeлeктyaльнoгo впливу нa iн-нoвaцiйний poзвитoк eкoнoмiки Укpaïни.
Poëb Bèùoï ocâiTè у забезпеченш iннoвaцiйнoгo poçBèTKy нaцioнaльнoï eкoнoмiки
Джерело: узагальнено на ochobí [2; 7; 12]
Taблиця 1. Пс^зники, щс пiдтвepджyють нeoбxiднicть iннoвaтизaцiï вищш ocвiти для пс-cилeння iнтeлeктyaльнoгo впливу нa eкснсмiкy Ó^ai^
Пoкaзники 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Iннoвaцiйний пoтeнцiaл вищoï ocвiти в нaцioнaльнiй eкoнoмiцi
Чaсткa зaйнятиx з вищoю oсвiтoю сepeд штaтниx пpaцiвникiв, % 56,6 57,4 58,1 59,2 60,1 61,0
Чaсткa дoслiдникiв œ^opy вищoï oсвiти в зaгaльнiй юль^ст дoслiдникiв нayкoвиx yстaнoв, % 46,1 44,9 43,7 42,7 41,5 40,9
Чaсткa oтpимaниx oxopoнниx дoкyмeнтiв сeктopoм вищoï oсвiти нa пpaвo iнтeлeктyaльнoï влaснoстi, % 70,0 70,8 74,1 75,2 72,9 67,8
Чaсткa opгaнiзaцiй, щo зд^^^^ли нayкoвi дoслiджeння i poзpoбки,%
- œ^op вищoï oсвiти 13,7 14,0 14,6 15,7 15,8 15,4
- пiдпpиeмницький сeктop 46,8 45,4 44,3 44,4 42,2 40,3
- дepжaвний œ^op 39,4 40,5 41,0 39,9 42,0 44,3
Чaсткa сeктopiв y пpиклaдниx дoслiджeнняx, % дo зaгaль-нoгo oбсягy
- сeктop вищoï oсвiти Укpaïни 14,2 13,3 15,6 14,2 13,7 12,0
- пiдпpиeмницький сeктop Укpaïни 21,6 23,4 19,9 22,9 23,7 36,1
- дepжaвний сeктop Укpaïн 64,1 63,4 64,4 15,6 62,5 51,9
Cтpyктypa фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння нayкoвиx дocлiджeнь i poзpoбoк
Чaсткa витpaт нa нayкoвi дoслiджeння i poзpoбки, % в
зaгaльнiй стpyктypi витpaт
- сeктop ви!^! oсвiти Укpaïни 6,5 6,6 6,9 6,1 5,7 5,4
- пiдпpиeмницький œ^op Укpaïни 55,4 53,3 50,6 54,5 55,3 60,7
- дepжaвний сeктop Укpaïни 38,1 40,1 42,5 39,4 39,0 33,9
Чaсткa витpaт нa нayкoвi дoслiджeння i poзpoбки, % в
зaгaльнiй стpyктypi витpaт
- сeктop вищoï oсвiти ^aw EC 28 24,3 23,5 23,6 23,4 23,4 23,2
- пiдпpиeмницький сeктop кpaïн EC 28 61,8 63,1 63,3 63,5 63,8 64,0
- дepжaвний сeктop ^aw EC 28 12,9 12,5 12,2 12,3 12,0 12,0
Чaсткa витpaт нa нayкoвi дoслiджeння i poзpoбки y BBR %
- ^aw EC 28 1,93 1,97 2,01 2,03 2,04 2,03
- Укpaïни 0,75 0,65 0,67 0,70 0,60 0,55
Iннoвaцiйний peйтинг eкoнoмiки Ó^a'^
Miсцe Укpaïни в ^era глoбaльнoï кoнкypeнтoспpoмoжнoстi, y т. ч. зa сyбiндeксaми: 89 82 73 84 76 79
- piвeнь тexнoлoгiчнoгo poзвиткy 83 82 81 94 85 86
- iннoвaцiйний пoтeнцiaл 63 74 71 93 81 54
Iннoвaцiйний poзвитoк нaцioнaльнoï eкoнoмiки
Чaсткa пpoмислoвиx пiдпpиeмств, якi впpoвaджyвaли iннoвaцiï, % 11,5 12,8 13,6 12,9 12,1 15,2
Чaсткa iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï в oбсязi peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï, % 3,8 3,8 3,3 3,3 2,5 1,4
Чaсткa iнвeстицiй в нeмaтepiaльнi aктиви в CTpy^ypi кaпiтaльниx iнвeстицiй, % 3,7 3,6 2,9 3,9 3,4 6,7
Iндycтpiaльний poзвитoк нaцioнaльнoï eкoнoмiки
Чaсткa пepepoбнoï пpoмислoвoстi:
- в стpyктypi вaлoвoï дoдaнoï вapтoстi, % 14,8 13,6 14,1 12,7 13,1 14,2
- в пpoмислoвoмy виpoбництвi, % (piвeнь бeзпeки - нe мeншe 70%) 68,6 66,3 67,7 66,8 68,4 64,6
Чaсткa пpoдyкцiï мaшинoбyдyвaння в пpoмислoвoмy виpoбництвi, % (piвeнь бeзпeки - нe мeншe 20%) 10,9 11,6 11,2 9,7 7,9 6,5
Джерело: розраховано за даними [3; 14; 15; 16]
Дaнi тaблицi 1 œ^a^, щo вищa oсвiтa мae дo-стaтньo висoкi пoтeнцiйнi мoжливoстi. Taк, чaсткa зaйнятиx з вищoю oсвiтoю сepeд штaтниx пpaцiв-ниюв стaнoвить мaйжe 60%, a чaсткa дoслiдникiв сeктopy вищoï oсвiти сepeд нayкoвиx yстaнoв, якi включaють oкpiм вищoï oсвiти тaкoж нayкoвi усто-нoви дepжaвнoгo тa пiдпpи8мницькoгo ce^opy, стaнoвить пoнaд 40%. Iз зaгaльнoï кiлькoстi нay-кoвиx yстaнoв, як здiйснюють дoслiджeння i poз-po6^, нa сeктop вищoï oсвiти пpипaдae близь-кo 16%, a в пpиклaдниx дoслiджeння - 12%. Öe дoсить висoкi пoкaзники, oскiльки зaклaди вищoï oсвiти зaймaються пepeвaжнo свoeю oснoвнoю знaнн8вoю фyнкцi8ю - пiдгoтoвкoю спeцiaлiстiв.
Ane якщo пpoaнaлiзyвaти стaн фiнaнсoвoгo зa-бeзпeчeння нayкoвиx дoслiджeнь i poзpoбoк, якi здiйснюються вищoю oсвiтoю, тo мoжнa зpoбити виснoвoк пpo знaчнy oбмeжeнiсть фiнaнсoвиx pe-сypсiв. Зoкpeмa, нa сeктop вищoï oсвiти iз зaгaльнo-гo oбсягy витpaт нa нayкoвi дoслiджeння i poзpoбки пpипaдa8 лишe 5-7%, нa дepжaвний сeктop - 3542%, пiдпpиeмницький - 55-60%. Пopiвняння iз стpyктypoю фiнaнсoвoгo зaбeзпeчeння нayкoвиx poзpoбoк i дoслiджeнь кpaïн 6C 28, пoкaзaлo, щo чaсткa пiдпpи8мницькoгo ce^opy Укpaïни тiльки нa 5-7% мeншa, нiж в cepeдньoмy 6C, aлe знaчнo вщ-piзняють cтpyктypнi пpoпopцiï фiнaнcoвoгo зaбeзпe-чeння ceктopy вищoï ocвiти тa дepжaвнoгo ceктopy. Якщр чacткa ceктopy вищoï ocвiти в кpaïнax 6C 28 в oбcягax фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння нayкoвиx дo-^д^нь i poзpoбoк cтaнoвить 23-25%, то в Укpaï-нi - лишe 5-7%. Ha дepжaвний ceктop y пpoвeдeннi нayкoвиx дocлiджeнь в кpaïнax 6C 28 пpипaдa8 1213%, в Укpaïнi - 34-40%.
Уpaxoвyючи виcoкi пoтeнцiйнi мoжnивocтi ceктopy вищoï ocвiти Укpaïни мoжнa зpoбити виcнoвoк пpo нeдocтaтнicть фiнaнcyвaння ïx нayкoвoï дiяльнocтi тa нeoбxiднicть дивepcифiкaцiï cтpyктypи джepeл фг нaнcoвoгo зaбeзпeчeння нayкoвo-дocлiднoï дiяль-нocтi в eкoнoмiцi, a тагаж збiльшeння зaгaльнoгo oбcягy фiнaнcyвaння. Якщo в Укpaïнi витpaти нa нa-yкoвi дocлiджeння i poзpoбки y 2015 poцi cтaнoвили 0,55% BBR тo в кpaïнax 6C 28 - 2,03%.
Гpyпи пoкaзникiв, пpeдcтaвлeнi в тaблицi 1 дe-мoнcтpyють явний диcбaлaнc мiж cтaнoм poзви-тку вищoï ocвiти, ïï пoтeнцiйними мoжnивocтями, фiнaнcyвaнням тa iннoвaцiйнoю динaмiкoю era-нoмiки Укpaïни. Зoкpeмa, якщo зa oцiнкoю вищoï oœi™ тa пiдвищeння квaлiфiкaцiï в ^erai mo-бaльнoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi зa 2015 pk
Укpaïнa зaймaлa 34 мicцe, тo зa пoкaзникoм piв-ня тexнoлoгiчнoгo poзвиткy - 86, iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy - 54 мicцe. Пpи цьoмy чacткa iннoвa-цiйнoï пpoдyкцiï в зaгaльнoмy oбcязi peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï cтaвилa лишe 1,4%, в той чac, як в ев-poпeйcькиx ^a^ax - 50-70%, a ктькють пiдпpи-емств, щo впpoвaджyвaли iннoвaцiï - лишe 15%.
He виклигае cyмнiвy, щo нa дepжaвнoмy piв-нi нeoбxiднo пocилити iнтeлeктyaльний вплив ви-щoï ocвiти нa iннoвaцiйний poзвитoк Укpaïни. Bищa oœ^a пoтpeбy8 cyтт8вoгo peфopмyвaння, cпpя-мoвaнoгo, в пepшy чepгy, нa пiдвищeння ïf вiддaчi, якocтi тa вiдпoвiднocтi cyчacним iннoвaцiйним пo-тpeбaм, нaлaгoджeння aдeквaтнoгo взa8мoзв'язкy мiж cтpyктypoю тa змicтoм ocвiти, з oднoгo 6o^, i peaльними пoтpeбaми eкoнoмiки з ^rnora Зa poз-paxyнкaми нayкoвцiв Iнcтитyт■y eкoнoмiки пpoмиc-лoвocтi HAHУ iннoвaцiï в знaнняx мoжнa oцiнити зa iндeкcoм 29-30, a якють пepeдaчi знaнь - лишe нa piвнi iндeкcy 69-70 (тaбл. 2). TO6to oтpимaнi знa-ння нeдocтaтнiм чинoм iмплeмeнтyютьcя y виpoб-ничу cиcтeмy, тoмy й Укpaïнa мae cлaбкi iннoвaцiйнi пoзицiï в свт. У зв'язку з цим дoцiльнo poзpoбити зaxoди тaкoж в чacтинi iннoвaтизaцiï вищoï ocвiти бeзпocepeдньo в cepeдинi cиcтeми.
Як cвiдчить aнaлiз дaниx в тaблицi 2, вищa ocвi-тa Укpaïни пociдa8 ви^ю мicця в iндeкci глoбaль-нoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi - 34 мicцe iз 140 кpaïн в зaгaльнiй oцiнцi вищoï ocвiти тa пiдвищeн-ня квaлiфiкaцiï. Aлe якicть ocвiти з мeнeджмeнтy бiзнecy oцiнeнa знaчнo нижчe - нa piвнi 87 мюця.
Пpo нeoбxiднicть iннoвaтизaцiï в cepeдинi вищoï ocвiти cвiдчить пoляpнicть peзyльтaтiв, якa cпocтe-piгaeтьcя в oцiнцi iннoвaцiй в знaнняx - ^e^ 3031, тa якocтi пepeдaчi знaнь - iндeкc 70-71. ^м тoгo, кoeфiцi8нт пepeвищeння кiлькocтi випyщeниx cтyдeнтiв з вищoю ocвiтoю нaд зaявлeнoю пoтpe-бoю poбoтoдaвцiв y фaxiвцяx збiльшивcя з 10 pa-зiв y 2010 poцi дo 12 paзiв y 2013 po^ тa 17 paзiв y 2015 po^. Toбтo cпeцiaлicтaм з вищoю ocвiтoю дo-сить cкnaднo знaйти poбoтy. Taкoж як нeдocтaтнiй, з точки зopy пpoмиcлoвoгo poзвиткy, мoжнa oцiнити пiдгoтoвкy cтyдeнтiв в гaлyзi знaнь «iнжeнepiя». Як-щo в 2010 po^ чacткa cтyдeнтiв-iнжeнepiв cклaдa-лa 25%, тo в 2015 po^ - близькo 18%.
Як пoкaзaли peзyльтaти дocлiджeння, вищa ocвiтa мae гapнi пoтeнцiйнi мoжливocтi зд^сню-вaти пiдгoтoвкy cпeцiaлicтiв, a тaкoж зaймaтиcя нayкoвими дocлiджeннями i poзpoбкaми в cфe-pi cтвopeння то впpoвaджeння iннoвaцiй. Aлe тa-
Taблиця 2. ^^зники, щo пiдтвepджують нeoбxiднicть iннoвaтизaцiï в cиcтeмi вищoï ocвiти
Пoкaзники 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Miжнapoднi oцiнки вищoï ocвiти
Чacткa ocвiти в cтpyктypi дoдaнoï вapтocтi, % 5,8 5,5 6,0 6,1 5,7 4,2
Iндeкc глoбaльнoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi, y тoмy чиcлi зa cyбiндeкcaми: 89 82 73 84 76 79
- вищa ocвiтa тa пiдвищeння квaлiфiкaцiï 46 51 47 43 40 34
- якicть cиcтeми oœi™ в цiлoмy 56 62 70 79 72 54
- якicть oœ™ з мeнeджмeнтy бiзнecy 108 116 117 115 88 87
Пiдгoтoвкa cпeцiaлicтiв з вищoю ocвiтoю
Iннoвaцiï в знaнняx, iндeкc 30 30 30 29 29 29
Якicть пepeдaчi знaнь, iндeкc 70 70 70 70 69 69
Koeфiцieнт пepeвищeння кiлькocтi випyщeниx cтyдeнтiв з вищoю ocвiтoю нaд зaявлeнoю пoтpeбoю poбoтoдaвцiв y фaxiвцяx, paзiв 10,2 10,5 12,6 12,1 13,7 17,3
Чacткa cтyдeнтiв з гaлyзi знaнь «iнжeнepiя», % 25,1 22,4 17,6 17,2 18,1 17,8
Пoтeнцiйнi мoжливocтi нaукoвцiв ceктopa вищoï ocвiти
Юльюсть дocлiдникiв y зaгaльнiй кiлькocтi викoнaвцiв нayкoвиx дocлiджeнь i poзpoбoк, тис oq6 133,7 130,4 122,1 115,8 101,4 90,2
в. т.ч. чacткa дocлiдникiв ceктopy вищoï ocвiти, % 46,1 44,9 43,7 42,7 41,5 40,9
□тpимaнi oxopoннi дoкyмeнти iнтeлeктyaльнoï влacнocтi, oдиниць 7748 8757 8552 8432 7864 7334
- ceктop вищoï ocвiти 5419 6198 6335 6342 5736 4963
- пiдпpиeмницький ceктop 443 494 360 269 226 528
- дepжaвний œ^op 1886 2065 1807 1821 1902 1843
Чacткa opгaнiзaцiй, щo здiйcнювaли нayкoвi дocлiджeння i poзpoбки, %
- œ^op вищoï ocвiти 13,7 14,0 14,6 15,7 15,8 15,4
- пiдпpиeмницький ceктop 46,8 45,4 44,3 44,4 42,2 40,3
- дepжaвний ceктop 39,4 40,5 41,0 39,9 42,0 44,3
Фiнaнcoвe зaбeзпeчeння вищoï ocвiти
Cтpyктypa фiнaнcyвaння вищoï ocвiти, %
- пpивaтнi фipми тa кopпopaцiï 2,0 1,6 1,6 1,6 1,3 1,5
- дepжaвний ceктop 66,1 66,7 69,5 69,1 70,8 65,7
- дoмaшнi гocпoдapcтвa 31,9 31,7 28,9 29,4 27,9 32,8
Poзпoдiл oбcягy фiнaнcyвaння нayкoвиx дocлiджeнь i poзpoбoк, %
- пiдпpиeмницький œ^op 55,4 53,3 50,6 54,5 55,3 60,7
- ceктop вищoï ocвiти 6,5 6,6 6,9 6,1 5,7 5,4
- дepжaвний ceктop 38,1 40,1 42,5 39,4 39,0 33,9
Чacткa витpaт нa вищу ocвiтy в зaгaльниx витpaтax, %
- пepший eтaп ви!^! ocвiти 41,4 40,7 38,0 37,2 36,8 36,8
- дpyгий eтaп вищoï ocвiти 1,6 1,6 1,5 1,7 1,6 1,5
Джepeлo: poçpaxoâaHo за даними [3; 14; 15; 16]
к зaвдaння нayкoвцi ceктopy вищoï ocвiти в змoзi викoнaти в yмoвax нaлaгoджeння тa пocилeн-ня зв'язкiв iз peaльним ceктopoм eкoнoмiки зa cxeмoю «ocвiтa-нayкa-виpoбництвo-iннoвaцiï». Для цьoгo нeoбxiднo пocилити зaцiкaвлeнicть бiзнec-cтpyктyp y cпiвпpaцi iз вищoю шкoлoю, як в пiдгoтoвцi нeoбxiдниx для í^x пiдпpи8мcтв
cпeцiaлicтiв, тaк i в cфepi нayкoвиx дocлiджeнь i poзpoбoк. Aлe нa дaнoмy eтaпi фiнaнcoвa yчacть пiдпpи8мництвa y фiнaнcyвaннi вищoï ocвiти е мiзepнoю - 1,5-2%. У пpoвeдeння ж дocлiджeнь i poзpoбoк пiдпpи8мницький œ^op вкnaдae знa-чнi pecypcи, як в зaгaльнiй cтpyктypi фiнaнcyвaн-ня зaймaють 55-60%.
Уpaxoвyючи знaчний пoтeнцiaл нayкoвцiв вищoï oсвiти пiдпpи8мцям дoцiльнo зaлyчaти 'íx для yчaс-т в piзниx пpoeктax з мeтoю ствopeння тa впpo-вaджeння iннoвaцiй. Aлe для цьoгo спoчaткy тpeбa видiлити вiдпoвiднe фiнaнсyвaння. З oглядy нa дo-сить знaчнi peсypси, якi зaдiянi з бoкy пiдпpиeмцiв для нayкoвo-дoслiдниx poбiт, пeвнy чaстинy вo-ни мoгли б спpямoвyвaти в сeктop вищoï oсвiти нa oснoвi дoгoвopy пpo спiльнy дiяльнiсть. Taкi peсyp-си пoвиннi мaти пpeдмeтнe спpямyвaння i в ягаст цiльoвoгo кaпiтaлy викopистoвyвaтися в зaбeзпe-чeннi iннoвaцiйниx пpoцeсiв.
Як вжв зaзнaчaлoся, тaкa спiвпpaця мoжливa в paмкax мoдeлi «пoтpiйнoï спipaлi», oснoвнa iдeя яш пoлягa8 в тому, щo пoтeнцiaл для iннoвaцiй та era-нoмiчнoгo poзвиткy в сyспiльствi знaнь фунтуеть-ся нa визнaчaльнiй poлi yнiвepситeтy тa пo8днaннi yнiвepситeтiв, бiзнeсy i дepжaви для ствopeння нo-виx iнститyцiйниx фopм пpoдyкyвaння, тpaнсфepтy тa зaстoсyвaння знaнь [13, с. 241]. ^д звepнyти yвaгy, щo Гeнpи Iцкoвiц зaпpoпoнyвaв тpи мoдe-лi фyнкцioнyвaння «пoтpiйнoï спipaлi» - стaтичнy, лiбepaльнy, збaлaнсoвaнy. Ha нaш пoгляд, нaй-бiльшe зaвдaнням iннoвaтизaцiï eкoнoмiки Укpaï-ни вiдпoвiдae збaлaнсoвaнa мoдeль, oскiльки вoнa пepeдбaчae пapтнepствo всix iнститyцiйниx yrao-peнь, aлe пpoвiднe мiсцe в eкoнoмiцi знaнь вiдвo-дить yнiвepситeтaм. Baжливим е тe, щo ця мoдeль дa8 пoтyжний синepгeтичний eфeкт. Дoслiдники Г. Iцкoвiц тa M. Paнгa poзглядaють збaлaнсoвaнy мoдeль як цтюну систeмy склaдoвиx (Ыститу^й-нe сepeдoвищe yнiвepситeтy, бiзнeсy i дepжaви та 'íx yчaсники), взa8мoзв'язкiв мiж ними (спiвпpaця, спiльнe лiдepствo, взa8мoзaмiнювaнiсть та poзбy-дoвa мepeжi) тa фунщй, xapaктepниx для кoжнo-ro yчaсникa спiвпpaцi (виpoбництвo знaнь, пpoдy-кyвaння iннoвaцiй, зaбeзпeчeння взaeмoдïí) [13, с. 242, 244]. Peaлiзyючи мoдeль «пoтpiйнoï ^ipa-лi» вищi нaвчaльнi зaклaди oтpимyють мoжливiсть, викopистoвyючи влaснy мaтepiaльнy тa фiнaнсoвy бaзy, poзвивaти бiзнeс-iнкyбaтopи, нaвчaльнi пщ-пpиeмствa з вeнчypним кaпiтaлoм, нayкoвi пapки, кoнсyльтaцiйнi кoмпaнiï тoщo [17, с. 230]. Tara пo-тpiйнe пapтнepствo е взaeмoвигiдним, oскiльки унг вepситeт oтpимy8 дoдaткoвi фiнaнсoвi peсypси тa пpaктичнy спpямoвaнiсть ^oeT дiяльнoстi, пiдпpи-8мствo - квaлiфiкoвaниx фaxiвцiв i нoвiтнi тexнoлo-riï, a дepжaвa - poзвитoк iннoвaцiйнoï eкoнoмiки тa зpoстaння кoнкypeнтoспpoмoжнoстi нa мiжнapoд-нiй apeнi [18, с. 34].
Пoтpiйнa взaeмoдiя «yнiвepситeт-дepжaвa-бiзнeс» вaжливa для нaлaгoджeння зв'язку oсвiти i pинкy пpaцi, пpинципoвi oснoви яга'( були визнaчe-н y стpaтeгiчниx дoкyмeнтax EE. Згiднo з «Плaнoм eкoнoмiчнoгo тa сoцiaльнoгo oнoвлeння для Eвpo-пи дo 2010 poкy» (Лiсaбoнськa стpaтeгiя) [19] Ы-тeнсивнiшe й aктивнiшe iнвeстyвaння в людський кaпiтaл визнaчeнo oдним з гoлoвниx нaпpямiв пo-лiтики дepжaв щoдo нaлaгoджeння взaeмoдïí мiж pинкoм oсвiтнix пoслyг i pинкoм пpaцi Eвpoпи.
Cлiд пiдкpeслити, щo в poзвинeниx ^a^ax yчaсть poбoтoдaвцiв y пpoфeсiйнiй oсвiтi стиму-люеться низкoю фiнaнсoвиx мexaнiзмiв: вста-нoвлeнням oбoв'язкoвиx внeскiв дo фoндy пpo-фeсiйнoгo нaвчaння; нaдaнням пpeфepeнцiй кoмпaнiям, якi iнвeстyють y людський гаттал; нaдaнням пoдaткoвиx кpeдитiв. Baжливим ^e-peлoм фiнaнсyвaння пpoфeсiйнoï пiдгoтoвки е кoшти сaмиx пiдпpи8мств - вiдpaxyвaння нa пщ-гoтoвкy тa пiдвищeння квaлiфiкaцiï кaдpiв вiд 2% дo 10% вiд фoндy зapoбiтнoï плaти встaнoвлeнi нa пiдпpи8мствax Фpaнцiï, Beликoбpитaнiï, ^ли. У Cпoлyчeниx Штaтax Aмepики бiзнeс взaгaлi е oснoвним зaмoвникoм oсвiтнix i нayкoвиx пoслyг.
Як пoкaзaли дoслiджeння, нa дaнoмy era-пi yчaсть poбoтoдaвцiв в Укpaïнi y poзвиткy пpo-фeсiйнoï oсвiти дoвoлi oбмeжeнa i фpaгмeнтap-нa. B пepшy чepгy цe мoжнa пpoдeмoнстpyвaти дaними з фiнaнсyвaння вищoï oсвiти, дe чaст-кa пpивaтниx кoмпaнiй в стpyктypi фiнaнсyвaння вищoï oсвiти стaнoвить 1-2%.
З oглядy нa цe, мoдeль фiнaнсoвoгo зaбeзпeчeн-ня iннoвaтизaцiï вищoï oсвiти мae пepeдбaчaти:
- сyтт8вe збiльшeння чaстки кoштiв пiдпpи8м-ницькoгo сeктopa для п^^товки спeцiaлiстiв тa пpoвeдeння нayкoвиx дoслiджeнь i poзpoбoк;
- oптимiзaцiю бaгaтoкaнaльнoï систeми фiнaн-сoвoгo зaбeзпeчeння зaклaдiв вищoï oсвiти;
- дивepсифiкaцiю джepeл фiнaнсyвaння сeктo-py вищoï oсвiти з дoтpимaнням пpинципy ф^н-сoвoï aвтoнoмiï вyзiв;
- зaбeзпeчeння дoстaтньoгo дepжaвнoгo фi-нaнсyвaння вищoï oсвiти;
- шиpoкe зaлyчeння peсypсiв iз всix пoтeнцiй-ниx джepeл;
- фopмyвaння фoндiв цiльoвoгo ^^талу для iннoвaтизaцiï вищoï oсвiти.
Tara мoдeль фiнaнсoвoгo зaбeзпeчeння спpямo-вaнa нa aкyмyляцiю peсypсiв (цiльoвoгo ^^талу) в систeмi вiднoсин «poбoтoдaвeць-вищa o^ira-^-
Taблиця 3. Унiвepcитeти Укpaïни, якi мaли cтaтуc дocлiдницькиx унiвepcитeтiв в 20092015 po^x
Micтo Haзвa унiвepcитeту Дaтa нaдaння cтaтуcу
Kи'в Kиïвcький нaцioнaльний yнiвepcитeт iм. T. Г. Шeвчeнкa 29 липня 2009
Haцioнaльний yнiвepcитeт «Kиeвo-Moгилянcькa aкaдeмiя» 29 липня 2009
HTW «Kиïвcький пoлiтexнiчний iнcтитyт» 3 люто^ 2010
Kиïвcький нaцioнaльний eкoнoмiчний yнiвepcитeт iм. Гeтьмaнa 3 люто^ 2010
Haцioнaльний aвiaцiйний yнiвepcитeт 3 лютoгo 2010
Haцioнaльний yнiвepcитeт бiopecypciв i пpиpoдoкopиcтyвaння 3 люто^ 2010
Xapкiв HTY «Xapкiвcький пoлiтexнiчний iнcтитyт» 3 люто^ 2010
Xapкiвcький нaцioнaльний yнiвepcитeт iм. B. H. Kapaзiнa 3 лютoгo 2010
Haцioнaльнa юpидичнa aкaдeмiя Y^aí^ iм. Яpocлaвa Myдpoгo 29 липня 2009
Львiв Львiвcький нaцioнaльний yнiвepcитeт iм. I. Фpaнкa 29 липня 2009
Haцioнaльний yнiвepcитeт «Львiвcькa пoлiтexнiкa» 8 липня 2009
Днiпpo Haцioнaльний фничий yнiвepcитeт Укpaïни 23 вepecня 2009
м. □cтpoг Haцioнaльний yнiвepcитeт «□cтpoзькa aкaдeмiя» 29 липня 2009
м. Ceвepoдoнeцьк Cxiднoyкpaïнcький нaцioнaльний yнiвepcитeт iмeнi B. Дaля 24 бepeзня 2010
Джepeлo: oôiôiéHi сайти yHiâepcèTeTiâ
нoвaтизaцiя» для викoнaння кoнкpeтниx пpiopитe-™ o^n^o!, нayкoвoï тa iннoвaцiйнoï дiяльнocтi.
Пpoпoнy8тьcя poзпoчaти пpoцec cтвopeння фoндiв цiльoвoгo кaпiтaлy (eндaвмeнтy) в пpoвiд-ниx yнiвepcитeтax Укpaïни, якi в 2009-2014 po-кax мaли cтaтyc дocлiдницькиx (тaбл. 3). Зaзнa-чeнi yнiвepcитeти мaють вaгoмi нayкoвi здoбyтки, здaтнi нa виcoкoмy piвнi пpoвoдити дocлiдницькy тa iннoвaцiйнy дiяльнicть, зaбeзпeчити iнтeгpa-цiю ocвiти тa нayки з виpoбництвoм, бpaти a^ тивну yчacть y peaлiзaцiï мiжнapoдниx пpoeктiв i пpoгpaм з мeтoю пiдвищeння poлi yнiвepcитeтiв як цeнтpiв ocвiти i нayки, пiдгoтoвки виcoкoквa-лiфiкoвaниx нayкoвиx i нayкoвo-пeдaгoгiчниx дpiв, a тaкoж yпpoвaджyвaти в пpaктикy нayкoвi дocягнeння, тexнiчнi тa тexнoлoгiчнi poзpoбки.
Bиcнoвки
Пpoвeдeнe дocлiджeння пiдтвepдилo нeoбxiд-нicть iннoвaтизaцiï вищoï ocвiти в двox нaпpя-мax - в cepeдинi caмoï cиcтeми тa в зoвнiшньoмy cepeдoвищi з мeтoю пocилeння iнтeлeктyaльнo-гo впливу вищoï ocвiти нa iннoвaцiйний poзвитoк eкoнoмiки. Для збiльшeння внecкy вищoï ocвiти в poзвитoк eкoнoмiки нeoбxiднo нaлaгoдити взae-мoдiю мiж дepжaвoю, poбoтoдaвцями, бiзнecoм тa вищими нaвчaльними зaклaдaми. Збiльшeн-ня чacтки фiнaнcyвaння з 6o^ бiзнecy тa po6o-тoдaвцiв в якocтi цiльoвиx pecypciв для iннoвaти-зaцiï вищoï ocвiти вiдпoвiдae cвiтoвим тeндeнцiям пocтyпoвoгo пepeнeceння тягapя фiнaнcyвaння
вищoï ocвiти нa пpивaтниx iнвecтopiв. B Укpaïнi, як i в бiльшocтi 8вpoпeйcькиx ^aH чacткa дep-жaвниx кoштiв пepeвищye питому вaгy пpивaт-ниx. Aлe кapдинaльнo низькoю е yчacть бiзнecy в фiнaнcyвaннi ocвiтньoï дiяльнocтi. Якщo в Укpa-Ты - цe близью 1-3%, тo в poзвинeниx ^aï^ax
- 10-30%. Збiльшити yчacть пiдпpиeмницькo-гo cepeдoвищa y фiнaнcoвoмy зaбeзпeчeннi Ы-нoвaцiйнoгo poзвиткy вищoï ocвiти пpoпoнy8тьcя iз зacтocyвaнням ^eï cтвopeння фoндiв цiльo-вoгo кaпiтaлy (eндaвмeнтy), pecypcи якиx мa-ють бути cпpямoвaнi нa poзpoбкy, cтвopeння то впpoвaджeння iннoвaцiй в гaлyзяx нaцioнaльнoï eкoнoмiки iз зaлyчeнням нayкoвцiв ce^opy вищoï ocвiти, якi мaють видою пoтeнцiйнi мoжливocтi.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Фeдyлoвa Л. Cтpaтeгiя yпpaвлiння iнтeлeктyaль-нoю влacнicтю в yмoвax iннoвaцiйнoï eкoнoмiки ^e^ тpoнний pecypc] / Л. Фeдyлoвa // Пepcoнaл. - 2006. -№11. - Peжим дocтyпy : <http://www.personal. in.ua/article.php?ida=399>.
2. Ш^у^й □. B. Iннoвaтизaцiя eкoнoмiки: cвiтoвий дocвiд тa ypoки для Укpaïни / □. B. Ш^у^й, H. Г. Бa-зaвлyк // Eкoнoмiчнa cтpaтeгiя i пepcпeктиви poз-витку cфepи тopгiвлi тa пocлyг. - 2012. - Bип. 1(2).
- C. 45-52. - Peжим дocтyпy: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/esprstp_2012_1
3. Hayкoвa тa iннoвaцiйнa дiяльнicть в Укpaïнi : cтa-тистичний збipник [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дo-ступу : <http://ukrstat.gov.ua>.
4. To^^nep A. riocTpoeHi/ie hobom i4i/iBi/ini/i3ai4i/ii/i. no-ni/iTi/iKa TpeTbeii BonHbi / A. To^^nep, X. To^^nep. - M. : MI/K, 1996. - 224 c.
5. ToHHapeHKo O. r. Bi/|a ocBiTa y cicreMi ^aKTopiB ¡hho-Baiiii/iHoro po3B/TKy / O.r. ToHHapeHKo, O. n. fleMHeHKo // HayKoBi/ii/i BicHiK HflIEy. - 2011. № 1 (9). - C. 109-116.
6. nirynb H.r. Ponb Bi/iiioi ocBiTi y peanbaii'i ¡HHoBa-öiiHoi Mofleni po3B/TKy eKoHoMiKi yKpai'Hi / H.r. nirynb, O.B. flroTa // IHHoBaqii/iHa eKoHoMiKa. - 2011 - № 1 (20). - C. 13-18.
7. fli/i6a O.M. IHHoBaTi/i3ai4m Bi/ipo6Hi/ii4TBa: TeopeTi/iHHi ochobi Ta npi/iKnaflHi acneKTi/i / O.M. fli/iBa // IHBecTi/i-öii: npaKT/Ka Ta flocBifl. - 2017. - № 22. - C. 27-31.
8. HyxHo A.A. MoflepHi3ai|m eKoHoMiKi Ta eKoHoMiHHa TeopiH / A.A. HyxHo // EKoHoMiKa yKpa'iHi/i. - 2012. -№ 10. - C. 24-33.
9. Co6oneBa C.M. OcBiTa hk cTpaTeriHHi/ii/i pecypc ¡h-HoBaiiiHoro po3B/TKy yKpa'HcbKoro cycninbcTBa / C.M. Co6oneBa // 3oBHii±iHH TopriBnH: npaBo, eKoHoMiKa, ^¡HaHci/i. - 2012. - № 3. - C. 100-106.
10. MenbHiKoBa O.B. IiHoBaqii y Bi|ii ocBiTi hk hi/ih-
Hi/iK ^opMyBaHHH HaqioHanbHoi eKoHoMiKi 3HaHb / O.B. MenbHiKoBa // 36ipHiK HayKoBix npai|b XapKiB-cbKoro HaiioHanbHoro neflaroriHHoro yHiBepci/iTeTy ¡MeHi r.C. CKoBopofli «EKoHoMiKa», 2014, Bin. 14. - C. 16-27.
11. 3aKoH yKpaiHi/i «npo ¡HHoBaiiiHy fliHnbHicTb» (№ 40-IV Bifl 04.07.2002 poKy); [EneKTpoHHii pecypc]. - Pexi/iM flocTyny: www.rada.gov.ua.
12. ranroK I.E. TeopeTiHHi acneKTi ¡HHoBa™3a|ii hk o6'eKTMBHoro npoiecy po3Bi/m<y eKoHoMiHHi/ix cicTeM /
I.E. ranroK // Ekohommhi/ii/i BicHi/iK Hry. - 2012. - № 3.
- C. 12-17.
13. Ranga M., Etzkowitz H. Triple Helix Systems: An Analytical Framework for Innovation Policy and Practice in the Knowledge Society / M. Ranga, H. Etzkowitz. // Industry and Higher Education Special Issue «Innovation policy as a concept for developing economies: renewed perspectives on the Triple Helix system». - 2013. - № 27 (4). - P. 237-262.
14. AHaniTi/iHHa flonoBiflb flo l|opiHHoro nocnaHHH npe3i/i,qeHTa yKpaiHi/i flo BepxoBHoi Pafli/i yKpaiHi/i «npo BHyTpiixiHe Ta 3oBHii±iHe cTaHoBi/|e yKpaiHi b 2015 po-öi». - K. : HICfl, 2015. - C. 684 c.
15. fliHnbHicTb cy6'eKTiB rocnoflaproBaHHH: CraTi/icTi/iHHi/ii/i 36ipHiK. - K.: flepxaBHa cnyx6a cTaTi/icTi/iKi/i yKpaiHi [EneK-TpoHHii pecypc]: - flocTynHi/ii/i 3: <http://ukrstat.gov.ua>
16. CTaTi/icTi/iHHi/ii/i lopiHH/K yKpaiHi / flepxaBHa cnyx6a cTaTi/icTi/iKi/i yKpaiHi [EneKTpoHHii pecypc]: -flocTynHii 3: <http://ukrstat.gov.ua>
17. TeopeTiKo-MeToflonoriHHe o6rpyHTyBaHHH e$eK-TiBHix ^¡HaHcoBo-eKoHoMiHHix Moflenei/i po3Bi/iTKy bi-ioi 0Koni / MoHorpa^iH (pyKonic) ; 3a 3ar. pefl. nn.-Kop. HAnH yKpaiHi, fl-pa eKoH. HayK., npo$. I.M. rpiieHKa.
- K., 2015. - 260 c.
18. XonHBKo H. I. CeKTop Biiio'i' ocBiTi b cicTeMi ¡HHoBa-öiiHoro po3B/TKy HaiioHanbHoi eKoHoMiKi / H. I. XonHBKo. // EKoHoMiKa i ynpaBniHHH. - 2014. - №1. - C. 33-37.
19. Lisbon European Council - Presidency Conclusions: 23 and 24 march 2000 // European Parliament [Electronic resource]. - Access mode: http://www.europarl.europa.eu/summits/lis1_en.htm
VflK 339.977:(54)
B.B. rAHWA,
ÄepxaBHw HayKOBO-ßocnißHMM ¡hctmtyt ¡H$opMam3aL(ii Ta MOßenKiBaHHn eKOHOMiKM
Peani3aöm eKcnopTHoro noieHöiany 6yfliBenbHoi rany3i YKpaiHU
V CTaTTi pO3KpwTO cynacHMü CTaH po3BMTKy öyßiBenbHoro ceKTOpy Hau)OHanbHO'i eKOHOMiKM VKpai-hm. üpOaHani3OBaHO oöcarM BMKOHaHMX öyflBenbHMX poöiT, äMHaMiKy iHfleKciB öyßiBenbHOi npopyKLii, KaniTanbHi iHBecTMLii y xmnoBe 6yflBHMUjBO, ¡h^kcm KaniTanbHMX iHBecTMöift y xmnOBe 6yp)BHMUjBO VKpaiHM. ÄOcniä^eHO ocobh^bocti 3OBHi0HbOi TOpriBni VKpaiHM nOcnyraMM 3 6ypjBHMUjBa. BrnBneHO criMKicTb nißnpMSMcTB öyflBenbHoro ceKTopa 3a perioHaMM VKpaiHM.
KnmnoBi cnoBa: QyflBenbHMM ceKTop, xmnoBM $OHfl, nocnyrM 3 6yflBHMUjBa, 3OBHi0HR ToprBnn, KaniTanbHi iHBecTMLii.
B.B. rAHWA,
rocyp,apcTBeHHbM Hay^HO-MccneppBaTenbcmti mhctmtyt MH$opMaTM3aöm m MopßnwpoBaHMR skohommkm
PeanM3aöMfl SKcnopTHoro noTeHöuana cTpouTenbHou oTpacnu YKpauHbi
B cTaTbe pacKpbiTO coBpeMeHHoe cocTOHHMe cTpomenbHoro ceKTopa Hau,MOHanbHOft skohommkm
© B.B. rAHWA, 2017
OopMyBaHHfl pHHKOBHX BiflHOCHH b YKpaiHi №12 (199)/2017 103
