CC BY
4
DOI 10.31718/2077-1096.20.1.169
УДК 378.6:61.016:616-092.016:616-009.7:37.091.321
Назаренко С. М.
РОЛЬ ВИКЛАДАЧА В ФОРМУВАНН1 М1ЖДИСЦИПЛ1НАРНОГО П1ДХОДУ ПРИ ВИВЧЕНН1 АЛГ1ЧНИХ РОЗЛАД1В НА КАФЕДР1 ПАТОФ1З1ОЛОГ11
УкраТнська медична стоматологiчна академiя м. Полтава
Основною метою навчально-методичноУ роботи е забезпечення п/дготовки лiкарiв, що здатн/ в кл/-н/чн/й практиц приймати адекватн/ рiшення як у стандартних, так / в нетипових ситуац/ях. Тео-ретичний фундамент клiнiчного мислення у студент/в формуеться при вивченн/ патоф/з/олог/У. При цьому /стотну роль в/д/грае мiждисциплiнарний п/дх/д при викладаннi патоф/з/олог/У. Метою публ/кац/У е обфунтування необх/дност/ мiждисциплiнарного п/дходу при вивченн/ типових патолог/чних процес/в на приклад!' болю, для полiпшення якост/ викладання патоф/з/олог/У. Б/ль е пров/дним симптомом б/льшост/ захворювань. В той же час б'ть може суттево вплинути на перебiг соматичноУ патолога. Тому лiкaрю необх/дно мати базов/' знання з патоф/з/ологи болю / бути здатним застосувати методи л/кування в/дпов/дно терап/У першого ряду. В межах перших двох курс/в у студент/в формуються загальноб/олог/чн/ уявлення про б/ль, як захисний мехaнiзм орган/зму. Вони е п'/дфунтям для вивчення болю як патолог/чного процесу / необх/дн/ для форму-вання уявлень про причинно-насл/дков/ взаемини, що лежать в основ/ клiнiчних прояв/в болю та е суттевим кроком в формувaннi клiнiчного мислення. Отримaнi знання допоможуть студентам на клiнiчних кафедрах у засвоенн/ особливостей л/кувально-д/агностичного процесу при окремих за-хворюваннях. Завданням викладача при вивченн/ студентами болю в межах патоф/з/ологи е уза-гальнити загальноб/олог/чн/ знання, з якими студенти приходять на кафедру та сформувати за-гальномедичний п/дх/д до розумiння причин виникнення, механ/'зм/'в розвитку / систематизацИ болю. Але враховуючи, що пaтофiзiологiя бол/, як окрема узагальнююча тема, викладаеться в роздiлi патологи нервовоУ системи, наприкнц вивчення предмету, а окремi УУ прояви розглядаються в межах типових патолог/чних станв, виникае певний методологiчний дисонанс. В об'емi вивчення патоф/з/ологи болю також в/дсутня iнформaцiя про зворотн/й зв'язок алг/чних розлад/в з уже /снуючою соматичною патолог 'ею, що е важливим як з теоретичноУ так i з практичноУ точки зору. Мiждисциплiнaрний пiдхiд при вивченн/ типових патолог/чних процес/в на приклaдi алг/чних прояв/в, е одним з д/евих методологiчних /нструмент/в, що забезпечуе полiпшення якост/ викладання пров/дноУ теоретично!' дисципл/ни патоф/з/олог/У.
Ключов1 слова: м1ждисципл1нарний глдхщ, навчально-методична робота, викладач, патоф1зюлопя, бть.
що охоплюють цтюний навчальний процес вщ визначення його мети до очкуваних результат [6, 7].
Мета даноТ публкацп полягае в обфунтуванш необхщносп мiждисциплiнарного пщходу до вивчення студентами-медиками типових патолоп-чних процеав та Тх проявiв, на прикладi болю, для полтшення якосп викладання провщноТ теоретично' дисциплши - патофiзiологil.
Вступ
Провщною метою навчально-методичноТ роботи медичноТ академп е подготовка фахiвцiв, що здатн в майбутньому, в умовах кл^чноТ практики, проявляти кл^чне мислення, оперативно приймати адекватн ршення як у стандартних, так i в нетипових професшних ситуа^ях, при цьому рiвень подготовки лiкарiв повинен методо-лопчно характеризуватися динамкою переходу з першого "знаю" та другого "знаю як" рiвнiв ш-рамщи Джорджа Мтлера до третього "демон-струю" та четвертого "роблю" рiвнiв [1, 2, 3]. Те-оретичний фундамент ключного мислення май-бутнього лкаря формуеться в основному при вивченн патофiзiологiТ, що потребуе в студенев з перших крош освоення цього предмета штен-сивноТ роботи таких сфер когштивноТ дiяльностi, як мислення (поняття, судження, умовивщ), ш-телект (аналiз, синтез, абстрак^я, конкретиза-^я, узагальнення) та пам'ять [4, 5]. У виршенш ^еТ проблеми ютотну роль може вОфграти мето-долопчний мiжцисциплiнарний пщхщ викладача при викладанн студентам знань щодо складних патолопчних процесiв, патологiчних стаыв i па-тологiчних реакцiй. Це дасть можливють iстотно полiпшити вивчення провщноТ теоретично' дис-циплiни патофiзiологiТ i забезпечити послiдовне, направлене й систематичне впровадження в практику орипнальних, новаторських способiв,
Основна частина
Майже Bei лiкарi в своТй кшычнш практицi щоденно зустрiчаються з болем як проявом за-гального неблагополуччя та необхщнютю терапп алгiчних розладiв в межах конкретного захворю-вання. Бть е провiдним симптомом переважаю-чоТ бiльшостi захворювань i найбтьш частою причиною звернення до лкаря та складною за суб'ективним сприйняттям скаргою пацiентiв. В той же час наявнють больових розладiв може суттево вплинути на переб^ серцево-судинних захворювань, патологи нирок. рестраторноТ системи та ш.. В свп^ даних фактiв кожному лка-рю необхiдно мати базовi знання з патофiзiологiТ болю i бути здатним застосувати, принаймш, простi методи лкування вiдповiдно терапiТ пер-шого ряду.
Згiдно з навчальним планом на кафедрi на-вчаються студенти II i III курав стоматологiчного факультету (4 i 5 семестри) та III курсу медично-
го факультету (5 i 6 семестри). В межах навча-льних дисциплш перших двох курав у студенев формуються уявлення про онто- та фтогенети-чнi структурно-функцiональнi механiзми больо-воТ чутливостi, бiохiмiчнi реакци, що лежать в основi даного феномену, поняття про фiзюлоriч-нi основи болю як захисного мехаызму оргашз-му. Цi знання мають бути пщфунтям для пода-льшого вивчення болю уже як безумовно пато-логiчного процесу в межах патолопчноТ фiзiоло-ги. Основними формами навчального процесу на кафедрi е читання курсу лекцш, проведення практичних i пiдсумкових занять, оргашза^я ау-диторноТ i позааудиторноТ самостiйноТ та шдивь дуальноТ роботи студенев вiдповiдно до про-грам стоматолопчного i медичного факультетiв. Не зважаючи на невелику кiлькiсть годин у на-вчальному планi, видтених на засвоення даноТ тематики, в навчальнш лiтературi, рекомендо-ванiй для вивчення патофiзiологiТ, та навчально-методичних виданнях кафедри патофiзiологiТ УМСА в достатнш мiрi висвiтленi питання етю-логiТ, патогенезу, класифiкацiТ больових вщчут-тiв, що зустрiчаються в кл^чнш практицi. Цi знання необхiднi для формування первинних уявлень про причинно-наслiдковi взаемини, що лежать в основi шшчних проявiв алгiчних вщ-чутпв у пацiентiв рiзних нозологiчних груп, що е суттевим кроком в напрямку вщ теорп до практичного застосування набутих знань студентами на молодших курсах. Також, в подальшому, отриман та уже систематизован знання допо-можуть студентам на кл^чних кафедрах у за-своенн особливостей лiкувально-дiагностичного процесу при окремих нозолопчних проявах.
В той же час в загальнш клiнiчнiй практик розмежовують основнi чотири больовi синдро-ми: гостра посттравматична i, вщповщно, пюля-операцiйна бiль, ракова бть, невропатична бiль i хронiчна неракова бть. Ця класифка^я доцн льна не ттьки з точки зору дiагностики але й ви-значае певш загальнотерапевтичнi пiдходи, але е досить спрощеною схемою, що з одыеТ сторо-ни оптимiзуе лкувально^агностичний алгоритм в типових випадках, а з шшоТ - збiднюе кл^чне мислення лiкаря, залишаючи незатребуваним весь об'ем знань, що студент отримуе при ви-вченн болю на кафедрi патофiзiологiТ, призво-дячи в наступному до лкарських помилок в не-типових клiнiчних випадках.
Таким чином, завданням викладача при ви-вченн студентами болю в межах патофiзiологiТ е по-перше узагальнити загальнобюлопчы знання, з якими студенти приходять на кафедру, а подруге - сформувати загальномедичний пщхщ до розумшня причин виникнення, механiзмiв розви-тку i систематизацiТ болю та, як результат, сформувати уявлення у майбутшх лiкарiв про най-бiльш загальнi прояви даного феномену в клшн цi. Перша частина завдання значно спрощуеться методолопею тзнання в патофiзiологiТ, при якiй вивчення етюпатогенетичних механiзмiв уза-
гальнюе попередн знання та доповнюе новими, для тзнання цiлiсностi процесу з формуванням шзнавальних причинно-наслiдкових взаемо-зв'язкiв. Зв'язок же патофiзiологiчних проявiв болю з клшкою, на вiдмiну вiд шших патофiзiо-логiчних феноменiв, бiльш складний i неодно-значний, нiж здаеться на перший погляд. Це пов'язано з тим, що бть, будучи вщчуттям, тоб-то проек^ею того чи шшого патологiчного процесу, носить бтьш суб'ективний i описовий характер, жж iншi патофiзiологiчнi процеси. Також бiль з ключного погляду е одним iз симптомiв загальнопатологiчного процесу i несе дiагности-чну цiннiсть тiльки в поеднанж з iншими проява-ми захворювання, i тiльки в окремих випадках може траплятись як моносимптом захворювання. Вивчаючи типовi патолопчж процеси студен-ти стикаються з поняттям болю та окремими ТТ кл^чними проявами, але в даних темах не ви-св^люються етiопатогенетичнi механiзми формування алпчних розладiв та Тх взаемозв'язок з шшими клiнiчними проявами. Тому виникають певш складност в формуваннi уявлень студенев про клiнiку болi без зв'язку з шшими патолопч-ними проявами. Таким чином, враховуючи, що бть, як окрема узагальнююча тема, викладаеть-ся в розд^ патофiзiологiТ нервовоТ системи, тобто наприкiнцi вивчення предмету, а окремi Т'Т прояви, як зазначалось ражше, розглядаються в межах типових патолопчних станiв, виникае пе-вний методологiчний дисонанс.
В той же час в об'емi вивчення патофiзiологiТ болю для студенев майже вiдсутня iнформацiя про зворотнш зв'язок алгiчних розладiв з уже ю-нуючою соматичною патологiею, тобто вплив го-строго та хрожчного болю на функцюнування людського оргажзму хоча б на рiвнi типових патолопчних стажв, що е досить важливим як з те-оретичноТ, так i з суто практичноТ точки зору. Вь домо, що больовий синдром е причиною не ттьки неприемних вщчугпв та негативних емоцш (як випливае з визначення болю, ^Р, 1992), але i супроводжуеться клiнiчно значущою вщповщдю практично з усiх оргажв та систем органiзму. Наприклад, больовий синдром ждвищуе число серцевих скорочень, артерiальний тиск, серце-вий викид, за рахунок активацп симпатичноТ нервовоТ системи, що в свою чергу провокуе роз-виток шемп мюкарда. У хворих з ознаками хро-нiчноТ кардiоваскулярноТ патологiТ це часто супроводжуеться дестаб^за^ею iшемiчноТ хворо-би серця, артерiальноТ ппертензп та декомпен-сацiею кровообiгу. Описан випадки розвитку п-постатичних i iнфекцiйних пневмонiй у пацiентiв з хрожчним больовим синдромом, в першу чергу за рахунок зниження обсягу видиху та життевоТ емност легень. Зниження венозного вщтоку i кровооб^у в кiнцiвках при гострому больовому синдромi е частою причиною тромбозiв i тром-боемболiй. Симпатична актива^я також сприяе пiдвищенню тонусу сечових сфiнктерiв, що е причиною гостроТ затримки сечовипускання при
Лiтература
Rogovyi UE, Myslytskyi VF, Filipova LO. Dosvid naychalno-metodychnoii roboty kafedry patologichnoii fiziologii. [Experience of educational and methodological work of the Department of pathological physiology]. Medychna osvita 2001;3(1):38-40. (Ukrainian).
Grigoryan ME, Boldyrevskiy PB. Mezhdistsiplinarnaya integratsiya v realizatsii kompetentnostnogo podkhoda. [Interdisciplinary integration in the implementation of a competent approach]. Mezhdunarodnyy zhurnal prikladnykh i fundamental'nykh issledovaniy. 2016;6(1):145-8. (Russian).
Frodeman R, editor. The Oxford Handbook of Interdisciplinarity. Second Edition. Oxford University Press, 2017, p. 2 Shershnova VA. Mezhdistsiplinarnaya integratsiya i kompetentnostnyy podkhod. Al'manakh sovremennoy nauki i obrazovaniya. [Interdisciplinary integration and a competent approach]. Tambov: Gramota. 2008;10(17):201-2. (Russian). Knyazevych-Chorna TV. Osoblyvosti vykladannya teoretychnykh dystsyplin studentam fakul'tetu pidhotovky u vyshchykh medychnykh navchal'nykh zakladakh. [Peculiarities of teaching theoretical disciplines to students of faculty of preparation in higher medical institutions]. 2011 ;17-9. (Ukrainian). ilenko NM, Boychenko OM. Metodi rozvitku profesiynoi motivatsn studentiv-starshokusnikiv na kafedri terapevtichnoi' stomatologic [Methods of development of professional motivation of undergraduate students in the department of therapeutic dentistry]. Ukrains'kiy stomatologichniy al'manakh. 2018;1:91-2. (Ukrainian).
Sirenko SN. Razvitiye obshcheprofessional'nykh kompetentsiy studentov na osnove mezhdistsiplinarnoy integratsii. [Development of general professional competence of students on the basis of interdisciplinary integration]. Vesnik BDU. 2015;1:83-8. (Russian).
гострих i хронiчних больових синдромах. Описа-нi вище вiдповiдi на больовий синдром з боку систем оргашзму в сукупност з довгостроковою «больовою пам'яттю» мозку е основною причиною хрошзацп болю, що е основоположною проблемою знеболювання в соматичноТ практицк
З метою виявлення рiвня знань та вмiнь студенев на всiх етапах навчального процесу на ка-федрi застосовуеться виршення тестових за- : вдань МИ рiвня засвоення, ситуацiйних та клшшо-лабораторних задач рiзного рiвня складностi i тести за стандартом «Крок-1», в яких в достатнш мiрi висвiтлюються питання, пов'язан з темати- < кою, що розглядаеться в данш методичнiй роботк
Висновок
Таким чином, саме мiжцисциплiнарний пiдхiд < при вивченнi студентами медиками типових па-тологiчних процеав на кафедрi патофiзiологiТ на прикладi алгiчних проявiв, е, на нашу думку, одним з дiевих методолопчних iнструментiв, що забезпечуе полтшення якостi викладання провн дноТ теоретичноТ дисциплiни патофiзiологiТ, i як результат - покращення подготовки фахiвцiв охорони здоров'я.
Реферат
РОЛЬ ПРЕПОДАВАТЕЛЯ В ФОРМИРОВАНИИ МЕЖДИСЦИПЛИНАРНОГО ПОДХОДА ПРИ ИЗУЧЕНИИ АЛГИЧЕСКИХ РАССТРОЙСТВ НА КАФЕДРЕ ПАТОФИЗИОЛОГИИ Назаренко С. Н.
Ключевые слова: междисциплинарный подход, учебно-методическая работа, преподаватель, патофизиология, боль.
Основной целью учебно-методической работы является обеспечение подготовки врачей, которые способны в клинической практике принимать адекватные решения как в стандартных, так и в нетипичных ситуациях. Теоретический фундамент клинического мышления у студентов формируется при изучении патофизиологии. При этом существенную роль играет междисциплинарный подход при преподавании патофизиологии. Целью публикации является обоснование необходимости междисциплинарного подхода при изучении типовых патологических процессов на примере боли, для улучшения качества преподавания патофизиологии. Боль является ведущим симптомом большинства заболеваний. В то же время боль может существенно повлиять на ход соматической патологии. Поэтому врачу необходимо иметь базовые знания по патофизиологии боли и быть способным применить методы лечения в соответствии терапии первого ряда. В рамках первых двух курсов у студентов формируются общебиологические представления о боли, как защитном механизме организма. Они являются основой для изучения боли как патологического процесса и необходимые для формирования представлений о причинно-следственных взаимоотношениях, лежащих в основе клинических проявлений боли и являются существенным шагом в формировании клинического мышления. Полученные знания помогут студентам на клинических кафедрах в усвоении особенностей лечебно-диагностического процесса при отдельных заболеваниях. Задачей преподавателя при изучении студентами боли в пределах патофизиологии является обобщить общебиологические знания, с которыми студенты приходят на кафедру и сформировать общемедицинский подход к пониманию причин возникновения, механизмов развития и систематизации боли. Но учитывая, что патофизиология боли, как отдельная обобщающая тема, излагается в разделе патологии нервной системы, в конце изучения предмета, а отдельные ее проявления рассматриваются в рамках типовых патологических состояний, возникает определенный методологический диссонанс. В объеме изучения патофизиологии боли также отсутствует информация об обратной связи болевых расстройств с уже существующей соматической патологией, является важным как с теоретической, так и с практической точки зрения. Междисциплинарный подход при изучении типовых патологических процессов на примере алгических проявлений, является одним из действенных методологических инструментов, обеспечивает улучшение качества преподавания ведущей теоретической дисциплины патофизиологии.
Summary
ROLE OF EDUCATORES IN IMPLEMENTING INTERDISCIPLINARY APPROACH IN THE STUDY OF ALGIC DISORDERS IN THE COURSE OF PATHOPHYSIOLOGY Nazarenko S. M.
Key words: interdisciplinary approach, methodology, educators, pathophysiology, pain.
The main purpose of educational work is to provide high-quality training of medical professional able to make adequate decisions in both standard and atypical situations in their clinical practice. The theoretical foundation of students' clinical thinking is being fostering through the course of pathophysiology, and interdisciplinary approach plays an essential role in teaching this course. The purpose of this work is to justify the necessity for interdisciplinary approach through delivering the material on typical pathological processes on the example of pain in order to improve the quality of teaching pathophysiology. Pain is a leading symptom for the most diseases. At the same time, pain can significantly affect the course of somatic pathology. Therefore, the doctors must have basic knowledge of pathophysiology of pain and be able to apply treatment methods to consistent first-line therapy. Over the first two years at medical universities, students master general biological conceptions about pain as a protective body mechanism. These conceptions are basis for studying pain as a pathological process and necessary for the formation of ideas about cause-effect relationship underlying clinical manifestations of pain and are essential step in the formation of clinical thinking. The knowledge gained will help students at clinical departments in their senior years to gain knowledge about medical diagnostic process. The tasks of educators is to summarize the general biological knowledge with which students come to the department and then to form a general medical approach to understanding the causes, occurrence, and mechanisms of the pain development and pain classification. But considering the pathophysiology of pain as a separate general theme described in the section of pathology of the nervous system at the end of the course, its individual manifestations are mentioned within the framework of typical pathological conditions over the course, therefore, a certain methodological dissonance arises. In scope of studying pathophysiology of pain little information is about the feedback between pain disorders and existing somatic pathology that is important both from theoretical and practical perspectives. An interdisciplinary approach in delivering typical pathological processes on the example of pain manifestations is one of the most effective methodological tools providing the better quality of teaching pathophysiology.
DOI 10.31718/2077-1096.20.1.172 УДК 575:61:001.4-028.53 Рябушко О.Б.
ЕПОН1М1ЧН1 ТЕРМ1НИ В МЕДИЧН1Й ГЕНЕТИЦ1
УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
Реформування вищо'У медичноУ ос&ти в УкраУш вимагае створення сучасних та вдосконалення вже наявних засоб/'в навчання з метою формування тако'У матерiально-технiчноУ осв'тньо'У бази, яка б дозволила готувати фах1вц1в високо'У квал'ф 'кацИ, здатних до конкуренцИ на свтовому ринку меди-чних послуг. Медична бiологiя е однею з фундаментальних медико-бiологiчних дисциплн i спрямо-вана на формування понять про основн законом'рностi функцонування живого на всх рiвнях орга-нiзацiУ Знання, як отримують студенти при вивченн дано'У дисциплни мають велике практичне значення, оскльки теоретичний матер'ал пов'язаний з багатьма клiнiчними дисциплiнами. В сучасних п1'дручниках, навчальних посбниках, словниках наукових термiнiв з медичноУ бологи зустр'ча-еться велика к'тьк'ють терм1'н1в-епон1'м1в. Ц термiни також використовуються в закордонних ви-даннях та публiкацiях. Епон1'м1'чн1' назви широко застосовуються при вивченн бологи, анатома, гистологи, цитологи, ембрологУУ, фiзiологi'f, що дае змогу розвивати мiждисциплiнарнi 'нтегральн зв'язки i сприяе формуванню наукового свтогляду. Знання цих назв та вдале Ух застосування вже на початку фахово'У пдготовки майбутшх медиюв веде до пдвищення нтелектуального р'тня, бльш глибокого засвоення наукових основ навчальних дисциплн, осмисленого опанування профе-сшною термiнологiею та мовою фах1вц1в. Засвоення епонiмiчних назв з рiзних галузей медицини ва-жливе для лiкаря будь-якого фаху. Це сприятиме його професiйному зростанню через сплкування з колегами, допомагатиме в роботi з фаховою науковою лтературою, викликатиме потребу в са-моосвт та самовдосконаленнi. Епон1'м1'чн1' термiни досить важко запам'ятовувати, складно вико-нувати Ух транскрибування та транслiтерацiю, але вони допомагають зберегти традицУУ та iс-торю, вшанувати iмена вчених та лiкарiв, як зробили нео^ненний внесок у розвиток медицини. Метою публ'кац'УУ е аналiз та висвтлення рол!' епонiмiчних термiнiв, що використовуються при вивченн,i медичноУ бологи, зокрема, роздлу медична генетика, досл'дженню особливостей структури цих термiнологiчних одиниць.
Ключов1 слова: епон1м1чн1 терм1ни, медична генетика, синдроми, хвороби.
Слово «епошм» походить вщ грецького «епошм» е - «людина, на честь якоТ названо вщ-«eponymus» - «названий по iменi», або той «що криття, винахщ, мюце та ш.». Епошми е культур-дае iм'я». Найпоширешшим значенням слова но-юторичною складовою професюнальноТ' мови
