CC BY
22
22. Попадинець I. Р. Клшкснмунолопчна ефективнють застосуван- ральним ожиршням / Г.А. Фадеева // Вюник Сумського держав-ня кверцетину у хворих на бронхiальну астму з супутньою гаст- ного унiверситету. Серiя Медицина. — 2009. — №2, Т.1. — С. роезофагальною рефлексною хворобою / I. Р. Попадинець, Р. I. 162-167.
Яцишин // Актуальн проблеми сучасноТ медицини: Вiсник Укра- 24. Lamson D. Antioxidants and cancer, part 3: quercetin. / D. Lamson,
ТнськоТ медично! стоматологiчноï академп. - 2013. - №3. - С. m. Brignall. // Alternative Medicine Review. - 2000. - №5. - С.
229-233. 196-204.
23. Фадеева Г.А. Клшкснмунолопчна ефективнють застосування кверцетину у хворих на бронхiальну астму у поеднанн iз вюце-
Реферат
ХРОНИЧЕСКОЕ ВОСПАЛЕНИЕ НИЗКОЙ ИНТЕНСИВНОСТИ И КВАРЦЕТИН: ОТ МОЛЕКУЛЯРНОГО МЕХАНИЗНА К КЛИНИЧЕСКОМУ ЗНАЧЕНИЮ Недоборенко В.М.
Ключов1 слова: хроычне запалення низько!' 1нтенсивност1, кверцетин, ядерный транскрипционный фактор кВ
Последнее десятилетие в терапевтических науках определяется ведущая роль хронического воспаления низкой интенсивности как патофизиологической основы заболеваний, связанных с нарушением метаболизма, и терапия их не всегда эффективна, несмотря на арсенал противовоспалительных лекарственных средств. В данной обзорной статье описан противовоспалительный эффект влияния кверцетина от молекулярного механизма к клиническому применению препарата, с акцентом действия через составляющие каскада воспалительной реакций, связанных с ядерным транскрипционным фактором кВ.
Summary
CHRONIC INFLAMMATION OF LOW INTENSITY AND QUERCETIN: FROM MOLECULAR MECHANISMS TO ITS CLINICAL
SIGNIFICANCE
Nedoborenko V.M.
Key words: low-grade chronic systemic inflammationб quercetin, nuclear transcription factor NF-кВ
Over the last decade internal medicine has determed the leading role of low-grade chronic systemic inflammation as a pathophysiological basis of diseases associated with metabolic disorders. Their treatment is not always effective despite the range of anti-inflammatory drugs. This review article describes an antiinflammatory effect of quercetin from the molecular mechanism to its the clinical application focusing the attention on the constituents of the cascade of inflammatory reactions associated with nuclear transcription factor NF-кВ.
УДК: 612.115:616.24-001
Павленко Г.П., Сухомлин Т.А., Петренко Р.В.
РОЛЬ ТРОМБОЦИТ1В У Ф1ЗЮЛОГП ТА ПАТОЛОГИ ЛЕГЕНЬ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Стаття присвячена актуальнш проблемi фiзiологiУ - вивченню впливу тромбоцит'т на дихальну систему. Проведено аналiз сучасно'У лтератури втчизняних та закордонних автор'т та представлен основн ефекти тромбоцит'т у легенях. Тромбоцити - головн ефекторнi клтини в гемостаз¡, як мають додатков/ функцй, наприклад, забезпечують цлюнють та репара^ю судин. Вони в'д'грають важливу роль у запаленн та можуть впливати на iмуннi реакцИ. Нещодавн в'дк-риття встановили нов/ дан щодо впливу тромбоцит'т на бюлог'ю легень. Легенi е резервуаром для мегакар'юцит'т, кл'тин-попередник'т тромбоцитопоезу. Тромбоцити роблять внесок в патогенез багатьох захворювань легень, включаючи гострий респ1'раторний дистрес-синдром, бронха-льну астму, хронiчне обструктивне захворювання легень, пневмоню, легеневу гiпертензiю та рак легень. Цей огляд висвтлюе Ух потен^йну роль в розвитку захворювань дихально'У системи. Ключов1 слова: легенл, тромбоцити, ендотелш, запалення, адгезт
Щохвилини через легеневий кровотк проходить велика кшьмсть тромбоцтчв. Хоча основною функ^ею тромбоци^в е гемостатична, в лн тературi з'являеться все бтьше даних про Тх участь у рiзних фiзiологiчних процесах, як не пов'язан iз запоб^анням кровотеч. Тромбоцити в легенях пщтримують функцюнування аероге-матичного бар'еру, впливають на вазореактив-нють, анпогенез та репарацш ендотелш судин [16,28,34]. Водночас, тромбоцити в^грають важливу роль у розвитку патолопчних змш в легенях при гострому ресшраторному дистрес-синдром^ легеневш ппертензп, бронхiальнiй ас-тм^ легеневому фiброзi, пневмони тощо
[3,7,15,37]. Доведено, що тромбоцити беруть участь у розвитку легеневого запалення та iмун-но! вщповд видтяючи як прозапальы, так i протизапальн фактори [24,31]. Кл^чн та експе-риментальн дослщження вказують на пошко-дження тромбоцтчв при деяких легеневих хворобах. 1снують дат, як свщчать про тромбопоез та руйнування тромбоци^в у легенях [5,22]. Цей огляд присвячено новим дослщженням про внесок тромбоци^в у розвиток легеневих захворювань та !'х роль у фiзiологiï легень.
В нормi тромбоцити циркулюють через леген в неактивнш формi i демонструють незначну взаемодш з легеневим мiкроциркуляторним ру-
слом. Але пюля активацп тромбоцити стають ка-талiтичною поверхнею для коагуляцп та видтя-ють прокоагулянтнi, вазоактивнi та мтогенш ме-дiатори, що впливають на судинну стiнку, нейт-рофти, фiбробласти [9]. Взаeмодiя цих кл^ин може пiдтримати нормальну функцiю легень, або призведе до Тх пошкодження. Зокрема, показано зростання активацп тромбоцитiв при гос-трому ресшраторному дистрес-синдромi (РДС) [36] та хрошчному обструктивному заxворюваннi легень (ХОЗЛ). Актива^я тромбоцитiв переваж-но здiйснюeться колагеном, фактором фон Bi-ллебранда, тромбшом, тромбоксаном А2, фактором активацп тромбоци^в, АДФ та адреналн ном [13, 16, 18].
Фактор фон Втлебранда (vWF) - це гткоп-ротеТн, що вiдiграe важливу роль в судинно-тромбоцитарному гемостазi. vWF синтезуеться судинним ендотелiем та мегакарюцитами. Biн вiдповiдае за адгезiю тромбоци^в до субендо-телiального матриксу та виступае ноаем фактора зсщання кровi VIII. Bидiлення vWF вщбува-еться iз ендотелiальниx клiтин, як запасають йо-го в ттьцях Вейбеля-Паладе у виглядi про-vWF полiмерiв, та з б-гранул тромбоцитiв [19]. В мо-лекулi vWF розрiзняють 4 домени: домен А1 взаемодiе з рецептором тромбоцитiв GPIb та зв'язуе VI тип колагену; домен А2 мютить послн довнiсть для руйнування vWF-полiмеру протеа-зою ADAMTS 13 (синтезуеться ендотелiем та тромбоцитами); домен A3 зв'язуе колагени ар-терiального субендотелiю I та Ill типу. Iншi домени vWF також важливi для гемостазу, домен С2 взаемодiе з тромбоцитарним штегриновим рецептором бцЬв3 (при активацп зв'язуе фiбрiно-ген, фiбрин та ^i лiганди, що пiдвищують адге-зш та агрегацiю) [34]. А домен D зв'язуе фактор зсщання кровi VIII [7]. Фактор фон Втлебранда взаемодiе з тромбоцитарним комплексом GPIb/IX/V та забезпечуе зв'язування тромбоци-^в з субендотелiальним колагеновим матриксом пошкодженоТ судини. При дефектi комплексу GPIb/IX/V виникае синдром Бернара-Сулье, що характеризуеться порушенням розвитку агрега-цп та проявляеться крововиливами у шкiру, сли-зовi оболонки, а також у леген [18]. Дослiдження показують зростання рiвня vWF в плазмi та бро-нxоальвеолярнiй рiдинi при гострому ураженн легень. Також вмют vWF в судиннiй стiнцi пщ-вищуеться при легеневiй гiпертензiТ, але супро-воджуеться появою незвичних форм vWF за ра-хунок деградаци його головноТ субодиницi. Де-фектнi форми vWF можуть спричинити зниження адгезiТ тромбоцтчв у хворих з легеневою ппер-тензiею [10].
Тромбоксан А2 - представник родини ейкоза-ноТдiв, що синтезуеться iз араxiдоновоТ кислоти за допомогою ферментiв циклооксигенази (ЦОГ) та тромбоксансинтази в тромбоцитах, а також альвеолярних макрофагах [2]. Вш викликае ва-зоконстрикцш, бронxоконстрикцiю, знижуе синтез лейкотрiенiв, а також бере участь в активацп
тромбоци^в (активуючи фосфолiпазу С, викликае моб^зацш Са +, дегрануляцiю та змшу форми), стимулюе Тх агрегацю Надлишкове утво-рення тромбоксану А2 може призвести до виник-нення легеневоТ гiпертензiТ та тромбозу легене-вих судин. Тому для зменшення його продукцiТ використовують iнгiбiтори ЦОГ, зокрема, низьк дози аспiрину, щоб не заблокувати синтез прос-тациклшу (пригнiчуе агрегацiю тромбоцитiв) [12,18].
Тромбш перетворюе фiбриноген на фiбрин, активуе тромбоцити. Тромбш також бере участь у активацп V, VIII та XIII факторiв зсщання кровк ^м того, тромбш стимулюе секрецш муцину та викликае диферен^ацш легеневих фiброблас-тiв у мiофiбробласти, збiльшуючи продукцш колагену, що мае значення для розвитку легенево-го фiброзу [28].
Фактор активацiТ тромбоцитiв (PAF) також сприяе розвитку агрегацп, посилюе синтез тромбоксану А2. Це прозапальний медiатор, який активуе макрофаги та нейтрофти. Фактор активацп тромбоцтчв - це похщне фосфатидилxолiну мембран, що синтезуеться тромбоцитами, ба-зофiлами [13].
Дiя тромбоксану А2, тромбiну, АДФ, vWF, PAF на рецептори тромбоци^в запускае каскад реак-цiй. У вiдповiдь на ц стимули активуеться фос-фолтаза С, яка розщеплюе фосфатидилшози-тол на шозитол-1,4,5-трифосфат (пiдвищуе вну-тршньокттиннш рiвень кальцiю) та дiацилглiце-рол (активуе протеТ'нкшазу С). Aктивацiя фосфо-лiпази А2 призводить до вивтьнення арахщоно-воТ кислоти iз фосфатидилхолшу, яка перетво-рюеться тромбоцитарною циклооксигеназою (ЦОГ-1) на тромбоксан А2, що посилюе агрега-цiю та викликае вазоконстрикцю Також до сигнального апарату мембран тромбоци^в вщно-сять тирозинкшазу, G-бiлки, тирозиновi та сери-новi фосфатази, кальцiй-залежнi протеТнази, структуры елементи цитоскелету. Ц трансмем-бранн сигнальнi системи вiдповiдають за реак-цiю дегрануляцiТ та активацiю штегрину бIlbв3, що зумовлюе агрегацiю [34].
В результат активацiТ тромбоцитiв виникае Тх дегрануля^я, видiляеться велика ктькють медн аторiв та цитокiнiв (CD40L, IL-1 в, CCL5, CXCL4, CXCL7 та TGF-в) з б-гранул та щтьних гранул [20]. Недавнi дослщження показують, що тромбоцити також видтяють деякi поxiднi фосфолн п^в, якi впливають на функцiю ендотелю Один iз них, сфiнгозин-1-фосфат, дшчи на SIP рецептори, регулюе проникнють ендотелiю. Пiд час активацп тромбоцити змшюють форму з гладеньких дисш на сферичну з псевдоподiями [37].
Aктивованi тромбоцити взаемодшть за допомогою Р-селектину, якш транслокуеться iз б-гранул на поверхню мембрани, з рецепторами (PSGL-1) на лейкоцитах, що веде до Тх рекрутин-гу, трансмiграцiТ, утворення активних форм кис-ню, посилення фагоцитозу та ^^аци запалення [17]. Також беруть участь у такш мiжклiтиннiй
взаемодп GPIb та б||Ьв3 на тромбоцитах та атв2 (MAC-1, CD11b/CD18) на лейкоцитах. В результат утворюються тромбоцит-нейтрофiльнi ком-плекси, як роблять значний внесок в розвиток гострого пошкодження легень [9]. Активован тромбоцити також взаeмодiють з Т-лiмфоцитами, В-лiмфоцитами, NК-клiтинами, дендритними кл^инами та макрофагами. Взае-модiя тромбоцитв з лейкоцитами збiльшуе про-дукцш прозапальних цитокiнiв, наприклад, lL-1, IL-8, TNF6, якi посилюють запалення та впливають на iмуннi реакци [7,20,24].
Пригнiчення активацiï тромбоцитiв полягае в синтезi простациклiну та монооксиду азоту (NO), що консту^ивно видтяються ендотелiем та пщ-тримують кров у рщкому станi [18]. Простациклш зв'язуеться з рецептором на поверхн тромбоциту та активуе адентатциклазу, що пiдвищуе вну-трiшньоклiтинний рiвень цАМФ [13]. Це викликае легеневу вазодилятацш, бронходилятацiю та ш-пбуе агрегацiю тромбоцитiв. Тому для лкування легеневоТ' артерiальноï гiпертензiï використову-ють лiкарськi засоби, якi е аналогами простацик-лiну (iлопрост, епопростенол) [8]. NO дифундуе через мембрану тромбоцита та активуе гуанта-тциклазу. Таким чином, вщбуваеться активацiя цАМФ- та цГМФ-залежних протеТ'нкшаз, що при-зводить до пригшчення активацiï тромбоцитiв. Пригшчують активацiю тромбоцитiв також анти-тромбш та iнгiбiтор тромбопластину (TFPI), який секретуеться судинним ендотелiем та втьно ци-ркулюе в плазмi i може зв'язуватися з тромбоцитами [14].
Окрiм участi тромбоцитiв в реакцiях судинно-тромбоцитарного гемостазу (вазоконстрикцiя, адгезiя, агрега^я та ретракцiя тромбу), вони мають також важливе значення для коагуляцш-ного гемостазу. Тромбоцити критично важливi для утворення тромбу та його стаб^зацп. На поверхнi тромбоцитiв вщбуваеться каскад реак-цiй завдяки взаемодп тканинного тромбопластину та фактору Vila (зовшшнш шлях). Носiями тканинного тромбопластину е мiкрочастинки, що утворюються з активованих тромбоцтчв та ш-ших клiтин, якi залученi у формування тромбу. Наприклад, мiкрочастинки, що походять iз моно-цитiв, зв'язуються з активованими тромбоцитами завдяки Р-селектинам [17,30]. Тромбоцити -головы попередники мiкрочастинок, як мають протромботичну та прозапальну активнють (через активацш Toll-подiбних рецепторiв). В^з-нити мiкрочастинки тромбоцитарного походжен-ня можна за наявнютю на мембранi CD41 або CD42b - тромбоцит-специфiчних антигешв [6]. Цi мiкрочастинки беруть участь у пошкодженн ендотелiю капiлярiв легень, що призводить до легеневоТ' деструкцп.
Отже, здiйснюючи гемостатичнi та прозапа-льнi впливи, тромбоцити можуть в^грати важ-ливу роль у розвитку багатьох захворювань ди-хальноТ системи [28,31,37].
Тромбоцити беруть участь у патогенезi леге-
невоТ' гiпертензiï. Вони видiляють при активацп потужний вазоконстриктор тромбоксан А2, рiвень якого пiдвищений при легеневий ппертензп [2]. Також видiляеться фактор росту тромбоцитв (PDGF), трансформувальний фактор росту в (TGF в), основний фактор росту фiбробластiв, фактор росту ендотелш, якi здiйснюють значний мтогенний вплив на гладеньку мускулатуру су-дин, фiбробласти та ендотелiй [10,14,29]. Вве-дення PDGF та TGF в експериментальним тва-ринам викликае розвиток легеневого фiброзу [4]. Серотонш, що запасаеться в тромбоцитах ви-ступае слабким легеневим вазоконстриктором та мае мтогенний ефект, а також потенцше iншi фактори росту [33]. Таким чином, ва цi фактори спричиняють ремоделювання легеневих судин i важку легеневу ппертензш. Тому виправданим для лкування легеневоТ' гiпертензiï е застосу-вання простациклiну, який е потужним вазодиля-татором, а також шпбуе агрегацiю тромбоцитiв та пролiферацiю гладенькоТ' мускулатури судин легень [2].
Тромбоцити мають велике значення у виник-ненн гострого респiраторного дистрес-синдрому [36]. При РДС пщвищуеться експреая Р-селектину на тромбоцитах, в легеневому мiкро-циркуляторному руслi утворюються мiкротромби [6, 17]. Тромбоцити продукують хемокши CCL5, CXCL4, якi викликають мiграцiю нейтрофiлiв, ш-двищення проникност ендотелiю та розвиток легеневого набряку [14,29]. Утворення тромбо-цитарно-нейтрофiльних комплешв та Тх акуму-ляцiя в легенях призводять до пошкодження легеневоТ' тканини [9]. Застосування антиагрегантв показуе значно нижчий вiдсоток розвитку ускла-днень (набряк легень, легенева гiпертензiя) та покращуе прогноз при РДС [8,12]. У хворих з важкою формою РДС часто виникае тромбоци-топешя, що пщвищуе ризик легеневоТ' кровотечi [35].
Тромбоцити посщають важливе мiсце у розвитку бронхiальноï астми. У пацiентiв з атотч-ною астмою пiдвищуеться Тх актива^я, зростае вмiст в кровi тромбоцитарно-нейтрофiльних комплексiв [27]. Р-селектини на поверхн тром-боцитiв активують еозинофти, викликаючи розвиток еозинофiльноï шфтьтраци' легень [15,17,32]. При алергiчному запаленн вщбува-еться дiапедез тромбоцитiв у альвеолярний проспр i тканини бронхiв, що пiдтверджуе Тх участь у запальних процесах в легенях [26]. MiT-рацш тромбоцитiв викликае пряма актива^я Тх IgE рецепторiв (FœRI). Основний фактор росту фiбробластiв, PDGF та TGF в, як видтяють тромбоцити шд дiею алергенiв, спричиняють пролiферацiю фiбробластiв та розвиток фiброзу у хворих на астму. Таю медiатори тромбоцитiв, як тромбоксан А2, серотонiн, PAF, викликають бронхоконстрикцiю [2,33]. У хворих на важку форму астми може спостер^атися подовження часу кровотеч^ збтьшуеться споживання тромбоци-тiв, цi змiни корегуються застосуванням глюко-
кортико'|фв [27]. Отже, роль тромбоцтчв в розвитку астми, а також можливють його корекцп, потребуе подальшого вивчення.
Внесок тромбоцитiв у розвиток ХОЗЛ менше дослiджений, нiж ix залучення при астмк Однак, було показано пщвищення активацп тромбоци-тiв, зростання синтезу тромбоксану А2, а засто-сування його антагонiстiв демонструе покра-щання показникiв дихання у па^етчв з емфiзе-мою легень [1,21].
Легенева шфек^я може ускладнюватися аг-регацiею тромбоцитiв та актива^ею коагуляцш-ного гемостазу. Дослiдження показують кореля-цiйний зв'язок мiж виникненням тромбоцитозу та пщвищенням тривалостi лкування та смертню-тю вiд нозокомiальноi' пневмонй [37]. Взаемодiя тромбоцитiв з грамнегативними та грампозитив-ними бактерiями вiдбуваеться непрямо, за до-помогою бiлкiв плазми кровi, або прямим чином, коли лтополюахариди бактерiальноi' стшки зв'язуються з рецепторами на поверхн тромбо-цитiв, що призводить до i'x активаци та агрегацп. При цьому зростае вмют тканинного тромбопла-стину та знижуеться активацiя протешу С [11]. У вiдповiдь на активацш лiпополiсаxаридами гра-мнегативних бактерш, тромбоцити бiльше зв'язують фiбрiноген за допомогою Toll-подiбного рецептору-4 (TLR4). Експерименталь-но показано, що у мишей з дефiцитом TLR4 не спостер^аеться накопичення тромбоцитiв у легенях. У разi вiрусноi' пневмонй', вiрус грипу H1N1 утворюе iмуннi комплекси з IgG, якi можуть активувати тромбоцити через рецептори F^RIIA на i'x поверxнi [24]. Надмiрна активацiя тромбо-цитiв при пневмонй спричиняе тромбоз в легенях та веде до розвитку тромбоцитопенп. Акти-ва^я тромбоцитiв та утворення тромбiв усклад-нюе лiкування пневмонй [25]. Тому для профта-ктики та лiкування таких ускладнень застосову-ють низькi дози аспiрину, тиклопщин, клопщог-рель [8,12].
Приблизно у третини хворих на рак легень спостер^аеться пщвищення ктькосп тромбоци-^в та посилюеться 'х активацiя, водночас, у 10% хворих в^^чаеться тромбоцитопеыя [23]. Kni-тини пухлини можуть активувати тромбоцити, спричиняючи розвиток тромбозу. ^м того вони викликають пошкодження судинно' стiнки, що зменшуе синтез медiаторiв, якi мають антиагре-гантну, антикоагулянтну та вазодилятацшну дiю. Пухлина спричиняе активацiю макрофагiв та Т-лiмфоцитiв, якi видiляють прозапальнi медiато-ри, такi як iнтерлейкiн-1 та фактор некрозу пух-лин б (TNF- б) [31]. Ц цитокши можуть посилити експресiю тканинного фактору, активувати тромбоцити та зменшити продукцш тромбомодулн
ну [20].
Тромбоцити можуть утворюватися прямо в легеневому мiкроциркуляцiйному руслi iз легеневих мегакарюци^в [5,7]. Такi мегакарiоцити через стшку синусiв виходять iз червоного кют-кового мозку, потрапляючи до кровотоку, а по-
TiM, пюля циркуляци в кров^ надходять у вузьк легеневi судини. Там в результат активного тромбоцитопоезу з'являеться приблизно одна п'ята частина ваеТ тромбоцитарноТ маси кровi
[34]. Крiм легень, мегакарюцити можуть функцн онувати i в iнших органах, наприклад, нирках, печшщ селезiнцi. Але найбiльший внесок в тро-мбоцитопоез поза червоним кютковим мозком роблять легенi [22]. Вважаеться, щохвилини в легенi потрапляють тисячi мегакарiоцитiв, а ко-жний зртий мегакарiоцит утворюе кiлька тисяч тромбоци^в. Завдяки цьому вмiст тромбоци^в у кровi з легеневих вен суттево вищий, жж в кровi з легеневих артерiй. 1снують дат про зростання мiграцiТ мегакарiоцитiв до легеневих судин при бронхiальнiй ас™ та внаслiдок застосування тромбопоетичних лкарських засобiв [38]. Водночас, при запальних хворобах легень тромбоци-топоез в легенях може бути порушений. Продук-цiя тромбоцитiв в легенях важлива для пщтрим-ки гемостазу в судинах, осктьки при тромбоци-топенiях часто виникають легеневi кровотечi
[35].
Отже, аналiз лiтератури останжх рокiв свщ-чить про високий штерес до проблеми впливу судинно-тромбоцитарного гемостазу на фiзiоло-гiю легень. Це можна пояснити важливим внес-ком тромбоцитiв у розвиток легеневоТ патологiТ та змiнами системи гемостазу при захворюван-нях дихальноТ системи.
Лтература
1. Костюк И.Ф. Эндотелиальная дисфункция и нарушение тром-боцитарного гемостаза у больных хронической обструктивной болезнью легких пылевого генеза / И.Ф. Костюк, В.Т. Полищук, Ю.Н. Ильяшенко // Проблеми еколопчноТ та медичноТ генетики i кшшчноТ iмунологiТ. - 2014. - № 1, Т.16. - С. 134-140.
2. Нетюхайло Л.Г. Ефекти метаболтв арахщоновоТ кислоти в легенях / Л.Г. Нетюхайло, Т.А. Сухомлин, А.А. Сухомлин // Моло-дий вчений. - 2016. - Т.36, № 9. - С. 136-140.
3. Чурляев Ю.А. Роль тромбоцитарно-сосудистого звена гемостаза в развитии легочных осложнений при тяжелой черепно-мозговой травме / Ю.А. Чурляев, Л.Ю. Редкокаша // Общая реаниматология. - 2006. - Т.2, № 4. - С. 22-25.
4. Abdollahi A. Inhibition of platelet derived growth factor signaling attenuates pulmonary fibrosis / A. Abdollahi, M. Li, G. Ping, C. Plathow [et al.] // J Exp Med. - 2005. - Vol. 201. - P. 925-35.
5. Aliberti G. The lungs and platelet production / G. Aliberti, M. Proi-etta, I. Pulignano, L. Tritapepe [et al.] // Clin Lab Haem. - 2002. -Vol. 24. - P. 161-4.
6. Andonegui G. Platelets express functional Toll-like receptor-4 / G. Andonegui, S.M. Kerfoot, K. McNagny, K.V. Ebbert // Blood. -2005. - Vol. 106. - P. 2417-2423.
7. Bastarache J.A. Procoagulant alveolar microparticles in the lungs of patients with acute respiratory distress syndrome / J.A. Bastarache, R.D. Fremont, J.A. Kropski, F.R. Bossert [et al.] // Am J Physiol Lung Cell Mol Physiol. - 2009. - Vol. 297, № 6. - P. 1035-1041.
8. Bozza F.A. Amicus or adversary: platelets in lung biology, acute injury, and inflammation / F.A. Bozza, A.M. Shah, A.S. Weyrich, G.A. Zimmerman [et al.] // Am J Respir Cell Mol Biol. - 2009. - Vol. 40, № 2. - P. 123-34.
9. Brass L.F. Novel therapeutic targets at the platelet vascular interface / L.F. Brass, L. Zhu, T.J. Stalker // Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. - 2008. - Vol. 28. - P. 43-50.
10. Caudrillier A. Platelet-neutrophil interactions as a target for prevention and treatment of transfusion-related acute lung injury / A. Caudrillier, M.R. Looney // Curr Pharm Des. - 2012. - Vol. 18, № 22. - P. 3260-3266.
11. Dixon J.T. Platelet-mediated vascular dysfunction during acute lung injury / J.T. Dixon, E. Gozal, A.M. Roberts // Arch Physiol Biochem. - 2012. - Vol. 118, № 2. - P. 72-82.
12. Fitzgerald J.R. The interaction of bacterial pathogens with platelets / J.R. Fitzgerald, T.J. Foster, D. Cox // Nat Rev Microbiol. - 2006. -Vol. 4. - P. 445-457.
13. Harr J.N. Antiplatelet therapy is associated with decreased transfusion-associated risk of lung dysfunction, multiple organ failure, and mortality in trauma patients / J.N. Harr, E.E. Moore, J. Johnson, T.L. Chin [et al.] // Crit Care Med. - 2013. - Vol. 41. - P. 399-404.
14. Jurk K. Platelets: physiology and biochemistry / K. Jurk, B.E. Kehrel // Semin Thromb Hemost. - 2005. - Vol. 31, № 4. - P. 381-92.
15. Kiefmann R. Platelet-endothelial cell interaction in pulmonary microcirculation: the role of PARS / R. Kiefmann, K. Heckel, S. Schenkat // Thrombo Haemost. - 2004. - Vol. 91. - P. 761-770.
16. Kornerup K.N. The role of platelets in the pathophysiology of asthma / K.N. Kornerup, C.P. Page // Platelets. - 2007. - Vol. 18, № 5. - P. 319-328.
17. Kroll M.H. Platelets in pulmonary vascular physiology and pathology / M.H. Kroll, V. Afshar-Kharghan // Pulm Circ. - 2012. - Vol. 2, № 3. - P. 291-308.
18. Kuebler W.M. Selectins revisited: the emerging role of platelets in inflammatory lung disease / W.M. Kuebler // J Clin Invest. - 2006. -Vol. 116, № 12. - P. 3106-3108.
19. Le V.B. Platelet activation and aggregation promote lung inflammation and influenza virus pathogenesis / V.B. Le, J.G. Schneider, Y. Boergeling, F. Berri [et al.] // Am J Respir Crit Care Med. - 2015. -Vol. 191. - P. 804-819.
20. Lenting P.J. von Willebrand factor: the old, the new and the unknown / P.J. Lenting, Casari C., O.D. Christophe, C.V. Denis [et al.] // The Journal of Thrombosis and Haemostasis. - 2012. - Vol. 10, № 12. - P. 2428-2437.
21. Li Z. Platelets as immune mediators: their role in host defense responses and sepsis / Z. Li, F. Yang, S. Dunn, A.K. Gross [et al.] // Thromb Res. - 2011. - Vol. 127, № 3. - P. 184-188.
22. Maclay J.D. Increased platelet activation in patients with stable and acute exacerbation of COPD / J.D. Maclay, D.A. McAllister, S. Johnston // Thorax. - 2011. - Vol. 66, № 9. - P. 769-774.
23. Mandal R.V. Megakaryocytes and platelet homeostasis in diffuse alveolar damage / R.V. Mandal, E.J. Mark, R.L. Kradin // Exp Mol Pathol. - 2007. - Vol. 83. - P. 327-331.
24. Marinho F.C. Hypercoagulability and lung cancer / F.C. Marinho, T.Y. Takagaki // J Bras Pneumol. - 2008. - Vol. 34, № 5. - P. 312322.
25. Middleton E.A. Platelets in Pulmonary Immune Responses and Inflammatory Lung Diseases / E.A. Middleton, A.S. Weyrich, G.A. Zimmerman // Physiol Rev. - 2016. - Vol. 96, № 4. - P. 12111259.
26. Mirsaeidi M. Thrombocytopenia and thrombocytosis at time of hos-pitalization predict mortality in patients with community acquired pneumonia / M. Mirsaeidi, P. Peyrani, S. Aliberti, G. Filardo [et al.] // Chest. - 2010. - Vol. 137. - P. 416-420.
27. Page C. Platelets and allergic inflammation / C. Page, S. Pitchford // Clin Exp Allergy. - 2014. - Vol. 44, № 7. - P. 901-913.
28. Pitchford S.C. Allergen induces the migration of platelets to lung tissue in allergic asthma / S.C. Pitchford, S. Momi, S. Baglioni // Am J Respir Crit Care Med. - 2008. - Vol. 177, № 6. - P. 604-12.
29. Smyth S.S. Platelet functions beyond hemostasis / S.S. Smyth, R.P. McEver, A.S. Weyrich, C.N. Morrell [et al.] // J Thromb Haemost. - 2009. - Vol. 7, № 11. - P. 1759-1766.
30. Tabuchi A Endothelium-platelet interactions in inflammatory lung disease / A. Tabuchi, W.M. Kuebler // Vascul Pharmacol. - 2008. -Vol. 49, № 4-6. - P. 141-150.
31. Takahashi T. The role of microparticles in chronic obstructive pulmonary disease / T. Takahashi, H. Kubo // Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. - 2014. - № 9. - P. 303-314.
32. Thachil J. Platelets in Inflammatory Disorders: A Pathophysiological and Clinical Perspective / J. Thachil // Semin Thromb Hemost. -2015. - Vol. 41, № 6. - P. 572-581.
33. Ulfman L.H. Platelets promote eosinophil adhesion of patients with asthma to endothelium under flow conditions / L.H. Ulfman, D.P.H. Joosten, C.W. Van Aalst // Am J Respir Cell Mol Biol. - 2003. - Vol. 28, № 4. - P. 512-519.
34. Ulrich S. Platelet serotonin content and transpulmonary platelet serotonin gradient in patients with pulmonary hypertension / S. Ulrich, L.C. Huber, M. Fischler, U. Treder [et al.] // Respiration. - 2011. -Vol. 81. - P. 211-216.
35. Weyrich A.S. Platelets in lung biology / A.S. Weyrich, G.A. Zimmerman // Annu Rev Physiol. - 2013. - Vol. 75. - P. 569-591.
36. Xiao W. Lung damage may induce thrombocytopenia / W. Xiao, M. Yang, J. Yang, K.L. Hon [et al.] // Platelets. - 2006. - Vol. 17. - P. 347-349.
37. Yadav H. Platelets in the pathogenesis of acute respiratory distress syndrome / H. Yadav, D.J. Kor // Am J Physiol Lung Cell Mol Physiol. - 2015. - Vol. 309, № 9. - P. 915-923.
38. Zarbock A. The role of platelets in acute lung injury / A. Zarbock, K. Ley // Front Biosci (Landmark Ed). - 2009. - № 14. - P. 150-158.
39. Zucker-Franklin D. Platelet production in the pulmonary capillary bed: new ultrastructural evidence for an old concept / D. ZuckerFranklin, C.S. Philipp // Am J Pathol. - 2000. - Vol. 157. - P. 69-74.
Реферат
РОЛЬ ТРОМБОЦИТОВ В ФИЗИОЛОГИИ И ПАТОЛОГИИ ЛЕГКИХ Павленко Г.П., Сухомлин Т.А., Петренко Р.В.
Ключевые слова: легкие, тромбоциты, эндотелий, воспаление, адгезия
Статья посвящена актуальной проблеме физиологии - изучению влияния тромбоцитов на дыхательную систему. Проведен анализ современной литературы отечественных и зарубежных авторов и представлены основные эффекты тромбоцитов в легких. Тромбоциты - главные эффекторные клетки гемостаза, которые выполняют дополнительные функции, например, обеспечивают целостность и репарацию сосудов. Они играют важную роль в воспалении и могут влиять на иммунные реакции. Недавние открытия установили новые данные относительно влияния тромбоцитов на биологию легких. Легкие являются резервуаром для мегакариоцитов, клеток-предшественников тромбоцитопоэза. Тромбоциты вносят вклад в патогенез многих заболеваний легких, включая острый респираторный дистресс-синдром, бронхиальную астму, хроническую обструктивную болезнь легких, пневмонию, легочную гипертензию и рак легких. Этот обзор освещает их потенциальную роль в развитии заболеваний дыхательной системы.
Summary
ROLE OF PLATELETS IN PULMONARY PHYSIOLOGY AND PATHOLOGY
Pavlenko G.P., Sukhomlyn T.A., Petrenko R.V.
Key words: lungs, platelets, endothelial cells, inflammation, adhesion
The article is devoted to an important problem of physiology as studying the influence of platelets on the respiratory system. The analysis of current literature published in Ukraine and abroad enables us to sum up the main effects of platelets in lungs. Platelets are known as the chief effector cells in haemostasis and have additional functions in vascular integrity and repair. They play an important role in inflammation and can influence immune responses. Recent discoveries have established new findings relevant to influences of platelets on lung biology. The lungs are reservoirs for megakaryocytes, the precursor cells in thrombopoesis Platelets contribute to the pathogenesis of lung diseases, including acute respiratory distress syndrome, asthma, chronic obstructive pulmonary disease, pulmonary hypertension, pneumonia and lung cancer. This review highlights potential role of platelets in respiratory tract disorders.
