CC BY
137
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК [616.716.8+617.52]089-003.93 DOI: 10.22141/2224-0586.1.80.2017.94469
Рибaк В.А.1, Harpyc A.B.3, Koпчaк A.B.2, Пaвличук Т.О.2, Чepнoвoл П.А.3
1 ^в^кий oблacний цeнтp щeлeпнo-лицeвoÏxipypriÏ тa cтoмaтoлoгiÏ, ^в^^ oблacнa l<лiнiчнa лiкapня, м. 1<и'1'в, yupaiha
2 Haцioнaльний мeдичний унiвepcитeтiмeнi G.G. Бoгoмoльця, кaфeдpa cтoмaтoлoгiÏ, м. ^в, Mpa^a
3 н^итут eкcпepимeнтaльнoÏ тa клiнiчнoï мeдицини Haцioнaльнoгo мeдичнoгo унiвepcитeту iмeнiG.G. Бoгoмoльця, м. K^ë, y^a^a
Чинники, щo впливають на вмгст та функцюнальш властивoстi тpoмбoцитiв у плазм^ збагачешй факторами pody (PRGF Endoret)
Резюме. Метою долдження було вивчити вмст тромбоцитiв у nлазмi, збагачешй факторами росту (PRGFЕпйогв0, та х функщональт властивостi залежно вiд iндивiдуальних гематологiч-них параметрiв пащента. Матерiалом долдження було 30хворих iз посттравматичними i тсля-операцшними дефектами верхньог та нижньог щелепи. Передреконструктивно^дновними втру-чаннями пащентам проведено комплексне клiнiко-рентгенологiчне дослiдження, загальний аналiз кровi, коагулограму та вивчення шдуковано1 агрегаци тромбоцитiв (агрегатограми). Шд час опе-рацш усш хворим були виготовлет двi фракци плазми за методикою PRGFЕпйоШ. Укожнш 1з них визначали вмст тромбоцитiв та шших формених елементiв кровi, а також дослджували морфо-логт фiбриновоi мембрани. Спiввiдношення мiж вмстом тромбоцитiв у багатш тромбоцитами фракци F2 та нативнш кровi (коефщент концентрування) в середньому становило 1,48, вм1ст тромбоцитiву фракци F1 бдна тромбоцитами плазма) виявлявся в середньому в 1,3раза меншим, тж у нативнш кровi. Основними чинниками, що визначали вмст тромбоцитiв у плазмi, збагаченш факторами росту, були вихiдний вм1ст тромбоцитiв в кровi, гематокрит i концентращя фiбрино-гену, а спiввiдношення тромбоцитiв у фракщях залежало лише вiд гематокриту. При долджен-т взаемозв'язтв мiж функщональною активтстю тромбоцитiв, iх вмстом у фракци F1 i F2 та коефщентом концентрування було виявлено зворотну залежтсть мiж агрегацшною активтстю тромбоцитiв та х вмстому фракци F2. Це пояснюе вiдсутнiсть статистично вiрогiдного впливу кiлькостi тромбоцитiв у PRGF на клшчну ефективтсть проведених хiрургiчних втручань. Вста-новлено, що у нестандартних випадках, коли гтерактивт властивостi тромбоцитiв ствпадають 1з х тдвищеною кыькктю у кровi, можливо використовувати плазму за методикою PRGFЕпйоШ без подлення на фракци. У випадках, коли у пащента визначаеться гтоактивтсть тромбоцитiв i iх кыьккть в кровiзнижена, доцльно використовувати быьший (подвшний) об'ем плазми, збагаче-ноi факторами росту (фракщя F2), для забезпечення необхiдного лжувального ефекту. Ключовi слова: фiбрин; факториросту; тромбоцити; плазма, збагачена тромбоцитами; PRGF
Вступ
Збагачена тромбоцитами плазма (platelet-rich plasma, PRP) — це отриманий i3 автолоriчноï кро-вi продукт, що мютить тромбоцити в концентраций бшьшш, шж y нативнш кровi [1]. PRP отримують шляхом центрифугування венозноï кров^ в результат якого вщбуваеться роздшення рiзних компонен-
та KpoBi, вщповщно до ïx специфiчноï ваги. Завдяки низькш вартосп, доступност та безпечност PRP розглядаеться як перспективний метод отримання автолопчних факгорiв росту та впливу на переб^ репаративних процеав у рiзниx галузях медицини.
Лжувальний потенщал PRP базуеться на факторах росту, що мютяться головним чином в аль-
© «Медицина невщкладних стаыв», 2017 © «Emergency Medicine», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп': Копчак Андрш Володимирович, доктор медичних наук, професор, кафедра стоматологи, Нацюнальний медичний уш-верситет iменi О.О. Богомольця, бул. Т. Шевченка, 13, м. Ки!'в, 02000, Укра'ша; факс: +38 (044) 454-49-69; e-mail: [email protected] For correspondence: A. Kopchak, MD, PhD, Professor, Department of Stomatology, Bogomolets National Medical University, Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; fax: +38 (044) 454-49-69; e-mail: [email protected]
фа-гранулах тромбоцитiв [2]. Це трансформуючий фактор росту бета (TGF-ß) [3], фактор росту ендоте-лiю судин (VEGF) [4], тромбоцитарний фактор росту (PDGF) [5] та iншi (IGF-1, FGF, EGF). Фактори росту вившьняються при дегрануляцп тромбоцитiв у мгсщ ушкодження та пiдсилюють регенеращю тканин, стимулюючи клiтинну пролiферацiю, синтез екстрацелюлярного матриксу, проростання судин тощо. Гранули тромбоцитiв також е джерелом цитокiнiв, хемокiнiв i багатьох шших протешв, що стимулюють пролiферацiю та дозрiвання клiтин, модулюють запальну реакцiю [6].
Пiсля концентрування та активацп тромбоци-тiв концентрацiя факторiв росту, що видiляються, зростае у 3—5 разiв порiвняно з ix концентрацiею в плазмi кровi [7]. Автори вказують на наявшсть по-зитивних кореляцiй м1ж рiвнем факторiв росту i за-гальною кiлькiстю тромбоцитiв у PRP. Зокрема це доведено для TGF-ß1 та PDGF, хоча i не пщтвер-джуеться для iнсулiноподiбного фактора росту [8].
Водночас оптимальна концентрац1я клггинних елементiв у тромбоцитарних концентратах е предметом науково! дискусп та численних дослщжень, результати яких неоднозначш [9, 10]. За визна-ченням Marx [11], плазма, збагачена тромбоцитами, мае мютити не менше нж в 4—5 разiв бгльшу 1х кiлькiсть, н1ж нативна плазма (в якш концентрацiя тромбоцитiв становить 150—350 х 109/л). Однак кль нiчнi та експериментальнi дослiдження останшх ро-кiв засвщчили, що оптимальний вплив на регенеращю юстково! тканини досягаеться лише в певному дiапазонi концентрацп тромбоцитiв (вiд 500 х 109 до 1000 х 109/л) [2, 12]. Зменшення концентрацп тром-боцитiв призводить до зменшення ефективносп застосування PRP, а надмiрне збшьшення як1сно змiнюе il д1ю, пригнiчуе кл1тинну пролiферацiю та шпбуе репаративнi процеси в к1стков1й i сполучнш тканинi [2, 12, 13].
Одним 1з найбiльш поширених метод!в отриман-ня тромбоцитарних концентратiв е методика PRGF Endoret (Plasma Rich in Growth Factors), запропоно-вана 1нститутом бютехнологп BTI (Vitoria, 1спан!я). Це плазма, збагачена тромбоцитами, циркулюючи-ми протеинами i факторами росту. Протокол ii отри-мання передбачае використання спещальних пробь рок 1з наступним однократним центрифугуванням i активащею хлоридом кальцiю [14].
PRGF вивчалась багатьма дослщниками, i отри-маш результати переконливо свiдчать, що вона здат-на стимулювати остеогенез та анпогенез, пiдвищуе пролiферацiю, мiграцiю та хемотаксис остеобласпв, створюе ф16ринову матрицю, що сприяе кл1тинн1й м^ацп [9]. Ця тривим!рна фiбринова сггка може виступати ноаем для низькодиференцiйованиx клггин-попередниюв та створюе контрольовану систему доставки протетв [1, 7]. кр1м того, PRGF пщвищуе автокринну експресш двох проанпоген-них факторiв: судинного ендотел!ального фактора росту та фактора росту гепатоципв, а також трьох маркер!в остеобластично! активностi: проколаге-ну I, остеокальцину та лужно! фосфатази [15].
За даними авторiB, дотримання протоколу PRGF Endoret дозволяе в бшьшосп випадкiв отри-мати оптимальну концентращю тромбоцитiв (до 500 тис/мл i бiльше) [15]. Водночас вплив шдивщу-ально'1 варiацri та чинникiв, вщ яких залежать клтч-нi, гематолопчш та 61ох1м1чн1 параметри пацiента, на концентращю тромбоципв в PRGF залишаеться недостатньо вивченим.
Мета дослвдження: вивчити вм1ст тромбоципв у PRGF Endoret, отримано'1 за стандартним протоколом, та 1х функщональш властивостi залежно в1д ш-дивiдуальних гематологiчних параметрiв пацiента.
Матерiали та методи
У дослiдження було включено 30 пацiентiв, як1 л!кувались на базi Кшвського обласного центру щелепно-лицево'1 х1рургп та стоматологп з приводу посттравматичних i шсляоперацшних дефектiв верхньо'1 та нижньо'1 щелепи, в1ком в1д 17 до 70 ро-к1в. Середнiй в1к хворих становив 36,2 ± 13,4 року. ЧоловЫв 43,3 % в1д загально'1 к1лькост1 обстежених.
Ус1м хворим перед х!рурпчними втручаннями було проведено комплексне клшжо-лабораторне дослiдження, що включало клтчний аналiз кров1 (18 показникiв), анал!з коагулограми та вивчення шдуковано'1 агрегацп тром6оцит1в плазми (агрега-тограми). Ми вважали, що для оц1нки функцюналь-них властивостей тром6оцит1в доц1льно враховувати особливосп 1х агрегацп, механiзми i типи активацп рецепторiв, завдяки яким настае агрегацiя тромбо-цит1в, параметри мщносп створеного згустка i його дезагрегацп. Для цього ми розробили власний алгоритм розрахунку сумарного шдексу функцюнально'1 активностi тром6оцит1в (1ФАТ) за допомогою шдуковано'1 агрегацп адреналшом та аденозиндифос-фатом у сукупност 1з врахуванням особливостей 1х дезагрегацп.
П1д час х1рург1чного втручання щодо замiщення дефектiв ус1м хворим були виготовлеш дв1 фрак-цп плазми за методикою PRGF (Endoret Dentistry, BTI Biotechnology Institute, S.L., Minano, Alava, Spain) (Vitoria, 1спанш) [14]. Протокол 1х отриман-ня передбачав використання про61рок 1з 0,9 мл 3,8% цитрату натрш на 8,1 мл кров! з наступним центрифугуванням (580 g) протягом 8 хвилин при юм-натнш температурi, використовуючи центрифугу для PRGF System IV (ВТ1, Iспанiя). Отриману плазму роздгляли на дв1 фракцп (F1 та F2) за допомогою пристрою для перемщення плазми PTD2. Фракцiя F2 являла собою плазму, збагачену факторами росту, — тромбоцитарний концентрат ¡з найбшьшим вм1стом тромбоципв. Натомiсть фракцiю F1, бщну тромбоцитами, використовували для виготовлен-ня ф16риново1 мембрани. Для активацп коагуляцп i формування згустка або ф16риново1 мембрани у вщбраш фракцп додавали хлорид кальцго (0,5 мл на 1 мл плазми) i досягали необхщного ефекту про-тягом 10 хв.
Перед активацiею вщбирали проби з фракцiй F1 та F2 для проведення аналiзу на вмют тром6оцит1в та шших формених елеменпв кров1, а також досль
т
джували морфологго фГбриново! мембрани. Кон-центруючу здатнiсть метода (коефiцieнт концентру-вання) визначали як вГдношення загально! кiлькостi тромбоцитiв у фракцГ! F2 (PRGF) до загально! кГль-костГ тромбоцитiв у кровi.
Серед уах пролiкованих пацieнтiв PRGF вико-ристовували як самостшний метод замiщення дефекту у 83 % випадюв, поеднували i3 застосуванням кiсткових автотрансплантатГв — у 3 % та ксеноген-них кiстково-замiщуючих матерiалiв — у 14 % ви-падюв. У пiсляоперацiйному перiодi враховували наявшсть чи вiдсутнiсть ускладнень, пов'язаних iз вГдторгненням або експозицiею трансплантатiв, приеднанням гнiйно-запальних процесiв у тсля-операцшному перiодi та уповГльненням репаратив-них процесГв. Визначали строки появи грануляцш та повно! ештелГзацп ран, окрГм того, використову-ючи метод експертних оцiнок, визначали штеграль-ний результат загоення операцшно! рани як добрий (3 бали), задовiльний (2 бали), уповГльнений (1 бал), незадовiльний (0 балiв).
Статистичнi розрахунки проводили в програм-ному середовищi SPSS Statistics (IBM SPSS, США). Для визначення характеру розподГлу вибiрки за-стосовували критерш перевiрки нормальностi Колмогорова — Смiрнова. Оцiнка вiрогiдностi розбж-ностей мiж вмiстом клiтинних елеменпв у кровi та фракцiях плазми тсля центрифугування базувалась на використанш критерiю Манна — Уiтнi та критерш Ст'юдента (лише для показниюв, що мали нор-мальний характер розподшу) [16, 17].
Для вивчення статистичних взаемозв'язкiв мiж окремими клшчними, бiохiмiчними та гематоло-пчними параметрами розраховували коефiцiент ко-реляци Пiрсона та встановлювали рiвень його зна-чимостi [18].
Для описання статистичних зв'язкiв мiж певни-ми параметрами проводили !х регресiйний аналiз у програмному середовищi Origin 7.0 (OriginLab, США), використовуючи лiнiйно-регресiйну модель, тсля чого визначали стандартш похибки ко-ефiцiентiв регресГ!, !х вiрогiднiсть та довiрчий штер-вал для лшп регресГ!.
Результати
За даними лабораторного дослщження, кГль-юсть тромбоцитiв у кровi (PLT) у вах хворих була у межах рекомендованих референтних значень, з коливанням 174—356 х 109/л, а в середньому стано-вила 260,76 ± 44 х 109/л. Вмiст тромбоципв у PRGF пiсля центрифугування (фракцiя F2), як правило, перевищував вмют тромбоцитiв у нативнiй кро-вi та в середньому становив 388 ± 186 х 109/л про-ти 260 ± 44 х 109/л (вiдмiнностi вiрогiднi з р < 0,05). ЗбГльшення концентраций тромбоципв бiльш нiж у 2 рази вщзначали у 17 % хворих, а вГд 1,4 до 2 ра-зГв — у 30 % хворих. У шших пащенпв концентрацiя тром6оцитГв зростала незначною мГрою або навiть дещо зменшувалась. Сшввщношення мгж вмГстом тром6оцитГв у фракцГ! F2 та нативнiй кровГ, що ха-рактеризувало концентруючу здатнiсть методики PRGF Endoret, в середньому становило 1,48. ДГа-пазон iндивiдуальних коливань вмюту тромбоци-тГв в PRGF був досить значним: вщ 155 х 109/л до 919 х 109/л.
ВмГст тром6оцитГв у фракцГ! F1 (бiдна тромбоцитами плазма) виявлявся в середньому в 1,3 раза меншим, нГж у нативнш кровГ (р < 0,05), i зазнавав значних шдивщуальних коливань. Сшввщношення м1ж вмГстом тромбоцитГв у фракцГях F1 та F2 змшю-валось у межах 1,2—3,9, а в середньому становило 2,01 раза.
( - О
Я X
Рисунок 1. Фотографа виготовленоУ ф'бриново'Умембрани (A, Б) та згустка, збагаченого факторами росту (В), за методикою PRGF (Endoret Dentistry, BTI Biotechnology Institute, S.L., Minano, Alava, Spain)
(Vitoria, ¡спан'я)
Таблиця 1. Вмст клтинних елеменлв та параметри тромбоцитв у фракц'/ях F1 та F2 (PRGF Endoret)
та нативнй кровi
Показник Нативна кров Фракщя F2 (PRGF) Фракщя F1
Вмют тромбоцилв (*109/л) 260 ± 44 388 ±180* 186 ± 82*
Середшй об'ем тромбоцилв 8,70 ± 0,78 7,40 ± 0,84 6,9 ± 0,5
Вмют лейкоцилв (*109/л) 6,55 ± 1,90 0,36 ± 0,23 0,150 ± 0,087
Тромбокрит 0,22 ± 0,03 0,27 ± 0,16 0,13 ± 0,05
Примтка: * — розб'жност'! з цльною кров'ю вiрогiднi з р < 0,05.
В
Рисунок 2. Архтектонка ф'бриново)'мембрани (F1) (А, Б, В) та згустка (F2) (Г) при посл'щовному зб'шьшенн! (мкрофото х 20, х 40)
180 200 220 240 260 280 300 320 340 360 PLT
Рисунок 3. Регресйна залежнсть м1ж вмстом тромбоцилв у кров1 (PLT) та ФАТ псля виключення «випадаючих» значень (r = -0,55; p < 0,01)
1,2- ■
1,1 "
■ "
1,0- " 1
0,9-
уЁ 0,8 - ■
0,7- ■
0,6-
0,5- ■
■
0,4- ■
100 200 300 400 500 600 700 800 1 1 1 900
PLT
Рисунок 4. Регрес1йна залежнсть м1ж вмютом тромбоцилв у фракцп F2 та ФАТ псля виключення «випадаючих» значень (r = -0,39; p < 0,05)
Середнш об'ем тромбоцитiв (MPV), що вщо-бражяе 1х розмiр та стутнь активацГi в ходi цен-трифугування, мав тенденцiю до зменшення, але вщмшносп мж нативною кров'ю та РЯОБ за цим показником виявлялися невiрогiдними. Вмiст лей-коципв у РЯОБ (фракц1я Б2) був мшмальним (в середньому 0,36 ± 0,23) i не перевищував 5 % вщ !х вмiсту в кровi (табл. 1), а у фракцп лейкоцити були практично вщсутш.
Морфологiчне дослiдження фiбриновоl мемб-рани, яку отримували за методикою РЯОБ Епёоге^ виявило значну схожють структури i вiдсутнiсть вiроriдноl рiзницi у будовi сiтки, и наповненш волокнами чи гранулами, розташуванш волокон не-розчинного фiбрину та !х послiдовностi у фракцiях
та Б2. Фiбриновi мембрани, одержат вщ рiзних пацieнтiв, мали однакову консистенцго i подiбну мiкроскопiчну структуру (рис. 2).
Вплив бiохiмiчних показниюв на сшввщношен-ня тромбоцитiв у нативнш кровi та РЯОБ, що ха-рактеризуе концентруючу здатнiсть методики, ви-явився незначним. Найбшьше значення мали вмiст аспартатамiнотрансферази (прямий зв'язок) та рь вень глюкози (зворотний зв'язок), що за дано1 кшь-костi спостережень виявились невiрогiдними. Серед показниюв коагулограми виявлено вiрогiдний зворотний зв'язок м1ж вмiстом фiбриногену та кон-центрацieю тромбоцитiв у фракцп Б2 (г = —0,683; р < 0,05), а також вмютом фiбриногену та коефвден-том концентрування F2/PLT (г = —0,748; р < 0,05).
Середнш об'ем тромбоципв, !х морфологiчнi характеристики та тромбокрит вiрогiдно не впли-вали на концентруючу здатнiсть методики. Вихщ-ний рiвень тромбоцитiв вiрогiдно позначався на !х концентрацГi у фракцп F2 (г = 0,44; р < 0,05) та F1 (г = 0,532; р < 0,05), але не мав вiрогiдного впливу на коефщент концентрування та сшввщношення тромбоцитiв у фракцiях PRGF.
У ходi дослiдження було виявлено вiрогiднi зв'язки мж гематокритом (i, вщповщно, вмiстом еритроцитiв i лейкоцитiв у кров^ та концентращ-ею тромбоципв у PRGF, спiввiдношенням вмiсту тромбоципв у F1 i F2, а також концентруючою здат-нiстю методики. Збшьшення гематокриту супрово-джувалось збшьшенням концентрацп тромбоцитiв у фракцГi F2 та зменшенням спiввiдношення F2/F1.
Таким чином, основними чинниками, що визна-чали вмют тромбоцитiв у плазм^ збагаченiй факторами росту, були вихщний вмiст тромбоцитiв у кро-вi, гематокрит i концентрац1я фiбриногену.
Дослщження функцюнальнох активностi тромбоципв за результатами агрегатограми виявили на-ступне. Значення 1ФАТ, розраховане за даними агрегатограми iз двома щдукторами, змiнювалось в дiапазонi 1,13—0,41, iз модою (Мо) = 0,79. За таких значень система гемостазу була збалансована, iз невеликим превалюванням часу та швидкостi агрегацГi над дезагрегащею, а коливання 1ФАТ не виходили за межi фiзiологiчного дiапазону. При цьому з анамнезу у хворих не було виявлено ознак порушення гемостазу або скарг з боку системи згортання кров^ а пщ
час проведення операцш не спостерiгали штенсивно1 кровотечi, зумовлено! порушеннями згортання кровi.
При вилученш з вибiрки тих випадкiв, коли п-перагрегацiйнi властивостi тромбоцитiв пащенпв спiвпадали iз пщвищеною кiлькiстю PLT або !х гшо-агрегацiйнi властивосп супроводжувалися низьким значенням PLT (випадаючi значення), виявлено вь рогщний зворотний кореляцшний зв'язок (г = —0,55; р = 0,01) м1ж вмютом тромбоцитiв (PLT) та 1ФАТ. Це свщчило, що в популяци в бшьшосп спостережень при зменшеннi кшькосп тромбоцитiв в плазмi кровi !х функцiональна активнiсть зростала (рис. 3).
При сшвставленш вмiсту тромбоцитiв у PRGF за-кономiрнiсть була подiбною: iснував статистично вь рогщний зворотний кореляцшний зв'язок м1ж функ-цюнальними властивостями тромбоцитiв за 1ФАТ та !х концентрацiею у фракцп F2 (г = —0,39; р = 0,05) (рис. 4).
Таким чином, якщо тромбоцити мали високу ак-тивнють перш за все до агрегацп, !х кiлькiсть у фрак-цй F2 була зменшена, i навпаки, тромбоципв iз низь-кою активнiстю у F2 виявлялось бшьше. Водночас вiрогiдного зв'язку м1ж функцiональною активнiстю тромбоципв i коефiцiентом концентрування та вмютом тромбоципв у фракцп F1 виявлено не було.
Клшчш спостереження виявили, що у 93,3 % хворих у xодi лiкування було досягнуто хороших або задовшьних результатiв. Ускладнення у виглядi розходження кра1в рани та часткового руйнування тромбоцитарного згустка були вiдзначенi в одного хворого (3,3 %), причому !х негативш наслiдки не потребували проведення повторних xiрургiчниx втручань i були л^щоваш консервативними методами, о^м того, у одного хворого (3,3 %) вщзна-чали уповшьнення загоення рани, що вщбувалось на ™ наявно1 супутньо1 соматично1 патологи (вро-джена нейтропенiя). При проведеннi кореляцшного аналiзу вiрогiдниx зв'язкiв м1ж вмютом тромбоципв у фракцп F2 та клшчною ефективнiстю застосуван-ня PRGF виявлено не було. У вск хворих вираже-нiсть больового синдрому та набряку в тсляопера-цшному перiодi була низькою або помiрною, строки епи^зацп ран не залежали вiд вмiсту тромбоцитiв у PRGF, а визначалися головним чином особливос-тями клшчно1 картини та характером проведеного xiрургiчного втручання. Вiрогiдного впливу функщ-онально1 активностi тромбоцитiв (1ФАТ) на клтч-нi показники також не було виявлено.
Обговорення
Оптимальний вмют клггинних елементiв у тром-боцитарних концентратах залишаеться предметом науково1 дискусп, це вiдноситься до вмюту як тромбоцитiв, так i лейкоцитiв. У раннк роботах, присвячених PRP, вважалося, що клiнiчний ефект препарату, стутнь його активуючого впливу на пролiферацiю та диференцiювання клггин пропо-рцiйний концентрацп тромбоцитiв в ньому [19]. У зв'язку iз цим автори вважали за необхвдне при отриманш PRP досягати високих концентрацiй тромбоцитiв (1 000 000/^ та бiльше) [11]. Оскiльки
у здорових осiб у нормi вмiст тромбоцитiв становить вщ 150 000 до 350 000/^, то досягнення !х необхщ-но! концентраций в РЯР потребувало обов'язкового подвшного центрифугування, що не тiльки усклад-нювало методику, але й закономiрно призводило до морфологiчних i функцюнальних змiн у тромбоцитах, що виникали в процесi отримання препарату.
Роботами останнк рокiв було доведено, що кон-центрацiя тромбоцитiв, яка забезпечуе позитивний вплив на регенеращю кiстки, сполучно! тканини i певною мiрою епiтелiю, перебувае в межах 500 000— 1 000 000/^ [2, 12]. Цi данi визначили тенденщю до змiни протоколiв отримання РЯР на користь мето-дiв, що використовують одне центрифугування. Зо-крема до них належить методика РЯОР Бпёогй.
За даними Е. АшШа, методика дозволяе отриму-вати тромбоцитарш концентрати iз середнiм вмю-том тромбоцитiв на рiвнi 500 000 у фракци Б2 [15]. Аналопчш данi отримав О. Weibrich при вихщному рiвнi тромбоцитiв у донорськш кровi 274 ± 54 х 109/л, !х концентрацiя в РЯОР становила 513 ± 139 х 109/л [12]. Концентрацiя тромбоцитiв у РЯОР, отримано! в нашому дослiдженнi, виявилась дещо нижчою: в середньому вона становила 388 ± 186 х 109/л i лише у 20 % випадкiв перевищувала 500 х 109/л, що ми пов'язували iз тим, що вихщна кiлькiсть тромбоци-тiв у кровi пацiентiв iз тяжкими захворюваннями щелепно-лицево! дшянки, особливо на тлi наявно! соматично! патологи (у 52 %) та прийому препара-тiв, здатних впливати на агрегацiю тромбоцитiв та гематокрит, була меншою, н!ж у здорових донорiв, яких дослщжували автори. Водночас концентрацiя тромбоцитiв в плазм^ збагаченiй факторами росту, яку отримували у хворих, здебiльшого перебувала в межах оптимального/субоптимального дiапазону, хоча i зазнавала значних iндивiдуальних коливань.
1ндивщуальна варiативнiсть була притаманна не тшьки для абсолютно! кiлькостi тромбоцитiв у РЯОР, але й для концентрацшно! здатностi методики. I хоча в бшьшосп випадкiв концентрацiя тромбоцитiв зростала в 1,5—2 рази i бшьше, в окремих спостере-женнях вона майже не вiдрiзнялася вщ 1х концентра-ц!1 в нативнiй кровi або навiть була нижчою. Дуже варiабельним виявлявся вмiст тромбоцитiв у бщнш тромбоцитами фракц!! Б1, який в окремих спостере-женнях практично не вщр!знявся вщ фракц!! Р2, а в iнших випадках виявлявся значно нижчим.
До останнього часу в лiтературi автори зверта-ли увагу на залежнiсть концентрац!! тромбоципв у РЯР вiд методики Г! отримання (зокрема, режиму центрифугування, форми i розмiру пробiрок, за-стосованого антикоагулянту тощо) [5, 8, 15]. Однак отримаш нами данi свщчать про значну варiабель-нiсть вмюту тромбоцитiв у препаратi, отриманому за одшею стандартизованою методикою. Властивостi кровi пацiента виявились важливим чинником, що визначае кiнцевi параметри отриманого тромбоци-тарного концентрату, i можуть мати не менше зна-чення, н!ж застосована технологiя.
Сл!д зазначити, що вплив шдивщуальних па-раметрiв пащента на властивостi тромбоцитарних
концентратiв е практично не вивченим, юнують лише поодиною дослiдження, результати яких неоднозначно Бiльшiсть з них пiдтверджують за-лежнiсть м!ж вихiдною кiлькiстю тромбоципв у плазмi та !"! вмютом у РЯР при застосуваннi пере-важно! бiльшостi методiв !х концентрування [20, 21]. М.О. Бе Апёгаёе (2008) на твариннiй моделi визна-чив, що кiлькiсть тромбоцитiв у РЯР серед iнших ге-матолопчних показникiв найбiльшою мiрою зале-жить вiд гематокриту i вихiдного рiвня тромбоцитiв у плазмi та практично не залежить вiд коагуляцiй-них властивостей кровi [20].
За нашими даними, основними чинниками, що визначали вмют тромбоцитiв у плазмi, збагаченiй факторами росту, були вихщний вмiст тромбоципв у кров^ гематокрит i концентрац!я фiбриногену. Вихiдна концентрацiя тромбоципв вiрогiдно впли-вала на !х вмiст у багатiй факторами росту фракци Р2, але фактично не позначалася на концентруючш здатностi методики. Вплив гематокриту та вмюту формених елеменпв у кровi (еритроцитiв i лейкоци-тiв) був бiльш значущим. Загалом iснувала тенден-цiя до збшьшення концентрацГ! тромбоцитiв при зменшенш вiдносного об'ему рiдко! плазми, але при цьому розбгжносп у вмюп тромбоцитiв у фракцГ! Р1 та Р2 зменшувались. Отже, у клшчнш практицi слiд враховувати, що л^вальш засоби (iнфузiйна терап!я), якi впливають на показник гематокриту, а також змши водно-електролiтного балансу (зне-воднення) можуть суттево позначатися на власти-востях отриманих тромбоцитарних концентратiв i !х клiнiчнiй ефективностi.
Важливим параметром РЯОР був вмiст лей-коцш!в, що виявився дуже низьким у вах спосте-реженнях. Це узгоджуеться з даними Е. Anitua та М. Zalduendo (2015), якi виявили лише мiнiмальнi домiшки лейкоцитiв у РЯОР [14, 25].
Хоча оптимальний вмiст лейкоцитiв у тромбоцитарних концентратах е предметом дискусп, а рекомендаци авторiв часто носять дiаметрально протилежний характер, втiм, за останшми даними, наявнiсть лейкоцитiв у тромбоцитарних концентратах може негативно впливати на !х клтчну ефектив-нють у зв'язку iз потенцiйним ризиком стимуляцп запального процесу пiсля введення в зону хiрургiч-ного втручання та фiбринолiтичним ефектом лей-коцш!в [23]. Останнi досл!дження Е. АшШа (2015) свiдчать, що наявнiсть лейкоципв в гелi або мемб-раш РЯР/РЯР в умовах стимуляцГ! бактерiальними антигенами зменшуе стабiльнiсть фiбриново! ма-трицi за рахунок активацГ! протеолiтичних/фiбри-нолiтичних ферментiв, що мiстяться в лейкоцитах. Крiм того, наявнiсть лейкоципв та еритроцитiв у препаратах РЯР/РЯР змiнюе тривимiрну структуру фiбриново! матрищ, порушуючи утворення мiжфi-брилярних зв'язюв, що позначаеться на !"! мехашч-них властивостях (гранична/максимальна деформа-цiя при розтягу зменшуеться в середньому на 28 %) [15]. Отже, прогнозовано низький вмют лейкоципв у плазм^ збагаченш факторами росту, незалежно в!д iндивiдуальних варiацiй клiнiчних, гематолопчних i
бiоxiмiчниx показникiв пацiента може розглядатися як суттева перевага метода.
Клшчне застосування плазми, збагачено! факторами росту, за нашими даними, дозволило досяг-ти добрих або задовшьних результатiв у абсолютно! бiльшостi прооперованих пацiентiв. Це узгоджуеть-ся iз даними Е. ЛпНия, який довiв позитивний вплив PRGF на загоення кiстковиx дефекпв та епиетза-цiю ран слизово! оболонки порожнини рота [24].
Водночас нами не було виявлено статистично вь рогiдниx зв'язкiв м1ж кшькютю тромбоцитiв у пре-паратi та його клшчною ефективнiстю. Цей факт може бути поясненим на основi сучасних уявлень про меxанiзми тдтримки гомеостазу системи кро-вi. Вщомо, що м1ж загальною кiлькiстю тромбоципв та !х середнiм об'емом юнуе нелiнiйний зворотний зв'язок, що з бюлопчно! точки зору забезпечуе пе-ребiг процесiв агрегацп тромбоцитiв, згортання кровi та наступно! стимуляцп регенераторних про-цесiв у межах фiзiологiчного дiапазону, незалежно вщ iндивiдуальниx коливань показника PLT [22]. У бшьшосп хворих у фiзiологiчниx межах коли-вання кiлькостi тромбоцитiв кровi був виявлений зворотний зв'язок м1ж функцюнальними, в першу чергу агрегацiйними, властивостями тромбоци-тiв та !х концентращею. При виготовленнi плазми, збагачено! факторами росту, зворотний зв'язок м1ж кшькютю тромбоцитiв у фракцп F2, що забезпечуе найбшьший вплив на перебп репаративних про-цесiв, та функцюнальною активнiстю тромбоцитiв зберiгався. Отже, менша кшькють тромбоцитiв у на-тивнш кровi та плазмi, збагаченiй факторами росту, в нормi компенсуеться !х пiдвищеною функцюналь-ною, зокрема агрегацшною, активнiстю. Саме тому в наших спостереженнях, де пацiенти суттево роз-рiзнялися за результатами агрегатограми та вмютом тромбоцитiв, клiнiчна ефективнiсть методики була практично однаковою.
З ще! точки зору досягнення велико! концентра-цй тромбоцитiв (бiльш 500 х 109/л) при виготовлен-нi PRGF Бпёогй не можна розглядати як провщний фактор ц ефективностi. Клшчний ефект PRGF е результатом ди «коктейлю» факторiв — тромбоци-тарних факторiв росту та розчинних в плазмi бiлкiв i цитокiнiв, що забезпечують формування та дозрь вання сполучно!, к1стково1, епи^ально! тканини та фiбрину. Останнiй у xодi активацп та формування згустка формуе зв'язки, що забезпечуе утворення складно! тривимiрноl сичасто! структури, здатно! затримувати цитокши, фактори росту й iншi бюло-гiчно активнi речовини та забезпечувати мпращю клiтин. Вмiст фiбрину в плазмi вiрогiдно позна-чаеться на концентруючш здатностi метода, однак морфолопчш характеристики фiбриновоl матрицi при застосуванш методики PRGF Бпёогй практично не залежали в!д iндивiдуальниx параметрiв кро-вi пацiента, вмiсту та функцюнально1 активностi тромбоцитiв у фракцiяx F2 та F1.
Нами встановлено, що у частини пащенпв (15— 20 %) зворотна залежнiсть м1ж вмiстом i функцiо-нальною активнютю тромбоцитiв не вiдзначаеться.
В цих випадках застосування методики PRGF мае сво! бiологiчно обrрунтованi особливостi. У випадках, коли гшерактивш властивосп тромбоцитiв спiвпадають iз !х початковою шдвищеною кiлькiстю у кровi, на нашу думку, дощльно використовувати плазму за методикою PRGF Бпёогй без подшення на фракцй (бiдна факторами росту фракц1я F1 мати-ме в цих випадках достатнш стимулюючий вплив на перебп репаративних процеав, остеогенезу та ангi-огенезу тощо). У випадках, коли у пащенпв визна-чаеться гiпоактивнiсть тромбоцитiв, а !х кiлькiсть знаходиться у нижнш меж1, доцiльно використовувати збшьшену (подвiйну) кiлькiсть F2 для забезпе-чення необхгдного лiкувального ефекту i створення достатньо1 концентрацй факторiв росту.
Таким чином, для практичного використання методики PRGF Бпёогй важливою е попередня оцiнка кiлькостi тромбоцитiв у кровi пацiента та й ствставлення iз функцiональною активнiстю за да-ними агрегатограми, що дозволяе обрати правильну л^вальну стратегiю та визначити прогноз клтч-но! ефективностi застосування.
Висновки
1. Вмют тромбоцитiв у фракц1ях F1 i F2 плазми, збагачено! факторами росту (PRGF Бпёогй), за-знае значних iндивiдуальниx коливань у межах вщ 155 х 109/л до 919 х 109/л, коефiцiент концентруван-ня при цьому в середньому становить 1,48.
2. Основними чинниками, що впливають на вмют тромбоципв у плазмi, збагаченiй факторами росту, та концентрацшну здатнiсть методики, е ви-xiдний вмiст тромбоципв у кровi, гематокрит i кон-центрац1я фiбриногену.
3. Для бшьшосп пацiентiв iснуе зворотний коре-ляцшний зв'язок м1ж кiлькiстю тромбоцитiв у натив-нiй кровi, плазмi, збагаченш факторами росту, та !х функцюнальною (агрегацшною) активнютю, що ви-значае високу клiнiчну ефективнiсть PRGF Бпёогй навiть у випадках, коли концентрац1я тромбоцитiв пiсля центрифугування зростае незначною мiрою.
4. У нестандартних випадках, коли гшерактивш властивосп тромбоцитiв ствпадають iз !х початковою пщвищеною кiлькiстю у кровi, можливо використовувати плазму за методикою PRGF Бпёогй без подглення на фракци. У випадках, коли у пащента визначаеться гiпоактивнiсть тромбоцитiв i кшькють тромбоцитiв кровi знаходиться у нижнш меж1, до-цiльно використовувати бшьший (подвiйний) об'ем плазми, збагачено! факторами росту (фракцiя F2), для забезпечення необхщного лiкувального ефекту.
5. При застосуванш методики PRGF Бпёогй дощльно попередне визначення вих!дного рiвня тром-боцитiв кровi та и спiвставлення iз функцiональною активнiстю за даними агрегатограми, що дозволяе обрати правильну л^вальну стратегго та визначити прогноз и клiнiчноl ефективность
Конфлiкт iнтересiв. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв при пщготовщ дано! статтi.
CnucoK AiTepaTypw
1. The use of platelet-rich plasma in plastic surgery: a systematic review / C.E. Sommeling, A. Heyneman, H. Hoeksema, J. Verbelen, F.B. Stillaert, S. Monstrey // Journal of Plastic, Reconstructive & Aesthetic Surgery. — 2013. — Vol. 66, № 3. — P. 301-311.
2. Platelet concentration in platelet concentrates and periodontal regeneration-unscrambling the ambiguity / A. Suchet-ha, P. Lakshmi, D. Bhat, D.B. Mundinamane, K..V. Soorya, G. Ashit// Bharwani Contemp. Clin. Dent. — Oct-Dec 2015. — Vol. 6, № 4. — P. 510-516.
3. Hsu C.W. The negative effect of platelet-rich plasma on the growth of human cells is associated with secreted thrombo-spondin-1 /C.W. Hsu, K. Yuan, C.C. Tseng // Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endod. — 2009. — № 107. — P. 185-92.
4. Platelet concentration in platelet-rich plasma affects tenocyte behavior in vitro /1. Giusti, S. D 'Ascenzo, A. Manco, G. Di Stefano, M. Di Francesco, A. Rughetti, A. Dal Mas, G. Properzi, V. Calvisi, V. Dolo//Biomed. Res. Int. — Jul. 2014.
5. Comparison of the platelet concentrate collection system with the plasma-rich-in-growth-factors kit to produce platelet-rich plasma: a technical report/ G. Weibrich, W.K Kleis, W.E. Hitzler, G. Hafner // J. Oral. Maxillofac. Implants. — Jan-Feb 2005. — Vol. 20, № 1. — P. 118-123.
6. Regenerative surgery performed with platelet-rich plasma used in sinus lift elevation before dental implant surgery: an useful aid in healing and regeneration of bone tissue / Inchingolo F., Tatullo M., Marrelli M. [et al.]// Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. — 2012. — Vol. 16, № 9. — P. 1222-6.
7. Platelet-rich plasma: from basic science to clinical applications / T.E. Foster, B.L. Puskas, B.R. Mandelbaum, M.B. Gerhardt, S.A. Rodeo // American Journal of Sports Medicine. — 2009. — Vol. 37, № 11. — P. 2259-2272.
8. Giraldo C.E. Effects of sodium citrate and acid citrate dextrose solutions on cell counts and growth factor release from equine pure-platelet rich plasma and pure-platelet rich gel/ C.E. Giraldo // BMC Vet. Res. — Mar 2015. — № 11. — P. 60.
9. Marx R.E. Platelet-rich plasma: evidence to support its use/R.E. Marx// J. Oral Maxillofac. Surg. — 2004. — № 62. — P. 489-496.
10. McCarrel T.M. Optimization of leukocyte concentration in platelet-rich plasma for the treatment of tendinopathy / T.M. McCarrel, T. Minas, L.A. Fortier // J. Bone Joint Surg. Am. — 2012. — № 94. — P. 143.
11. Marx R.E. Platelet-rich plasma (PRP): what is PRP and what is not PRP? / R.E. Marx// Implant. Dent. — 2001. — № 10. — P. 225-228.
12. Effect of platelet concentration in platelet-rich plasma on peri-implant bone regeneration / G. Weibrich, T. Hansen, W. Kleis, R.. Buch, W.E. Hitzler// J. Bone. — 2004. — № 34. — P. 665-671.
13. Poor standardization in platelet-rich therapies hampers advancement/ E. Lopez-Vidriero, K.A. Goulding, D.A. Simon, D.H. Johnson, M. Sanchez // Arthroscopy: The Journal of Ar-throscopic and Related Surgery. — 2010. — Vol. 26, № 6. — P. 724-725.
14. Implementation of more physiological plasma rich in growth factor (PRGF) protocol: Anticoagulant removal and reduction in activator concentration / E. Anitua, R.. Prado, M. Troya [et al.]// J. Platelets. — 2016. — Vol. 27, № 5. — P. 459-466.
15. Anitua E. Endogenous morphogens and fibrin bioscaf-folds for stem cell therapeutics / E. Anitua, R.. Prado, G. Orive // Trends in Biotechnology. — 2013. — Vol. 31, № 6. — P. 364-374.
16. Armitage P., Berry G., Matthews J.N.S. Statistical methods in medical research. — 4th edition. — Oxford, England: Blackwell Scientific Publications, 2002.
17. Блэнд M. Введение в медицинской статистике. — 3-е изд. — Oxford: Oxford, 2000.
18. Овчаров А.О. Актуальные проблемы современных научных исследований: методология, экономика, статистика: сборник статей. — М., 2013.
19. The effect of the platelet concentration in platelet-rich plasma gel on the regeneration of bone/ M. Kawasumi, H. Kitoh, K.A. Siwicka, N. Ishiguro // Bone Joint Surg. Br. — 2008. — № 90. — P. 966-972.
20. Evaluation of factors that can modify platelet-rich plasma properties / M.G. De Andrade, C.J. Freitas Brandao, C.N. Sa, T.C. de Bittencourt, M. Sadigursky // Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endod. — 2008. — № 105. — P. 5-12.
21. Correlation of platelet concentration in platelet-rich plasma to the extraction method, age, sex, and platelet count of the donor / G. Weibrich, W.K. Kleis, M. Kunz-Kostomanolakis, A.H. Loos, W. Wagner // J. Oral Maxillofac. Implants. — Sep-Oct 2001. — Vol. 16, № 5. — P. 693-699.
22. Bessman J.D. Mean platelet volume. The inverse relation of platelet size and count in normal subjects, and an artifact of other particles / J.D. Bessman, L.J. Williams, P.R. Gilmer // J. Clin. Pathol. — Sep 1981. — Vol. 76, № 3. — P. 289-293.
23. Growth fаctor and catabolic cytocine concentrations are influenced by the cellular composition of platelet-rich plasma / Sundman E.A. [et al.] // J. Sports Med. — 2011. — Vol. 39, № 10. — P. 2135-40.
24. Anitua E. The use of plasma-rich growth factors (PRGF) in oral surgery / E. Anitua // J. Pract. Proced. Aesthet. Dent. — Aug 2001. — Vol. 5, № 6. — P. 487-493.
25. Graves D.T. Biologically active mediators: platelet-derived growth factor, monocyte chemoattractant protein-1 and transforming growth factor-beta / D.T. Graves, D.L. Cochran // Curr. Opin. Dent. — 1991. — № 1. — P. 809-815.
26. Platelet-rich plasma obtained with different anticoagulants and their effect on platelet numbers and mesenchymal stromal cells behavior in vitro / R..J.F.C. do Amaral, N.P. da Silva, N.F. Haddad, L.S. Lopes, F.D. Ferreira, R.B. Filho, P.A. Cap-pelletti, W. de Mello, E. Cordeiro-Spinetti, A. Balduino // Stem. Cells. Int. — Jun 2016.
27. Critical role of transforming growth factor beta in different phases of wound healing / M. Pakyari, A. Farrokhi, M.K. Ma-harlooei, A. Ghahary // Advances in Wound Care. — 2013. — Vol. 2, № 5. — P. 215-224.
28. Holmes D.I.R.. The vascular endothelial growth factor (VEGF) family: angiogenic factors in health and disease / D.I.R.. Holmes, I. Zachary // Genome Biology. — 2005. — № 2. — Art. 209.
29. Милодаров М.Ю. Влияние тромбоцитов и процесса их агрегации на межэритроцитарные взаимодействия / Милорадов М.Ю. [и др.] // Ярославский педагогический вестник. — 2013. — Т. Ш, № 4. — С. 209-214.
30. Кеян Д.Н. Использование обогащенной тромбоцитами аутоплазмы крови для хирургического лечения радикуляр-ных кист челюстей / Д.Н. Кеян // Матерiали мiжнародноi науково-практичног конференци «Сучасна стоматологiя та щелепно-лицева хiрургiя». — К, 2013. — С. 88-89.
31. Biloklytska G.F. The use of platelet-rich plasma (PRP) for treatment of generalized periodontitis / G.F. Biloklytska, O.V. Kopchak // Stomatologia wspotczesna. — 2014. — Vol. 21, № 3. — Р. 8-17.
Отримано 16.12.2016 ■
т
Рыбак В.А.1, Натрус Л.В.3, Копчак А.В.2, Павличук Т.А.2, Черновол П.А.3
1 Киевский областной центр челюстно-лицевой хирургии и стоматологии, Киевская областная клиническая больница, г. Киев, Украина
2 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, кафедра стоматологии, г. Киев, Украина
3 Институт экспериментальной и клинической медицины Национального медицинского университета имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Факторы, влияющие на содержание и функциональные свойства тромбоцитов в плазме, обогащенной факторами роста (PRGF Endoret)
Резюме. Целью исследования было изучить содержание тромбоцитов в плазме, обогащенной факторами роста (PRGF Бпёоге^, полученной по стандартному протоколу, и их функциональные свойства в зависимости от индивидуальных гематологических параметров пациента. Материалом исследования было 30 пациентов с посттравматическими и послеоперационными дефектами верхней и нижней челюсти. Всем больным перед рекон-структивно-восстановительными вмешательствами были проведены комплексное клинико-рентгенологическое исследование, клинический анализ крови, коагулограм-ма и изучение индуцированной агрегации тромбоцитов плазмы (агрегатограммы). При замещении дефектов всем пациентам были изготовлены две фракции плазмы по методике PRGF Бпёогй. В каждой из них определяли содержание тромбоцитов, форменных элементов крови, а также исследовали морфологию фибриновой мембраны. Соотношение между содержанием тромбоцитов в богатой тромбоцитами фракции F2 и нативной кровью (коэффициент концентрирования) в среднем составило 1,48, содержание тромбоцитов во фракции F1 (бедной тромбоцитами плазме) оказывалось в среднем в 1,3 раза меньше, чем в нативной крови. Основными факторами,
определяющими содержание тромбоцитов в PRGF, были исходное содержание тромбоцитов в крови, гематокрит и концентрация фибриногена, а соотношение тромбоцитов во фракциях зависело только от гематокрита. При исследовании взаимосвязей между функциональной активностью тромбоцитов, коэффициентом концентрирования и содержанием тромбоцитов во фракциях F1 и F2 была обнаружена обратная зависимость между агрегационной активностью тромбоцитов и их содержанием во фракции F2. Это объясняет отсутствие статистически достоверного влияния количества тромбоцитов в PRGF на клиническую эффективность проведенных хирургических вмешательств. Установлено, что в нестандартных случаях, когда гиперактивность тромбоцитов совпадает с их начальным повышенным количеством в крови, можно использовать плазму по методике PRGF Бпёогй без разделения на фракции. В случаях, когда у пациента определяется гипо-активность тромбоцитов и снижение их количества в крови, целесообразно использовать больший (двойной) объем плазмы, обогащенной факторами роста (фракция F2), для обеспечения необходимого лечебного эффекта. Ключевые слова: фибрин; факторы роста; тромбоциты; плазма, обогащенная тромбоцитами; PRGF
V.A. Rybak1, L.V. Natrus3, A.V. Kopchak2, T.O. Pavlychuk2, P.A. Chernovol3
1Kyiv Regional Center of Maxillo-Facial Surgery and Dentistry, Kyiv Regional Clinical Hospital, Kyiv, Ukraine
2Department of Stomatology, Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
3Institute of Experimental and Clinical Medicine, Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Factors influencing the platelet concentration and functional properties in plasma rich
in growth factors (PRGF Endoret)
Abstract. The aim of the study was to examine the platelet concentration in plasma rich in growth factors (PRGF Endoret) obtained by standard protocol and its functional properties depending on the patient's individual hematological features. The study examined 30 patients with post-traumatic and post-operative defects of the upper and lower jaw. Before reconstructive surgery the clinical and radiological examination, blood test, coagulation and induced platelets aggregation were examined. During the reconstructive surgery two plasma fractions were produced by the PRGF Endoret protocol for all patients. The platelets and other blood cells concentrations, as well as the fibrin membrane morphology were evaluated for each fraction. The average ratio between the concentration of platelet in fraction rich in growth factors (F2) and native blood (concentration index) was 1.48, the platelets content in F1 fraction (plasma poor in platelets) was 1.3 less than in blood. The main factors that influence the platelet concentra-
tion in plasma were the initial number of platelets in blood, hematocrit and fibrinogen concentration. The ratio of platelets level in fractions depended only on hematocrit. The study of correlations between the functional activity of platelets in F1 and F2 fractions revealed the inverse correlation between platelets aggregation activity and their content in F2 fraction. This explains the absence of statistically significant influence of platelet amount in PRGF on clinical efficiency of surgical procedures. In non-standard cases, when hypoactive platelet characteristics were associated with their increased amount in blood it was possible to use PRGF method without division on fractions. In cases, when small number of platelets in blood was associated with their hypoactivity, a larger (double) volume of PRGF (F2 fraction) was recommended for use to provide the better therapeutic effect.
Keywords: fibrin; growth factors; platelet; platelet-rich plasma; PRGF
