CC BY
101
УДК 378.11
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.41469
РОЛЬ ТА М1СЦЕ УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ ОСВ1ТИ В СИСТЕМ1 ЗАГАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
© Н. Л. Панасюк
Сьогодш управлтня яюстю освти в cucmeMi загального менеджменту мае виршальне значення для розвитку oco6ucmocmi, cоцiальнuх irnmumymie та суспшьства в цшому. Офщтним визнанням ^eï ролi стало законодавче проголошення сфери освти як прюритетне. Розвиток системи освти сьогодт ха-рактеризуеться пошуком нових форм i мemодiв функцюнування системи, визначенням варiаmuвноcmi прюритетних оcвimнiх программ
Ключовi слова: управлтня яюстю освти, система, загальний менеджмент
Today, education quality management in the system of general management is crucial to personal development, social institutions and society as a whole. Official recognition of this role was legal proclamation of education as a priority. Today, the development of education system is characterized by the search for new forms and methods of operation of the system, increasing variability kinds of educational programs Keywords: education quality management, system, general management
1. Вступ
Анaлiзyючи ситуацш, яка на даний час юнуе мoжнa зpoбити виснoвoк, щo сьoгoднi roe людствo, знaxoдиться у пoшyкax тавт фopм свoгo буття, найбшьш aAeRearam сучасшму динашчшму стану свiтoвoï eвoлюцiï i oсoбливoстeй цившзаци, дyxoв-шсл та кyльтypи. Вища oсвiтa стае спoсoбoм зaбeз-пeчeння iснyвaння тощуму як сyспiльствa з пeвними щлями poзвиткy та пoв'язaнoï з ними стpyктypoю. Визнанням poлi oсвiти стае зaкoнoдaвчe пpoгoлo-шeння сфepи oсвiти як пpiopитeтнe, сама систeмa oсвiти xapaктepизyeться пoшyкoм нoвиx фopм i мe-тoдiв фyнкцioнyвaння систeми, зpoстaнням вapiaтив-нoстi видiв oсвiтнix пpoгpaм.
На сyчaснoмy eтaпi poзвиткy oсвiтa пepeтвo-pюeться iз зaмкнyтoï систeми в дiaлeктичнo poзвинy-ту в^^шу систeмy, яка ствopюeться сyспiльствoм для витонання сoцiaльнo задаються фyнкцiй i ж мo-жe iснyвaти нeзaлeжнo вiд сyспiльствa. У Зaкoнi У^аши "npo вищу oсвiтy" пepeд навчальними закладами ставляться кiнцeвi цш, peглaмeнтyeться ïï дiяльнiсть, aлe сгошби дoсягнeння циx цiлeй нав-чальш заклади oбиpaють сaмoстiйнo на пiдстaвi всeбiчнoгo aнaлiзy дepжaвнoгo i ^вдальтого зaмoв-лeння на oсвiтнi шслуги, гoтoвнoстi пeдaгoгiчнoгo кoлeктивy виpiшyвaти щ завдання, здaтнoстi pe^o-paтy здшснювати yпpaвлiння сaмopoзвиткoм нав-чaльниx зaклaдiв у сyчaсниx yмoвax, нaявнiстю ма-тepiaльнoï та тexнiчнoï бази [1, 2].
Сaмe yдoскoнaлeння oсвiтньoï систeми визначаеться opгaнiзaцieю ïï yпpaвлiння. Ми вва-жaeмo, щo дiючa систeмa yпpaвлiння oсвiтoю зpyйнoвaнa, нoвa ствopюeться, пpи цьoмy вдн-тpaлiзoвaнe у^авлшня пoстyпaeться сaмoстiйнoстi peгioнiв, paйoнiв, нaвчaльниx зaклaдiв. Гoлoвним завданням oсвiтньoï' талиики, згiднo кoнцeпцiï' мoдepнiзaцiï' oсвiти, е "зaбeзпeчeння сyчaснoï якoстi oсвiти на oснoвi збepeжeння йoгo фyндaмeн-тальтасп та вiдпoвiднoстi актуальним i ^prae^ тивним пoтpeбaм oсoбистoстi, сyспiльствa i дepжa-ви" [2, 3].
2. Постановка проблеми
Проблема управлшня якютю освiти хвилюе всю свiтову стльноту, багато розвинених краш стур-боват сучасним станом освiти i роблять спроби щдви-щити його яюсть. Проблема даного питання зумовлена глобальними проблемами, мшливими умовами життя, вимогами сучасност! Для того, шоб не втратити надбання навчальних заклад1в в перюд змiн, як1 ввдбу-лись в освiтнiй галузi, необидно створити умови для самореатзаци та розвитку особистосп, забезпечити управлiння як1стю освпи на всiх рiвнях.
Для того, шоб виявити узгодженостi !х дш та успiшного досягнення освiтнiх цшей оптимальними шляхами, потрiбно правомiрно ставити питання про управлшня освгтшм процесом. Сама проблема достижения, яка породжена соцiально значимими про-тирiччями мiж незадоволенiстю як1стю сучасно! освгга, потребою у постiйному його шдвищенш вiдповiдно до запитiв особистостi, сустльства, дер-жави i реальними можливостями традицшно1 системи освiти.
Ефективне i результативне управл1ння потре-буе знання природи об'екта управлiння, наявносп вгдповгдно! шформацп для прийняття управлшських рiшень, механiзмiв та ресурсiв !х реалiзацil [4, 5].
Потреба в глобальному, репональному, локальному, шституцшному управлiннi освiтою, 11 масштабнiсть i розматсть форм зумовили кла-сифжацш освггаьо1 сфери для отримання достовгр-них даних про не1. Формуванню поргвняльно! освиньо! статистики в планетарному масштабi слу-гуе Мiжнародна стандартна класифжащя освiти, що розроблена ЮНЕСКО i спираеться на двi нас^зш класифiкацiйнi змiннi: рiвнi та галузi освiти. Вих1дною одиницею класифтацп е освггая програма.
Звичайно управл1нськ1 до спрямованi на досягнення стратегiчних прiоритетних цiлей функ-ц1онування та розвитку освгга. Сучасними освiтнiми прюритетами визнано: збiльшення охоплення населенна освггою; забезпечення освгга протягом життя; ргвний доступ до як1сно1 освгга; посилення рол1 дер-
жави в гарантувант справедливост в здобутп освгга; гумашзащя та демократизащя освгга; оновлення змюту, форм, методГв i засобГв навчання; шдвищення професшно! компетентностi викладачiв; поширення шформацп про яшсть освiтнiх послуг; ефективне та результативне використання видатк1в на освпу.
Це спонукае до здiйснення мониторингу i по-рiвнянь у сферi освiти. Примiром, розробленi й аналiзуються освiтнi iндикатори Оргашзацп еко-номiчного спiвробiтництва i розвитку (OECD), як об'еднанi в чотири групи: результата освгга й навчання; фiнансовi та людськ1 ресурси, що шве-стуються в освiту; доступ до освгга, участь i про-сування в освт; навчальне середовище й органiзацiя навчальних закладiв [6, 7].
В Укра!ш для управлiння освггою створюеться система органiв державного управлшня, органiв управлiння навчальних закладiв й громадських ор-ганiв, видшяються людсьш, фiнансовi, матерiальнi ресурси. В основу управлшня освггою покладено державну освггаю полтику, яка фiксуеться в законо-давствi та доцшьно орiентуе управлшську дГяльшсть.
До центральних органiв державно! влади, що здшснюють управлiння в освт, належать МОН, rnm-стерства, ш. центральнi органи виконавчо! влади, яким пiдпорядкованi навчальнi заклади, Вища ате-стацiйна комюГя (ВАК) Укра!ни. Освiтне штстер-ство бере участь у формуванш та забезпеченнi ре-алГзацп державно! освггаьо! полггаки, здшснюе контроль за !! втшенням. Акти цього мiнiстерства, прий-няп в межах його повноважень, е обов'язковими для оргашв управлiння освггою, навчальних закладiв. У МОН функцюнуе Атестацiйна колегiя, Державна iнспекцiя навчальних закладiв.
Органи управлiння навчального закладу визначаються законами, а також типовим положен-ням про заклад, а конкретш форми управлiння - його статутом.
Органи державного управлшня освггою взаемодшть з громадськими самоврядними органами в освт. За законом останш вносять пропозици щодо формування державно! освггаьо! полггаки, виршу-ють у межах сво!х повноважень питання навчально-виховно!, науково-дослгдницько!, методично!, еко-номГчно!, фшансово! дГяльносл навчальних закладГв. Органами громадського самоврядування в освт е: загальш збори (конференщя) колективу навчального закладу [8, 9].
У 2001 р. затверджено положення про шклу-вальну раду загальноосвггаього навчального закладу, що створюеться за ршенням його загальних зборГв (конференцп). Для нацюнальних навчальних закладГв утворюються наглядовГ ради. При мшстрГ освгга i науки та при головГ ВАК дшть громадсьш колегп. У 2005 р. утворено Громадську раду освиян i науковщв Укра!ни, головною метою яко! е прискорення прюри-тетного розвитку освгга, науки i культури.
Для забезпечення державних освгтшх стан-дарпв, контролю за !х додержанням сформовано систему оргашв управлшня яшстю освгга. !х завдання, функцп, структура визначеш положеннями про Державну акредитацшну комгаю Укра!ни, про лщен-
зування закладГв освгга, про атестацш техшчних навчальних закладГв, про акредитацш ВНЗ i спещальностей у ВНЗ.
Модершзащя управлшня освггою передбачае запровадження управлшсько! моделГ, децент-ралГзацш, автономГзацш навчальних закладГв, демо-нополГзацш i конкуренцш освгтшх послуг, орГента-цш на творчо-шновацшний розвиток освгга, аналггачний i прогностичний супровщ управлшських ршень, мониторинг освишх потреб, пропозицш у навчанш, якостГ освгга, незалежне оцшювання навчальних досягнень, справедливу доступшсть освгга протягом життя.
3. Лiтературний огляд
На сучасному еташ реформування освггаьо! галузГ в Укра!ш зумовило необхщшсть модершзацп системи державного управлшня освггою, спряму-вання !! дГяльностГ на забезпечення й всебГчне по-лшшення якостГ освгга, впровадження технологш систематичного ощнювання та прогнозування розвитку системи освгга, тобто системи мониторингу якостГ освгга, освишх послуг, формування ефектив-них мехашзмГв державно-громадського управлшня яшстю освгга.
Причиною цього е вадсутшсть необхщних те-оретико-методичних напрацювань, адаптованих до сфери освгга, технологш оцшювання якостГ освгга та !! складових, вичизняних методик оцшю-вання досягнуто! якостГ освгга й ефективнос -ri державного управлшня. Питання ощнювання результативностГ освгга дослщжували вче-m - В. £. Безверха, В. П. Беcпалько, I. £. Булах, М. I. Грабар, А. П. Сгоршин, А. Срмола, Л. П. Оде-рш, А. I. Шдласий, С. Б. Пряшчшков [7]; - сутшсть, методолопчш засади та рГзномаштш аспекти державного управлшня розкрили у сво!х пра-цях Г. В. Атаманчук, Ю. М. Бажал, I. Л. Бачи-ло, В. Д. Бакуменко, В. В. Киричук, В. М. Князев, Б. П. Курашвши, В. I. Луговий, О. С. Луньов,
B. Я. Малиновський, Н. Р. Нижник, В. А. Ребкало, Ю. А. Тихомиров, В. В. Токовенко, С. Р. Чернишова та багато шших [11]; - проблеми використання рГз-них методГв i технологш в управлшш розвитком освгга дослщжували П. ВакулГ, К. П. Волошин, Е. П. Гусинський, Г. В. Гутник, Г. А. Дмитренко,
C. Г. Молчанов, А. М. Стрижов, В. В. Хабш [11].
4. Основна частина. Роль та мкце управлiння якiстю освiти в системi загального менеджменту
Сучасний етап розвитку управлшня яшстю освгга представлений рГзними напрями пГдвищення ефективностГ управлГння яшстю освгга, до них вГдно-сяться акредитащя освГтнього закладу, система оцшки якостГ освГти, монГторинг освГтнього процесу, внутрГшнГй контроль та Гн. Якщо визначати завдання розвитку сучасно! освгга та l! реформування прГори-тетне мГсце займають питання забезпечення l! якостГ. Проблема якостГ освГти за останш роки набула надзвичайно! актуальность
Великий вплив на актуалГзацГю якостГ освГти як сучасну соцГально-педагогГчну проблему надае
зpoстaючa iнтeлeктyaлiзaцiя виpoбницгвa, пoявa pинкy oсвiтнix пoслyг, poзвигoк iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй.
Систeмa якoстi oсвiти складаеться iз визнaчe-ниx пiдxoдiв, зaкoнoмipнoстeй, дoслiджeниx aспeктiв yпpaвлiння як1стю, poзpoблeниx RpmepÜLb та гоказ-ник1в. Пpoблeмa mooni oсвiти як нayкoвo-тeopeтичнa пpoблeмa е дoсить склaднoю та кoмплeкснoю. Для того, щoб poзкpити дану пpoблeмy нeoбxiднo звep-нутися дo oснoвниx пoнять дoслiджeння - "oсвiтa" та "яюсть".
Освгга в пeдaгoгiцi тpaктyeться дyжe шиpoкo i нeвизнaчeнo, в moro вкладають цшшсш, пpoцeсy-
альш, peзyльтaтивнi, систeмнi aспeкти функ-цюнування сoцiaльниx ГнститутГв сyспiльствa, go-говнюючи йoгo piзним змiстoм, вoнa poзглядaeться i на piзниx piвняx röro opгaнiзaцiï - oсoбистiснoмy, iнститyцioнaльнoмy, peгioнaльнoмy, дepжaвнoмy. В бaгaтьox слoвникax, систeмa oсвiти вiдвoдиться poль фopмyвaнню iнтeлeктy [12].
У дoслiджeння сyчaсниx наутовщв як1сть poзглядaeться як сукупшсть xapaктepистик oб'eктa, щo вiднoсяться дo röro здатгосп зaдoвoльняти вста-нoвлeнi i пepeдбaчyвaнi пoтpeби, мoжливi нaпpями oцiнки якoстi oсвiти пoдaнi в табл. 1.
Таблиця 1
Haпpями oцiнки ятоси oсвiти
Haпpями Щo тддаеться e^roprnii
Як1сть opгaнiзaцiï нaвчaльнo-виxoвнoгo пpoцeсy Наявшсть сyчaсниx тexнiчниx зaсoбiв навчання, навчальго oблagнaння, дидактичнГ мaтepiaли, штучники, пoсiбники, квaлiфiкoвaнi пeдaгoгiчнi кagpи, дoвiдкoвa, xy-дoжня та Гнша лiтepaтypa
Як1сть змюту oсвiти Пpoгpaми, за якими здГйснюеться навчання, poбoчий навчальний план, кaлeндapнi плани годагопв, пpoгpaми гypткiв, сeкцiй
Яшсть peзyльтaтy oсвiти Здopoв'я стyдeнтiв, пГдсумки дepжaвнoï пiдсyмкoвoï атестаци, твopчa активнГсть, участь у oлiмпiagax, кoнкypсax, змaгaнняx, пpaцeвлaштyвaння випускник1в тoщo.
OT®e, po3po6Ka nigxogÍB go оцiнкн aKocTÍ ocbíth e ogHHM Í3 HañBa^gHBÍmHx 3aBgaHb po3BHTKy HauioHagbroï CHCTeMH ocbíth Ha cynacroMy eTani.
^KÍCTb ocbíth - neBHa 36agarooBaHa BÍgno-BÍgHÍCTb neBHoro ocBÍTHboro pÍBHa (3aragbHoï ce-pegHboï, npo^ec.-TexHÎHHOÏ, bh^oï to^o) nrogeHHHM noTpe6aM, uigaM, yMoBaM, 3aTBepg®eHHM ocbíthím HopMaM i CTaHgapTaM, aKa BCTaroBgroeTbca gga bhhb-geHHa npuHHH nopymeHHa цíeï BÍgroBÍgrocTÍ Ta ynpaBgÍHHa прoцeсoм romnmeHHa BCTaHoBgeHoï aKocTÍ. ^KÍCTb ocbíth BHBHaeTbca m KoMngeKCHe no-HHTTa B Me®ax KBagrrogoriï - TpuegHHoï HayKH, ^o oxongroe Teopiro aKocTÍ (Quality System), Teopiro oцíнкн aKocTÍ (KBagÍMeTpiro - Assessment, Evaluation) i Teopiro ynpaBgÍHHa aKÍCTro (Management and Monitoring of Quality). Ko®Ha 3 цнx Tpbox CKgagoBux Mae neBHHH Ha6ip Kpmepn'B i noKa3HHKÍB .3. o., aK garoTb 3Mory pÍ3Ho6ÍHHo oцíннтн 6ygb-aKy CHCTeMy ocbíth 3a 3oBHÍmHÍMH Ta BHyTpimHÍMH ïï napaMeTpa-mh. ^KÍCTb ocbíth xaparaeproyeTbca 6araToMÍpHÍCTro, 6araToacneKTHicTro Ta 6araTonapaMeTpHHHÍCTro.
Po3pÍ3HHroTb gBa ochobhí nigxogu ^ogo BH3Ha-neHHH cyTHocTÍ aKocTÍ ocbíth. y Me®ax nepmoro nig-xogy - HopMoBaHoro - cyTHÍCTb aKocri ocbíth. Po3rga-gaeTbca 3 tohkh 3opy 3agoBogeHHa noTpe6 Ta gocar-HeHHH neBHHx HopM, CTaHgapTÍB, uigeñ (oco6hctoctí, cycnigbCTBa, gep®aBH), ^o ropMarnBro 3aTBepg®eHÍ BÍgnoBÍgHHMH goKyMeHTaMH (M. noTamHHK, B. Hy®-gÍH, B. naHacroK, K. IcÍKaBa, B. Kagbroñ, C. fflumoB, H. Cege3HboBa Ta íh.). flpyrun nigxig - ynpaBgirob-khh - nogae uro KaTeropiro 3 ro3Huiñ cynacroï Teopiï h npaKTHKH ynpaBgÍHHa aKÎCTro, y t. h. h gep®aBHoro (B. KanagoB, T. .HyKÍHa Ta íh.). ^KÍCTb ocbíth aK o6'eKT ynpaBgÍHCbKoro BngHBy po3raagaeTbca ogronacro 3 no3HuÍH hkoctí ocBÎTHboï CHCTeMH, hkoctí ocBÍTHboro npouecy (aK npouecy cro^HBaHHa HagaHHx ocbíthíx rocgyr) Ta aKocTÍ oco6hctoctí BHnycKHHKa aK pe3ygb-TaTy giagbHocTÍ ocBÎTHboï CHCTeMH 3a noKa3HHKaMH ñoro ocBÍrorocTÍ Ta c^opMoBarocri cycnígbro 3Hany-
щт цiннoстeй. Як1сть oсвiти вiдбивae poзвитoк си-стeми oсвiти i сустльства у говний пepioд та змшюеться з чaсoм зaлeжнo в1д вимoг oсoбистoстi, сyспiльствa i дepжaви. Кaтeгopiя якoстi oсвiти висту-пае пpeдмeтoм вивчeння ф^^фи, псиxoлoгiï, года-гопки, мeнeджмeнтy oсвiти, пoлiтoлoгiï', сoцioлoгiï', eкoнoмiки та iншиx наук. Як1сть oсвiти е oдним з цeнтpaльниx гонять пeдaгoгiчнoï' науки та тeopiï' дepжaвнoгo yпpaвлiння oсвiтoю. Як1сть oсвiти як oб'eкт yпpaвлiння виступае oдним Гз нaйвaжливiшиx пoкaзникiв, за яким у мiжнapoднiй пpaктицi пpийнятo визначати peзyльтaтивнiсть систeми oсвiти будь якoï дepжaви та eфeктивнiсть yпpaвлiння нeю. БГльшГсть дoслigжeнь якoстi oсвiти здшснювались в мeжax го-дaгoгiчнoï' науки. ^maCT^e пpeдмeтoм go^i^e^ ня виступали яшсть знань, як1сть нaвчaльниx дoсяг-гонь та peзyльтaти oсвiтньoï' дiяльнoстi. Яшсть oсвiти мoжнa oцiнити за говними пoкaзникaми (mgmaTOpa-ми). Haйпoшиpeнiшими системами oсвiтнix Гндика-тopiв е Освиш iндикaтopи Ради з oсвiти £вpoпeйсь-кoгo Сoюзy, Освиш iндикaтopи Miжнapoднoгo ^н-сyльтaтивнoгo Фopyмy з oсвiти для yсix, Освиш iндикaтopи ЮНЕСКО, ОЕСР. Окpeмi oсвiтнi гоказ-ники вxogять як склagoвi iнтeгpoвaнoï oцiнки сус-пiльнoгo poзвиткy дepжaви дo piзниx мoнiтopингoвиx систeм, зoкpeмa так званий iндeкс людськoгo poзвит-ку (Human Development Index), щo викopистoвyeться у звiтax ООН та iндикaтopи свiтoвoгo poзвиткy (World Development Indicators), як визначае Свгго-вий банк [11, 12].
Гoлoвними та нeoбxiдними пepeдyмoвaми фopмyвaння oсoбистiснo-opieнтoвaнoï склagoвoï е ropexig вщ oцiнки знань, умшь, нaвичoк учшв дo oцiнки ïx кoмпeтeнцiй.
Отжe, пiдвogячи тдсумки вищe скaзaнoгo мoжнa зpoбити виснoвoк, щo як1сть oсвiти - цe говна збaлaнсoвaнa вiдпoвigнiсть oсвiти як пpoцeсy, як pe-зультату та як oсвiтньoï систeми пoтpeбaм, цшям, yмoвaм i сoцiaльним нopмaм i стaндapтaм oсвiти;
багатовимГрна модель сощальних норм i вимог до особистосп, освинього простору, у якому вГдбу-ваеться !! розвиток, та системи освгга, яка реалГзуе модель на певних етапах навчання; штегральна характеристика реальних досягнутих результатГв освишх процесГв i навчальних програм; мГра вгдповгдносп нормативним вимогам, сощальним та особиспсним очГкуванням.
5. Амробащя результат дослiдження
Результата дослщження були використаш у навчальному процес факультету комп'ютерних наук та шформацшних технологш Луцького нацюнально-го техшчного ушверситету, при викладанш курав "Управлшня проектами", "Менеджмент". Результати дослщження були оприлюднеш авторами на мГж-народних та шших науково-практичних конферен-щях, нарадах, семшарах.
6. Висновки
Таким чином, виходячи з вище сказаного, як1сть освгга вгдбивае розвиток системи освгга i сус-шльства у певний перюд та змшюеться з часом за-лежно вщ вимог особистосп, суспшьства i держави. КатегорГя якосп освгга виступае предметом вивчення фшософп, психологи, педагопки, менеджменту освгга, политологи, соцюлогп, економГки та шших наук. Як1сть освгга е одним з центральних понять педагопчно! науки та теорп державного управлшня освггою. Яшсть освгга як об'ект управлшня виступае одним Гз найважливших показнишв, за яким у мГжнароднш практищ прийнято визначати результа-тивнють системи освгга будь яко! держави та ефек-тивнють управлшня нею.
У зв'язку з цим, в рамках прюритетних напрямГв розвитку освггаьо! системи, передбачено створення моделей оргашзацп контролю якосп освгга та формування нормативно! бази для загально! системи оцшки якосп освгга.
Лiтература
1. Бордовский, Г. А. Управление качеством образовательного процесса в вузе [Текст] / Г. А. Бордовский. -Ценности современного образования: регион. аспект. Сев.-зап. отд-ние РАО, ПГУ. - Архангельск, 2004. - С. 178-180.
2. Закон Укра!ни «Про вищу освпу» [Текст] / Вщо-мост Верховно! Ради Укра!ни (ВВР). - 2014. - № 37-38.
3. Лаба, О. В. До питання визначення сутносп комп'ютерних злочитв в УкраМ [Текст] / О. В. Лаба, Р. М. Кузнецов // Комп'ютерно-штегроват технологи: освгга, наука, виробництво: наук. журнал - 2011. - Вип. 5. - С. 151-155.
4. Лаба, О. В. Мехашзм надання шформацшних послуг органами державно! влади громадянам та юридичним особам [Текст] / О. В. Лаба, Р. М. Кузнецов Комп'ютерно-штегроват технологи: освгга, наука, виробництво: наук. журнал. - 2012. - Вип. 10. - С. 150-154.
5. Мо!сеев, Л. М. Основи наукових дослщжень [Текст]: навч. пос. / Л. М. Мо!сеев, В. В. Ковальчук; 5-е вид. - К.: Професюнал, 2008. - 240 с.
Рекомендовано
6. Ожегов, С. И. Толковый словарь: 80000 слов и фразеологических выражений [Текст] / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова; 4-е изд. доп. - M.: Азбуковник, 1999. - 907 с.
7. Панасюк, Н. Л. Роль нацюнально! полижи тдвищенш якосп в систем вищо! освпи Укра!ни [Текст] / Н. Л. Панасюк // Комп'ютерно-штегроват технологи: освгга, наука, виробництво: наук. журнал. - 2014. -Вип. 15. - С. 173-177.
8. Управление качеством образования: Практико-ориентированная монография и методическое пособие [Текст] / под ред. М. М. Поташника. - М., 2000 - 448 с.
9. Субетто, А. И. Ноосферизм [Текст] / А. И. Субет-то. - СПб.: ПАНИ, 2003. - 537 с.
10. Татур, А. О. Оценка качества обучения и воспитания: трудный путь становления [Текст] / А. О. Татур // Народное образование. - 2012. - № 4. - С. 115-121.
11. Чернишова, С. Р. Формування кадрового потен-щалу навчальних закладГв системи дипломно! педагопчно! освгш: науково-практичш основи [Текст]: монограф1я / С. Р. Чернишова. - НАПНУ Укра!ни, Ун-т меседж. Освь ти. - К.: Педагопчна думка, 2012. - 472 с.
12. Шишов, С. Э. Професшна компетентшсть педагога [Текст] / С. Э. Шишов // Освгга i управлшня. - 2000. -Т. 4, № 2. - С. 35-40.
References
1. Bordovskyy, G. A. (2004). Quality Management obrazovatelnoho process in vuze. Values sovremennoho education, region. aspect. NW app. Dep-tion RAO, PSU. Arkhangelsk, 178-180.
2. Law of Ukraine "On Higher Education" (2014). Supreme Council of Ukraine (BD), 37-38.
3. Laba, O., Kuznetsov, R. (2011). On the question of defining the essence of computer crimes in Ukraine. Computer-integrated technologies: education, science and industry, science, 5, 151-155.
4. Labe, O., Kuznetsov, R. (2012). The mechanism of providing information services by public authorities to citizens and legal persons. Computer-integrated technologies: education, science and industry, science, 10, 150-154.
5. Moiseev, L., Kovalchuk, V. (2008). Basic scientific research. 5th edition. Kiev: Professional, 240.
6. Ozhegov, S. I., Shvedova, N. Y. (1999). Explanatory dictionary: 80000 words and frazeolohycheskyh vbirazhenyy. 4th edition. Moscow: Azbukovnyk, 907.
7. Panasyuk, N. (2014). Role of national policies to improve the quality of higher education in Ukraine. Computer-integrated technologies: education, science and industry, science, 15, 173-177.
8. Potashnyk, M. (Ed.) (2000). Quality Management Education: Praktykooryentyrovannaya monohrafyya and metodycheskoe posobye. AM, 448.
9. Subetto, A. (2003). Noosferyzm. SPb.: gentlemen, 537.
10. Tatour, A. (2012). Evaluation Quality of education and learning: trudnbiy Way Formation. Narodnoe education, 4, 115-121.
11. Chernyshev, E. (2012). Formation of human resources education system graduate teacher education, scientific and practical bases. NAPS Ukraine, Univ messages. Education. Kiev: educational thought, 472.
12. Shishov, S. (2000). The professional competence of the teacher. Education and Management, 4 (2), 35-40.
до публгкацИ д-р пед. наук, професор Чернишова С. Р.
Дата надходження рукопису 24.03.2015
Панасюк Наталiя Леонвдвна, кандидат педагопчних наук, доцент, кафедра комп'ютерних технологш, Луцький нацюнальний техшчний ушверситет, вул. ЛьвГвська, 75, м. Луцьк, Укра!на, 43018 E-mail: NPanasyuk@meta.ua
