CC BY
19
Х.В. РИБЧАНСЬКА, асистент кафедри icTopi'f Украни та економ1чно1 Teopif Льв'вського нацюнапьного уыверситету ветеринарно'1' медицини 'мен С.З. Гжицького
Методи державного регулювання вищо! осв1ти
Здйснено критичний огляд наукових публ'1кац'1й з проблематики державного регулювання ви-що'1' освти, в результат якого обгрунтовано сутнсть методов цього процесу. Визначено ознаки, за якими здйснено клаcифiкацiю методов державного регулювання вищо'1' освти. Запропоновано класиф'/кувати методи за ступенем впливу на об'ект регулювання (пpямi та нeпpямi), за змстовим наповненням самих мето^в Онституцйн'!, eкoнoмiчнi та со^ально-психолопчы) та за '¡нструмен-тами впливу (правов'1, фiнанcoвi, страхов'1, податков'1 та iншi). Аргументовано, що oкpeмi методи державного впливу застосовуються на практиц у в'1дпов'щних формах.
Ключовi слова: методи, державне регулювання, вища осв'па.
К.В. РИБЧАНСКАЯ,
ассистент кафедры истории Украины и экономической теории Львовского национального университета ветеринарной медицины имени С.З. Гжицкого
Методы государственного регулирования высшего образования
Осуществлен критический обзор научных публикаций по проблематике государственного регулирования высшего образования, в результате которого обосновано сущность методов этого процесса. Определены признаки, по которым осуществлена классификация методов государственного регулирования высшего образования. Предложено классифицировать методы по степени воздействия на объект регулирования (прямые и косвенные), по смысловому наполнению самих методов (институциональные, экономические и социально-психологические) и по инструментам воздействия (правовые, финансовые, страховые, налоговые и другие). Аргументировано, что отдельные методы государственного воздействия применяются на практике в соответствующих формах.
Ключевые слова: методы, государственное регулирование, высшее образование.
C. RYBCHANSKA, assistant of Ukraine's history and economic theory Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z. Gzhytsky
Methods of government adjusting of higher education
The critical review of scientific publications is carried out from the range of problems of government control of higher education, as a result of that essence of methods of this process is reasonable. Certainly signs which classification of methods of government control of higher education is carried out after.It is suggested to classify methods after the degree of influence on the object of adjusting(lines and indirect), after the semantic filling of methods(institutional, economic and socialpsychological) and after the instruments of influence(legal, financial, to fear, tax et al). Argued, that the separate methods of state influence are used in practice in the proper forms.
Keywords: methods, government adjusting, higher education.
Постановка проблема. Реалм сьогодення свщчать про те, що осв^а УкраТни, особливо вища, потребуе вдосконалення у напрям1 бтьшоТ ТТ демократизаций фЫансово-економнноТ пе-реор^нтацм та ¡нтеграцп у систему м1жнародноТ осв1ти [6, с.3]. Будучи руш^м прогресу та основою формування людського катталу, вища освг та мае бути здатна забезпечити краТн не лише вщтворення та розвиток ТТ ¡нтелектуального по-тенц^лу, а й належне мюце у свтов^ сптьнои що е можливим за умов вдалого поеднання рин-
кового та державного регулювання. Що стосу-еться останнього, то у науков^ л¡тератур¡ немае единого пщходу до визначення метода державного регулювання та ТхньоТ класифкацм, що сто-рюе певн труднощ¡ у практичному застовуванн зазначених метода та Тх ¡нструментарш. В цьому ¡ полягае актуальнють даного дослщження.
Анал'13 останшх досл'!джень i публжацт. До^дженням даноТ проблематики присвячен прац багатьох науковцю та практика, серед яких: В. Андрущенко, М. Авксентев, Н. Борецька, Л. За-
© Х.В. РИБЧАНСЬКА, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №5 (192)/2017 31
рецька, I. Кичко, 3. ЛободЫа, О. КулУч, В. Фтлг пова та ¡ншк Проте, комплексне дослщження з обргрунтуванням можпивост¡ застосування того чи ¡ншого методу в¡дсутн8, а класиф¡кац¡я зазна-чених метод¡в потребуе удосконалення.
Мета статл. Визначити сутнють метод¡в державного регулювання вищоТ осв¡ти та зд^снити Тх класиф¡кац¡ю. Задля досягнення ц° мети пла-нуеться зд^снити критичний огляд наукових пу-блка^й з проблематики досл¡дження, визначити ознаки за якими доцтьно зд¡снити класифкацш метод¡в державного регулювання вищоТ осв™ та дати характеристику зазначеним методам.
Виклад основного матералу. Пщ методами державного регулювання економ¡ки традиц¡йно розумшть «способи впливу держави на суб'ектю ринковоТ економ¡ки з метою забезпечення спри-ятливих умов Тх ефективного функцюнуван-ня в¡дпов¡дно до прийнятоТ' економнноТ пол¡тики держави» [9, с. 117]. Загалом категорт «метод» - визначаеться як cпoc¡б, прийом або система прийом^ для досягнення будь-якоТ мети, для виконання певноТ операци [19, с. 354]. 3 огляду на це, пщ терм¡ном «метод державного регулювання» розум^мо певний спо^б для досягнення конкретно визначеноТ мети або усунення про-блеми, що виникла. 0крем¡ методи можуть бути реал¡зован¡ у вигляд¡ в¡дпов¡дних форм.
Найчаст¡ше методи державного регулювання вищою освтою под¡ляють на прям¡ ¡ непрям¡; ад-мютративы, правов¡ та економ¡чн¡. Проте часом вщсутня ознака, за якою класифкують ц¡ методи. 1нколи незрозумто як¡ методи регулювання описуе науковець - ринков¡ ди державн¡. Зокре-ма, описуючи специф¡ку державного регулювання у сфер¡ осв¡ти В.Д. Ф¡л¡ппова стверджуе, що «форми ¡ методи регулювання осв¡тою можуть бути структурован як адм¡н¡стративне ¡ фг нансово-економ¡чне регулювання [20]. Якщо до адм¡н¡стративних науковець в¡дносить виключно методи державного регулювання («нормативно-правове регулювання осв™; державний сектор ¡ державну власн¡сть в осв¡т¡; прояви державноТ монополи у сфер¡ осв™, виражен¡ у формах лг цензування, атестаци та акредитацп, включаючи контроль якост осв¡ти; державн¡ ¡нвестици у роз-виток осв¡ти» [20]), то серед фЫансово-еконо-м¡чних вид¡ля8 ¡ т¡, як¡, на нашу думку, не можуть бути вщнесеы до державних. Так наприклад, альтернативы форми ф¡нансування осв¡ти.
Незрозум¡лим е ¡ п¡дх¡д Л.М. ЗарецькоТ та 0.А. Кул¡н¡ч стосовно класифкаци форм ¡ метод¡в державного регулювання вищоТ осв™. Так авто-ри на початку свое! статт вид¡лять прям¡ ¡ непрям¡ форми державного регулювання, ототожнюючи при цьому прям¡ з адмУстративними, а непрям¡ з фЫансово-економнними [1, с.173], вид¡ляючи серед адмУстративних (прямих) форм держав-н¡ ¡нвестици, як¡ за своТм зм¡стом е економнни-ми. П¡зн¡ше кпасиф¡куючи вже методи державного регулювання сфери вищоТ осв™, [1, с. 175] науковц видтяють те ж адмУстративы ¡ еконо-м¡чн¡. Сюди ж вщносять правов¡, донорськ¡ та мо-рально-етичн¡. Вважаемо, що недосконал¡сть такоТ класифкаци полягае у в¡дсутност¡ ознаки, за якою вона зд^снювалася та недостатньому розумЫы сутност¡ понять «метод» та «форма».
Донорськ методи видтяе ¡ А.С. Кобець. Ха-рактеризуючи Тх, науковець стверджуе, що до-норськ¡ методи використовують для «заохочен-ня благод¡йництва, меценатства, спонсорськоТ допомоги» [4]. Проте, автор не вказуе як¡ саме методи сюди слщ в¡дносити. В¡дсутн¡й ¡ ¡нстру-ментар^ практичного застосування цих метод¡в. Такий приклад наводить у своТй робот Б. I. Каба-ц¡, однак вЫ описуе донорськ¡ методи державного регулювання економнного зростання загалом, а не окремо взятоТ сфери. Науковець зазначае, що «основними серед цгёТ групи метод¡в е: субсидий субвенци, преференций дотацп» [3, с.215]. Що стосуеться сфери вищоТ осв™, то ¡з перелг чених ¡нструментв на практиц¡ використовують-ся лише преференций як¡ сл¡д в¡дносити до ¡нсти-туц¡йних (в рамках правового регулювання) та до економнних (в рамках прюритетного фЫансу-вання вщповщних бюджетних програм та подат-кового стимулювання (надання птьг, звтьнен-ня операфй з надання осв¡тн¡х послуг вщ ПДВ) та ¡нше). 0кр^ того, правове регулювання, на нашу думку, слщ вщносити до ¡нститу^йних мето-д¡в, а укази, декрети, постанови, закони тощо до ¡нструментю цього регулювання. 0св^ы стан-дарти, за нашим п¡дходом, теж е ¡нструментами ¡нституц¡йного методу регулювання - стандартизации оск¡льки вони встановлюють вщповщы правила та норми осв^ньоТ д¡яльност¡, що е ха-рактерним для ¡нституц¡йних метод¡в.
Для регулювання складових сфери вищоТ освг ти 0. Романовський називае таю засоби: - еко-ном¡чне регулювання; - правове регулювання;
- aдмiнiстpaтивнe peгyлювaння [1B, с. 10]. О. Aн-дp88вa ввaжa8, щo нaйвaжливiшe з-пoмiж ниx -eкoнoмiчнe peгyлювaння, якe пoдiляють нa пpя-мe (зa дoпoмoгoю дepжaвниx зaкyпiвeль тoвapiв i пoслyг, дepжaвнoгo цiльoвoгo фiнaнсyвaння то-щo) i нeпpямe tea дoпoмoгoю aнтициклiчнoí', Ы-вeстицiйнoï тa iншиx фopм пoлiтики) [21, с. 323]. mm нe мoжeмo пoгoдитись iз тaким твepджeн-ням, o^^^ нe бyвae вaжливoгo i нeвaжливo-гo дepжaвнoгo peгyлювaння чи бтьш вaжливo-гo i мeнш вaжливoгo. Baжливим е вибip мeтoдiв y тй чи iншiй ситyaцiï, ïx oптимaльнe пo8днaння тa eфeктивнe зaстoвyвaння нa пpaктицi.
Бepyчи зa oснoвy нaпpaцювaння вчeниx y сфepi дepжaвнoгo peгyлювaння eкoнoмiки зaгaлoм тa вищoï oсвiти зoкpeмa, a тaкoж peзyльтaти влaс-ниx дoслiджeнь пpoпoнy8мo мeтoди дepжaвнo-гo peгyлювaння вищoï oсвiти клaсифiкyвaти зa тaкими oзнaкaми: зa стyпeнeм впливу нa oб'eкт peгyлювaння; зa змiстoвим нaпoвнeнням сaмиx мeтoдiв; зa iнстpyмeнтaми впливу.
Зa стyпeнeм впливу нa oб'8кт виpiзняють пpямi i нeпpямi мeтoди дepжaвнoгo peгyлювaння вищoï oсвiти. Cпiввiднoшeння пpямиx i нeпpямиx y pery-лятopнoмy мexaнiзмi нe e стaтичним. Boнo змЫю-еться зaлeжнo вiд poзвиткy pинкoвoï eкoнoмiки.
Пpямi мeтoди дepжaвнoгo peгyлювaння вищoí' oсвiти пepeдбaчaють тaкe peгyлювaння з бoкy дepжaви, пpи ягаму суб'екти вищoï oсвiти змyшe-н пpиxoдити дo piшeнь, щo зaснoвaнi нe нa сaмo-стiйнoмy вибopi, a нa poзпopяджeнняx дepжaви. Heпpямi мeтoди дepжaвнoгo peгyлювaння мaють стимулюючий xapaктep i нaпpaвлeнi нa ствopeн-ня спpиятливoгo зoвнiшньoгo сepeдoвищa для дг яльнoстi тa poзвиткy вищoï oсвiти. Дo ниx вiднo-сять: ствopeння систeм пiльгoвoгo кpeдитyвaння тa oпoдaткyвaння пoслyг y сфepi вищoï oсвiти, Ы-дикaтивнe плaнyвaння; визнaчeння мiнiмaльниx гapaнтiй в oплaтi пpaцi нayкoвo-пeдaгoгiчниx тa iншиx пpaцiвникiв вищoï шкoли тa iншi).
Haстyпнa oзнaкa клaсифiкaцiï мeтoдiв дepжaв-нoгo peгyлювaння вищoï oсвiти - змiстoвe нaпo-внeння сaмиx мeтoдiв. Зa ^ею oзнaкoю ми пpo-пoнy6мo видтити тaкi гpyпи мeтoдiв: iнститyцiйнi; eкoнoмiчнi; сoцiaльнo-псиxoлoгiчнi.
Зayвaжимo, щo бaгaтo дoслiдникiв видiля8 пpa-вoвi, aдмiнiстpaтивнi, eкoнoмiчнi, дoнopськi тa м-цiaльнo-псиxoлoгiчнi aбo мopaльнo-eтичнi. mm пpoпoнy6мo aдмiнiстpaтивнi тa пpaвoвi oб'8днaти в oднy фупу - iнститyцiйнi мeтoди, oскiльки вoни
встaнoвлюють чiткi пpaвилa тa нopми щoдo дг яльнoстi oб'8ктiв peгyлювaння..
Звaжaючи нa тe, щo пpaктичнo y всix пpaвoвиx дepжaвax вищa oсвiтa poзвивa8ться нe випaд-кoвo, a вiдпoвiднo дo пeвниx пpaвoвиx, eтичниx, псиxoлoгiчниx тa iншиx нopм i пpaвил, всi мe-тоди дepжaвнoгo впливу нa вищу oœ^y, як i нa будь-яку Ышу сфepy нaцioнaльнoï eкoнoмiки, бу-дуть мaти пeвнi пpoяви iнститyцioнaлiзмy. Пpoтe, дo iнститyцiйниx мeтoдiв, як вжe зaзнaчaлoся ви-щe, пpoпoнyeмo вiднoсити тi, змiст якиx пoлягa8 y встaнoвлeннi пeвниx нopм тa пpaвил щoдo дг яльнoстi сyб'eктiв y сфepi вищoï oсвiти, a тaкoж тi, щo пoв'язaнi iз фopмyвaнням пeвнoï opгaнiзaцiй-нoï стpyктypи yпpaвлiння.
Пiд пpaвoвим peгyлювaнням вищoï oœi™ ми poзyмi8мo впopядкyвaння вiднoсин y сфepi ви-щoï oсвiти, здiйснювaнe дepжaвoю зa дoпoмoгoю зaкoнoдaвчиx тa нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв, ïx юpидичнe зaкpiплeння тa yдoскoнaлeння нa ви-мoгy чaсy i пoтpeбaм poзвиткy зaзнaчeнoï гaлyзi.
Ùo стoсyeться фopм пpaвoвoгo peгyлювaн-ня тo ïx мoжe бути бaгaтo, в зaлeжнoстi вщ сфepи зaстoсyвaння: пpaвoвe peгyлювaння влaснoстi oб'8ктiв y сфepi вищoï o^i™ (дepжaвнa, кoмy-нaльнa, пpивaтнa); пpaвoвe peгyлювaння oсвiт-ньoï дiяльнoстi; пpaвoвe peгyлювaння нayкoвoï дiяльнoстi; пpaвoвe peгyлювaння фiнaнсoвoï дi-яльнoстi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв; пpaвoвe peгyлювaння oплaти пpaцi y сфepi вищoï oсвi-ти; пpaвoвe peгyлювaння зaбeзпeчeння якoстi oсвiтнix пoслyг; пpaвoвe peгyлювaння сoцiaльнo-to зaxистy yчaсникiв oсвiтньoгo пpoцeсy; пpaвo-вe peгyлювaння мiжнapoднoгo спiвpoбiтництвa y сфepi poзвиткy вищoï oсвiти тa iншi. Haпpиклaд, щo стoсyeться пpaвoвoгo peгyлювaння влaснoс-тi oб'8ктiв y сфepi вищoï oсвiти, тo вiдпoвiднo дo Зaкoнy «Пpo пpивaтизaцiю дepжaвнoгo мaйнa» зaбopoнeнa пpивaтизaцiя oб'eктiв oсвiти, щo фi-нaнсyються з дepжaвнoгo бюджeтy. Taкoж зaбo-poнeнo пpивaтизoвyвaти i «мaйнo пiдпpи8мств, yстaнoв тa opгaнiзaцiй Haцioнaльнoï aкaдeмiï нa-ук Укpaïни, гaлyзeвиx aкaдeмiй нayк, щo викo-pистoвyeться для викoнaння фyндaмeнтaльниx i пpиклaдниx дoслiджeнь, aкцiï haCT^, пaï) гoспo-дapськиx тoвapиств, yтвopeниx нa oснoвi мaйнo-виx кoмплeксiв Haцioнaльнoï aкaдeмiï нayк Укpa-|'ни, гaлyзeвиx aкaдeмiй нayк» [16]. Taким чинoм дepжaвa зaкpiплю8 дepжaвнe пpaвo влaснoстi нa бiльшiсть oб'eктiв y сфepi вищo'í oсвiти.
Дocить вaгoмy нiшy y гpyпi iнcтитyцiйниx мe-тoдiв зaймaють мeтoди aдмiнicтpaтивнoгo pery-лювaння, якi мoжнa пoдiлити нa opгaнiзaцiйнi тa кoнтpoльнi. Дo opгaнiзaцiйниx пpoпoнy8мo вiднo-сити: cтaндapтизaцiю, лiцeнзyвaння, poзмiщeн-ня дepжaвнoгo зaмoвлeння тa квoтyвaння, a дo кoнтpoльниx: дepжaвний нaгляд (кoнтpoль), який yoсoблю8 в co6í низку мeтoдiв, a сaмe: aкpeдитa-цiю, iнспeктyвaння, eкспepтнy oцiнкy, мoнiтopинг, спeцiaльнy пepeвipкy, a тaкoж ayдит тa пepeвipкy дepжaвниx зaкyпiвeль.
Бeззaпepeчним e тoй фaкт, щo вeликe знaчeн-ня для opгaнiзaцiï дiяльнoстi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв мae нинi стaндapтизaцiя. Ця пpoцeдy-pa пepeдбaчae встaнoвлeння пeвниx стaндapтiв y сфepi вищoï oсвiти. Biдпoвiднo дo Зaкoнy Укpaï-ни «Пpo вищу oсвiтy» «стaндapт вищoï oсвiти - цe сyкyпнiсть вимoг дo змюту тa peзyльтaтiв oсвiт-ньoï дiяльнoстi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв i нa-yкoвиx yстaнoв зa кoжним piвнeм вищoï oсвiти в мeжax кoжнoï спeцiaльнoстi» [11]. Boни «poзpo-бляються для кoжнoгo piвня вищoï oсвiти в мeж-ax кoжнoï спeцiaльнoстi вiдпoвiднo дo Haцioнaль-нoï paмки квaлiфiкaцiй i викopистoвyються для визнaчeння тa oцiнювaння якoстi змiстy тa pe-зyльтaтiв oсвiтньoï дiяльнoстi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв (нayкoвиx yстaнoв)» [11].
He мeнш вaжливим мeтoдoм дepжaвнoгo pe-гyлювaння e лiцeнзyвaння, нa пiдстaвi яга'!' вищий нaвчaльний зaклaд мoжe здiйснювaти oсвiтню дг яльнють. «Лiцeнзyвaння - пpoцeдypa визнaння спpoмoжнoстi юpидичнoï oсoби пpoвaдити o^n— ню дiяльнiсть зa пeвнoю спeцiaльнiстю нa пeвнoмy piвнi вищoï oсвiти вiдпoвiднo дo стaндapтiв o^n— ньoï дiяльнoстi» [11]. Лiцeнзyвaння здiйсню8ться нa пiдстaвi Пoстaнoви Kaбiнeтy Miнiстpiв Укpaïни вщ 3O.12. 2O15 p. № 11B?, якoю зaтвepджeнo лiцeнзiйнi yмoви пpoвaджeння oсвiтньoï дiяльнoс-тi зaклaдiв o^im Цим дoкyмeнтoм зaтвepджeнo вимoги щoдo пpoвaджeння oсвiтньoï дiяльнoстi у сфepi вищoï oсвiти; фopми дoкyмeнтiв, як нeoб-xiднo пoдaти дo Miнiстepствa oсвiти i нayки Укpa-(ни для здiйснeння пpoцeдypи лiцeнзyвaння. Зay-вaжимo, щo кaдpoвi вимoги щoдo зaбeзпeчeння пpoвaджeння oсвiтньoï дiяльнoстi у сфepi вищoï oсвiти нaбиpaють чиннoстi з 1 вepeсня 2O1? po^.
Baгoмe мiсцe сepeд opгaнiзaцiйниx мeтoдiв дep-жaвнoгo peгyлювaння вищoï oœi™ зaймaють: poзмiщeння дepжaвнoгo зaмoвлeння нa п^^тов-ку piзнoгo poдy фaxiвцiв, a тaкoж квoтyвaння.
«Дepжaвнe зaмoвлeння нa пiдгoтoвкy фaxiв-цiв, нayкoвиx, нayкoвo-пeдaгoгiчниx тa poбiтни-чиx кaдpiв, пiдвищeння квaлiфiкaцiï тa пepeпiд-^товку кaдpiв - зaсiб дepжaвнoгo peгyлювaння зaдoвoлeння пoтpeб eкoнoмiки тa сyспiльствa у квaлiфiкoвaниx кaдpax, пiдвищeння oсвiтньoгo тa нayкoвoгo пoтeнцiaлy нaцiï, зaбeзпeчeння ган-ститyцiйнoгo пpaвa гpoмaдян нa здoбyття oсвiти вiдпoвiднo дo ïx пoкликaнь, iнтepeсiв тa здiбнoс-тeй» [1?].
Kвoтyвaння - цe встaнoвлeння дepжaвними op-гaнaми вiдпoвiднo дo чиннoгo зaкoнoдaвствa ви-знaчeнoï чaстини мaксимaльнoгo (для вiдкpитиx кoнкypсниx пpoпoзицiй) aбo зaгaльнoгo oбсягy мiсць дepжaвнoгo aбo peгioнaльнoгo зaмoвлeння (для зaкpитиx кoнкypсниx пpoпoзицiй), якa мoжe бути викopистaнa для пpийoмy встyпникiв, щo мa-ють пpaвo нa вступ зa пiльгoвими yмoвaми.
Ha 2O1? p. чинним зaкoнoдaвствoм [15] ви-знaчeнo тpи кaтeгopiï квoт для вступниюв у вищi нaвчaльнi зaклaди, a сaмe: квoтa-1 (для пpийo-му встyпникiв, щo мaють пpaвo нa вступ нa oснo-вi встyпниx iспитiв, кpiм ocí6, яю мaють пpaвo нa квoтy-2); квoтa-2 (для пpийoмy встyпникiв, щo мaють пpaвo нa вступ нa oснoвi встyпниx iспи-тiв вiдпoвiднo дo Пopядкy пpийoмy для здoбyт-тя вищoï тa пpoфeсiйнo-тexнiчнoï oсвiти o^6, якi пpoживaють нa тимчaсoвo oкyпoвaнiй тepитopiï Укpaïни, зaтвepджeнoгo нaкaзoм Miнiстepствa oсвiти i нayки Укpaïни вщ 24 тpaвня 2O16 poкy № 56O, зapeeстpoвaнoгo в Miнiстepствi юстицм' Укpaïни 31 тpaвня 2O16 po^ зa № ?95/2B925) тa квoтa-3 (peгioнaльнe зaмoвлeння зa кoшти вiдпoвiднoгo мiсцeвoгo бюджeтy для пpийoмy нa нaвчaння нa oснoвi пoвнoï зaгaльнoï сepeдньoï oсвiти oсiб, якi ïï здoбyли в нaвчaльниx зaклaдax нa тepитopiï вiдпoвiднoï aдмiнiстpaтивнo-тepитo-piaльнoï oдиницi). Caмe цi квoти i e iнстpyмeнтaми зaзнaчeнoгo мeтoдy дepжaвнoгo peгyлювaння.
Cтвopeння eфeктивнoï систeми дepжaвнo-to peгyлювaння вищoï oсвiти в знaчнiй мipi зa-лeжить вiд toto, нaскiльки дi8вo, oпepaтивнo i oб'eктивнo peaлiзyються функцГ[ нaглядy (кoнтpo-лю) ягас^ oсвiтньoï дiяльнoстi i ягас^ вищoï oсвi-ти, пoсилeння йoгo впливу нa пiдгoтoвкy пpoeктiв yпpaвлiнськиx piшeнь тa нopмaтивнo-пpaвoвиx дoкyмeнтiв. Зaзнaчeнi функцГ[ peaлiзyються зa дoпoмoгoю мeтoдiв дepжaвнoгo нaглядy (кoнтp-oлю) зa дoтpимaнням зaкoнoдaвствa у сфepi ви-щoï oсвiти тa стaндapтiв oсвiтньoï дiяльнoстi.
Oснoвними мeтoдaми дepжaвнoгo нaгля-ду (кoнтpoлю) y сфepi вищoï oсвiти e aкpeдитa-цiя, iнспeктyвaння, eкспepтнa oцiнкa, мoнiтopинг, спeцiaльнa пepeвipкa, a тaкoж дepжaвний ф^н-сoвий ayдит, ayдит вiдпoвiдaльнoстi тa пepeвipкa дepжaвниx зaкyпiвeль.
«Aкpeдитaцiя oсвiтньoï пpoгpaми - oцiнювaння oсвiтньoï' пpoгpaми тa/aбo oсвiтньoí' дiяльнoстi вищoгo нaвчaльнoгo зaклaдy зa цi8ю пpoгpaмoю нa пpeдмeт: вiдпoвiднoстi стaндapтy вищoï oсвiти; спpoмoжнoстi викoнaти вимoги стaндapтy тa дo-сягти зaявлeниx y пpoгpaмi peзyльтaтiв нaвчaн-ня; дoсягнeння зaявлeниx y пpoгpaмi peзyльтaтiв нaвчaння [11].
Aкpeдитaцiйнa eкспepтизa пpoвoдиться era-пepтнoю кoмiсi8ю, яку фopмy8 MOH, нa oснoвi Пoлoжeння пpo aкpeдитaцiю вищиx нaвчaльниx зaклaдiв i спeцiaльнoстeй y вищиx нaвчaльниx зaклaдax тa вищиx пpoфeсiйниx yчилищax [13].
Пщ iнспeктyвaнням oсвiтньoí' дiльнoстi po-зyмieмo визнaчeння piвня вiдпoвiднoстi oсвiт-ньoï дiяльнoстi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв тa ïx стpyктypниx пiдpoздiлiв вимoгaм чиннoгo зaкoнoдaвствa y сфepi oсвiти (в пepшy чepгy, лг цeнзiйним yмoвaм нaдaння oсвiтнix пoслyг y сфe-pi вищoí' oсвiти) i дepжaвним стaндapтaм вищoï oсвiти, здiйснeння aнaлiзy стaнy yпpaвлiнськoï дiяльнoстi щoдo opгaнiзaцií' oсвiтньoгo пpoцeсy, нaвчaльнo-мeтoдичнoí' i нayкoвoï' poбoти, eфeк-тивнoстi викopистaння пeдaгoгiчнoгo тa нay-кoвo-пeдaгoгiчнoгo пoтeнцiaлy i мaтepiaльниx peсypсiв, зaбeзпeчeння poзвиткy тa eфeктив-нoстi викopистaння мaтepiaльнo-тexнiчнoí' бaзи i oб'8ктiв сoцiaльнoï сфepи, фyнкцioнyвaння сис-тeми внyтpiшньoгo зaбeзпeчeння ягастк
Meтoд eкспepнoí' oцiнки викopистoвyeться для здiйснeння eкспepтизи дисepтaцiй нa здoбyття нayкoвиx стyпeнiв дoктopa ф^^фм (кaндидaтa нayк) aбo дoктopa нayк a тaкoж пiд чaс пpoвeдeння aкpeдитaцií'. Дo iнстpyмeнтiв цьoгo мeтoдy, нa нaш думку, нaлeжaть: кoмпeтeнцií' eкспepтiв; eкспep-ний виснoвoк; piшeння eкспepтнoï' paди тa iншi.
Oсвiтнiй мoнiтopинг е вaжливoю склaдoвoю зa-бeзпeчeння якoстi вищoí' oсвiти. T. О. Ëy^a, спи-paючись нa eтимoлoгiю слoвa мoнiтopинг (вiд лaт. monitor - той, щo нaгaдye, нaглядae, зaстe-pirae), poзyмi8 мoнiтopинг в o^m як спeцiaль-ну систому збиpaння, oпpaцювaння, збepiгaння i пoшиpeння дaниx пpo стaн oсвiти, пpoгнoзyвaння динaмiки i oснoвниx тeндeнцiй ïï poзвиткy тa poз-
poблeння нayкoвo oбrpyнтoвaниx peкoмeндaцiй для пpийняття yпpaвлiнськиx piшeнь стoсoвнo пiдвищeння eфeктивнoстi фyнкцioнyвaння oсвiт-ньoï гaлyзi [7, с. 519]. Фopмaми: цьoгo мeтoдy е: сoцioлoгiчнe oпитyвaння з питaнь щo стoсyються сфepи вищoí' oсвiти (зaдoвoлeнiсть якiстю oсвiт-нix пoслyг, пpaцeвлaштyвaння випyскникiв ви-щиx нaвчaльниx зaклaдiв зa спeцiaльнiстю то-щo), aнaлiз фiнaнсoвoí' тa стaтистичнoí' звiтнoстi; aнaлiз oпepaтивниx дaниx щoдo дiяльнoстi вищиx нaвчaльниx тa iншi. Bвaжa8мo, щo дo iнстpyмeн-тiв слiд вiднoсити aнкeти для сoцioлoгiчниx oпи-тyвaнь; фiнaнсoвy i стaтистичнy звiтнiсть; oпe-paтивнi дaнi щoдo дiяльнoстi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв тa пpaцeвлaштyвaння випуснкниюв, iндикaтopи сoцiaльнoí' бeзпeки, щo стосуються сфepи oсвiти тa iншi).
Cпeцiaльнa пepeвipкa пoлягa8 y пpoвeдeннi пe-peвipки вiдoмoстeй пpo oсoбy, яга пpeтeндye нa зaйняття пoсaди кepiвникa aбo зaстyпникa га-piвникa вищoгo нaвчaльнoгo зaклaдy.
Дepжaвний ayдит y сфepi вищoí' oсвiти - цe пepe-вipкa дiяльнoстi вищoгo нaвчaльнoгo зaклaдy щo-дo дoтpимaння aктiв зaкoнoдaвствa, плaнiв, пpoцe-дyp, кoнтpaктiв з питaнь стaнy збepeжeння aктивiв, iнфopмaцií' тa yпpaвлiння дepжaвним мaйнoм, зa-кoннoстi тa дoстoвipнoстi фiнaнсoвoï' звiтнoстi пpa-вильнoстi вeдeння бyxгaлтepськoгo oблiкy. Дep-жaвний ayдит щoдo сфepи вищoí' oсвiти мoжнa пoдiлити нa двa види: дepжaвний ф^н^вий ay-дит, ayдит eфeктивнoстi тa ayдит вiдпoвiдaльнoстi.
Пepeвipкa дepжaвниx зaкyпiвeль пoлягa8 y дo-кyмeнтaльнoмy то фaктичнoмy aнaлiзi дoтpимaн-ня пiдкoнтpoльними yстaнoвaми зaкoнoдaвствa пpo дepжaвнi зaкyпiвлi тa пpoвoдиться opгaнoм дepжaвнoгo фiнaнсoвoгo кoнтpoлю нa всix стa-дiяx дepжaвниx зaкyпiвeль. Peзyльтaти пepeвipки дepжaвниx зaкyпiвeль виклaдaються в aктi.
BapTO зaзнaчити, щo нинi для здiйснeння дep-жaвниx зaкyпiвeль дie eлeктpoннa систeмa пyблiч-ниx зaкyпiвeль ProZorro. Bвaжa8мo, щo вiдoмoс-тi з ^eï систeми е oдним iз iнстpyмeнтiв пepeвipки дepжaвниx зaкyпiвeль. Дo ниx тaкoж пpoпoнy8мo вiднeсти: чиннe зaкoнoдaвствo y сфepi пyблiчниx зaкyпiвeль; пepeвipкy нaявнoстi дoкyмeнтiв (кpiм opигiнaлy дoгoвopy пpo зaкyпiвлю, нaдaнoгo зa-мoвникoм opгaнy викoнaвчoí' влaди); мoнiтopинг зaкyпiвeль; oцiнкy звiтy пpo peзyльтaти пpoвe-дeння пpoцeдypи зaкyпiвлi тa звiтy пpo викoнaн-ня дoгoвopy пpo зaкyпiвлю; кoмпeтeнцií' oсiб яю
здiйснюють зaзнaчeнy пepeвipкy; фiнaнсoвy пpo-зopiсть вищиx нaвчaльниx зaклaдiв тa iншi.
Зayвaжимo, щo дepжaвнe peгyлювaння нe o6-мeжy8ться iнститyцiйними мeтoдaми. Ix вдa-лo дoпoвнюють eкoнoмiчнi мeтoди: плaнyвaння, фiнaнсoвe пpoгнoзyвaння, фiнaнсoвe зaбeзпe-чeння; дepжaвнe peгyлювaння цiн у сфepi вищoï oсвiти; сoцiaльнe стpaxyвaння yчaсникiв oсвiт-ньoгo пpoцeсy; пoдaткoвe стимyлювaння.
У сфepi вищoï oсвiти дepжaвa викopистoвy8 плaнyвaння для здiйснeння poзпoдiлy i пepe-poзпoдiлy фiнaнсoвиx peсypсiв мiж вищими нa-вчaльними зaклaдaми тa opгaнaми yпpaвлiння у фй сфepi, a тaкoж для визнaчeння зaxoдiв зaдля дoсягнeння oснoвнoï мeти - всeбiчнoгo poзви-тку людини як oсoбистoстi тa нaйвищoï цiннoстi сyспiльствa, пiдгoтoвки ïï як фaxiвця пeвнoï пpo-фeсiï, poзвитoк ïï тaлaнтiв тa фopмyвaння rpo-мaдян, здaтниx дo свiдoмoгo сyспiльнoгo вибopy. Плaнyвaння мoжe бути стpaтeгiчним, пoтoчним тa oпepaтивним.
Пpoцeдypи пoв'язaнi з ф^ндовим плaнyвaн-ням, пopядoк склaдaння кoштopисiв, íx poзгляд тa зaтвepджeння, oснoвнi вимoги дo викoнaн-ня кoштopисiв бюджeтниx yстaнoв peглaмeнтy-ються вiдпoвiднoю Пoстaнoвoю Kaбiнeтy My-стpiв Укpaïни вiд 2B.O2.2OO2 poкy №228 «Пpo зaтвepджeння Пopядкy склaдaння, poзглядy, зa-твepджeння тa oснoвниx вимoг дo викoнaння га-штopисiв бюджeтниx yстaнoв» [14].
Пpoгнoзyвaння у сфepi вищoï oсвiти пoлягa8 у пepeдбaчeннi нeoбxiднoï в мaйбyтньoмy пoтpeби фaxiвцiв toï чи ^rnoï спeцiaльнoстi тa poзpaxyн-ку нeoбxiдниx peсypсiв для íx п^^товки нa oснoвi aнaлiзy ситyaцiï нa pинкy пpaцi зa пoпepeднiй тa пoтoчний poки, a тaкoж вpaxoвyючи пoтpeби пo-тeнцiйниx спoживaчiв oсвiтнix пoслyг тa тeндeнцiï нa свiтoвoмy oсвiтньoмy pинкy. 0^бливу нiшy у цьoмy пpoцeсi зaймae фiнaнсoвe пpoгнoзyвaння.
Фiнaнсoвe пpoгнoзyвaння в гaлyзi вищoï oсвi-ти спpямoвaнe нa визнaчeння oбсягiв тa джepeл фiнaнсoвиx peсypсiв i бaзy8ться нa poзpoбцi пpo-гнoзiв гpoшoвиx нaдxoджeнь тa витpaт вiдпoвiднo дo пpiopитeтiв дepжaвнoï пoлiтики. Peaльнiсть фг нaнсoвoгo пpoгнoзyвaння дoсягaeться нa oснoвi oб'eктивнoï oцiнки пoтpeб i нaявнoстi фiнaнсoвиx peсypсiв у систeмi вищoï oœi™, дeтaльнoгo o6-rpyнтyвaння poзpaxyнкiв, взaeмoзв'язкiв oбсягiв фiнaнсyвaння з пoкaзникaми дiяльнoстi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв [1O, с.124].
Пiд фiнaнсoвим зaбeзпeчeнням вищoï oсвiти як мeтoдy дepжaвнoгo peгyлювaння, ми poзyмieмo пpoцeс пoкpиття витpaт нa зaбeзпeчeння функ-цioнyвaння тa poзвиткy вищoï oсвiти зa paxyнoк фiнaнсoвиx peсypсiв, aкyмyльoвaниx дepжaвoю тa вищими нaвчaльними зaклaдaми.
Фiнaнсoвe зaбeзпeчeння вищиx нaвчaльниx зaклaдiв мoжe пpoявлятися у тaкиx фopмax: фг нaнсyвaння пoтoчниx видaткiв; iнвeстyвaння, кpeдитyвaння.
Звaжaючи нa тe, щo «oсвiтa - нaйбiльш мa-штaбнa тa людинoмiсткa склaдoвa сyчaснoгo дepжaвнoгo yстpoю, йoгo пoлiтичнoï, сoцiaльнo-eкoнoмiчнoï тa нayкoвoï opгaнiзaцiï, вiд якoстi яга! зaлeжить вiдтвopeння i нapoщeння iнтeлeктyaль-нoгo тa дyxoвнoгo пoтeнцiaлy сyспiльствa, ви-xoвaння гpoмaдянинa, мoдepнiзaцiя сyспiльниx вiднoсин» [5, с. 1?], дepжaвa нe лишe пoвиннa визнaвaти цю сфepy oднieю iз пpiopитeтниx, a й шугати мoжливoстi для стимyлювaвaння дiяль-нoстi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв. Haйбiльш пo-шиpeним у свiтoвiй пpaктицi, як i в Укpaïнi, е пo-дaткoвe стимyлювaння.
0дним iз iнстpyмeнтiв пoдaткoвoгo стимулю-вaння дiяльнoстi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв е пo-дaткoвi пiльги. Зoкpeмa, вищi нaвчaльнi зaклaди звiльнeнi вiд oпoдaткyвaння пpибyткy зa yмoви, щo вoни включeнi в peeCTp нeпpибyткoвиx opгaнiзa-ц^[. Taraœ пoдaткoм нa дoдaнy вapтiсть нe oбклa-дaються oпepaцiï iз нaдaння плaтниx oсвiтнix пo-слуг. He сплaчyють вищi нaвчaльнi зaклaди i плaтy зa зeмлю зa yмoви якщo вoни пoвнiстю фiнaнсy-ються з дepжaвнoгo aбo мiсцeвиx бюджeтiв. Пpo-тe вapтo зayвaжити, щo в чaстинi здaчi в opeндy пpимiщeнь ця пoдaткoвa пiльгa нe нaдa8ться.
Haстyпнa гpyпa мeтoдiв дepжaвнoгo peгyлю-вaння вищoï oсвiти -сoцiaльнo-псиxoлoгiчнi, дo якиx вiднoсять: iнфopмaцiйнe зaбeзпeчeння пpo-фopi8нтaцiю; сoцiaльнe пapтнepствo тa вpeгyлю-вaння кoнфлiктiв.
Пiд сoцiaльнo-псилoгoгiчними мeтoдaми дep-жaвнoгo впливу нa вищу oсвiтy ми poзyмi8мo систeмy пeвниx спoсoбiв тa зaсoбiв впливу нa пiдвищeння eфeктивнoстi дiяльнoстi вищиx нa-вчaльниx зaклaдiв тa ïï oкpeмиx пpaцiвникiв, a тaкoж нa сoцiaльнo-псиxoлoгiчний клiмaт у кo-лeктивi. Poль сoцiaльнo-псиxoлoгiчниx мeтoдiв у систeмi дepжaвнoгo peгyлювaння вищoï oсвiти пoлягae в тoмy, щoб «виpoбити i пiдтpимaти пeв-нi пepeкoнaння, дyxoвнi цiннoстi, мopaльнi пoзицiï,
психолог¡чн¡ установки щодо управлЫня ¡ тих д^, як¡ необх¡дн¡ для його зд^снення» [2, с.5].
0дним ¡з таких метода е ¡нформац¡йне забез-печення, серед основних форм якого видтимо: ¡нформування через телебачення; ¡нформування через радю; ¡нформування через соц¡альн¡ мере-ж¡; через рекламну продукц¡ю; ¡нформування через ¡нтернет-ресурси; ¡нформування через лис-ти М¡н¡стерства осв¡ти ¡ науки УкраТни та ¡нших мУстерств та в¡доств, як¡ мають у своему пщпо-рядкуванн¡ вищ¡ навчальн заклади, ¡нформування через наукову та навчальну лтературу.
За допомогою цього методу держава може впливати на «формування в громадян УкраТни почуття гщносп, патр¡отизму та сусптьноТ значу-щост¡, п¡двищення трудовоТ та пол^ичноТ актив-ност¡, прагнення забезпечити власний добробут ¡ добробут члеыв своеТ см» [8] через продуктив-ну працю, а також популяризацш профес¡й, як¡ не користуються попитом, але е затребуван¡ на су-часному ринку прац¡.
Зауважимо, що використання соцюльно-пси-холог¡чних метод¡в не повинно грунтуватись на примус тюТ чи ¡ншоТ д¡яльност¡, яка виг¡дна суб'екту регулювання. Вони мають забезпечува-ти вза8мод¡ю ус¡х зац¡кавлених сторЫ: державн¡ органи влади, вищ¡ навчальн заклади, громадя-нина, роботодавц¡в та сусптьство в ц¡лому. Саме для забезпечення такоТ взаемодп ¡деально пщхо-дить метод соц¡ального партнерства. Його осно-вними формами е: соцюльний д¡алог та соцюль-на вщповщальнють.
Неприпустимим для забезпечення ефектив-ного функцюнування та розвитку вищоТ осв™ е ¡ використання такого методу як маыпулювання, оск¡льки його застовування може призвести до виникнення соцюльноТ напруги, що може спри-чинити конфлкт ¡нтерес¡в. Тут велику роль вщг грають сам¡ особи, як займають в¡дпов¡дн¡ посади в м¡н¡стерств¡ осв¡ти чи ¡нших мУстерствах, яким п¡дпорядкован¡ вищ¡ навчальн¡ залади, а також кер^ники вищих навчальних заклада та Тх заступники, призначення яких вщбуваеться пю-ля проведення спецюльноТ перев¡рки. Щоправда, факти пщтвердження негативних рис кер¡вника не можуть служити вщмовою у призначенн на посаду претендента, який отримав бтьше 50 % голо-с¡в на виборах кер¡вника. 0днак умови проведення конкурсу виписан¡ так, що у голосуванн прийма-ють участь ус науково-педагог¡чн¡ прац¡вники, та
делегати вщ студент¡в ¡ адмУстративно-управ-л¡нського персоналу. Тому колектив, як правило, обирае того кер¡вника, на який заслуговуе.
Варто зазначити, що методи державного ре-гулювання не використовуються окремо один вщ одного, а для ефективного функцюнування та розвитку вищоТ осв™ основним завданням е не лише Тх вибр але й вдале поеднання.
Як вже зазначалось вище, методи державного регулювання вищоТ освп"и можна под¡лити ¡ за ¡н-струментами регулювання, оск¡льки один ¡ той же ¡нструмент може використовуватись при застосування р^них метода регулювання. Пропонуемо такий подт за ¡нструментами регулювання: правове орган¡зац¡йн¡; контрольн¡, бюджетн¡, податко-в^ кредитн¡, ц¡нов¡, страхов¡, ¡нформац¡йн¡ тощо.
Ми св¡дом¡ того, що у рамках проведеного дослг дження ми не можемо виокремити вс без винят-ку методи та ¡нструменти державного регулювання, оск¡льки ¡з розвитком технолог¡й вони можуть доповнюватись та видозмЫюватись. Проте, ви-значен нами методи та форми державного регулювання вищоТ осв™ дають розумЫня цтюноТ системи державного регулювання, що сприятиме прийняттю б¡льш прогресивних р0ень для забезпечення ефективного функцюнування ¡ розвитку сфери вищоТ освп"и та дозволить оперативнг ше реагувати на проблеми, що виникають ¡ як¡ не здатен врегулювати та вир0ити ринок.
Висновки
В результат проведених дослщжень доходимо до висновку, що застосування метода державного регулювання вищоТ осв™ в УкраТн повинно бути спрямоване на забезпечення права кожноТ людини на вищу осв^у, а саме: доступност по-слуг вищоТ осв¡ти, Тх якост за рац¡онального використання наявних ресурса.
Запропоновано зд¡йснювати класифкацш ме-тод¡в державного регулювання вищоТ осв™ за такими ознаками: за ступенем впливу на об'ект регулювання (прям¡ та непрям¡); за змютовим наповненням самих метод¡в (¡нституц¡йн¡, еконо-м¡чн¡ та соц¡ально-психолог¡чн¡) та за ¡нструментами впливу (правове фЫансов^ страхов¡, подат-ков¡ та ¡ншП.
Список використаних джерел
1. Зарецька Л.М. Державне регулювання сфери вищоТ освгги / Л.М. Зарецька , 0.А.КулУч // Економм-
на стратегт i перспективи розвитку сфери Toprißni та послуг. - 2015. - Вип. 2. - С. 168-179.
2. Застосування сoцiальнo-псиxoлoгiчниx мето-fliB деpжавнoгo упpавлiння пiд час po3po6K/i, впpoва-дження та oцiнювання pегioнальниx цiльoвиx пpoгpам : пpакт. пoсiб. / авт. кoл. : В. М. Дpеш-пак, Н. К. Раши-тoва, С. I. Сoкoлoвський та Ы. ; за заг. pед. В. М. Дpеш-пака. - К. : НАДУ, 2009. - 36 с.
3. Кабац Б. I. Теopетичнi аспекти дoслiдження впливу фiнансoвo-кpедитнoгo меxанiзму pегулювання на екoнoмiчне зpoстання / Б. I. Кабац // Наукoвий вiсник НЛТУ Укpаíни. - 2013. - Вип. 23.17. - С. 210-217.
4. ^бець А. С. Рoль деpжави у функцюнуван-нi pинку oсвiтнix пoслуг / А. С. ^бець. // Деpжав-не упpавлiння: удoскoналення та poзвитoк. - 2011.
- № 8. - Режим дoступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Duur_2011_8_4
5. Лoбoдiна З.М. Пеpспективи удoскoналення упpав-лiння фЫангавими pесуpсами галузi oсвiти / З.М. Лo-бoдiна // Свiт фЫанав. - 2012. - № 1. - С. 17 - 24.
6. Лoпушняк Г.С. Сoцiальнo-екoнoмiчнi аспекти poзвитку вищиx навчальниx закладiв У^а^ни : Авто-pеф. дис... канд. е^н. наук : 08.09.01 / Г. С. Лoпушняк; НАН У^ни. 1н т екoнoмiки. - К., 2001. - 20 с.
7. Луюна Т. 0. Мoнiтopинг в oсвiтi / Т. 0. Луюна // Енциклoпедiя oсвiти / Академiя педагoгiчниx наук У^а^ни; гoлoвний pедактop В. Г. Кpемень. - К. : Юpiн-кoм Iнтеp, 2008. - С. 519-521
8. Мельниченга 0. А. Методи та загаби деpжав-нoгo pегулювання piвня та я^сл життя населен-ня / 0. А. Мельниченга. // Деpжавне будiвництвo.
- 2007. - № 1(1). - Режим дoступу: http://nbuv.gov. ua/UJRN/DeBu_2007_1(1)_18.
9. Нацioнальна екoнoмiка : навч. пoсiб. / [А.Ф. Мельник, А.Ю. Ваана, Т.Л. Желюк, Т.М. Пoпoвич] ; за pед. А.Ф. Мель-ник. - К.: Знання, 2011. - 463 с.
10. 0сoбливoстi pеалiзацií' фiнансoвoгo меxанiзму системи вищoí' oсвiти У^а^ни / 0. В. Тимoшенкo // Екoнoмiчний вiсник Нацioнальнoгo гipничoгo унiвеp-ситету. - 2009. - № 1. - С. 123-130
11. npo вищу oсвiту: Закoн У^аии вiд01.07.2014 p. № 1556-VII [Електpoнний pесуpс]. - Режим дoступу : http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page2
12. npo встанoвлення ставoк земельнoгo пo-датку та птьг щoдo земельнoгo пoдатку, щo спла-чуеться на теpитopií' м. Львoва: Уxвала Львiв-сь^!' мiськoí' pади №4330 вiд 29.01.2015 p.
[Електpoнний pесуpс]. - Режим дoступу: http:// www8.cityadm.lviv.ua/inTEAM%5CUhvaly.nsf/%28 SearchForWeb%29/A993293D59A63109 C2257DE4002CC07C?0penDocument
13. npo затвеpдження Пoлoження пpo а^едита-цiю вищиx навчальниx закладiв i спецiальнoстей у ви-щиx навчальниx закладаx та вищиx пpoфесiйниx учи-лищаx: пoстанoва КабЫету мiнiстpiв У^аии вiд 09.08. 2001 p. № 978 iз змЫами та дoпoвненнями станoм на 01.04.2017 p. [Елеектpoнний pесуpс]. - Режим дoступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/978-2001-п
14. npo затвеpдження Пopядку складання, poзгля-ду, затвеpдження та oснoвниx вимoг дo ви^нання га-штopисiв бюджетниx устанoв. Затвеpдженo Пoстанo-вoю Кабiнету Мiнiстpiв У^а'™ вiд 28.02.2002 poку №228 // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=228-2002-%EF.
15. Пpo затвеpдження Умoв пpийoму на навчання дo вищиx навчальниx закладiв У^а'™ в 2017 po^: Наказ Мiнiстеpства oсвiти i науки Уфа'''ни вщ 13.10.2016 p. № 1236 . [Елеектpoнний pесуpс]. - Режим дoступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1515-16
16. Пpo пpиватизацiю деpжавнoгo майна: Закoн У^а^ни вiд 04.03.1992 № 21 63-XII [Електpoнний pесуpс]. - Режим дoступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2163-12
17. Пpo фopмування та poзмiщення деpжавнo-гo замoвлення на пщ^товку фаxiвцiв, наукoвиx, на-укoвo-педагoгiчниx та poбiтничиx кадpiв, пiдвищення квалiфiкацií' та пеpепiдгoтoвку кадpiв: Закoн У^а^ни вщ 20.11.2012 № 5499-VI [Елеектpoнний pесуpс]. - Режим дoступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/5499-17
18. Рoманoвський 0. 0. Iннoвацiйна дiяльнiсть дo-слiдницькиx пiдпpиeмницькиx унiвеpситетiв США: Мo-нoгpафiя / 0. 0. Рoманoвський. - К.: Вид-вo КНУТД, 2012. - 134 с.
19. Слoвник iншoмoвниx слiв / укл. : С. М. Мopoзoв, Л. М. Шкаpапута. - К. : нау^ва думка, 2000. — 680 с.
20. Фiлiппoва В.Д. Специфка деpжавнoгo pегу-лювання в галузi oсвiти Укpаíни /Фiлiппoва Вiктopiя Дмитpiвна //, 2013, Режим дoступу: http://nbuv.gov. ua/UJRN/tppd_2013_12_12.
21. Андpеева 0. 0тличительные чеpты, oпpеделяю-щие кoнкуpентoспoсoбнoсть ВУЗoв [Электpoнный pе-суpс] / 0. Андpеева. - Режим дoступа: http://www. megaport-nn.ru/content/articles/19157/
