CC BY
1
Вкник Нацюналь^го унiвeрcитeту "Львiвcькa пoлiтexнiкa". Ceрiя: "Юридичш науки" № 1 (33), 2022
УДК 340.1
Biктoрiя Чoрнoпиcькa
Нaцiонaльний yнiверситет "Львiвськa полтехшка",
доктор юридичних HayK, доцент кафедри цившьного права та процесy Нaвчaльно-нayкового шституту права, психологiï та iнновaцiйноï осв^и Vika_Ch07@ukr.net ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-3230-5971
Марта Малиш
Нaцiонaльний yнiверситет "Львiвськa полтехшка",
стyденткa групи ПВ-32 Нaвчaльно-нayкового шституту права, психологи та шновацшно1' осв^и
malyshm@i.ua
РОЛЬ РЕЛ1Г1ЙНИХ ОРГАН1ЗАЦ1Й У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ПРАВА НА БЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ЖИТТЯ I ЗДОРОВ'Я ДОВК1ЛЛЯ
http: //doi.org/10.23939/law2022.33.099 © Чорнописька В., Малиш М., 2022
У статт oбгрунтoвaнo рoль рeлiгiйних oргaнiзaцiй у зaбeзпeчeннi права на бeз-пeчнe для життя i здoрoв'я дoвкiлля, здiйcнeнo aнaлiз lx^o'i дiяльнocтi та визнaчeнo cпocoби прaвoвoгo рeгулювaння ïx учаоп в eкoлoгiчнiй пoлiтицi дeржaви. Завданням рeлiгiйниx oргaнiзaцiй у гaлузi збeрeжeння дoвкiлля, нacaмпeрeд e мoтивaцiя cвoï aдeптiв вiдпoвiдaльнo cтaвитиcя дo нaвкoлишньoгo ceрeдoвищa, виxoвувaти у них e^-лoгiчну cвiдoмicть, яка e cклaдoвoю виcoкoï мoрaльнocтi. Toбтo чeрeз рeлiгiйну cвiдo-мicть рoзвивaти в людиш важливий мoтивaцiйний eлeмeнт збeрeжeння нaвкoлишньoгo ceрeдoвищa як Бoжoгo Cтвoрiння.
Дoвeдeнo, щo рeлiгiйнi oргaнiзaцiï e вщкритими для cпiвпрaцi з oргaнaми дeржaвнoï влади, iнcтитутaми грoмaдянcькoгo та coцiумoм у нaпрямi зaxиcту дoвкiлля та вирiшeння eкoлoгiчниx прoблeм. У 6ara^ox acпeктax eomm пeрeбувaють лишe на cтaдiï вивчeння пoзитивнoгo дocвiду ешвпращ рeлiгiйниx oргaнiзaцiй та cвiтcькиx iнcтитуцiй Зaxiднoï Gврoпи у cпрaвi збeрeжeння дoвкiлля та нaлaгoджeння eкoлoгiчнoгo мeнeджмeнту цeркoв, aлe нe змeншуe ïx вaжливoï рoлi у зaбeзпeчeннi права на бeзпeчнe для життя i здoрoв'я дoвкiлля. Cьoгoднi нeгaтивний вплив людства на дoвкiлля дocяг критичм™ рiвня, а тoму вci рeлiгiйнi oргaнiзaцiï та дeржaвнi iнcтитуцiï гювинш нeвiдклaднo oб'eднaти cвoï cили i направити ïx на вирiшeння eкoлoгiчнoï кризи, щo зaгрoжуe cтaти г^бвль^ю кaтacтрoфoю.
Kлючoвi cлoвa: рeлiгiйнi oргaнiзaцiï; зaбeзпeчeння права на бeзпeчнe для життя i здoрoв'я дoвкiлля; прaвoвe рeгулювaння; Bceукрaïнcькa Рада Цeркoв i рeлiгiйниx oргaнiзaцiй; кaтoлицькa цeрквa.
Постановка проблеми. Сучасна епоха характеризуемся значною проблемою взаемодп людини з природою, И споживацьке ставлення до природи сприяло виникненню кризового становища, що ставить пiд загрозу iснування всього живого. Еколопчш проблеми, що набули глобального характеру, змушують людство замислитись над пошуками !х причин, витоюв та шляхiв вирiшення. Актуальшсть теми зумовлена необхiднiстю визначення сшввщношення мiж науково-технiчним розвитком, його наслщками та духовними складовими, зокрема релтею, позаяк бiльш значущi змши вiдбуваються в образi (установках) само! людини. Адже завдяки можливосп тран-сформацп сфери норм, цiнностей та мотивацш можливим е формування еколопчно зорiентовано! свiдомостi людини.
Релiгiя е джерелом багатьох етичних цшностей, формуе св^осприйняття та створюе картину св^обачення, впливае на людськi дп, декларуючи певнi норми i приписи. Реалiзовуючи сво! функцп, зокрема свiтоглядну та регулятивну, релтя може сприяти поширенню еколого-правово! етики. Саме етика, що мае еколого-правову спрямовашсть i в якш основними категорiями е моральна вщповщальшсть людини та правова вщповщальшсть громадянина здатна певною мiрою еколопзувати наше суспiльство. Як слушно вщзначае Патрiарх Святослав "як би досконало не були прописанi норми поводження з вiдходами, якi б заборони рубок не приймались, - вони не будуть дiяти та виконуватись без належно! системи контролю, юридично! вiдповiдальностi, пiдвищення обiзнаностi та еколопчно! (в тому чи^ й еколого-правово!) свщомосп населення" [1].
Аналiз дослщження проблеми. Проблема ролi релiгiйних оргашзацш у забезпеченнi права на безпечне для життя i здоров'я довкшля е малодослiдженою у правовому дискурса Окремi аспек-ти цього питання були розглянут у наукових працях М. Бшанича, С. Кияка, Н. Петришин, М. Пришляка, А. Слубсько!, Л. Ярмол та iншi. Варто констатувати, що проблема ролi релтйних органiзацiй у забезпеченнi права на безпечне для життя i здоров'я довкшля не була предметом дослщження, а тому потребуе вивчення.
Мета статт е обгрунтування ролi релшйних органiзацiй у забезпеченнi права на безпечне для життя i здоров'я довкшля, аналiз !х дiяльностi та визначення способiв правового регулювання !х участi в екологiчнiй полiтицi держави.
Виклад основного матерiалу. Проблема екологп та охорони навколишнього середовища, яке з особливою гостротою постае сьогодш перед людиною, не е наслщком виключно техногенного розвитку й впровадження рiзних не надто досконалих технологш. Проблема криеться, передусiм у людиш, в !! розумiннi сутностi життя, в !! системi цiнностей, що безпосередньо пов'язане з духовним вимiром життя.
Тому велика роль у виршенш еколопчних проблем в Укра!ш повинна вiдводитися рел> гiйним оргашзащям, яким вдаеться стабiльно зберiгати високий рiвень довiри громадян. Володiючи такими важелями впливу на укра!нське суспшьство вони оптимально можуть сприяти вихованню екологiчно-свiдомого суспiльства. Завданням релiгiйних оргашзацш у галузi збереження довкiлля, насамперед е мотиващя сво! адептiв вщповщально ставитися до навколишнього середовища, виховувати у них еколопчну свiдомiсть, яка е складовою високо! моральностi. Тобто через рел> гiйну свiдомiсть розвивати в людиш важливий мотивацiйний елемент збереження навколишнього середовища як Божого Створшня.
Серед релтйних органiзацiй в Укра!ш простежуеться позитивна тенденцiя - еколопчна проблематика (як у теоретичних пошуках, так i практичних дiях) дедалi бiльше набувае популярностi. Першють у цiй проблемi закономiрно утримуе Католицька Церква, яка одна з перших серед суспшьних шституцш у свт (на Другому Ватиканському Собор^ глибоко усвiдомила екологiчну проблему. Учительський уряд Католицько! Церкви, активiзуючи сво! дп у сферi збереження Божого створшня - природи, постшно закликае до глибоко! культурно! змши та формування ново! еколопчно! свщомосп вiруючих та усього людства.
Особливе значення для Bcix католицьких церков мае сощальне доктрина папи Франциска, який еколопчним проблемам присвятив спещальну енциклшу "Laudato si'" ("Славен будь"), що стала енциклопедiею соцiально-екологiчного вчення церкви, значно посиливши вчення про вщповщальшсть католикiв та всiх людей за еколопчний стан довкiлля. Папа Франциск у цш енциклiцi наголошуе, що "зусилля, спрямованi на виховання та осв^у, будуть недостатнiми i неефективними, якщо ми не намагатимемося сприяти формуванню нового способу мислення про людей, життя, суспшьство та нашi стосунки з природою" [2].
Звернення бiльшоi уваги з боку релтйних структур до питання покликання людини у сотвореному Богом свт та вiдповiдальностi перед творiнням мотивуватиме вiрних, а через них й шших, берегти природу. Також це спонукатиме людей об'еднуватися та ставати активними учасниками екошщатив, зрештою брати на себе реальну вiдповiдальнiсть за збереження довкiлля, а не лише на рiвнi "цшностей", та шдтримувати та вболiвати за урядовi реформи в еколопчнш сферi.
Глава УГКЦ Святослав також наголошуе на важливост вщповщального ставлення до навколишнього середовища "сьогоднi питання екологii - це вже не лише питання теорп, але виживання людини в сучасному свт. Тому цим питанням ниш повинен глибоко щкавитися не тшьки науковець, але й кожна людина, яка хоче передати майбутшм поколшням кращий св^" [3]. Так, у напрямку формування еколопчно орiентованого св^огляду фахiвцями iз рiзних дiлянок богослов'я тд керiвництвом о. доктора Святослава Шевчука була шдготовлена книга "Життя у Христа" (2004 р.). У нш викладено вчення Вселенськоi Церкви iз найбiльш актуальних питань морал^ зокрема ii друга частина висв^люе проблеми пов'язанi з екологiчною кризою та вщпо-вiдальнiстю за Боже створшня. Це була одна з перших спроб УГКЦ окреслити "ч^кий дороговказ" як жити вiрним у контекста сучасних екологiчних викликiв зпдно з моральними засадами [4].
Наступною фундаментальною працею УГКЦ, що порушувала еколопчну проблематику, був катехизм "Христос - наша Пасха". У роздш "Переображення Всесвiту", який належить до третьоi частини цього документу зазначаеться, що "люблячи Бога-Творця, людина шануе i Його творiння, вщповщально ставлячись до довкiлля" [5]. Загалом у катехизмi акцентуеться на тасному зв'язку християнськоi вiри та вщповщальноста за божi створiння, констатуеться факт еколопчного грiха як важкого ^ха проти людини, ii довкiлля та проти самого Бога, наголошуеться на необхщноста цшсного екологiчного навернення, що мае проявлятися у конкретних вчинках та поведшщ повсякденного життя.
Керуючись рекомендащями Ради Спископських Конференцiй Свропи (ССЕЕ) у 2001 р. тд керiвництвом доктора богословських наук В. Шеремети УГКЦ розпочала активну систематичн еколопчну дiяльнiсть, що грунтуеться на християнськш моралi та спрямована на формування у людей екологiчноi свщомоста та вiдповiдальностi за довкiлля. У 2007 р. на основi ршення 37 сесii Синоду Спископiв Киево-Галицького Верховного Архиепископства УГКЦ було створено Бюро УГКЦ з питань екологп.
Прюритетними напрямками дiяльностi Екобюро е: поширення в украiнському суспiльствi вчення церкви щодо питань екологii та збереження створшня; звернення уваги релтйних оргашзацш, суспiльства та влади на актуальш проблеми природного довкiлля та сприяння у пошуку за шляхами ix вирiшення; консультування iерархii УГКЦ щодо актуальних проблем навколишнього природного середовища та можливого внеску церкви для 1'х вирiшення; сприяння у створенш епарxiальниx та екзархальних комюш УГКЦ з питань збереження створшня; сприяння спе-цiалiзованому вишколу семшариспв, душпастирiв, катеxитiв та вчителiв xристиянськоi етики; видання науково-практичноi лiтератури з питань вщповщального ставлення до природного довкшля; органiзацiя екологiчниx конференцiй, круглих столiв, науково-практичних семiнарiв та шших осв^шх заxодiв; спiвпраця з осв^ньо-виховними закладами, релiгiйними та громадськими оргашзащями, а також з органами державноi влади у сферi формування вщповщального ставлення до довкшля та збереження створшня.
Щорiчно Бюро УГКЦ з питань екологи проводить вщ 500 до 700 осв^ньо-виховних, моли-товних i практичних заходiв екологiчного спрямування у всiй Укра!ш [6]. За перiод його фун-кцiонування опублiковано бiльша 100 ековидань, створено широку мережу фiлiй та центрiв, зокрема Центр екобогослов'я i сталого розвитку. Основним завданням дiяльностi останнього е "поглиблення дiалогу мiж експертами в галузях екологiï, довкшлезнавства, богослов'я та рел> гiйними оргашзащями, бiзнесом, полiтиками та суспiльством з метою вироблення стратеги запро-вадження змiн та пришвидшення руху украшського суспiльства до сталого розвитку" [7].
Отже, аналiз дiяльностi УГКЦ з позицш проблем екологiï в сучасному свiтi дае нам змогу висновувати, що ïï екологiчне вчення у свош основi е антропоцентричним. Церква закликае людей до вщповщального ставлення до навколишнього середовища не лише задля збереження самоï природи, ут1м задля самого буття людини. Вона застер^ае людство вiд непомiркованого вико-ристання природнiх ресурсiв з двох причин: по-перше, з метою збереження життя та здоров'я людини, адже споживацьке ставлення до природи мае нищiвнi наслщки i несе загрозу для людства; по-друге, природа була створена для вшх вшв й народiв, тому людство повинно дбати про не1' та зберегти ïï для наступних поколiнь.
Значно меншу увагу проблемi подолання екологiчноï кризи в Украïнi та свт й вщпов> дальностi вiруючих за Створшня (як базовоï вимоги християнсь^' моралi) вiдводять православнi Церкви в У крат. Проте поступово i вони шддаються загальним тенденцiям розвитку еколопчного богослов'я та менеджменту. Основним промотором розвитку екологiчноï дiяльностi е Константи-нопольський патрiарх Варфоломiй I, який упродовж багатьох роюв займаеться еколопчними проблемами, зокрема за кошти благодшниюв спорядив бiля десяти екологiчних експедицш (по басейну Чорного моря, на рiчки Амазонку та Нiл, Гренлацщю та iн.) [9].
Проблеми iз довкiллям (незадовiльний стан екологiï), на думку патрiарха Варфоломiя I, "е нерозлучними з духовними та моральними вiдхиленнями людства. Наслiдками цього вщхилення е жадiбнiсть та ненаситне бажання матерiального багатства, що з духовноï точки зору е грiхом, який порушуе гармонiю як духовних, так i природних взаемин. Природничi науки, можливо, ще не знайшли зв'язку мiж оновленням людства та оновленням творiння, але досвiд святих - що повинен бути цшлю нашого власного досвiду - пiдтверджуе той факт, що справд^ людина народжена у Хрисп, вiдновлюе гармонiю природного св^у, порушену ^хом" [10]
Щодо участi iнших релiгiйних органiзацiй в Укра!ш у справу збереження природи та еколопчного виховання вiруючих, ми можемо лише констатувати перюдичну участь 1'х представникiв у еколопчних заходах, що проводяться католицькими, греко-католицькими чи православними Церквами, а також свтеькими оргашзащями. Проте навт випадкова та непостiйна участь iнших релшйних напрямiв е надзвичайно важливою - вона розглядаеться нами як перший крок до 1'х практичних дш в екологiчнiй сферi.
Практична ствпраця релiгiйних органiзацiй та державноï влади об'ективно налагоджуеться, так, 15 липня 2021 р. Мiнiстр захисту довкшля та природних ресуршв Украïни Р. Абрамовський та Головуючий у ВРЩРО, Глава УГКЦ Святослав уклали Меморандум про сшвпрацю. Документом передбачено наступне: розвивати еколопчну осв^у та сприяти вихованню у громадян бережливого ставлення до природи; впроваджувати духовш та моральш засади у формування та реалiзацiю екологiчноï полiтики; створити раду з питань сшвпращ з ВРЩРО при Мiндовкiллям, яка забезпечуватиме постшний дiалог мiж останнiм та релтйними органiзацiями [11].
Варто зазначити, що вс релiгiйнi органiзацiï, якi консолщоваш у Всеукраïнськiй Радi Церков i релшйних органiзацiй, беруть активну участь в акщях, iнiцiативах, конференцiях та шших заходах, присвячених проблемним питанням охорони довкiлля. Рада задекларувала, що "об'еднана в громадську спiлку релтйна спiльнота Украïни не може стояти осторонь еколопчних виклиюв. Зважаючи на те, що сощально-еколопчш проблеми Украши е численними, вагомими та багатог-ранними, то й зусилля, спрямоваш на ï^ вирiшення, мають мати комплексний i сталий характер. Ефективна вщповщь на сучаснi екологiчнi виклики залежить вiд усiх учасникiв суспшьного
процесу, кожен з яких, починаючи вщ влади та державних природохоронних шституцш, громадсь-ких органiзацiй, i аж до окремих громадян, у вiдповiдностi до вимог принцитв спiльного блага, субсидiарностi та солiдарностi, а також власно1 компетенцiï, мае зробити свiй автентичний внесок задля збереження спiльного природного дому" [1].
1нший напрям дiяльностi релiгiйних органiзацiй у сферi екологп, який проявляеться нинi це намагання скоординувати свою дiяльнiсть для розробки програми сшвпращ держави та Церкви у галузi пiдвищення екологiчноï етики i культури, створення екологiчних дорадчих центрiв, якi б пропонували людям шформацшш матерiали щодо можливостей збереження довкшля тощо. Ця дiяльнiсть видаеться досить перспективною, зважаючи на необхщнють впровадження в навчальнi програми шкш i програм закладiв вищоï осв^и екологiчноï свiти й просвiти, еколопчного вихов-ання та вiдповiдальностi за природне довкiлля.
Висновки. Можемо висновувати про те, що ретгшш оргашзаци е вiдкритими для спiвпрацi з органами державноï влади, iнститутами громадянського та соцiумом у напрямi захисту довкшля та виршення екологiчних проблем. У багатьох аспектах вони перебувають лише на стадп вивчення позитивного досвщу спiвпрацi релiгiйних органiзацiй та свтеьких iнституцiй Захiдноï Свропи у справi збереження довкiлля та налагодження екологiчного менеджменту церков, але не зменшуе ix важливо].' ролi у забезпечент права на безпечне для життя i здоров'я довкшля. Сьогодш негативний вплив людства на довкшля досяг критичного рiвня, а тому вс релшйш органiзацiï та державш iнституцiï повиннi невiдкладно об'еднати своï сили i спрямувати \х на виршення екологiчноï кризи, що загрожуе стати глобальною катастрофою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Звернення з нагоди Всеукрашського дня довшлля i 35 роковин Чорнобильсько1 катастрофи. URL: https://www.vrciro.org.ua/ua/statements/uccro-statement-on-environment-day-in-ukraine (дата звернення: 03.03.2022).
2. O'Connell G. Pope Francis on the 'ecological conversion' that led him to 'Laudato Si'. America Magazine. URL: https://www.americamagazine.org/politics-society/2020/09/03/pope-francis-ecological-conversion-laudato-si-climate-change (дата звернення: 03.03.2022).
3. Глава УГКЦ "Питаниям екологп сьогодш повинен щкавитися кожен батько, вчитель i священник". Офщйний тформацшний ресурс Укра'1'нсько'1' Греко-Католицько'1' Церкви. URL: https://ugcc.tv/ua/media/ 95186.html (дата звернення: 03.03.2022).
4. Життя у Хрисп: Моральна катехиза. (2004). Упорядник о. д-р Святослав Шевчук. Львiв: Видавництво Украшського католицького ушверситету. 180 с.
5. Катехизм УГКЦ "Христос - наша Пасха" (2012). Львiв. 997 с.
6. Бюро УГКЦ з питань екологп тдбило тдсумки 10 рошв служшня для збереження Божого створшня. Офщйний iнформацiйний ресурс Укра'1'нсько'1' Греко-Католицько'1' Церкви. URL: http://news.ugcc.ua/ news/byuro_ugkts_z_pitan_ekolog%D 1 %96i_p%D 1 %96dbilo_p%D 1 %96dsumki_10_rok%D 1 %96v_sluzh%D 1 %96 nnya_dlya_zberezhennya_bozhogo_stvor%D1%96nnya_83864.html (дата звернення: 03.03.2022).
7. Еколопя та богослов'я - на шляху до спшьного розумшня та дл. 1нтерв'ю з о. Олегом Кiндiем. URL: https://www.dukhovnist.in.ua^uk/postati/2134-ekolohiia-ta-bohoslov-ia-na-shlia^hu-do-spilnoho-rozuminnia-ta-dii-interv-iu-z-o-olehom-kindiiem-chastyna-druha (дата звернення: 03.03.2022).
8. Бшанич М. М. Способи формування християнсько1 екологiчноï свiдомостi тд час соцiального служiння церкви. URL: https://www.researchgate.net/publication/310951731_sposobi_formuvanna_hristianskoi_ ekologicnoi_svidomosti_pid_cas_socialnogo_sluzinna_cerkvi (дата звернення: 03.03.2022).
9. Проблеми екологп у вчент та нишшнш практицi Церков та релтйних напрямiв Украïни. URL: https://risu.ua/problemi-ekologiji-u-vchenni-ta-ninishniy-praktici-cerkov-ta-religiynih-napryamiv-ukrajini_n52229 (дата звернення: 03.03.2022).
10. "Якщо ми бажаемо бути визволеш вщ природного зла, то мусимо вiдкинути моральне". Послання патрiарxа Варфоломiя з нагоди Великодня, 22 квггня 2011 р. URL: https://patriarchia.org.ua/pashalne-poslannya-vselenskogo-patriarha-varfolomiya-2022-roku-bozhogo/ (дата звернення: 03.03.2022).
11. Меморандум про ствпрацю м1ж Мшютерством захисту довк1лля та природних pecypciB Украни та Всеукранською Радою Церков i релiгiйних органiзацiй. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/mindovkillya-ta-vseukrayinska-rada-cerkov-i-religijnih-organizacij-obyednuyut-zusillya-dlya-ekologichnogo-vihovannya-ukrayinciv (дата звернення: 03.03.2022).
REFERENCES
1. Zvernennia z nahody Vseukrainskoho dnia dovkillia i 35 rokovyn Chornobylskoi katastrofy. [Address on the occasion of the All-Ukrainian Environment Day and the 35 th anniversary of the Chornobyl disaster]. URL: https://www.vrciro.org.ua/ua/statements/uccro-statement-on-environment-day-in-ukraine (Accessed: 03.03.2022) [in Ukrainian].
2. O'Connell G. Pope Francis on the 'ecological conversion' that led him to 'Laudato Si'. America Magazine. URL: https://www.americamagazine.org/politics-society/2020/09/03/pope-francis-ecological-conversion-laudato-si-climate-change (Accessed: 03.03.2022) [in Italian].
3. Hlava UHKTs "Pytanniam ekolohii sohodni povynen tsikavytysia kozhen batko, vchytel i sviashchennyk". [The head of the UGCC "Every parent, teacher and priest should be interested in the issue of ecology today". Official information resource of the Ukrainian Greek Catholic Church]. Ofitsiinyi informatsiinyi resurs Ukrainskoi Hreko-Katolytskoi Tserkvy. URL: https://ugcc.tv/ua/media/95186.html (Accessed: 03.03.2022) [in Ukrainian].
4. Zhyttia u Khrysti: Moralna katekhyza. (2004) [Life in Christ: Moral Catechesis]. Uporiadnyk o. d-r Sviatoslav Shevchuk. Lviv: Vydavnytstvo Ukrainskoho katolytskoho universytetu 2004. 180 p. (Accessed: 03.03.2022) [in Ukrainian].
5. Katekhyzm UHKTs "Khrystos - nasha Paskha". (2012). [Catechism of the UGCC "Christ is our Easter"]. Lviv. 997 p. Accessed: 03.01.2022) [in Ukrainian].
6. Biuro UHKTs z pytan ekolohii pidbylo pidsumky 10 rokiv sluzhinnia dlia zberezhennia Bozhoho stvorinnia. [The UGCC Bureau for Ecology summed up the results of 10 years of service for the preservation of God's creation]. Ofitsiinyi informatsiinyi resurs Ukrainskoi Hreko-Katolytskoi Tserkvy. URL: http://news.ugcc.ua/news/byuro_ugkts_z_pitan_ekolog%D1%96i_p%D1%96dbilo_p%D1%96dsumki_10_rok%D1% 96v_sluzh%D 1 %96nnya_dlya_zberezhennya_bozhogo_stvor%D 1 %96nnya_83864.html (Accessed: 03.03.2022) [in Ukrainian].
7. Ekolohiia ta bohoslovia - na shliakhu do spilnoho rozuminnia ta dii. Interviu z o. Olehom Kindiiem. [Ecology and theology are on the path to common understanding and action. Interview with Fr. Oleg Kindiy.]. URL: https://www.dukhovnist.in.ua/uk/postati/2134-ekolohiia-ta-bohoslov-ia-na-shliakhu-do-spilnoho-rozuminnia-ta-dii-interv-iu-z-o-olehom-kindiiem-chastyna-druha (Accessed: 03.03.2022) [in Ukrainian].
8. Bilanych M. M. [Sposoby formuvannia khrystyianskoi ekolohichnoi svidomosti pid chas sotsialnoho sluzhinnia tserkvy]. URL: https://www.researchgate.net/publication/310951731_sposobi_formuvanna_hristianskoi_ ekologicnoi_svidomosti_pid_cas_socialnogo_sluzinna_cerkvi (Accessed: 03.03.2022) [in Ukrainian].
9. Problemy ekolohii u vchenni ta nynishniipraktytsi Tserkov ta relihiinykh napriamiv Ukrainy. [Ways of forming Christian ecological consciousness during the social service of the church]. URL: https://risu.ua/problemi-ekologiji-u-vchenni-ta-ninishniy-praktici-cerkov-ta-religiynih-napryamiv-ukrajini_n52229 (Accessed: 03.03.2022) [in Ukrainian].
10. Yakshcho my bazhaiemo buty vyzvoleni vid pryrodnoho zla, to musymo vidkynuty moralne". Poslannia patriarkha Varfolomiia z nahody Velykodnia, 22 kvitnia 2011 r. ["If we want to be freed from natural evil, we must reject the moral". Message of Patriarch Bartholomew on the occasion of Easter, April 22, 2011]. (Accessed: 03.03.2022) [in Ukrainian].
11. Memorandum pro spivpratsiu mizh Ministerstvom zakhystu dovkillia ta pryrodnykh resursiv Ukrainy ta Vseukrainskoiu Radoiu Tserkov i relihiinykh orhanizatsii. [Memorandum of Cooperation between the Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine and the All-Ukrainian Council of Churches and Religious Organizations]. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/mindovkillya-ta-vseukrayinska-rada-cerkov-i-religijnih-organizacij-obyednuyut-zusillya-dlya-ekologichnogo-vihovannya-ukrayinciv (Accessed: 03.03.2022) [in Ukrainian].
Дата надходження: 30.01.2021 р.
Victoriya Chornopyska
Lviv Polytechnic National University, Educational and scientific institute of law, psychology, and innovation education, Department of Civil Law and Procedure
Sc. D.
Marta Malysh
Lviv Polytechnic National University, Educational and scientific institute of law, psychology, and innovation education
THE ROLE OF RELIGIOUS ORGANIZATIONS IN ENSURING THE RIGHT TO A SAFE LIFE AND HEALTH ENVIRONMENT
The article substantiates the role of religious organizations in ensuring the right to a safe environment for life and health, analyzes their activities and identifies ways to legally regulate their participation in environmental policy. The task of religious organizations in the field of environmental protection is, first of all, to motivate their adherents to treat the environment responsibly, to educate them in environmental awareness, which is a component of high morality. That is, through religious consciousness to develop in man an important motivational element of preserving the environment as God's Creation.
It is proved that religious organizations are open to cooperation with public authorities, civil society and society in the field of environmental protection and environmental issues. In many respects, they are only at the stage of studying the positive experience of cooperation between religious organizations and secular institutions in Western Europe in preserving the environment and establishing environmental management of churches, but does not diminish their important role in ensuring the right to a safe and healthy environment. Today, the negative impact of humanity on the environment has reached a critical level, and therefore all religious organizations and government institutions must immediately join forces and direct them to address the environmental crisis that threatens to become a global catastrophe.
Key words: religious organizations; ensuring the right to a safe environment for life and health; legal regulation; All-Ukrainian Council of Churches and Religious Organizations; Catholic Church.
