CC BY
15
Матвийчук А.А. Авифауна дендроландшафтов Буго-Деснянского общезоологического заказника
В течение 2005-2014 гг. проведены учеты населения птиц в лесной части Буго-Деснянского общезоологического заказника (Винницкая обл., Украина). В результате проведенных работ выявлены 38 видов птиц, во внеучетное время - еще 10 видов. Из них, по характеру пребывания на исследуемой территории доминируют оседлые (23 вида; 47,9 %), а также гнездовые и перелетные (21 вид; 43,8 %) птицы. Наиболее разнообразный видовой состав птиц наблюдался в период весенних миграций (32 вида), наиболее бедный - в зимний период (19 видов). По результатам учетов рассчитаны плотность населения и биомасса птиц. Установлено, что количественные характеристики авифауны зависят от площади биотопа, структуры фаций, сезона, характера растительности и степени антропогенной нагрузки. Среднегодовая плотность населения птиц составила 2 ос/км2 (lim 1,5-2,6 ос/км2); среднегодовой показатель суммарной биомассы птиц составлял 2539 г/км2 (lim 2191-2835 г/км2).
Ключевые слова: авифауна, Буго-Деснянский заказник, Винницкая область, орнитофауна, плотность населения, биомасса, дендроландшафты.
Matviichuck A.A. Avifauna of Dendrolandscape of Bug-Desnyanskiy Common Zoological Reserve
During 2005-2014 the registration of the birds population in the forest part of the Bug-Desnyanskiy common zoological reserve (Vinnytsya region, Ukraine) was made. According to the results of registration 38 bird species in the out registration time plus 10 species were noticed. Among them the settled birds (23 species; 47.9 %) the cluster birds and the birds of passage (21 species; 43.8 %) dominate on the status of staying on the test territory. The most various number of bird species was noticed in spring migration period (32 species), the poorest one was noticed in winter period (19 species). According to the result of registration we calculated the density of the bird population and the bird biomass. We fixed that quantitative characteristics of avifauna depend on the kind of vegetation and the level of anthropogenic loading. The average annual density of bird population is 2 ind/km2 (lim 1.5-2.6 ind/km2); the average annual index of the total bird biomass is 2539 g/km2, (lim 2191-2835 g/km2).
Keywords: avifauna, Bug-Desnyanskiy reserve, Vinnytsya region, ornitofauna, density of population, biomass, dendrolandscapes.
УДК630*231 Ст. викл. О.Б. Михайлiв; ст. викл. 1.С. Чучмар -
НЛТУ Украти, м. Львiв
РОЛЬ ПРОГАЛИН У В1ДНОВЛЕНН1 КОР1ННИХ ДЕРЕВОСТАН1В В УМОВАХ ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "РОЗТОЧЧЯ"
Дослщжено роль прогалин у процесах природного поновлення в деревостанах природного заповедника "Розточчя". Проаналiзовано кшьюсть, а також вшову та висот-ну структуру шдросту в мюцях зосередження прогалин. Для поршняння, дослщжено природне поновлення i на облшових площадках шд наметом крон, що межують з прогалинами. З'ясовано, що в прогалинах зосереджуеться значно бшьше шдросту, шж на облшових площадках шд зiмкнутим наметом деревостану. Поряд з тим, шд наметом, в основному, переважае шдрют вшом 2-3 роки висотою до 25 см, а в прогалинах нагро-маджуеться бшьший шдрют висотою 25-50 см, що сформований з головних лiсотвiрних порщ. На прогалинах спостережено штенсивне розростання живого надгрунтового пок-риву, видовий склад та рясшсть якого детермшуе iз розмiрами та вжом прогалин. Пос-тшним видом на прогалинах е КиЪия /гисйсояиз.
Ключовi слова: прогалини, шдрют, природне поновлення, природний заповедник "Розточчя".
Вступ. Для лку, як динамiчноí i безперервно! системи, ключове значения, з одного боку, мають великомасштабиi катастрофи, такi як урагани, лiсовi пожеж^ спалахи комах чи грибиi етфгготп, а з iишого боку, змiни середовища в невеликому масштабi, внаслвдок всихання чи бурелому (вiтровалу) окремих дерев, внаслiдок чого утворюються прогалини. Прогалини - лiсовi площi, що позбавленi дерев, але зберегли елементи лково! рослинностi [5].
Утворення прогалин е важливим зокрема для лiсiв з особливим режимом ведення господарства, оскiльки вони е частиною циклу розвитку лiсу, беруть участь у формуванш майбутнього деревостану. Роль прогалини залежить вiд 11 розмiрiв, оскiльки створюють рiзнi умови для природного поновлення. М^ок-лшат, який утворюеться в районi прогалин, з одного боку, приязний для шдрос-ту, його виживання, завдяки додатковому освиленню. Але, з iншого боку, силь-не задернiння грунту свилолюбною рослиннiстю може чинити перешкоду для появи шдросту.
Утворення прогалин у насадженнях дослiджували в багатьох крашах свь ту. Формування прогалин i природне поновлення деревних порiд у пралках бвропи вивчали Л. Дрьослер i Б. Люпке [21, 22], К. Кендерс [23], С. Кучбел [25], Т. Руганi [27], А. Цейбк [31] i А. Златшк [32, 33]. Значний обсяг шформа-цií про динамiку прогалин нагромаджено iз 70-х рокш ХХ ст. [30]. Результати дослвджень науковцiв iз рiзних кра1н свiту та у рiзних типах лiсорослинних умов зводяться до схожих висновкiв, а саме утворення прогалин створюе спри-ятливi мiкроклiматичнi умови для пiдросту лiсотвiрних порiд, в окремих випад-ках у ркт iдуть супутнi породи, що також залежить i вщ розмiрiв прогалин та 1х вку [8, 13, 14, 15-33].
В УкраМ формування пiдросту у прогалинах вивчали В. Лавний та М. Заяць [8]. До^дники зазначають, що малi "вжна", тобто тi, що виникають внаслщок вiдмирання одного чи юлькох дерев верхнього ярусу трапляються частiше i тому вони ввдграють основну роль для природного поновлення деревних порвд. Зважаючи на те, що такого роду дослщження на територц Украши проводились тшьки окремим випадком, то потенцiал роботи е досить великим, адже результати будуть використовуватись в майбутньому для порiвняния зi схожими роботами, а рiзноманiття закордонних видань чiтко вказуе на необхщ-нiсть такого роду до^джень, особливо у лiсах з спещальним режимом корис-тування, де таю процеси е максимально наближеними до природних.
Мета дослiдження - вивчити особливостi природного поновлення ль сотвiрних порiд у прогалинах i на облiкових площадках пiд наметом крон i встановити роль прогалин у лiсовiдновних процесах природного заповвдника "Розточчя".
Об'ектом дослщження - перестшш деревостани природного заповщни-ка "Розточчя", яй утримують свiй природний стан i входять в етап розпаду i поступового природного вiдмирання окремих дерев та утворенням рiзних за розмiрами прогалин.
Методика проведення дослщження. За матерiалами лiсовпорядкувания та рекогносцирувального обстеження вiдбирали дшянки деревосташв рiзного складу. Розмiри дшянок вiдповiдали таксацшному видалу. З метою встановлення лкшничо-таксацшних показнишв деревостану на далянках закладали "тренуваль-нi" пробнi площi розмiром 0,5 га за загальноприйнятою в лковш таксацií методи-
кою [2, 3]. У межах ввдбраних дшянок прокладали умовнi паралельнi трансекти, скероваш на пiвнiч - твдень, вщстань м1ж трансектами 50 м. Юльшсть трансек-тав та 1х протяжшсть була неоднакова, оскiльки залежала вщ величини дшянки (таксацiйного видлу) [17-20]. На прокладених трансектах закладали пробш пло-щi доокола прогалин, що утворилися внаслiдок вiдпаду мiнiмум одного дерева. Для визначення площi замiряли осi прогалини i визначали за формулою вщповщ-но1' геометрично! фкури, якiй за формою вiдповiдала прогалина.
Предметом дослщження був пiдрiст та живий надгрунтовий покрив на прогалинах та шд наметом крон дерев, що межують з прогалинами. Замiри шд-росту i трав'яного покриву у прогалинах проводили на квадратних облiкових площадках розмiром 1 м2. Кiлькiсть облiкових площадок залежала ввд розмiру прогалини, з таким розрахунком, щоб сумарна 1х площа становила не менше 10 % ввд площi прогалини. Розмiщували площадки на однаковш вiддалi одна ввд одно! по контуру прогалини i по осях, щоб охопити вс 11 частини.
Облiк пiдросту проводили за вшовими групами i за висотами. Зокрема подаляли на 4 вiковi групи (однорiчки, дво-трирiчки, чотирьох-семирiчки та ст. 7 рокiв) [1], а також на 5 груп висот (до 25 см, 26-50 см, 51-75 см, 76-100 см, бшьше 101 см) [6]. Живий надгрунтовий покрив ощнювали у вщсотках проективного покриття загалом i кожним видом зокрема [4]. З метою порiвняння природного поновлення i умов 1'х проростання, пiд наметом деревостану навко-ло прогалини закладали аналопчш облiковi площадки. Розмiщали 1х в чотирьох напрямках вiдносно сторш свiту. Вiддаль вiд крайнього дерева прогалини вглиб лку становила '/г ос прогалини.
Результати дослщження. Було ввдбрано 5 дiлянок змiшаних деревоста-шв рiзного складу, зокрема 2 дшянки у грабово-дубово-сосновому деревостанi, 2 - у грабово-сосново-дубовому та 1 дшянка в грабово-сосново-буковому дере-восташ. Результати облiку тдросту представлено у табл. У шй наведено кшь-кiсть пiдросту в межах прогалини, а також для пор1вняння на облшових площадках, що були закладеш довкола прогалини в чотирьох напрямках ввдносно сторiн свiту - швшч, пiвдень, захiд, схвд.
Табл. Ктьюсть тдросту деревних поргд на пробних площах, у перерахунку на 1 га
№ з/п
Характеристика деревостану
Площа прогалини,
2
м
Прогалина
Породи шд-росту
Кшьюсть шд-росту
одно-рiчm сходи
самоив в^ ком 2 р. i старше
Рясшсть живого надгрунт-ового по-криву, %
Пiд наметом деревостану
Кшьюсть шд-росту
одно-рiчнi сходи
самосгв вжом 2 р. i старше
Ряснiсть живого надгрунто-вого покри-
ву, %
4
5
6
7
8
10
Ставчанське л-во, кв.34, вид.8
Склад: 8Дз2Сз+Бп,Ял.е Тип люу: Сз - г-с Д; Вж 113 р. Повнота 0.7
Ялина
3000
7250
Сосна
130
226
Дуб
100
5500
85
Бук
250
Разом
3130
1300
361
94200
10750
Бук
15970
45
250
Разом
110170
11000
721
Дуб
127610
90
2750
30
2
3
9
1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
4 Ставчанське л-во, кв.26, вид.3 Склад: 7Сз3Дз+Бк Тип лiсу: С2 - г-с Д; Вж 133 р. Повнота 0.7 224 Дуб - 3930 50 - 17500 5
Граб - 2320 - 1250
Клен г. - 45 - 500
Липа - 45 - -
Разом - 6340 - 19250
5 215 Дуб - 115490 100 - 5000 50
Граб - - - 250
Разом - 115490 - 5250
6 Верещицьке л-во, кв.8, вид.5 Склад: 8Бк2Дз+Г Тип лiсу: Э3 - г-д Бк; Вк 115 р. Повнота 0.7 1059,8 Бук 4000 16000 90 2750 14750 70
Явiр 6000 32990 43750 10000
Клен г. - 20 4000 4750
Граб - 245 750 5000
Разом 10000 49255 51250 34500
7 635,9 Бук 10000 7000 100 1000 2250 5
Клен-явiр - 3000 16000 6000
Граб - 1000 - 1000
Дуб - 3990 - 250
Клен г. - 2000 - 11500
Вяз жорс. - 3000 - 1500
8 1036 Разом 10000 19990 17000 22500
Бук - 24000 100 250 25250 40
Дуб - 3000 - 750
Граб - 3000 - 1750
Клен г. - - - 250
Разом - 30000 250 28000
9 Ставчанське л-во, кв.32, вид.3 Склад: 10Сз+Бп,Дз Тип люу: С 2 - г-с Д; Вж 120 р. Повнота 0.6 188,4 вщсутш 40 вщсутш 30
10 153,1 Дуб - 9990 90 - - 40
Бук - 39970 - -
Разом - 49960 - -
11 Ставчанське л-во, кв.26, вид.5 Склад: 7Дз3Сз Тип лiсу: С2 - г-с Д; Вж 133 р. Повнота 0.8 131,9 Дуб - 79985 90 - 3750 30
Граб - 100000 - 4500
Бук - - - 1250
Разом - 179985 - 9500
Як видно з даних табл., площа вжон змiнюeться вiд 132 до 1059 м2. У всiх прогалинах спостер^алося добре природне оновлення. Кiлькiсть шдросту лiсотвiрних порiд сягала вiд 3142 шт./га i аж до 179985 шт./га. Ця кiлькiсть майже на уах прогалинах була iстотно бшьшою, нiж на облiкових площадках шд наметом корон. Виняток становлять пробш плошд № 4 i 7, зокрема на проб-нiй плошд 4 пiд наметом лiсу нагромадилось багато пiдросту дуба звичайного. Причиною мало! кiлькостi пiдросту було штенсивне заростання прогалини шд-лiском, що вiдобразилося i на живому надфунтовому покривi, проективне пок-риття якого становить тшьки 50 %.
У породному складi пiдросту майже на всх пробних площах переважа-ють рослини типотвiрних порiд. Так, на дшянках сосново-грабово! судiброви на
тpьоx ^обник площax (№ 2, 3 i S) домiнyючою поpодою 6ув ду6 звичайний, на однiй (№ 10) домывав 6ук лicовий та на дтянщ пpобноï площi № 11 - граб. На дiлянкax гpaбово-дyбовоï 6учини за кiлькicтю пepeвaжaв n^piCT бyкa, aлe також поcтiйним cyпyтником 6ув клeн-явip. Цiкaвим e факт, що на пpобнiй пло-щi 9 взaгaлi нe виявлeно п^осту. Якщо звepнyти увагу на вшову cтpyктypy пiдpоcтy (pиc. 1), то найбтьшу чacткy життeздaтного пiдpоcтy cпоcтepiгaeмо на пpогaлинax, поpiвняно з пiднaмeтовими облковими площадками.
1 -piLiKH 2-3 р 4-7 р ст7р Групи bíky
Рис. 1. Розподт ктькоот тдросту за групами вЫу
На пpогaлинax виявлeно мeншe одноpiчок, очeвидно пepeшкодою e pяc-ний живий над^уш^ий покpив та зaдepнiння фунту. Отож, п^ют у пpогaли-нax вiдiгpae важливу pоль i завдяки йому вiдбyвaтимeтьcя вiдтвоpeння i бeзпe-pepвнe фyнкцiонyвaння лiciв зaповiдникa. Анaлiзyючи pозподiл пiдpоcтy за rpy-пами вдаот (pиc. 2), нaйбiльшy чacткy становить фpaкцiя виcотою до SO cм. Пpичомy, поpiвнюючи пiдpicт на пpогaлинax i пiд нaмeтом, то на облжовш: площaдкax, пpитiнeниx кpонaми, нaгpомaджyeтьcя дpiбний caмоciв виcотою до 2S cм. Нaтомicть у пpогaлинax вщзначали пiдpicт бiльшиx виcотниx rpyn, виш-тою до SO cм. Мiзepнy кiлькicть пiдpоcтy виявлeно виcотою понад 1 м.
tí ПААААА
до 25 26-50 51-75 76-100 101 i бшыпе Групи висот, см Рис. 2. Розподт ктькост1 тдросту за групами висот
Висновки. У лicоcтaнax ^^одного заповщника "Розточчя" пpогaлини дyжe пошиpeний eлeмeнт лicy, оcкiльки у люовому фондi пepeвaжaють cтиглi та ^pec^m дepeвоcтaни, якi пiддaютьcя впровалам i бypeломaм або вcиxaнню окpeмиx дepeв. Нaйчacтiшe пpогaлини yтвоpюютьcя вна^док вiдпaдy бука ль cового та дуба звичайного.
За peзyльтaтaми доcлiджeнь пpиxодимо до виcновкy, що в пpогaлинax зоcepeджyeтьcя значно бiльшe п^осту, нiж на облiковиx площaдкax тд зiм-кнутим нaмeтом дepeвоcтaнy. Поpяд з тим, якщо пiд нaмeтом, в оcновномy, да-peвaжae п^ют вiком 2-3 pоки виcотою до 2S cм, то в пpогaлинax на^ома-джyeтьcя кpyпнiший пiдpicт вдаотою 2S-S0 cм.
74
Збiрник нayкoвo-тeхнiчних imam.
На ан^зованих нами пробних площах пiдрiст сформований з головних лiсотвiрних порвд, завдяки чому ïm належить вагома роль у лковвдновлент ко-рiнних деревостатв. На прогалинах спостерiгаeться iнтенсивне розростання живого надХрунтового покриву, видовий склад та ряснкть якого детермiнуe i3 розмiрами та вiком прогалин. Чим бiльший вiк та розмiр прогалини, тим бiльше в складi живого надХрунтового покриву лучних свiтлолюбних видав. Постшним видом на прогалинах е ожина кущова.
Природне поновлення деревних порiд у прогалинах та на прилеглих далян-ках гарантуе вщтворення корiнних деревостанiв, яш матимуть генетичну та бюло-гiчну стiйкiсть. Потенцшне поколiння деревостану зростатиме адаптованим до умов середовища й утримуватиме бюлопчну рiзноманiтнiсть та сталий розвиток.
Лггература
1. Горшенин Н.М. Лесоводство / Н.М. Горшенин, А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1977. - 304 с.
2. Гром М.М. Люова таксацiя : шдручник [для студ. ВНЗ] / М.М. Гром. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ, 2005. - 352 с.
3. Гром М.М. Люова таксацш : пiдручник. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.] / М.М. Гром. — Льв1в : Вид-во НЛТУ Украши, 2010. - 416 с.
4. Горигора 1.М. Основи фiтоценологiï / 1.М. Григора, В.А. Соломаха. - К. : Вид-во "Фгго-соцiоцентр", 2000. - 240 с.
5. ДСТУ 3404-96. Ливництво. Термши та визначення. Чинний вiд 01.07.97. - К. : Вид-во "Держстандарт Украши", 1997. - 43 с.
6. 1нструкцш з проектування, технiчного приймання, облжу та оцшки якостi люокультур-них об'ектш. / Затверджена наказом Державного комитету лiсового господарства Украши вiд 19.08.2010 р., № 260. - К., 2010. - 73 с.
7. Ливницью дослщження на Розточч^ - Львш : Вид-во "Каменяр", 1972. - 311 с.
8. Лавний В.В. Особливост природного поновлення деревних порщ у букових пралiсах Великоберезнянщини / В.В. Лавний, М.В. Заяць // Науковi працi Лiсiвничоï академл наук Украши : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 5. - С. 106-112.
9. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии : справ. / под ред. А.З. Швиденко и др. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 560 с.
10. Определитель растений лесов УССР / ред. А.Л. Бельгарда. - К. : Изд-во "Выща шк.", 1984. - 344 с.
11. Корчагин А. А. Полевая геоботаника / А. А. Корчагин, Е.М. Лавренко; за ред. Е.М. Лав-ренко. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1964. - Т. 3. - 530 с.
12. Погребняк П.С. Общее лесоводство / П.С. Погребняк. - М. : Изд-во "Колос", 1968. - 440 с.
13. Пукинская М.Ю. Динамика еловых лесов Северо-запада России в связи с образованием окон : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05 / Мария Юрьевна Пукинская; Ботанической ин-т им. В. Л. Комарова РАН. - СПб., 2007. - 18 с.
14. Суворова Ю.А. Особенности возобновления широколиственных пород в окнах полога древостоя лесостепной дубравы / Ю.А. Суворова // Актуальные проблемы геоботаники : тези конф.. - СПб., 2007. - С. 223-225.
15. André R. Gap Area and Tree Community Regeneration in a Tropical Semideciduous Forest / R. André, Terra Nascimento, Glein M. Araùjo, Aelton B. Giroldo, Pedro Paulo F. Silva // Tropical Forests Ed. by Dr. Padmini Sudarshana. - 2012. - Issue 7. - Pp. 139-154.
16. Busing, R.T. Canopy cover and tree regeneration in old-growth cove forests of the Appalachian Mountains / R.T Busing // Vegetatio. - 1994. - Issue 115. - Pp. 19-27.
17. Richards J.D. Canopy gap dynamics and development patterns in secondary Quercus stands on the Cumberl and Plateau, Alabama, USA / Jacob D. Richards, Justin L. Hart // Forest Ecology and Management. - 2011. - Issue 262. - Pp. 229-239.
18. Dobrowolska D. Dynamika luk w drzewostanach mieszanych rezerwatu Jata / D. Dobro-wolska // Lesne Prace Badawcze. - 2006. - Issue 4. - S. 61-75.
19. Dobrowolska D. Dynamika luk w lasach a odnowienie naturalne drzew / D. Dobrowolska // Lesne Prace Badawcze. - 2007. - Issue 1. - S. 97-111.
20. Dobrowolska D. Rola luk w odnawianiu drzewostanôw mieszanych w rezerwacie Jata / D. Dobrowolska // Sylwan. - 2007. - Issue 4. - S. 14-25.
21. Drossier L. Canopy gaps in two virgin beech forest reserves in Slovakia / L. Drossier, B. von Lupke // J. For. Sci. - 2005. - Issue 51. - Pp. 446-457.
22. Drossier L. Stand structure, regeneration and site conditions in two virgin beech forest reserves in Slovakia / L. Drossier, B. von Lupke // Allg. Forst. Jagdzt. - 2007. - Issue 178. - Pp. 121-135.
23. Kenderes K. Natural gap dynamics in a Central European mixed beech-spruce-fir old-growth forest / K. Kenderes, K. Kral, T. Vrska, T. Standovar // Eco. Sci. - 2009. - Issue 16. - Pp. 39-47.
24. Kimmins, J.P. Forest ecology (Second edition) / J.P. Kimmins. - NewJersey : Prentice Hall, 1997. - Pp. 596.
25. Kucbel S. Canopy gaps in an old-growth firbeech forest remnant of Western Carpathians / S. Kucbel, P. Jaloviar, M. Saniga [et al.] // Eur. J. For. Res. - 2010. - Issue 129. - Pp. 249-259.
26. Maciejewski Z. Stabilnosc a dynamika naturalnych ekosystemow lesnych w swietle 35-let-nich badan obszarow chronionych Roztoczanskiego Parku Narodowego / Z. Maciejewski // Roztoc-zanskie Spotkania. - 2007. - Issue 6. - S. 92-105.
27. Rugani T. Gap Dynamics and Structure of Two Old-Growth Beech Forest Remnants in Slovenia / T. Rugani, J. Diaci, D. Hladnik // PLOS ONE. - 2013. - DOI: 10.1371 / journal. pone. 0052641.
28. Watt, A.S. Pattern and process in the plant community / A.S. Watt // J. Ecol. - 1947. - Issue 35. - Pp. 1-22.
29. Whitmore T.C. Canopy gaps and the two major groups of forest trees / T.C. Whitmore // Ecology. - 1989. - Issue 70. - Pp. 536-538.
30. Yamamoto S. Forest gap dynamics and tree regeneration / S. Yamamoto // J. For. Res. - 2000. Is. 5. - Pp. 223-229.
31. Zeibig A. Gap disturbance patterns of a Fagus sylvatica virgin forest remnant in the mountain vegetation belt of Slovenia / A. Zeibig, J. Diaci, S. Wagner // For. Snow Landsc. Res. - 2005. - Issue 79. - Pp. 69-80.
32. Zlatnik A. Prozkum pfirodzenych lesu na Podkarpatske Rusi. Dil prvni: Vegetace a stanoviste re-servace Stuzica, Javornik a Pop Ivan / A. Zlatnik // Sbornik Vyzk. Ust. ZemSdel. - Praha, 1938. - S. 644.
33. Zlatnik A. Studie o statnich lesich na Podkarpatske Rusi. Dil prvni. Pfispevky k dejinam statnich lesu a lesnictvi na Podkarpatske Rusi / A. Zlatnik // Sbornik Vyzk. Ust. Zemedel. - Praha, 1934. - S. 109.
Мыхайлив О.Б., Чучмар И. С. Роль пробелов в восстановлении коренных древостоев в условиях природного заповедника "Расточье"
Исследована роль пробелов в развитии древостоев в условиях природного заповедника 'Тасточье". Проанализировано влияние структуры и видового состава древостоя в местах сосредоточения пробелов на естественное восстановление и зависимость его от размеров пробелов. Установлено, что в пробелах сосредотачивается значительно больше подроста, чем на учетных площадках под сомкнутым пологом древостоя. Вместе с тем, под навесом, в основном, преобладает подрост возрастом 2-3 года высотой до 25 см, то в пробелах накапливается крупномерный подрост высотой 25-50 см, который сформирован из главных лесообразующих пород. В пробелах наблюдается интенсивное разрастание живого напочвенного покрова, видовой состав и обилие которого детерминирует с размерами и возрастом пробелов. Постоянным видом в пробелах является ежевика кустовая.
Ключевые слова: пробелы, динамика пробелов, естественное возобновление, природный заповедник 'Тасточье".
Myhailiv O.B., Chuchmar I.S. The Role of the Gaps on Native Stands Restoration in Terms of Nature Reserve "Roztochcha"
The role of gaps in stands development in terms of Nature Reserve "Roztochcha" has been investigated. The influence of structure and species composition in places of gaps concentration on natural regeneration and its dependence on the size of the gaps has been analysed. The results showed that much more regrowth is focused in gaps, than on the accounting platforms under a closed canopy stand. At the same time under the canopy stand undergrowth 2-3 year-age up to 25 cm mainly dominated, and large-sized undergrowth up to 2550 от formed the major species accumulated in the gaps. There was intensive growth of grass in the gaps, and its species composition and abundance depends on the gaps size and age. The permanent species of gaps is Rubus fructicosus.
Keywords: gaps, gaps dynamic, natural regeneration, Nature Reserve "Roztochcha".
