CC BY
32
Lisovyi M.M., Guz M.M., Grechanyk R.M., Sinjavskyi Y.E. Some Features of Autovegetative Propagation of Metasequoia Glyptostroboides Hu & Cheng
A critical analysis of the literature concerning the subject matter of the research is carried. A brief description of biological and ecological characteristics of Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng is made, and the urgency of a set of experiments is justified. A number of experimental studies on the autovegetative propagation of the studied species under winter and summer cuttings using a variety of stimulants rooting are conducted. All phases of applied research methodologysuch as the preparation of stimulants, harvesting, processing and swordplay cuttings, are characterized in details. The results are compiled, analysed and presented.
Key words: Metasequoia glyptostroboides Hu & Cheng, autovegetative propagation, root stimulator, engraftment.
УДК630*2:582.632.2 Аспр Т.В. ЛустюК -
НУ бюресурав I природокористування Украти, м. Кшв
ВПЛИВ ОСВ1ТЛЕНОСТ1 П1Д НАМЕТОМ ДЕРЕВОСТАН1В НА К1ЛЬК1СТЬ I ЯК1СТЬ ПРИРОДНОГО НАСШНеВОГО ПОНОВЛЕННЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО (QUERCUS ROBUR У ВОЛОГИХ СУБОРАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати дослщження осв^леност шд наметом деревосташв та й вплив на кшьюсть i яюсть природного насшневого поновлення дуба звичайного (2иег-сип гоЬиг Ь.) в умовах вологих суборш Захщного Полюся Украши. Встановлено, що зi зниженням повноти зростае пропускна здатшсть намету деревостану, тобто шд намет деревостану проникае бiльше свiтла, i як наслщок - збшьшуеться кiлькiсть пiдросту. Встановлено, що вертикальна структура деревостану та шдрют старших поколшь без-посередньо впливають на надходження сонячно! радiацil до природного насiнневого поновлення дуба.
Ключовi слова: дуб, шдрют, природне поновлення, свггло, сонячна радiацiя, су-бiр, ФАР.
1з усього спектра випромiнювання у життедыльносп рослин найважли-вiшу роль ввдграе видиме випромiнювання з довжиною хвилi близько 0,380,71 мкм, яке називають фотосинтетично активною радаащею (ФАР). Основним джерелом енерги ФАР на Землi е Сонце, шд даею якого утворюеться основна маса рослинно! продукцií [4].
Енерпя фотосинтетично активно!' радiацií е необхщною умовою кнуван-ня i нормально!' життедыльносп рослин. Згiдно зi сучасним уявленням, квант фотосинтетично активно!' радiацií, поглинаючись молекулою хлорофшу, приводить 11 у збуджений стан, внаслщок чого вона вiддае свiй електрон, який, м^ру-ючи, витрачае енергда на утворення вiдновлювальних форм оргашчних з'еднань. Здатнiстю приводити молекулу хлорофшу у збуджений стан володiе тшьки фотосинтетично активна радiацiя, що е найхарактершшою 11 рисою [4].
Режим променево! енергií у лкових фiтоценозах визначаеться цiлим комплексом факторiв, серед яких, передусш, е астрономiчнi та погоднi умови, фенологiчний стан деревосташв, структура i стереометр1я крон дерев, площа т-
1 Наук. кергвник: доц. В.1. Карпенко, канд. с.-г. наук
сових дшянок та експозицiя схилiв, яку займають цi дiлянки. Така складнiсть визначае значнi труднощi як пiд час вивчення свiтлового клiмату тсу, так i пiд час спiвставлень фактичного матерiалу [6].
Потреба дуба у свiтлi не мае постшного характеру i змшюеться, як вщо-мо, з вжом, а на думку деяких (М.К. Турський, М.6. Ткаченко та ш.), також i вiд географiчного середовища [2]. В огляд^ присвяченому вивченню свiтлового режиму рослинних угруповань, Транквiллiнi (Tranquillini, 1960) вказуе, що для дубового шдросту освiтленiсть повинна бути не менше 2 тис. лк, а для дорос-лих дерев - 4 тис. лк [8].
За даними А.А. Молчанова (1961), за освгглення на висоп 1-2 м близько 4 % i бшьше вiд освiтленостi вiдкритого мiсця помино збiльшуеться кiлькiсть пiдросту, вона доходить до 8-10 тис. шт. на 1 га. За освилення 0,6-0,8 % ввд ввд-критого мкця кiлькiсть пiдросту падае до 3-4 тис. шт. на 1 га, до того ж у цих умовах шдркт вiдрiзняеться поганим ростом i розвитком [3]. 1снування дуба шд наметом лiсу у виглядi стирчаюв - це його бюлопчна властивiсть, яка забез-печуе краще збереження i поширення виду, вона шдтверджуе достатньо високу потребу дуба у свiтлi iз малого вжу для нормального росту i розвитку, але не тiньовитривалiсть його [2].
Стирчаки дуба дуже тiньовитривалi i можуть зберiгатись 15-20 ротв i б1льше. Разом з тим вони чутливо реагують на збшьшення iнтенсивностi освгг-лення i в разi встановлення сприятливого свiтлового режиму можуть збшьшува-ти прирiст у висоту ввд 3-5 до 30-40 см за рш. Через два-три роки формуеться потужний пагш довжиною до 1 м i бшьше. Внаслщок цей пагiн стае головною вксю, iншi ж пагони трансформуються у боковi гiлки i дубок iз стирчака перет-ворюеться в одностовбурне деревце [5].
Свiтло е одним iз найголовнiших екологiчнжх факторiв, i як чинник зов-шшнього середовища безпосередньо впливае на проростання насiння, появу сходiв, початковий ркт i виживання молодих рослин. Тому шд час вивчення процесш природного поновлення лiсостанiв дослiдження свiтлових умов шд наметом деревостану мае прюритетне значения.
Мета дослiдження - з'ясувати вплив освiтленостi пiд наметом деревос-танiв на кiлькiсть та яккть природного насiнневого поновлення дуба звичайно-го (Quercus robur L.) у вологих суборах.
Методика дослщження. Дослщження пропускно!' здатностi намету деревостану проведено у лггш мкящ за методикою В. А. Алексеева (1975). Замiри освiтленостi виконано люксметрами Ю-16 iз фотоелементом Ф-102 i Ю-116.
За вказаною методикою, з метою отримання достовiрних результатiв, за-мiри проведено в умовах ясного неба або за сущльно!' хмарност! У разi змiнноí хмарностi вимрювання здiйснено при вiдкритому сонячному диску, i т1льки то-дi, коли хмари були достатньо далеко вщ нього. Роботу виконували, як правило, при висотах Сонця бшьше 15-20 °С, зазвичай з 12 до 14 год. Пробнi плошд для дослiджеиь пiдбирались виключаючи можливкть крайових ефектiв.
Процес вимiрювань полягае в такому. У придатну погоду, на вщкритому мiсцi, встановлювали штенсивнкть променево!' енергй' Сонця (освiтленiсть або
88
Збiрник науково-технiчних праць
фотосинтетично активна радiацiя). Потш проводили замiри шд наметом дере-востану. Пiсля заюнчення вимiрювань, на вiдкритому мiсцi знову встановлюва-ли iнтенсивнiсть свiтла. За похмуро' погоди замiри пiд наметом деревостану i на вiдкритому мкщ проводять одночасно. Коефiцieнт пропускания променево' енергií наметом деревостану (Тд, %) розраховують iз спiввiдношения [1]:
Тд =
100/п " . (/<* +102)/2 р? '
(1)
де: Тд - коефщкнт пропускання променево' енерги Сонця наметом деревостану, %; /ь /2.../п - iнтенсивнiсть свiтла в рiзних точках вимiрювань, лк; п - кшь-кiсть вимiрювань; /01, /02 - iитенсивнiсть свiтла на вщкритому мiсцi, до i шсля вимiрювань пiд наметом деревостану, лк.
Замiри освiтленостi проводили над вершинками шдросту, зазвичай на ви-соп 1,3-1,5 м через 2 м. Напрямок ходових лiнiй - поперек напрямку сонячних променiв. Останне давало змогу уникнути потрапляння фотоелемента в довп смуги вiдблискiв, i сприяло кращому виявленню особливостей свiтловоí обстановки шд наметом деревостанiв. Загальна довжина ходових лiнiй становить, за-лежно вiд висоти Сонця i погодних умов, вiд 50 до 400 м (50 м - при закритому чи низькому Сонщ, 400 м - при висоп Сонця бiльше 50 °С), що дае можливiсть виразити все рiзноманiття свiтлових умов. Кiлькiсть замiрiв пов'язана iз варь абельнiстю свiтлових умов тд наметом деревостану i може становити ввд 20 до 200 i навiть бiльше. Свiтловi умови найбiльш однорiднi за хмурно!' погоди i ма-лих висот Сонця, i вардають у дуже широких межах при високому Соицi. У разi рiвномiрноí сущльно!' хмарностi, коли прямi соиячнi промеш повнiстю вщсутш, пропускання ФАР наметом лiсу не е функщею висоти Сонця i визначаеться тшь-ки особливостями будови i фенологiчним станом деревостанiв [6].
Результати дослщження. Дослiдження проведено на територц ДП "Сар-ненське лкове господарство" Рiвненського обласного управлшня лiсового та мисливського господарства. У процес дослiджень було закладено 5 пробних площ у вологих дубово-соснових суборах, у пристигаючих, стиглих та перес-тiйних деревостанах iз дубом у складi деревостану, так i без його участi. Для за-безпечення дослiду пробнi площi шдбирали, враховуючи лiсiвничi особливостi лiсостанiв, а також можливкть пiдбору певного дiапазону повнот, який можли-вий для даних вiкових груп деревостанiв. Таксацшну характеристику деревос-ташв (табл. 1) вщбирали iз матерiалiв лiсовпорядкування та уточнювали за прийнятими в лковш таксацл методиками.
№ Склад Вiк, Середня Середнш Клас Вщносна
п.п. деревостану рокiв висота, м диметр, см боттету повнота
1 8Сз2Дз 110 25 38 II 0,46
2 9Сз1Дз 95 27 38 I 0,61
3 10Сз+Бп 80 25 34 I 0,63
4 10Сз 70 25 28 I 0,70
5 10Сз+Бп 80 26 38 I 0,73
Облiк природного насшневого поновлення здiйснювали за методикою А.В. Победанського (1966). При облжу враховували тiльки життездатний шд-picT. Замiри освiтленостi проводили на 325 облшових площадках. Результати доcлiдження наведено в табл. 2.
Табл. 2. Результати досл1дження
№ Кшьюсть шд- Кшьюсть точок вимь ■. in I01, Ica, Пропускна здатшстъ
п.п. росту, шт.- га1 рювання освпленои! тис. лк тис. лк тис. лк намету деревостану, %
1 4000 80 977,9 74 75 16,4
2 3917 65 877,5 60 56 23,3
3 3750 60 170,0 19 18 15,3
4 3143 60 218,3 50 50 7,3
5 1667 50 255,9 78 76 6,6
Аналiзуючи отриман результати, можна спостеркати чiтку залежнiсть мiж повнотою, пропускною здатнiстю намету деревостану та кiлькiстю шдрос-ту. А саме, зi зниженням повноти зростае пропускна здатнiсть намету деревостану, тобто шд намет деревостану проникае бiльше свiтла, i як наслщок - збшь-шуеться кiлькiсть шдросту.
Ця залежнiсть спостерiгаеться на вах пробних площах, крiм першо!', де повнота е найнижчою. Це пояснюеться тим, що у зв'язку зi зниженням повноти та участю дуба у склада, шд наметом деревостану утворився окремий ярус iз дуба, висотою 5 м та вком близько 20 ротв. Цей ярус поглинае частину сонячно! радiацií, яку пропускае намет деревостану, пропускаючи до пiдросту молодших поколiнь тшьки певну 11 частину, чим занижуе результати вимiрювань освиле-ностi. Хоча загальна кiлькiсть пiдросту на цш пробнiй площi е найвищою.
Усшшнкть природного насiнневого поновлення дуба в умовах вологого дубово-соснового субору е цшком задовшьною для забезпечення його учасп у складi майбутнього деревостану, за умови дотримання повноти деревостану не вище 0,70. За повноти вище 0,70, кiлькiсть шдросту рiзко зменшуеться у зв'язку iз зменшенням кiлькостi свiтла пiд наметом деревостану (табл. 2).
Загалом, свiтло е одним iз найважливiших екологiчних факторiв, який безпосередньо впливае на ркт i розвиток природного насiнневого поновлення дуба звичайного (<2иегаш гоЬиг Ь.). Без достатнього верхового освiтлення за цих умов, пiдрiст дуба характеризуеться пригшченим станом та витримуе не бшьше п'яти рокiв, пiсля чого перетворюеться в стирчаки або зовсш гине, що неодноразово шдгверджувалось шд час збирання польового матерiалу.
Свило як еколопчний фактор досить легко шддаеться регулюванню з боку лiсiвника. Тому пiд час проектування лкогосподарських заходш iз догляду за насадженням фактор свiтла повинен мати першочергове значення, при цьому враховуючи лiсiвничi особливостi кожного окремо взятого лкостану. Висновки:
1. 1з зниженням повноти збтьшуеться пропускна здатн1сть намету деревостану, тобто шд намет деревостану проникае бшьше св1тла, 1 як наслвдок -зб1льшуеться кшьккть п1дросту.
2. У суборах дуб витримуе нестачу осв1тленост1 не бшьше п'яти роив, шсля чого переходить у стирчаки або зовим гине.
90
Збiрник науково-техшчних праць
3. Вертикальна структура деревостану та тдркт старших поколшь безпосе-редньо впливають на надходження сонячно! радiащi' до природного на-сшневого поновлення дуба.
4. Усшшшсть природного насiннeвого поновлення дуба в умовах вологого дубово-соснового субору e цшком задовiльною для забезпечення його участi у складi майбутнього деревостану, за умови дотримання повноти деревостану не вище 0,70.
Лггература
1. Алексеев В.А. Световой режим леса / В.А. Алексеев. - Л. : Изд-во "Наука", 1975. - 227 с.
2. Лосицкий К.Б. Восстановление дубрав / К.Б. Лосицкий. - М. : Изд-во "Сельхозиздат", 1963. - 359 с.
3. Молчанов А.А. Лес и климат / А. А. Молчанов. - М. : Изд-во АН СССР, 1961. - 279 с.
4. Тооминг Х.Г. Методика измерения фотосинтетически активной радиации / Х.Г. То-оминг, Б.И. Гуляев. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - 143 с.
5. Рысин Л.П. Влияние лесной растительности на естественное возобновление древесных пород под пологом леса / Л.П. Рысин // Естественное возобновление древесных пород и количественный анализ его роста : сб. науч. тр. / отв. ред. А.А. Молчанов. - М. : Изд-во АН СССР, 1970. - С. 7-53.
6. Алексеев В.А. О пропускании солнечной радиации пологом древостоев / В.А. Алексеев // Световой режим, фотосинтез и продуктивность леса : сб. науч. тр. / отв. ред. Ю.Л. Цельникер. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - С. 15-35.
7. Tranquillini W. Das Lichtklima wichtiger Pflanzengesellschaften / W. Tranquillini // Handbuch der Pflanzenphysiologie. - Berlin - Gottingen - Heidelberg, 1960. - T. 2. - Pp. 5-7.
Лустюк Т.В. Влияние освещенности под пологом древостоев на количество и качество природного семенного возобновления дуба обыкновенного (Quercus robur L.) во влажных суборях Западного Полесья
Приведены результаты исследований освещенности под пологом древостоев и ее влияние на количество и качество природного семенного возобновления дуба обыкновенного (Quercus robur L.) в условиях влажных суборей Западного Полесья Украины. Установлено, что с понижением полноты растет пропускная способность полога древостоя, то есть под полог древостоя проходит больше света, и вследствие - увеличивается количество подроста. Установлено, что вертикальная структура древостоя и подрост старших поколений непосредственно влияют на поступление солнечной радиации к естественному семенному возобновлению дуба.
Ключевые слова: дуб, подрост, естественное возобновление, свет, солнечная радиация, суборь, ФАР.
Lustiuk T. V. The Impact of illumination under the Canopy of Forest Stands on the Amount and Quality of Natural Seed Renovation of Oak (Quercus Robur L.) in Wet Pine Forests of Western Polissya
Some results of studies of illumination under the canopy of forest stands, and its impact on the amount and quality of natural seed renovation of oak (Quercus robur L.) in terms of wet pine forests of the Western Polissya of Ukraine are presented. A decrease of normality, increasing the bandwidth canopy of forest stand that is under the canopy is found to be lighter and as a result increases the amount of undergrowth. The vertical structure of the forest stand and undergrowth of older generations is proved to directly affect the incoming solar radiation to the natural seed renovation of oak.
Key words: oak, undergrowth, natural renovation, light, solar radiation, pine forest,
PAR.
