CC BY
0Таке навчання ставить сво! вимоги i до органь зацй' домашньо! роботи студентiв, контролю за нею: повщомлення домашнього завдання мае бути лопчно обгрунтованим i проводитися вчасно; дома-шнi завдання мають бути диференцшоваш за змю-том i ввдповвдати piвню студентiв типoлoгiчних груп; студенти пiсля виконання письмово! домашньо! роботи здшснюють сaмooцiнку, зазначаючи, ск1льки часу затрачено на виконання i чи виконува-лася вона самостшно.
Дифеpенцiйoвaне навчання вимагае грунтов-но! пiдгoтoвки викладача. Вiн мае добре знати шди-вiдуaльнi особливосп студентiв, умiлo poзпoдiлити !х по групах, чiткo продумати змiст i структуру кожного заняття, систему контролю i пеpевipки ре-зультапв !х роботи. Важливо пiд час заняття поед-нувати iндивiдуaльну, групову i фронтальну роботу студентiв.
Позитивним у диференцшованому нaвчaннi е наявшсть можливостей ставити перед студентами навчальш завдання, що передбачають пошук. Як правило, розв'язання навчальних завдань вщбува-еться у пpoцесi спiлкувaння члешв групи, що сприяе вихованню кoлективiзму, вiдпoвiдaльнoстi за результати навчання, формуванню комушкатив-них якостей, пoдiлу пращ мiж членами групи. Перевагою диференцшованого навчання е також опо-середковане кеpiвництвo викладача навчальним процесом.
Такий шдхвд до навчання мае переваги: допо-магае подолати стpесoвi ситуацп за пеpioд навчання в ушверситетах, псиxoлoгiчнi перевантаження, як1 виникають через тимчасове обмеження студентiв у
зв'язку 3i складанням залЫв та iспитiв. Ця система навчання, заснована на подiлi матерiалу, що вивча-еться, i модулi, на правi студента завжди отриму-вати консультацш, iндивiдуальну допомогу щодо цього матерiалу, на складаннi залiку лише тод^ коли студент усввдомлюе самостшну готовнiсть до перевiрки його знань, - це кардинальне розв'язання проблеми стресiв та вiдрахувань.
Список лггератури
1. Дмитриченко М.Ф. Болонському процесу -альтернативи немае // 64 науково- практична кон-ференцiя науково-педагопчних працiвникiв, аспiрантiв, студентiв та структурних щдроздшв унiверситету. - К.: НТУ, 2009. - с. 347-352.
2. Яблонський В. Украшська вища школа i Болонсьш стандарти // «Освгга». - 2011. - № 34. - Ст. 8-11.
3. Язвшська О.М. Застосування iнновацiйних освiтянських технологш в контекстi запровадження кредитно-модульно! системи оргашзаци навчаль-ного процесу // 63 науково- практична конференщя науково-педагопчних пращвнишв, аспiрантiв, сту-дентiв та структурних шдроздшв ушверситету. -К.: НТУ, 2008. - Ст. 347-349.
4. Оболенський О. Ю. Системний аналiз га-лузi державного управлшня (сфера освiти) // Проблеми освгга. - 2011. - N 2. - Ст. 39.
5. Сущенко В. Проблемш питання рефор-мування правничо! освiти в Украш в контекстi Бо-лонського процесу // «Освгга». - 2010. - № 5. - Ст. 10-15
РОЛЬ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ ЯК CMA^BOÏ СУЧАСНИХ ОСВ1ТН1Х
ТЕХНОЛОГ1Й
Чорненька Ж. А.
кандидат медичних наук, доцент кафедри сощальног медицини та органгзацИ' охорони здоров'я
ВДНЗ Украши «Буковинський державний медичний утверситет».
Коваль Г.Д.
доктор медичних наук, професор кафедри клтчноХ ¡мунологИ] алергологИ' та ендокринологи ВДНЗ
Украти «Буковинський державний медичний унгверситет»
Слiжук М.Я.
студентка 5 курсу 19 групи ВДНЗ Украши «Буковинський державний медичний унгверситет»
THE ROLE OF PROBLEM-BASED LEARNING AS A COMPONENT OF MODERN EDUCATIONAL
TECHNOLOGIES
Chornenka Z.A.
Candidate of Medical Science, assistant professor of the Department of Social Medicine and Public Health
Organization of the Bukovinian State Medical University
Koval G.D.
Doctor of Medical Science, professor the Department of Immunology, Allergiology and Endocrinology of
the Bukovinian State Medical University Slizhuk M. Ya.
Higher State Educational Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University" the student of the
5th year, group 19
Анотащя
На тепершнш час проблемне навчання найчаспше розглядаеться як технолопя розвивально! освгга, спрямована на активне одержання знань, формування розумових здiбностей та прийомГв дослщницько1 дГяльносл, залучення до наукового пошуку, розвиток творчостг Мета активiзацiï шляхом проблемного
навчання полягае не в тому, щоб навчити студентiв окремих розумових операцш, а в тому, щоб сформу-вати систему розумових дш, за допомогою яких студент зможе, використовуючи отримаш знання, розв'я-зувати нестандартнi, нестереотипнi задачi.
У сучасному свiтi iнновацiйних технологiй найперспектившшим напрямом, необхвдним сучасному фахiвцю, для розвитку творчих здiбностей особистостi виступае проблемне навчання.
Abstract
Currently, problem-based learning is often seen as a technology of developing education towards active acquisition of knowledge, the formation of mental abilities and methods of research activity, introduction to scientific research, the development of creativity. Goal of enhanced by problem-based learning is not to teach students a separate mental operations, and to establish a system of mental actions by which the student will be able, using the received knowledge to solve non-standard, estereotipos tasks.
In the modern world of innovative technologies, the most promising direction necessary to the modern specialist, for development of creative abilities of personality problem-based learning.
Ключовi слова: проблемне навчання, шновацшш технологи, методи проблемного навчання, тзнава-льна дiяльнiсть, ситуацшш задачг
Keywords: problem-based learning, innovative technologies and methods of problem-based learning, learning activities, and situational tasks.
Проблемне (грец. problema - задача, утруд-нення) навчання - дидактична система, яка Трун-туеться на закономгрностях навчально-пгзнаваль-но'1 дгяльностг студентгв Í3 творчим засвоенням знань та способгв дгяльностг на основi створення та розв'язання проблемних ситуацтз застосуван-ням прийомiв i методiв викладання з елементами наукового пошуку.
Таким чином, проблемне навчання повинне стимулювати розумову дiяльнiсть студента постановкою проблемно! ситуацп, яке з одного боку мае бути складним, щоб викликати утруднення шд час розв'язку, а з шшого - бути посильним для само-стшного знаходження вщповвд.
Таке навчання передбачае проблемне викла-дання, тобто створення системи послщовних проблемних ситуацш i управлшня процесом !х вирь шення, а основною категорiею проблемного навчання виступае проблемна ситуацiя, тд якою розумшть штелектуальне утруднення,яке виникае у людини, коли вона не в змозi на основi сво!х знань i досввду пояснити явище, факт, не може досягти мети вже вiдомим способом, або коли виникае про-тирiччя мгж уже вiдомим i новим знанням. Проблемна ситуацiя вимагае розвитку у сучасного студента особливо! форми творчо! навчально! дгяльносп щодо засвоення знань з наявнютю аналiзу проблемних ситуацiй, формулювання проблем i !х розв'язання шляхом висунення припущень, обгрунту-вання i доведення гiпотез.
Пiд час практичного (семшарського) заняття викладач може створювати проблемш ситуацп на-вмисно або ж вони виникають самостшно за умови, що студенти не знають способу розв'язування ситу-ацiйно! задачi, не можуть вiдповiсти на поставлене питання, пояснити певний факт, унаслiдок проти-рiччя м!ж теоретичною можливiстю розв'язання за-дачi та практичною неможливютю застосування саме цього способу виршення, за необхiднiстю ви-користання рашше засвоених теоретичних знань на практищ, а також унаслiдок протирiччя мiж практично досягнутим матерiалом i ввдсутшстю у сту-дентiв знань для теоретичного обгрунтування.
Всi основш функцп проблемного навчання по-дшяють на загальнi та спецiальнi ( М. Махнутов).
До загальних функцш належать:
1. засвоення студентами знань i способiв ро-зумово! та практично! д!яльностц
2. розвиток у студенпв пiзнавально! само-стiйностi i творчих здiбностей, тобто !х штелекту;
3. формування логiчного мислення;
4. всебiчно i гармонiйно розвинено! особис-тостi.
Спецiальнi функцп проблемного навчання фо-рмують:
1. виховання навичок творчого засвоення знань;
2. формування навичок творчого викорис-тання знань (у новш, непередбачуванiй ситуацi!);
3. накопичення досвiду творчо! дiяльностi (оволодiння методами наукового дослвдження, розв'язання практичних проблем i художнього ввдо-браження дiйсностi);
4. формування мотивiв навчання, сощальних, етичних i пiзнавальних потреб.
Засвоення знаньта способiв дiй проблемного навчання студентами ввдбуваеться у декшька етапiв:
1. Дi!' суб'екта викладання (викладача).Стиму-лювання активностi студентiв.
2. Дл суб'екта викладу (студента).
3. Створення проблемно! ситуацп. Викладач поввдомляе готовi висновки науки, не розкриваючи способiв !х розв'язання, що призводить до усвщом-лення суперечностей у навчальному матерiалi, який вивчаеться.
4. Оргашзацгя обмiркування проблеми. Викладач дае студентам фактичний матерiал для аналiзу, порiвняння, зiставлення й розкривае лопку розв'язання проблеми в юторп науки.
5. Формулювання навчально! проблеми. Роз-повiдаючи, як ученi здобували новi знання, проникали в сутнють явищ, робили висновки, сам форму-люе проблему, вказуе напрям пошуку шляхiв !! ро-зв'язання.
6. Оргашзацгя пошуку формулювання гiпо-тези. Викладач створюе студентам умови для само-стшного формулювання проблеми.
7. Висування гшотези, яка пояснюе дослвджу-вану навчальну проблему. Викладач разом iз студентами шукае шляхи розв'язання проблеми через ви-сунення гiпoтез.
8. Оргашзащ! пеpевipки гiпoтези. За допомо-гою навчально! лiтеpaтуpи та творчих здiбнoстей студенпв знаходження вapiaнтiв доведения гшо-тези i пеpевipки !! пpaвильнoстi.
9. Пеpевipкa гiпoтези шляхом експерименту, виршення завдань, наукового пошуку, що розвивае у студенпв пiзнaвaльну aктивнiсть i сaмoстiйнiсть.
10. Оpгaнiзaцiя узагальнення результапв попе-pеднix дiй i використання здобутих знань на прак-тищ.
11. Анал1з отриманих pезультaтiв, формування висновк1в, використання !х у пpaктичнiй дiяльнo-стi.
Сучасш умови становлення творчого початку системи додатково! oсвiти та метoдiв проблемного навчання не заперечують неoбxiднiсть використання у процеа навчання шформацшних i тренува-льних етaпiв. Суть справи полягае в тому, що щ етапи i пoв'язaнi з ними процеси засвоення знань про фактичну сторону питання, заучування визна-чень, позначень, спoсoбiв обчислень проходять на тл1 творчо! зaцiкaвленoстi. Цей фон природним чином визначае необхщшсть "дoпoмiжниx" етaпiв, пов'язаних iз засвоенням фактичного мaтеpiaлу та piзниx розрахункових метoдiв i пpийoмiв. У подсумку цi методи i прийоми, якi е сaмi по сoбi нудними i рутинними, набувають актуальносп, викликають iнтеpес у зв'язку з тим, що !х застосування необхь дно для досягнення визначних цшей.
З'ясування сутнoстi пpoблемнoстi як закономь pнoстi пiзнaння, визначення Г! рол1 в нaвчaннi i вве-дення в дидактику поняття «принцип проблемно-сп» вiдкpилo нoвi мoжливoстi для теоретичного по-яснення шляху aктивiзaцi! навчально-пiзнaвaльнoí дiяльнoстi студентiв.
Принцип проблемносп вiдoбpaжaеться у лоп-чнiй пoбудoвi навчального процесу, в змiстi матерь алу, який вивчаеться, у методах оргашзащ! навчально-пiзнaвaльнoí дiяльнoстi студенпв i управ-лiннi нею, у стpуктуpi piзниx видiв занять i формах контролю викладача за процесом i результатом дiя-льнoстi навчання. Якщо викладач добре засво!ть змют i сутнiсть теорп opгaнiзaцií процесу проблемного навчання, oвoлoдiе формами, методами i тех-нiчними засобами навчання i систематично творчо застосовуватиме засвоене на практищ, то устх прийде сам.
Задачею наших вищих навчальних зaклaдiв е формування гapмoнiйнo розвинуто! особи. Найваж-ливiший показник всесторонньо i гapмoнiйнo розвинуто! особи - наявшсть високого piвня розумових здiбнoстей. Якщо навчання веде до розвитку творчих здiбнoстей, то його можна поеднувати з розви-ваючим навчанням, тобто таке навчання, при якому викладач, спираючись на знання зaкoнoмipнoстей розвитку мислення, спецiaльними педaгoгiчними засобами веде цшеспрямовану роботу по форму-ванню розумових здiбнoстей i пiзнaвaльниx потреб сво!х студентiв у пpoцесi вивчення основ наук- таке
навчання е проблемним. Отже, проблемна ситуащя - це така ситуащя, шд час розв'язання яко! суб'ек-товi викладу не вистачае знань i вiн повинен сам !х шукати.
Розрiзняють три основнi методи проблемного навчання (проблемний виклад, частково-пошуко-вий метод, дослiдницький метод), кожен з яких ви-користовуеться у залежносп вiд рiвня самостшно-сп студентiв у навчальнiй дiяльностi.
Проблемний виклад. Цей метод ввдповвдае першому етапу проблемного навчання. Сутнiсть його полягае у створенш викладачем системи про-блемних ситуацiй i управлшш процесом !х розв'язання студентами. Вш передбачае врахування осо-бливостей структури продуктивного мислення в ш-знавальнiй дiяльностi студентiв: створення проблемних ситуацiй, !х аналiз i виявлення проти-рiч, формування проблемних запитань, пошук спо-собiв розв'язання проблеми шляхом висування п-потез, доведення !х. Реалiзуеться такий виклад пе-реважно пiд час проблемних лекцш.
Частково-пошуковий метод. Цей метод ви-користовуеться на другому етапi проблемного навчання. Вш передбачае виклад навчального матерь алу у формi евристично! (грец. heurisko - знаходжу, ввдкриваю) бесвди. Пояснения нового поеднуеться з постановкою викладачем проблемних запитань i ш-знавальних завдань, або експерименпв, якi форму-ють у студента умшня й навички пошуку ввдповщ за межами вiдомого зразка, що породжують про-блемну ситуащю. При цьому навчальнi проблеми формулюють i розв'язують студенти у формi диску-сi! за допомогою викладача. Саме на даному рiвнi продуктивно! дiяльностi формуеться творча особи-спсть студента.
Дослгдницький метод. Цей метод ввдповщае третьому етапу проблемного навчання. Використо-вують його у разi значно! вiдповiдностi засвоених студентами знань i вмiнь тим, як1 необхвдш для розв'язання досл1джувано! проблеми. Викладач орга-нiзовуе роботу студенпв, даючи !м навчальнi за-вдання проблемного характеру iз зазначенням мети роботи. Вш спонукае студентiв до самостшно! ро-боти зi збирання та систематизацi!' фактiв, !х ана-лiзу, оргаиiзовуе пошукову дiяльнiсть (постановку проблеми i !! розв'язання) тощо. Проблемнi ситуацi! виникають п1д час виконання не лише теоретичних, а й практичних завдань. Завдання може бути розра-ховане на кшька хвилин заняття, а також на калька днiв, тижиiв, мiсяцiв i вико^ватись iз використан-ням першоджерел, застосуванням досвiду експерименту. За цього методу переважають евристичнi процедури, пов'язанi з висуненням гiпотез, викори-станням аиалогiй.
Проблемне навчання, як технолопя, базуеться на постiйнiй активнш взаемодi! всiх учасник1в навчального процесу. Це псна спiвпраця студента та викладача у колектив^ коли вони виступають рiв-ноправними суб'ектами навчання. На практичних (семшарських) заняттях широко використовуються методи колективно-групового навчання таш як:
1.Метод «мозкового штурму», який орiенто-ваний на життевий досв1д та знання, всi учасники
обговорення вшьно висловлюють сво! думки, що спонукае колективному пошуку розв'язання про-блеми. 1дея цього методу заснована на тому, що, осшльки критика гальмуе мислення, необидно вь докремити в часi висування гшотез, розв'язання проблеми i оцiнювання. Перед виконанням за-вдання студентiв знайомлять з правилами мозко-вого штурму:
• Висловлюйте все, що спадае на думку.
• Не обговорюйте i не критикуйте висловлю-вання iнших.
• Можна повторювати вде!, запропонованi будь-ким iншим.
• Розширення вже озвучено! вде! заохочу-еться.
У розв'язаннi проблеми беруть участь двi групи студенпв - генератори iдей та експерти. Ге-нератори iдей за певний час висувають максима-льну кшьшсть гiпотез (будь-яких, навiть явно поми-лкових чи фантастичних), а експерти вщтак оцшю-ють гiпотези. У такий спосiб досягаеться колективне розв'язання проблеми.
2. Мжрофон.
Ця технологiя е рiзновидом загально групового обговорення певно! проблеми, яка дае можливють кожному сказати щось швидко, вiдповiдаючи по че-рзг Викладач ставить запитання перед аудиторiею та пропонуе взяти олiвець (ручку), який iмiтуе мж-рофон, щоб по черзi, передаючи його один одному, висловлювати свою думку з приводу дано! про-блеми. Говорити може пльки той, хто тримае «мж-рофон». У кiнцi заняття викладач шдбивае загаль-ний пiдсумок.
3. Рiшення ситуацтних задач.
Цей метод навчае студенпв ставити запитання, вiдрiзняти факти вiд припущень, самостiйно прий-мати ршення, видiляти важливi та другорядш об-ставини, аналiзувати ту чи шшу ситуацiю.
Ситуацi! слугують для студенпв конкретними прикладами для щей та узагальнень, забезпечують основу для високого рiвня абстрагування й мислення, защкавлюють та захоплюють, допомагають пов'язати навчання з досвiдом реального життя, да-ють шанс реального застосування знань.
4. Мозака
Цей метод використовуеться для велико! шль-косп iнформацi! за короткий промiжок часу та дае змогу студентам працювати разом. Ця технологiя застосовуеться для великоЫлькосп студентiв, коли !х подiляють на експертнi групи, яш отриму-ють завдання для експертизи. Працюючи з додатко-вою лггературою чи iншими джерелами iнформацi!,
члени групи складають блок-схеми експертно! оць нки. Пiсля завершення роботи утворюються консу-льтацiйнi групи, до яких входять по калька студенпв з кожно! експертно! групи. Вони обмiнюються результатами експертиз, аналiзують матерiал у целому, занотовують необхiдну iнформацiю, а тсля завершення роботи повертаються до сво!х експерт-них груп, де остаточно узагальнюють весь матерiал.
5. Виконання npoeKmie
Це творче надбання студента, яке сприяе роз-витку пiзнавальних процесiв шд час самостiйного вивчення окремо! проблеми протягом певного перь оду.
Оголошення загально! теми та вибiр тдтем iз ще! проблеми здiйснюeться заздалепдь. Теми доць льно пiдбирати у виглядi конкретних, чiтких запи-тань, яш б зацiкавили студентiв. Запитання повинш бути сформованi чiтко, щоб студенти не розгуби-лися. Визначаеться тривалiсть проекту, його форма представлення результатiв, пiдбираються матерь али, необхвдт для роботи.
Отже, проблемне навчання у вищому навчаль-ному закладi - це така органiзацiя процесу навчання, в основi яко! лежить створення викладачем творчо!, емоцшно насичено! спiвпрацi з студентом, яка передбачае цшеспрямовашсть та вiдповiдаль-шсть у самостiйнiй пошуковiй дiяльностi iз розв'язання навчальних проблем. Воно забезпечуе мiцне засвоення знань, у ходi яких формуеться нове знання, умiння, навички, робить навчальну дiяль-нiсть захоплюючою та розвивае здiбностi, зацiкав-ленiсть, ерудицiю, творче мислення та iншi особи-сто значущi якостi. Але водночас необхiдно пам'ятати, що неможливо всi форми i методи нав-чання звести до проблемних, тому що проблемне навчання вимагае набагато бiльше часових i матерi-альних витрат i воно обов'язково повинно супрово-джуватися узагальнюючими та систематичними ле-кщями, а також залежить вiд ступеня готовностi ви-кладача до !х застосування у навчальному процесi.
Список лггератури
1. Практична педагогiка. 99 схем i таблиць / Упоряд. Наволокова Н.П., Андреева В.М. - Х.: Вид. Группа «Основа», 2008.
2. Щкава педагогiчна iдея. Як зробити урок.-(Серiя «Золота педагопчна колекцiя).- Х.: Вид. Группа «Основа», 2008.- 88 с.
3. Кремень В.Г. - Освта i наука в Укра!ш - iн-новацшш аспекти. Стратегiя. Реалiзацiя. Резуль-тати. - К: Грамота, 2005 - 448с.
