ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ В СУЧАСНОМУ ІНТЕГРОВАНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

SOCIAL SCIENCES

ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ РЕАЛ1ЗАЦП ДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНОГО НАВЧАННЯ В СУЧАСНОМУ 1НТЕГРОВАНОМУ ОСВ1ТНЬОМУ ПРОСТОР1 ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ

ЗАКЛАД1В

Чорненька Ж.А.

ВДНЗУ «Буковинський державний медичний утверситет» к.мед.н., доцент кафедри сощальног ме-

дицини i ОЗО Коваль Г.Д.

ВДНЗУ «Буковинський державний медичний утверситет» д.мед.н., професор кафедри клтчноХ iMy-

нологИ] алергологи та ендокринологи Палинчук В.М.

ВДНЗУ «Буковинський державний медичний унiверситет»

студентка 5 курсу 19 групи

PROBLEMS AND WAYS OF REALIZING DIFFERENTIATED EDUCATION IN A MODERN INTEGRATED EDUCATIONAL SPACE OF HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS

Chornenka Z.A.

Candidate of Medical Science, assistant professor of the Department of Social Medicine and Public Health

Organization of the Bukovinian State Medical University

Koval G.D.

Doctor of Medical Science, professor the Department of Immunology, Allergiology and Endocrinology of

the Bukovinian State Medical University Palynchuk V.M.

Higher State Educational Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University" the student of the

5th year, group 19

Анотащя

Проблема диференщацп навчання у сучасному освгтньому npocropi не е новою. Суть ïï заключено у доведенш до вимог единого стандарту знань та умшь рiзних за фiзiологiчними, психолопчними, фiзич-ними та шшими можливостями студенпв за чпгсо визначений промiжок часу, тобто, наприклад - студенти мають оволодгга матерiалом навчально1 програми скаж1мо за один piK. Abstract

The problem of differentiating learning in the modern educational space is not new. Its essence consists in bringing to the requirements of the uniform standard of knowledge and skills of different physiological, psychological, physical and other possibilities of students for a clearly defined period of time, that is, for example - students have to master the material of the curriculum, say in one year.

Ключов1 слова: диференцшоване навчання, вищий навчальний заклад, методики навчання, оpiенто-ваний шдхвд, принцип гумашзацп.

Keywords: differentiated learning, higher educational institution, teaching methods, oriented approach, humanization principle.

Одним iз шляхiв удосконалення процесу навчання у сучасному вищому навчальному заклада реалiзацii принцитв гумашзму та iндивiдуальних особливостей студенпв, здшснення особистюно орieнтованого тдходу у тдготовщ фахiвцiв е ди-ференцiацiя завдань i методики навчання залежно ввд можливостей студентiв. Принцип гуманiзацii' сучасноi освiти передбачае зосередження уваги до особистосп кожного студента, створення умов, не-обхiдних для розвитку закладених природою задат-кiв. Одним iз можливих шляхiв його втiлення е ди-ференцiацiя освiти.

Спрямованiсть диференцшованого навчання на iндивiдуально-типологiчнi особливостi студенпв забезпечуе формування у них умшня вчитися, потребу в самоосвт, виникнення бажання генеру-вати ще!, шукати альтернативнi розв'язки стандарт-них та проблемних ситуацiй тощо.

Диференцшоване (лат. differentia - рьзниця, eidMiHHicmb) навчання - сnецiально оргатзована навчально-тзнавальна дiяльнiсть, яка з огляду на eiKoei, mdueidyanbHi особливостi cy6'eKmie учтня, сощальний doceid спрямована на оптимальний ф^ зичний, духовний i пcихiчний розвиток cтудентiв, засвоення неoбхiднoгo обсягу знань, практичних дш за pi-зними навчальними планами та програ-мами.

Диференцшований шдхщ викладача передбачае використання за умов довшьного навчання ycix можливостей yрiзноманiтнення освггшх компонен-пв: вибiр навчальних дисциплiн з вибiркових пред-метiв навчального плану, спецкурав, спецсемiнарiв та факyльтативiв: вибiр тем реферапв, курсових та дипломних робщ вибiр тем наyково-дослiдноi ро-боти; вибiр довготривалих завдань самостiйноi' ро-боти тощо.

На ввдм1ну ввд середньо! школи, де вде! диференщаци вплюються досить штенсивно розробка теоретичних положень i впровадження !х у практику вищого закладу освгти вщбуваеться повшь-шше. При утвердженш загальноприйнятих положень особиспсно ор1ентованого навчання факти-чно продовжуеться спрямованють навчального процесу на "середнього" студента. У зв'язку i3 цим, запровадження технологи диференцшованого навчання у вищому закладi освiти стае все б№ш акту-альним, оск1льки таке навчання створюе умови, за яких кожний студент оволодiвае рiвнем професш-но! подготовки, що ввдповщае його можливостям.

Диференцiацiя навчання у вищому навчаль-ному закладi е ефективним засобом забезпечення iндивiдуального стилю учiння студенпв, який пе-редбачае самостiйний вибiр ними способу засво-ення навчального матерiалу, дае змогу об'ективно визначити рiвень пiдготовки, а також удосконалити знання. Сутнiсть диференщаци полягае у ввдкрито-стi та варiативностi навчання, рiзноманiтностi ме-тодiв, засобiв i форм оргашзаци навчально! дiяль-носп шляхом заxодiв, як1 забезпечують кожному студентовi засвоення знань та умшь у межах його можливостей. Усшшшсть, результативнiсть дифе-ренцiйованого навчання зумовлеш конкретними за-вданнями кожного етапу навчання, шляхами !х ро-зв'язання, врахуванням особливостей студентiв i педагопчно! майстерностi викладачiв.

Диференцiацiя навчання спрямована на:

а) досягнення студентами, яш мають рiзний початковий рiвень тдготовки, однакового рiвня знань, умiнь та навичок;

б) засвоення студентами, що мають однаковий рiвень знань i вмшь, рiзниx рiвнiв знань з рiзниx ци-клiв навчальних дисциплiн;

в) досягнення рiзниx рiвнiв засвоення знань студентами, що мають неоднаковий вихвдний рь вень i рiзнi можливосп.

За своею суттю саме диференщащя навчання е засобом стимулювання студенпв до навчання та ак-тивiзацil !х тзнавально! дiяльностi, творчого розви-тку особистостi, створення бажання до самоосвгги та самовдосконалення, тощо. Залежно ввд вказаних мотивацiйниx позицiй диференщащя навчання по-дiляеться на зовшшню, профiльну i внутрiшню, рь вневу диференщацш.

Зовншня диференщацш - це така органiзацiя навчально-виховного процесу, при якш врахування iндивiдуальниx особливостей студенпв здшсню-еться у спецiально оргашзованих групах. Тобто комплектування цих груп студентами здiйснюеться на основi певних критерив. Такими критерiями е задатки нахили, здiбностi, майбутнiй професшний iн-терес.

Внутршня диференщащя - це така оргашза-цiя навчального процесу, при якш врахування iнди-вщуально! особливостi кожного студента здшсню-еться в умовах звичайно! групи. 1снуе два науково-педагогiчнi подходи до оргашзаци навчального процесу з огляду на кiнцевi результати навчання.

Мвнева диференщащя - це диференщащя за здiбностями та усшшшстю в навчаннi, а профтьна - за нахилами та штересами.

Диференцiйоване навчання як самостiйна пе-дагогiчна технологiя мае свiй науковий апарат, ба-зуеться на певних методолопчних основах, розв'я-зуе найб№ш ефективно окремi завдання, забезпе-чуе подготовку спецiалiста за певними закономiрностями.

Методологiя диференцшованого навчання включае три ступенi:

1. Фшософсьш позици: дiяльнiсна суть лю-дини; управлiння дiяльнiстю; iнтеграцiя науки i ви-робництва.

2. Науковi пiдходи: дiяльнiсний; системний, технолопчний.

3. Педагогiчнi принципи: активностi й свщо-мостi в навчаннi та врахування вжових i шдивщуа-льних особливостей студенпв; цiлiсностi, структу-рносп, iерархiчностi, iнтегративностi та зовшшньо! зумовленосп процесу навчання; дiагностичноl щ-леспрямованосп, науковостi, оптимальностi, сучас-ностi, завершеносп навчання, свiдомого вибору, спiвробiтництва, вимiрюваностi результатiв навчання та об'ективносп оцiнки.

Цiлеспрямована диференцiацiя навчання здш-снюеться у калька способiв:

1. ПоШдовне навчання. У першi два-три роки перебування у вищому навчальному закладi студе-нти вивчають загальнонауковi i загальнопрофесiйнi предмети в звичайних навчальних групах за еди-ними програмами. Ввдтак на основi результатiв ус-шшносп та виявлених схильностей та штереав студентiв закрiплюють за певними кафедрами, i вони вивчають спецiальнi предмети iндивiдуально або в групах.

2. Паралельне навчання. Протягом усього навчання студенти працюють у постшних навчальних групах. Спецiалiзацiя досягаеться шляхом внутр^-рупово! диференщаци при вивченнi рiзних циклiв навчальних дисциплш, факультативних курсiв, рiз-ного змюту всiх видiв практик тощо.

3. Ступеневе навчання. Це поширена за кордоном система тдготовки спещал1спв рiзного рiвня в одному навчальному заклада Пiсля перших трьох рок1в навчання випускники отримують диплом пер-шого рiвня. Бажаючi продовжити освiту (вiдбiр конкурсний) вчаться ще рiк i отримують дипломи другого рiвня. Певна внутрiгрупова диференцiацiя при вивченш дисципл1н наявна вже на першому ступенi навчання. Досвiду ступенево! системи навчання набувае i вiтчизняна вища освiта.

4. Iндивiдуальне навчання. Воно передбачае можливють студенпв навчатися за шдиввдуаль-ними планами. Шляхи диференщаци навчання оби-раються вiдповiдно до вимог пiдготовки спещалю-тiв рiзних професiй.

Диференцiйоване навчання реалiзуеться в трьох формах: iндивiдуалiзованiй (кожен студент виконуе iндивiдуальнi завдання), iндивiдуально-груповiй (частина завдань мае вдиввдуальний характер, решту завдань виконуе група) i груповiй (завдання виконуе вся група). Найпоширешшою з них

е групова форма. За сво!ми психофiзичними мож-ливостями та за умов вщповщного матерiального обладнання i стимулювання викладач може працю-вати водночас максимум з трьома- чотирма рiзними типологiчними групами.

Диференцiйоване навчання мае певну систему оцiнювання, яка спрямована на те, щоб л^щувати негативний вплив оцiнювання на психiчний розви-ток студентiв i процес учiння загалом. Вона перед-бачае:

- оцшювання лише тих знань, яш е основою навчального предмета;

- вщповщшсть дiапазоиу оцiнок амплiтудi ко-ливань у розумовому розвитку студентiв i в рiвнях засвоення ними знань;

- всi оцшки позитивнi (незнания не оцшю-ються);

- структурування викладачем навчального ма-терiалу ввдповвдно до наявних оцшок, що забезпе-чуе сввдоме учшня студентiв з орiентацiею на певну оцшку.

Викликае iнтерес система оцшювання П. Сь корського. Вiн сформулював загальнi вимоги до ко-жно! оцiнки:

- "6" - блискуче: студент не пльки засво!в про-грамовий матерiал, а й поглиблюе його в процесi самоосвiти, навчаеться на факультативних курсах, бере активну участь у районних, обласних та респу-блiкаиських олiмпiадах;

- "5" - вiдмiнно: студент повнютю засво!в по-иятiйний апарат предмета, закони i закономiрностi, вщповвдний фактичний матерiал, обгрунтовуе i доводить вщповвдт твердження, успiшно виконуе вь дповiднi письмовi завдання, бере участь у студент-ських гуртках, олiмпiадах; систематично готуеться до семшарських, практичних i лабораторних занять, добросовюно виконуе всi домашнi завдання, вiдзначаеться високим рiвнем розвитку мислитель-них операцiй;

- "4" - добре: студент засво!в поиятiйний апарат предмета, закони i закономiрностi, пiдкрiплюе !х конкретними прикладами, фактичним матерiа-лом, однак пiд час доведень допускае неточностi, втрачае лопку обгрунтування; систематично готуеться до семiнарiв, добросовiсно виконуе домашнi завдання;

- "3" - задовшьно: студент засво!в означення основних понять, формулювання закошв i власти-востей, усвщомлюе та пiдкрiплюе !х прикладами, але слабкий у !х обгрунтуваннi, доведенш: виконуе письмовi вправи з однотипними операщями, тобто на рiвнi навичок; пiд час самостiйного виконання письмових завдань навчального чи контрольного характеру може розгубитися, потребуе допомоги, часто за незначно! пiдказки завдання виконуе;

- "2" - посередньо: студент засво!в означення базових понять, закошв, часто не усвщомлюючи !х змiсту; однотипнi письмовi вправи полегшеного типу виконуе лише з допомогою; слабкий у само-стшному виконаннi домашнього завдання, контро-льних робiт.

- "1" - прослухав: студент не може засво!ти i передати змiсту означень базових понять, закошв i

властивостей, тому викладач здебiльшого вимагае хоча б ознайомлення з ними. Домашш, самостiйнi та контрольнi роботи виконуе з допомогою викла-дача або студенпв.

На основi сформульованих загальних вимог до оцiнок методичш об'еднання викладачiв конкрети-зують ix вiдповiдно до навчального предмета, вра-ховуючи вимоги навчальних програм, типолопч-ний склад студентiв. Сформована система оцшок мае достатнш дiапазон, щоб шд час диференщацп враховувати стан i результати навчання студентiв типолопчних груп.

Особливостi технологи диференцiйованого навчання та системи ощнювання його результата ви-магають розроблення спещально! методики контролю за навчально-шзнавальною дiяльнiстю студе-нтiв i перевiрки засвоених знань, умiнь i навичок.

Щд час диференцiйованого навчання викорис-товують епiзодичне i системне опитування (£. Ве-рещак i О. Лозова). Епгзодичне опитування мае не-впорядкований характер; частiше опитуються студента, яш несистематично готуються до семшарських, практичних, лабораторних занять, а також слабк студенти; оцшки ешзодичного опитування не е визначальними у виставленш шдсумко-вих оцшок за модуль (лопчно завершена частина теоретичних знань i практичних умшь з певно! ди-сциплiни). Досввдчеш викладачi обходяться без епi-зодичного опитування або вдаються до нього лише шд час актуалiзацi! знань. Такий шдхщ дае змогу оптимально використати навчальний час власне для сприймання, осмислення i засвоення нових знань, що значно щдвищуе продуктивнiсть заняття, створюе сприятливi умови для розвитку студента.

Системне опитування передбачае ощнювання знань студента з кожного модуля. ПЩдсумкова ощ-нка виставляеться на основi опорних оцшок. Уа на-вчальнi предмети мають свою структуру опорних оцшок. Пвд час систематичного опитування можли-вим е чiтке структурування знань, зорiентоване на короткочасне i довготривале запам'ятовування. Од-нак важливо не лише нагромаджувати знання, а й вчити студентiв самостшно !х здобувати i застосо-вувати на репродуктивному чи творчому рiвняx за-лежно вiд рiвня розумового розвитку i цiльовиx установок.

Показником iнтелектуального розвитку студента е не лише засвоеш знання, а й рiвень розвитку пiзнавальниx якостей. Виявити його можна за допомогою теста з урахуванням результата психолого-педагогiчниx спостережень педагогiв.

Диференцшоване навчання передбачае також диференцшвання змюту дидактичних матерiалiв, як1 використовуються для контролю за станом засвоення студентами умшь i навичок. Йдеться про базовi знання, вiдбiр вправ з певно! теми чи розд^ навчального предмета, як1 виноситимуться на тема-тичний, модульний чи предметний контроль i ощ-нювання. Студенпв ознайомлюють iз зразками цих завдань на початку вивчення теми з ввдповщною псиxологiчною установкою i дидактичними акцентами.

Таке навчання ставить сво! вимоги i до оргаш-зацй' домашньо! роботи студентiв, контролю за нею: повщомлення домашнього завдання мае бути лопчно обгрунтованим i проводитися вчасно; дома-шнi завдання мають бути диференцшоваш за змю-том i ввдповвдати рiвню студентiв типологiчниx груп; студенти пiсля виконання письмово! домашньо! роботи здшснюють самооцiнку, зазначаючи, ск1лькн часу затрачено на виконання i чи виконува-лася вона самостшно.

Диференцiйоване навчання вимагае грунтов-но! пiдготовки викладача. Вiн мае добре знати шди-вiдуальнi особливосп студентiв, умiло розподiлити !х по групах, чiтко продумати змiст i структуру кожного заняття, систему контролю i перевiрки ре-зультапв !х роботи. Важливо пiд час заняття поед-нувати iндивiдуальну, групову i фронтальну роботу студентiв.

Позитивним у диференцшованому навчаннi е наявшсть можливостей ставити перед студентами навчальш завдання, що передбачають пошук. Як правило, розв'язання навчальних завдань вщбува-еться у процесi спiлкування члешв групи, що сприяе вихованню колективiзму, вiдповiдальностi за результати навчання, формуванню комушкатив-них якостей, подiлу пращ мiж членами групи. Перевагою диференцшованого навчання е також опо-середковане керiвництво викладача навчальним процесом.

Такий п1дх1д до навчання мае переваги: допо-магае подолати стресовi ситуацп за перiод навчання в ушверситетах, псиxологiчнi перевантаження, як1 виникають через тимчасове обмеження студентiв у

_65

зв'язку зi складанням залтв та iспитiв. Ця система навчання, заснована на подiлi матерiалу, що вивча-еться, i модул1, на правi студента завжди отриму-вати консультацш, iндивiдуальну допомогу щодо цього матерiалу, на складаннi зал1ку лише тодГ, коли студент усвГдомлюе самостшну готовнiсть до перевiрки його знань, - це кардинальне розв'язання проблеми стресiв та вiдрахувань.

Список лггератури

1. Дмитриченко М.Ф. Болонському процесу -альтернативи немае // 64 науково- практична кон-ференцiя науково-педагопчних працiвникiв, аспiрантiв, студентiв та структурних шдроздшв унiверситету. - К.: НТУ, 2009. - с. 347-352.

2. Яблонський В. Украшська вища школа Г Болонськ1 стандарти // «Освпа». - 2011. - №2 34. - Ст. 8-11.

3. Язвшська О.М. Застосування iнновацiйних освпянських технологш в контекстi запровадження кредитно-модульно! системи оргашзаци навчаль-ного процесу // 63 науково- практична конференщя науково-педагопчних пращвнишв, астранпв, сту-денпв та структурних шдроздшв ушверситету. -К.: НТУ, 2008. - Ст. 347-349.

4. Оболенський О. Ю. Системний аналГз га-лузГ державного управлшня (сфера освии) // Проблеми освии. - 2011. - N 2. - Ст. 39.

5. Сущенко В. Проблемш питання рефор-мування правничо! освии в Украш в контексп Бо-лонського процесу // «Освгга». - 2010. - № 5. - Ст. 10-15

РОЛЬ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ ЯК CMA^BOÏ СУЧАСНИХ ОСВ1ТН1Х

ТЕХНОЛОГ1Й

Чорненька Ж. А.

кандидат медичних наук, доцент кафедри сощальног медицини та органгзацИ' охорони здоров'я

ВДНЗ Украши «Буковинський державний медичний утверситет».

Коваль Г.Д.

доктор медичних наук, професор кафедри клтчноХ ¡мунологИ] алергологИ' та ендокринологи ВДНЗ

Украти «Буковинський державний медичний унгверситет»

Слiжук М.Я.

студентка 5 курсу 19 групи ВДНЗ Украши «Буковинський державний медичний унгверситет»

THE ROLE OF PROBLEM-BASED LEARNING AS A COMPONENT OF MODERN EDUCATIONAL

TECHNOLOGIES

Chornenka Z.A.

Candidate of Medical Science, assistant professor of the Department of Social Medicine and Public Health

Organization of the Bukovinian State Medical University

Koval G.D.

Doctor of Medical Science, professor the Department of Immunology, Allergiology and Endocrinology of

the Bukovinian State Medical University Slizhuk M. Ya.

Higher State Educational Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University" the student of the

5th year, group 19

Анотащя

На тепершнш час проблемне навчання найчаспше розглядаеться як технолопя розвивально! освии, спрямована на активне одержання знань, формування розумових здiбностей та прийомiв дослщницько! дiяльностi, залучення до наукового пошуку, розвиток творчостг Мета активiзацiï шляхом проблемного