CC BY
93
УДК 378.14
Мiшук К. О., Протовень О. П., Стриж А. А., Н'шолаева Н. М. ТЕХНОЛОГИ ДИФЕРЕНЦ1АЩ1 НАВЧАННЯ 1НОЗЕМНО1 МОВИ В НЕМОВНИХ ВИШАХ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава,
У статт/ розглядаються особливост/ застосування сучасних метод'т '¡ндив'дуального диферен^йованого навчання студент'т немовних медичних вуз'т, анал'зуеться мсце студента в сучасному освтньому процес¡, висвтлюеться роль змюту сучасно'У системи виш'тського навчання через iнформацiйну модель '¡ндив'дуального пдходу. Особлива увага придляеться системно-структурному пдходу до 1'ндив1'дуал1'зац11' навчання, технолог'ям р'внево'У диференцацИ у вищiй медичнiй школi. У статт/ представлено низку певних умов, необхдних для ефективностi виконання!ндив'дуальноУ р'тнево'У диференцацИ.
Ключов1 слова: ¡ндивщуальне навчання, диференцшоване навчання, студент, Ыдивщуальний глдхщ, системно-структурний п1дх1д, р1внева диференц1ац1я.
На сучасному етап досить актуальною е проблема якост подготовки фахiвцiв (бакалаврiв, спецiалiстiв та магiстрiв) у вищих навчальних закладах (ВНЗ) Укра'ни. До того ж, полтшення якостi вищо''' освiти е одним з основних завдань Болонсько'' декларацп. Загальновiдомо, що на якють пiдготовки фахiвцiв ютотно впливають iнновацiйнi змiни, якi стосуються навчальних плаыв, змiсту освiти, прийомiв i методiв навчання, використання комп'ютерних технологш тощо. Не менш важливим е вдосконалення едукацшно''' складово'', тобто використання ефективних навчальних технологш, що максимально залучатимуть студенев до щоденно''' розумово''' працi, спонукатимуть 'х досягати максимальних результат навчання. Одна iз таких складових -диференцiйоване навчання. Суть диференцшо-ваного пiдходу полягае у впровадженн в процес навчання рiзних методичних стратегiй, якi враховують потреби студенев у навчаннi.
Пщ час пiдготовки висококвалiфiкованого фахiвця необхщно органiзувати такий навчальний процес, який забезпечував би випускнику високу конкурентоспроможнють за рахунок необхщного рiвня сформованост стратепчно''' компетенции сприяв би формуванню не ттьки базових знань, а й вмшь та потреб до самостшного пiдвищення професiйного рiвня, прагнення до безперервно''' самоосвiти та самовдосконалення; створив би умови застосування ефективних механiзмiв рефлексп та монiторингу власного професшного зростання; розвинув би особистюну соцiальну вiдкритiсть, толерантнiсть, готовнiсть до дiяльностi в нестандартних ситуацiях; стимулював би здатнють здiйснювати самостiйний вибiр, приймати рiшення, брати на себе вщповщальнють за реалiзацiю намiченого плану дш.
Такий пiдхiд передбачае змшу домшантно''' позици викладача i ролi студента як пасивного
виконавця, котрий вiдтворюе стандартний мiнiмум готових знань на модель партнерськоТ спiвпрацi, сптьне проектування й органiзацiю навчання.
Усе це сприятиме розкриттю шдивщуальносп кожного суб'екта сптьно''' взаемодп, розвитку його творчого потен^алу. При цьому студент, суб'ект комушкативного розвитку, розглядаеться як найвища цшнють освiтнього процесу.
Змют сучасного навчання у вишi мае реалiзуватися через iнформацiйну модель, основу яко' становлять рiзнi типи шдивщуальних завдань у друкованому та електронному виглядк Основним змiстом навчання шоземно''' мови в немовному вишi повинно стати професшно-орiентоване дiлове спткування з домiнантою навчання розмовному мовленню, також включаючи навчання робот з галузевими автентичними текстами. Навчання доцтьно будувати на якiсно новому змют при ретельному вiдборi навчального мовного матерiалу вiдповiдно до специфiки майбутньо' професiйнiй дiяльностi студентiв медичного вишу [4, с. 26]. Для розвитку комушкативно''' компетенци студент повинен ум^и пiдтримувати дiлову бесiду, висловлювати свою думку, виражати згоду/незгоду в уснш формi, володiти умiнням вести дтову переписку вiдповiдно до загальноприйнятих норм. Основну частину мають становити завдання, спрямован на розвиток i формування навичок усних форм комунiкацiТ в поеднаннi з письмовими завданнями та основами перекладу.
Основна щея iндивiдуального пiдходу полягае в наданн студенту максимально широких можливостей навчатися. Таке навчання дозволить йому оптимально адаптуватися до реально' дшсносп у всьому и рiзноманiттi та цшюносп й використати на практик ключовi навчання в рiзноманiтних со^альних ситуацiях. Реалiзацiя такого пiдходу висувае серйозн вимоги до методики навчання, яка повинна з «навчання робити щось», бути здатною
трансформуватися в «допомогу навчитися щось робити» [5, с. 8]. В основi дано'Г методики лежить навчання через дiяльнiсть. Викладачам потрiбно навчитися довiряти студентам i дозволяти Тм вчитися самим через власну практичну дiяльнiсть i можливi помилки.
У методицi iснуe також системно-структурний пiдхiд до iндивщуалiзацN, який дозволяе говорити про «шдивщуальну», «суб'ектну» i «особистiсну» iндивщуалiзацN. Кожна людина, як шдив^ дуальнють, вiдрiзняеться за iндивiдуальними властивостями (здатнють до вивчення iноземних мов, пам'ять та ш.) У методицi такий пщхщ отримав назву «iндивiдуальна iндивiдуалiзацiя». Цей пiдхiд, який можна назвати диференцшованим, знаходить свое вiдображення в доборi завдань для студентiв залежно вiд Тх здiбностей та рiвня знань.
У будь-якiй освiтнiй системi тiею чи iншою мiрою здшснюеться диференцiйований пiдхiд. Технологiя рiвневоТ диферен^ацп представляе собою сукупнiсть органiзацiйних ршень, засобiв i методiв диференцiйованого навчання шоземноТ мови, якi охоплюють певну частину навчального процесу. Особливостями такоТ технологи е блокова подача матерiалу, робота з малими групами на дектькох рiвнях засвоення, створення особливого навчально-методичного комплексу.
Технолопя рiвневоТ диферен^аци навчання шоземноТ мови студенев медичного вишу мае безсумшвы переваги, оскiльки в даному випадку виключаеться «зрiвнялiвка» та усереднення студенев. Узявши за основу базовий рiвень iншомовноТ компетенцп, необхщно розробити ряд доповнень до вимог на цьому рiвнi, збiльшуючи обсяг змюту для рiзнорiвневих пiдгруп ^крогруп) i диференцiюючи вимоги до вах видiв мовленневоТ дiяльностi, до володшня граматичними i лексичними навичками. При цьому поглиблення за рахунок здiбностей студенев, що опановують вiдповiднi лексичш, граматичнi i мовленневi навички, повинно проходити за однаковоТ кiлькостi годин.
Студент початкового рiвня шоземноТ компетенцп може отримати додатковi консультацп щодо пройденого матерiалу, а студенту просунутого рiвня володiння iноземною мовою варто ускладнити завдання з метою активiзацiТ набутих умшь i навичок. Осктьки в групi вже немае традицшно слабких студентiв, то викладачевi немае необхщносп штучно занижувати загальний рiвень викладання. Одночасно з'являеться можливiсть ефективно працювати зi студентами, якi погано адаптуються до суспiльних норм, а у добре встигаючих студентiв посилюеться мотивацiя до набуття бiльш глибоких знань.
Вимоги програми повинн ускладнюватися за
рахунок поглиблення, розширення знань, передбачених вимогами до подготовки студенев з розрахунком на Тх здiбностi, а також на сучаснi педагопчы технологи. Ефективнiсть рiвневоТ диференцiацiТ передбачае виконання низки певних умов:
- чпже видтення рiвнiв засвоення матерiалу та роз'яснення принципiв даноТ системи студентам;
- вщповщнють мiж рiвнями навченостi i характером запропонованих вимог;
- послiдовнiсть у засвоенн студентами навчального матерiалу при переходi вiд одного рiвня до шшого;
- об'ективнiсть в оцшц виконання студентами завдань кожного рiвня, а також вiдкритiсть ^еТ шформаци для всiх членiв студентськоТ групи;
- отримання принципу сумлшносп при виборi рiвня засвоення та форми зв^носп [2, с. 55-56].
У багатьох пщручниках автори спецiально передбачають додатковi вправи, що дозволяють викладачевi здiйснювати диференцiйований пiдхiд до навчання рiзних груп студентiв залежно вщ Тх мовноТ пiдготовки. Кожна людина також вiдрiзняеться вiд шшоТ за своТми суб'ективним властивостями (умiння виконувати т чи iншi види дiяльностi, вправи, завдання, умiння вчитися, тобто кожен студент мае свш споаб оволодiння знаннями, свою стратегiю). Такий пщхщ у методицi мае назву «суб'ектноТ iндивiдуалiзацiТ».
Ще один пщхщ, названий «особистюною iндивiдуалiзацiею», е найважлившим для мотивацп активностi студента, осктьки вш найближчий до свiдомого ставлення до навчання. Особистiснi властивостi людини зумовлен суспiльними вiдносинами не прямо, а через ТТ внутрiшнiй свiт. Вони включають Тх iнтереси, духовн потреби, моральнi цiнностi, особистий досвщ, ставлення до навколишнього свiту.
Слщ зазначити, що на сучасному етап розвитку суспiльства i, зокрема, новп~шх iнформацiйних технологiй процес навчання шоземноТ мови в медичному вишi не може бути достатньо ефективним без використання сучасних техычних засобiв.
Оргашза^я навчального процесу на основi використання мультимедшних курсiв i комп'ютерних технологш також дозволяе покращити здiйснення iндивiдуалiзацiТ навчання iноземноТ мови. Велике значення мае i правильний пiдбiр текслв для позааудиторного читання з урахуванням штереав, здiбностей та рiвня пщготовки кожного студента.
Усi цi методи можуть стати засобами посилення мотиваци студента до вивчення шоземноТ мови.
Реалiзацiя будь-якоТ педагогiчноТ технологи е процесом динамiчним, тому викладач повинен
мати можливють покращувати й змшювати и за необхiдностi. Реалiзацiя технологи рiвневоТ диференцiацiТ як засобу формування професшноТ iншомовноТ комункативноТ компетенцп студентiв медичного вишу передбачае не ттьки шдивщуальну диферен^ацш завдань, але й диферен^ацш умов виконання цих завдань, включаючи рiзнi види допомоги з боку викладача, варiативнiсть можливостей опори на навчальний матерiал, а також рiзнi форми контролю за Тх шдивщуальним виконанням.
Таким чином, рацiональне поеднання фронтальних та шдивщуальних
диференцiйованих занять зi студентами немовних спецiальностей сприятиме бтьш ефективному навчанню шоземноТ мови в медичному вишi i полтшить iндивiдуальний пiдхiд до кожного студента.
Лтература
1. Бабанський Ю.К. Проблеми пщвищення ефективностi педагогiчних дослiджень / Ю.К. Бабанський. - М., 1982. - 151 с.
2. Болонський процес у фактах i документах (Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлш) / [упорядн. М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубшко, I. I. Бабин]. -Терношль : Вид-во ТДПУ iменi В. Гнатюка, 2003. - 56 с.
3. Горша О.М. Сутнють та принципи диференцшованого пiдходу в навчанш студентiв / О. Горша, П. Скорський // Вища школа. -2007. - №5. - С.55-63.
4. Журавський В.С. Болонський процес : головы принципи входження в бвропейський прос^р вищо'Т освiти / В. С. Журавський, М. З. Згуровський. - К. : 1ВЦ «Видавництво «Полiтехнiка», 2003. - 200 с.
5. Зайцева И. А. Технология уровневой дифференциации как средство формирования профессиональной иноязычной коммуникативной компетентности студентов технического вуза : дисс. на соиск. уч. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / И. А. Зайцева. - Самара, 2007. - 218 с.
6. Комарицкая Т. В. Индивидуализация процесса обучения иностранному языку как средство актуализации потенциальных возможностей учащихся / Т. В. Комарицкая. - Иркутск : ИВВАИУ, 2005. - 205 с.
7. Матерiали науково-практичного семшару «Кредитно-модульна система пщготовки сфгав^в у контекс^ БолонськоТ декларацп»: Львiв, 21-23 листопада 2003 р. - Львiв : «Львiвська полiтехнiка», 2003. - 111 с.
8. Никитина О. С. Обучение профессионально-ориентированному деловому иноязычному общению в техническом ВУЗе / О.С. Никитина, О.В. Ноздрина // Инженерное образование. - 2006. -138 с.
9. Приймаков О. Г. Болонський процес: засади, методолопя, впровадження / О.Г. Приймаков, О.1. Малявко // Навчальний поЫбник. - Х. : ТОВ «Оберiг», 2009. - 136 с.
10. Шамова Т. И. Управление образовательными системами / Т. И. Шамова, Т. М. Давыденко, Г. Н. Шибанов. - [2-е изд., стер.]. -М. : Академия, 2005. - 160 с.
Реферат
ТЕХНОЛОГИИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИИ ОБУЧЕНИЯ ИНОСТРАННОМУ ЯЗЫКУ В НЕЯЗЫКОВЫХ ВУЗАХ Мишук К. А., Протовень О. П., Стриж А. А., Николаева Н. Н.
Ключевые слова: индивидуальное обучение, дифференцированное обучение, студент, индивидуальный подход, системно-структурный подход, уровневая дифференциация.
В статье рассматриваются особенности использования современных методов индивидуального дифференцированного обучения студентов неязыковых медицинских вузов, анализируется положение студента в современном учебном процессе, раскрывается роль содержания современной системы вузовского обучения через информационную модель индивидуального подхода. Особое внимание уделено системно-структурному подходу к индивидуализации обучения, технологиям уровневой дифференциации в высшей медицинской школе. В статье выделяется ряд определённых условий, необходимых для эффективности выполнения индивидуальной уровневой дифференциации.
Summary
STUDENT-CENTRED APPROACHES IN TEACHING FOREIGN LANGUAGES AT NON-LINGUISTIC HIGHER SCHOOLS Mishuk K. O., Protoven O. P., Stryzh A. A., Nikolayeva N. M.
Key words: medical students, foreign languages, student-centred approach, problem-base learning, person-oriented education, innovative educational technologies.
This article focuses on student-centred approaches in teaching foreign languages at higher medical schools, reckons the position of a student in current educational space, discuses the content of high special training through the informational model of student-centred approaches. Particular attention is paid to the systematic and structured approach to the individualization of learning technologies in higher medical schools. This paper also presents a number of specific conditions required for the effective implementation of student-centred approaches.
