CC BY
21
I
Орипнальы досл^ження
Original Researches
Травма
УДК 616.728.2-77-073:57.088.6
ТКАЧЕНКО М.М.1, КОРОЛЬ П.0.1 2
^а^ональний медичний ун'/верситет iMeHi О.О. Богомольця, м. Ки'/в 2Ки!вська мська клЫчна лкарня № 12
роль остеосцинтиграфп, рентгенографп та ультразвукового досл1дження в д1агностичному скриннгу при ендопротезуванн кульшових суглоб1в
Резюме. З метою визначення рол/ остеосцинтиграфИ рентгенографИ та ультразвукового дослдкення в д1а-гностичному скриннгу при ендопротезуванн кульшових суглоб1в обстежено 65 хворих на деформуючий остеоартроз вком 31-75 роюв.
Установлено, що комплексне досл/дження кульшового суглоба, яке включае класичну рентгеногра-ф/ю, остеосцинтиграф/ю, ультразвукове досл/дження, значно розширюе д/агностичнi можливост при його ендопротезуваннi. При дiагностицi патолопчних станiв при ендопротезуваннi кульшового суглоба слд застосовувати одночасно класичну рентгенографiю (або остеосцинтиграфiю) та уль-тразвуковий метод у визначеннi стадИ поширеност патолопчного процесу в кульшових суглобах, а в комплексi з комп'ютерною томографiею — для монторингу динамiки патолопчного процесу пiсля ендопротезування.
Ключов слова: остеосцинтиграфiя, рентгенографiя, ультразвукове дос^дження, ендопротезування кульшових суглобiв.
Вступ
Аналiз статистичних даних стосовно поширеност деформуючого артрозу показуе, що в рiзних репонах бвропи його частота коливаеться вщ 7 до 25 % серед дорослого населення [5—7]. Частше спостерлаеться ураження кульшового суглоба, що становить 16,5 % вщ уше! патологи опорно-рухово! системи [6]. Тен-денщею останнього часу е зменшення середнього в^ хворих iз даною патолопею. У популяци коксартроз рееструеться в 3,5 % випадыв в ошб втэм до 39 ро-ыв, а в пащенпв тсля 50 роыв його частота значно зростае. До сьогодш традицшна рентгенографiя та комп'ютерна томографiя е найбтьш значущими методами у виявленш артрозу кульшового суглоба. Однак артроз зачшае не тiльки вертлюгову западину та головку стегново! ыстки, але й м'якотканиннi компоненти суглоба, особливо хрящ [5, 7]. Вiзуалiзувати щ утво-рення за допомогою традицiйних методiв достатньо складно. Тому все частше в дiагностичний алгоритм включаються такi методи, як остеосцинтиграфiя та ультразвуковий метод [1, 2].
Метою дано! роботи е вивчення значення остео-сцинтиграфи, рентгенографи та ультразвукового до-слiдження в дiагностичному скринiнгу при ендопроте-зуваннi кульшових суглобiв.
Матер1ал i методи
Остеосцинтигрaфiя проводилася на томогpaфiч-нiй сцинтиляцшнш планарнiй raMMa-KaMepi «Тама-ра-301 Т» у статичному peжимi в пepeднiй пpямiй, бокових та зaднiй проекщях. З метою проведення ос-теосцинтиграфи внутpiшньовeнно вводили 99m-Tc-пipофосфaт активнютю 550—770 МБк [4].
Для остеосцинтиграфи застосовували багатока-нальний паралельний колiмaтоp на 140 кеВ. Оптимальна ильюсть iмпульсiв на кадр становить 150 тис. [3].
Рентгенолопчне дослщження проводили на цифровому рентгенолопчному дiaгностичному комплeксi РДК-ВСМ «Медапаратура КВО» [2, 3].
Рeнтгeнологiчнe дослщження кульшових суглобiв було проведено в прямш задн1й та боковiй оглядовiй проекщях.
Ультразвукове дослщження опорно-рухового апарату виконували на aпapaтi Sonoline Omnia (Siemens) i3 лшш-ним датчиком 7,5L70 (частота 7,5 МГц) у peжимi ortho,
Адреса для листування з авторами: Король Павло Олександрович E-mail: p.korol@online.ua
© Ткаченко М.М., Король П.О., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
причому для кожного кульшового суглоба, що оцшював-ся, застосовували стандартнi позицюнування датчика. Оцiнювали стан юсткових суглобових поверхонь (вклю-чаючи змiни поверхш субхондрально! кустки — наявнiсть ист, ерозiй, iнших дефектiв), суглобово! щтини, сино-в!ально! оболонки, навколосуглобових м'яких тканин, наявнiсть випоту, кровотоку в суглобовш оболонцi, змiн зв'язкового апарату тощо [6, 7].
Результати досл1дження та ix обговорення
За допомогою ультразвукового методу, остеосцинти-графй та рентгенографй' було обстежено 65 хворих i3 дефор-муючим остеоартрозом при ендопротезуванш кульшових суглобiв (39 жшок та 26 чоловiкiв) вiком вщ 31 до 75 роив (середнш вiк — 49,7 ± 7,8 року; медиана — 49 роив). Ушм хворим планувалося протезування з установкою цементного або стандартного спейсера. Функцiональний стан ураженого кульшового суглоба в дооперацшний перiод та шсля ендопротезування оцiнювався за шкалою Harris.
У 22 (34 %) пащентав при застосуванш рентгеноло-гiчного методу згщно з класифiкацiею J.H. Kellgren та J.S. Lawrence було дагностовано 2-гу стадю остеоартро-зу, що супроводжувалася звуженням суглобово! щ1лини менше н1ж на 50 %, if нерiвномiрнiстю, д1лянками суб-хондрального остеосклерозу, поодинокими вогнищами остеопорозу, поодинокими тстковими крайовими роз-ростаннями. За результатами ультразвуково! диагностики у
Таблиця 1. Розподл хворих за в!ком i статтю
цих хворих було виявлено незначне зменшення кiлькостi синов!ально! рщини в дiлянцi ураженого кульшового суглоба, витончення суглобово! хрящово! пластинки головки стегново! истки до 1,5 мм та зменшення розмiрiв верт-люгово! губи ураженого суглоба. Тод ж при яюснш оцiнцi даних остеосцинтиграфй' в проекци ураженого кульшового суглоба спостерталася д1лянка пщвищеного дифузного накопичення радюфармпрепарату. Включення препарату на сцинтиграмах було нерiвномiрним, iнтенсивнiсть розпод1лу шдикатора — достатня. При кшькюнш оцшщ сцинтиграм пацiентiв вщсоток включення радюфармпре-паратiв у длянках пщвищеного накопичення компонент кульшових суглоб!в становив 20—60 %.
У 31 (48 %) хворого, як! дослщжувалися, при застосуванш рентгенолопчного методу зпдно з класифшашею J.H. Kellgren та J.S. Lawrence було д!агностовано 3-тю стадш остеоартрозу, що супро-воджувалася вираженим субхондральним остеосклерозом, звуженням суглобово! щшини бшьше шж 50 %, и вираженою нер!вном!ршстю, численними вогнищами остеопорозу, множинними остеофггами, незначною деформашею ешф!з!в. За результатами ультразвуково! д!агностики було виявлено бшьш ви-ражене зменшення кшькосп синов!ально! р!дини в дшянш ураженого кульшового суглоба, витончен-ня суглобово! хрящово! пластинки головки стегно-во! ыстки до 1,0 мм, а також зниження ехогенност хряща ешф!за стегново! истки та змшу висоти су-
Кшьюсть хворих BiK хворих (роки)
30-39 40-49 50-59 60-69 > 70
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
ЖЫки, n = 39 4 6,1 15 23,0 10 15,3 7 10,7 2 3,0
Чоловки,n = 26 2 3,0 10 15,3 8 12,3 6 9,2 1 1,5
Усього, n = 65 6 9,2 25 38,4 18 27,6 13 20,0 3 4,6
Рисунок 1. Ультразвукове дослдження хворого М. з деформуючим остеоартрозом
глобово! щiлини (рис. 1). За даними яшсно! оцiнки сцинтиграм, отриманих при остеосцинтиграфп, у дiлянцi компонентiв ураженого кульшового суглоба спостерiгалося вогнище дифузного нерiвномiрного накопичення радiофармпрепарату пщвищено! ш-тенсивностi. При кiлькiснiй оцiнцi сцинтиграм па-цieнтiв вiдсоток включення радюфармпрепарапв у вогнищах пiдвищеного накопичення компоненпв кульшових суглобiв становив 60—150 %.
У 12 (18 %) пащенпв при застосуванш рентгено-логiчного методу згщно з класифiкацieю J.H. Kellgren та J.S. Lawrence було дiагностовано 4-ту стадiю осте-оартрозу, для яко! було характерно значне звуження суглобово! щiлини, аж до !! зникнення, великi дшян-ки остеосклерозу в зонах навантаження, пошире-ний остеопороз, наявшсть кiстоподiбних порожнин, масивш остеофiти та значна деформацiя епiфiзiв (рис. 3). За результатами ультразвуково! дiагностики було виявлено значне зменшення кiлькостi синовь ально! рiдини в дшянщ ураженого кульшового суглоба, витончення суглобово! хрящово! пластинки головки стегново! кiстки менше шж 1,0 мм, вертлюгова губа ураженого кульшового суглоба мала неоднорщ-ну структуру за рахунок дшянок знижено! ехоген-ностi, з нерiвними краями, змшено! форми. Головка стегново! ыстки була значно сплощена, у проекци великого вертлюга були вiзуалiзованi остеофгги у виглядi iнтенсивно гiперехогенних структур над по-верхнею. Тодi ж при яыснш оцiнцi остеосцинтиграм у проекци ураженого кульшового суглоба спостерь галося вогнище гiперфiксацi! радiофармпрепарату пщвищено! iнтенсивностi (рис. 2). При кшькюнш оцiнцi сцинтиграм пацieнтiв вiдсоток включення радюфармпрепарату у вогнищах пiдвищеного накопичення компоненпв кульшових суглобiв становив 150-350 %.
За результатами роботи слщ зазначити, що на рентгенограмах та остеосцинтиграмах хворих, як дослщжувалися, добре вiзуалiзувалися форма су-глобових кшщв, !х спiввiдношення, структура шстково! тканини на всьому протязi. При ультразвуковому дослщженш даних пащенпв форма су-глобових кiнцiв виявлялася на обмеженш дiлянцi, структура шстково! тканини не визначалася зовсiм. Також на рентгенограмах суглобова щшина чггко проектувалась на всьому протязi, що дозволяе опо-середковано судити про стан суглобового хряща. При ультразвуковому дослщженш суглобова щшина вiзуалiзувалася на дуже обмеженш дшянщ, чгтко визначався суглобовий хрящ частини головки поза вертлюговою западиною, хрящова губа. Тодi ж м'якi тканини навколо суглоба на остеосцинтиграмах та рентгенограмах вiзуалiзувалися погано, наявшсть рщини не виявлялась. При ультразвуковому дослщженш добре вiзуалiзувалися параартикулярнi м'якi тканини (шшра, клiтковина, м'язи, капсула, зв'язки), а також можна було виявити збшьшену кшьшсть рiдини.
Висновки
Комплексне дослщження кульшового суглоба, що включае класичну рентгенографiю, остеосцинтигра-фiю, ультразвукове дослщження, значно розширюе дiагностичнi можливост при його ендопротезуваннi. При дiагностицi патологiчних станiв при ендопроте-зуванш кульшового суглоба слiд застосовувати одно-часно класичну рентгенографiю (або остеосцинти-графiю) та ультразвуковий метод у визначенш стадi! поширеностi патологiчного процесу в кульшових су-глобах, а в комплекс з комп'ютерною томографiею — для монiторингу динамiки патолопчного процесу тс-ля ендопротезування.
Рисунок 2. Остеосцинтиграма хворого М. iз деформуючим остеоартрозом правого кульшового суглоба до i псля ендопротезування
Рисунок 3. Рентгенограма хворого П. ¡з деформуючим остеоартрозом правого кульшового суглоба
Список л1тератури
1. Дейкало В.П., Болобошко К.Б. Современные возможности сонографии в диагностике патологии тазобедренного сустава // Новости хирургии. — 2006. — № 1. — Т. 14. — С. 59-64.
2. Диваков М.Т., Болобошко К.Б. Ранняя ультразвуковая диагностика остеохондропатии головки бедра //
Новости лучевой диагностики. — 1999. — №2. — С. 12-13.
3. Касаткин Ю.Н., Поцыбина В.В., Левчук Д.И. Остео-сцинтиграфия при системных поражениях опорно-двигательного аппарата: параметры нормы, проблемы визуализации и анализа//Радиология-прак-тика. — 2003. — № 3. — С. 3134-3137.
4. Ткаченко М.М., Король П.О. Порiвняльна характеристика осцеосцинтиграфи рентгенологiчного до^дження при ендопротезуванш кульшових суглобiв // Лтопис травматологи та ортопеды. — 2015. — № 1-2. — С. 200.
5. Atchia I. A modular, flexible training strategy to achieve competence in diagnostic and interventional musculoskeletal ultrasound in patients with hip osteoarthritis / I. Atchia, F. Birrell, et al. // Rheumatology. — 2007. — Vol. 46(10). — P. 1583-1586.
6. Keen H.I. A systematic review of ultrasonography in osteoarthritis / H.I. Keen, R.J. Wakefield et al. //Annals of the Rheumatic Diseases. — 2009. — Vol. 68 (5). — P. 611619.
7. Qvistgaard E. Reproducibility and inter-reader agreement of a scoring system for ultrasound evaluation of hip osteoarthritis /E. Qvistgaard, S. Torp-Pedersen et al. // Annals of the Rheumatic Diseases. — 2006. — Vol. 65(12). — P. 1613-1619.
Отримано 14.09.15 ■
Ткаченко М.М.1, Король П.А.12 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев 2Киевская городская клиническая больница № 12
РОЛЬ ОСТЕОСЦИНТИГРАФИИ, РЕНТГЕНОГРАФИИ И УЛЬТРАЗВУКОВОГО ИССЛЕДОВАНИЯ В ДИАГНОСТИЧЕСКОМ СКРИНИНГЕ ПРИ ЭНДОПРОТЕЗИРОВАНИИ ТАЗОБЕДРЕННЫХ СУСТАВОВ
Резюме. С целью определения роли остеосцинтиграфии, рентгенографии и ультразвукового метода в диагностическом скрининге при эндопротезировании тазобедренных суставов обследовано 65 пациентов с деформирующим остеоартрозом в возрасте 31—75 лет.
Установлено, что комплексное исследование тазобедренного сустава, включающее классическую рентгенографию, осте-осцинтиграфию, ультразвуковое исследование, значительно расширяет диагностические возможности при его эндопротезировании. При диагностике патологических состояний при эндопротезировании тазобедренных суставов необходимо применять одновременно классическую рентгенографию (или остеосцинтиграфию) и ультразвуковой метод в определении стадии патологического процесса в тазобедренных суставах, а в комплексе с компьютерной томографией — для мониторинга динамики патологического процесса после эндопротезирова-ния.
Ключевые слова: остеосцинтиграфия, рентгенография, ультразвуковое исследование, эндопротезирование тазобедренных суставов.
Tkachenko M.M.1, KorolP.O.1,2
1National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv
2Kyiv City Clinical Hospital № 12, Kyiv, Ukraine
ROLE OF BONE SCINTIGRAPHY, RADIOGRAPHY AND ULTRASOUND EXAMINATION IN THE DIAGNOSTIC SCREENING AT HIP REPLACEMENT
Summary. To determine the role of bone scintigraphy, radiography and ultrasound examination in the diagnostic screening at hip replacement, there were examined 65 patients with deforming osteoarthritis aged 31—75 years.
It was found that a comprehensive study of the hip joint, which includes classical radiography, bone scintigraphy, ultrasound examination, greatly expands the diagnostic capabilities in hip ath-roplasty. In the diagnosis of pathological states at hip replacement, there should be used simultaneously classical radiography (or bone scintigraphy) and ultrasonic method when determining the stage of the pathological process in the hip joints, and in combination with computer tomography — to monitor the dynamics of the pathological process after arthroplasty.
Key words: bone scintigraphy, radiography, ultrasound examination, hip replacement.
