CC BY
21
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.728.2-77-073:57.088.6 DOS: 10.22141/1608-1706.3.17.2016.75789
КОРОЛЬ П.0.12, ТКАЧЕНКО М.М.1, БОНДАР В.К.2
^а^ональний медичний унтерситет iMeHi О.О. Богомольця, м. Кит, Украна 2Ки!вська мська клнчна лкарня № 12, м. Кит, Украна
РОЛЬ ОСТЕОСЦИНТИГРАФП ТА РЕНТГЕНОГРАФП У ХВОРИХ НА ОСТЕОНЕКРОЗ ПРИ ЕНДОПРОТЕЗУВАНН
КОЛ^НИХ СУГЛОБ1В
Резюме. Актуальнсть. Останн1м часом актуальнсть проблеми остеонекрозу колнних суглобв помтно зросла, що пояснюеться такими факторами: збльшенням частоти захворювання; ураженням осб пере-важно молодого вку (20-50 рош); прогресуючим пере&гом захворювання з наслдками на ¡нвалднсть; частою двосторонньою локал1зац1ею патолопчного процесу (31-74 %); складн'ютю та невисокою ефективн'ютю оперативного лкування. Мета — пор'вняльна характеристика рентгенолопчного методу та методу остеосцинтиграфП в раннй дагностицI остеонекрозу при ендопротезуваннI колнних суглобв. Матер'юли таметоди. Остеосцинтиграф1я проводилася на томограф1чнй сцинтиляцйнй планарн1й гамма-камерI «Тамара-301 Т» п'юля внутр'шньовенного введення 99т-Тс-п1рофосфату активн/стю 550-770 МБк. Рентгенолопчне досл'дження проводили на цифровому рентгенологчному дагностичному комплексI РДК-ВСМ «Медапаратура КВО». Результати. За допомогою методу статично/ остеосцинтиграфП та рентгенографП було обстежено 60 хворихз остеонекрозом колнного суглоба, яким плануеться ендопро-тезування (32 ж'нки та 28 чоловк'в), вком вд 17 до 45 рош (середнй вк — 31,7 ± 4,2 року, медана — 49 рош). Пор'вняльний анал1з даних методик показав, що за допомогою рентгенограф/'чного методу було отримано лише яксну характеристику змн ¡з боку ураженого остеонекрозом суглоба (субхондральний некроз мищелш, Iнконгруентнсть суглобових поверхонь, потовщення кортикального шару тощо). При остеосцинтиграфП було отримано клькюнI показники накопичення радюфармпрепарату в зонI некрозу, що дозволяв врогдно визначити ступнь ураження остеонекрозом колнного суглоба вже на ранн1х стадях патолопчного процесу. Чим бльший осередок ппофксацП радофармпрепарату в уражених остеоар-трозом компонентах колнного суглоба, тим врогдно вищий ступнь ¡х ураження паталопчним процесом ф < 0,05). Висновки. Остеосцинтиграф1ю та рентгенограф'ю можливо використовувати в дагностичному скриннгу пац1ент1в при ендопротезуваннI колнних суглоб'в, застосовувати з метою визначення стадП поширеност/ патолопчного процессу при остеонекроз!, а також для монторингу динамки патолопчного процесу п'юля ендопротезування.
Ключовi слова: остеонекроз, остеосцинтиграфя, рентгенографя, кол/нн/ суглоби, ендопротезування.
Травма
Вступ
Остеонекроз (аваскулярний некроз чи асептичний некроз) — патолопя суглобових поверхонь мищелыв стегново! та великогомшково! исток, при якш не-кротизуеться циркумферентна зона ыстки з частиною суглобово! поверхш внаслщок порушення кровопос-тачання [1—3]. Незважаючи на те, що захворювання е полiетiологiчним, у фшальнш стада патологи типовим е визначення внутршньосудинних тромбозiв [3, 4]. Н.С. Косинська (1964) включила асептичний некроз суглобових инщв исток у групу дегенеративно-дис-трофiчних уражень суглобiв. Первинний остеонекроз був видтений в окрему форму Ahlback, Bohne и Bauer у 1968 рощ.
Слд розрiзняти двi форми остеонекрозу — первинний (спонтанний) та вторинний, що розвиваеться на
Tni попередньо! патологи [5, 8]. 1снуе ряд чиннитв, що сприяють розвитку вторинного остеонекрозу колш-ного суглоба. За патофiзiологiчним мехашзмом до них належать емболiзацiя дрiбних судин, тромбоз, пошко-дження судинно! стшки, венозна оклюз!я. Оклюз1я су-динного русла субхондрально! истки веде до ii некрозу, а також загибелi клггин ысткового мозку. Суттеву роль у розвитку вторинного некрозу виконують корти-
Адреса для листування з авторами: Король Павло Олександрович E-mail: [email protected]
© Король П.О., Ткаченко М.М., Бондар В.К., 2016 © «Травма», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Д Орипнальы досл1дження / Ог1д1па! РезеагсИез
Рисунок 1. Рентгенограма пациента П. з остеонекрозом кол!нного суглоба до (а) та псля ендопроте-зування (б)
костеро'ди, що сприяють зниженню гемоциркуляци, збiльшенню внутрiшньокiсткового тиску та локальнш iшемii [6, 7]. Лшдний емболiзм е iншою причиною стеро'дно обумовленого остеонекрозу. Гiперлiпiдемiя дiагностуеться при пода^ та тривалому вживаннi алкоголю, що також часто супроводжуеться вторинним остеонекрозом [9, 10].
За даними лггератури, у дiагностицi остеонекрозу ко-лiнного суглоба активно застосовуються комп'ютерна та магнiтно-резонансна томографiя, що дозволяють виявити захворювання на раннiх етапах [4, 8, 11, 12]. Також як рутинний метод дiагностики аваскулярного некрозу застосовуеться рентгенографiя [2, 4, 14].
На сучасному етапi не до кшця вивченими е питан-ня радiонуклiдних методiв, а саме — остеосцинтигра-ф11", у дiагностицi остеонекрозу при ендопрезуваннi колiнних суглобiв.
Метою дано'1 роботи е порiвняльна характеристика рентгенологiчного методу та методу остеосцинтиграфи в раннiй дiагностицi остеонекрозу при ендопротезу-ваннi колiнних суглобiв.
Матер1али та методи
Остеосцинтигрaфiя проводилася на томографiчнiй сцинтиляцшнш плaнaрнiй гaммa-кaмерi «Тамара-301 Т» у статичному режимi в переднiй прямiй, бокових та заднш проекцiях. 1з метою остеосцинтиграфи внутрь шньовенно вводили 99m-Tc-пiрофосфaт активнютю 550—770 МБк. Статичну остеосцинтигрaфiю здшсню-вали через 2—3 години тсля введення препарату [13].
Для остеосцинтиграфи застосовували багатоканаль-ний паралельний колiмaтор на 140 кеВ. Оптимальна кшьысть iмпульсiв на кадр становила 150 тис. [13].
Обробка результапв дослщження на комп'ютерi по-лягала в констатуванш, зглaджувaннi, видiленнi зон ш-тересу з подальшою побудовою пстограм.
Рентгенологiчне дослiдження проводили на цифровому рентгенолопчному дiaгностичному комплексi РДК ВСМ «Медапаратура КВО» iз фокусом промене-во'1 трубки 6 мм ^зико-техшчш характеристики: на-пруга — 60 кВ, струм — 100 мА, час — 0,08 с) [4].
Результати досл1дження та Тх обговорення
За допомогою статично'' остеосцинтиграфи та рент-генографи було обстежено 60 хворих з остеонекрозом колшного суглоба, яким плануеться ендопротезування (32 жшки та 28 чоловiкiв), вшом вiд 17 до 45 роив (се-реднiй вiк — 31,7 ± 4,2 року, медiaнa — 49 роив). За результатами рентгенолопчного обстеження хворих було розподтено на 4 дiaгностичнi групи.
У 12 (20 %) хворих першо'1 дiaгностичноi групи на рентгенограмах вiзуaлiзувaли незначну зглaджувaнiсть контурiв мищелкiв за рахунок субхондрального некрозу исток, наявнють реактивного склерозу.
У 19 (31 %) пащенпв, якi становили другу групу, при рентгенографп було виявлено дшянку колапсу субхондрально'1 ыстки iз склеротичним ореолом, суг-лобова щшина дещо звужена, визначався реактив-ний склероз.
У 16 (26 %) хворих третьо'1 дiaгностичноi групи на рентгенограмах вiзуaлiзувaли нiшу, що була оточена склеротичним ореолом, шконгруентнють суглобових поверхонь, а також потовщення кортикального шару нaйбiльш навантажуваних поверхонь.
У 13 (23 %) пащенпв четверто'1 дiaгностичноi групи рентгенологiчнa картина вщповщала деформуючо-му гонартрозу з наявнютю дефекта к1стково1' тканини мищелку в зош остеонекрозу. Вiзуaлiзувaли рiзке зву-ження суглобово'1 щiлини, що засвщчуе дегенерaцiю суглобового хряща, нaявнiсть крайових ысткових роз-ростань.
При кiлькiснiй ощнщ остеосцинтиграм у передо-перaцiйний перюд у пaцiентiв першо'1 дiaгностичноi групи в проекци уражених компонентiв колшного суглоба вiзуaлiзувaлись осередки зниження фшсаци радю-фармпрепарату (—20—(—60 %)) щодо симетрично'1 да-лянки дослщження.
У пaцiентiв друго'1 дiaгностичноi групи при кшьюс-нiй оцiнцi сцинтиграм у проекци уражених компонен-пв колiнного суглоба спостерiгaли осередки гшофш-саци iндикaторa (—61—(—100 %)) щодо симетрично'1 дiлянки дослiдження.
110
Травма, р-^БЫ 1608-1706, е-!ЗЗЫ 2307-1397
Том 17, №3 • 2016
Орипнальы досл1дження / Original Researches
Рисунок 2. Остеосцинтиграма пациента Д. з остеонекрозом колшного суглоба до (а) та псля ендо-протезування (б)
При кшьюсшй оцшщ сцинтиграм пащентав третьо1 д1агностично1 групи в проекци уражених компонент1в кол1нного суглоба вщсоток накопичення радюфарм-препарату дор1внював —101—(—140 %) стосовно симе-трично'1 дтянки досл1дження.
У хворих четверто1 д1агностично'1 групи при к!ль-к1сн1й оцшщ сцинтиграм у проекци уражених компонент колшного суглоба вщсоток накопичення радю-фармпрепарату дор1внював —141—(—180 %) стосовно симетрично1 д1лянки досл1дження.
Через 6 мюящв п1сля ендопротезування при юльыс-н1й оц1нц1 остеосцинтиграм у хворих першо1 д1агнос-тично1 групи вщсоток накопичення радюфармпре-парату в проекци парапротезно1 д1лянки дор1внював +5—(+20 %) щодо симетрично1 д1лянки дослщження.
У пац1ент1в друго1 д1агностично'1 групи через 6 мю. п1сля ендопротезування в1дсоток накопичення радю-фармпрепарату в проекци парапротезно'1 д1лянки до-р1внював +21—(+40 %).
При к1льк1сн1й оцшщ сцинтиграм пащентав третьо1 д1агностично'1 групи в1зуал1зувалися вогнища шдвище-но1 фшсаци рад1о фармпрепарату в проекци парапротезно'1 дтянки в межах +41—(+60 %).
У хворих четверто1 д1агностично1 групи при к!ль-ыснш оц1нц1 сцинтиграм у проекцЦ парапротезно1 д1лянки кол1нного суглоба в1дсоток накопичення ра-д1офармпрепарату дор1внював +61—(+80 %) щодо си-метрично1 д1лянки досл1дження.
Пор1вняльний анал1з даних методик показав, що за допомогою рентгенограф1чного методу було отри-мано лише яысну характеристику зм1н ¡з боку ураже-ного остеонекрозом суглоба (субхондральний некроз мищелк1в, шконгруентнють суглобових поверхонь, потовщення кортикального шару тощо). При остео-
сцинтиграфи' було отримано кiлькiснi показники накопичення радюфармпрепарату в зонi некрозу, що дозволяе вiрогiдно визначити ступiнь ураження остеонекрозом колшного суглоба вже на раншх стад!ях па-тологiчного процесу.
У дооперацшний перiод аваскулярний осередок у компонентах колшного суглоба при остеонекрозi на остеосцинтиграмах виявляеться зниженням накопичення радюфармпрепарату в зош некрозу з перших тижшв захворювання, тобто з появою перших клМч-них симптомiв.
Отже, слiд зазначити, що чим бшьший осередок ri-пофiксацiï радiофармпрепарату в уражених остеоар-трозом компонентах колiнного суглоба, тим вiрогiдно вищий ступiнь 1х ураження патолопчним процесом (Р < 0,05).
Висновки
Рентгенографiя та остеосцинтиграфiя е об'ектив-ними методами диференцiально'ï дiагностики у хворих на остеонекроз колшних суглобiв при ендопротезу-ваннi. Остеосцинтиграфш та рентгенографiю мож-ливо використовувати в дiагностичному скринiнгу пацiентiв при ендопротезуванш колiнниx суглобiв, застосовувати з метою визначення стада'' поширеност патолопчного процесу при остеонекрозi, а також для мониторингу динамiки патологiчного процесу шсля ен-допротезування.
Список л1тератури
1. Дедух Н.В. Остеоттегращя KicmKoeoï тканини з титановими ÎMrnaHmamaMu: огляд / Н.В. Дедух, С.В. Малишкта // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2010. — № 1. — С. 115-123.
j Орипнальы досл1дження / Original Researches
2. Мечев Д.С. Радюну^дш методи дошдження скелету:
роль в клжчнш практищ/ Д.С. Мечев, О.В. Щербта// Paдioлoгiчний eicHUK. — 2011. — Т. 38, № 1. — С. 23-25.
3. Остеосцинтиграфия при системных поражениях опор-
но-двигательного аппарата: параметры нормы, проблемы визуализации и анализа / Ю.Н. Касаткин, В.В. Поцыбина, Д.И. Левчук // Радиология-практика. — 2003. — № 3. — С. 3134-3137.
4. Променева дiaгнocтикa: У 2т. /Т.Ю. Коваль, Д.С. Ме-
чев, Т.П. Сиваченко та т.; за ред. Т.Ю. Коваль. — К.: Медицина Украти, 2009. — Т. 2. — 832 с.
5. Diagnosis of hip prosthesis infection by means of Nuclear
medicine: aiming to get maximal fidelity / E. Servuli, D. Strabykina, I. Znamensky et al. // Eur. J. Nucl. Med. Mol. Imaging. — 2013. — Vol. 40, suppl. 2. — P. 414.
6. Elgazzar A.N. The pathophysiologic basis of nuclear medi-
cine / A.N. Elgazzar. — Springer International Publishing Switzerland, 2006. — 566p.
7. Imaging of inflammation by PET, conventional scintigraphy,
and other imaging techniques/M. Gotthardt, C.P. Bleeker-Rovers, O.C. Boerman, W.J.G. Oyen // J. Nucl. Med. — 2010. — Vol. 51, № 12. — P. 1937-1949.
8. Leslie W.D. Nuclear medicine / W.D. Leslie, I.D. Green-
berg. — Georgetown, Texas: Landes Bioscience, 2003. — 400p.
9. Love C. Nuclear medicine and infected joint replacement /
C. Love, S.E. Marwin, C.J. Palestro // Semin. Nucl. Med. — 2009. — Vol. 39, № 1. — P. 66-78.
10. Palestro C.J. Radionuclide imaging of infection: in search of the Grail / C.J. Palestro // J. Nucl. Med. — 2009. — Vol. 50, № 5. — P. 671-673.
11. Sendi P. Challenges in periprosthetic knee-joint infection / P. Sendi, W. Zimmerli// Int. J. Organs. — 2011. — Vol. 34, № 9. — P. 947-956.
12. The bone scan / A.I. Brenner, J. Koshy, J. Morey et al. // Semin. Nucl. Med. — 2012. — Vol. 42, № 1. — P. 11-26.
13. The main surgical cfriteria of bone scintigraphy at the hip arthroplasty / P. Korol, M. Tkachenko // Science in the modern information society. — North Charleston, USA, 2015. — Vol. 1. — P. 42-44.
14. Ziessmann H.A. Nuclear medicine the requisites in radiology /H.A. Ziessmann, J.P. Malley, J.H. Thrall. — Philadelphia: Elsevier Mosby, 2006. — 580p.
Отримано 28.04.16 ■
Король П.А.12, Ткаченко М.Н.1, Бондар В.К.2
1 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, г. Киев, Украина 2Киевская городская клиническая больница № 12, г. Киев, Украина
РОЛЬ ОСТЕОСЦИНТИГРАФИИ И РЕНТГЕНОГРАФИИ У ПАЦИЕНТОВ С ОСТЕОНЕКРОЗОМ ПРИ ЭНДОПРОТЕЗИРОВАНИИ КОЛЕННЫХ СУСТАВОВ
Резюме. Актуальность. В последнее время актуальность проблемы остеонекроза коленных суставов заметно возросла, что объясняется следующими факторами: увеличением частоты заболевания; поражением лиц преимущественно молодого возраста (20—50 лет); прогрессирующим течением заболевания с последующей инвалидностью; частой двухсторонней локализацией патологического процесса (31—74 %); сложностью и невысокой эффективностью оперативного лечения. Цель — сравнительная характеристика рентгенологического метода и метода остеосцинтиграфии в ранней диагностике остеонекроза при эндопротезировании коленных суставов. Материалы и методы. Остеосцинтиграфия проводилась на томографической сцинтиляционной планарной гамма-камере «Тамара-301 Т» после внутривенного введения 99т-Тс-пирофосфата активностью 550—770 МБк. Рентгенологическое исследование проводили на цифровом рентгенологическом диагностическом комплексе РДК ВСМ «Медаппаратура КВО». Результаты. При помощи метода остеосцинтиграфии и рентгенографии было обследовано 60 пациентов с остеонекрозом коленного сустава, которым планируется эндопротезирование (32 женщины и 28 мужчин), в возрасте от 17 до 45 лет (средний возраст — 31,7 ± 4,2 года, медиана — 49 лет). Сравнительный анализ
данных методик показал, что при помощи метода рентгенографии была получена только качественная характеристика изменений со стороны пораженного остеонекрозом сустава (суб-хондральный некроз мыщелков, инконгруэнтность суставных поверхностей, а также утолщение кортикального слоя). При остеосцинтиграфии были получены качественные показатели накопления радиофармпрепарата в зоне некроза, что позволяет достоверно определить степень поражения остеонекрозом коленного сустава уже на ранних стадиях патологического процесса. Чем больше участок гипофиксации радиофармпрепарата в пораженных остеоартрозом компонентах коленного сустава, тем достоверно выше степень их поражения патологическим процессом (р < 0,05). Выводы. Остеосцинтиграфию и рентгенографию можно использовать в диагностическом скрининге пациентов при эндопротезировании коленных суставов, применять с целью определения стадии распространения патологического процесса при остеонекрозе, а также для мониторинга динамики патологического процесса после эндо-протезирования.
Ключевые слова: остеонекроз, остеосцинтиграфия, рентгенография, коленные суставы, эндопротезирование.
Korol P12, Tkachenko M.N.1, Bondar V.K.2
1Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
2Kyiv City Clinical Hospital № 12, Kyiv, Ukraine
ROLE OF BONE SCINTIGRAPHY AND X-RAY IMAGING IN PATIENTS WITH AVASCULAR NECROSIS OF THE FEMORAL HEAD IN HIP ARTHROPLASTY
Summary. Introduction. Recently years, the relevance of the years); the progressive course of the disease with subsequent problem of avascular necrosis of the knee increased significantly, disability; bilateral common localization of the pathological due to the following factors: an increase in the frequency of the process (31—74 %); complexity and low efficiency of surgical disease; predominant involvement of young people (20—50 treatment. Objective. Comparative characteristics of the X-ray
112
Травма, p-ISSN 1608-1706, e-ISSN 2307-1397
TOM 17, №3 • 2016
OpuriHaAbHi AOCAiA^eHHq / Original Researches
method and bone scintigraphy in the early diagnosis of avascular necrosis at knee arthroplasty. Materials and methods. Bone scintigraphy was performed on the tomographic scintillation planar gamma camera «Tamara-301 T» after intravenous injection of Tc-99m-pyrophosphate activity of 550—770 MBq. X-ray examination was carried out on the digital X-ray diagnostic complex RDK SCM «Medapparatura QUO». Results. Using the method of X-ray and bone scan 60 patients with osteonecrosis of the knee joint were examined, which were planned for arthroplasty (32 women and 28 men). The age of the patients was from 17 to 45 years old (mean age 31.7 ± 4.2; median 49 years old). Comparison analysis of these methods showed that X-ray diffraction method allowed obtain only qualitative characteristic changes in the joint affected by avascular necrosis (subchondral necrosis condyles, incongruence of articular surfaces, as well
as thickening of the cortical layer). When bone scintigraphy allowed obtain qualitative indicators of radiopharmaceutical accumulation in the area of necrosis that can reliably determine the degree of avascular necrosis of the knee at the early stages of the disease process. The greater is the area of low fixation of radiopharmaceutical in the affected components by osteoarthritis of the knee, the significantly higher is a level of their injury pathological process (p < 0.05). Conclusion. Bone scintigraphy and X-rays can be used for the diagnostic screening of patients with total knee arthroplasty, used to determine the stage of pathological process with osteonecrosis, as well as to monitor the dynamics of the pathological process after arthroplasty.
Key words: avascular necrosis, bone scintigraphy, X-ray, knee joints, endoprosthesis.
