CC BY
26
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.728.2-77-073:57.088.6
КОРОЛЬ П.0.12, ТКАЧЕНКО М.М.2 1Ки1вська мська клЫчна лкарня № 12
2На^ональний медичний унверситет iменi О.О. Богомольця, м. Ки1в
роль ¡нструментальних метод1в досл1дження
в д1агностиц гострих пюляоперацмних ускладнень при ендопротезуванн кульшових
суглоб1в
Резюме. Мета — визначити роль ¡нструментальних метод1в досл/дження в д/агностиц/ ускладнень пюля ен-допротезування кульшових суглоб1в.
Матерал та методи. За допомогою метод1в комп'ютерно1 томографа остеосцинтиграфП, рентгенографП та термографИ досл1д>кен142 хворI пюля ендопротезування кульшових суглоб1в (26 жнок та 16 чолов!к!в) в-ком вд 54 до 75 рок1в. При бактерюлопчному досл1дккенн1 тканин, що оточували ендопротез, та протезного матер/алу виявлена пюляоперащйна ¡нфекц/я.
Результати. У 27 (64 %) хворих за даними рентгенографП, 31 (75 %) — за даними комп'ютерно1 томогра-фП 36 (86 %) — за даними остеосцинтиграфП та 38 (90 %) пац/ент/в — за даними термографП були виявленI ознаки, що характернI для пюляоперац1йних ускладнень при ендопротезуваннI кульшових суглоб1в. При комп'ютерн/й томографП та рентгенографП в пац!ент!в, як досл/джувались, в/зуал/зувались бльш чЫ конту-ри длянки ураження, нж при остеосцинтиграфП та термографП, а також бльш яюсно визначалась локал1-зац/я патолопчного процесу серед анатом/чних юсткових структур. При остеосцинтиграфП та термографП патолопчнI змни в проекцП кульшових суглоб1в в/зуал/зувались у бльш ранн строки, нж при комп'ютерн/й томографП та рентгенографП.
Висновки. Комп'ютерна томограф/я та рентгенограф/я е бльш специф/чними методами, нж остеосцинти-граф/я та термограф/я, але менш чутливими методами в д/агностицI гострих пюляоперац1йних ускладнень при ендопротезуваннI кульшових суглоб1в. Дан методи можливо застосовувати в д/агностичному скриннгу гострих пюляоперац1йних ускладнень при ендопротезуваннI кульшових суглоб1в. При д/агностицI патоло-пчних стан/в при ендопротезуваннI кульшового суглоба слд застосовувати одночасно класичну рентге-нографю та остеосцинтиграфю, а в комплексI з комп'ютерною томограф/ею — для монторингудинамки патолопчного процесу пюля ендопротезування.
Ключом слова: остеосцинтиграф1я, кульшовI суглоби, ендопротезування, комп'ютерна томограф/я, рентге-нограф/я, термограф/я.
Травма
Вступ
1нтенсивний розвиток ендопротезування кульшових cyrao6iB не лише вщзначаеться високим реабш-тацшним потенщалом дано! операцй', але й супрово-джуеться збтьшенням тлькосл випадтв глибоко! шфекци в дтянщ мрурпчного втручання, що стано-вить, за даними вггчизняних та закордонних авторiв, вщ 0,3 до 1 % при первинному ендопротезуванш та понад 4 % — при ревiзiйному. Л^вання шфекцшних ускладнень тсля зазначених операцш — процес трива-лий, що потребуе застосування дорогих медикаменпв та матерiалiв.
Питання лшування пащенпв, у яких розвинувся шфекцшний процес шсля ендопротезування кульшового суглоба, i надаи залишаються актуальною
темою для дискусш серед фахiвцiв. Рашше було абсолютно неприпустимим iмплантувати ендопротез в уражену шфекщею дшянку. Однак подаль-шi кроки щодо розумшня шфекцшного процесу, пов'язаного з iмплантатами, а також прогрес у хь рурпчнш техшщ зробили можливим усшшне ендопротезування в даних умовах. Бшьшють хiрургiв згодш, що видалення компоненпв ендопротеза та ретельна хiрургiчна обробка рани е важливим ета-пом лшування хворого. Однак з приводу того, який з шструментальних методiв е найбшьш ефективним
© Король П.О., Ткаченко М.М., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
у дiагностицi гострих пiсляоперацiйних ускладнень при ендопротезувант кульшових суглобiв, i дом не icHye едино!' думки.
Мета роботи — визначити роль шструментальних методiв доcлiдження в дiагноcтицi ускладнень шсля ендопротезування кульшових cyглобiв.
Матер1ал та методи
З метою дiaгноcтики ускладнень пicля ендопротезування кульшових cyглобiв у дaнiй роботi були за-cтоcовaнi тaкi iнcтрyментaльнi методи дослщження: рентгеногрaфiя, оcтеоcцинтигрaфiя, комп'ютерна то-могрaфiя, ультразвукова дiaгноcтикa та термогрaфiя. Дaнi доcлiдження виконували через 1 мю. пicля ендопротезування кульшового суглоба.
Оcтеоcцинтигрaфiя проводилась на томогрaфiчнiй cцинтиляцiйнiй плaнaрнiй гaммa-кaмерi «Тамара-301Т» у статичному режимi в переднш прямiй, боко-вих та заднш проекцiях. З метою остеосцинтиграфи' 9йпТс-шрофосфат aктивнicтю 550—770 МБк вводять внутршньовенно [2—4].
Рентгенологiчне доcлiдження проводили на цифровому рентгенапарат Villa Sistemi Medicali з фокусом променево! трубки 6 мм ^зико-техшчт характеристики: напруга 60 кВ, струм 100 мА, час 0,08 с).
Комп'ютерну томографш проводили на 16-шаро-вому комп'ютерному томогрaфi Philips M х 8000 з ш-жектором Vistron CT для автоматизованого внутрш-ньовенного введення контрастних речовин [5—7].
Термогрaфiя здшснювалась на медичному термо-грaфi ИРТИС-2000 МЕ (Роciя). Використання спектрального дiaпaзонy вiд 3 до 5 мкм забезпечувало мак-симальну теплову контрacтнicть, що необхiднa для в1зуал1защ1 та локaлiзaцiï вогнища вимiрювaння темпе-ратури [3].
З метою щентифшацй' збудника пicляоперaцiйноï iнфекцiï вшм хворим було проведено бaктерiологiчне дослщження, за допомогою якого виявляли яюсний склад мiкрофлори, il чyтливicть до антибютиюв, а та-кож юльюсш характеристики (число мiкробних тiл у тканинах, у вмюп рани). Вивченню пiдлягaло видтен-ня з рани при наявност нориць, yмicт, що отриманий при астраци' суглоба, зразки тканин, що оточували ен-допротез, протезний матер1ал.
Результати дослщження та |'х обговорення
За допомогою даних методiв доcлiдженi 42 хво-рi пicля ендопротезування кульшових cyглобiв iз приводу деформуючого остеоартрозу (26 жшок та 16 чоловiкiв) вiком вщ 54 до 75 рокiв (середнш вiк 65,4 ± 3,1 року; медiaнa — 65 рокiв). yci хворi про-оперовaнi з установкою цементного або стандартного спейсера. У роботу були включен тшьки т хворi, у яких при бaктерiологiчномy доcлiдженнi тканин, що оточували ендопротез, та протезного матер1алу вияв-лена пicляоперaцiйнa iнфекцiя. Згiдно з класифша-цieю Coventry — Fitzgerald, у даних хворих мав мю-це I тип глибоко! шфекцп' (гостра пicляоперaцiйнa
iнфекцiя, що машфестуе протягом першого мicяця пicля протезування).
У 27 (64 %) хворих, яы дослщжувались, за результатами рентгенографи' виявляли виражене зниження рештешвсько! суглобово! щiлини, значний субхон-дральний склероз та крaйовi кicтковi розростання, що розташовуються не лише на западиш, а й на головщ суглоба, деформaцiю суглобових кiнцiв за рахунок ÏÏ сплощення та утворення крайових остеофтв, репо-нарний остеопороз [1].
У той же час у 31 (75 %) пащента за даними комп'ютерно! томографи' в проекци' ураженого суглоба спостериалось нерiвномiрне звуження суглобово! щiлини з дегенеращею суглобового хряща у виглядi розволокнення та зменшення його товщини; крaйовi кicтковi розростання, що являють собою гшерденсш дiлянки (рис. 1), розмщет по краю вертлюжно! запа-дини [5, 6].
За даними остеосцинтиграфи' у 36 (86 %) хворих при яюснш ощнщ остеосцинтиграм у проекци' ураженого кульшового суглоба спостериалось вогнище гшерфш-саци' рaдiофaрмпрепaрaтy (РФП) шдвищено! штен-
Рисунок 1. Томограма хворого К. з некрозом головки правого кульшового суглоба
Том 16, №2 • 2015
www.mif-ua.com
9
Рисунок 2. Остеосцинтиграма хворого М. з деформуючим остеоартрозом правого кульшового суглоба до i псля ендопротезування: а) за 1 добудо ендопротезування; б) через 6 м!с. п!сля ендопротезування
сивност (рис. 2). При ктьыснш ощнщ сцинтиграм пащентав втсоток включення РФП у вогнищах шдви-щеного накопичення компонентiв кульшових суглобiв становив 150-350 % [4, 7].
За даними термографй', у 38 (90 %) пащентав у про-екцй' уражених кульшових суглобiв спостерйались зони гiпертермii неправильно! форми (о^м дiлянок ендопротеза), нерiвномiрного розподiлу й порушення нормально! топографй' судинного рисунка [3].
Слд зазначити, що при комп'ютернш томографй' та рентгенографй' в пащенпв, ят дослiджувались, вiзуа-лiзувались бiльш чiткi контури дiлянки ураження, шж при остеосцинтиграфй' та термографй', а також бтьш якiсно визначалась локалiзацiя патологiчного процесу серед анатомiчних кiсткових структур.
У той же час при остеосцинтиграфй' та термографй' патолопчш змши в проекци кульшових сугло-бiв вiзуалiзувались у бтьш раннш термiн, нiж при комп'ютернш томографй' та рентгенографй'.
Висновки
Комп'ютерна томографiя, остеосцинтиграфiя, рентгенографiя та термографiя е об'ективними ш-струментальними методами дiагностики гострих пiсляоперацiйних ускладнень при ендопротезуваннi кульшових суглобiв. Даш методи можливо застосову-вати в дiагностичному скринiнгу гострих тсляопера-цшних ускладнень при ендопротезуваннi кульшових суглобiв. Комп'ютерна томографiя та рентгенографiя е бтьш специфiчними методами, нiж остеосцинти-графiя та термографiя, але менш чутливими методами в дiагностицi гострих шсляоперацшних ускладнень при ендопротезуваннi кульшових суглобiв. При дiа-гностицi патолопчних станiв при ендопротезуваннi кульшового суглоба слщ застосовувати одночасно класичну рентгенографш та остеосцинтиграфiю, а в комплекс з комп'ютерною томографiею — для мош-
торингу динамiки патологiчного процесу тсля ендопротезування.
Список л1тератури
1. Дiaгносmuкa пошкоджень зон росту шсток за допомо-гою мтрофокусногрентгенографй / О.П. Шармазано-ва, Ю.А. Миронова, Ю.М. Коваленко, С.В. Балашов// Укратський радiологiчний журнал. — 2013. — Т. 21, № 3. — С. 278-283.
2. Остеосцинтиграфия при системных поражениях опорно-двигательного аппарата: параметры нормы, проблемы визуализации и анализа / Ю.Н. Касаткин, В.В. Поцыбина, Д.И. Левчук//Радиология — практика. — 2003. — № 3. — С. 3134-3137.
3. Порiвняльна характеристика остеосцинтиграфй та термографП при ендопротезуванш кульшових та ко-лтних суглобiв/М.М. Ткаченко, П.О. Король //Радю-логiчний всник. — 2015. — № 1—2. — С. 27-28.
4. Сучасш аспекти застосування трифазноЧ остеосцинтиграфй в дiагностицi уражень опорно-рухового апарату / В.Ю. Кундт, М.В. Сатир, 1.В. Новерко // Укратський радюлогiчний журнал. — 2012. — Т. 20, № 3. — С. 310-312.
5. Dore F., Biasiotto M. et al. Three phase bone scintigraphy and SPECT/CT in biphosphonates associated osteonecrosis of the jaws // Eur. J. Nucl. Med. — 2006. — Vol. 33, suppl. 2. — P. 276-277.
6. Gwyther W. Current standatds for responseevaluation by imaging techniques // Eur. J. Nucl. Med. — 2006. — Vol. 33. — P. 11-15.
7. Savelli G. Bone scintigraphy and the added value of SPECT (single photon emission tomography) in detecting skeletal lesions / G. Savelli, L. Maffioli, M. Maccauro, E. De Deckere, F. Bombardieri // Eur. J. Nucl. Med. — 2001. — Vol. 45. — P. 27-37.
Отримано 04.01.15■
Король П.О.12, Ткаченко М.М.2 1Киевская городская клиническая больница № 12 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев
РОЛЬ ИНСТРУМЕНТАЛЬНЫХ МЕТОДОВ
ИССЛЕДОВАНИЯ В ДИАГНОСТИКЕ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ ПРИ ЭНДОПРОТЕЗИРОВАНИИ ТАЗОБЕДРЕННЫХ СУСТАВОВ
Резюме. Цель — определить роль инструментальных методов исследования в диагностике острых послеоперационных осложнений при эндопротезировании тазобедренных суставов.
Материал и методы. С помощью методов компьютерной томографии, остеосцинтиграфии, рентгенографии, термографии обследовано 42 пациента после эндопротезирования тазобедренных суставов (26 женщин и 16 мужчин) в возрасте от 54 до 76 лет. При бактериологическом исследовании тканей, окружающих эндопротез, и протезного материала выявлена послеоперационная инфекция.
Результаты. У 27 (64 %) пациентов по данным рентгенографии, 31 (75 %) — по данным компьютерной томографии, у 36 (86 %) — по данным остеосцинтиграфии и 38 (90 %) пациентов — по данным термографии были выявлены признаки, характерные для послеоперационных осложнений при эндо-протезировании тазобедренных суставов. При компьютерной томографии и рентгенографии у обследованных пациентов визуализировались более четкие контуры области поражения, чем при остеосцинтиграфии и термографии, а также более качественно определялась локализация патологического процесса среди анатомических костных структур. При остеосцинти-графии и термографии патологические изменения в проекции тазобедренных суставов визуализировались в более ранние сроки, чем при компьютерной томографии и рентгенографии.
Выводы. Компьютерная томография и рентгенография являются более специфичными, чем остеосцинтиграфия и термография, но менее чувствительными методами в диагностике острых послеоперационных осложнений при эндопротезиро-вании тазобедренных суставов. Данные методы можно применять в диагностическом скрининге острых послеоперационных осложнений при эндопротезировании тазобедренных суставов. В диагностике патологических состояний при эн-допротезировании тазобедренного сустава следует применять одновременно классическую рентгенографию и остеосцинти-графию, а в комплексе с компьютерной томографией — для мониторинга динамики патологического процесса после эндо-протезирования.
Ключевые слова: остеосцинтиграфия, тазобедренные суставы, эндопротезирование, компьютерная томография, рентгенография, термография.
KorolP.O.1,2, Tkachenko M.M.2 1Kyiv City Clinical Hospital № 12
2National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
THE ROLE OF INSTRUMENTAL METHODS IN THE DIAGNOSIS OF ACUTE POSTOPERATIVE COMPLICATIONS IN HIP ARTHROPLASTY
Summary. Objective — to study the role of instrumental methods in the diagnosis of complications after hip arthroplasty.
Material and Methods. Using the methods of computed tomography, bone scintigraphy, radiography and thermography, we have examined 42 patients after hip arthroplasty (26 women and 16 men) aged 54 to 75 years. Bacteriological examination of the tissues surrounding the prosthesis and prosthetic material revealed postoperative infection.
Results. In 27 (64 %) patients according to radiography, in 31 (75 %) — according to computed tomography, in 36 (86 %) — according to bone scintigraphy and in 38 (90 %) patients according to thermography, we have revealed signs characteristic of postoperative complications in hip arthroplasty. Computed tomography and radiography in patients, who were examined, revealed more precise contours of the lesion than bone scintigraphy and thermography, as well as more qualitatively determined the localization ofpathological process among anatomical bone structures. During bone scintigraphy and thermography, pathological changes in the projection of the hip joints were visualized earlier than in computed tomography and radiography.
Conclusion. Computed tomography and radiography are more specific methods than bone scintigraphy and thermography, but less sensitive in the diagnosis of acute postoperative complications in hip arthroplasty. These methods can be used in the diagnostic screening of acute postoperative complications with hip arthroplasty. When diagnosing pathological conditions in hip arthroplasty, simultaneous classic radiography and bone scintigraphy should be used, and in combination with computed tomography — to monitor the dynamics of the pathological process after hip arthroplasty.
Key words: bone scintigraphy, hip joints, hip arthroplasty, computed tomography, radiography, thermography.
TOM 16, №2 • 2015
www.mif-ua.com
11
