CC BY
32Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-2. С. 396-400.
УДК 341.232.2:343.57
РОЛЬ ООН У БОРОТЬБ1 З ТРАНСНАЦЮНАЛЬНОЮ ОРГАН1ЗОВАНОЮ ЗЛОЧИНН1СТЮ
Столярський О. В.
Львiвський нацюнальний ункерситет теш 1вана Франка м. Львiв, Украша
У статл дослвджуеться специфжа дшльносп ООН у боротьбi з транснацюнальною оргашзованою злочиншстю. Анатзуеться дiяльнiсть основних оргашв, конгресiв та iнститутiв ООН у сферi мiжнарод-но-правового сшвробпництва у боротьбi з транснацiональною злочиншстю та норми Конвенци ООН проти транснацюнально! оргашзовано! злочинностi 2000 р.
Ключовi слова: ООН, боротьба, транснацюнальна оргашзована злочиншсть, м1жнародно-правове спiвробiтництво.
Вступ. У сучасних умовах ефектившсть м1жнародно1 боротьби 1з транснацю-нальною оргашзованою злочиншстю може бути досягнута за допомогою сшвпращ як у межах м1жнародних оргашзацш, так i на тдсташ юнуючих м1жнародних угод. Особливо велика роль у цьому належить Оргашзаци Об'еднаних Нацш, яка може найусшшшше координувати таю ди шляхом розробки i здшснення узгоджено! та до-стов1рно1 м1жнародно1 стратеги i полынки.
М1жнародна сшвпраця у протидп транснацюнальнш оргашзованш злочинносп, що проводиться тд епдою ООН, дае широк можливосн координацп антикримшаль-них зусиль держав. Стратепчний план ООН може розглядатися як глобальний план протистояння злочинносп. Цей план включае дослщження найбшьш небезпечних форм транснацюнально! оргашзовано! злочинносп I розробку заход1в щодо 11 запо-бпання. Завдання запобпання транснацюнальнш оргашзованш злочинносп розщ-нюеться як першочергове на нацюнальному { глобальному р1внях [1].
Постановка завдання. Мета статл - спроба наукового анал1зу дхяльносп основних оргашв ООН у сфер1 мхжнародно-правового сшвробпництва у боротьб1 з транснацюнальною оргашзованою злочиншстю та норм Конвенци ООН проти транснацюнально! оргашзовано! злочинносп 2000 р.
Резулътати досл1дження. Функщя ООН як оргашзатора боротьби з транснацюнальною оргашзованою злочиншстю у свт випливае з1 ст. 1 11 Статуту, де вказа-но, що ООН шдтримуе м1жнародний мир 1 безпеку, розвивае дружш вщносини м1ж державами; здшснюе м1жнародну сшвпрацю щодо виршення мхжнародних проблем економ1чного, сощального \ гумаштарного характеру [2, с. 8].
Основним робочим органом, що координуе д1яльшсть держав - члешв ООН у бо-ротьб1 з1 злочиншстю, е Економ1чна { Сощальна Рада ООН (ЕКОСОР), у склад! яко!
функцюнуе Комюя iз запобiгання злочинностi i кримiнального правосуддя. Комюя з попередження злочинностi i кримiнального правосуддя у складi 40 держав-члешв е функцiональним органом ЕКОСОР. Вона розробляе мiжнародну полiтику i коорди-нуе ди iз запоб^ання злочинностi i кримiнальному правосуддю. Результатом дiяль-ностi Комюи е концептуальш положення, якi приймаються конгресами ООН iз запо-бiгання злочинностi i поводження з правопорушниками.
Конгреси ООН iз запобiгання злочинностi скликаються вщповщно до п. (d) до-датку до резолюци 415 (V) Генеральное' Асамбле! вiд 1 грудня 1950 р., в якш перед-бачаеться скликання через кожнi п'ять роюв мiжнародного конгресу в цiй сфер^ а також вiдповiдно до резолюцш 46/152 вiд 18 грудня 1991 р., 56/119 вщ 19 грудня 2001 р., 57/170 ид 18 грудня 2002 р., 58/138 ид 22 грудня 2003 р. i 59/151 вщ 20 грудня 2004 р. [3, с. 77].
На конгресах розглядаеться широкий спектр тем, яю е важливим чинником мiжна-родних зусиль iз запобiгання злочинносп i кримiнальному правосуддю, впливаючи на нащональну полiтику i професiйну практику. Будучи глобальним форумом, конгреси сприяють обмiну iнформацiею i найефектившшими видами практики мiж державами i фахiвцями, що працюють у цш сферi. 1х загальна мета полягае у сприянш розвитку ефективно! полiтики у сферi попередження злочинносп i розробцi заходiв щодо забезпечення кримшального правосуддя у всьому свт. Конгреси з питань злочинносп проходили в рiзних частинах свггу, а саме: 1960 р. - Лондон, Сполучене Королiвство; 1965 р. - Стокгольм, Швещя; 1970 р. - Кюто, Японiя; 1975 р. - Женева, Швейцарiя; 1980 р. - Каракас, Венесуела; 1985 р. - Мшан, Ьатя; 1990 р. - Гавана, Куба; 1995 р. - Ка!р, Сгипет; 2000 р. - Вщень Австрiя; 2005 р. - Бангкок, Та!ланд; 2010 р. - Сальвадор, Бразилiя.
Крiм конгрешв у системi органiв ООН юнуе ряд iнститутiв, що спецiально за-ймаються питаннями боротьби iз транснащональною органiзованою злочиннiстю, наприклад: Центр iз мiжнародного запобiгання злочинностi (Вiденський центр); М> жрегiональний римський науково-дослiдний шститут ООН iз питань злочинностi i правосуддя; Азiатський i Далекосхiдний шститут ООН в Токю iз запобтання зло-чинностi i поводження з правопорушниками; 1нститут Гельсiнкi iз запоб^ання зло-чинностi i боротьби з нею; Африканський шститут ООН iз запоб^ання злочинностi i поводження з правопорушниками; Арабський дослщницький i навчальний центр в Ель Рiаде з питань безпеки; Австралшський (Канберра) шститут кримшологи; Ка-надський (Ванкувер) Мiжнародний центр iз реформ кримiнального законодавства i полiтики з кримiнального правосуддя та iншi [4].
Питання боротьби зi злочиннiстю, зокрема з И транснащональними оргашзовани-ми структурами, постшно знаходиться на порядку денному ООН. Зокрема, 18 грудня 1991 р. була прийнята i продовжуе розроблятися спещальна Програма ООН з боротьби зi злочиннiстю i кримшального правосуддя. I! головним завданням, як указано в преамбуш, е надання допомоги у вирiшеннi нагальних потреб св^ово! спiльноти у справi запобтання кримiнальних проявiв i правосуддя. У чи^ основних цiлей Програми слщ назвати боротьбу зi злочиннiстю нащонального i транснацiонального характеру; об'еднання зусиль держав - члешв ООН у запобтанш транснащональ-нiй злочинностi; ефективне здшснення кримiнального правосуддя; сприяння дотри-
манню найвищих стандарнв справедливостi, гуманносн, правосуддя i професiйного поводження [5, с. 555].
Особливе мюце у CTpyKTypi ООН у сферi боротьби з транснащональною злочин-нiстю займае Комiсiя i3 запобiгання злочинностi i кримiнального правосуддя у склащ Економiчноï i Сощально1 ради ООН. Щодо резyльтатiв ïï дiяльностi, наприклад, у рамках Комюи була пщготовлена i прийнята 51 сесiею Генеральноï Асамблеï ООН вщ 1996 р. Декларацiя про злочиннють i сyспiльнy безпеку. У нш, зокрема, було вказано, що ва держави — члени ООН повинш взяти на себе пyблiчне зобов'язання взаемно сшвробгг-ничати в щлях запобiгання транснацiональноï, зокрема оргашзовано].', злочинностi, незаконного обороту наркотиюв i збро1', контрабанди рiзних вцщв заборонених товарiв, торгiвлi людьми, терористичних актiв, корyпцiï i вiдмивання злочинних доходiв.
Крiм того, у зв'язку з постшним зростанням мiжнародноï сшвпращ, розвитком yсiх ïï напрямiв i форм, Генеральною Асамблеею ООН було доручено Комюи розгля-нути питання про розробку мiжнародноï конвенцiï проти транснацiональноï оргаш-зованоï злочинностi. Даний мандат грунтувався на вирiшеннях проблем полiтичноï декларацiï i Глобального плану дш, прийнятих Всесвiтньою конференцiею з боротьби з транснащональною оргашзованою злочиннютю в Неаполi в листопадi 1994 р.
Розробка конвенцiï велася в активному режимi протягом двох роюв пiд керiвни-цтвом заступника Генерального секретаря ООН Пшо Арлакки.
15 листопада 2000 р. Генеральною Асамблеею ООН була прийнята Конвенщя ООН проти транснацiональноï органiзованоï злочинносп. Аналiзyючи цю Конвен-цiю, необхщно вiдзначити ïï багатоплановiсть та ушверсальнють у регyлюваннi боротьби з таким найнебезпечшшим явищем, як транснащональна органiзована зло-чиннiсть. По суп справи, вона ввiбрала в себе попереднш досвiд держав у створенш мiжнародно-правових докyментiв у справi об'еднання зусиль iз запобiгання оргаш-зованш злочинностi i боротьби з нею. У Конвенцп знайшли вiддзеркалення таю ши-роковiдомi мiжнародно-правовi акти, як Мшанський план дiй, прийнятий у 1985 р. на VII Конгрес ООН iз запобiгання злочинностi i поводження з правопорушниками, Типовий договiр про видачу (резолющя 45/116 Генеральноï Асамблеï ООН), Типовий договiр про взаемну правову допомогу у сферi кримiнального правосуддя (резолюцiя 45/117 Генеральноï Асамблеï ООН), полiтична декларацiя i Глобальний план дш проти транснацiональноï органiзованоï злочинностi 1994 р. тощо [6, с. 432].
Конвенщя дае наступне трактування транснацiонального злочину: злочин здшс-нено в бшьш нiж однiй державi; здiйснено в однш державi, але iстотна частина його шдготовки, планування, керiвництва або контролю мае мюце в шшш державц злочин здiйснено в однш держав^ але за участю органiзованоï злочинноï групи, яка здiйснюе злочинну дiяльнiсть у бiльш нiж однш державц злочин здiйснено в однш держав^ але його iстотнi наслщки мають мiсце в iншiй державi (ст. 3). Як механiзм боротьби з транснащональною злочиннютю, Конвенщя пропонуе державам ухвалення законодавчих та шших заходiв, спрямованих на запобпання фактiв вiдмивання доходiв вiд злочишв (ст. 6, 7); заходiв проти корупци i вiдповiдальностi юридичних ошб за участь останнiх у серйозних злочинах, до яких причетна оргашзована злочиннiсть (ст. 8, 9); заходiв, яю можуть забезпечувати можливостi конфюкаци та арешту доходiв вiд злочишв i розпо-рядження конфiскованими доходами вщ злочинiв (ст. 12, 13, 14) [7, с. 227].
Висновки. Таким чином, стад зауважити, що в тдвищенш дшльносп ООН у 6oporb6i з транснацюнальною органiзованою злочиннiстю icTOTHy роль вщграюгь ii структурш ор-гани, шстигути i cпецiалiзованi конгреси. Особливютю дiяльноcтi ООН також е й те, що в межах, наприклад, указаних iнcтитyтiв здшснюеться проведення наукових дослщжень у cфеpi боротьби з транснацюнальною оргашзованою злочиншстю, проведення cемiнаpiв iз тдвищення квалiфiкацii кадpiв нацюнальних правоохоронних оpганiв, надання методично!, маrepiальноi i технiчноi допомоги в розробщ cпецiальних ироекпв, забезпечення за-цiкавлених оpганiзацiй iнфоpмацiею про злочинтсть i заходи боротьби з нею.
Вагомим досягненням дiяльноcтi ООН у боpотьбi з тpанcнацiональною оргашзова-ною злочиннicтю стало прийняття в 2000 р. Генеральною Асамблеею ООН Конвенци ООН проти транснацюнально! оргашзовано! злочинносп. Цшнють указано! Конвенцii полягае в тому, що вона чггко встановлюе i конкретизуе для кожно! держави-учасника ухвалення таких законодавчих та шших заходiв, якi можуть визначати кримшальни-ми ряд дiянь, установлених у Конвенци, коли вони прямо або побiчно здшснюються у cкладi оргашзовано! злочинно! групи. У pеалiзацii цих положень роль Оpганiзацii Об'еднаних Нацш як лщера i координатора полпики i cтpатегii в боpотьбi з транснацюнальною оргашзованою злочиншстю набуватиме все бшьшого значення. Тому в щлях пiдвищення ефективноcтi дiяльноcтi ООН у боpотьбi з тpанcнацiональною оргашзованою злочиншстю пропоноваш нею заходи, ^м свое! yнiвеpcальноcтi i загаль-ноcвiтовоi значyщоcтi, повиннi носити характер практично! застосовносп, особливо в плаш !х iмплементацii в нацiональнi законодавства держав.
Список л^ератури:
1. Документ ООН A/CONF.187/5 // Режим доступа. - [Электронный ресурс] : www.inter.crimmology. org.ua/modules.php.
2. Действующее международное право : в 3 т. / Сост. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. - М. : Изд-во Московского независимого института международного права, 1996. - Т. 1. - С. 8.
3. Костенко Н. И. Роль Организации Объединенных Наций и эффективные меры по борьбе с транснациональной организованной преступностью / Н. И. Костенко // Государство и право. - 2006. - № 7. - С. 76-82.
4. Конвенция Организации Объединенных Наций против транснациональной организованной преступности. Резолюция 55/25 Генеральной Ассамблеи от 15 ноября 2000 г. // Режим доступа. - [Электронный ресурс] : www.un.org/ru/ documents/ decl_conv/conventions/orgcrime.shtml.
5. Криминология : учебник / под ред. В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова. - 2-е изд. - М. : Юристъ, 2000. - С. 555.
6. Международное право : учебник / отв. ред. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. - М. : Международные отношения, 2000. - С. 432.
7. Международное уголовное право : учеб. пособие / под общ. ред. В. Н. Кудрявцева. - 2-е изд. - М. : Наука, 1999. - С. 227.
Столярский О. В. Роль ООН в борьбе с транснациональной организованной преступностью / О. В. Столярский // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-2. - С. 396-400.
В статье исследуется специфика деятельности ООН в борьбе с транснациональной организованной преступностью. Анализируется деятельность основных органов, конгрессов и институтов ООН в сфере международно-правового сотрудничества с транснациональной преступностью и нормы Конвенции ООН против транснациональной организованной преступности 2000 г.
Ключевые слова: ООН, борьба, транснациональная организованная преступность, международно-правовое сотрудничество.
Ponb OOHy 6opomb6i.
ROLE OF THE UNO IN FIGHT AGAINST THE TRANSNATIONAL ORGANIZED CRIME
Stolyarskiy O. V.
Lviv National University named after Ivan Franko, Lviv, Ukraine
In the article the specific of activity of the UNO is investigated in a fight against the transnational organized crime. Activity of a basic organs, congresses and institutes of the UNO is analyzed in the sphere of international cooperation in a fight against transnational criminality and norms of Convention of the UNO against the transnational organized crime of2000.
The main working body that coordinates the work of UNO member States in combating crime, is the UNO Economic and Social Council, which consists of functions, the Commission on crime prevention and criminal justice. The Commission on crime prevention and criminal justice in the 40 member States is a functional body of the Economic and Social Council of the UNO. It develops international policy and coordinates the activities of crime prevention and criminal justice. The result of the activity of the Commission is to conceptual positions, which are accepted Nations congresses on the prevention of crime and the treatment of offenders.
The Congress discusses a range of topics that are important factor of international efforts on crime prevention and criminal justice, influencing national policies and professional practices. As a global forum, congresses facilitate the exchange of information and effective practices among States and professionals working in this field. Their overall objective is to contribute to the development of effective policies in the field of crime prevention and preparation of measures for criminal justice worldwide. Crime congresses were held in different parts of the world.
Issues of combating crime, in particular its transnational organized structures, is constantly on the agenda of the UNO. In particular, 18 December 1991 was adopted and continues to be developed the special Program of the UNO on crime and criminal justice. Its main task, as stated in the preamble, is to provide assistance in solving the pressing needs of the international community in preventing criminal manifestations and justice. Among the main objectives of the Programme should be named the fight against crime of the national and transnational nature, to unite efforts of UNO member States in the prevention of transnational crime; effective implementation of the criminal justice system; promotion of the highest standards of fairness, humanity, justice and professional conduct. A special place in the structure of the UNO in combating transnational crime takes the Commission on crime prevention and criminal justice in the composition of the Economic and Social Council of the UNO. Regarding the results of its operations, for example, the Commission was prepared and adopted the 51st session of the General Assembly of the United Nations (1996) Declaration on crime and public security. In it, in particular, it was stated that all UNO member States must take the public obligation to mutually cooperate in order to prevent transnational, in particular organized crime, illicit drugs and weapons, smuggling of different types of illicit goods, human trafficking, terrorism, corruption and money laundering. In addition, in connection with the continued growth of international cooperation, the development of all its directions and forms of the UNO General Assembly was requested to Commission consider the development of an international Convention against transnational organized crime. This mandate was based on the decision of problems of the political Declaration and the Global plan of action, adopted by the world conference against transnational organized crime in Naples in November 1994, Thus, it should be noted that the increase of the activities of the UNO in combating transnational organized crime significant role is played by its structural bodies, institutions and specialized congresses. The peculiarity of the UNO, within such, these institutions are conducting research in the field of combating transnational organized crime, holding of seminars for raising qualification of personnel of national law enforcement agencies, rendering methodical, material and technical assistance in the development of special projects for interested organizations with information on crime and measures of combating it.
Significant achievement of the UNO activities in the fight against transnational organized crime was the adoption in 2000 by the UNO General Assembly of the UNO Convention against transnational organized crime. The value of the said Convention is that it clarifies and specifies for each state party to adopt such legislative and other measures, which may determine the number of criminal acts set out in the Convention when they are directly or indirectly carried out in an organized criminal group. In implementing these provisions, the role of the United Nations as a leader and coordinator of the policy and strategy in the fight against transnational organized crime will occupy an every greater place. Therefore, to improve the effectiveness of UNO activities in the fight against transnational organized crime and the action it proposes, in addition to its versatility and global importance, must be in the nature of the practical applicability, especially in terms of their implementation in national legislations of States.
Key words: UNO, fight, transnational organized crime, international legal cooperation.
