CC BY
22
НАУКОВ1СТАТТ1
Б. Андрушив
д-р екон. наук,
Н. Кирич
д-р екон. наук,
Л. Мельник
канд. екон. наук,
О. Погайдак
канд. екон. наук Тернопльський нацшнальний техтчний утверситет iменi 1вана Пулюя
РОЛЬ ОСВ1ТИ В ОРГАШЗАЦП ВИКОРИСТАННЯ еВРОПЕЙСЬКИХ П1ДХОД1В ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ У ПОСТКОНФЛ1КТНИЙ ПЕР1ОД
Постановка проблеми. В час активних суспшьних трансформацш викликаних конфл1кгаою ситуащею на Сход1, лопчно було б чуги зважену думку авторите-гних учених про ефектившсть реформ у освггаьо-нау-ковш сфер1, мюце 1 роль у нш вищих навчальних за-клад1в, яю, незважаючи на передислокащю окремих з них, галузеве перепщпорядкування, функщонують 1 розвиваються.
Тим часом вщсутшсть надежного фшансування як з боку держави, так 1 з боку окремих галузей 1 тд-приемств, призвела до зменшення чисельносп науко-вих ствробггаиюв власне в природоохороннш царит, попршення матер1ально-техшчно1 бази дослщжень. Учет не мають можливоси працювати над удоскона-ленням дослщницького шструментар1ю, розв'язанням цих актуальних для нащонально! економ1ки й суспшь-ства проблем. Знизився престиж науково'1 пращ, вщ-буваеться нехтування природоохоронними проблемами сталого розвитку.
Чи за таких обставин вони е проводниками 1 рупором усього нового? Якими засобами вони здшсню-ють подготовку новитах бакалавр1в, спещал1ст1в, мапс-тр1в? Як вона стввщноситься з обмшом прогресивним бвропейським досвщом? Як 1 в яких умовах працюе професорсько-викладацький склад такого закладу? Чи повною м1рою реал1зована 1х роль в оргашзацп вико-ристання бвропейських пщход1в до забезпечення ста-лого розвитку економ1ки?
У вс часи, в ус1х державах, особливо тих, що ви-зволились з-тд 1мперсько! отки, наука була 1 залиша-еться в1зиром, пом1чником 1 радником влади у пошуку ефективних шлях1в сталого розвитку нащонально! економ1ки. Таю заклади (кожен у сво'1й сфер1), спра-вд1, повинш бути не лише реал1затором, а 1 проекто-законодавцем, 1мпульсатором нових щей, 1х провщни-ком вод теоретичних розробок до практичного 1х впро-вадження. Науковець на виробнищта повинен бути бажаним гостем, а не прохачем доводки про впрова-дження результата дослщження, як це школи мае мюце у науковш практищ. Його повинш поважати як нос1я правдивих знань про процеси, явища 1 поди у
нашому суспшьному жити. Власне щ та шш1 обста-вини обумовлюють актуальшсть та своечасшсть дано'1 статть
Анал1з публжацш за темою досл1дження. Основш питання теорП 1 практики використання бвропейських пщход1в до забезпечення сталого розвитку економ1ки опосередковано висвплено у працях заруб1жних науковщв: Д. Бауерсокса, Д. Вордлоу, Г. Зоммерера, М. Крютофера, О. Моргенштерна, Р. Патори, Д. Уотерса П. Друкера, М. Калецью, Г. Менша, Б. Санто, Р. Солоу, Б. Твюса, Р. Фатхудшова, Р. Хар-рода, В. Хартмана, Й. Шумпетера та ш.
Проблеми формування 1 використання шновацш-них систем в управлшш науково-освггаьою сферою в умовах трансформацшно! економ1чно! системи досл1-джеш у працях росшських дослодниюв М. Залманово'1, С. Карнаухова, Л. М1ротша, В. Сергеева, А. Смехова, I. Тишбаева. За останнш перюд у цш сфер1 з'явились також роботи вичизняних науковщв, у яких дослщжу-ються сучасш проблеми в ланцюз1 наука — освгга — ви-робництво: О. Амош1, Ю. Бажала, С. Глляшенка, О. Лапко, Л. Нейково'1, Д. Черваньова, М. Григорак, К. Ковтуна, В. Куценко, 6. Крикавського, Р. Ларшо!, В. Школайчука, О. Новжова, М. Окландера, Б. Плотина, М. Постана, Н. Чухрай та шших дослодниюв. Не-обхщно зауважити, що дослщженню проблематики си-стемносп дослщжень присвячено чимало наукових праць таких науковщв та практиюв як В. Андрущенко, 6. Бистрицький, О. Веретенникова, В. Войтов, В. Гельман, Г. Касьянов, О. Кшко, О. Локшина, А. Ш-ценко, О. Овчарук, Т. Фшшков, М. Хвесик, Н. Яр-кова. Тим часом роль галузево'1 ВУЗ1всько! науки в зга-даному контексп практично залишилась за полем зору згаданих науковщв.
Загальновщомо, що радикальш економ1чш рефо-рми е одним 1з шлях1в виходу нашо'1 кра'1ни з чисель-них криз. У цивМзованих державах 1х проводником е наука, яка торуе дорогу, ставить в1хи на шляху розвитку нащонально! економ1ки, галузей господарського комплексу, регюшв. У цьому процес1 особливе мюце займають галузев1 ВНЗ, окрем1 з яких, незважаючи на
АНДРУШК1В Б., КИРИЧ Н, МЕЛЬНИК Л., ПОГАЙДАК О.
конфлГктну ситуащю в державГ, устшно розвива-ються, вщкривають новi спецiапьностi, реалiзують на-уково-дослгдну тематику, iн.
Активний поступ у европейський освiтнiй про-стiр шституту зобов'язуе укладення та реалiзацiю угод про наукову, освГтню, культурну ствпрацю з зарубГж-ними вищими школами.
У найскладнiшi роки становлення укра!нсько! державностi вдалось забезпечити збереження профе-сiйних кадрiв та одночасно наростити науково-педаго-гiчний потенцiал, вдосконалити матерiально-технiчну базу та забезпечити якгсть практично! складово! !х пщ-готовки, в тому числГ й в еколопчнш сферi. 1х репута-цiя засвгдчена тисячами випускникгв, яю успiшно пра-цюють у галузях економiки Укра!ни, фундацiя та за-безпечення наскрГзно! неперервно! ступенево! пщгото-вки фахiвцiв у системi «молодший спецiалiст — бакалавр — мапстр», шновацшна форма надання освiтнiх послуг, що iнтегруе фундаментальну науку, навчаль-ний процес, виробництво та забезпечення сталого розвитку.
Як вщомо, пiдприемницька дiяльнiсть е одним iз двигунiв економiчного зростання держави. В Укра!ш пiдприемництво завжди пробивало собi дорогу всупе-реч рiзним обставинам i режимам. При цьому визначу роль в еколопчних процесах розвитку належить саме ВНЗ.
Ц та iншi обставини обумовили актуальнiсть i своечаснiсть дослiдження теми сталого розвитку еко-номiки, а також обумовили необхщшсть глибше ви-вчати процеси не лише розвитку, наприклад, пщпри-емницько! дiяльностi, а й П еколопчно! складово! та передати досвщ у цих неординарних, постконфлГктних обставинах нашим студентам, прививати найкращi взiрцi вiдношення до природокористування в оргашзацп власного бiзнесу.
Виклад основного матерiалу. Справдi, в сучасних умовах сталий розвиток нащонально! економiки е одним iз найважливiших чинникгв вирiшення не лише еколопчних, а й соцiально-економiчних проблем зага-лом.
Як показало опитування та сощолопчне ви-вчення ще! проблематики ученими АкадемГ! економГ-чних наук Укра!ни (АЕНУ), АкадемГ! соцiального уп-равлiння (АСУ), поряд з рiзними соцiальними проблемами, проявляються об'ективш тенденцiйнi природо-охороннi проблеми. 1х вирiшення знаходиться у пря-мш залежностi вiд ефективностi функдiонування суб'екив господарювання та оргашзацп освiтнiх про-цесiв у цiй сферi.
На початку 2015 року, наприклад, в Тернопгльсь-кгй областi здiйснювали дiяльнiсть понад 4,6 тис. суб'ектiв малого пщприемництва. Кглькгсть пщприем-ницьких структур на 10 тис. оаб наявного населення складае 42 одиницi i зросла за останнiй рiк на 3 оди-ницi, що створюе вiдповiдне екологiчне навантаження на зовншне природне середовище.
У целому суб'екти малого пщприемництва забез-печують близько четверто! частини бюджетних надхо-джень. Вiд !х дiяльностi щорiчно до зведеного бюджету надходить больше 200,0 млн грн, що дозволяе в репо-нальному планi вирiшувати не лише загальноеконо-мiчнi, а й еколопчш проблеми мiсцевого господарства
[3].
Попередне дослщження АЕНУ та АСУ ролi освiти та науки в оргашзацп використання бвропей-
ських пщходГв до забезпечення сталого розвитку еко-номiки, використаннi взаемозв'язкгв й взаемовщно-сини у ланцюзi: держава — освгга — наука — виробництво — еколопя у природоохоронному контекси показало, що в силу вищезгаданих обставин, не завжди е ефективною. Зруйнованi зворотнiй зв'язок, вщсутшсть контакту в iнновацiйному ланцюзк держава — освiта — наука — виробництво — еколопя, не передбачають умов для висхщного сталого розвитку нащонально! економiки.
Вченi Тернопгльських ВНЗ, як кажуть, тримають руку на пульа всiх пiдприемницьких процесГв, вияв-ляють !х вплив на еколопю i багато роблять для про-паганди природоохоронно! дiяльностi. В засобах масо-во! iнформацi! викладачi ВУЗiв систематично друку-ють сво! науковi роздуми, пропозицГ! щодо оргашзацп сталого розвитку репонально! економiки тощо.
Результати опитування показали, що у пщприем-ницьк1й дiяльностi е необхщшсть законодавчого i нормативного регламентування економiчноl та фшан-сово-господарсько! дiяльностi. В свою чергу цi обставини обумовлюють необхiднiсть вiдповiдних адапта-цшно-трансформацшних розробок, над чим ефек-тивно ниш працюють провiднi ученi Укра!ни, в тому числi i Тернопгльського нацiонального технiчного уш-верситету iменi 1вана Пулюя (ТНТУ). Для цього вико-ристовуеться вiдповiдна матерiально-технiчна база, навчально-методичне пщГрунтя з органiзацi! навчаль-ного процесу та iн. Заклади йдуть у фарватерi устш-ного використання новитах методiв навчання, шфор-мацiйних технологiй, iнтерактивного спiлкування тощо. В Укра!ш поки що ринок шновацш не сформовано, про те тут вже працюють над щею проблемою, ввiвши довгльний навчальний курс та пiдготувавши навчальнi поабники: «Прикладнi аспекти ринку шновацш в Укра!нi», «Екологiчний менеджмент: еколого-економiчнi засади рацiонального природокористування». Ця робота потрiбна для професшного, грамотного i цивiлiзованого входження у бвропейське рин-кове середовище, у якому надзвичайно важливою е природоохоронна компонента, яка суттево пщшмае у таких обставинах конкурентоспроможнiсть господа-рюючих суб'ектiв.
Як вiдомо, за кордоном дослщницькг ушверси-тети у виршенш природоохоронних проблем ефек-тивно використовують зв'язки з промисловiстю. Так, наприклад, Массачусетський технологiчний iнститут мае зв'язки майже з 300 корпоращями. Суттевою особливiстю формування професорсько-викладаць-кого складу кращих американських унiверситетiв е ро-тацiя кадрiв, що охоплюе сфери освiти, науки та бГз-несу. Дослiдницькi унiверситети стали рiвноправними партнерами бiзнесу в iнтеграцi! науки, освгга, вироб-ництва, екологГ!. 1нколи вони самi виконують роль провщного iнтегратора у регiонах [9].
Очевидним е те, що в Укра!ш основними проблемами розвитку науки е вщсутшсть цЫсно! природоохоронно! шфраструктури, мiзерне фiнансування нау-ково-дослщно! дГяльноси, практично вщсутня винаго-рода за щкавГ, вдалi \ конструктивш рiшення, пропо-зицГ! та винаходи у цш сферi.
Сьогодш для Укра!ни досить важливою е проблема защкавленостГ в активГзацГ! природоохоронно! дГ-яльностГ, у виходГ вже наявних наукових розробок у цш сферГ на ринок у реальний сектор економГки. Тому головне, що необхщно зробити сьогоднГ, це актуалГзу-
АНДРУШК1В Б, КИРИЧ Н, МЕЛЬНИК Л, ПОГАЙДАК О.
вати потужний потенщал розвитку, який сконцентро-ваний у наущ, створити економ1чну систему, запро-грамовану на впровадження природоохоронних захо-д1в та впровадження новигах технологш у виробни-цтво на найближчих 5-10 роив.
Безумовно важливим е застосування системи сти-мул1в науково'1 природоохоронно'1 д1яльноси, яка ство-рюватиме умови для р1зкого пщвищення активноси й ефективносп д1яльносп вчених та шноватор1в, адже обсяги таких непрямих метод1в пщтримки прямо зале-жать вщ результативносп !х наукових та шновацшних дослщжень у цш сфер1, що е надзвичайно актуальним для нашо! держави. Справд1 за даними м1жнародних шституцш з вивчення рейтинпв у сфер1 шновацшно-пщприемницько! д1яльносп, Укра!на займае 176 мюце за можливостями оргашзацп власно'1 справи та б1знесу [6].
Покликання навчальних заклад1в активно спри-яти не лише пщготовщ високояюсних кадр1в, а й удосконаленню господарських мехашзм1в, розробщ законодавчо'1 1 нормативно! бази у сфер1 природоохоронно'1 д1яльноси з тим, щоб в найкоротш1 термши цей розрив довести до р1вня цивтзованих бвропей-ських держав. Доцшьтсть такого кроку виправдову-ють швидю темпи розвитку пщприемництва 1 нестача власне сучасних проевропейських спещалюта у при-родоохороннш сфер1, яю могли б ефективно керувати тдприемствами, оргашзовувати яюсне виробництво в ринкових умовах, розвивати б1знес, ринкову шфра-структуру, не наносячи шкоди навколишньому природному середовищу.
Основне завдання освгтян на даному еташ — подготовка фах1вщв для управлшня пщприемствами й ор-гашзащями р1зних форм власносп в ринковш еконо-м1ц1, надання допомоги в оргашзацп п1дприемницько! д1яльност1 тощо. Звичайно ж, що програми курс1в для студенпв необх1дно формувати з найактуальн1ших дисциплш в1дповодно до вимог часу. Наприклад, у ТНТУ студентський контингент формуеться з абпурь ент1в з населених пункив багатьох рег1он1в Укра'ни. Заняття проводять високопрофес1йн1 фах1вц1 з науко-вими ступенями доктора 1 кандидата наук та досвщом роботи в б1знесових структурах. Базою практики слу-жать пров1дн1 п1дприемства област1, шших рег1он1в Укра'ни. Станом на початок 2015 року суб'екти госпо-дарювання за учасп вчених ВНЗ дано тисяч1 консуль-тац1й з природоохоронно! тематики, надано допомогу в оформленш документ1в дозв1льного характеру тощо.
Враховуючи виключш п1дприемницько-рекре-ац1йн1 можливост1 Тернопшьського рег1ону (най-б1льше число пам'яток культури та мистецтва в Укра-!н1, наявн1сть м1нерально! води типу «Нафтуся» та «Морщинська», л1кувальних грязей тощо), у ствпращ з защкавленими управл1ннями 1 службами облдержад-мшстрацш, орган1в м1сцевого самоврядування, турис-тичними формуваннями всеукра!нського значення п1дготовлено М1жнародну науково-практичну конфе-ренц1ю з ще! проблематики та видано фундаментальну книгу: «Туризм Укра!ни: орган1зац1йно-економ1чн1 ме-хашзми становлення».
Не другорядну роль у пропагандистських проце-сах природоохоронно! д1яльносп в1д1грае викорис-тання у навчанш сучасних мультимед1йних засоб1в. Про те, пропаганда можливостей та засвоення матерь алу водбуваеться ефективн1ше коли е 1ерарх1чшсть в
освоенн1 знань. Власне з цих м1ркувань, у ТНТУ створено самод1яльний музей, який демонструе позитивн1 та негативн1 вз1рщ орган1зацИ ц1е! роботи на живих прикладах господарсько! д1яльност1. Потр1бно сказати, що на минулому досв1д1 можна багато чого навчитись. Як вщомо, музей — це не лише заклад, у якому повинна збер1гатися пам'ять про минуле. Це зас1б наоч-ного його вщтворення, це можлив1сть побачити його позитивш 1 негативн1 прояви, моменти 1 сторони.
Отже, в ниншшх умовах науково-техшчного прогресу нац1ональна економ1ка не може розвиватися без комплексного використання належних еколого-економ1чних знань, адже тдприемництво 1 б1знес, ефективне використання мехашзм1в !х функц1ону-вання створюють сприятливий Грунт для його не лише безпечного, а 1 природоохоронного розвитку.
Висновок. Узагальнення результата дослщження проблеми сталого розвитку з теоретичних та практич-них позицш, визначенш рол1 освгга та науки в орган1-зацп використання бвропейських п1дход1в до реал1за-цИ природоохоронно! компоненти дало можливють виробити наступн1 висновки 1 рекомендаций
1. Теоретико-методолог1чн1 основи орган1зац1! природоохоронно! д1яльносп в умовах бвропейсько! трансформацп нац1онально! економ1ки св1дчить про необхщшсть системного удосконалення п1дход1в до оргашзацп 1ерарх1чно сталого розвитку як загалом у держав1, так 1 в галузях та рег1онах зокрема.
2. Реформування в1тчизняно! сфери природоохоронно! д1яльносп п1дтверджуе правом1рн1сть та до-ц1льн1сть застосовування в Укра!н1 бвропейського досв1ду у ц1й сфер1 д1яльносп, що може бути досягнуто 1з найвищим економ1чним ефектом при умов1 використання в осв1тн1х процесах шновацшного ланцюга: держава — освгга — наука — виробництво — еколопя.
3. Рекомендувати рег1ональним органам державного управлшня повсякчас сприяти прюритетному розвитку та впровадженню досягнень науки 1 техшки, НТП у рамках реал1зацп Програми сталого розвитку на перюд 2015-2020 рр.
4. Впровадження економ1чних механ1зм1в зац1-кавленосп розвитку природоохоронно! д1яльност1 по-винш вир1шуватися комплексно, виходячи з1 специ-ф1чних особливостей еколог1чного розвитку як галуз1, так 1 рег1ону зокрема.
5. Ор1ентувати державну пол1тику на сприяння розвитку природоохоронно! д1яльносп у контекси вступу Укра!ни до бвропейського Союзу, що не лише збшьшить швестицшну приваблив1сть 1нновац1йних проект1в, а й неминуче мультипл1кативно зб1льшить ВВП та допоможе економщ кра!ни у стисл1 терм1ни вийти 1з кризового стану та стати на дорогу сталого розвитку.
6. Розвиток ринкових вщносин в Укра!ш на су-часному етат створюе реальн1 передумови для набуття м1жнародного досв1ду природоохоронно! д1яльносп формування оптимально! функц1онально-орган1зац1й-но! структури, яка враховувала б бвропейськ! еколо-г1чн1 вимоги.
7. Установам, пщприемствам та орган1зац1ям, що безпосередньо здшснюють управл1ння природо-охоронною д1яльн1стю, перейти вщ прямого адм1н1ст-рування до економ1чного впливу на цей процес.
8. Подальша трансформац1я природоохоронних процеав у руках держави дозволить перевести !х уп-
АНТОНЮК В. П.
равлшня на якгсно нову основу — «електронну систему» — та здшснить на свггових ринках ефективну промоцГю репональному продукту завдяки мережГ 1н-тернет.
Втглення в життя усГх означених рекомендацш, стратегГй та програм багато в чому залежить вГд шщ-ативи, професюналГзму пращвниюв державно! служби та оргашв мГсцевого самоврядування, науковцГв та практикгв. ЗапропонованГ у дослГдженнГ економГчш Где!, ГнструментарГй та механГзми становлення приро-доохоронно! дГяльностГ в умовах суб'екив господарю-вання та шляхи удосконалення методологГ! та оргаш-зацГ! освГтнього процесу, створять необхГднГ переду-мови для ефективного господарювання як на загаль-нодержавному рГвнГ, так Г на рГвш регГонГв, Г галузевих суб'екив господарювання.
Вважаемо, що така тщатива пщшме статус не лише природоохоронно! дГяльностГ загалом, але й дозволить визначити !! як прГоритет та посилить роль у розвитку нашого молодого суспгльства.
Список використаних джерел
1. Андрушкгв Б.М. Основи менеджменту: методо-логГчнГ положення та прикладш механГзми: ПГдручник для студентГв та викладачГв економГчних спещально-стей вищих Г середшх спецГальних навчальних закла-дГв, системи пГдвищення квалГфГкацГ! / Б.М. Андруш-кгв, 0.6. Кузьмш. — Тернопшь: Лглея, 1997. — 292 с.
2. Андрушкгв Б. М. Прикладш аспекти рину шно-вацш: навч. посГбник / Б.М. Андрушкгв, Л. М. Мельник. — Тернопшь: ФОП Паляниця В. А., 2015. — 108 с.
3. Андрушкгв Б. МарпналГзащя Г глобальш небе-зпеки економГки / Б. Андрушюв, I. Романська // Ма-терГали тези 15-о! науково! конференцГ! Тернопгльсь-кого нацГонального технГчного ушверситету ГменГ 1вана Пулюя, 14-15 грудня 2011 р. — ТернопГль: ТНТУ, 2011. — С. 247.
4. Андрущенко В. СтратегГя реформування освгга в Укра!нГ: РекомендацГ! з освГгаьо! полГтики / В. Андрущенко, В. Войтов О. Локшина та ш. — К.: «К.1.С.», 2003. — 296 с.
5. Бажал А. Статистика [ Електронний ресурс] / А. Бажал // «Дзеркало тижня». — №49. — 30 грудня 2010 р. — Режим доступу: http://dt.ua/ АЯСНГУБ/ statistika-61800.html.
6. Гельман В. М. Фшансове забезпечення вищо! освГти в Укра!ш [Електронний ресурс] / В. М. Гель-
ман. — Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/ cont/345365.html.
7. Делягин М. Информационная революция, глобализация и кризис мировой экономики / М. Делягин // Проблемы теории и практики управления. —2001. — №1. — С. 18—23.
8. Кирич Н.Б. Еколопчний менеджмент: еколого-економiчнi засади ращонального природокористу-вання : навч. поетбник / Кирич Н.Б., Кгнаш I.A., По-гайдак О.Б. — Тернопшь : Терно-граф , 2011 — 268 с.
9. Кшко О. Проблеми вищо! техшчно! освгга в Укра!ш [Електронний ресурс] / О. Кшко. — Режим доступу :http:/ /www.osvita.org.ua/articles/ 135.html.
10. Кшьюсть вищих навчальних закладiв в Укра-!нi в 2010 р. скоротилося в порiвняннi з 2009 р. на 1% — з 861 до 854 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://euroosvita.net/7category =1&id =952.
11. Мельник Л. Еколопчний iмператив забезпечення економiчно! безпеки в контекста сталого розвитку суспгльства / Л. Мельник, Л. Малюта, О. Погайдак // Галицький економiчний вiсник. — Тернопшь : ТНТУ, 2014. — Т 44. — № 1. — С. 21-29.
12. Нщенко А. О. Оптимiзацiя управлшня освггою у вищих навчальних закладах iз застосуванням шфор-мацiйних технологiй [Електронний ресурс] / А. О. Hi-ценко. — Режим доступу: http://www.library. uipa. kharkov.ua/.
13. Повний репональний господарський розраху-нок — шлях тдвищення ефективностi територiально! одинищ, забезпечення !! сталого розвитку: колективна монографiя / [Aндрушкiв Б.М., Кирич Н.Б., Мельник Л.М., Погайдак О.Б. та ш.]; За ред. Б.М. Андру-шкгва. — Тернопшь: ТзОВ «Терно-граф» , 2014. — 680 с.
14. Рейтинг вищих навчальних закладiв Укра!ни за показниками наукометрично! бази даних Scopus станом на 30.09.2011 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/rating/ ratings_uni/index. html.
15. Фшшков Т. Загальний огляд системи вищо! освгга Укра!ни [Електронний ресурс]/ Т. Фшшков. — Режим доступу: www.irf.ua/.../programs_edu_ ep_333_ ua_h.
16. Яркова H.I. Проблеми державного фшансу-вання вищо! освгга в Укра!нi [Електронний ресурс] / H.I. Яркова, О.В. Веретенникова, А.В. Бондаренко. — Режим доступу: http://www.rusnauka. com/ 4_SWMN _2010/Economics /57511.doc.htm.
В. П. Антонюк
д-р екон. наук
1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв ПРОБЛЕМА Б1ДНОСТ1 ТА СОЦТАЛЬН! РИЗИКИ ДЛЯ РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Постановка проблеми. Бщшсть е сощально-еко-номГчним явищем, яке присутне в будь-якому суст-льстта, однак масштаби та чинники бщноси в рГзних кра!нах суттево вщрГзняються. У свт проживае мгль-ярд найбщнших громадян, якг проживають на доходи, меншГ вгд 1,25 доларГв США на день — межа крайньо!
бщноси за визначенням ООН. Свгтовий Банк викори-стовуе показник меж бщносп, встановлений на рГвн 4 доларГв США на людину в день для кра!н Центрально! та Схгдно! бвропи i колишнього СРСР, для про-мислово розвинених кра!н використовуеться межа бщноси 14 доларГв в день на людину. Найбгльше бщ-
