CC BY
18
УДК 330.341.1 JEL: 030; I25; I26
РОЛЬ ОСВ1ТИ В НАЦ1ОНАЛЬН1Й 1ННОВАЦ1ЙН1Й СИСТЕМ!
®2019 ХАН1Н I. Г., Б1ЛОЗУБЕНКО В. С.
УДК 330.341.1 JEL: 030; ¡25; ¡26
Ханш I. Г., Бшозубенко В. С. Роль ocBi™ в нацiональнiй iнновацiйнiй cucTeMi
У сучасну епоху зростання, розвиток i конкурентоспроможшсть нацональних господарств, а в тдсумку i добробут нацш, виршальною мiрою залежать вiд масштабу, темтв i результативностi впровадження iнновацiй. Тому визначального значення набула штенсифЫацт iнновацiйних процеав, що вийшла на нацональний рвень i проявилася у створенш нацюнальних iнновацiйнихсистем (HiC). Одшею з найважливших складових HiC сьогодн розглядаеться освта. Розумшня рол'! освти в HiC дае можливкть розвитку та управл'тня цим сектором у контекстi пiдвищення ефективностi все системи та нших елемент'в. Роль освти визначаеться не т'шьки з точки зору тдготовки фахiвцiв, але й також з позицш структури HiC i особливих функцИсектора освти. У статт'> розглядаються дешька моделей, в яких тдкреслюеться важливкть i описуеться роль освти: «Потршна траль», «Третя мюя», «Розумна спецiалiзацiя», «Трикутник знань». Охарактеризовано позицИ освти (ушверситет'в) у тдсистемах HiC. Показано присутшсть освти в рзних функцональних блоках, а також основних процесах. Також роль освти в HiC розкрива-еться у вид'шент функщй. Звертаеться увага на загальноекономiчне значення функцонування сектора освти, а також на дешька груп функщй в таких сферах: тдготовка фахiвцiв; генерування нових знань; органiзацiя нновацшного процесу; тдтримка iнновацiйноiд'тльност'>; комер^ал^ за^я ннова^й; забезпечення в'дносин !з зовшшшм середовищем. У рамках HiC в'дбуваеться ттегра^я науки, освти та iнновацiй, що передбачае гармоншну взаемодю, розвиток iзбалансовашсть. Для штеграци науки, освти та iнновацiй необхiдна яшсно нова iнновацiйна 'тфраструктура, новi форми органiзацiiнауковоi, освiтньоi та iнновацiйноi д'тльности У цмому, освта мае значення в штенсиф'шаци iнновацiйних процеав, вiдi-грае важливу роль у формувант HiC, ii структурному вдосконалент та пiдвищеннi ефективности Кпючов'1 слова: економка знань, освта, нацЬнальна iнновацiйна система, функцп. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-12-95-101 Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 18.
Ханн 1гор Григорович - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри мiжнародних економiчних в'дносин, Hацiональний ушверситет
водного господарства та природокористування (вул. ^борна, 11, Р'вне, 33028, Украна)
E-mail: i. h.khanin@nuwm.edu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4221-2314
Бшозубенко Володимир Сташславович - доктор економiчних наук, доцент, професор кафедри мiжнародних економiчних в'дносин, регональних студш та туризму, Ушверситет митноi справи та фшанав (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Дшпро, 49000, Украна) E-mail: bvs910@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1269-7207
УДК 330.341.1 1Е1:030; 125; 126
Ханин И. Г., Белозубенко В. С. Роль образования в национальной инновационной системе
В современную эпоху рост, развитие и конкурентоспособность национальных хозяйств, а в итоге и благосостояние наций, в решающей степени зависят от масштаба, темпов и результативности внедрения инноваций. Поэтому определяющее значение приобрела интенсификация инновационных процессов, которая вышла на национальный уровень и проявилась в создании национальных инновационных систем (НИС). В качестве одной из важнейших составляющих НИС сегодня рассматривается образование. Понимание роли образования в НИС дает возможность развития и управления этим сектором в контексте повышения эффективности всей системы и других элементов. Роль образования определяется не только с точки зрения подготовки специалистов, но также с позиций структуры НИС и особых функции сектора образования. В статье рассматриваются несколько моделей, в которых подчеркивается важность и описывается роль образования: «Тройная спираль», «Третья миссия», «Умная специализация», «Треугольник знаний». Охарактеризованы позиции образования (университетов) в подсистемах НИС. Показано присутствие образования в различных функциональных блоках, а также основных процессах. Также роль образования в НИС раскрывается в выделении функций. Обращается внимание на общеэкономическое значение функционирования сектора образования, а также на несколько групп функций в таких сферах: подготовка специалистов; генерирование новых знаний; организация инновационного процесса; поддержка инновационной деятельности; коммерциализация инноваций; обеспечение отношений с внешней средой. В рамках НИС происходит интеграция науки, образования и инноваций, что предполагает гармоничное взаимодействие, развитие и сбалансированность. Для интеграции науки, образования и инноваций необходима качественно новая инновационная инфра-
UDC 330.341.1 JEL: 030; I25; I26 Khanin I. H., Bilozubenko V. S. The Role of Education in the National Innovation System
In the modern era, the growth, development and competitiveness of national economies and, ultimately, the well-being of nations, depend crucially on the scales, paces and impacts of innovations. Therefore, the intensification of innovative processes, which has reached the national level and was manifested in the creation of national innovation systems (NISj, has become crucial. Nowadays, education is considered to be one of the most important components of the NIS. Understanding the role of education for the NIS enables the development and management of this sector in the context of improving the efficiency of the entire system and other elements. The role of education is defined not only in terms of training specialists, but also from the perspective of the structure of the NIS and the special functions of the education sector. The article examines several models that emphasize the importance and role of education: «Triple Spiral», «Third Mission», «Smart Specialization», and «Knowledge Triangle». The positions of education (universitiesj in the NIS subsystems are characterized. The presence of education in various functional blocks as well as in basic processes is displayed. The role of education in the NIS is also disclosed in the allocation of functions. Attention is drawn to the overall economic importance of the education sector, as well as to several groups of functions in the following spheres: specialists training; generating new knowledge; organizing an innovation process; supporting innovation; commercialization of innovation; ensuring a relationship with the environment. The framework of NIS is integrating science, education and innovation, which involves harmonious interaction, development and balance. The integration of science, education and innovation requires a qualitatively new
структура, новые формы организации научной, образовательной и инновационной деятельности. В целом, образование имеет значение в интенсификации инновационных процессов, играет важную роль в формировании НИС, ее структурном совершенствовании и повышении эффективности.
Ключевые слова: экономика знаний, образование, национальная инновационная система, функции. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 18.
Ханин Игорь Григорьевич - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры международных экономических отношений, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: i.h.khanin@nuwm.edu.ua ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4221-2314 Белозубенко Владимир Станиславович - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры международных экономических отношений, региональных студий и туризма, Университет таможенного дела и финансов (ул. Владимира Вернадского, 2/4, Днепр, 49000, Украина) E-mail: bvs910@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1269-7207
innovation infrastructure, new forms of organization of scientific, educational and innovation activities. In general, education is important in the intensification of innovative processes, plays an important role in the formation of the NIS, its structural perfection and improvement of efficiency. Keywords: knowledge economy, education, national innovation system, functions.
Fig.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 18.
Khanin Igor H. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of International Economic Relations, National University of Water and Environmental Engineering (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: i.h.khanin@nuwm.edu.ua ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4221-2314
Bilozubenko Volodymyr S. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of International Economic Relations, Regional Studios and Tourism, University of Customs and Finance (2/4 Volodymyr Vernadsky Str., Dnipro, 49000, Ukraine) E-mail: bvs910@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1269-7207
Усучасну епоху зростання розвиток i конкурен-тоспроможшсть нацюнальних господарств, а в результат - i добробут нацш, виршальною мiрою залежать в^д масштабу, темшв i результатив-носп впровадження шновацш. Тому визначальне зна-чення набула iнтенсифiкацiя шновацшних процеав, що вийшло на нацюнальний рiвень (охопивши i бмьш низьк рiвнi) та почало розглядатися як шновацшна модель економши (або економiчного розвитку, пред-ставляючи шноваци основним фактором динамши). Через низку причин це привело до того, що практика оргашзаци та забезпечення шновацшних процеав почали розглядатися комплексно, в межах так званого системного шдходу, що знайшло в^дображення в те-орИ та вткилося спочатку в концепцИ нацюнальних шновацшних систем (Н1С), а попм i далi - в шновацшних системах нижчого рiвня (регюнальних, секто-ральних, галузевих, технолопчних, корпоративних). У результат Н1С стала розглядатися як теорiя, прак-тичний i аналiтичний шструмент. Функцюнальне структурування Н1С, необх^дне як для формування таких систем, так i для управлшня та тдвищення ефек-тивносп, передбачае визначення ролi окремих великих частин, тдсистем або елеменпв нижчого порядку.
Як одна з найважливших складових Н1С сьо-годш розглядаеться освта (тут i далi ми сфокусували увагу на вищш освт). У зв'язку з цим розглядаеться обумовлешсть загальними причинами (важли-вiсть розвитку людського потенщалу та передавання знань), а також конкретш функци, вплив i ефекти сектора освiти в шновацшних системах. Розумшня ролi освiти в Н1С дае можливiсть розвитку та управлшня цим сектором у контекста шдвищення ефективносп всiеï системи та шших елементiв (бiзнесу, науки).
Потрiбно сказати, що останнiми роками у свь тi зародився новий глобальний тренд, пов'язаний зi створенням сприятливих екосистем для людського розвитку, особливо навчання в контекст технолопч-
ного прогресу (що в^дображаеться i на стабильно зрос-таючiй вартостi освигах послуг). Освiта набула нового фокусу, зважаючи на розумшня, що утворився розрив мiж сформованою системою освiти та технолопч-ними змiнами. Так, К. Голдш i Л. Ф. Кац (С. Goldin, L. F. Katz) говорять навиь про «перегони мiж освиюю i технологiями» [1]. Це щлком вiдповiдае новiй пара-дигмi - економiцi знань, в якш центральною ланкою економiчних процеав стае людина, охоплюючи ïï зна-ння i навички, а також свиогляд, цiнностi, переконан-ня, креатившсть та iншi якостi, а не ткьки фiзичний потенцiал. Саме людина (людський штелект) став го-ловним «драйвером», перевагою в конкуренци, тому освиа вийшла на переднiй план у сферi розробки ш-новацш нарiвнi з наукою. Моделi освiти швидко змь нюються у зв'язку зi встановленням 1х тiсного зв'язку з шновацшними процесами. Це змушуе поставити питання про дослiдження розширення ролi освiти в Н1С (як i в шших шновацшних системах). Ц питання мають теоретичне i практичне значення.
Необх^днють включення вищо'1 освiти до структури Н1С в^дпов^ае поступовiй еволю-ц11 сучасних уявлень про таю системи (С. Ра-дошевич i М. Петраiт (S. Radosevic, M. Petraite) [2]). Такий шдид корелюе з поширеною сьогодш модел-лю «Потрiйна спiраль», яка символiзуе союз мiж бiзнесом, ушверситетами та владою (Х. Ецковiц (H. Etzkowitz) [3]). У робот М. Рангаа, Х. Ецковщ (M. Rangaa, H. Etzkowitz) [4] потршна сшраль вигля-дае як концептуальна й аналiтична конструкцiя, яка описуе особливосп взаемоди' мiж унiверситетами, промисловiстю та урядом в шновацшнш системi (у подальшому почали видiляти четверту сшраль -громадянське сусп1льство, потiм п'яту сшраль - при-родне середовище).
Бкьш детально роль вищо'1 освiти в Н1С розглядаеться в концепцИ «Трикутник знань», яка представ-
ляе собою системний погляд на взаемозв'язки м1ж науковими досл1дженнями (генерац1я знань), осв1тою (поширення знань i подготовка людського кап1талу) та 1нновац1ями (шновацшна д1яльн1сть б1знесу) (М. Ун-гер, В. Полт (M. Unger, W. Polt) [5]). Трикутник знань характеризуе взаемодго таких актор1в, як науков1 1нститути, навчальн1 заклади та приватш компани. Концепц1я «Трикутника знань» поки не отримала широкого шдтвердження на практищ, однак вона ство-рюе новий погляд на функцюнальну структуру Н1С (Л. Лассн1гг, Дж. Хартл, М. Унгер, I. Шварценбахер (L. Lassnigg J. Hartl, M. Unger, I. Schwarzenbacher) [6]).
Роль осв1ти в економщ знань детально досль джена в роботах таких укра!нських i зах1дних вчених, як: Б.-А. Лундвалл, Д. Форай (B.-А. Lundvall, D. Foray) [7], С. Маргшсон(S.Marginson) [8], А. Вебер (A. Weber) [9], I. Каленюк, О. Куклш [10], I. Ф. Альтбах (Ph. Altbach) [11], Е. Дейяко, А. Хьюз i М. Маккелв1 (E. Deiaco, A. Hughes, M. Mckelvey) [12]. У робота С. Ха-такенака (S. Hatakenaka) досл1джено роль вищо! освь ти в шновацшному та економ1чному розвитку [13]. С.-П. Хуанг (S.-P. Huang) розглядае вплив шновацш-но! осв1ти на шновацшний потенц1ал i орган1зац1йн1 результати у високотехнолопчнш галуз1 [14]. Також зв'язок м1ж 1нновац1йною системою i системою освь ти на нац1ональному р1вш доводять С. Датта, М. Саад i Д. Сарпонг (S. Datta, M. Saad, D. Sarpong) [15]. Система осв1ти е основою для створення екосистем для людського розвитку, що доводиться, наприклад, роботами О. Коломийцева та С. Порева [16], Т. Бедфорда (T. Bedford) з1 сшвавторами [17].
Водночас, незважаючи на велику увагу, роль осв1ти, на нашу думку, дослужена i роз'яснена недо-статньо повно.
Мета роботи: охарактеризувати роль осв1ти в Н1С з точки зору структури i функцш.
Саме людина 1н1ц1юе, розробляе та впроваджуе в практику шноваци для покращення якост1 життя й отримання прибутку за рахунок задо-волення нових або недостатньо задоволених потреб. 1нновацшну актившсть на р1вн1 людини визначають: можлив1сть, здатн1сть i готовн1сть. Осв1та з ц1е! точки зору формуе здатшсть людини та, частково впливаю-чи на св1тогляд i мотивацш, и готовн1сть. Тому часто (особливо при розробщ великих шновацш) осв1та стае початком створення вартосп, досл1джень i роз-робок (Д1Р), функц1онально супроводжуе весь шновацшний процес.
Базовою умовою появи сучасних шновацш вважаеться наука, тобто отримання нових знань. 1нноваци виникають в результат! проблемно-орь ентованих досл1джень, як1 стають м1ждисциплшар-ними (наприклад, навколишне середовище, енерг1я, 1нформац1я, охорона здоров'я, добробут), тому Д1Р та 1нновац1йн1 процеси об'еднують р1зш галуз1 знань i портфель профес1й. I загалом, конкретно розвине-
но! та результативно! науки не може бути без осв1ти. Це стосуеться, перш за все, подготовки i нав1ть «виро-щування» вчених з необх1дними особливими якостя-ми. Тому в досл1дницьких кластерах осв1та представлена обов'язково i на дек1лькох р1внях. Виникае пи-тання нав1ть б1льш глибоко! штеграци науки та осв1ти (сп1льно з б1знесом) в рамках 1нновац1йних процеав i в масштабах НIС. Програми подготовки наукових кадр1в (наприклад, асшрантури) створюють значну додану варт1сть з точки зору м1ждисциплшарного до-св1ду, м1жнародних мереж, наукових i шдприемниць-ких ноу-хау i розвитку.
Як зазначалося рашше, осв1та розглядаеться як частина шновацшного сектора i вщграе свою роль в 1нновац1йному розвитку, що в1добража-еться низкою моделей, у тому числ1 [3-6; 17; 18]: + модель «Потршна страль» (triple helix) - ос-в1та представлена як ун1верситети (хоча вони виконують i досл1дження); !х роль формуе по-тенц1ал для шновацш та економ1чного розвитку в економщ знань; д1яльшсть i структура ушверситепв стае б1льш г1бридною, форму-ються т1сн1 зв'язки з державою та б1знесом, що вимагае нових шституцюнальних i соц1-альних формапв; •f модель «Третя мтя» (third mission) - перед-бачае вид1лення п1дприемницько! третьо! м1-сИ (зб1р кошт1в i комерц1ал1зац1я д1яльност1), шновацшно! третьо! м1сИ (передавання знань i генерац1я 1нновац1й для розробок), сощаль-но! та громадянсько! третьо! мки (зм1цнення та розвиток згуртованост1 сусп1льства, грома-дянсько! св1домост1 та ш.); передавання знань зд1йснюеться в тому числ1 на основ1 осв1ти, яка також забезпечуе сощальш зм1ни; f модель «Розумна сnецiалiзацiя» (smart spee cialisation) - концепщя 1нновац1йно1 пол1ти-ки, спрямована на стимулювання шновацш на основ1 партнерських в1дносин м1ж п1дприем-ствами, державними структурами та шститу-тами знань, у тому числ1 ун1верситетами; тому осв1та виступае одним 1з компонент1в «розум-но! спец1ал1зацП»; f модель «Трикутник знань» (knowledge trianu gle) - пов'язуе академ1чш досл1дження та ге-неращю знань, осв1ту та п1дготовку кадр1в, а також б1знес-1нновацП. Основн1 актори «трикутника знань»: вищ1 навчальш заклади, дер-жавн1 науков1 шститути, приватн1 компанй', органи державно! влади.
Структурно сектор осв1ти (ун1верситети) представлений у шдсистем1 поширення або передавання знань, а також частково в шших шдсистемах: генеру-вання знань i розробки 1нновац1й (проведення Д1Р); комерц1ал1зацИ 1нновац1й (ун1верситетське п1дпри-емництво); ф1нансування (забезпечення Д1Р, фшан-
сова шдтримка новаторiв); регулювання i правового забезпечення; шформацшного забезпечення (поши-рення шформаци та забезпечення комунiкацiй). Уш-верситети е самостiйними й основними суб'ектами в iнновацiйних процесах, 1х роль узагальнюеться на нацiональному рiвнi. З функцiональноi точки зору (по блоках) сучасш унiверситети, окрiм освитого, пред-ставленi в iнфраструктурному, шдприемницькому, фiнансовому, науково-дослiдному, регулюючому та шформацшному блоках. Також може розглядатися участь ушверситепв у рiзних процесах (рис. 1).
Урозвинених кра'шах yHiB е р си те ти концентру-ють людський каштал, проводить AiP, е влас-никами штелектуально'1 власностi, займаються комерцiалiзацiею знань, тдтримують i створюють власнi малi пiдприемства та iн. Тобто ушверситети виступають певним диверсифiкатором послуг, ште-гратором науки, освiти, iнновацiй, допомагають ак-тивним людям, якi реалiзyють iнновацiйнi iдеï. Тому yнiверситети вщграють дуже широку роль в Н1С. Аналiз 1'хньо'1 дiяльностi дозволяе в бкьш загальному планi видiлити функцИ, якi комплексно виконуе сектор освiти в Н1С (табл. 1).
Рис. 1. Елементи структури Н1С, стосовно яких можуть розглядатися позицп ocbîtm (ушверситепв) Джерело: авторська розробка.
Обгрунтування ролi освiти в Н1С розкрива-еться у виокремленнi функцш у цiй системi. Перш за все, необхкно звернути увагу на за-гальноекономiчне значення фyнкцiонyвання сектора освiти, яке полягае у вихованш та розвитку особис-тостi, забезпеченш людей. Тим самим, формуються i в^дтворюються трyдовi ресурси краши, створюеться певна культура суспкьства. З одного боку, освт зш-мае бар'ери шновацш, пов'язанi з вiдсyтнiстю необ-хiдних компетенцiй, необхiдноï кiлькостi фахiвцiв, вiдсyтнiстю сприятливого соцiального сприйняття. З шшого ж боку, освiта додатково сприяе шноващям за рахунок концентраци iнтелектyальних, матерiальних, фiнансових та шших ресyрсiв в yнiверситетах, змiни масово'1 культури (цiнностей, переконань, аттiтюдiв) i змщненню iнститyтiв захисту iнтелектyальноï влас-ностi. За рахунок передавання знань освиа створюе багато соцiальних факторiв для появи та поширення шновацш. Тим самим освиа, наприклад, сприяе бо-ротьбi нового зi старим, шдтримуе технологiчнi змi-ни, зародження та розвиток нових галузей.
Узагальнюючи щ функцИ, yнiверситети на За-ходi виконують в Н1С досить широку i рiзноманiтнy роль, е одним з базиав органiзацiï шновацшних про-цесiв i забезпечують розвиток шновацшного пiдпри-емництва. Тому щ функцИ' yнiверситетiв повиннi ви-користовуватися у формуванш Н1С. Потрiбно зазна-чити, що вплив освiти в Н1С в цiломy посилюеться за рiзними напрямками, особливо в плаш формування ново'1 iнновацiйноï культури населення. Важлившть освiти зростае в силу змши систем дiяльностi з пере-важанням iнтелектyальноï працi та шдвищенням по-питу на людський каштал для розробки шновацш; у зв'язку з розвитком науки i технологш; у зв'язку з на-ростанням складносп, динамiчностi, невизначеностi економiки, посиленням конкуренцИ; у зв'язку з ш-тенсивними трансформацiями, переходом до нового циклу розвитку, новими трендами. Тобто роль освiти змшюеться синхронно з розвитком науки i техноло-пчними змiнами, будучи включеною до нових систем подку працi. Слiд сказати про роль освiти особливо при розробщ великих iнновацiй. Зб1льшуеться не
Таблиця 1
Функцм сектора ocbï™ в Н1С (на ochobï аналiзу дiяльностi сучасних захщних ушверсителв)
Групи функцм Пеpелiк фyнкцiй
Подготовка спецiалiстiв - трансформацiя знань у компетенции - накопичення та передавання знань широш частинi населення; - профеайна пiдготовка спецiалiстiв; - подготовка спецiалiстiв вищоТ квaлiфiкaцiï; - вщтворення науково-технiчного капiталу; - стимулювання со^альних змiн
Генерування нових знань - сприяння реaлiзaцiï науково-технiчного потен^алу, штеграцп' штелектуаль-них ресурав; - накопичення, розвиток, розподт iнтелектуальних ресурсiв; - сприяння науковим дослщженням; - акумулювання i алока^я капiталу, залучення людських ресурсiв; - концентра^я, нарощування, переоцiнка iнтелектуальних ресурав
Оргашзафя iнновацiйного процесу - створення необхщних оргaнiзaцiйних механiзмiв; - пiдтримкa взаемодп' суб'eктiв; - створення шфраструктури для ДiР та експериментування; - сприяння шформацмному обмшу, поширенню знань та iнновaцiй; - виконання загальноТ координацп дiй рiзних учaсникiв
Пщтримка шнова^йноТ дiяльностi - сприяння реaлiзaцiï державно!' пщтримки та реaлiзaцiï прiоритетiв; - сприяння дотриманню законодавства, державного регулюванню; - пщтримка шформа^йного обмшу мГж суб'ектами; - формування економiчноï та шновац^ноТ культури
Комерцiалiзацiя шновацм - сприяння реaлiзaцiï ГнститутГв штелектуальноТ влaсностi; - створення нових ринш i кaнaлiв комерцiaлiзaцiï iнновaцiй; - пiдтримкa життeздaтностi шновацмних пщприемств; - продаж штелектуальноТ власност
Забезпечення вiдносин iз зовнiшнiм середовищем - пiдвищення абсорб^йноТ здaтностi суб'еклв; - сприяння розвитку зв'язкГв наукового та освГтнього спiвробiтництвa; - створення гадального середовища та кaпiтaлу; - пщтримка ствтовариств iнтенсивних знань
Джерело: авторська розробка.
т1льки попит на освиу з боку потенцiйних учасникiв ринку пращ, а й суспкьний запит у цкому як основи розвитку людини, сустльства, економiки.
З точки зору економши знань збiльшуеться вплив освiти як основи:
f розвитку сусшльного под1лу працi; f створення конкурентних переваг вищого порядку;
f модернiзацiï, впровадження нових iнститутiв,
змши культури, адаптаци до нових трендiв; f створення передумов для науково'1 продук-тивностi (пiдготовка, цiнностi, мотиващя, традици);
f iнновацiйного пiдприемництва за рахунок по-ширення знань i досвiду, розвитку здiбностей, стимулювання новаторства.
Такий вплив освiти е стратегiчним i заснований на тшному органiчному зв'язку з наукою. По-трiбно також зазначити, що освiта е основою i мехашзмом стратегiчного управлiння науково-тех-шчним розвитком, що, зокрема, пов'язано iз забезпе-
ченням реалiзацil прiоритетiв розвитку науки, техно-логiй, iнновацiйноï дiяльностi.
Важливою стае роль унiверситетiв в шдустри стартапiв. Це пов'язано не ткьки з тим, що тд-готовка е однiею з найважливших передумов успiшноï реалiзацiï iнновацiйних проекпв. Сектор освiти стае основою для селекци' ]дей, вiдбору проек-тш, формування команд, ефективно'1 iнкубацiï бiзнесу. Також освiта забезпечуе поширення нових пiдходiв, бiзнес-моделей, досвiду, пов'язуе ланцюжки шнова-цiй, органiзовуе роботу з експертами, сприяе науковш i тдприемницькш комунiкацiï, забезпечуе менторство та ш. У зв'язку з цим шновацш цикл все б1льше охоплюе не ткьки науку, а й освиу, осккьки вона формуе базис (знанневий, мотивацшний, компетент-нiсний, сощальний) для розробки i вт1лення шноваци.
У рамках Н1С вiдбуваеться штегращя науки, освiти та iнновацiй. Це розглядаеться як едшсть «наука - освгга - бiзнес», що мае шституцюнальний, ор-ганiзацiйний, структурний, комушкацшний та iншi аспекти реалiзацiï. Така еднiсть передбачае гармонш-
ну взаемодш i розвиток, збалансованiсть, штегращю, що забезпечуеться на вс1х рiвнях Н1С. Завдяки цьо-му забезпечуеться взаемозв'язок генерування, в^д-творення, накопичення, поширення та використання знань. Iнтеграцiя науки, освiти та iнновацiй взнесу) формуе новi моделi: генерування та поширення знань, в^творення штелектуального потенцiалy.
Для iнтеграцiï науки, освiти та iнновацiй необ-хiдна яюсно нова iнновацiйна iнфрастрyктyра, новi форми оргашзаци науково'1, освiтньоï та шновацшно'1 дiяльностi, механiзми & забезпечення та взаемоди. Iнновацiйна iнфрастрyктyра (технопарки, шкубатори бiзнесy, iнновацiйнi центри та ш.) часто створюються на базi або поблизу ушверситепв. Це акцентуе увагу на модершзаци' фyнкцiй та шститупв сектора освiти, ïï синерги' з шшими елементами Н1С.
Hеобхiдно враховувати появу таких нових ви-мог до освiти в зв'язку з ïï зближенням з шно-вацшним сектором: 1) забезпечення мiждис-циплшарносп, багатопрофiльностi пiдготовки (наука повинна розглядатися як едине щле); 2) в^дпов^шсть швидким змiнам у сyспiльствi, економщ, техноло-гiях. Четверта промислова револющя обумовлюе розyмiння нових, бiльш складних технолопчних на-прямiв; 3) тшшший зв'язок з науковим пiзнанням, експериментаторство; 4) необх^дшсть урахування нових реалш i викликiв (соцiальнi, екологiчнi), вимог шклюзивность Удосконалення iснyючоï системи повинно забезпечуватися в цшшсному, особиспсному, компетентнiсномy аспектах. 1снуюча система освiти не завжди забезпечуе необхiднy яшсть пiдготовки фахiвцiв у контекстi нових вимог, вимагае перефор-матування та прийняття нових принцишв у контекста соцiально-економiчного розвитку та технологiчних змш. Новi вимоги та принципи закономiрно при-ведуть до появи нових оргашзацшних форм освiти, програм i моделей навчання, використання нових за-собiв та iнтелектyальних iнстрyментiв, що доповню-еться пошуком ефективних структур освiти в рамках iснyючоï системи.
ВИСНОВКИ
Значущкть освiти обумовлена специфшою еко-номiки знань, в якш вона, разом iз наукою, набувае статусу продуктивно!' сили, осюльки створюе люд-ський капiтал i формуе передумови використання знань. Вищевикладене дае шдстави для того, щоб розглянути значення освiти в iнтенсифiкацiï шнова-цiйних процесiв i роль у формуванш та функцюну-ваннi Н1С, а також структурному вдосконаленнi та шдвищенш ефективностi. Технологiчнi та сощаль-но-економiчнi змiни, високi темпи та дiапазон появи iнновацiй зумовлюють необх^шсть постiйного вдо-сконалення системи освiти в iнновацiйнiй економiцi. Iнновацiйна спрямовашсть освiти залишаеться слаб-кою, особливо в кра'шах з низьким рiвнем шнова-
цiйно'i активност та Н1С. OKpiM пiдвищення якосп, ocBiTa повинна на новому piBHi сприяти розвитку та реaлiзaщi' творчого потенцiaлу людини як основного фактора шновацшно! економши. Цьому передбача-еться присвятити майбутш дослiдження. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Goldin C., Katz L. F. The Race between Education and Technology. Belknap Press: An Imprint of Harvard University Press, 2010. 496 p.
2. Radosevic S., Petraite M. The Role of Higher Education in National Innovation Systems in Central and Eastern Europe // Higher Education in National Innovation. 2006. Chapter 9. P. 35-60.
DOI: 10.4324/9780203392331.
3. Etzkowitz H. The Triple Helix: University-Industry-Government Innovation in Action. New York and London : Routledge, 2008. 176 p.
4. Rangaa M., Etzkowitz H. Triple Helix Systems: An Analytical Framework for Innovation Policy and Practice in the Knowledge Society. Industry and Higher Education. 2013. Vol. 27. No. 4. P. 237-262.
DOI: 10.5367/ihe.2013.0165.
5. Unger M., Polt W. The Knowledge Triangle between Research, Education and Innovation - A Conceptual Discussion. Foresight and STI Governance. 2017. Vol. 11. No. 2. P. 10-26. DOI: 10.17323/2500-2597.2017.2.10.26.
6. Lassnigg L., Hartl J., Unger M., & Schwarzenbacher I. Higher Education Institutions and Knowledge Triangle: Improving the Interaction between Education, Research and Innovation. IHS Sociological Series Working Paper 118. March 2017. 35 p. URL: https://pdfs.seman-ticscholar.org/5c95/52e30dd3ac3e489e1eb6611ed94b6 e17e791.pdf?_ga=2.62878891.609004548.1579860543-1529751811.1572019745
7. Lundvall B.-А., Foray D. The knowledge-based economy: from the economics of knowledge to the learning economy // Unemployment and growth in the knowledge-based economy. Paris : OCDE, 1996. 14 p.
8. Marginson S. Higher Education in the Global Knowledge Economy. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2010. Vol. 2. Issue 5. Р. 6962-6980.
DOI: 10.1016/j.sbspro.2010.05.049.
9. Weber A. S. The role of education in knowledge economies in developing countries. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2011. Vol. 15. Р. 2589-2594.
DOI: 10.1016/j.sbspro.2011.04.151.
10. Каленюк I. С., Куклш О. В. Розвиток вищоТ освИи та eKOHOMiKa знань : монографiя. КиТв : Знання, 2012. 343 с.
11. Altbach Ph. G. Advancing the national and global knowledge economy: the role of research universities in developing countries. Studies in Higher Education. 2013. Vol. 38. Issue 3. P. 316-330.
DOI: https://doi.org/10.1080/03075079.2013.773222.
12. Deiaco E., Hughes A., Mckelvey M. Universities as strategic actors in the knowledge economy. Cambridge Journal of Economics. 2012. Vol. 36. Issue 3. P. 525-541.
DOI: https://doi.org/10.1093/cje/bes024.
13. Hatakenaka S. Higher Education in Innovation and Economic Development: Changing Paradigms. International Higher Education. 2009. Vol. 56. P. 2-3.
14. Huang S.-P. Effects of Innovative Education on Innovation Capability and Organizational Performance in High-Tech Industry. EURASIA Journal of Mathematics, Science and Technology Education. 2018. Vol. 14. Issue 3. P. 777-784.
DOI: https://doi.org/10.12973/ejmste/80127
15. Datta S., Saad M., Sarpong D. National systems of innovation, innovation niches, and diversity in university systems. Technological Forecasting and Social Change. 2019. Vol. 143. P. 27-36.
DOI: 10.1016/j.techfore.2019.02.005.
16. Kolomytseva O., Porev S. Entrepreneurial Ecosystems, Universities and Ukrainian Innovation Policy. 36ipHUK наукових праць Черкаського державного технологiчного yHiBepcumemy. Cepin «Економiчнi науки». 2018. Вип. 51. С. 5-11. DOI: https://doi.org/10.24025/2306-4420.0.51.2018.153499.
17. Bedford T., Kinnaird Y., Migueis R., Paolucci E., Wi-jlands B., Vos A. Role of Universities of Science and Technology in Innovation Ecosystems: Towards Mission 3.1. White Paper. Leuven, 5th October 2018. 32 p. URL: https://www.cesaer.org/ content/statements-and-publications/2018/20181005-white-paper-role-of-universities-of-st-in-innovation-ecosystems-to-wards-mission-3.1.pdf
18. Carayannis E., Grigoroudis E. Quadruple Innovation Helix and Smart Specialization: Knowledge Production and National Competitiveness. Foresight and STI Governance. 2016. Vol. 10. No. 1. P. 31-42.
DOI: 10.17323/1995-459x.2016.1.31.42.
REFERENCES
Altbach, Ph. G. "Advancing the national and global knowledge economy: the role of research universities in developing countries". Studies in Higher Education, vol. 38, no. 3 (2013): 316-330.
DOI: https://doi.org/10.1080/03075079.2013.773222
Bedford, T. et al. "Role of Universities of Science and Technology in Innovation Ecosystems: Towards Mission 3. 1". White Paper. Leuven, 5th October 2018. https://www.cesaer.org/ content/statements-and-publications/2018/20181005-white-paper-role-of-universities-of-st-in-innovation-ecosystems-to-wards-mission-3.1.pdf
Carayannis, E., and Grigoroudis, E. "Quadruple Innovation Helix and Smart Specialization: Knowledge Production and National Competitiveness". Foresight and STI Governance, vol. 10, no. 1 (2016): 31-42. DOI: 10.17323/1995-459x.2016.1.31.42
Datta, S., Saad, M., and Sarpong, D. "National systems of innovation, innovation niches, and diversity in university systems". Technological Forecasting and Social Change, vol. 143 (2019): 27-36.
DOI: 10.1016/j.techfore.2019.02.005
Deiaco, E., Hughes, A., and Mckelvey, M. "Universities as strategic actors in the knowledge economy". Cambridge Journal of Economics, vol. 36, no. 3 (2012): 525-541. DOI: https://doi.org/10.1093/cje/bes024
Etzkowitz, H. The Triple Helix: University-Industry-Government Innovation in Action. New York; London: Routledge, 2008.
Goldin, C., and Katz, L. F. The Race between Education and Technology. Belknap Press: An Imprint of Harvard University Press, 2010.
Hatakenaka, S. "Higher Education in Innovation and Economic Development: Changing Paradigms". International Higher Education, vol. 56 (2009): 2-3.
Huang, S.-P. "Effects of Innovative Education on Innovation Capability and Organizational Performance in High-Tech Industry". EURASIA Journal of Mathematics, Science and Technology Education, vol. 14, no. 3 (2018): 777-784. DOI: https://doi.org/10.12973/ejmste/80127
Kaleniuk, I. S., and Kuklin, O. V. Rozvytok vyshchoi osvity ta ekonomika znan [Higher Education Development and Knowledge Economy]. Kyiv: Znannia, 2012.
Kolomytseva, O., and Porev, S. "Entrepreneurial Ecosystems, Universities and Ukrainian Innovation Policy". Zbirnyk naukovykh prats Cherkaskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky», no. 51 (2018): 5-11. DOI: https://doi.org/10.24025/2306-4420.0.51.2018.153499
Lassnigg, L. et al. "Higher Education Institutions and Knowledge Triangle: Improving the Interaction between Education, Research and Innovation". IHS Sociological Series Working Paper 118. March 2017. https://pdfs.seman-ticscholar.org/5c95/52e30dd3ac3e489e1eb6611ed94b6 e17e791.pdf?_ga=2.62878891.609004548.1579860543-1529751811.1572019745
Lundvall, B.-A., and Foray, D. The knowledge-based economy: from the economics of knowledge to the learning economy. Paris: OCDE, 1996.
Marginson, S. "Higher Education in the Global Knowledge Economy". Procedia - Social and Behavioral Sciences, vol. 2, no. 5 (2010): 6962-6980. DOI: 10.1016/j.sbspro.2010.05.049
Radosevic, S., and Petraite, M. "The Role of Higher Education in National Innovation Systems in Central and Eastern Europe". Higher Education in National Innovation, chapter 9 (2006): 35-60.
DOI: 10.4324/9780203392331
Rangaa, M., and Etzkowitz, H. "Triple Helix Systems: An Analytical Framework for Innovation Policy and Practice in the Knowledge Society". Industry and Higher Education, vol. 27, no. 4 (2013): 237-262. DOI: 10.5367/ihe.2013.0165
Unger, M., and Polt, W. "The Knowledge Triangle between Research, Education and Innovation - A Conceptual Discussion". Foresight and STI Governance, vol. 11, no. 2 (2017): 10-26. DOI: 10.17323/2500-2597.2017.2.10.26
Weber, A. S. "The role of education in knowledge economies in developing countries". Procedia - Social and Behavioral Sciences, vol. 15 (2011): 2589-2594. DOI: 10.1016/j.sbspro.2011.04.151
<C
QQ О О
< £
О ш
