CC BY
18
IE!
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
рiвень IgE, так i розмiр шырно! папули), оскiльки ш-коли не можна бути впевненим, чи до вшх ймовiрних алергешв проведено вiдповiднi алергоiмунологiчнi до-слщження. Пропонуеться вiдмовитися вiд того, щоб iзольованi позитивнi алергопроби (визначенi за ^Е або шкiрними тестами) розглядати як дiагностичний маркер атопи, тому що рiвень специфiчних антитт IgE або розмiр папули шюрно! проби до iнгаляцiйних алергешв характеризуеться бiльшою дiагностичною цiннiстю щодо виникнення та прогресування в дитинст про-явiв БА, нiж проста яысна характеристика — позитив-ний або негативний алерготест, що повшстю збiгаеться з нашими даними КА загально! когорти пацiентiв суб-фенотишв атопiчноl i неатопiчноl БА.
Висновки. При аналiзi клiнiко-параклiнiчних характеристик бронхiальноi астми в дiтей шкшьного вiку виявлено, що статистично значуще пiдвищували ймовiрнiсть атопiчноl бронхiальноi астми на проти-вагу неатопiчнiй лише алергшна обтяженiсть за ро-доводом матерi та вища за 0,25 ум.од. функцюнальна активнiсть еозинофiльних гранулоципв кровi в спонтанному варiантi за цитохiмiчним коефiцiентом.
Згiдно з кластерним аналiзом загально1 когорти пащентав перший субфенотип бронх^альнох астми по-рiвняно з другим характеризувався вiрогiдно бiльшою вираженiстю супутньо1 алергiйноl обтяженоста, алерго-логiчного iндексу сiмейного анамнезу, сенсибшзаци до пилкових алергенiв, однак сформоваш кластери не рiз-нилися за показниками шырно! сенсибiлiзацii до побу-тових i епiдермальних алергешв та загальним IgE кровi.
УДК 612.1
Бровчук М.П.1, Букач О.П.2, Булеза Б.Я.3, Кузьмик Б.В.4, Чонка Я.В.5, Бровчук П.В.5, Кузьмик М.А.6, Кузьмик В.М.7, Влинець Ф.В.8
1 Рах1'вська стан^я екстрено! медично!допомоги
2 Кафедра смейно! медицини Буковинський державний медичний ун'терситет, м. Чернiвцi
3 Обласна 1^мчна лккарня Iм. А. Новака, м. Ужгород
4 Ужгородський нацональний ун'терситет, медичний факультет
5 Укранська алерголоп'чна лккарня МОЗ Укра!ни
6 Кафедра психологи Ужгородський на^ональний ун'терситет 7Кафедра громадського здоров'я Ужгородський на^ональний ун'терситет
8 Закарпатський територiальний центр екстрено! медично!допомоги, м. Ужгород
РОЛЬ НЕЙРОiМУНОЕНДОКРИННОГО МЕХАЫЗМУ ПРИ ЛкУВАНШ ХВОРИХ НА ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАШВ ДИХАННЯ
У лiтературi вплив нейроiмуноендокринного меха-шзму при лшуванш хворих на захворювання оргашв дихання (ЗОД) недостатньо висвгглений, тому метою дослщження було виявлення ди нейроiмуноендокрин-ного мехашзму.
Матерiал i методи дослвдження. Шд наглядом були 83 хворi вiком вщ 25 до 55 рокiв, жшок — 42 (50,6 %), чоловтв — 41 (49,4 %). Контрольна група — 39 хворих, аналопчних за втэм i статтю.
У комплексне лшування хворих на ЗОД включались медикаментозш й немедикаментозш методи лiкування, зокрема спелеотератя, голкотерапiя, точковий масаж, мiкроголкотерапiя, лазеротерашя на акупунктурнi точки, скануюча лазеротерашя, дiа-фрагмальне дихання, автотренiнг i психотерапiя.
Результати дослвдження та Тх обговорення. До-свiд лiкування хворих у ДЗ «Украшська алергологiчна лшарня МОЗ Украши» показав, що клшчне покра-щення стану здоров'я вщзначалося у 80 % хворих, що проявлялося зникненням чи значним зменшенням штенсивносп кашлю, припиненням видiлення або зменшенням кiлькостi харкотиння, зменшенням час-тоти нападiв ядухи або !х вiдсутнiстю, зменшенням частоти затрудненого видиху, нормалiзацiею аускуль-тативноi картини легень. Також покращився нiчний сон, психоемоцшний статус, зросла рухова актив-шсть. Пiд час лiкування хворих вдалось зменшити дозу медикаментiв або зовшм вiдмовитись вiд лшар-ських засобiв.
При лабораторних обстеженнях виявлено змен-шення кiлькостi лейкоцитiв, нормалiзацiю еозинофь лiв у периферичнiй кровi на 50 % через годину шсля процедур, а найбшьший еозинопенiчний ефект вщмь чався через 3 години, що свщчить про активацiю гшо-таламно-гiпофiзарно-надниркового механiзму.
На протизапальний ефект вказуе динамша бюхь мiчних показниыв, сiалових кислот, умiст загально-го бтка й бiлкових фракцiй, а змша спiввiдношення альбумiну до фракцш глобулiнiв-альфа з 2,69 до 4,23 (у здорових людей сшввщношення 5 : 11) вказуе на зменшення ступеня активностi запального процесу. Також вiдмiчалося зменшення вмiсту лужно! фосфа-тази. Нормалiзацiя добового видiлення 17-кетостеро-щв (17-KES) i тенденцiя до !х пiдвищення вказуе на позитивний вплив ендокринноi функцп кори наднир-кових залоз. На жаль, у хворих без покращення стану здоров'я й зменшення кашлю або нападiв ядухи та частоти затрудненого видиху видшення 17-KES iз сечею були нижчими порiвняно iз хворими, у яких була стшка ремiсiя.
Динамiка iмунологiчних показникiв свщчить про нормалiзацiю рiвня основних клашв iмуноглобулiнiв (IgА, IgG, IgM, ^Е), при цьому рiвень попередньо знижених показникiв гуморального iмунiтету пiдви-щувався.
У преважноi бiльшостi хворих (78 %) при курсовому лкуванш покращувалися показники зовнiшнього дихання: значно збтьшився об'ем форсованого видиху за одну секунду у чоловтв та жшок. Полшшен-ня показникiв бронхiальноi прохiдностi виражалося у зникненнi бронхiального опору й зменшеннi гшерре-активност бронхiв, особливо у хворих на бронхiальну астму персистуючого характеру й у фазi згасаючого загострення.
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
155
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
Лшування хворих на ЗОД iз супутнього патолоп-ею шыри рiзноl етюлогл в рядi випадыв позитивно впливае також i на стан шырних покривiв. Повне зникнення шырних проявiв чи зменшення яскравост висипань на шкiрi, припинення шырного свербежу спостерiгалося у хворих з атотчним дерматитом ди-фузно! або ексудативно! форми.
Вщдалеш результати лшування були позитивни-ми в 78 % хворих (стацюнарне лiкування впродовж року не проводилося, загострення не вiдмiчалось), а у 22 % вiдмiчалось незначне загострення ЗОД, тодi як до лшування загострення вiдмiчалось значно частiше.
Висновок. Полiпшення суб'ективного стану, результати лабораторних та функцюнальних по-казникiв пiд час лшування вiдбувалося в результа-тi адаптацп загальних i мiсцевих компонентiв, що регулюють змiненi фiзiолоriчноl функцп оргашзму, через нейроiмуноендокринний механiзм i виклика-ють бiосинтез i секрецiю гормошв. Ефективнiсть лiкування залежить вiд форми й ступеня тяжкост перебiгу захворювання, а також стану гшоталамо-надниркових структур, яш здатнi регулювати гу-моральний iмунiтет, включати захиснi сили й через компенсаторний мехашзм регулювати фiзiологiчнi функцп органiв дихання.
УДК 616.72-002.78-036-053-06:616-056.257
Волошин О.1., Доголiч О.1. Кафедра пропедевтики внутрiшнiххвороб Буковинський державний медичний ун'юерситет, м. Чернiвцi
ВiКОВi ОСОБЛИВОСП КЛШкИ Й ПЕРЕБ^ ПОДАГРИ НА ТЛi МЕТАБОЛiЧНОГО СИНДРОМУ
В останш десятилiття вiдмiчено зростання захво-рюваностi на подагру бтьш нiж удвiчi. Однiею з осо-бливостей подагри на сучасному еташ е и прояви на тлi метаболiчного синдрому.
Мета дослщження — вивчити вiковi особливостi клiнiки й перебпу подагри на тлi метаболiчного синдрому.
Матер1ал 1 методи дослвдження. Спостереження проведенi у 86 хворих на подагру вшом 30—78 роыв, iз них чоловiкiв було 84. Застосоваш клiнiчнi, лабо-раторно-бiохiмiчнi, iнструментальнi, рентгенологiчнi методи верифшаци дiагнозу.
Результати дослвдження та Тх обговорення. Вста-новлено, що в 53 (61,63 %) ошб подагра проявлялась на тлi метаболiчного синдрому. Однак останнш у па-цiентiв вшом до 45 рокiв (20 пащенпв) проявлявся переважно артерiальною гiпертензiею 1—11 ступеня, надмiрною масою тiла, стеатогепатозом та шсулшо-резистентнiстю, й лише у 3 — цукровим дiабетом другого типу, а також значною гiперурикемiею ((488,70 ± ± 5,16) мкмоль/л). Подагра перебiгала за типом ет-
зодiв гострого подагричного артриту або з мшмаль-ними рентгенолопчними змiнами кiсток уражених суглобiв, без тофусiв.
У вiцi понад 45, особливо 60 рошв спостерпався перебiг переважно за типом хрошчно! тофусно! подагри, частiше спостерпалися ураження колiнних, лiктьових суглобiв, рецидиви хвороби при все менш значущих провокуючих алiментарних огрiхах та за дп мiнiмальних фiзичних провокуючих факторiв. Метаболiчний синдром мав також сво! особливостi: ожирiння I—II ст. виявлялося у 2/3 хворих, спостерь галася артерiальна гiпертензiя II ступеня, iз роками частiшали та наростали прояви iшемiчноl хвороби серця (1ХС), цукрового дiабету (у 19 (29,23 %) iз 65 хворих ще! вшово! групи), рентгенологiчно пода-гричне ураження суглобiв поеднувалося з явищами остеоартрозу. За вiкового нашарування остеоартрозу перебiг подагри набував торшдносп, iнодi виявля-лись загострення подагри за вимушеного застосу-вання активаторiв метаболiзму (АТФ, рибоксин), малих доз асшрину, дiуретикiв при 1ХС. Тобто бшьш значуща вираженiсть метаболiчного синдрому на-бувала ознак явно! коморбiдностi з подагрою та ви-магала врахування взаемовпливу на щ хвороби медикаментозного характеру. Хоча стушнь гшерурикемп в ще! когорти хворих був меншим ((467,50 ± 7,21) мкмоль/л), частота загострень подагри та прояви 1ХС помггно наростали з явищами феномену взаем-ного обтяження перебпу.
Висновок. Метаболiчний синдром у хворих на подагру — часте явище, що мае сво! вщмшносп в ошб зрiлого вiку ^rni прояви) та в пацiентiв лггаього та старечого вiку (вираженi прояви, сприяння частшим рецидивам та торшдносп перебiгу, ефект взаемного обтяження перебпу з коморбiдними процесами). Цi особливост слiд враховувати при здiйсненнi комплексного лкування подагри та зазначених коморбщ-них процесiв.
УДК 616.248-053.5-07 Гарас М.Н.
Кафедра пе^атрп та дитячих нфекцйниххвороб Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернiвцi
ДiАГНОСТИЧНА ЦШНЮТЬ ВМЮТУ СИРОВАТКОВОГО IGE У ВИЯВЛЕНН ФЕНОТИПУ ТЯЖКО'' БРОНХiАЛЬНОT АСТМИ У ШКОЛЯРiВ
Метою дослвдження було встановлення BMicTy за-гального IgE в сироватцi KpoBi дiтей шильного вшу з тяжкою й середньотяжкою персистуючою бронхiаль-ною астмою (БА) й визначення дiаraостичноl щннос-Ti зазначеного iмуноглобулiну у виявленнi фенотипу тяжко! БА щодо середньотяжкого варiанту захворювання.
156
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
