CC BY
12
Лпсратура
1. Ан А. В. Медико-социальные основы заболеваемости, инвалидности и научное обоснование системы мер по повышению эффективности комплексной реабилитации пострадавших в результате несчастных случаев на производстве : диссертация ... доктора медицинских наук : 14.00.52 «Социальная гигиена» / А. В. Ан.-М.,2008.-266 с.
2. Пугиев Л. И. Инвалидность у лиц молодого возраста в Российской Федерации, закономерности ее формирования и стратегия развития профессиональной реабилитации : диссертация ... доктора медицинских наук : 14.00.52 «Социальная гигиена» / Л. И. Пугиев. - М„ 2008. - 331 с.
3. 1патов А. В. Ывалщнють як ¡нтегрований показник стану здоро-в'я населения Укра'ши / А. В. 1патов, О. В. CepricHi, Т. Г. Войтчак
Реферат
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ИНВАЛИДНОСТИ ТРУДОСПОСОБНОГО ВОЗРАСТА
Крекотень Е. Н.
Ключевые слова: инвалидность, распространенность, профилактика, трудоспособное население.
В статье представлены статистические данные состояния инвалидности населения Украины трудоспособного возраста в целом и по административным территориям, ее структуры и динамики.
Summary
URGENT PROBLEMS OF DISABILITY AMONG ABLE-TO-WORK AGED POPULATION
Krekoten О. M.
Key words: disability, spreading, prevalence, population of able-to-work age.
This paper presents statistics data of disability among Ukrainian able-to-work population in the whole and
according to distribution administrative territories, as well as its structure and dynamics.
// Укра'шський держ. НД1 медико-соц1альних проблем ¡нвалщно-стк — Д. : Пороги, 2002. — 342с.
4. Основы показники ¡нвалщност1 та д1яльност1 медико-соц1альних експертних комюш Укра'ши за 2008 р1к: анал1тико-¡нформацшний довщник/ В. В. Маруни, А. В. 1патов, Ю. I. Коро-бкш [та ¡н.] // Укра'шський держ. НД1 медико-соц1альних проблем ¡нвалщностк — Д. : Пороги, 2009. — 118с.
5. 1патов А. В. Наукове обфунтування прюритетних напрямюв розвитку лкувально- профшактичноТ допомоги населению на репональному р1вш : автореф. дис... канд. мед. наук : спец. 14.02.03 «Соц1альна медицина» / А. В. 1патов.— К., 1997. — 18с.
УДК 616.516-092:616.98 Левченко Л.Ю.
РОЛЬ М1КР0БН0Г0 ФАКТОРУ I Т0ЛЛ - П0Д1БНИХ РЕЦЕПТ0Р1В У ПАТ0ГЕНЕ31 АТ0П1ЧН0Г0 ДЕРМАТИТУ
ВДНЗУ "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава, Украша
Атотчний дерматит (АД) - розповсюджене мулътифактор{алъне захворювання. S. aureus -один i3 важливих фактор{в ризику розвитку i тдтримки АД. TLR - перша точка контакту з патогенами. Чиелент доел{дження показали налететь дефект{в у TLR 2 - 9 у хворих на АД. Покращення розумтня мехатзмьв регуляци TLR дозволить eupiiuumu терапевтичт завдання в лшувант ргзних захворювань, зокрема АД.
Ключов1 слова: атотчний дерматит, ¡муштет, толл
Атотчний дерматит (АД) ниы е важпивою i складною медико - со^альною проблемою, яка зумовлена його розповсюдженютю, збтьшенням переходу захворювання в тяжю i хроычы форми. АД - мультифактор1альне генетично детермшо-ване захворювання [16,17].
Вщповщно до рекомендацш експерт1в Свро-пейскоТ академи алергологи та ктычноТ ¡муноло-ri'i АД розглядають як синдром атотчноТ екзе-ми/дерматиту (AEDS), у якому розр1зняють але-рпчний (¡муноглобулш (lg) Е - залежний та lg Е -незалежний) i неалерпчний AEDS, у розвитку яких приймають участь ¡муны та HeiMyHHi меха-н1зми [25].
OKpiM aneprii, у розвитку АД ключову роль можуть вщ1гравати iHLui неспециф1чн1 фактори, зокрема, бактер1альн1 алергени. Р1зноманИ"ш збудники можуть бути як причинами сенсибтн зацГ|' орган1зму, так i тригером, що спричинюе за-гострення вже ¡снуючого АД [14]. У рол1 TpnrepiB розвитку алерпчного запалення найчаст1ше ви-ступають м1крооргажзми: бактерГГ (стафтококи, стрептококи), гриби (переважно роду Malassezia та Candida), Bipycn (Bipyc простого герпесу). Ко-
nofliÖHi рецептори. лон1зац1я noBepxHi шюри хворих на АД цими MiK-рооргашзмами спричинена ¡мунними зм1нами, i значною Mipoio обумовлюе пщтримку м1сцево'|' запальноТ реакцП' та алерпзац1ю орган1зму [14,16,26]. Бтьш н\ж у 25 - 35 % хворих на АД nepeöir захворювання ускладнюеться стафто - i стрептодерм1ями, у 7 - 15 % випадш виявля-еться кандидоз, у 25 % - BipycHi ураження [18].
Колошза^я ураженоТ шюри хворих на АД стафтококами в 3 - 10 pa3iB перевищуе норми ноайства, а видова р1зномаштнють стафтокоюв представлена переважно Staphylococcus aureus (S. aureus) [2]. S. aureus - один ¡з важливих фак-TopiB ризику розвитку i пщтримки АД. Колон1за-ц1я S. aureus за р1зними даними вщм1чаеться у 80 % - 100 % хворих на АД, TOfli як у здорових oci6 його виавають у 5 % - 30 % [14,17,18,26].
Розвиток АД при ¡нфкуванш хворих S. aureus багато в чому визначаеться широким набором фактор1в в1рулентност1, притаманних цьому штаму [14,18]. Важпива роль у патогенез! АД выводиться дм стафтококових суперантиген1в -ентеротоксишв, продукц1ю яких виявляють у 50 -60 % хворих на АД. OKpiM суперантигенного
впливу бактер1альна м1крофлора може порушу-вати складов! компоненти водно - лтщно'Г мантм цшри та пригшчувати апоптоз моноцитов - мак-рофапв, що мае значения в хроызаци запалення [13,26]. Також стафтококи продукують ексфолн атини (A i В), та pi3Hi ферменти, в т. ч. протеази, як1 сприяють дисемшацм цих м1крооргашзм1в у тканинах людини [17].
Серед причин, що зумовлюють пщвищену сприйнятливють хворих на АД до ¡нфекцм, останн1м часом особливу увагу придтяють ме-хаызмам вродженого ¡муштету, як1 забезпечують швидку ел1мшац1ю патогешв i попередження ¡н-фекцП' на раных етапах [15,21].
LLkipa е складовою частиною ¡мунно'Г системи та значною Mipoio може вважатися пограничним органом ¡мунного захисту. Саме LUKipa бере на себе перший контакт з р1зномаштними збудни-ками. Перший контакт з оточуючим середови-щем приймае на себе роговий шар епщермюу. Деяю лтщи, що видтяються цим шаром, мають антим1кробну активнють [4]. 1мунш реакцм в LUKipi розвиваються, коли в неТ проникають чужородш субстанци, що часто пов'язано з ушкодженням епщермюу [8].
Вроджений ¡муытет включае штинш елемен-ти епщермюу (кератиноцити i кл1тини Лангерган-са -пщтип дендритних кл1тин (ДК)) i дерми (тучш i ДК, макрофаги), як1 видтяють антим1кробн1 бт-ки, хемоатрактантш бтки i цитокши [8,12]. Кератиноцити першими подають сигнал про небезпе-ку шляхом продукци необхщних молекул, рецеп-TopiB, цитомыв, хемок1н1в, як1 залучають з цир-кулюючоТ кров1 активоваш Т - л1мфоцити, попе-редники кл1тин Лангерганса, для реал1зацП' ¡мун-них реакцш у mKipi. Пщ д1ею ¡ндуктор1в дозр1ван-ня, кттини Лангерганса надходять у цшру, отримують сигнал для активацм, i пот1м м1грують у л1мфатичний вузол, де вже в активному стаж презентують антигенний пептид Т - хелперам (Тх).
На кератиноцитах i кл1тинах Лангерганса мю-тяться патерн - розшзнавальш рецептори (PRR), функц1я яких полягае в виявленш патогенних компонент1в та запуску активуючих каскад1в. Ва-жливий пщтип PRR належить амейству толл-под1бних рецептор1в (toll - like receptors, TLR) [8]. Свою назву TLR отримали за анолопею з toll -рецепторами плодовоТ мушки Drosophila melanogaster [11]. TLR - амейство PRR, що представляють трансмембранш mi ко протеши I типу з мол. масою 90 - 115 кД. TLR експресу-ються, перш за все, на ДК, макрофагах i полн морфноядерних гранулоцитах [6,19].
Виконуючи свою основну функцш по швидко-му розп1знаванн1 ¡нфекцшних патоген1в i сигнал1-зацГ|' про fx несанкцюноване проникнення через анатом1чн1 бар'ери, TLR регулюють активац1ю вродженого ¡муштету i забезпечують взаемо-зв'язок з набутим ¡муштетом. TLR вступають у безпосереднш контакт з м1крооргашзмом, розпн знаючи високо консервативн1 структуры молеку-ли. L|i молекули отримали назву «патоген - асо-
цшоваш молекулярн1 патерни» (РАМР). Най-бтьш вщом1 РАМР - бактер1альний лтополюа-харид (LPS) (грамнегативн1 бактерм), лтотейхов1 кислоти (грампозитивн1 бактерм), пептидоглкан (грамнегативш i грампозитивн1 бактерм), манани, бактер1альна ДНК, двосп1ральна РНК (в1руси) та глюкани (гриби). У кожного з TLR е свш наб1р РАМР, який bîh розп1знае. TLR розшзнають практично BCi РАМР BipyciBTa бактерш. [6,15,19].
Натепер вщомо, що у людини е 10 функцюна-льних TLR [19]. Yci TLR складаються з позаклн тинного л1ганд - розп1знавального домену, який багатий залишками лейцину, i цитоплазматично-го сигнального домену, який схожий з вщповщ-ним доменом рецептору до ¡нтерлейкшу (IL) - 1 та названий TIR - домен. На поверхш ДК розта-шовуються рецептори до пептидогткану (TLR 2), LPS (TLR 4), флагелшу (TLR 5) та лтопепти-д¡в (гетеродимери TLR 1 / TLR 2 та TLR 6 / TLR 2). Пюля зв'язування з л1гандом TLR залучають внутр1шньокп1тинн1 адаптеры молекули: MyD88, TIRAP, TRIF i TRAM. Адаптери передають акти-вацшний сигнал на pi3Hi серин - треоншов1 кша-зи. Останн1 активують транскрипцшн1 фактори NF - кВ та АР - 1, як1 ¡ндукують експресш геыв
- м1шеней [12]. Розглядають два шляхи трансду-кцГ| сигналу всередину кл1тини пюля активацГ| TLR: MyD88 - залежний та MyD88 - незалежний шлях. Перший з них характерний для TLR 1, 2, 4, 5, 6, 7 i 9; а другий - для TLR 4 i 3. Таким чином, зв'язування TLR 4 3i cboïm л1гандом включае обидва шляхи активацм, що, напевно, пояс-нюе р1зномаштнють впливу LPS на ¡мунну систему [6,12].
Дефекти в TLR - систему що супроводжують-ся блокадою м функцюнування, можуть бути причиною пщвищено'| сприйнятливост1 до ¡нфекцшних захворювань; пперактива^я ц1еТ системи
- найважливший патогенетичний фактор запа-льних нешфекцшних захворювань. Причинами дефект1в можуть бути мутаци в генах TLR, полн морф1зм ген1в, що кодують TLR, мутаци фактор1в системи передач! сигналу з TLR [15].
З'являеться все бтьше даних про патологм, що викликаш порушеннями в систем! вродженого ¡муытету, тому роль TLR дослщжуеться у патогенез! ряду захворювань. При загальнш Bapia-бельнш ¡мунолопчн!й недостатност1 зниження експресП' TLR 2 та TLR 4 може призводити до ослабления захисних функцш оргашзму та Bir-равати певну роль у патогенез! юмшчних та ¡му-нолопчних прояв!в захворювання [9]. Неоднозначна роль TLR визначалась у реал!зацм пато-лопчного процесу при гострому ¡нфаркт! мюкар-ду, коли на початкових стад1ях патолопчного процесу активац1я TLR ¡нщшвала процеси тка-нинно! репарацП', а в подальшому спричиняла додаткове пошкодження тканини i розвиток ускладнень [10]. TLR 2 та TLR 4 визначають i характеризують nepeôir урогештального хламн дюзу [1]. Надлишкова експреая гешв TLR кп1ти-нами слизово'1 цервкального каналу при герпе-в1руснш ¡нфекцм у ваптних та збтьшення проду-
Том 10, Выпуск 4
229
кцп прозапальних цитомшв на локальному piBHi може призводити до ускладнень вагггносп. А зниження експреси гену TLR 9, можливо, пов'язане з внутр1шньоутробним ¡нфкуванням плоду [5]. Вважаеться, що в основ1 патогенезу атеросклерозу лежать реакцп, що запускаються внаслщок взаемодп TLR з екзогенними та ендо-генними л^андами [3]. Залежнють виникнення та характеру nepe6iry запалення вщ стану TLR i локального балансу паракринних фактор1в також показана при запально - деструктивних захво-рюваннях пародонту [7].
При анал1з1 у людей пол1моф1зм1в гешв TLR доведене роль пол1морф1зму алел1 Asp299Gly гену TLR 4 при cencnci, викликаному грам - не-гативними бактер1ями. Алель 299Gly також акти-вуе шляхи TLR 4, i пов'язаний з тяжким бронхю-лггом. Алельний пол1морф1зм 299Gly також ви-конуе захисну роль при ревматоТдному артриту хвороб1 Крона, неспециф1чному виразковому ко-лт та ¡нших захворюваннях. Алельний полн морф1зм TLR 5 392 STOP пов'язаний з пщвище-ною сприйнятливютю до Legionella pneumophila. Клш1чно значимим е пол1морф1зм TLR 2 Arg753Gln, який обумовлюе схильнють до ста-фтококовоТ ¡нфекцЛ та туберкульозу [20].
Pi3Hi TLR мають вщношення до р1зних цшрних захворювань. Показано, що збтьшення експре-cii TLR 2 та TLR 4 асоцшеться з можпивим заго-стренням при вульгарних вуграх; збтьшення експреси TLR 9 - з можпивим загостренням при червоному плоскому лишаю; збтьшення експреси TLR 1-4, TLR 5 та TLR 9 пов'язано 3i ство-ренням автореактивних Т - кл1тин при ncopia3i; пол1морф1зми TLR 2 i 4 асоцшоваш з тяжкютю захворювання при саркоТдоз1; пол1морф1зм i фу-нкцм TLR 2 TLR 2/6 пов'язаш з тяжкютю проце-су та з прогресуванням захворювання при наяв-HOCTi S. aureus [22,27].
Числены дослщження показали, що генетичш або функцюнальы дефекти у геыв TLR 2-9 можуть асоцшватися з патогенезом АД. Пору-шене розшзнавання патогенних антигешв TLR, особливо значне попршення в TLR 2 - опосере-дкованш продукцГ|' моноцитами прозапальних цитомшв, можуть пояснювати пщвищену сприйнятливють хворих на АД до р1зномаштних бакте-р1альних (стафтококових та стрептококових) та в1русних ¡нфекцш. Разом з порушенням бар'ерноТ функцП' шк1ри, дефекти рецептор1в i сигнальних шлях1в (з порушеною функц1ею цито-Kiнiв) вщ1грають певну роль у прогресуванш [22,23,26,27].
Недавн1 дослщження показали сильну залежнють м1ж TLR 2 i тяжким переб1гом АД у деяких груп населения. Так присутнють мононуклеоти-дного пол1морф1зму TLR 2 Arg753Gln пов'язана з тяжким переб1гом захворювання у хворих на АД, LUKipa яких уражена S. aureus. Роль пол1морф1з-му Arg753Gln при АД пщтверджувалась цитокн новим профтем пац1ент1в з АД, коли стимуляц1я TLR 2 при виявленн1 кл1тинних S. aureus викли-
кала порушення продукци IL - 6 та IL - 12. Таким чином, була показана можливють важливого значения TLR 2 та пол1морф1зму Arg753Gln зв'язку м1ж врожденим та набутим ¡муытетом у патогенез! АД, i вщповщальнють даного полн морф1зму за пщвищену сприйнятливють до ¡нфн кування S. aureus через бтьш виражену запаль-ну реакцш шюри у хворих з АД [28,29]. Важливе значения для формування ¡мунно'Г вщповщ1 при АД мае активац1я TLR сигнальних шлях1в. При порушенн1 сигналу TLR 2 та TLR 4 у вщповщь на алергени (наприклад, алергени або S. aureus) може стимулуватись активац1я Тх2 - л1мфоцит1в, що в результат! спричинюе розвиток запалення [21].
Однак, не дивлячись на значну роль TLR 2 у розшзнаванш грампозитивноТ ¡нфекцм, деяю ав-тори зазначили вщсутн!сть асоц1ацм пол!морфн зму Arg753Gln з тяжюстю хвороб, що викликаш S. aureus [32]. Проведен! дослщження в Германп також не виявили значного ефекту пол!морф!з-MiB TLR 2 та TLR 4 у взаемозв'язку 3i схильнють до АД [33]. У деяких дослщженнях не виявилась значна кореляц!я i м!ж TLR 1 та TLR 6 з АД [22,24]. Мало вивченим е значения мутацш гену TLR 3, який приймае участь у вщповщ1 на прони-кнення BipyciB, тому юнують лише припущення щодо впливу даного гену на сприйнятливють до BipycHO'i ¡нфекцм хворих на АД [21].
Можлива роль у патогенез1 АД выводиться дефектам TLR 9, який може розшзнавати i бак-тер1альну (S. aureus), i в1русну ¡нфекцш (Bipyc простого герпесу), е дан1 про дослщження де-фект1в гену TLR9, а саме пол1морф1зму промо-торно'Г частини С-1237Т. Як виявилося, цей дефект впливае на пошкодження ¡муштету в деяких випадках АД, що, можливо, спричинюе сприйнятливють атоп1чних хворих до м1кробноТ ¡нфекцм. Також показана роль TLR 9 у регуляци балансу Tx1 i Тх2 ¡мунноТ Biflnoeifli та продукци IgE / IgG у пац1ент1в з АД [30].
Дослщжена асоц1ац1я АД 3i змшами TLR - ¡н-терактивного протешу (TOLLIP), що е адаптор-ним бтком та ¡нпбуючим фактором у каскад! TLR - сигнал1зацп. Показано, що змши гену TOLLIP можуть вщ1гравати роль у патогенез! АД. L|i результати вкотре пщтвердили концепцш ге-нетичних змж системи TLR у патогенез! АД [31].
Отже, TLR - перша точка контакту з патогенами, що проникають у оргашзм людини, тому здатнють належного реагування мае виршува-льне значения в функцюнуванш ¡мунно'Г системи. Дефекти TLR - системи, особливо генетичш пол!морф!зми, можуть призводити до розвитку ¡нфекцшних та запальних захворювань. Покра-щення розум!ння механ!зм!в активацГ|' та регуля-ц1я сигнальних шлях!в TLR може привести до розробки нових терапевтичних стратепй у лку-ванш. Осюльки патерни бактер!й, BipyciB та гри-6iB е потужними активаторами вродженоТ ¡мун-ноТ Biflnoeifli, у тому числ1 при АД, на 'fx 0CH0Bi можливе створення високоефективних препара-
tíb, яю дозволять вщкрити hobí пщходи у забез-печенш захисту организму проти збудниш та ви-piLUMTM терапевтичш завдання в лкуваны р1зних захворювань, зокрема АД.
.Штература
1. Алешкин В.А. Связь уровней МРНК TLR-2 и TLR-4 с изменениями иммуноглобулинового профиля урогенитального тракта при урогенитальном хламидиозе у женщин / В.А. Алешкин, A.B. Караулов, А.Л. Байракова [и др.] // Иммунология. - №3. - 2009. -С. 165-170.
2. Арзуманян В.Г. Мониторинг стафилококковой микрофлоры кожи у больных атопическим дерматитом / В.Г. Арзуманян, Е.В. Зайцева, P.M. Темпер [и др.] // Вестн. дерматол. и венерол. -2006. - № 5. - С. 69 - 72.
3. Бондаренко B.M. Микробный фактор и ТоИ-подобные рецепторы в патогенезе атеросклероза / B.M. Бондаренко, В.Г. Лихо-дед//Журн. микробиол. - № 6. - 2009. - С. 107- 112.
4. Боровик Т.Э. Кожа как орган иммунной системы / Т.Э. Боровик, С.Г. Макарова, С.Н. Дарчия [и др.] // Педиатрия. - 2010. - Т. 89, №2. - С. 132 - 136.
5. Ганковская O.A. Исследование экспрессии генов TLR9, NF-kB, ФНОа в клетках слизистой цервикального канала беременных с герпевирусной инфекцией / O.A. Ганковская, И.В. Бахарева, Л.В. Ганковская [и др.] // Журн. микробиол. - № 2. - 2009. - С. 61 -64.
6. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллерогология / Дранник Г.Н. - К. : ООО «Полиграф плюс», 2010. - 552 с.
7. Зайратьянц О.В. Роль иммуннокомпетентных клеток десны, Toll-like рецепторов и других молекулярных механизмов в патогенезе воспалительно-деструктивных заболеваний пародонта / О.В. Зайратьянц, С.П. Бойкова, В.А. Смольянникова // Пародо-нтология. - № 3 (44). - 2007. - С. 12 - 20.
8. Катунина О.Р. Современные представления об участии кожи в иммунных процесах. / О.Р. Катунина, A.B. Резайкина // Вестн. дерматол. и венерол. - 2009. - № 2, С. 39 - 46.
9. Ковальчук Л.В. Влияние лигандов ТоН-подобных рецепторов (TLR) на выработку in vitro провоспалительных цитокинов мо-нонуклеарными клетками периферической крови здоровых людей и больных с общей вариабельной иммунологической недостаточностью / Л.В. Ковальчук, M.B. Хорева, A.C. Варивода [и др.] // Журн. микробиол. - № 1 - 2007. - С. 38 - 42.
10. Ковальчук Л.В. Роль рецепторов врожденного иммунитета в развитии острого инфаркта миокорда / Л.В. Ковальчук, M.B. Хорева, A.C. Варивода [и др.] // Журн. микробиол. - № 4 - 2008. - С. 64 - 68.
11. Литвицкий П.Ф. Врожденный иммунитет: механизмы реализации и патологические синдромы / П.Ф.Литвицкий, Т.Г. Синельникова // Вопросы современ. педиатрии. - 2009. - Т. 8, № 1. -С. 52-58.
12. Пащенков M.B. Физиология клеток врожденной иммунной системы: дендритные клетки / M.B. Пащенков, Б.В. Пинегин // Иммунология. - 2005. - № 6. - С. 368 - 378.
13. Свирид С.Г. Суперантигени при ncopia3¡: установлен! та мож-лив1 / С.Г. Свирид, 1.Б. Руденко // Дерматология. Косметология. Сексопатология. - № 3 - 4 (8). - 2005. - С. 144 - 148.
14. Сепиашвили Р.И. Этиология и факторы риска развития атопи-ческого дерматита / Р.И. Сепиашвили, Д.Ш. Мачарадзе, T.A. Славянская [и др.] // Аллергология и иммунология. - 2008. - № 2, С. 205-217.
15. Толстопятова М.А. Роль рецепторов врожденного иммунитета в развитии инфекционной патологии у новорожденных детей / М.А. Толстопятова, Г.А. Буслаева, И.Г. Козлов // Педиатрия. -2009.-Т. 87, № 1. - С. 115-120.
16. Торопова Н.П. Атопический дерматит у детей - современные клинико - патогенетические аспекты заболевания и подходы к наружной терапии / Н.П. Торопова, K.H. Сорокина, H.K. Левчик // Вопросы современ. педиатрии. - 2009. - Т. 8, № 5. - С. 98 -105.
17. Тюрин Ю.А. Роль факторов патогенности золотистых стафилококков в развитии атопического дерматита / Ю.А. Тюрин, Д.А. Долбин //Журн. микробиол. - 2008. - № 4. -С. 105-110.
18. Флуер Ф.С. Влияние энтеротоксинов Staphylococcus aureus и Epidermidis на течение атопического дерматита у детей / Ф.С. Флуер, А.В. Кудрявцева, В.Я. Прохоров [и др.] // Педиатрия. -2009.-Т. 87, №2.-С. 43-48.
19. Хаитов P.M. Роль патернраспознающих рецепторов во врожденном и адаптивном иммунитете / P.M. Хаитов, M.B. Пащенков, Б.В. Пинегин // Иммунология. - 2009. - № 1. - С. 66 - 76.
20. Arancibia S.A. Toll-like Receptors are Key Participants in Innate Immune Responses / S.A.Arancibia, C.J. Beltran, I.M. Aguirre [et al.] / Biol. Res. 2007. - V. 40, № 2. - P. 97 - 112.
21. De Benedetto A. Atopic Dermatitis: A Disease Caused by Innate Immune Defects? / A. De Benedetto, R. Agnihothri, L. Y. McGirt [et al.] // J. Invest. Dermatol. - 2009. - V. 129, № 1 - P. 14 - 30.
22. Hari A. Toll-Like Receptors: Role in Dermatological Disease / A. Hari, T.L. Flach, Y. Shi [et al.] // Mediators of Inflammation. - 2010. -№2.-16 p.
23. Hasannejad H. Selective impairment of Toll-like receptor 2-mediated proinflammatory cytokine production by monocytes from patients with atopic dermatitis / H. Hasannejad, R. Takahashi, M. Kimishima [et al.] // J Allergy Clin Immunol. - 2007. - V. 120, № 1. -P. 69 - 75.
24. Hoffjan S. Evaluation of the toll-like receptor 6 Ser249Pro polymorphism in patients with asthma, atopic dermatitis and chronic obstructive pulmonary disease / S. Hoffjan, S. Stemmler, Q. Par-wez [et al.] // BMC Medical Genetics. - 2005. - 6 : 34.
25. Johansson S.G.O. A revised nomenclature for allergy: An EAACI position statement from the EAACI nomenclature task forse / S.G.O. Johansson, J.O. Hourihane, J. Bousquet [et al.] // Allergy.
— 2001. — V. 56. — P. 813 — 824.
26. McGirt L. Y. Innate immune defects in atopic dermatitis / L. Y. McGirt, L. A. Beck // Journal of Allergy and Clinical Immunology. -2006. -V. 118, № 1. - P. 202-208.
27. Miller L. S. Toll-like receptors in skin / L. S. Miller // Advances in Dermatology. - 2008. - V. 24. - P. 71 - 87.
28. Mrabet-Dahbi S. The Toll-like receptor 2 R753Q mutation modifies cytokine production and Toll-like receptor expression in atopic dermatitis / S. Mrabet-Dahbi, A. H. Dalpke, M. Niebuhr [et al.] // J. Allergy Clin. Immunol. - 2008. - 121 : 1013 - 9.
29. Niebuhr M. Dysregulation of toll-like receptor-2 (TLR-2)-induced effects in monocytes from patients with atopic dermatitis: impact of the TLR-2 R753Q polymorphism / M. Niebuhr, J. Langnickel, C. Draing [et al.] // Allergy. - 2008. - V. 63, № 6, P. 728 - 734.
30. Novak N. Putative association of a TLR9 promoter polymorphism with atopic eczema / N. Novak, C.-F. Yu, C.-F. Yu [et al.] // Allergy.
- 2007. - V. 62, № 7. - P. 766 - 772.
31. Schimming T. T. Association of toll-interacting protein gene polymorphisms with atopic dermatitis / T. T. Schimming, Q. Parwez, E. Petrasch-Parwez [et al.] // BMC Dermatology. - 2007. -7:3.
32. Tapping R.I. Genetic polymorphisms within the human Toll-like receptor 2 subfamily / R.I. Tapping, K.O. Omueti, C.M. Johnson // Biochemical Society Transactions. - 2007. - V. 35, № 6. - P. 1445 -1448.
33. Weidinger S. Lack of association between Toll-like receptor 2 and Toll-like receptor 4 polymorphisms and atopic eczema / S. Weidinger, N. Novak, N. Klopp // Journal of Allergy and Clinical Immunology. - 2006. - V. 118, № 1,- P. 277-279.
Реферат
РОЛЬ МИКРОБНОГО ФАКТОРА И ТОЛЛ - ПОДОБНЫХ РЕЦЕПТОРОВ В ПАТОГЕНЕЗЕ АТОПИЧЕСКОГО ДЕРМАТИТА Левченко Л.Ю.
Ключевые слова: атопический дерматит, иммунитет, толл - подобные рецепторы.
Атопический дерматит (АД) - распространенное мультифакториальное заболевание. S. aureus -один из важных факторов риска развития и поддержания АД. TLR - первая точка контакта с патогенами. Многочисленные исследования показали наличие дефектов в TLR 2 - 9 у больных АД. Улучшение понимания механизмов регуляции TLR позволит решить терапевтические задания в лечении разных заболеваний, в частности АД.
Том 10, Выпуск 4
231
Summary
ROLE OF MICROBIAL FACTOR AND TOLL- LIKE RECEPTORS IN PATHOGENESIS OF ATOPIC
DERMATITIS
Levchenko L.Yu.
Key words: atopic dermatitis, immune, toll-like receptors.
Atopic dermatitis (AD) is a widespread multifactor disease. S. aureus is one of the most important risk factors in development and in maintenance of AD. TLR's are the first contact points with pathogens. Numerous researches suggest presence of defects in TLR 2-9 in AD patients. The improvements in understanding of TLR's mechanisms regulating will help to solve therapeutic tasks in treatment of various diseases, and AD in particular.
УДК 616.89-008.1-053.9 Невойт Г. В.
ЗНАЧЕНИЯ СПЕЦИФ1КИ ПСИХОСОМАТИЧНИХ Р03ЛАД1В У 0С1Б П0ХИЛ0Г0 ТА СТАРЕЧ0Г0 ЕЛКУ В ПРАКТИЦ1 Л1-КАРЯ-1НТЕРН1СТА
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава, Украша
«Нехтувати факт стар/ння - це те ж саме, що виявити повне нерозум/ння самоУ сут'1 життя»
Томас Ханна, «Искуство не стареть», 1996
В статт{ описат психосоматичт розлади у оЫб похилого г старечого вшу, об^рунтована необ-х{дтстъ д{агностики та лшування психосоматичних розлад{в у ос{б похилого г старечого вшу.
Ключов1 слова: психосоматичний розлад, особи похилого та старечого вку.
Структура складу населения Украши змшю-еться у бк збтьшення чисельносп людей похилого вку. Перед сучасною наукою постае глобальна проблема психосоматичного здоров'я лю-дини, що перебувае на етат життя, наближеного до межового бюлопчного вку [6, 7]. Для надання адекватно'!' професшноТ допомоги лкарю-¡нтернюту необхщно розум1ти людей похилого \ старечого вку у всш складносп Тх взаемин у су-сшльств1, змшах Тх ф1зичного \ по-шчного стану, погляд1в \ фактор1в, як1 впливають на старшня й на вщношення сусптьства до цього явища. Знания лкарем-штернютом специфики перебку процесу старшня, можливостей професшноТ д1я-льносп, ступеня й характеру рол1 людей похилого вку в сусптьних вщносинах, р1вня можливостей Тх адаптаци до свого стану, положения й мн сця в сусптьств1 надзвичайно важливо для грамотно'!' тактики ведения пац1ен~пв даноТ вшовоТ категори \ забезпечення бтьш легкого пристосу-вання оаб похилого в1ку до своТх вкових змш, до «соц1альних втрат», пошуку нових можливостей [1,4].
Со^альна, медична профтактична робота з людьми похилого вку розглядаеться як наслщок соц1ально-економ1чноТ пол1тики держави, спря-мованоТ на пщтримку життевого р1вня й створен-ня умов для переходу л1тньоТ людини в суб'ект ¡ндивщуального пщходу в соц1альному обслуго-вуванш з метою надання йому допомоги в рн шенш його життево важливих проблем. Лггнш в1к - значимий етап онтогенезу людини. Без його докладного дослщження неможлива побудова концепци по-шчного розвитку й вщповщно фор-
мування образу «позитивного старшня» [4, 6, 8]. Психолопчы мехаызми старшня й способи ней-трал1заци негативних прояв1в цього процесу продовжують залишатись поки що недостатньо вивченими [3, 5, 9]. Вщсутнють розробленоТ ка-тегор1Т" психосоматичного здоров'я \ и структурно'!' оргашзаци в тзньому онтогенез! представ-ляе самостшний теоретичний ¡нтерес, вщкривае нов1 можливосп комплексного вивчення питань збереження здоров'я людини в шзнш дорослосп й оздоровления людини за допомогою корегую-чих вплив1в. Лкарю-штернюту варто враховува-ти, що не юнуе р1вном1рносп процеав ¡нволюци. Гетерохроннють змши стану ¡ндивща як вщбиття внутршых протир1ч розвитку мютять р1зн1 мож-ливосп життя - вщ передчасного старшня в одних випадках до довгол1ття в ¡нших [11-13].
Перюд геронтогенезу згщно м1жнародноГ кпа-сифшацм починаеться з 60 рош у чоловтв \ з 55 рош - у жшок \ мае три градацм: л1тн1й, старечий \ довгожителк Лггж й стар1 люди не становлять монолпшоТ групи; вони р1знорщы й склады, як \ люди в отроцтв1, юносп, молодосп, дорослосп, зртосп. Подалыш психосоматичт змши в перн од геронтогенезу залежать в1д ступеня зртосп конкретно'!' людини як особистосп й суб'екта д1я-льносп. Можливо збереження високоТ життезда-тносп й працездатносп людини не ттьки в лп--ньому, але й у старечому вщк Позитивну роль вщ1грають фактори: р1вень осв1ти, рщ занять, зртють особистост1, творча д1яльн1сть особис-тост1 як фактор, що протистоТть ¡нволюц1Т людини в цтому, тощо [14, 15, 17]. В цтому для оаб похилого вку характерне псих1чне стар1ння -
