CC BY
10
BiCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка медична стожатолог1чна акадежШ»
Summary
MODERN ASPECTS OF GASTRODUODENAL PATHOLOGY IN ADOLESCENTS EXPOSURED TO CHRONIC INTAKE OF RADIOACTIVE 137CS WITH FOOD Komarov O.I.
1
Key words: adolescents, gastroduodenal zone, pathology, radioactive Cs, food chains.
The pathology of the gastroduodenal zone ranks a leading position in the structure of morbidity among the adolescents exposured to chronic intake of radioactive 137Cs with food. The indices of morbidity for functional stomach disturbances, chronic gastritis, gastroduodenal ulcerative and erosive diseases, chronic cholecystitis in this age group considerable exceed those for the population. It may be probably caused by the influence of combined radiation as well as by the other unfavorable factors: chronic stress, junk food, hormonal changes. Pain, dyspepsia and chronic intoxication are the key clinical manifestations of gastroduodenal pathology in adolescents exposured to the chronic intake of radioactive 137Cs with food. All etiological and pathogenetic mechanisms contributing into the development of the pathology should be taken into consideration for improving the results of the treatment.
УДК: «72»:616-036.865:325.1/.3 Крекотень О. M.
АКТУАЛЬН! ПРОБЛЕМИ 1НВАЛ1ДН0СТ1 ПРАЦЕВДАТН0Г0 НАСЕЛЕНИЯ
Вшницький нацюнальний медичний университет ¡меш M. I. Пирогова, м. Вшниця
В cmammi представлент статистичт дат стану ineaniduocmi населения Украгни працездат-ного вшу в цшому i по адмтжтративних mepumopinx, ïï структури i динамти.
Ключов1 слова: ¡нвалщнють, розповсюдженють, п
Охорона та змщнення здоров'я населения \ профтактика ¡нвалщносп, особливо населения працездатного вку як найважлившоТ продуктивно'!' сили сусшльства, е прюритетними напряма-ми державноТ со^альноТ пол^ики на сучасному еташ, що визначае ТТ всеб1чний розвиток [1-5]. Анал1з стану здоров'я населения Украши доводить |'х безумовну актуальнють як чинника нацн ональноТ безпеки \ стратепчноТ мети вп"чизняноТ охорони здоров'я.
Серед актуальних теоретичних \ практичних медико-со^альних проблем, що виршуються на сучасному еташ державою \ сусптьством, вели-ке значения мають питания вивчення людини в процеа трудовоТ д1яльносп та оцшки м здоров'я як результату скпадноТ взаемоди й ¡нтеграцшно-го впливу виробничих, медико-бюлопчних, соцн ально-економ1чних та ¡нших чинниш [1].
Склады умови економ1чного \ со^ального розвитку кра'Гни виявилися, зокрема, у вкрай ви-соких показниках захворюваносп \ смертности низьких р1внях народжуваносп, незадовтьному стаж здоров'я матер1 та дитини, со^ально неза-хищених верств населения, в поглиблены соцн ально'Г диференц1ацГ|', прогресуючого браку сил \ засоб1в для забезпечення необхщного об'ему та якосп медичноТ допомоги, все бтьш зростаю-чому контингенту хворих й ¡нвалщ1в, особливо працездатного населения [2].
У останш 30 рош в свт активного розробля-ються пщходи до виршення проблем ¡нвалщностк На м1жнародному р1вн1 ця робота ведеться Ком1аею з прав людини \ Ком1аею со^ального розвитку ООН. Прийнят1 «Деклара^я ООН про права розумово вщсталих оаб», «Деклара^я ООН про права ¡нвалщ1в»,
рофтактика, працездатне населения.
«ВсесвИ"ня програма д1й щодо захисту ¡нвалщ1в» та ¡н. ГНдсумковий документ сформульований в 1993 роц1 у вигляд1 «Стандартних правил забезпечення р1вних можливостей для ¡нвалщ1в», як1 були прийнят1 рядом кра'Гн, у тому числ1 й У крашою [2].
1нвалщнють е складною мультифакторною проблемою. П' показники ¡нтегровано вщображають вплив р1зноман1тних чинниш на стан здоров'я населения. Пщ час спец1ально проведеного дослщження виявлено статистично достов1рний зв'язок окремих чинниш з р1внем ¡нвалщносп: вплив медичного чинника дор1внюе 17%, соц1ально-економ1чного - 22%, еколопчного - 12%, експертного - 6%, захворюваносп - 25%, демограф1чного - 18% [3].
Слщ вщм1тити, що протягом останшх рош в УкраТж простежуеться тенденц1я до поступового зниження р1вня ¡нвалщносп працездатного в1ку, що може бути зумовлено, з одного боку, змен-шенням як числа оглянутих, так \ необфунтовано спрямованих на МСЕК, з ¡ншого - покращенням стану д1агностики та лкування деяких клаав хвороб, що сприяе попередженню ¡нвалщизацм таких хворих. Так, якщо у 2006 роц1 ¡нтенсивний показник первинноТ ¡нвалщносп населения працездатного вку складав 57,5 на 10 тис. населения, то в 2008 роц1 - 54,8. Зниження вщбулося на 18 адмшютративних територ1ях, тод1 як в ¡нших 9 репонах вщм1чено зростання даного показника: Хмельницькш (на 12,8%), Запор1зькш (на 5,5%), Полтавськш (на 3,3%), Чернтвськш (на 3,1%), Черкаськш (на 2,9%), МиколаТвськш (на 1,5%), Волинськш (на 0,6%), Вшницькш та Житомирськш (на 0,1%) областях.
Актуальт проблемы сучасно!' медицины
Бтыш вщ середнього показники первинноТ ¡нвалщносп населения у працездатному вщ1 спостер1галися в таких репонах: у Волинськш (61,9), Чернтвськш (63,9), Донецькш (66,8) та Хмельницькш (68,4) областях [4].
В останне десятир1ччя первинна ¡нвалщнють стьського населения працездатного в1ку постшно перевищуе показники м1ського населения: у 2008 роц1 - 60,4 випадки проти 51,9 [4].
Викликае занепокоення явище, що виникло останшм часом: р1вш первинноТ ¡нвалщносп у працездатному вщ1 перевищують р1вн1 первинноТ ¡нвалщносп дорослого населения. Пов'язано це з низкою чинниш: прихованою ¡нвалщнютю оаб пенсшного в1ку через лквщацш птьг ¡нвалщам, безробпгям оаб працездатного в1ку, соц1альною стратиф1кац1ею сусптьства з формуванням марпнальних груп населения навпъ у молодому вщк Порушення еколопчноТ' р1вноваги на окре-мих територ1ях, у тому числ1 через рад1ацшне забруднення внаслщок авари на ЧАЕС, попршення стану громадського здоров'я з пщвищенням негативного впливу на нього критичного стану охорони здоров'я також вплинуло на ¡нвалщнють населения працездатного в1ку.
Перевищення р1вня первинноТ ¡нвалщносп населения працездатного в1ку над ¡нвалщнютю дорослого населения спостер1гаеться загалом в УкраТ'ш та майже за вама репонами, окр1м ВшницькоТ' обласп, мют Киева та Севастополя.
Уповтьнюе зростання первинноТ ¡нвалщносп населения у працездатному вщ1 його висока пе-редчасна смертнють. Основними причинами ТТ е нещасш випадки, травми та хвороби системи кровооб1гу, як1 теж посщають перш1 м1сця в ¡нвалщносп ц1еТ' вковоТ' категори [4].
Збитки держави та сусптьства через пере-дчасну ¡нвалщнють, до якоТ' слщ вщнести ¡нвалщнють з дитинства та продуктивно'! частки населения (у працездатному вщО, особливо у молодому вщ1, стають прюритетними заеданиями для ТТ запоЕнгання.
Зростання ¡нвалщносп за рахунок оаб з по-рушенням здоров'я, рашше соц1ально адаптова-них, пщтверджуеться розподтом первинно виз-наних ¡нвалщами за статтю. В 60,1% випадюв ¡нвалщнють у працездатному вщ1 встановлюють чоловкам, яю е годувальниками сам'Т. У той же час у зв'язку з поширенютю безробптя серед жшок бтьшою подовженютю життя серед них пор1вняно з чоловками зростае питома вага жшок серед первинно визнаних ¡нвалщами [4].
У сучасних умовах на р1вш ¡нвалщносп населения працездатного в1ку впливають протилежш со^альш мотивування. "П хвор1, котр1 мають роботу, щоб м зберегти намагаються створити ¡мщж «здорових», тому не звертаються за ви-значенням ¡нвалщностк 3 ¡ншого боку, для безробп"них хворих пеная за ¡нвалщнютю е единим джерелом юнування, тому Т'м нерщко встановлюють ¡нвалщнють за соц1альними причинами (на перюд працевлаштування, для проведения реабтп"аци).
Деструктивы процеси в оргашзаци лкувально-реабшп~ацшноТ допомоги та вщсутнють коигпв у бшьшосп хворих на лкування та вщновну терашю також призводять до встановлення ¡нвалщносп навпъ у тих випадках захворювань, при яких якюне лкування \ проведения реабтп"ацшних заход1в у повному обсяз1 рашше дозволяли вщновити працездатнють хворого.
У структур! первинноТ ¡нвалщносп у працездатному в1ц1 перил м1сця посщають хвороби системи кровооб1гу, новоутворення, травми.
¡нвалщнють внаслщок хвороб системи кровооб1гу стало займае перше рангове м1сце в структур! первинноТ ¡нвалщносп населения працездатного в1ку (у 2008р. - 20,0%), де превалюе цереброваскулярна патолопя та ¡шем1чна хвороба серця (7,5% \ 6,9% вщповщно) [4].
Найвищ1 показники первинноТ ¡нвалщносп внаслщок хвороб системи кровооб1гу вщм1чаються у Вшницькш (18,1), Хмельницькш (17,8) областях та м. Севастопол1 (15,9).
Показники первинноТ ¡нвалщносп працездатного населения УкраТ'ни внаслщок травм у 2008 р. у середньому склали 7,7 на 10 тисяч, у тому числ1 внаслщок виробничих травм - 1,0. Висою показники первинноТ ¡нвалщносп внаслщок травм зареестроваш у Донецькш - 8,9 (на 10 тис. дорослого населения), Р1вненськш - 8,5, АР Крим - 7,4, Волинськш та Чернтвськш областях - по 7,3, при середньому по УкраТы - 5,9 випад-ку на 10 тис. дорослого населения [4].
Ниш значно вищ1 показники первинноТ ¡нвалщносп внаслщок виробничих травм спостер1гаються в промислових репонах краТ'ни: Донецькш - 2,5, Днтропетровськш - 1,2, Луганськш - 1,2 областях, що може бути пов'язано з недофшансуванням заход1в з профтактики травматизму, послаблениям контролю за техыкою безпеки, л1квщац1ею медич-них частин при крупних промислових пщприемствах [4].
Д1яльнють системи охорони здоров'я по зни-женню втрат здоров'я обмежена наявними ресурсами та ступенем керованосп конкретними захворюваннями на визначеному еташ розвитку науки. В умовах юнуючих обмежень досягти максимального зниження втрат здоров'я можли-во лише сконцентрувавши зусилля на захворю-ваннях, як1 обумовлюють в основному ц1 втрати, тобто вид1ляючи пр1оритетн1 цт1 охорони здоров'я проф1лактичного спрямування. Тому над-звичайно важливим е визначення не лише тих захворювань, яю лягають найбтьшим тягарем на здоров'я населения, але й тих з них, як1 мо-жуть бути керован1 на галузевому р1вн1 [5].
У таких умовах стае особливо актуальною розробка обфунтованоТ', вщповщальноТ' пол1тики в галуз1 охорони здоров'я, ключовим елементом якоТ' е адекватне сучасним умовам формування концептуальних пщход1в до профтактики ¡нвалщносп, координац1я \ посилення профтактично'Г спрямованост1 у д1яльносп служб охорони здоров'я.
Том 10, Выпуск 4
227
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
Лпсратура
1. Ан А. В. Медико-социальные основы заболеваемости, инвалидности и научное обоснование системы мер по повышению эффективности комплексной реабилитации пострадавших в результате несчастных случаев на производстве : диссертация ... доктора медицинских наук : 14.00.52 «Социальная гигиена» / А. В. Ан.-М.,2008.-266 с.
2. Пугиев Л. И. Инвалидность у лиц молодого возраста в Российской Федерации, закономерности ее формирования и стратегия развития профессиональной реабилитации : диссертация ... доктора медицинских наук : 14.00.52 «Социальная гигиена» / Л. И. Пугиев. - М„ 2008. - 331 с.
3. 1патов А. В. Ывалщнють як ¡нтегрований показник стану здоро-в'я населения Укра'ши / А. В. 1патов, О. В. CepricHi, Т. Г. Войтчак
Реферат
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ИНВАЛИДНОСТИ ТРУДОСПОСОБНОГО ВОЗРАСТА
Крекотень Е. Н.
Ключевые слова: инвалидность, распространенность, профилактика, трудоспособное население.
В статье представлены статистические данные состояния инвалидности населения Украины трудоспособного возраста в целом и по административным территориям, ее структуры и динамики.
Summary
URGENT PROBLEMS OF DISABILITY AMONG ABLE-TO-WORK AGED POPULATION
Krekoten О. M.
Key words: disability, spreading, prevalence, population of able-to-work age.
This paper presents statistics data of disability among Ukrainian able-to-work population in the whole and
according to distribution administrative territories, as well as its structure and dynamics.
// Укра'шський держ. НД1 медико-соц1альних проблем ¡нвалщно-стк — Д. : Пороги, 2002. — 342с.
4. Основы показники ¡нвалщност1 та д1яльност1 медико-соц1альних експертних комюш Укра'ши за 2008 р1к: анал1тико-¡нформацшний довщник/ В. В. Маруни, А. В. 1патов, Ю. I. Коро-бкш [та ¡н.] // Укра'шський держ. НД1 медико-соц1альних проблем ¡нвалщностк — Д. : Пороги, 2009. — 118с.
5. 1патов А. В. Наукове обфунтування прюритетних напрямюв розвитку лкувально- профшактичноТ допомоги населению на репональному р1вш : автореф. дис... канд. мед. наук : спец. 14.02.03 «Соц1альна медицина» / А. В. 1патов.— К., 1997. — 18с.
УДК 616.516-092:616.98 Левченко Л.Ю.
РОЛЬ М1КР0БН0Г0 ФАКТОРУ I Т0ЛЛ - П0Д1БНИХ РЕЦЕПТ0Р1В У ПАТ0ГЕНЕ31 АТ0П1ЧН0Г0 ДЕРМАТИТУ
ВДНЗУ "УкраТ'нська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава, УкраТ'на
Атотчний дерматит (АД) - розповсюджене мулътифактор{алъне захворювання. S. aureus -один i3 важливих фактор{в ризику розвитку i тдтримки АД. TLR - перша точка контакту з патогенами. Чиелент доел{дження показали налететь дефект{в у TLR 2 - 9 у хворих на АД. Покращення розумтня мехатзмьв регуляци TLR дозволить eupiiuumu терапевтичт завдання в лшувант ргзних захворювань, зокрема АД.
Ключов1 слова: атотчний дерматит, ¡муштет, толл
Атотчний дерматит (АД) ниы е важпивою i складною медико - со^альною проблемою, яка зумовлена його розповсюдженютю, збтьшенням переходу захворювання в тяжю i хроычы форми. АД - мультифактор1альне генетично детермшо-ване захворювання [16,17].
Вщповщно до рекомендацш експерт1в Свро-пейскоТ академи алергологи та ктычноТ' ¡муноло-ri'i АД розглядають як синдром атотчноТ екзе-ми/дерматиту (AEDS), у якому розр1зняють але-рпчний (¡муноглобулш (lg) Е - залежний та lg Е -незалежний) i неалерпчний AEDS, у розвитку яких приймають участь ¡муны та HeiMyHHi меха-н1зми [25].
OKpiM aneprii, у розвитку АД ключову роль можуть вщ1гравати iHLui неспециф1чн1 фактори, зокрема, бактер1альн1 алергени. Р1зноманИ"ш збудники можуть бути як причинами сенсибтн зацГ|' орган1зму, так i тригером, що спричинюе за-гострення вже ¡снуючого АД [14]. У рол1 TpnrepiB розвитку алерпчного запалення найчаст1ше ви-ступають м1крооргажзми: бактерГГ (стафтококи, стрептококи), гриби (переважно роду Malassezia та Candida), Bipycn (Bipyc простого герпесу). Ко-
nofliÖHi рецептори. лон1зац1я noBepxHi шюри хворих на АД цими MiK-рооргашзмами спричинена ¡мунними зм1нами, i значною Mipoio обумовлюе пщтримку м1сцево'|' запальноТ реакцП' та алерпзац1ю орган1зму [14,16,26]. Бтьш н\ж у 25 - 35 % хворих на АД nepeöir захворювання ускладнюеться стафто - i стрептодерм1ями, у 7 - 15 % випадш виявля-еться кандидоз, у 25 % - BipycHi ураження [18].
Колошза^я ураженоТ шюри хворих на АД стафтококами в 3 - 10 pa3iB перевищуе норми ноайства, а видова р1зномаштнють стафтокоюв представлена переважно Staphylococcus aureus (S. aureus) [2]. S. aureus - один ¡з важливих фак-TopiB ризику розвитку i пщтримки АД. Колон1за-ц1я S. aureus за р1зними даними вщм1чаеться у 80 % - 100 % хворих на АД, TOfli як у здорових oci6 його виавають у 5 % - 30 % [14,17,18,26].
Розвиток АД при ¡нфкуванш хворих S. aureus багато в чому визначаеться широким набором фактор1в в1рулентност1, притаманних цьому штаму [14,18]. Важпива роль у патогенез! АД выводиться дм стафтококових суперантиген1в -ентеротоксишв, продукц1ю яких виявляють у 50 -60 % хворих на АД. OKpiM суперантигенного
