CC BY
1РОЛЬ МЕДИЧНО1 СЕСТРИ У ПРОФ1ЛАКТИЩ МЕТАБОЛ1ЧНОГО СИНДРОМУ
Шапошткова В. М.,
кандидат медичних наук, зав1дувачка кафедри фахових медичних та фармацевтичних дисципл1н Черкаськог медичног академп, м. Черкаси, Украгна, ОЯСЮ Ю: https://orcid.org/0000-0002-2161-0612
Степанова Г. М.,
кандидат б1олог1чних наук, старший викладач кафедри фундаментальних дисципл1н Черкаськог медичног академИ, м. Черкаси, Украгна, ОЯСЮЮ: https://orcid.org/0000-0002-2863-3155
Шапоштков Ю. В.,
бакалавр медсестринства, Черкаська медична академ1я, м. Черкаси, Украгна, ОЯСЮ Ю: https://orcid.org/0000-0002-0691-903X
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30062020/7114
ARTICLE INFO
Received: 25 April 2020 Accepted: 10 June 2020 Published: 30 June 2020
KEYWORDS
metabolic syndrome, type 2 diabetes mellitus, insulin resistance, nurse prophylaxis, treatment, nursing process.
ABSTRACT
The article reveals the relevance and essence of the metabolic syndrome problem. According to studies, in developed countries 1525% of people aged 40-70 years have symptoms of metabolic syndrome. The role of a nurse in the effective prevention and treatment of metabolic syndrome is presented. An improvement in the well-being and quality of life of patients with metabolic syndrome after correction of the patient's lifestyle was noted.
Citation: Shaposhnikova V. M., Stepanova H. M., Shaposhnikov Yu. V. (2020) The Role of the Nurse in The Prevention of Metabolic Syndrome. World Science. 6(58), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30062020/7114
Copyright: © 2020 Shaposhnikova V. M., Stepanova H. M., Shaposhnikov Yu. V. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Актуальшсть. На початку третього тисячолотя перше мюце серед ycix причин захворюваносп та смертносп людини посщають серцево-судинш захворювання (ССЗ). Значну роль у цьому вщграла змша способу життя, пов'язана i3 riroдинамieю, надмiрним харчуванням, хрошчними стресами. Зростання кшькосп хворих i3 ССЗ спричинили фактори ризику (ФР), яю виникли внаслщок розвитку цившзаци [1; 3]. Наприкшщ ХХ столотя взаемозалежне поеднання ФР почали називати термшом «метаболiчний синдром» (МетС) [2; 4; 14].
Заснував сучасну концепщю МетС американський вчений Джеральд Рiвен (Gerald Reaven) у 1988 р. Вш встановив головний чинник виникнення МетС - шсулшорезистентшсть (IP) [5]. На сьогодш МетС - це одне iз основних проблемних питань в галyзi охорони здоров'я багатьох кра!н св^у. Частота МетС серед населення е високою. Рашше МетС вважався хворобою людей старшого вшу, проте, на сьогодш збшьшився вщсоток ошб молодого вшу, яю мають цей патолопчний стан.
Кластери метаболiчного синдрому створюють надзвичайно високий ризик розвитку атеросклерозу, iшемiчноI хвороби серця (1ХС), цукрового дiабетy (ЦД) та його судинних ускладнень [6; 7]. Отже, принцип видшення паталогiчного стану «метаболiчний синдром» полягае у концепци виявлення групи пацiентiв iз високим ризиком розвитку кардюлопчно! та ендокринно! патологiI.
Отже, МетС, як штегрована проблема медицини, потребуе удосконалення процесу профiлактики, дiагностики, лшування, догляду за пацiентами, у тому чи^ й медсестринського.
Ця робота присвячена аналiзу проявiв МетС серед дорослого населення на прикладi мюта Черкаси (У краша) та спрямована на розширення форм профiлактики МетС серед населення.
Матерiали i методи.
Дослщження було проведено впродовж 2019 р. на 6o3i полiклiнiк та амбулаторш первинного рiвня надання медично1 допомоги мiста Черкаси. Мета дослщження: вивчити поширешсть МетС та його складових, обгрунтувати заходи профiлактики та визначити роль медично1 сестри у ïx реалiзацiï.
Вивчили показники МетС населення мюта; виявляли ознаки МетС серед кагорти тщенпв мiськоï потклтшки («=500), у тому числi чоловшв («=250) та жшок (n=250), вшом 30-69 рокiв. Пацiенти були подшеш на групи: iз нормальною масою тiла; надлишковою; з ожирiнням I ст. та II-III ст. Кожна група розподшена на пiдгрупи за вшом та статтю: 30-39, 4049, 50-59, 60-69 рокiв. Дослщжували доцiльнiсть застосування елементiв профiлактичного медсестринського догляду.
Об'ект дослiдження випадки МетС серед дорослого населення м. Черкаси. Формування та перебп ускладнень соматичноï патологiï у хворих з проявами МетС. Предмет дослщження: частота МетС, кластери МетС (абдомшальне ожиршня (АО), ЦД 2-го типу, артерiальна гiпертензiя (АГ), шсулшорезютентнють (1Р), низький рiвень холестерин лшопроте1дав високо1' щiльностi (ХС ЛПВЩ).
Для виршення завдань та досягнення мети були застосоваш вiдповiднi методи: анал^ичний огляд джерел iнформацiï, епiдемiологiчнi, антропометричш. Проведено скринiнг на МетС та визначали 1МТ. Програма обстеження включала: збiр анамнезу, огляд пацiентiв, ощнка скарг пацiентiв, вивчення амбулаторних карток. 1нструментальш методи: вимiрювання артерiального тиску, антропометр^, яка включала визначення зросту, маси тша, 1МТ; визначення АО (ОТ, ОС, ОТ/ОС). Лабораторне дослщження: бiоxiмiчне обстеження кровi у тщенпв з вiсцеральним ожирiнням: загальний холестерин (ХС), холестеринлшопроте1дав низько1' щiльностi (ХС ЛПНЩ), холестерин лiпопротеïдiв високо1' щiльностi (ХС ЛПВЩ), триглiцеридiв та рiвень глюкози натще. Проводили анкетування з визначенням психолопчного стану та особливостей харчово1' поведiнки, що призводить до формування ожиршня.
Наявнють надлишково1' маси тша та ожиршня визначали за 1МТ Индекс Кетле) [42] зпдно критерiïв ВООЗ (2016), за формулою 1:
1МТ = маса тша /зрют2 (кг/м2) (1)
Абдомiнальний тип ожиршня дiагностували за отриманим показником ОТ. Пащенти були розподiленi в залежност вiд АО визначеного за критерiями Свропейського товариства кардiологiв ESC (2012) та Американсько1' асоцiацiï серця АНА (2013) [8; 11]. Верифшащя дiагнозiв ГХ, ЦД та шшо1' патологiï серцево-судинно1' чи ендокринно1' систем здшснювалися лiкарями вiддiлень полiклiнiки зпдно МКХ-10. Дослiдження псиxологiчного стану та харчово1' поведiнки пацiентiв проводили за допомогою анкетування. Визначали харчову мотиващю [16], зокрема: нормальну та тдвищену.
Результати.
Проаналiзувавши кластери МетС (надмiрна маса тiла та абдомiнальний тип ожиршня, ДЛП, АГ, 1Р) та врахувавши гендерну складову виявили, що у чоловЫв рiзниx вiковиx груп зафшсоваш розбiжностi у 1МТ. На рис. 1. показано розподшення маси тша чоловЫв рiзного вiку.
Поширешсть ожиршня III ст. серед чоловшв у вiковiй категорiï 30-39 роюв не зареестровано у зв'язку з вщсутнютю таких пацiентiв серед обстежених. У цшому спостерiгалась тенденцiя до збшьшення вiдсотку респондентiв з надлишковою масою тша та ожиршням iз вiком обстежуваних чоловiкiв.
Аналiз маси тша жшок рiзного вiку також показав тенденщю до зростання маси тша iз збiльшенням вiку жшки (рис. 2.).
Рис. 1. Розподыення маси тыа чоловтв 30-39 та 60-69poKie
Рис. 2. Розподыення маси тыа ж1нок в1ком 30-39 та 60-69 роюв
Встановлена тенденщя до збшьшення вщсотку ошб iз надлишковою масою тша та ожиршням iз зростанням вiку обстежуваних жiнок.
Виявлено тенденцiю до збшьшення 1МТ iз вiком, як серед чоловшв, так i серед жшок. За даними статистики пiдтверджено даний факт i серед дорослого населення Укра!ни в цiлому. Все вищенаведе свiдчить про кореляцiю мiж вшом та зростанням 1МТ (критерiй МетС).
Проведено анатз наявностi соматично! патологи, а саме АГ у чоловшв iз рiзним 1МТ та вшом. Враховували спадкову схильнiсть до АГ та анамнез пащента. Серед ушх пацieнтiв АГ виявлена у 40,7 % обстежених, за гендерним розподшом у 42,6% чоловiкiв та 38,7% жшок представлено на рис. 3.
Результати показали гендерну складову у розподш такого критерiю МС як маса тша, зокрема показниюв захворюваносп на АГ. Як видно iз рис. 3. розповсюдженiсть АГ збшьшуеться iз вiком, проте у пащеипв з ознаками МС спостерiгаеться стшка тенденцiя до зростання розповсюдження АГ серед чоловшв.
Результати лабораторно! дiагностики кровi пацiентiв свiдчать, що у вшовш групi 30-39 р. гiперхолестеринемiя виявлена у 41,2% пацiентiв; у вщ 40-49 р. - складае 47,8% випадкiв; у 50-59 р. - 50% оаб, у 60-69 р. - понад 50 % пащенпв (рис. 4.).
Рис. 3 Розповсюдження АГ серед пацгентгв ргзного вгку та маси тыа
pOKIB
Рис. 4. Гендерний розподы гтерхолестеринемИ'
Таким чином, у ошб з нормальною масою тша вщсоток пперхолестеринемп збшьшувався iз вiком обстежених та був вищим серед жшок вшом понад 55 рокiв, у порiвняннi з чоловiками. Отже, для пащенпв чоловiчоl та жшочо! статi характерно збшьшення гшертриглщеридеми (критерiй МетС) iз вiком. Тобто контроль за рiвнем лiпiдiв кровi е суттевим фактором контролю МетС.
Про наявшсть абдомшального ожирiння та 1Р у залежносп вiд зростання маси тiла свщчать данi, що у жшок з об'емом тали (ОТ) < 80см, 1Р зафшсована у (22,5 % ), з ОТ > 80см 1Р - у 47,1 %; з ОТ < 88 см, 1Р виявлена 41,8 %, з ОТ > 88см, 50,4 %.
У чоловiкiв при ОТ< 94см, 1Р виявлена у 14,2%; при ОТ >94см 39,6 %; при ОТ < 102 см 1Р виявлена у 50,4 %; при ОТ > 102см, 1Р у 57,5%.
Рис. 5. Поширення IP з урахуванням 1МТ та eiKy na^eHmie
Виявлено, що i3 збшьшенням маси тша та з вшом збiльшувався вiдсоток виявлення IP, яка проявлясться абдомiнальним ожиршням та порушеннями вуглеводного o6MiHy, про що свщчать показники рiвня глюкози кровi пацieнтiв.
Результати виявлення ЦД 2-го типу показали, що дiагноз ЦД 2-го типу шдтверджено у 2,7 %. З урахуванням гендерно! складово!, у чоловiкiв - 2,5 %, у жшок - 2,9 % (рис.6.).
Рис. 6. Поширетсть ЦД 2-го типу залежно вгд маси тыа
Встановлена тенденщя зростання поширеносп ЦД 2-го типу залежно вщ маси тша у чоловшв та жшок.
Проаналiзувавши статистичш показники за 2019 р. по мюту Черкаси пащенпв визначили, що МетС зустрiчаеться, в середньому, у 25,7% населення, це становить 26 % - серед чоловшв та 24,4% - серед жшок. У оаб середнього вшу поширешсть МетС серед оаб чоловiчоl та жшочо! стал не мае достовiрних вiдмiнностей. Серед ошб похилого вiку МетС бшьш поширений серед жiнок понад 30 %, що пов'язано iз перюдом постменопаузи. Аналiз ретроспективного порiвняння показниюв, за нашими даними, показав тенденщю до зростання показникiв поширеностi МетС та потребуе консолщаци зусиль медиюв, зокрема: сiмейного лiкаря та медично! сестри, ендокринолога, кардiолога, та, за потреби, хiрурга, навколо дано!
штегрально1' проблеми медицини. За даними ВООЗ, щорiчно тшьки в GBponi рееструють понад мiльйон смертей, пов'язаних з надлишковою масою тiла, ожирiнням i зумовленими метаболiчними порушеннями. Саме тому МС визнано одшею з найважливiших медико-соцiальних проблем сьогодення: поширенiсть МетС висока [9], наслщки важкi, тому ВООЗ визнала його пандемiею, що вимагае об'еднання зусиль медичних фахiвцiв рiзних рiвнiв для розробки нових пiдходiв профiлактики МетС.
Базуючись на результатах дослщження, першим завданням, що стоть перед медиками щодо профшактики появи МетС, е вчасно розпочате навчання пащента здоровому способу життя. Ключова роль у попередженнi МетС належить медичнiй сестрi, яка велику кшьюсть часу придiляе iндивiдуальнiй робот з пацiентом, визначае його проблеми та плануе заходи щодо ix усунення.
Принциповi пiдxоди, якi може пропонувати пацiентовi сучасна медична сестра, дозволяють позитивно вплинути на прогноз щодо МетС:
1. Саштарна освiта пацiента, що забезпечуе навчання пащента медичною сестрою та дозволить полшшити контроль метаболiзму та рiвня АТ [10].
2. Немедикаментозна терашя, яка пов'язана з корекщею способу життя, достатня фiзична активнiсть, що полiпшуе метаболiчний контроль.
3. Нормалiзацiя харчово! поведiнки пащента.
4. Навчання самоспостереженню пацiента за станом власного здоров'я, контроль маси тша.
5. Контроль рiвня АТ, глюкози кровi, лiпiдограми.
6. Регулярний медичний огляд.
Усi цi рекомендацп мають високий рiвень доказовостi, перевiрений на численних дослiдженняx, клас рекомендащй - I, рiвень доказовостi - А [11; 12].
Майже двi третини пацiентiв вiдмiчали сxильнiсть до перещання та порушення харчово! поведшки. Пацiента слiд попередити, що при рiзкому обмеженнi калорiй, на фош суворих дiет виникае псиxологiчна депресивна реакцiя пацiента. Цей стан може змшитися на перiод посиленого вживання та рiзкого набору надлишково! маси тiла. Таким чином, МетС е результатом саме неращонально! харчово! поведiнки.
Медсестринськi втручання вiдiграють значну роль при веденш пацiента iз МетС. Доцiльно запровадити школу медсестринського навчання модифшацп способу життя серед пащенлв первинно! ланки. У робот яко! ми вважаемо за необхщне проведення медичною сестрою наступних заxодiв:
1. Харчування спрямоване на зниження маси тiла та нормалiзацiю метаболiчниx порушень. Пацiенту необxiдно пояснити, що вагу потрiбно знижувати поступово. Вуглеводи повинш бути використаними: не менше як 400 г овочiв та фрукпв. Жири не повиннi складати бшьше 30 % рацiону, iз них 1/3 тваринного походження, а 2/3 - рослинш жири. В дiету необxiдно включати достатню кшьюсть дiетичного бiлку. Дiетотерапiя повинна передбачати зниження споживання загального калоражу. Слщ збалансувати рацiон так, щоб вш мiстив основнi компоненти: протеiни - 15 %, лшщи < 30 %, вуглеводи - 55-60 % .
2. Другим напрямком роботи по усуненню наслщюв МетС е тдвищення фiзичноï активностi. Пацiенти, що страждають на МетС, повиннi тдтримувати достатню фiзичну активнiсть для зниження ризику розвитку серцево-судинних ускладнень. Фiзичнi навантаження повиннi бути регулярними, вщповщати можливостям органiзму пацiента. Показана некваплива ходьба, плавання, велосипедш прогулянки. При цьому слщ уважно проводити контроль стану пащента, перевiряти показники пульсу, АТ, частоту дихання.
3. Медичнш сестрi слiд пояснити пацiентовi, що на еташ зниження маси тша фiзичнi вправи доповнюють дiету i створюють негативний енергетичний баланс. За сценарда застосування навантажень помiрноï штенсивност, вiдбуваеться покращення чутливостi органiзму пащента до шсулшу, знижуеться рiвень ХС ЛПНЩ, пiдвиxуеться ХС ЛПВЩ.
У подальшому потрiбна пiдтримка досягнутоï маси тша, а тут допоможе фiзична актившсть, яка е чинником збереження досягнутоï ваги.
Перед початком занять необхщно оцiнити чутливiсть пацiента до фiзичного навантаження за допомогою ряду методiв, зокрема, велоергометрiï. Iнтенсивнiсть фiзичного навантаження пiд час тренувань слщ контролювати шляхом визначення частоти серцевих скорочень, досягнуто в xодi виконання вправ.
B 3ane^HocTi Big ^oro noKa3HHKa iHTeHcuBHicTb HaBama^eHHa MO®e 6yTH HH3bKoro (3050% HCC), noMipHoro (50-70% HCC), im-eHcuBHoro (>70% HCC). Пaцieнтaм, aK Benu HeaKTHBHHM cnoci6 ^Hira cnig nonuHaTH 3 HeTpuBanoro (10-15 xBunuH) HaBama^eHHa HH3bKoi iHTeHCHBHOCTi (xogb6a) 3 nocTynoBHM 36inbmeHHaM Ii iHTeHCHBHocTi i TpHBanocri go 40-60 xBHnHH b geHb, 6a^aHo, ^ogeHHi, ane He MeHme 3 pa3iB Ha TH^geHb $i3Hnm HaBam-a^eHHa, 3aranbHoro TpuBanicTro He MeHme 150 xbhhhh Ha TH^geHb. Heo6xigHo naM'aTaTH, ^o пaцieнтaм 3 Ar npoTHnoKa3arn CTaTHHHi cunoBi HaBama^eHHa, ^o 36inbmyroTb pu3HK po3BHTKy ycKnagHeHb [13].
4. Heo6xigHa pyTHHHa Kope^ia piBHa ninigiB y cнвopoтцi KpoBi. na^emaM 3 Bupa^eHoro gucninigeMiero, ^o He niggaeTbca Kope^ii gieTOTepaniero, niKap noBHHeH npu3HanaTH CTaTHHH, a MeguHHa cecTpa KomponroBaTH npuMoM пaцieнтoм цнх npenapaTiB. nigBH^eHHM piBeHb XC Jll IH^, i 3HH^eHHH piBeHb XC ^nB^ e Ba^nuBHMH OP y xbophx Ha MeTC.
5. ncuxonorinHa Kope^ia xapnoBoi' noBegiHKH пaцieнтa. MaM^e y gBox TpeTHH пaцieнтiв BigMinanu noMipHy cxHnbHicTb go nepeigaHHa Ta nopymeHHa xapnoBoi' noBegiHKH. npoTe, cnig BigMiTHTH, ^o npH o^HpiHHi MaM^e y 27% BHnagKiB пaцieнтн BBa^anu, ^o y hhx He Mae naTonorinHHx 3MiH xapnoBoi' noBegiHKH, a e HopManbHi 3bhhkh y xapnyBaHHi. Цe o3Hanae, ^o y o6cTe^eHHx пaцieнтiв cnocTepiranaca HeageKBaTHa oцiнкa BnacHoi xapnoBoi' noBegiHKH.
OT^e, Hag3BHHaÖHo Ba^nHBoro e ponb MegHHHoi' cecTpH y po3'acHeHHi na^emoBi пpннцнпiв HopManbHoi xapnoBoi' noBegiHKH Ta aHaTOMo-$i3ionorinHHx oco6nHBocTeM opraHi3My. flocnig^eHHa ocTaHHix poKiB [14; 7] cBignaTb npo nopymeHHa y ncuxinmM c^epi na^ema npH o^HpiHHi, aKi BnnHBaroTb Ha ^opMyBaHHa naTonorinHoro xapnoBoro CTepeoTHny i nporpecy MeTC Ta noB'a3aHHx i3 hhm 3axBoproBaHb. 3agana MegHHHoi' cecTpH HaBnuTH пaцieнтa npaBHnaM HopManbHoi' xapnoBoi' noBegiHKH, KynbTypi cno^HBaHHa mi, goTpuMaHHro pe^HMy npuMMaHHa rni, CTHnro xapnyBaHHa, BpaxoByronu KynbTypHi, co^anbHi, peripiMm, erainm ^aKTopu.
Пaцieнтa Heo6xigHo nepeKoHaTH, ^o nopymeHHa xapnoBoi' noBegiHKH e ogHHM i3 goMrnyronux ^aKTopiB y CTaHoBneHHi M po3BHTKy MeTC. Oco6nHBocTi xapnoBoi' noBegiHKH He TinbKH BigirparoTb Ba^nHBy ponb y пigтpнмцi ^HTTegianbHocri opram3My, ane Mo^yTb 6yTH nycKoBHMH ^aKTopaMH ^opMyBaHHa naTonorinHHx TuniB xapnoBoi' noBegiHKH, aKi HepigKo npuBogaTb go po3BHTKy a6goMmanbHoro o^upiHHa, ^o e ogHHM 3 ochobhhx KoMnoHeHTiB MeTC.
nopymeHHa TuniB xapnoBoi' noBegiHKH noB'a3aHe i3 cepoToHiHeprinHoro HegocTaTHicTro [15]. CepoToHiH - Ba^nHBHÖ KoMnoHeHT ^opMyBaHHa naTonorinHHx TuniB xapnoBoi' noBegiHKH. B opraHi3Mi Big3HanaroTbca ce3oHHHM 6iopuTM y BMicTi cepoTOHrna. CepoToHiH BnnuBae Ha HepBoBy gianbHicTb, BHKnHKae cKoponeHHa rnagKoi MycKynaTypu KHmKiBHHKa, MaTKH, 6poHxiB, a TaKo^ 3By^eHHa cygHH. B ocHoBi peaK^i opram3My Ha cepoToHiH ne^aTb ^mpanbHi, MioTponHi, raHrnioHapHi, pe^neKTopm e^eKTH. TaK, ge^^HT cepoToHiHa Mo^e npH3Becra go HeraTHBHux HacnigKiB: nigBH^eHHa aneTHTy, anKoroni3My, TroTroHoKypiHHro, HapKoMaHii, ToKcuKoMaHii, genpecii [5].
TaKHM hhhom, пaцieнтoвi cnig noacHHTH, ^o y po3BHTKy AO npoBigHy ponb Bigirpae xapnoBa noBegiHKa. Peryna^a aneTHTy aBnae co6oro cKnagHHM 6araTOKoMnoHeHTHHM MexaHi3M, ogHHM 3 HaÖBa^nHBimux naHoK aKoro e peцнпpoкнa B3aeMogia ^mpy HacuneHHa M цeнтpy ronogy, ^o po3TamoByroTbca b rinoTanaMyci. npoBegeHi pag gocnig^eHb [7; 14, ^o cBignaTb npo Te, ^o curHan npo HacuneHHa 3anycKae cKnagHi peaкцil rinoTanaMo-rino$H3apHoi' Ta niM6inHoi cucTeM, nacTHHa 3 aKHx noB'a3aHa 3 no3HTHBHHMH eMo^aMH. 3a A.M. BeMHoM, icHye TicHHM B3aeMo3B'a3oK ncuxinHHx, eмoцiMннx i BereTaTHBHHx пpoцeciв, ^o ne^aTb b ocHoBi aganTa^i' opraHi3My go pi3HHx nogpa3HHKiB 3oBHimHboro M BHyTpimHboro cepegoBH^a. Y cнтyaцil Bupo6neHHx ciMeMHHx cTepeoTHniB KynbTy i'^i, npu HecTani no3HTHBHux eMo^M, nrogHHa Mo^e BHKopucToByBaTH npuMMaHHa rni aK KoMneHcaTopHoro cnoco6y нopмaniзaцil eMo^MHoro ^oHy. nepeigaHHa cTae g^epenoM no3HTHBHux eмoцiM [16].
npu aHKeTyBaHHi na^emiB i3 HagnumKoBoro Macoro, 6ynu BHaBneHi genpecuBHi cTaHH, npunoMy genpecia BHaBneHa y 24,7 % пaцieнтiв. To6to, npu HagnumKoBiM Maci Tina cnocTepiraeTbca genpucuBHuM cTaH, ^o cnpunuHae eMo^oreHHe nepeigaHHa. OT^e, pe3ynbTaTH gocnig^eHb ncuxoeMo^MHoro cTaHy i aKocTi ^HTTa y na^emiB 3 MeTC garoTb 3Mory 3po6uTH bhchobok, ^o gna o^upiHHa xapaKTepHHM e nopymeHHa xapnoBoi' noBegiHKH - nepeigaHHa, npunoMy Big3HanaeTbca HeageKBaraicTb oцiнкн cboix gieTHnHHx ynogo6aHb, 3MiHa oco6ucTicHoro cnpuMHaTTa HopMH npu o^HroBaHHi KinbKocTi B^HBaHoi i'^i. TaKHM hhhom, nopymeHHa ncuxonorinHoro пpoцecy KoHTponro 3a Baroro 6a3yeTbca Ha nepeBa^aHHi «eMo^oreHHoro nepeigaHHa», ^o nigTBepg^yBanoca gaHHMH aHKeTyBaHHa пaцieнтiв.
Висновки. Дослщження показало, що метаболiчний синдром - одна з найбшьш актуальних проблем сучасно! медицини, яка мае тенденщю до значного поширення серед населення. Виявлено, що поширенiсть МетС (на прикладi Черкас) у середньому становить 25,7 % населення середнього вшу, серед ошб чоловiчоl та жшочо! статi не виявлено достовiрних вщмшностей (26% та 24,4% вiдповiдно). У ошб похилого вiку МС бшьш поширений серед жiнок, нiж серед чоловшв. Динамiка показникiв поширеностi МС свщчить про тенденцiю до його зростанняа його профiлактика е штегральним завданням системи охорони здоров'я ушх кра!н свiту. В результатi дослщження було встанослено
1. Медсестринськi втручання вщпрають важливу роль у веденш пацiента з МетС iнтегрованою командою медичних фахiвцiв.
2. Медичним сестрам первинно! ланки доцiльно проводити ранне виявлення та формування груп пащенпв iз МетС, серед осiб iз потенцiйно високим серцево-судинним та ендокринним ризиком.
3. Для ошб iз МетС рекомендувати участь в роботi «Школи сприяння здоров'ю» у виглядi проведення рiзних форм медсестринського навчання пацiентiв по модифшацл способу життя.
Отже, медикам, зокрема медичним сестрам, необхщно проводити профшактику МетС, як серед здорових пащенпв, так i серед пащенпв iз надлишковою масою тiла. Питання МетС потребуе подальшого дослiдження та вивчення.
REFERENCES
1. Alexandrov, O.V., Alekhina, P.M., Grigoriev, S.P. (2016). Metabolic syndrome. R. Medical Journal. 6: 505. [in Rus.].
2. Alisheva, E.K. (2012). Methods of early diagnosis of insulin resistance / Arterial hypertension. - V. 8, № 1. - P. 29-34. [in Rus.].
3. Belyaeva, O.D. (2011). Metabolic syndrome in patients with abdominal obesity: clinical and molecular genetic aspects [dissertation]. Saint-Petersburg. - 377 p. [in Rus.].
4. Metabolic syndrome https://ru.wikipedia.org/wiki/ Metabolic syndrome.
5. Mikhailovskaya, N.S. (2015). Clinical features of coronary heart disease in women in the postmenopausal period, depending on the degree of violation of bone mineral density / Actual nutrition of pharmaceutical and medical science and practice. - No. 2 (18). - S. 62-67. [in Rus.].
6. Mitchenko, O.I. (2011). Diagnosis and prevention of metabolic syndrome, cerebral diabetes, prediabetes and cardiopulmonary arrest: recommendations of Ukrainian cardiologists in Ukraine and Ukrainian cardiologists / Sertsevo-sudinnni zhvoryvuvannya: recommendations for diagnosis, prophylaxis and prevention / as amended. V.M. Kovalenka, M.I. Looty. - K .: Morion. - S. 68-79. [in Ukr.].
7. Mitchenko, O.I. (2004). Pathogenetic bases of metabolic syndrome / O.I. Mitchenko // New Medicine: Metabolic Syndrome, № 3 (14). - P. 20-24. [in Ukr.].
8. Koval, S.M, Snigurskaya, I.O., Volchenko, G.V. (2004). Antihypertensive therapy for metabolic syndrome/ New Medicine: Metabolic Syndrome, № 3 (14). - P. 25-27. [in Ukr.].
9. Mitchenko EI Metabolic syndrome, diabetes mellitus and cardiovascular diseases / E.I. Mitchenko // Ukrainian Journal of Cardiology. - №5. - 2007. - P. 74-80. [in Ukr.].
10. Mitchenko, E.I. (2009). The relevance of the metabolic syndrome in the prevention of acute cardiovascular events: exaggeration of risk or underestimation of the obvious? / Ukrainian Journal of Cardiology. - № 9. -P.56-68. [in Ukr.].
11. Mitchenko OI (2004) Pathogenetic basis of metabolic syndrome. New Medicine, № 4: 20-24. [in Ukr.].
12. Shirt, M.I., Bondarenko, O.O. (2018). Metabolic syndrome: a long path of evolution - from complete denial to a global definition of the problem. Achievements of clinical and experimental medicine, Vol. 3.: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.8987 [in Ukr.].
13. World Helth Organization (WHO), available at: http://www.euro.who.int/en/health-topics/noncommunicable-diseases/obesity.
14. Hashemipour, S., Esmailzadehha, N., Hamid H., Oveisi, S., Yakhchaliha, P., Ziaee, A. (2015). Association of metabolic syndrome components with insulin resistance in normal weight population: the Qazvin Metabolic Diseases study. J Endocrinol Invest; 38:1111-5. [in Eng.].
15. Badoud, F., Lam, K.P., Perreault, M., Zulyniak, M.A., (2015). Metabolomics reveals metabolically healthy and unhealthy obese individuals differ in their response to a caloric challenge. PLoS One; 10:e0134613. 373. [in Eng.].
16. Grundy. S., Cleeman, J., Daniels, S. (2015). Diagnosis and Management of the Metabolic Syndrome American Heart Association/National Heart, Lung, and Blood Institute Scientific Statement. Circulation. 112:2735-52. [in Eng.].
